Як не треба шукати роботу (ч.1)

Як не треба шукати роботу (ч.1)


Друзі, я хочу розповісти про свої методи пошуку роботи, про ефективні та не ефективні дії, про те, як ми самі створюємо кризу на ринку праці в IT галузі, роблячи помилки кожен день, а також на скільки важлива соціальна мережа LinkedIn для будування карʼєри. Тому я вирішив розбити статтю на три частини, бо я не люблю величезні статті, а інформації, яку я хотів би донести, дуже багато.


Зміст статті:

Частина 1 - Менеджмент з пошуку роботи

Частина 2 - Нерелевантні відгуки на вакансії

Частина 3 - LinkedIn - єдиний шанс на успіх


Менеджмент з пошуку роботи

Читаючи Лінкедін, нам усім дуже часто потрапляється така теза, що пошук роботи в IT - це теж робота. Але багато хто ігнорує цю тезу і просто інколи заходить на якийсь сайт з пошуку роботи, розсилає декілько резюме і дуже засмучується, що його красивого нікуди не зовуть.

Окрім того, що треба спочатку знайти вакансію серед десятків інших, треба повністю прочитати ії від А до Я, переконатись, що це саме та робота, яку ви шукаєте, написати унікального супровідного листа, в якому зазначити, чому саме ви підходете на цю посаду і які привілеї отримає компанія, взявши вас на роботу. Кожен день зʼявляються десятки нових вакансій. Як вважаєте скільки часу потрібно витратити на день для того, щоб відгукнутись на всі релевантні? Ну це точно, навіть не одна година. Так, багато хто каже, що супровідні листи - це маячня, їх ніхто не читає, а якщо їх і писати, то достатньо одного шаблону, щоб розсилати його усім.


Ті, хто так вважає - це просто ледачі люди. Звісно, може бути таке, що вашого листа ніхто не прочитає, і все одно запросять на співбесіду, але тут справа в тому, щоб виконати базові речі, які просто варто робити, якщо ви хочете знайти роботу. Якщо ви не хочете цього робити, ну тоді не скаржтеся, що вам ніхто не відповідає на ваші відгуки.

На тему пошуку роботи можна писати нескінченно, але я краще опишу як це роблю я, і який з цього результат, а ви можете просто зробити висновки.


Правильно створене резюме - це сама собою зрозуміла річ.


Щодня я витрачаю на пошук роботи близько 2,5 - 3,5 години.

Ви зараз працюєте на іншій роботі? Ви дуже втомились? Краще зайнятися пошуком вже завтра? Ну, бажаю успіхів!

Першим ділом я відкриваю пошту і починаю переглядати розсилки з новими вакансіями від work.ua, rabota.ua, djinni.co, dou.ua і LinkedIn. Спочатку бігло переглядаю всі вакансії, і якщо вона хочаб на 80% підходить за моїм стеком технологій, я залишаю її в окремій вкладці браузера. Окрім цього, буває таке, що вакансії зʼявляються на фріланс біржах, таких як kabanchik.ua і freelancehunt.com. При чому, це може бути унікальна вакансія, яку ви не зустрінете на інших сайтах. Якщо там вони є, роблю теж саме, залишаю відкритою вкладку. Також не буде зайвим переглядати телеграм канали з вакансіями, що я і роблю, але, чесно кажучи, в основному там продубльовані тіж самі вакансії з сайтів, які я вказав вище.


Далі я починаю ходити по відкритих вкладках і вчитуватися в кожне оголошення за стеком, за вимогами щодо англійської і комерційного досвіду, за локацією самої роботи. На кожну вакансію, на яку я відгукаюсь, я пишу супроводжувального листа. Усі вакансії я фіксую в таблиці Excel, де пишу дату мого відгука, назву компанії, посилання на сайт компанії, посилання на вакансію, назву посади, вимоги щодо досвіду, зарплантю, якщо вона вказана, залишаю порожніми поля "Чи звʼязалися зі мною", "Чи надіслали тестове", в примітках кратко описую саму вакансію і в двох словах пишу про ключові моменти, які я зазначив в супровідному листі, а також залишаю порожнім поле "Результат".



Для чого я це роблю?

По-перше, дуже часто рекрутери пишуть в телеграм. Тому, якщо рекрутер представиться, що він з такої-то компанії, в мене під рукою одразу вся розгорнута інформація щодо вакансії, що дозволяє мені почати діалог таким чином, що у рекрутера миттєво зʼявляється враження того, що я повністю розумію про що взагалі йдеться мова і що я зацікавлений у співпраці саме з їхньою компанією.

По-друге, я не хочу відгукатись на одну ту й саму вакансію повторно, тому що окрім того, що я витрачу на це час, я таким чином стану ще одним гвинтиком у великій машині, яка не те щоб руйнує, але дуже ускладнює функціонування ринку праці в IT, про що ви прочитаєте в наступній частині цієї статті.


Окрім того, я роблю те, що чомусь не прийнято робити в IT сфері. Якщо вказан номер телефону, то після надсилання резюме, я одразу телефоную за вказаним номером. Представляюся, розповідаю про себе і інформую, що я надіслав їм своє резюме.

Звісно, якщо вказане імʼя та призвище рекрутера, я його шукаю у Лінкедін, і якщо контакт ще не встановлено, то я це роблю, а далі в принципі те ж саме, що і по телефону.

В Лінкедіні є ліміт на встановлення контактів, якщо не помиляюсь, в 100 людей на тиждень. І звісно, я кожного тижня цей ліміт вичерпую. Це може занімати приблизно 30 хвилин.

І все, що я описав, це ще далеко не все. Про LinkedIn я напишу в третій частині цієї статті. Обіцяю, що наступні дви частини будут мати менше тексту.


Якщо підсумувати, то з таким підходом стає зрозуміла теза "пошук роботи - це теж робота". Чи вважаю я, що це занадто? Ні. В сучасних реаліях в нашій країні, з моїм рівнем английської, я вважаю, що я роблю звичайні базові дії для пошуку роботи.

Вже менше ніж через місяць після початку пошуку, в мене відбулося дві співбесіди з рекрутерами, одна технічна співбесіда і три тестових завдання. Якщо я почав би два роки тому, то з таким підходом, мені здається, в мене б було по декілько співбесід на тиждень.

Ті, хто зараз шукають роботу, знають, що співбесіда - це вже величезна перемога.

Перша частина цієї статті вийшла дуже великою. Я сам не полюбляю таке, але інакше я би не зміг донести свою думку.

Дякую усім, хто дочитав до кінця. Пишіть своі відгуки мені в Лінкедін.

Незабаром вийде наступна частина.

Report Page