Удосконалення інструкції щодо організації ремонту речового майна у військовій частині внутрішніх військ МВС України - Военное дело и гражданская оборона дипломная работа

Главная

Военное дело и гражданская оборона
Удосконалення інструкції щодо організації ремонту речового майна у військовій частині внутрішніх військ МВС України

Організація експлуатації, ремонту, хімічного чищення та списання речового майна. Порядок організації ремонту майна. Порядок забезпечення ремонтними матеріалами та інструментом у військових речових ремонтних майстернях внутрішніх військ МВС України.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


1. РОЗДІЛ ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ РЕЧОВОГО МАЙНА У ВІЙСЬКОВІЙ ЧАСТИНІ
1.1 Організація експлуатації речового майна.
1.4 Організація списання речового майна.
2. РОЗДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РЕМОНТУ РЕЧОВОГО МАЙНА У ВІЙСЬКОВИХ ЧАСТИНАХ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК МВС УКРАЇНИ
2.1 Порядок організації ремонту речового майна (сили та засоби - майстерні і підрозділи).
2.2 Порядок забезпечення ремонтними матеріалами та інструментом.
2.3 Сучасний стан ремонту речового майна, проблеми та перспективи.
3. РОЗДІЛ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ РЕМОНТУ РЕЧОВОГО МАЙНА У ВІЙСЬКОВІЙ ЧАСТИНІ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК МВС УКРАЇНИ
3.1 Організація ремонту речового майна.
3.2 Порядок здачі речового майна в ремонт.
3.3 Організація і порядок розпорення речового майна.
3.4 Пропозиції щодо удосконалення організації ремонту речового майна у військовій частині внутрішніх військ МВС України.
3.4.1 Нове технологічне обладнання та змінені норми для речової ремонтної майстерні.
3.4.2 Вдосконалення програми підготовки молодших фахівців речової служби (швець, кравець).
4.3 Охорона навколишнього середовища
ВВ МВС - внутрішні війська МВС України
МВС ? Міністерство внутрішніх справ
ГУВВ Головне Управління внутрішніх військ
ССБП системи стандартів з безпеки праці
КПО комбінат побутового обслуговування
Всі матеріальні засоби, що відпускаються, для Української армії і Військово-морського флоту України і інших збройних формувань,є народним надбанням. Військовослужбовці зобов'язані всебічно берегти військове майно як свою власність. Всі офіцери повинні навчати в особового складу свідомість необхідності дбайливого відношення до державної власності, постійно роз'ясняти військовослужбовцям вимоги директив, наказів командувача внутрішніх військ і статутів збройних сил України стосовно зберігання матеріальних засобів і майна, а також заохочувати солдатів і сержантів за дбайливе відношення до майна.
Одним із важливих елементів речового забезпечення є ремонт речового майна в майстернях військових частин по ремонту речового майна
Належна організація ремонту речового майна дозволяє накопичувати запаси постільної та натільної білизни, робочого одягу, створити підмінний фонд, а повертаючи в експлуатацію після ремонту інвентарні предмети, що вислужили встановлені терміни носіння економити державні кошти не витрачаючи їх на заготівлю нових предметів. Тому планування ремонту речового майна є складовою частиною планування роботи речової служби військової, частини. Ремонт речового майна у військовій частині проводиться у відповідності:
- з сезонним планом ремонту (теплих речей, наметів, постового одягу);
- з місячним виробничим планом майстерні по ремонту речового майна.
З метою якісного та своєчасного ремонту речового майна та спрощення роботи посадових осіб речової служби пропонується удосконалити інструкцію по ремонту речового майна у військових частинах внутрішніх військ МВС України.
З цією метою пропонується вести в експлуатацію в речових ремонтних майстернях технічного обладнання, як оверлок з необхідним ремонтним комплектом запасних частин до нього та інструкцією з використання.
Розробити програму підготовки молодших фахівців речової служби (швець, кравець) та опорне навчально-методичне забезпечення, зі спеціальної підготовки.
Актуальність теми дипломної роботи: на підставі всебічного аналізу існуючих нових технологій і обладнання по ремонті речового майна, удосконалити обґрунтовані практичні пропозиції з підвищення ефективності ремонту речового майна у речових майстернях частинах внутрішніх військ беручи до уваги досвід попередніх інструкцій по ремонту речового майна, більш нове обладнання для ремонту і виготовлення речового майна.
Об'єктом дослідження при написанні дипломної роботи вважається :господарча (повсякденна) діяльність речової служби військової частини внутрішніх військ МВС України.
Предмет дослідження: організація ремонту речового майна у військовій частині внутрішніх військ МВС України з веденням нового технологічного обладнання.
Для визначення доцільності розв'язання проблеми удосконалення інструкції по ремонту речового майна у військових речових ремонтних майстернях нами в роботі використано інструкції по ремонту речового майна СРСР, Республіки Білорусь, Російської Федерації та ряд літературних та наукових джерел.
РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ РЕЧОВОГО МАЙНА У ВІЙСЬКОВІЙ ЧАСТИНІ
1.1 Організація експлуатації речового майна
Строком носіння (експлуатації) речового майна визначається найменший період часу, за який предмет повинен знаходитись у користуванні при умові його правильної експлуатації, своєчасного та якісного ремонту[16].
Так, наприклад, норми забезпечення взуттям, обмундируванням, білизною й спорядженням установлені на одного військовослужбовця, постільних приладів для лікувальних установ на одне штатне ліжко, а постового одягу по кількості зовнішніх постів.
При розробці норм забезпечення особлива увага приділяється науковому підходу до питання визначення термінів носіння різних предметів речового майна. Відомо, що будь-які предмети речового майна після більш або менш тривалої експлуатації вимагають ремонту або повної заміни. Час фактичного зносу виробів залежить від багатьох чинників: вигляду і властивостей матеріалів, з яких виготовлені дані вироби, особливості їх конструкції, умов експлуатації та інше. Чим триваліше експлуатується будь-який предмет речового майна, тим більше скорочуються витрати матеріальних і грошових засобів у державному масштабі. Це дає значну економію сировинних і матеріальних ресурсів.
Терміни носіння речей, які видаються військовослужбовцям, що проходять військову службу за контрактом усіх категорій, починає рахуватись з дня виникнення у них права на отримання. Чергова (наступна) видача їм предметів речового майна здійснюється після закінчення встановлених нормами забезпечення строків носіння раніше отриманих предметів.
Терміни носіння речей, виданих військовослужбовцям строкової служби, громадянам, викликаним на військові збори, а також терміни носіння всіх інвентарних речей обчислюються від дня фактичної видачі речей у користування.
Для сезонних речей особистого й інвентарного користування час носіння протягом одного сезону зараховується за один рік, а для наметів табірних - час фактичної експлуатації. При цьому час зберігання речей на складі (у коморі) у термін носіння не зараховується.
Найбільш складним питанням при нормуванні є визначення середнього терміну експлуатації різних предметів, на підставі якого встановлюються норми забезпечення і термін носіння того або іншого предмета.
Під середнім терміном експлуатації розуміють середній час безперервної експлуатації предметів речового майна, протягом якого стають непридатними не менше за 50 % виробів, одночасно виданих у носіння. Для визначення термінів служби предметів речового майна використовують дані динаміки масового зносу майна, отримані в ході його періодичних оглядів під час експериментального носіння [7].
Термін служби предметів речового майна залежить від кліматичних особливостей, умов експлуатації, індивідуальних особливостей військовослужбовців, міцності окремих вузлів, деталей і предметів загалом, а також інших чинників.
При розробці норм постачання речовим майном враховується також ряд чинників, основними з яких, є:
Крім того, при розробці норм додатково враховуються: службове положення, військове звання й стать військовослужбовців.
Великий вплив на норми забезпечення мають кліматичні умови служби військовослужбовців військових частин і підрозділів.
Перелік місцевостей України з жарким та помірним кліматом, проходження служби в яких дає право на забезпечення військовослужбовців речовим майном за нормами, передбаченими для цих місцевостей визначено постановою уряду України:
- місцевості з жарким кліматом - Автономна Республіка Крим, райони Чорного і Азовського морів (для Військово-Морських Сил);
- місцевості з помірним кліматом - усі місцевості, крім тих, що належать до місцевостей з жарким кліматом.
Нормами утримання речового майна визначається кількість натільної та постільної білизни, рушників та спецодягу, які повинні утримуватись у військових частинах на одного військовослужбовця строкової служби, та предметів санітарно-господарчого майна - на одне штатне ліжко у госпіталях, медичних пунктах, санаторіях, будинках відпочинку.
Норми утримання застосовуються при забезпеченні новосформованих військових частин, а також при збільшенні кількості особового складу військових частин (штатної кількості ліжок) на 30 % та більше.
При інспекторських перевірках частин і підрозділів оцінка за банно-пральне обслуговування особового складу залежить і від норми утримання постільної білизни.
Додаткове (понад норми забезпечення) накопичення вказаних вище предметів у частинах і підрозділах проводиться за рахунок речей, що відпускаються на поточне забезпечення згідно норм та вислужили встановлені для них терміни носіння, але ще придатних до використання за прямим призначенням. Це може бути досягнуто шляхом належної експлуатації і дбайливого носіння майна, своєчасного і якісного ремонту.
Після першочергової видачі майна за нормами утримання подальше його накопичення до розмірів указаних норм здійснюється за рахунок правильної експлуатації та своєчасного ремонту.
Речове майно, накопичене понад норми забезпечення, зберігається на складах.
Нормою витрати визначається кількість матеріалів і фурнітури, потрібне для виготовлення (пошиття) або ремонту одного предмета[12].
Складовими чинниками збереження під час зберігання та особливо експлуатації є таврування та закріплення речового майна, а також проведення ранкових оглядів і стройових оглядів підрозділів військових частин [19]. Організація експлуатації речового майна у військовій частині припускає виконання в повному обсязі заходів щодо збереження обмундирування і взуття в процесі носіння.
До заходів, яки забезпечують збереження речового майна у процесі експлуатації, відносяться:
– підгонка і припасування обмундирування;
– таврування і закріплення речового майна;
– підфарбування обмундирування і перепросочення наметів;
Отже, після підгонки і припасування, усі предмети речового майна, які видаються військовослужбовцям строкової служби, а також інвентарні речі, що видаються в групове або індивідуальне користування військовослужбовцям усіх категорій, підлягають обов'язковому тавруванню.
Таврування предметів речового майна здійснюється з метою закріплення речей особистого користування та інвентарних речей за військовою частиною (підрозділом) і особовим складом, усунення знеособлення в користуванні майном, а також для контролю часу перебування майна в носінні (експлуатації)
Тавруванню підлягають предмети речового майна особистого користування, що видаються військовослужбовцям строкової служби, курсантам військових навчальних закладів, а також всі інвентарні речі, речі фонду зборів і майно “НЗ”[19]. При цьому у військових частинах інвентарні речі таврують клеймом із позначенням умовного номера військової частини відразу ж після надходження їх на склад. Клеймо з датою видачі проставляється на предметах при видачі їх зі складу. Положенням про забезпечення речовим майном у системі МВС оголошена Інструкція про порядок таврування (клеймування) речового майна, де встановлені зразки клейм і місця їх нанесення на предмети речового майна. Також цією Інструкцією визначені зразки клейм ( рисунок 1.1).
Клеймо № 1 - прямокутне розміром 3Ч4 см - ставиться на речах особистого користування та інвентарних предметах перед видачею їх особовому складу і підрозділам. Предмети особистого користування, що видаються офіцерам, прапорщикам і військовослужбовцям за контрактом, яки переходять в їх власність, не таруються, а все інвентарне майно, що видається їм в особисте або групове користування обов'язково підлягає тавруванню.
Крім того, клеймо без зазначення дати ставиться на інвентарні предмети, що надійшли на склад. Збереження інвентарного майна на речовому складі без клейм забороняється. Клеймо з датою видачі проставляється на цих предметах при видачі зі складу в підрозділи.
Клеймо № 1 ставиться на всіх інвентарних предметах речового майна і предметах майна особистого користування солдат і сержантів строкової служби військової частини. Видача майна зі складу частини без попереднього таврування категорично забороняється.
Крім клейма № 1 також на всіх речах особистого користування військовослужбовців строкової служби ставиться клеймо № 3 з вказанням номера військового квитка військовослужбовця. У якості клейма № 3, як правило, використовують нумератори, які закупляються в торговій мережі на призначені для цього кошти.
Клеймо № 2 ставиться після клейма № 1 на всі предмети речового майна, що видаються в змінний фонд підрозділам військової частини.
Клеймо № 4 ставиться на всіх предметах або деталях, отриманих від розпорювання речового майна, яке списано встановленим порядком. Зразки клейм (рисунок1.1)


Відповідальність за правильне та своєчасне таврування речового майна покладається на заступника командира військової частини з тилу і начальника речової служби військової частини.
На текстильних, шкіряних, хутряних та трикотажних виробах і предметах, що мають ворсисту поверхню, клеймо ставиться на тканинних етикетках, що пришиваються до предметів із внутрішньої сторони.
На предметах речового майна списаних по сортувальних актах (актах списання), але не розпоротих, клеймо № 4 ставиться поруч із клеймом № 1, а на деталях розпоротих предметів на видних місцях із таким розрахунком, щоб виключити можливість зловживань.
Для таврування майна використовуються фарби чорного і білого кольорів, що випускаються промисловістю для цих цілей, або типографські, а також фарби, що виготовляються самотужки[26].
Декілька рецептів фарб визначено у Інструкції про порядок клеймування речового майна.
Застосування для таврування речового майна розчинів хлорного вапна категорично забороняється.
Можливо застосовувати для таврування, наприклад, звичайну туш різних кольорів. Для закріплення клейма у цьому випадку необхідно запрасувати його гарячою праскою.
Також можливо використовувати типографську фарбу з додаванням рослинної олії (80%-фарби, 20%-олії). Для одержання акуратних та ясних відбитків клейм на предметах речового майна, клейма і штемпельні подушки необхідно утримувати завжди чистими, застосовувати тільки що приготовлені фарби, подушечки змочувати фарбою безпосередньо перед тавруванням.
Загальні положення з організації ремонту речового майна у військовій частині.
У процесі носіння речове майно втрачає багато експлуатаційних і гігієнічних властивостей. Несвоєчасне очищення від пилу і бруду з обмундирування і взуття зменшує теплозахисні властивості виробів, гігроскопічність та повітропроникність, додає їм твердість, підвищує намокання і в остаточному підсумку може приводити до передчасного зносу. Різні види забруднень, що накопичуються на одязі, можуть служити також живильним середовищем для хвороботворних мікроорганізмів і сприяти поширенню інфекційних захворювань. У таких випадках виникає потреба в проведенні заходів, що відновлюють корисні властивості речового майна, і в першу чергу, у ремонті і хімічному чищенні.
Поняття “ремонт” містить у собі елементи прогнозування термінів виробів, частоту їхнього ремонту, розробки та удосконалення тетнологічного процесу відновлення зношеного речового майна, режимів і методів їх обробки в ході ремонту.
1. наявністю належного технічного оснащення ремонтних підприємств та підрозділів;
2. своєчасним і повним забезпеченням ремонтних підприємств і підрозділів запасними частинами та матеріалами;
3. правильною організацією виробництва та технологічного процесу ремонту, дотриманням технічних умов і належним контролем за якістю виконання робіт;
4. постійним удосконаленням технологічного процесу ремонту та підвищенням кваліфікації виконавців;
5. чіткою взаємодією між ремонтними органами речової служби та ремонтними органами інших служб, а також сторонніх організацій.
Технлогічний процес ремонту- це певний перелік робіт, що підлягають виконанню, а також встановлена послідовність їх виробництва відповідно до технічних умов на ремонт речового майна[14]. Технологічний процес залежить від виду ремонтованого майна, виду виконуємого ремонту, виробничих можливостей ремонтної майстерні, ремонтних підприємств і підрозділів, методів організації та форми проведення ремонту[14].
Основу технологічного процесу складають технологічні операції. Вони є закінченою окремою частиною технологічного процесу і виконання на окремих робочих місцях. Технологічні операції прийнято обєднувати в стадії технологічного процесу.
Терміни носіння речового майна встановлюються з урахуванням виконання 1-3 середніх ремонтів. Виходить, найважливішою умовою запобігання речового майна від передчасного зносу є своєчасний ремонт і хімічне чищення.
Значення ремонту полягає в тому, що він дозволяє:
забезпечити строк носіння речового майна відповідно до норм постачання, установленим урядом;
експлуатувати майно понад установлені строки носіння, досягаючи при цьому економії матеріальних, грошових і людських ресурсів;
забезпечувати нагромадження у військовій частині норм зберігання білизни, постільних приладів, рушників, комплекту робочої форми одягу;
підтримувати охайний зовнішній вигляд військовослужбовців;
максимально використати ресурс довговічності (зносостійкості) як у цілому предметів речового майна, так й окремих його деталей (наприклад, при капітальному ремонті повторно використаються халяви, частково переду; устілки);
наявність засобів ремонту дозволяє силами військової частини виконувати роботи, які не виконуються на фабриці (підрізання рушників), виготовляти предмети, які не поставляють в частину (підматрасники, серветки і т.п.)
Економічна доцільність ремонту полягає в порівняні витрат на ремонт (матеріальних - ремонтні матеріали, устаткування, експлуатація будинку, допоміжне устаткування, підвіз і т.п.) - людських - вартість робочої сили, зі строком носіння майна після ремонту й вартістю нового предмета майна.
Ремонт речового майна є одним з основних джерел поповнення його запасів, дозволяє відновити втрачені експлуатаційні властивості предметів, попередити їхнє передчасне зношування й дає можливість продовжити час експлуатації предметів. За рахунок цього у військовій частинах створюється робочий комплект обмундирування й взуття, накопичуються запаси натільної й постільної білизни. Велике значення й актуальність ремонт набуває у воєнний час. Про це переконливо свідчить досвід Великої Вітчизняної війни, за роки якої було відремонтовано й повернуте на постачання особового складу близько 61,5 млн. пара чобіт, 17 млн. шинелей, більше 61 млн. гімнастерок і шаровар бавовняних і багато інших предметів одягу й взуття.
Більше 60 % потреби військ у теплих речах задовольнялося за рахунок відремонтованих предметів [26].
Організація ремонту речового майна визначена Інструкцією з ремонту речового майна в Збройних Силах. У залежності від ступеня зносу і характеру ушкоджень, ремонт речового майна поділяється на поточний, середній і капітальний.
Потреба речового майна в ремонті визначається:
у підрозділах - старшинами підрозділів щодня при проведенні ранкових оглядів, а також командирами підрозділів при проведенні періодичних оглядів речового майна;
на речовому складі - начальником складу й начальником речової служби військової частини.
Дрібні несправності предметів обмундирування і взуття, що виникають у процесі їх експлуатації, повинні негайно усуватися самими військовослужбовцями. У підрозділах (ротах) проводиться тільки поточний (дрібний) ремонт. Поточний ремонт обмундирування і спецодягу включає такі види робіт, як зашивання швів, що розпоролися, пришиття ґудзиків, гачків, шлейок, обміжку петель, що розпустились, відновлення закріпок та інше. Він виконується самими військовослужбовцями.
До поточного ремонту взуття відноситься прикріплення металевих косяків, рубчиків на каблуки і підметки, що зносилися, зашиття швів, що розпоролися, прибивання відсталих місць підошов і підметок,пришиття латок. Для виконання цих операцій потрібні певні навички, тому поточний ремонт взуття виконується позаштатними ротними шевцями. Для цього в кімнаті побутового обслуговування встановлюється стіл-верстак з набором шевського інструменту і ремонтних матеріалів.
Потреба в ремонті речового майна визначається щодня на ранкових оглядах. Заступники командирів взводів по команді чергового по роті для ранкового огляду шикують особовий склад у призначеному місці, роблять огляд речового майна і про результати доповідають старшині роти [5].
Ранковий огляд рекомендується проводити з визначеною задачею з таким розрахунком, щоб протягом тижня охопити перевіркою всі предмети обмундирування і взуття.
При перевірці зовнішнього вигляду військовослужбовців необхідно звернути увагу на дотримання ними встановлених правил носіння військової форми одягу. При огляді стану кітелів, курток перевіряється наявність, справність і правильність прикріплення знаків відрізнення, а також ґудзиків, гачків, петель, вішалок. Перевіряється наявність розривів швів, розривів тканини підкладки і кишень, потертостей, відсутність ґудзиків і т.д.
При огляді брюк перевіряється справність передніх половинок і пояса, відсутність потертостей у місцях входу в брючні кишені, наявність шлейок, штрипок, ґудзиків, справність бічних і крокових швів, наявність брючного ременя.
При перевірці головних уборів звертається увага на наявність і міцність зав'язочної тасьми шапок-вушанок, а також наявність голок з нитками: у кожного військовослужбовця постійно повинні бути три голки - одна з захисною ниткою, друга - білою, третя з чорною.
Голки з нитками зберігаються: у шапці-вушанці на ковпаку під козирком, у кашкеті - на правій стороні ковпака під бортиком.
Стан взуття перевіряється в двох положеннях. Халяви, переди оглядаються при виставленні військовослужбовцем правої ноги вперед. Потім у положенні зігнутої в коліні піднятої ноги перевіряється підошва, каблук, задник і справність заднього зовнішнього ременя.
Виявлені в ході ранкового огляду недоліки повинні бути негайно усунуті.
Середній ремонт речового майна проводиться в майстерні по ремонту речового майна військової частини. Він характеризується більш складними роботами. При середньому і ремонті обмундирування виконуються всі роботи, що відносяться до поточного ремонту, а також такі операції, як накладення великих латок, заміна дрібних деталей (шлейок, штрипок) та інше. До операцій середнього ремонту шкіряного взуття відносяться не тільки роботи поточного ремонту, але і накладення підметок і набойок, вирівнювання каблуків, вставка балочок, пристрочування задніх ременів, пришиття набойок до валяного взуття. Середній ремонт вимагає більш високої кваліфікації працюючих та спеціальне обладнання.
Для розміщення майстерні виділяється приміщення, що повинно бути світлим, теплим, сухим, з доброю вентиляцією. Для кожної робочої ділянки майстерні (кравецької або швацької) виділяються окремі кімнати з розрахунку по 7.0 метрів квадратних площі на кожного працюючого [31].
Начальник майстерні по ремонту речового майна відповідає за своєчасне і якісне виконання місячного виробничого плану роботи майстерні, збереження обладнання, інструмента, ремонтних матеріалів і прийнятого в ремонт майна, за дотримання мір пожежної безпеки і мір безпеки при роботі на обладнанні. Він зобов'язаний особисто перевіряти якість зробленого ремонту, складати і представляти щомісячний звіт про виконані роботи і витрату ремонтних матеріалів, а також вести облік обладнання, інвентарю, ремонтних матеріалів і речового майна, прийнятого в ремонт.
Середній ремонт речового майна може проводитись:
у майстерні КПО військової частини;
у гарнізонних ремонтних майстернях МО України;
у майстернях побутового обслуговування населення;
у відомчих майстернях, об`єктів, що охороняються.
Речове майно, що потребує середнього ремонту, здається в майстерню військової частини за розпорядженням начальника речової служби. Перед здачею в ремонт предмети речового майна повинні бути очищені від бруду і пилу, а якщо необхідно - випрані і продезінфіковані.
Взуття зв'язується попарно, просушується, чиститься. На всі предмети, що здаються в ремонт, прикріплюються бірки з вказівкою підрозділу і прізвища власника речей [15].
Своєчасний й якісний ремонт не тільки попереджує зношування майна, але й дає можливість використати предмети після закінчення їх строків експлуатації.
За рахунок майна, що вислужило строки носіння й добре відремонтованого у військовій частині, створюється робочий комплект обмундирування й взуття, а також створюються підвищені запаси натільної й постільної білизни по нормах, які дозволяють щотижня проводити миття особового складу зі зміною білизни.
Наявність достатньої кількості справного робочого обмундирування дає можливість зберегти основний комплект, чим значною мірою поліпшується зовнішній вигляд військовослужбовців.
Таким чином стан речової ремонтної майстерні оцінюється:
„відмінно” якщо обсяг ремонтних робіт відповідає штатним можливостям, забезпеченість ремонтними матеріалами, наочними приладдя, укомплектованість, утримання технологічного устаткування й організація роботи майстерні відповідають установленим вимогам. Устаткування для роботи в польових умовах підготовлено, є встановлений запас ремонтних матеріалів.
„добре”, якщо виконані умови на оцінку „відмінно”, але є недоліки в укомплектованості й утриманні технологічного устаткування, усунуті в ході перевірки;
„задовільно”, якщо виконані умови на оцінку „добре”, але є недоліки в укомплектованості й утриманні технологічного устаткування, не усунуті в ході перевірки, устаткування для роботи в польових умовах не підготовлено;
„незадовільно”, якщо не виконані умови на оцінку „задовільно”.
Для більш повного побутового обслуговування особового складу у військових частинах можуть організовуватися комбінати побутового обслуговування, що є елементом військового господарства.
Вони призначаються для своєчасного миття особового складу, прання, ремонту, хімічної чистки і підфарбування речового майна, вирішення задач по підтримці зразкового зовнішнього вигляду військовослужбовців.
Безпосередньо очолює комбінат побутового обслуговування начальник майстерні по ремонту речового майна.
Для виконання робіт з побутового обслуговування військовослужбовців, утриманням наявного обладнання, комбінат укомплектовується фахівцями за рахунок штатного складу майстерні пральні частини.
У комбінаті побутового обслуговування, виходячи з умов і необхідності, обладнуються: лазня-душова, майстерня по ремонту обмундирування і взуття, ділянка для прання, сушіння і праски верхніх солдатських сорочок і іншого речового майна, ділянка хімічного чищення і підфарбування обмундирування, перукарня.
Ремонт речового майна в залежності від ступеня зносу, характеру ушкоджень, а також сил, засобів і матеріалів, необхідних для його виробництва, підрозділяється на дрібний, середній і капітальний.
До дрібного ремонту взуття відносяться наступні роботи:
-- зашиття швів, що розпоролися, і рядків;
-- накладення шкіряних і гумових косяків і рубчиків на місця підошов, що зносилися, підметок каблуків;
-- прикріплення відсталих місць чи підошви підметки;
-- накладення латок на шкіряне і валяне взуття;
-- підшивка до валянків місць підошви, що відпоролися, чи набійки;
-- зашиття чи порізів тріщин на валянках;
-- ремонт чи каблуків прибивання каблука, що відірвався;
-- виправлення сівшого чи скривленого задника;
До середнього ремонту взуття відносяться наступні роботи:
-- пристрочування задніх зовнішніх ременів;
-- пришиття набойок до валяного взуття;
Основною ознакою віднесення взуття до середнього ремонту є необхідність накладення підметок чи заміни каблука.
Дрібний ремонт майна виробляється в підрозділах, середній у майстерних військових частин і з'єднань.
Дрібний ремонт обмундирування і спецодягу виконується самими військовослужбовцями термінової служби, у користуванні яких знаходяться речі. Дрібний ремонт взуття, як правило, виробляється позаштатними шевцями підрозділів. Матеріали й інструменти, необхідні для виробництва дрібного ремонту, містяться в кімнатах побутового обслуговування.
У речовій ремонтній майстерній військовій частині здійснюється середній і дрібний ремонт обмундирування, теплих речей (частково), постільних приладів, наметів, шкіряного і валяного взуття. Ремонт білизни як правило виконується в пральні.
У період великого завантаження чи при недостатній штатній чисельності особового складу майстерні розпорядженням командира частини вона може бути посилена шляхом залучення позаштатних фахівців з підрозділів.
Ремонт речового майна у військовій частині проводиться у відповідності:
- з сезонним планом ремонту (теплих речей, наметів, постового одягу);
- з місячним виробничим планом майстерні по ремонту речового майна.
Планами ремонту передбачається тільки середній ремонт. Дрібний ремонт не планується, а майно, що вимагає капітального ремонту, здається в окружні склади (бази) чи місцеві підприємства побутового обслуговування.
Місячний виробничий план майстерні складається начальником майстерні по ремонту речового майна і затверджується начальником речової служби військової частини.
Місячний виробничий план роботи складається за такою формою:
Вихідними даними для складання місячного виробничого плану майстерні є:
- задачі бойової і гуманітарної підготовки;
- дані про стан майна в різних підрозділах і складі частини (звідси - передбачуване надходження майна в ремонт);
- аналіз виконання плану ремонту майстерні минулого місяця;
- кількість робочих днів у місяці. До цього плану ремонту додається "Довідка", у якій указується
- загальний фонд робочого часу одного мастерового;
- робота поза майстернею (хвороба, наряди, відпустка, заняття - приблизно, 15%);
- ефективний фонд робочого часу одного майстра. Місячний вир
Удосконалення інструкції щодо організації ремонту речового майна у військовій частині внутрішніх військ МВС України дипломная работа. Военное дело и гражданская оборона.
Реферат по теме Peoplenet - национальный провайдер телекоммуникационных услуг
Реферат: Should Foxhunting Be Banned In Britain Essay
Контрольная Работа 9 Класс Огэ
Правила Оформления Титульного Листа Реферата В Беларуси
Политические Права Эссе
Курсовая работа: Програма для тестування знань з дисципліни "Програмування на мові С"
Гараж И Эссе Градус
Курсовая работа по теме Учет удержаний из оплаты труда и амортизационных отчислений
Средневековая мусульманская философия
Реферат: Water Degradation Essay Research Paper Water Degradation
Курсовая работа по теме Распылительная сушильная установка
Государственный строй эпохи Петра I сословная реформа
Реферат: Dover Beach Essay Research Paper How can
Руководство И Лидерство В Строительной Отрасли Реферат
Прилагательное Это Самая Изобразительная Часть Речи Сочинение
Реферат: Внешняя политика США в Афганистане после событий 11 сентября 2001 г.
Реферат: Элементы теории вероятностей 2
Реферат: Психологическая деятельность лекции
Государственная Аккредитация Образовательной Деятельности Реферат
Курсовая работа: Небанковские финансовые организации
Отчет о движении денежных средств: его содержание, техника составления - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Розроблення рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення організації обліку фінансових результатів діяльності сільськогосподарського підприємства - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Как рассчитать налог на доходы физических лиц - Бухгалтерский учет и аудит дипломная работа