Розроблення рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення організації обліку фінансових результатів діяльності сільськогосподарського підприємства - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа

Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Розроблення рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення організації обліку фінансових результатів діяльності сільськогосподарського підприємства

Економічна суть обліку фінансових результатів діяльності сільськогосподарських підприємств. Організація бухгалтерської обліку на ТОВ "Приазов’є", облік фінансових результатів операційної діяльності на підприємстві, шляхи та методи його вдосконалення.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Мета роботи: розроблення рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення організації обліку фінансових результатів діяльності сільськогосподарського підприємства.
Об'єкт дослідження: організація облікових процедур відображення господарських операцій, пов'язаних із визначенням результатів діяльності.
Предмет роботи: методологічні засади, методика та організація обліку фінансових результатів діяльності сільськогосподарського підприємства.
Фінансова діяльність - діяльність, яка призводить до зміни розміру і складу власного і запозиченого капіталу підприємства. Фінансовим результатом операційної діяльності підприємства є прибуток або збиток від цієї діяльності.
Основними джерелами інформації для вивчення питання відповідно до теми були первинні документи, регістри аналітичного і синтетичного обліку, матеріали інвентаризації розрахунків, річна фінансова і статистична звітність дослідного підприємства.
ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ, ОПЕРАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ, ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ, ПРИБУТОК, ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ
1.1 Економічна суть та відображення в обліку фінансових результатів діяльності сільськогосподарських підприємств
1.2 Методика визначення фінансових результатів операційної діяльності та контроль за їх здійсненням
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «ПРИАЗОВ'Є» МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1 Організація бухгалтерської обліку на ТОВ “Приазов'є“
2.2 Облік фінансових результатів операційної діяльності на підприємстві
РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВІД ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
сільськогосподарський облік фінансовий
Актуальність теми. Внаслідок впровадження нового Плану рахунків та Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні виникла необхідність розробки методології й методики визначення кінцевих фінансових результатів операційної діяльності підприємств. У зв'язку із цим потрібно створити систему обліку і контролю результатів операційної діяльності, спроможну задовольняти запити всіх користувачів облікової інформації. Адже тільки за умови існування науково обґрунтованої системи обліку й контролю можливе достовірне обчислення прибутку. Потреба в якісній економічній інформації, що достовірно характеризує фінансові результати, стала невідкладною, особливо для сільськогосподарських підприємств. Крім того, вона є важливим джерелом для прийняття господарських рішень різними користувачами.
Тому вдосконалення методики обліку реалізації продукції і визначення результатів є актуальною проблемою для економіки сільського господарства.
У розробку питань теорії й методології обліку та контролю фінансових результатів суттєвий внесок зробили відомі вітчизняні дослідники: Білуха М.Т., Бородкін О.С., Бутинець Ф.Ф., Гуцайлюк З.В., Дем'яненко М.Я., Кірейцев Г.Г., Кужельний М.В., Лінник В.Г., Моссаковський В.Б., Огійчук М.Ф., Саблук П.Т., Савчук В.К., Сук Л.К., Чумаченко М.Г. та інші вчені. Значних результатів у вирішенні зазначених проблем досягли зарубіжні вчені: Безруких П.С., Бланк І.А., Соколов Я. В., Хендріксен Е.С., Палій В.Ф., Шеремет А.Д. та ін.
Проте в даний час недостатньо опрацьовані науково-методичні розробки щодо комплексного підходу до обчислення в системі бухгалтерського обліку фінансових результатів операційної діяльності та їх контролю на рівні конкретного підприємства. Важливість обґрунтованого обчислення фінансових результатів викликає необхідність удосконалення методології бухгалтерського обліку та контролю результатів діяльності як основного джерела доходів, що зумовлює актуальність теми роботи.
Метою роботи є розроблення рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення організації обліку фінансових результатів діяльності сільськогосподарського підприємства.
Об'єктом роботи є організація обліку відображення господарських операцій, пов'язаних із визначенням результатів діяльності на прикладі сільськогосподарського підприємства - ТОВ «Приазов'є» Мелітопольського району Запорізької області.
Предметом роботи є методологічні засади, методика та організація обліку фінансових результатів діяльності сільськогосподарського підприємства.
Теоретичні і прикладні розробки базуються на положеннях бухгалтерського обліку, економічного аналізу, а також на використанні загальнонаукових методів, а саме, індукції, дедукції, аналізу, синтезу, групування, порівняння.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові документи, довідкові, інструктивні, методичні матеріали, періодичні видання, статистично-аналітична інформація, фінансові, управлінські звіти та первинна документація кондитерських підприємств, наукові публікації вітчизняних учених, практиків з організації та методики обліку й аналізу виробничих запасів.
Обсяг і структура курсової робота. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота викладена на 42 сторінках та містить 1 таблицю, 7 рисунків, 43 джерела та 2 додатки.
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ
1.1 Економічна суть та відображення в обліку фінансових результатів діяльності сільськогосподарських підприємств
Важливою складовою реформування системи господарювання у сільському господарстві є реформування бухгалтерського обліку, який нині базується на системі національних стандартів (положень). Відповідний закон України визначає бухгалтерський облік як процес вияву, виміру, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішення. Одним із кінцевих продуктів бухгалтерського обліку є фінансова звітність, в якій виокремлюється основна діяльність, в її межах звичайна, надзвичайна діяльність, а у межах звичайної діяльності виділяються операційна, фінансова та інвестиційна.
Одним із видів діяльності є операційна, яка є основною діяльністю підприємства, що включає операції пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), які є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частину його доходу. Крім основної діяльності в операційну діяльність включають також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю [21, c. 5].
Інвестиційна діяльність - придбання і реалізація тих необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів .
Еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються в певну суму грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни вартості.
Фінансова діяльність - діяльність, яка призводить до зміни розміру і складу власного і запозиченого капіталу підприємства. Фінансовим результатом операційної діяльності підприємства є прибуток або збиток від цієї діяльності.
Проблема достовірності постала перед обліком фінансових результатів з ХХ ст. Поки облік був суто практичною діяльністю (IX - XIII ст.), обчисленню фінансових результатів не приділяли належної уваги. Але пізніше, коли Ж. Б. Дюмарше увів економічне розуміння суті обліку та в практику впровадили заключний метод оцінки по балансу (Баррем Б. Ф.) і відображення результату на спеціальних рахунках прибутків, збитків і капіталу, виникла залежність результату від облікових прийомів.
Прибуток є центральною категорією в економіці кожного сільськогосподарського підприємства, а тому навколо цього поняття завжди точилися дискусії як серед економістів, так і серед бухгалтерів.
Багато вчених приділяло і приділяє увагу процедурі визначення фінансових результатів. І не випадково, оскільки інтереси соціальних груп (власників, працівників, кредиторів, інвесторів тощо) по-різному оцінюють ті чи інші об'єкти обліку й неминучі неоднакові методологічні підходи у визначенні фінансових результатів. Практика свідчить, що в усіх випадках методика обчислення прибутку (фінансових результатів) впливає на його суму, а це визначає розмір податків, фондів, суми дивідендів і різних винагород. Зрозуміло, що процес визначення фінансових результатів “не можна пускати на самоплив… на самодіяльність конкуруючих підприємств і у підходах до нього повинен існувати єдиний методологічний підхід”.
Однак до теперішнього часу в економічній літературі не існує єдиної думки про сутність даної категорії, особливо багато дискусій ведеться щодо визначення поняття “прибуток”, його походження та функції.
Аналіз останніх досліджень і публікацій показує, що даною проблемою займаються багато вчених: Ф.Ф. Бутинець, М.Я. Дем'яненко, Г.Г. Кірейцев, В.Г. Лінник, В.Б. Моссаковський, П.Т. Саблук, Л.К. Сук, але так і немає єдності думок щодо визначення фінансових результатів і соціально-економічного змісту категорії “прибуток”. Зокрема, як зазначає Н.М. Малюга, по даній проблемі відсутня література монографічного характеру.
Прибуток як економічна категорія відображає кінцеву грошову оцінку виробничої та фінансової діяльності і є найважливішим показником фінансових результатів підприємницьких структур, їх фінансового стану. У загальному вигляді прибуток - це різниця між доходами від певної діяльності й витратами на її здійснення. Він сигналізує про необхідність заходів щодо зменшення собівартості продукції, нарощування обсягів виробництва і реалізації, розширення асортименту товарів, доцільність змін у ціновій політиці. Він є визначальним критерієм ефективності господарювання.
В сучасних умовах не слід віддавати перевагу одному поясненню прибутку, а слід розглядати різні ситуації походження прибутку, які взаємно не виключають, а доповнюють одна одну.
Так, наприклад, в ринкових умовах розрізняють прибуток, зароблений “на ініціативі”; прибуток, отриманий при сприятливих умовах; прибуток, вилучення якого можливе, дякуючи його визнанню громадськими інститутами, серед яких можливу роль відіграють органи державної влади (допустимий прибуток). Жодна із вищеописаних ситуацій в чистому вигляді в економічній реальності не зустрічаються [52, c. 441].
Хоча зміст прибутку в різних економічних системах різний, якості цієї економічної категорії є загальними. Вони проявляються у функціях прибутку. Мова, таким чином, йде про прибуток як критерій ефективності виробництва; про прибуток як джерело фінансування розвитку підприємства (стимулююча, як джерело виробничого і соціального розвитку). Поряд з цим, необхідно відмітити, що прибуток є одним з джерел формування фінансових ресурсів держави. Ця функція впроваджується через систему оподаткування прибутку.
Г.В. Савицька відзначає: прибуток - це частина чистого доходу, створеного в процесі виробництва та реалізованого в сфері обігу, який безпосередньо одержують підприємства.
Незалежно від існування різних точок зору, в основі поняття завжди лежала ідея, що прибуток - це “дещо”, що міститься у виручці від продажу. Розбіжності, причому досить суттєві, виникають при можливості встановити, з яких компонентів складається це “дещо” [18, c. 248-250].
Економічна сутність прибутку була опрацьована багатьма економістами класичної школи. Перші спроби пояснити економічну сутність спостерігались вже в XVI -XVII ст. Меркантилісти в особі Томаса Мена стверджували, що прибуток виникає у сфері кругообігу, тобто походження його пояснювалось ними продажем товару за ціною, вищою за його вартість. У XX ст. даної точки зору додержувався Д.М. Кейнс та інші.
Погляди Т. Веблена, Дж. Гобсона, Г. Мінза, А. Берлі, та Р. Гордона щодо походження й економічної природи прибутку визначили інституціонально-соціологічний напрям теорії доходів підприємницьких структур.
А. Сміт і Д. Рікардо вбачали джерело прибутку не в кругообігу, а у виробництві. А. Сміт дійшов висновку, що прибуток - це вирахування з продукту праці робітника на користь капіталіста, і є безоплатною працею робітників. Д. Рікардо розвинув наукове визначення прибутку. Його теорія базувалася на наступних основних положеннях: по-перше, всі товари продаються за вартістю, яка визначається робочим часом; по-друге, з вартості товару вираховується всі витрати (в тому числі і заробітна плата); по-третє, залишок створює прибуток.
Проблемами обліку доходів і витрат займалися представники французької школи, на чолі якої стояли А. Гіль бо і Е. Леоте. Саме вони, відкриваючи юридичне трактування обліку, започаткували економічний напрям у французькій бухгалтерській думці. В центрі їхніх досліджень знаходився власник, для якого прибуток є головною метою залучення коштів. Прибуток визначався як різниця між доходами та витратами.
Найрозповсюдженішою теорією прибутку є теорія продуктивності капіталу як складова частина теорії трьох факторів - праці, капіталу, землі. Вона була розвинута французьким економістом Ж.-Б. Сеєм на початку XIX ст. Він запропонував поняття “послуги капіталу”, за яким капітал вважається продуктивним, а прибуток у разі використання капіталу його власником (надання його в борг) є платою за виробничі послуги капіталу.
Розвиток ринкових відносин в економіці Україні потребує нових підходів до управління формуванням і розподілом прибутку. Тому й саме визначення прибутку зазнає певних змін. Отже, прибуток - це позитивна форма фінансових результатів, яка є рушійною силою, метою підприємницької діяльності та показником її ефективності. Він визначається як перевищення суми доходів над сумою витрат, які були понесені для отримання цих доходів.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(с)БО 15 “Дохід”.
Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язань, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства) за умов, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Умовами визнання доходу (виручки) від реалізації є: покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товари, інші активи); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.
Дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість.
Дохід пов'язаний з наданням послуг визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції за наявністю наведених таких умов: можливості достовірної оцінки доходу; ймовірність надходження економічних вигод від надання послуг; можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу; можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення.
Дохід від операційної діяльності сільськогосподарських формувань включає дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та інші операційні доходи.
До інших операційних доходів відносять: доходи від реалізації іноземної валюти, доходи від інших оборотних активів, доходи від операційної оренди активів; доходи від операційної курсової різниці.
Реалізованою вважається продукція (товари, роботи і послуги), продана на ринку споживачів. Обсяг реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) є одним із показників діяльності господарюючих суб'єктів. За своїм економічним змістом фактична величина реалізації продукції характеризує кінцевий результат роботи підприємства, виконання обов'язків перед споживачами, ступінь участі в задоволенні потреб ринку тощо.
Вчені часто обмежуються формальним правовим підходом до визначення категорії “реалізація”, а саме - як передачу прав власності від продавця до покупця. Багато науковців характеризують процес реалізації як надходження грошей, або права на їх отримання, розуміючи під цим отримання доходу. Подібне спостерігається і в П(с)БО. Наприклад, у звіті про фінансові результати містяться такі статті: “Доход (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг)” та “Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)”, зміст яких припускає ідентичність категорій “доход” і “виручка від реалізації”.
Позитивним моментом податкової реформи стало запровадження єдиного порядку визначення реалізованої продукції як вартості відвантаженої продукції та дати реалізації як дати відвантаження, що дозволило досягти відповідності з міжнародними підходами до поняття “реалізація” [47, c. 337].
Отже, відвантажена покупцем і списана з матеріально відповідальних осіб сільськогосподарська продукція вважається реалізованою.
1.2 Методика визначення фінансових результатів операційної діяльності та контроль за їх здійсненням
Згідно з П(с)БО 3: “Прибуток - це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витратами” [8, c. 2]. Методика його розрахунку відпрацьовувалася роками.
Перші сліди розвинутих систем обліку були знайдені археологами у Стародавньому Єгипті, Месопотамії, Персії, Індії, Стародавній Греції та Китаї. Наприклад, у Стародавньому Єгипті основним обліковим прийомом вважалася інвентаризація, при цьому складався документ, ідентичний сучасному звіту про прибутки і збитки. У Стародавньому Римі результат господарської діяльності визначався, як:
У Німеччині в середині XVI ст. фінансові результати господарської діяльності розраховували за формулою:
Іоганн Фрідріх Шер у 1911 році запропонував визначити фінансовий результат господарської діяльності за формулою:
На методику розрахунку прибутку в бухгалтерському обліку значною мірою впливає порядок формування витрат.
Найпоширенішими методами при цьому можуть бути:
- директ-костинг - калькулювання по неповній собівартості;
- стандарт-кост - визначення відхилень і списання їх на фінансові результати через конверсійні рахунки, що дає змогу управляти відхиленнями;
- світове визнання одержав метод обліку “витрати - випуск”. Основою його є порівняння випуску продукції з її витратами по виробництву і реалізації. При цьому необов'язково обчислювати собівартість продукції, що спрощує облік і зменшує його обсяг:
Д - загальна сума доходів за період;
В - загальна сума витрат за період.
Така методика побудована на припущенні, що всі матеріальні ресурси, які надходять у господарство, відразу використовуються. Тому вони зразу при надходженні списуються на витрати. Отже, виключається необхідність ведення обліку руху товарно-матеріальних цінностей протягом року. Оскільки списані у витрати матеріальні ресурси можуть бути повністю не використані, то фінансовий результат в кінці року слід коригувати на їхню вартість. Тоді попередня схема матиме наступний вигляд:
де Зп, Зк - залишок товарно-матеріальних цінностей відповідно на початок і кінець звітного періоду [40].
Економічний варіант розрахунку прибутку передбачає оцінку капіталу власників на основі ринкових оцінок, а тому його можуть застосовувати компанії, акції яких котируються на ринку.
К1 - ринкова капіталізація на кінець звітного періоду;
К0 - ринкова капіталізація на початок звітного періоду [52].
У вітчизняній практиці до 2000 року застосовували метод визначення фінансових результатів, аналог якого в міжнародній практиці використовували в управлінській бухгалтерії:
де ФР - фінансовий результат діяльності підприємства;
В - виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг;
С - собівартість реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг [41].
З 2000 року фінансовий результат діяльності підприємств визначають за двома методиками:
- для цілей оподаткування - згідно із Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” прибуток визначають шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку і суму амортизаційних відрахувань [4];
- для складання фінансової звітності - згідно з діючими національними П(с)БО, а саме П(с)БО 3 “Звіт про фінансові результати” [22, c. 241].
Визначення фінансового результату на сучасному етапі полягає в обчисленні чистого прибутку (збитку) звітного періоду.
У бухгалтерському обліку чистий прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та надзвичайної діяльності та включає: чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, послуг); валовий прибуток (збиток); фінансові результати від операційної діяльності; фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування; фінансові результати від звичайної діяльності; фінансові результати від надзвичайної діяльності; чистий прибуток.
У загальному вигляді, як вважає В.Б. Моссаковський, методика визначення прибутку у фінансовому обліку може бути подана формулою:
П = Д - (О + М + А + Ін +-Р) + Пі, (1.8)
Д - доходи від операційної діяльності;
А - амортизація необоротних активів;
Ін - інші витрати операційної діяльності;
Р - різниця в залишках незавершеного виробництва та готової продукції на кінець і на початок звітного періоду;
Пі - результат інших видів діяльності (фінансової, інвестиційної та надзвичайних подій) [45, c. 24].
Для того, щоб визначити прибуток (збиток) від операційної діяльності потрібно до попереднього облікового процесу додати такі бухгалтерські проводки:
- віднесено інший операційний дохід на фінансовий результат -Д-т рахунку 71 “Інший операційний дохід”, К-т рахунку 791 “Результат основної діяльності”;
- списано на фінансовий результат основної діяльності адміністративні витрати - Д-т рахунку 791 "Результат основної діяльності" К-т рахунку 92 “Адміністративні витрати”;
- списано на фінансовий результат основної діяльності витрати на збут - Д-т рахунку 791 “Результат основної діяльності”, К-т рахунку 93 “Витрати”;
- списано на фінансові результати основної діяльності, витрати операційної діяльності - Д-т рахунку 791 “Результат основної діяльності”, К-т рахунку 94 “Інші витрати операційної діяльності”.
Якщо до підсумку додати суми, які характеризують доходи або витрати іншої операційної діяльності, то підсумок буде характеризувати фінансовий результат від операційної діяльності підприємства в цілому [22, c. 348]. Також послідовність визначення фінансового результату від операційної діяльності можлива за такою методикою:
Визначення чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ЧД):
ЧД = Д - (ПДВ + АЗ + ІЗ + ІВ), (1.9)
де Д - дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
ІЗ - інші збори або податки з обороту;
Розрахунок валового прибутку (збитку) (ВП(З)):
де Д - дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
СР - собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
Визначення собівартості готової продукції, виробленої за звітний період (СГП):
де ЗНВп - залишок незавершеного виробництва на початок звітного періоду;
Взп - витрати на виробництво звітного періоду;
ЗНВк - залишок незавершеного виробництва на кінець звітного періоду.
Визначення собівартості реалізованої продукції (СРП):
де ЗГПп - залишок готової продукції на початок звітного періоду;
СПз - собівартість продукції, виробленої за звітний період;
ЗГПк - залишок готової продукції наприкінець звітного періоду.
Визначення фінансового результату від операційної діяльності (ФРод):
ФРод = ДР + ІОД - (АВ + ВЗ +ІОВ), (1.13)
де ФРод - фінансовий результат від операційної діяльності (субрах. №791);
ДР - доходи від реалізації (К-т рах. №70);
ІОД - інші операційні доходи (К-т рах. №71);
АВ - адміністративні витрати (Д-т рах. №92);
ВЗ - витрати на збут (Д-т рах. №93);
ІОВ - інші операційні витрати (Д-т рах. №94) [26 c. 148].
Методика визначення фінансових результатів від операційної діяльності сільськогосподарських підприємств за допомогою прийомів бухгалтерського обліку істотно відрізняється від методики визначення фінансових результатів у податковому обліку.
Застосування різних методик при визначенні податкового і бухгалтерських прибутків породжує розбіжність між ними, яку слід розглядати як постійні та тимчасові різниці.
ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «ПРИАЗОВ'Є» МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1 Організація бухгалтерської обліку ТОВ “Приазов'є“
Організація бухгалтерського обліку на підприємстві регулюється законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. №996-XIV.
Згідно вказаного закону, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
Питання до організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноважено органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідність та повнота річного балансу і звітності ТОВ “Приазов'є” може бути підтверджена аудитором відповідно до діючого законодавства.
Перевірки фінансової діяльності Товариства здійснюються державними податковими службами, іншими державними органами в межах їх компетенції. Перевірки не повинні порушувати нормальний режим роботи Товариства.
Згідно Наказу про облікову політику у ТОВ “Приазов'є”, бухгалтерський облік здійснюється бухгалтерією підприємства, яку очолює головний бухгалтер. Кількісний та якісний склад бухгалтерії визначається штатним розкладом і затверджується окремим наказом керівника підприємства. Права та обов'язки головного бухгалтера і посадових осіб бухгалтерії визначаються Законом України про бухгалтерський облік.
Головний бухгалтер несе особисту відповідальність перед керівником підприємства, згідно з переліком питань, наведених у пункті 2.1 Наказу про облікову політику, копія якого надається в додатках. Відповідальність інших працівників бухгалтерії регулюється посадовими інструкціями.
Згідно посадової інструкції головний бухгалтер:
- забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності та приміток до неї;
- організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;
- приймає участь в оформленні матеріалів, пов'язаних х недостачею та відшкодуванням втрат від недостачі, крадіжок і псування активів підприємства;
- розробляє та забезпечує дотримання єдиних організаційних та методичних засад ведення бухгалтерського обліку всіма структурними підрозділами підприємства;
- забезпечує контроль за своєчасним і правильним оформленням первинних документів та складанням зведених облікових документів;
- контролює наявність у первинних документах усіх необхідних реквізитів, встановлених нормативними документами.
- систематизує інформацію, що міститься в первинних документах, на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного й аналітичного обліку, методом подвійного запису;
- забезпечує відображення в регістрах бухгалтерського обліку всіх господарських операцій у хронологічному порядку із зазначенням періоду їх відображення, а також даних про відповідальних за це осіб;
- виправлення помилок здійснювати у відповідності із вимогами Закону про бухгалтерський облік та П(С)БО “Виправлення помилок і зміна в фінансових звітах”.
В ТОВ “Приазов'є” окрім головного бухгалтера є інші працівники бухгалтерської служби, структура бухгалтерії наведена (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Структура бухгалтерської служби ТОВ “Приазов'є”
Облік запасів та інших товарно-матеріальних цінностей у ТОВ “Приазов'є” проводиться згідно Наказу про облікову політику, проводить його завідуючий складом.
Зарахування запасів на баланс проводиться по їх первісній вартості, визначеній відповідно до норм П(С)БО 9 „Запаси”. Обліковою одиницею бухгалтерського обліку запасів вважаються найменування запасів.
Аналітичний облік руху запасів організовується таким чином за підрозділами:
- у бухгалтерії - у кількісно-сумовому вираженні;
- на складах - у кількісному вираженні;
- у магазинах - у кількісно-сумовому вираженні;
- у виробництві - у кількісному вираженні.
У ТОВ “Приазов'є” застосовують постійну систему оцінки запасів.
Первісну вартість запасів, виготовлених власними силами господарства, зараховують відповідно до П(С)БО 16 „Витрати”.
Не включають в первісну вартість запасів, а відображають у витратах звітного періоду:
- понаднормові втрати та нестачі запасів;
- відсотки за користування кредитами;
Рис. 2.2. Схема меморіально-ордерної форми ведення обліку у ТОВ “Приазов'є”
Вибуття запасів та швидкозношуваних предметів (МШП) здійснюють за середньозваженою собівартістю.
У ТОВ “Приазов'є” форма обліку - меморіально-ордерна (рис. 2.2), з частковим застосуванням автоматизованої за допомогою програми "1 С: Підприємство - Бухгалтерський облік в Україні 7.7". Ця форма передбачає по всіх без винятку операціях складання проводок у меморіальних ордерах на підставі первинних документів або накопичувальних відомостей.
Обов'язки працівників бухгалтерської служби відобразимо у вигляді функціональної карти облікового підрозділу підприємства (табл. 2.1).
Бухгалтерська служба здійснює ведення бухгалтерського обліку відповідно до облікової політики підприємства, згідно посадовим інструкціям. У ТОВ «Приазов'є» безпосередню участь у формуванні облікової політики, а також за відповідальність її формування беруть на себе директор і головний бухгалтер.
Функціональна карта облікового підрозділу підприємства
Відповідає за постановку, організацію
та ведення всього процесу бухгалтерського обліку і контролю на підприємстві; займається обліком дебіторів, кредиторів, фондів; зведенням даних до головної книги; складанням фінансової звітності.
Бухгалтер по розрахунках з персоналом

Розроблення рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення організації обліку фінансових результатів діяльності сільськогосподарського підприємства курсовая работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Язык Права Эссе
Учебное пособие: Картирование сложно наследуемых признаков человека
Курсовая работа по теме Анализ продажной цены автомобиля
Самое Короткое Сочинение Про Осень
Дипломная работа по теме Створення власного творчого доробку у художньо-публіцистичних жанрах
Реферат: Книга Г.О. Винокура "О языке художественной литературы". Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат по теме Лабораторная работа № 16
Курсовая работа по теме Юридический анализ организации и содержания притона для занятия проституцией
Мотивационное Эссе Для Поступления В Магистратуру Образец
Мое Отношение К Пагубным Привычкам Реферат
Реферат: Управление запасами в производственном менеджменте
Формы Государственного Управления Курсовая Работа
Доклад: Вытеснит ли сталь бумагу
?-Аминомасляная кислота - тормозной медиатор ЦНС
Реферат: Euthanasia Essay Research Paper EuthanasiaA thesis statement
Вирусы И Борьба С Ними Реферат
Что Человек Должен Помнить Всегда Сочинение Егэ
Плоды и овощи классификация показатели качества дефекты и болезни
Курсовая работа: Організаційно-економічне обґрунтування діяльності підприємства з виробництва макаронних виробів
Сочинение: Образы крестьян в поэме Н. В. Гоголя Мертвые души
Цитоплазматическая мембрана - Биология и естествознание презентация
Плоские черви - Биология и естествознание реферат
Разработка системы управленческого учета на предприятии "ГорПром" - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа