Світовий ринок консалтингових послуг - Международные отношения и мировая экономика курсовая работа

Поняття та види консалтингу, його місце у міжнародних класифікаціях. Аналіз тенденцій світового ринку консалтингових послуг та оцінка факторів ціноутворення. Проблеми залучення України у міжнародну торгівлю консалтинговими послугами, їх розвиток.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України
Київський національний торгівельно-економічний університет
з дисципліни «Міжнародні економічні відносини»
на тему: «Світовий ринок консалтингових послуг»
консалтинг міжнародний ринок торгівля
1. Теоретичні засади дослідження світового ринку консалтингових послуг
1.2 Місце консалтингових послуг у міжнародних класифікаціях
1.3 Світовий досвід надання консалтингових послуг
2. Світовий ринок консалтингових послуг на сучасному етапі
2.1 Аналіз тенденцій світового ринку консалтингових послуг
2.2 Оцінка факторів ціноутворення на ринку консалтингових послуг
2.3 Ринок консалтингових послуг в Україні
3. Перспективи розвитку ринку консалтингових послуг
3.1 Проблеми залучення України у міжнародну торгівлю консалтинговими послугами
3.2 Перспективи розвитку консалтингового ринку в Україні
Методи дослідження. Для реалізації поставлених завдань використовувалися загальнонаукові і спеціальні методи дослідження. Визначення сутності консалтингу, розкриття економічного змісту категорій консалтингових ресурсів, продуктів, послуг, ринку спиралися на методи наукової абстракції, аналізу й синтезу, індукції й дедукції, поєднання історичного й логічного, кількісного та якісного аналізу. Системно-структурний підхід дав змогу розробити теоретичне підґрунтя структуризації національних інноваційних систем, визначення консалтингових ресурсів як складових інноваційного потенціалу економіки, виокремлення консалтингового сектора економіки як сукупності видів консалтингової діяльності, обґрунтування структури ринку консалтингових послуг, розкриття організаційно-економічних особливостей консалтингової фірми як інтелектуальної підприємницької організації. Застосування функціонального аналізу дозволило обґрунтувати місце й напрямки використання консалтингових ресурсів у національних інноваційних системах. Метод порівняльних характеристик допоміг з'ясувати загальні риси і відмінності консалтингового й інформаційного продуктів, чистих послуг та їх особливого виду - послуг консалтингових. Застосування методу теоретичного моделювання дозволило обґрунтувати організаційну модель консалтингової фірми, ціннісну модель ціноутворення на консалтингові послуги.
Структура роботи. У відповідності з поставленою метою та завданнями дана робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (41), додатків(2). Загальний обсяг курсової роботи - 42 сторінки без додатків.
1. Теоретичні засади дослідження світов ого ринку консалтингових послуг
Консалтинг - це професійна допомога з боку фахівців з управління господарством керівникам і управлінському персоналу різних організацій (клієнту) в аналізі і рішенні проблем їхнього функціонування і розвитку, здійснювана у формі рад, рекомендацій і спільно вироблюваних із клієнтом рішень. Власне кажучи під консалтингом розуміється те, що в нашій країні раніше називалося "впровадженням науки у виробництво". Консалтинг здійснюється на комерційних початках незалежними виробниками консалтингових послуг в умовах конкурентної боротьби. Це висуває високі вимоги до якості й ефективності таких послуг і викликає їхню орієнтованість на інтереси клієнта. У країнах з ринковою економікою запрошення професіоналів є престижним свідченням того, що фірма володіє достатньою діловою культурою, щоб використовувати запропонований ринком інтелектуальний капітал в області менеджменту. Відсутність фахівців-консультантів при розробці відповідального рішення розглядається так само, як відсутність архітектора при розробці проекту будинку, лікаря при лікуванні хворого чи дизайнера при розробці нової моделі автомобіля. Фахівці, які надають професійну допомогу, називаються консультантами. Розрізняють зовнішніх і внутрішніх консультантів. Зовнішні - це незалежні консультаційні фірми чи індивідуальні консультанти, які надають послуги клієнтам на основі відповідного договору. Внутрішні - це фахівці з економіки і управління, зайняті в штаті тієї чи іншої організації (вони складають аналітичну, "штабну" підсистему організації). [4]
Далі в роботі терміном "консультант" будемо називати будь-яку консультаційну структуру незалежно від того, чи є вона консалтинговою фірмою чи індивідуальним консультантом. Крім того, якщо це не обговорено особливо, то мова буде йти переважно про зовнішніх консультантів.
Переваги консультантів по менеджменту перед менеджерами наступні:
1) незалежність, неупередженість поглядів;
2) більш широкий кругозір, володіння великою інформацією у всіляких областях менеджменту і господарювання (у силу меншої завантаженості проблемами поточного управління);
3) орієнтація на широке вивчення і перенос досвіду інших організацій (в основному це стосується зовнішніх консультантів).
Консалтингові послуги найчастіше здійснюються у формі консалтингових проектів, а не у формі усних, одноразових порад. Вони містять у собі наступні основні етапи:
1) діагностика (виявлення проблем);
Здійснення такого проекту може займати від декількох днів до декількох місяців. Іноді контакти з клієнтами можуть бути і багаторічними. З погляду методів можна розрізняти наступні види консультування: експертне, процесне і навчальне. При експертному консультуванні консультант самостійно здійснює діагностику, розробку рішень і рекомендацій з їх упровадження. Роль клієнта зводиться, в основному, до забезпечення консультанту доступу до інформації й оцінки результатів. При процесному консультуванні консультанти на всіх етапах проекту активно взаємодіють із клієнтом, спонукуючи його висловлювати свої ідеї, розуміння, пропозиції, проводити за допомогою консультантів аналіз проблем і вироблення рішень. При цьому, роль консультантів полягає, в основному, в абсорбції (зборі) цих зовнішніх і внутрішніх ідей, оцінці рішень, отриманих у процесі спільної з клієнтом роботи і приведенні їх у систему рекомендацій. При навчальному консультуванні консультант не тільки збирає ідеї, аналізує рішення, але і підготовляє ґрунт для їхнього виникнення, надаючи клієнту відповідну теоретичну і практичну інформацію у формі лекцій, семінарів і т.д.
Зрозуміло, у конкретних проектах чи на їхніх різних стадіях можуть застосовуватися комбінації всіх трьох перерахованих видів консультування і тоді воно стає експертно-процесним, що процесно-навчає, експертно-навчальним і т.д. У промислово розвинутих країнах переважно здійснюється процесне і експертно-процесне консультування, тоді як в Україні та Росії поки що найбільше поширення одержало експертне й експертно-навчальне консультування. Це пояснюється, у першу чергу, непідготовленістю самих українських клієнтів до творчої роботи з консультантами, бажанням керівників одержати готові рішення. Таке положення часто приводить до негативних наслідків і незадоволеності від підсумків консультаційних проектів, тому що, по-перше, клієнт може взагалі не сприймати готових рішень, якщо вони не вироблені разом з ним; по-друге, деяка істотна інформація не може бути отримана консультантом поза режимом активного діалогу з клієнтом. В Україні, як і в Росії існує багато об'єктів консультування, що можуть бути розділені на наступні групи:
- за формою власності: державні, приватні, акціонерні і змішані підприємства;
- по розмірах: малі, середні і великі підприємства;
- по територіальній ознаці: центральні (федеральні) і регіональні адміністративні утворення.
Відповідно клієнтами консультантів є чи власники менеджери приватних підприємств, керівники державних чи підприємств відповідних відомств, центральні і місцеві органи влади, а також керівники таких територіальних утворень як технопарки, екополіси, технополіси, вільні економічні зони і т.д. Досвід роботи консультантів по економіці і керуванню показує, що за консалтинговими послугами звертаються насамперед наступні види організацій:
1) Молоді, швидко зростаючі частки підприємства і банки.
2) Прогресивно набудовані місцеві органи влади.
3) Державні і колишні державні підприємства, що знаходяться в кризовій ситуації.
Сучасний набір консалтингових послуг склався в 1950-60-і роки. У Європейському довіднику-покажчику консультантів по менеджменту в даний час виділено 84 види консалтингових послуг, поєднуваних у 8 груп:
1. Загальне управління: визначення ефективності система керування; оцінка бізнесу; керування нововведеннями; визначення конкурентоздатності вивчення кон'юнктури ринку; чи диверсифікованість становлення нового бізнесу; міжнародне керування; оцінка керування; злиття і придбання; організаційна структура і розвиток; приватизація; керування проектом; керування якістю; реорганізація інженерних служб; дослідження і розвиток; стратегічне планування.
2. Адміністрування: аналіз роботи канцелярії; чи розміщення переміщення відділів; керування офісом; організація і методи керування; регулювання ризику; гарантії безпеки; планування робочих приміщень і їхнє оснащення.
3. Фінансове управління: системи обліку; оцінка капітальних витрат; оборот фірми; зниження собівартості; неплатоспроможність (банкрутство); збільшення прибутку; збільшення доходів; оподатковування; фінансові резерви.
4. Управління кадрами: професійний рух" і скорочення штатів; культура корпорації; рівні можливості; пошук кадрів; добір кадрів; здоров'я і безпека; програми заохочення; внутрішні зв'язки; оцінка робіт; трудові угоди і зайнятість; навчання менеджменту; планування робочої сили; мотивація; пенсії; аналіз функціонування; психологічна оцінка; винагорода; підвищення кваліфікації працівників.
5. Маркетинг: реклама і сприяння збуту; корпоративний образ і відносини з громадськістю; післяпродажне обслуговування замовників; дизайн; прямий маркетинг; міжнародний маркетинг; дослідження ринку; стратегія маркетингу; розробка нової продукції; ціноутворення; роздрібний продаж і дилерство; керування збутом; навчання збуту; соціально-економічні дослідження і прогнозування.
6. Виробництво: автоматизація; використання устаткування і його технічне обслуговування; промисловий інжиніринг; переробка матеріалів; регулювання внутрішнього розподілу матеріалів; упакування; схема організації робіт на підприємстві; конструювання й удосконалювання продукції; керування виробництвом; планування і контроль за виробництвом; підвищення продуктивності; закупівлі; контроль якості; контроль за постачанням вузлів і деталей.
7. Інформаційна технологія: САПР/АСУ; застосування комп'ютерів в аудиті й оцінці; електронна видавнича діяльність; інформаційно пошукові системи адміністративні інформаційні системи; проектування і розробка систем; вибір і установка систем.
8. Спеціальні послуги: навчальне консультування; консалтинг по керуванню електроенергетикою; інженерний консалтинг; екологічний консалтинг; інформаційний консалтинг; юридичний консалтинг; консалтинг по управлінню розподілом матеріалів і матеріально; технічному постачанню; консалтинг у державному секторі; консалтинг по телекомунікаціях. [6]
Класифікація, приведена, є предметною, тобто відповідно до схеми консалтинг розрізняється по видах відповідно до функцій, що виконують менеджери Консультанти не виконують самих цих функцій, а виробляють рекомендації з їх виконання. Вони радять менеджерам як здійснювати загальне керування, адміністрування, фінансове керування, реалізацію інформаційних технологій і інші функції.
Загалом можна сказати, що міжнародний консалтинг - це вид міжнародної діяльності у сфері послуг, яку здійснюють спеціалізовані фірми одних країн у вигляді надання порад державам, виробникам, продавцям і покупцям інших країн з широкого кола питань економічної діяльності, передусім з консультування у зовнішньоекономічній сфері.
1.2 Місце консалтингових послуг у міжнародних класифікаціях
Розвиток міжнародного ринку товарів обумовив формування та інтенсивний розвиток міжнародного ринку послуг, який займає значне місце в економіці держав світу. Так, частка послуг у ВВП розвинутих країн на 2008 р. становить близько 70 %, а країн, що розвиваються, -- 55 %. У сфері послуг розвинутих країн світу зайнято понад 60 % працюючих. [33]
Розглянемо частку послуг у ВВП п'ятірки країн-лідерів, станом на 2011 рік.
Таблиця 1. Частка послуг у структурі ВВП країн-лідерів за 2011 р.
Зазвичай, під послугами розуміють будь-який захід чи вигоду, які одна сторона може запропонувати іншій.
У довіднику "Лібералізація міжнародних операцій з послугами", розробленому у середині 90-х років ЮНКТАД та Світовим банком, дається таке визначення послуг: "Послуги -- це зміна у становищі інституційної одиниці, яка відбулася внаслідок дій та за взаємною згодою з іншою інституційною одиницею". [10]
Виробництво послуг має свої особливості. Воно може бути, а може і не бути пов'язане з товаром у його матеріальному вигляді. У зв'язку з цим розрізняють два види послуг:
Послуги першого виду опосередковуються матеріально пов'язані з матеріальними продуктами. Надання таких послуг за змістом не відрізняється від процесу праці в матеріальному виробництві. Другий вид послуг не пов'язаний з матеріальними продуктами і направлений безпосередньо на людину або її оточення.
Є різні підходи до класифікації послуг. Порадник зі складання платіжного балансу МВФ, яким користуються усі країни світу, відносить до торгових (тобто міжнародних) послуг такі їх види та підвиди: транспорт (пасажирський і вантажний), поїздки (ділові і особисті), зв'язок, будівництво, страхування, фінансові послуги, роялті та ліцензійні платежі, інші бізнес-послуги (посередницькі послуги, лізинг та інші ділові, професійні і технічні послуги), особисті, культурні та рекреаційні послуги (аудіовізуальні та інші), урядові послуги.
Класифікація ГАТТ/СОТ включає понад 600 різновидів послуг. Вона базується на Міжнародній стандартизованій промисловій класифікації, яка прийнята ООН і визнається у багатьох країнах світу. Згідно з цією класифікацією до послуг належать усі товари, які включені у категорії 4--9, а саме: комунальні послуги та будівництво; оптова та роздрібна торгівля, ресторани та готелі, транспортування, зберігання та звґязок і фінансове посередництво; оборона, охорона здоровґя та громадські роботи; інші комунальні послуги, соціальні та особисті послуги. Саме ця класифікація використовується під час переговорів про лібералізацію міжнародної торгівлі послугами які проходять в рамках ГАТС/СОТ. (GATS -- General Agreement on Trade in Services) -- це Генеральна угода з торгівлі послугами, яка є головним міжнародним документом, що регулює міжнародну торгівлю послугами у цілому.[24,25]
Класифікація Світового банку передбачає поділ усіх послуг на дві групи:
-- факторні послуги, які включають платежі, що виникають у зв'язку з міжнародним рухом факторів виробництва (доходи та інвестиції, роялті та ліцензійні платежі, зарплата нерезидентам);
-- нефакторні послуги, які включають решту видів послуг (транспорт, подорожі та інші нефінансові послуги).
Ця класифікація так само, як і попередня, використовується при обговоренні проблем врегулювання міжнародної торгівлі послугами в рамках ГАТС, які зазвичай зосереджуються на нефакторних послугах.
Зазначаючи, що надання послуг переважно відбувається одночасно з продажем товару або здійсненням інвестицій, А. Кірєєв пропонує класифікувати послуги залежно від способу їх доставки споживачам:
а) послуги, пов'язані з інвестиціями, -- банківські, готельні, професійні послуги;
б) послуги, пов'язані з торгівлею, -- транспортні, страхування;
в) послуги, пов'язані одночасно з торгівлею та інвестиціями, -- звґязок, будівництво, комп'ютерні та інформаційні послуги, особисті, культурні і рекреаційні послуги.
Як висновок можна зробити, що в світі існує дуже багато видів класифікацій консалтингових послуг (класифікації МВФ, Світового банку та інші). В Україні з метою аналізу зовнішньоекономічної діяльності використовується класифікація з виділенням транспортних, інформаційних, інжинірингових, консалтингових, туристичних послуг тощо (тобто класифікація нефакторних послуг).
1.3 Світовий досвід надання консалтингових послуг
Світовий досвід надання консультаційних послуг свідчить, що у багатьох випадках розмір консалтингової фірми стабілізується з метою збереження узгодженої команди спеціалістів, які здатні забезпечити професійний і ринковий ефект підприємству. Але дотримування такої стратегії має свої часові межі. Персонал старіє, його навички втрачають актуальність і надолуження знань у галузі новітньої управлінської науки потребує немалих витрат. У такій ситуації фірма може обмежити спектр своїх послуг такими, що потребують роботи досвідченого персоналу. Крім того, фірма може підтримувати необхідні розміри завдяки плинності кадрів нижчих посадових ступенів.
Консалтингова фірма, що обирає стратегію зростання, має зіткнутися з проблемами наймання професіоналів. Ринок висококваліфікованих трудових ресурсів диктує певну політику пошуку та залучення кадрів. Фірма несе витрати, пов'язані з навчанням, стажуванням та залученням до роботи початківців.
Отже, стратегії зростання та стабілізації розмірів консалтингової фірми є результатом загального стратегічного вибору організації.
Лише великі інтернаціональні компанії, яких у світі є близько десяти, можуть вирішувати складну управлінську проблему самостійно, виходячи з власних ресурсів і не звертаючись за допомогою до колег.
Багато країн світу значну увагу приділяють освітній підготовці підприємців, навчанню навичок впровадження інновацій та нової інформації. Серед закладів, що підтримують підприємництво, надають найбільш ефективну допомогу в створенні нових підприємств та розвитку діючих, забезпечують їхнє виживання в початковий період діяльності, є центри підтримки місцевого підприємництва, багато з яких сприяють саме процесу бізнес-інкубування.
Питаннями розвитку бізнес-інкубування в країнах світу займаються міжнародні організації: Європейська комісія (ЄЕК ООН), Група СПАЙС (Група експертів наукових парків та інноваційних центрів), Національна асоціація бізнес - інкубаторів у США.
За узагальненими аналітичними даними цих організацій, в світі нараховується понад 3000 бізнес-інкубаторів, з яких у США - 700, Китаї - 400, Німеччині - 375, Великобританії - 250, Росії - 80, Угорщині - 75, Польщі - 60, Болгарії - 25, Казахстані - 9, Республіці, Білорусь - 8.
Сьогодні в Україні законодавчо не визначено поняття «бізнес-центр» та «бізнес-інкубатор». Бізнес-центри - це установи, які надають інформаційні, консалтингові, маркетингові, тренінгові та інші послуги суб'єктам підприємництва та особам, які бажають займатися підприємницькою діяльністю.
Взагалі галузь бізнес-консультування порівняно молода, проте швидкість її зростання вражає. Історичними її предтечами були адвокатські послуги, юридичне консультування, згодом - послуги з аудиту. Але 1999 року прибутки від аудиторських послуг у світовому масштабі становили близько $70 млрд, а обсяг продажу сектора бізнес-консультування - $90 млрд, причому на консультування у сфері інформаційних технологій припало 60% цієї суми. В Україні цей ринок розвинений мало.
В Україні перша половина 1990-х була періодом демонстрації професіоналізму «західних» менеджмент-консалтингових (МК) компаній. Було відкрито представництва: PriceWaterhouse Соopers, Deloitte & Touche, Coopers & Lybrand, Ernst & Young, KPMG, Baker & McKenzie, Barents Group, LLC, Arthur Andersen, Roland Berger & Partners, Dr. Wisselchuber & Partners та інші.
Ці компанії вийшли на ринок України або супроводжуючи своїх давніх клієнтів, або як реалізатори проектів технічної допомоги, фінансованих міжнародними донорськими організаціями. Лише деякі з невеликих західних фірм ризикнули вийти на ринок України з метою розширення географії бізнесу та в пошуках нового клієнта.
Взагалі 80% іноземних консалтингових компаній тримаються на ринку України саме завдяки реалізації проектів міжнародної допомоги. Значні консалтингові компанії надають переважно послуги з менеджмент-тренінгу та аудиту.
До речі, ще 1992 року за ініціативою Фонду держмайна було створено Асоціацію консалтингових фірм «Укрконсалтинг», головною метою якої було об'єднати консультантів-посередників для забезпечення процесу масової приватизації. Щойно дев'яності перевалили за половину, як почали з'являтися національні МК-компанії: Київ менеджмент консалтинг, Український центр післяприватизаційної підтримки підприємств (ЦППП) у Києві, а також аналогічні організації - ЦППП у Харкові, Одесі (Євроконсалт), Львові (Західно-український менеджмент консалт), Центр реструктуризації вугільної промисловості в Донецьку.
У цей же період активізуються українські консалтингові компанії: Speкtor, Sachs & Company, Укрбізнесконсалтинг, ProConsult, «Укрон», Project Consulting Group, Національне управління ресурсами, «Рубін-Інвест-Консалтинг» тощо. З'являються малі консалтингові об'єднання «ОКО» - Об'єднані консультанти - 9 організацій-фундаторів, «КМК-група» - 4 юрособи. 1998 року зареєстровано УАМК - Українську асоціацію менеджмент-консультантів за підтримки ФДМУ і Світового Банку.
Головними статутними завданнями фахових асоціацій та інститутів консультантів є забезпечення якості консалтингових послуг і фахового поводження своїх членів. Іноземні консультаційні фірми, які щойно починають свою діяльність в Україні, зазвичай мають тут, одного-двох представників, основним завданням яких є визначення рівня привабливості українського ринку для своєї фірми й визначення стратегії. Це близько 150 консультаційних фірм з усіх країн Європейської співдружності переважно з питань управлінського і фінансового консультування в конкретних галузях. [38]
2. Світовий ринок консалтин гових послуг на сучасному етапі
2.1 Аналіз тенденцій світового ринку консалтингових послуг
За останні десять років спостерігається дуже велике зростання консалтингових послуг. Це пов'язано з глобалізацією світової економіки. Останні досягнення інформаційної технології, глобальні інформаційні мережі змінили уявлення про межі підприємств і про технологію виробництва, управління і ведення бізнесу. [29,31]
Велика частина провідних консалтингових компаній з'явилася в США, де і до цього дня знаходиться їх штаб-квартири. При цьому результатами їх праці користується все світове співтовариство та найбільші компанії в кожній країнні світу. [40]
Консультанти кращих консалтингових компаній з року в рік, враховуючи тенденції глобалізації, урядові рішення, регіональну владу і ще сотню-другу чинників,проводячи якнайширші дослідження і розробляючи складні стратегії, стабільно збільшуючи добробут власних роботодавців, а разом з тим і всього світового співтовариства. Нижче представлені 5 лідируючих компаній (табл. 2) міжнародного консалтингового ринку (табл. 2).
Таблиця 2. Топ-5 лідируючих консалтингових компаній світу
Прибуток за підсупками 2009-2010 рр., млрд. дол. США
Джерело: [http://nbrussia.com - National Business “5 ведущих консалтинговых компаний мира”]
McRinsey & Company - найвпливовіша консалтингова компанія в світі. ЇЇ знають як компанію, до якої в першу чергу звертаються за допомогою і порадою в разі невдачі в бізнесі. Керуючим директором є Домінік Бартон (Dominic Barton), рік заснування - 1926 р., штаб-квартира в Нью-Йорку. Головна причина фінансової ефективності компанії - відмова від надмірного зростання філіальної мережі, кожен офіс у всьому світі є не представництвом і не членом об'єднання, а частиною McRinsey & Company. [40]
Насичення традиційних ринків товарів зажадало пошуку нових підходів до споживача. Саме тому 81% портфеля замовлень провідних консультаційних фірм складають фактично замовлення на послуги з реорганізації і реструктуризації бізнесу.
В світі налічується близько 1720 фірм, що спеціалізуються в області управлінського консалтингу. По параметрах чисельності фахівців і об'єму річного обороту послуг 40 фірм з цього числа можна вважати великими, 180 фірм - середніми, а 1500 фірм - дрібними.
Світовий ринок управлінських консультаційних послуг при цьому поділений таким чином: 40 найкрупніших консалтингових фірм обслуговують 66% цього ринку, 180 середніх фірм - 25%, 1500 дрібних фірм - 9%. Крупна фірма має від 300 до 30000 професіоналів і річного доходу від 68 млн. до 3 млрд. доларів. У середній фірмі трудиться від 100 до 300 професіоналів, генеруючи річний дохід до 20 млн. доларів. Дрібні фірми - це фірми, в яких в середньому біля 4-х професійних консультантів і річний дохід не більше 0.5 млн. доларів. [29]
Аналіз структури послуг, вироблюваних 40 найбільшими управлінськими консалтинговими фірмами, дав наступні результати (рис.1):
· 31% - консалтингові послуги з питань управління операціями і процесами, включаючи питання реорганізації бізнесу і загального управління якістю (TQM),
· 17% - консультування з питань корпоративної стратегії,
· 17% - консультування з питань інформаційно-технологічної стратегії,
· 16% - консультування з питань розвитку бізнесу,
· 11% - консультування з питань організаційного проектування,
· 2% - послуги з питань маркетингу і продажів.
Рис.1 Аналіз структури консалтингових послуг у світі за 2010 р.
Аналіз консалтингових послуг, що надаються, з різних сфер діяльності має наступний вигляд (рис.2):
? 22% - замовлення від підприємств фінансового сектора економіки,
? 11% - від підприємств по виробництву товарів народного споживання,
? 11% - від інших промислових підприємств,
? 10% - від компаній сфери телекомунікацій,
? 9% - від підприємств енергетичного сектора,
? 9% - від установ охорони здоров'я,
? 8% - від науково-дослідних установ,
? 3% - від засобів масової інформації і підприємств шоу-бізнесу,
? 2% - від підприємств оптової і роздрібної торгівлі,
Рис.2 Аналіз консалтингових послуг, що надаються, з різних сфер діяльності
Слід зазначити, що США припадає на частку близько 49% всього світового ринку управлінських консалтингових послуг.
В 2004 р. в США різним фірмам надали свої послуги в області консалтингу приблизно 80 тис. експертів-консультантів - всього на суму близько 17 млрд. дол. Вартість крупних контрактів з консалтинговими фірмами в тому ж році коливалася в середньому від 30 до 50 млн. дол. У 2009 р. доходи від аудиторських послуг у світовому масштабі склали близько 70 млрд. дол., а об'єм продажів сектора консультаційних послуг досяг 90 млрд дол., де на долю консультування в області інформаційних технологій довелося 60%. За останні три роки зростання об'ємів продажів консалтингових послуг щорічно складає не меншого 10%.
За даними New York Times, 15% компаній користуються послугами консультантів на регулярній основі і 35% вдаються до допомоги консультантів в міру необхідності. Щодо країн Європи, то в таблиці 2 наведена структура попиту на дані послуги за країнами у млн.. дол..
Таблиця 3. Структура попиту на консалтингові послуги за кра-ми Європи в 2009 р.
За даними бюлетеня «Consultants News», з 2005 року середньогалузевий щорічний темп приросту складає 10%, а у провідних фірм цей показник коливається від 20 до 30%. Якщо для інших сфер бізнесу десятивідсоткове зростання є більш-менш задовільним, то для консалтингу такий рівень вважається критичним.
Бізнес-успіх консалтингу пов'язаний із складністю управлінських проблем, які виникають на сучасних підприємствах, та невизначеністю ділового середовища, що спричиняє невпевненість менеджерів та змушує їх звертатися за допомогою. Стрімкий поступ управлінського консалтингу спричинений також відсутністю узгоджених стандартів (на відміну від таких видів консалтингу, як юриспруденція чи бухоблік), що дозволяє практично будь-якому спеціалістові, хоч трохи обізнаному в цій справі, займатися консультуванням.
Серед найважливіших причин стрімкого розвитку управлінського консультування та зростання попиту на консалтингові послуги на світовому ринку слід назвати такі:
· загальну тенденцію глобалізації бізнесу, яка сприяє попиту на консалтингові послуги як серед транснаціональних корпорацій, що захоплюють нові ринки, так і серед щойно створених компаній, які сподіваються позиціонуватися на світовому ринку;
· можливість використання ідей і таланту консультанта як конкурентну перевагу в ринковій боротьбі;
· необхідність впровадження інформаційних технологій, які дозволяють у значній мірі підвищити продуктивність компанії.
Спектр питань, якими займається сьогодні управлінське консультування, є широким і динамічним. Він залежить від попиту на консультаційні послуги та вимог до їх змісту і якості.[18]
Проаналізувавши ринок, можна дійти висновку, що з ростом фінансових та інших ринків в умовах всесвітньої глобалізації, ІТ - консалтинг має мегапотужні можливості. І, навпаки, консалтинг в сфері інформаційних технологій не зможе набути швидкого росту без розвитку інших сфер бізнесу.
2.2 Оцінка факторів ціноутворення на ринку консалтингових послуг
У тих країнах, де розвинутий бізнес і, відповідно, розвинутий ринок консалтингових послуг, рівень оплати має сталий характер і навіть може рекомендуватися професійною асоціацією у вигляді верхньої і нижньої меж. Рівень коливається залежно від рівня фірми-клієнта (для дрібних підприємств він нижчий), від іміджу консалтингової фірми, від того, наскільки розвинутий даний тип послуг і т. д. Розрізняють такі види оплати за консультаційні послуги:
Рівень винагороди за послуги і засіб установлення розцінок -- елементи професійного іміджу консультанта. Високопрофесійний консультант представників керівництва з прийняття важливих стратегічних рішень буде значно вище оцінювати свої послуги, ніж його колега, зайнятий рутинною реорганізацією конторських операцій.
Консультанти з питань управління користуються декількома засобами встановлення розцінок за свої послуги.
Плата за одиницю часу. Одиниця часу, яку більшість консультантів використовують для підрахунку належної їм винагороди, -- робочий день. Фактичні розцінки за послуги не є результатом простої арифметичної операції, що пропорційно розподіляє одержуваний дохід на заздалегідь сплановану кількість оплачуваних днів. [33]
Розцінки звичайно диференціюються за рівнем або категоріями консультантів. Співвідношення між платою за послуги висококваліфікованого старшого експерта і діючого консультанта може сягати 4 : 1. Праця асистентів у дослідній роботі і молодших консультантів може оплачуватися за ще більш низькими ставками. Основна перевага цього засобу -- легкість і ясність обчислення плати за послуги і виписування рахунка.
Погодинна плата за послуги має свої недоліки. Клієнт отримує рахунок за відпрацьовані години, а не за виконану роботу. Тому він повинен довіряти професійній чесності і ко
Світовий ринок консалтингових послуг курсовая работа. Международные отношения и мировая экономика.
Дипломная работа: Стимулирование развития открытых инноваций в отрасли информационно-коммуникационных технологий в России
Сочинение На Тему Память Егэ
Эссе Лидер
Эссе Пиво Сколько В Ящике
Контрольная работа по теме Тарифные ставки
Реферат Роль Металлов В Жизни Человека
Курсовая Работа Юрист
Таблица Умножения Контрольная Работа 4 Класс
Реферат: Земельная рента. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Целевые бюджетные фонды назначение и сущность
Лекция На Тему Багаторозрядні Комбінаційні Суматори Та Алп
Дипломная Работа Анализ Финансового Состояния
Реферат: Процесс изготовления печатной платы. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая работа по теме Анализ структуры и динамика иностранных инвестиций в регионах Сибирского федерального округа
Эссе На Тему Призвание Учитель
Учебное пособие: Методические указания по выполнению лабораторных работ Издательство
Реферат по теме Функционирование нервной системы пиявки
Контрольная Работа Многочлены Алгебраические Уравнения
Как Написать Технический Отчет По Производственной Практике
Реферат по теме Происхождение солнечной системы
Методы выбора поставщика - Маркетинг, реклама и торговля контрольная работа
Лікарські рослини урочища Вістова Калуського району - Биология и естествознание курсовая работа
Устройство для регистрации ночной остановки дыхания - Медицина дипломная работа