Пенсіонери Білорусі посилають сигнал SOS світовій спільноті

Russian, English, Spanish, Ukrainian, Polish, French, German, Italian

Після виборів президента 9 серпня 2020р. почалися масові акції протесту. Підсумки виборів не задовольнили більшу частину населення. Результати були сфальсифіковані. Жорстокість репресій по відношенню до учасників протестів , страх і ненависть до трудового народу в Білорусі сягнула безпрецедентних розмірів!

Ми - пенсіонери. Ми не стріляємо, не кидаємо коктейлі Молотова, не намагаємось "спричинити тілесні ушкодження" відгодованим і натренованим співробітникам ЗМОПу і міліції, не нападаємо на урядові будівлі. Щоб висловити своє відношення до "бєспрєдєлу", що коїться, ми виходили на марші протесту кожен понеділок, починаючи з 5 жовтня 2020р.

"В одного чоловіка 9 серпня ЗМОПом було побито і скалічено сина. Тепер батько виходить замість сина", - розповідає учасниця маршу.

"Мого кращого студента за плакат "Я - проти насилля!" побили четверо. Відбиті нирки. Я вихожу замість нього", - слова викладача.

"Мій син 10 серпня не повернувся з роботи. Зник. На третю добу його з перебитими ногами привезли волонтери. Як я можу погодитися з цим?"

12 жовтня 2020 при розгоні маршу пенсіонерів в Мінську силовики застосували світлошумові патрони "Оса" і сльозогінний газ.

"Було важко дихати. Одній жінці викликали "швидку". В мене до ночі палало обличчя", - написала 69-річна пенсіонерка.

З кожним понеділком реакція влади зростала. Кількість затримань збільшувалась. Але ми не могли лишатися байдужими до того, що коїться в країні, до того, як знущаються з наших дітей і онуків!

79-річна Лариса Соусь, що пережила Холокост, була затримана 6 грудня. Вона кинулася захищати хлопця, якого тягли співробітники ЗМОПу. "Заберіть мене замість нього!" - кричала жінка. Забрали обидвох, в Жовтневе РВВС. "Я помітила, що було багато побитих", - розповідає Лариса, - "Я сіла недалеко від хлопця, якого забирали на моїх очах. У нього була рана на стегні. 4 години я просиділа в РВВС, і весь цей час з його ноги капала і капала кров. Я гладила його по голові і намагалася підтримати, якби це був мій син або онук".

8 грудня в Радянському суді Мінська було засуджено 66-річну Валентину Хилютич. Перед судом вона скаржилася на проблеми із серцем, і на те, що іноді втрачає свідомість. "Ви розумієте, що я не витримаю?", - спитала вона суддю. Суддя проігнорувала це питання і призначила хворій жінці 10 діб арешту.

14 грудня сталися масові затримання в Мінську на площі Незалежності. За "хоровод навкруг ялинки" більш як 100 людей

(людей) похилого віку заштовхали до автобусів і повезли до РВВС. Самій старшій з них, Валерії Спірідоновій, було 89 років. "Пройдіть до автобусу, ми перевіримо ваші дані і відпустимо", - обіцяли нам люди в однострої. Але нам збрехали", - розповідає вона. Багатьох засудили на "добу", багатьом призначили штрафи.

А що відбувається в ізоляторах під час епідемії коронавірусу?

"Державними органами навмисно не вживається ніяких заходів для захисту затриманих від зараження коронавірусною інфекцією. Хворих не лікують", - говориться в проміжному звіті Міжнародного комітету по розслідуванню катувань в Білорусі.

Взагалі незрозуміло, навіщо пенсіонерів саджати в каиери? Хіба вони так небезпечні для суспільства? Та ще й під час епідемії.

Ніяких правопорушень ми не вчиняємо. Діємо згідно Конституції РБ. Але під виглядом охорони громадського порядку людям висувають звинувачення, які доходять до смішного.

Жодинський суд оштрафував 75-річну Іраїду Миско на 450 карб. за те, що вона висловлювала свій протест біло-червоно-білою пастилою, яку тримала в руках. До неї приходили з обшуками і вилучили комп*ютер. А скільки було затриманих за біло-червоно-білі парасольки!

Шістьох пенсіонерок, які займалися в лісі скандинавською ходою, затримали під Вітебськом. "Нас оточили люди в чорному", - встигла повідомити одна з жінок чоловіку. І зв*язок перервався

84-річний мінчанин Ян Гриб був учасником багатьох маршів. На початку січня його силоміць забрали з дому і повезли до суду. Але він відмовився брати участь в засіданні. "Це не суд, це - цирк. Ви не керуєтесь ні Конституцією, ні законами... Ось вам наказали вихопити гроші у людей, тому ви і не соромитеся навіть у інваліда, старої людини відраховувати останню копійку, забирати в нього останній шматок хліба". Яну Грибу присудили штраф у декілька пенсій.

Правосуддя в країні немає. Воно не працює! Втім добре працює стеження! А з 1 березня до Карного кодексу внесли зміни щодо посилення покарань.

Руками теперішніх пенсіонерів побудована та країна, яку так не хоче віддавати О. Лукашенко. Він 26 років керував цією країною, і зараз за те, що люди висловлюють своє незадоволення методами його управління, станом економіки, їх грабують і саджають до в*язниць. Саме тих людей, що будували, лікували, навчали дітей, годували і одягали, тримали цю країну на своїх плечах.

Серед нас є такі герої, як Ніна Багінська. 74-річна жінка, яку затримували десятки разів, здається, ніколи нікому не зламати! Її тендітна фігурка із прапором не раз надихала людей на маршах. І хоча О. Лукашенко 20 жовтня наказав "не забирати її з майданів", вже 5 листопада силовики за участю ЗМОПу провели обшук в домі Ніни Багінської. "Фактично, я спонсор міліціонерів, тому я їх не боюся... Уб*єте мене - хто ж вам зарплату заплатить? Ви ж 50% моєї пенсії забираєте, крадете".

83-річний Григорій Шадурський, екс-футболіст столичного "Торпедо", хокеїст збірної БРСР, разом із багатьма виходив на протестні марші. "Що мною рухало? Я - білорус. У мені щось таке було завжди. Можливо, почуття патріотизму від спорту. Я завжди вважав, що краще за Білорусь бути не може". 20 грудня його було затримано. Завели до коридору. Поставили до стіни з піднятими руками. В такому положенні простояв 1,5 години. Пізніше, коли вже був вдома, він показав дві фотокартки. На одній мінчани стоять з піднятими руками біля стіни Мінського РВВС, на другій - та ж картина часів Великої Вітчизняної Війни: "Подивись, це ж звірі! Вони просто знущаються з людей. Насильство над людьми похилого віку - це жах".

Є серед нас і такі "бійці" як Олена Гнаук з Бреста. Пенсіонерка була затримана вже декілька разів, відсиділа 15 діб, штрафів ій нараховано на неймовірну суму. Але вона продовжує вчиняти так, як велить їй совість.

В перший день весни в Мінську судили пенсіонерок, затриманих за читання книжок білоруською мовою в електричці. Ветерану праці, пенсіонерці з онкологією, Галині Гуленковій дали 20 діб арешту! Галина не визнала себе винною. Решті теж - по 15 - 20 діб арешту, від 2 до 4,5 пенсій штрафів!

Мирна хода, травля газовими балончиками, "хороводи навкруг ялинки"... Скільки ГРОШЕЙ стягнула влада з пенсіонерів! Скільки на добах просиділи в нелюдських умовах, і продовжують сидіти! І ще цей абсурд - БІЛОРУСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ, гордість народу, В ЗАБОРОНІ... Душа болить від цього "бєспрєдєла"!

Ми закликаємо світову спільноту звернути ПИЛЬНУ увагу на порушення прав громадян Білорусі і поставити питання в Міжнародному суді про покарання винних в цьому.

Диктатори завжди прагнуть поработити людей. Але ми продовжуємо боротися за те, щоб наша країна стала свободною і процвітаючою, засяяла на світовому небосхилі новими фарбами! Ми продовжуємо боротися за РОЗУМНИЙ світ, в якому милосердя, наука і прогрес будуть запорукою загального щастя!

Люди всього світу! Гуртуйтеся в ім*я демократії разом з нами!