Лікарські рослини урочища Вістова Калуського району - Биология и естествознание курсовая работа

Главная

Биология и естествознание
Лікарські рослини урочища Вістова Калуського району

Методика складання переліку лікарських рослин урочища Вістова, їх класифікація та вивчення характерних властивостей, призначення. Порядок проведення флористичного аналізу. Розробка заходів щодо використання лікарських рослин з лікувальною метою.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Лікарські рослини урочища Вістова Калуського району
Мета роботи : вивчити лікарські рослини урочища Вістова
1. скласти перелік лікарських рослин урочища.
4. розробити заходи щодо використання лікарських рослин з лікувальною метою.
У зв'язку з інтенсифікацією різноманітних форм антропогенного впливу на навколишнє середовище істотно порушується природній процес розвитку фітобіоти: спостерігається подальше збіднення автохтонної флори. Зменшення площ природних рослинних угрупувань і спрощення їх ценотичної структури.
У результаті екологічної дестабілізації природного середовища знижується рівень ценотичної різноманітності рослинного покриву, порушується рівень натуральності філоценогенезу. Тому актуальним завданням сьогодення є розробка наукових основ охорони не лише реритетного фітогенофонду, але й фітоценофонду.
1 . Методика та об'єкти дослідження
Матеріали збиралися протягом вегетаційного періоду 2005 року. В ході досліджень ми використовували маршрутний метод геоботанічних досліджень.
Маршрутний метод охоплює кілька етапів дослідження:
1) рекогницирувальний етап, при якому виявляються особливості місцевості, основні типи рослинності.
2) Детально-маршрнутний етап, під час якого дослідник складає список рослин якій йому зустрічаються, збирає гербарій, підбирає місця для майбутніх пробних ділянок.
Для визначення рясності видів ми користувались окомірним методом прямого обліку. Цей метод визначається шкалою Друде:
SOC (100-81%) - якщо рослини змикаються надземними частинами.
COP 3 (60-81%) - рослини дуже рясні в фітоценозі.
СОР 1 (30-40%) - рослини досить рясні.
UN (<1%) - одна рослина в фітоценозі.
Об'єктом дослідження стали лікарські рослини урочища Вістова.
Для написання бакалаврської роботи ми користувалися великою кількістю рекомендованої літератури, з якої ми почерпнули величезний багаж корисної інформації. Для висвітлення фізико-географічної характеристики території дослідження ми звернулись до книги під редакцією К.І. Геренчука «Природа Івано-Франківської області», де подані матеріали про рельєф, геологію, клімат поверхневої і підземні води, ґрунтовий покрив, рослинний і тваринний світ всієї Івано-Франківської області.
Ними розглянуті питання щодо методів охорони довкілля.
Для подання біоекологічної характеристики та використання лікарських рослин ми користувалися книгами У.М. Насаля «Від рослини - до людини», М.О. Гарба ця «Довідник з фітотерапії», В.В. Кархута «Ліки навколо нас», В.І. Комендора «Лікарські рослини Карпат», Б.В. Заверухи «Дикорослі рослини - джерело вітамінів» та іншими. Кожна книга - невичерпне джерело інформації про лікарські рослини, зокрема в книзі В.І. Комендора «Лікарські рослини Карпат» детально описані техніка збирання лікарських рослин, правила сушіння і зберігання висушених рослин, описані методи охорони лікарських рослин і боротьба з неправильним збиранням. Книги І.М Носаля «Від рослини - до людини» і Д.В. Кархута «Ліки навколо нас» - справжні енциклопедії рослинного світу, скарбниці народної мудрості. Тут подано точні назви рослин, їх назву на латинській мові, детально описані способи їх використання, вказані час і місце збирання рослин, цінні поради щодо їх збирання і сушіння.
3 . Фізико-географічна харак теристика території дослідження
Івано-Франківське Передкарпаття - це розчленована височина між північними скибовими хребтами Горган і охоплює басейни Бистриць, Надвіряннської і Солотвинської, Лукви, Сивки і частково Свічі. Абсолютна висота дна улоговин коливається від 250 до 300-350 м. Їх границею служить ізогіпса. В улоговинах випадає найменша кількість атмосферних опадів у всьому Івано-Франківську Передкарпаття.
На території Івано-Франківщини на поверхні відслоюються різні за своїм віком породи: палеозойські, мезозойські, палеогенові, неогенові, четвертинні.
Крейдові відклади на території області виявлені морськими платоформенними і геосинклінальними фаціями. Перша відміна поширена в межах Волино-подільської плити і друга - у Внутрішній зоні прогину і складчастій області Карпат. У палеоцені в Скобовій зоні Передкарпарського прогину майже всюди відклалися масивні пісковики Ямщицької Світи (потужність 100-300 м.) з Яремчанським горизонтом строкатих глинистих порід в основі.
В межах Передкарпатського прогину поширені відклади тортону. Нижня частина тортонських утворень представлена відкладами Богородачнської світи. У її розрізі виділяють 2-і товщі: нижньо-мергенсько-тудову - з проверстками аргілітів і верхньо-глинисто-піщану - з проверстками світоталенієвих вапняків.
Відповідно до 3-х основних тектонічних зон Івано-Франківської області утворюється три основних типи рельєфу:
1) рівнинно-пластовий на платформі;
2) флювіально-акумулятивний в зоні прогину;
3) гірський складчастий в геосинклінальній зоні.
В передкарпарській частині Івано-Франківської області поширений делювіально-акумулятивний рельєф. На річках Передкарпаття (Свічі, Лімниці, Лукві, Бистриця Солотвинській і Надвірнянській) утворилося 7 терас, які в свою чергу утворюють своєрідні акумулятивні рівні.
В Івано-Франківському Передкарпатті крім вище перерахованих є ще такі типи рельєфу:
- структурно-ерозійні низькогір'я зі скульптурно-строзійними формами;
- структурно-тектонійні межиріччя з поширенням зсувних форм рельєфу.
Перший тип рельєфу представлений складками так званих нижніх молах Передкарпатського прогину, складених пісковиками, конгломератами, соляними глинами.
Другий тип рельєфу утворюють структурно-ерозійні межиріччя з поширенням зсувних форм.
В межах Івано-Франківської області є такі типи ґрунтів:
2. опідзолені (світло-сірі, сірі, темно-сірі);
4. чорноземи глибокі, мало гумусні;
На Передкарпатті переважають деревно-підзолисто-глеєві та дернові ґрунти. Характерною рисою цих ґрунтів є чітка диференціація на горизонти за підзолистим типом:
– гумо сово-елювіальний горизонт (безструктурний, світло-сірого кольору);
– елювіальний горизонт (безструктурний, світло-попелястого кольору);
– ілювіальний (має призматичну структуру і темно-буре забарвлення).
За ступенем вираження підзолистого процесу деревно-підзолисто-глеєві ґрунти Передкарпаття поділяються на:
– слабопідзолисті (мають слаборозвинений елювіальний горизонт);
– середньо підзолисті (елювіальний горизонт яскраво виражений, але товщі не перевищує верхній гумо сово-елювіальний горизонт);
– сильно підзолисті (елювіальний горизонт виражений потужно і по товщі перевищує верхній гумо сово-елювіальний горизонт).
Деревно-підзолисто-глеєві ґрунти Передкарпаття безструктурні, брилуваті, їхній водно-повітряний режим незадовільний, ґрунти бідні на фосфор і калій.
Водні ресурси Івано-франківської області - це переважно річки. Озер мало, переважають штучні озера-ставки.
Ріки Карпат і Передкарпаття своїми сильно розгалуженими верхів'ями починаються на північних схилах Карпатських гір на абсолютній висоті 700-1800 м., де річна сума атмосферних опадів становить 900-1500 мм. Середні і нижні їх течії протікають по Передкарпаттю, де також випадає багато атмосферних опадів (понад 700 мм.).
Ріки Передкарпаття, як правило, взимку покриті льодом, але льодовий режим надто нестійкий і протяжність льодоставу, звичайно, невелика. Основний річковий басейн Івано-Франківської області - річка Дністер. До типово Передкарпаських приток Дністра, що протікають через урочище Вістова належать річки Луква з Луквицею - течія цих річок стійка але трапляються паводки.
Вітровий режим . У районах Передкарпаття переважають північно-західний та південно-східний напрями вітру. З напрямком пов'язана температура і вологість повітря. Напрям вітру залежить від розподілу атмосферного тиску і сильно створюється рельєфом місцевості.
Термічний режим. Під термічним режимом розуміють зміни температури повітря у часі та просторі, які виражені в багаторічних середніх місячних і середніх річних температур повітря, амплітудах річних коливань температури, її абсолютних максимумах, мінімумах. Річний хід температури повітря у Передкарпатті континентальний. У липні, найтеплішому місці, середня температура повітря становить 19-19,5 о С, у січні, найхолоднішому місяці вона зменшується до (-4) - (-5,5 о С) о С.
Режим зволоження . Основні характеристики температури зволоження - середні місячні та річні суми атмосферних опадів, а також їх сума за теплий і холодний періоди. У районах Передкарпаття за рік випадає 800 мм. опадів. За теплий період тут випадає близько 78% опадів від річної норми. Найбільш дощовими вважаються літні місяці, протягом яких випадає близько 44% опадів. Максимум опадів здебільшого припадає на червень. Річні величини коефіцієнта зволоження в районах Передкарпаття коливань від 1,1 до 1,49.
Територія Івано-Франківської області розташована у двох широтних рослинних зонах:
Цим зонам відповідають Європейська широколистяно-лісова та Європейсько-Сибірська лісостепова геоботанічні області.
В межах першої виділяють Центральну Європейську провінцію із Східно-Карпатською гірською провінцією, яка представлена кількома геоботанічними округами - Самбірсько-Івано-Франківським, Карпатським, Гірсько-Карпатським, Свидовецько-Покутсько-Мормароським, і Східноєвропейську провінцію із Західноукраїнською провінцією - Крименецько-Хотинський округ, що охоплює Опілля та частину Прутсько-Дністровського межиріччя.
Рослинність являє собою сукупність рослинних угрупувань, систему фітоценозів даної ділянки зеленої поверхні і характеризується рясністю кожного виду, певним поєднанням видів.
На рівнині та в передгірних районах ліси займають понад 30% території, а на схилах Карпат 60%.
Лісова рослинність . На рівнинній частині області і в пониженнях передгір'ях є 4 лісові формації:
4) Долинні ліси з домуванням вільхи чорної;
5) Соснові ліси, ялинкові і мішані, хвойно-широколистяні, які займають більшу частину загальної площі.
Грабово-дубові ліси. Трав'яний покрив рясний в мало змінених порубами двоповерхових деревостанах і помітно рідкий під густо зімкнутими чисто грабовими наметами.
Дубові ліси. У трав'яному ярусі переважає осока трясучко видна, анемона дібровна, ялиця звичайна, маренка запашна, розхідник звичайний, медунка темна.
Діброви з дуба скельного. У трав'яному покриві домінують горобейник пурпурово-голубий, осока Мікелі.
Грабово-букові ліси. У трав'яному покриві найчастіше трапляються осока волосиста, моренка запашна, дивина звичайна, фіалка лісова, медунка маленька, чистотіл звичайний, вороняче око.
Дубово-букові ліси . Трав'яний ярус не суцільний і поширюється лише на галявинах та узліссях. Основу його становить осока волосиста, шавлія клейка, яглиця, барвінок малий.
Букові ліси. У трав'яному покриві є такі види рослин як білоцвіт весняний, живокіст серцевидний, ожина лісова, яруси аруш плямистий.
Дубово-буково-ялицеві ліси . Трав'яний ярус складають зеленчук, зубиця залозиста, щитник чоловічий, перелічка багаторічна.
Буково-ялицеві ліси . В трав'яному покриві турляються моринка запашна, осока волосиста, щитник чоловічий, калюжниця, розхідник, квасениця.
Ялецево-букові ліси. Пануючі види трав'яного покриву квасениця, осока лісова, костриця висока, зубниця залозиста.
Соснові ліси . Добре розвинений трав'яно-чагарниковий ярус з домінуванням чорниці, водянки чорної, брусниці, багна.
Ялинові ліси . У трав'яному покриві домінують такі види рослин як чорниця, ожина лісова, щитник чоловічий, сальмонела гірська, звіробій чотиригранний.
Ялинники кедрові. У трав'яно-чагарниковому ярусі переважають чагарники, чорниця, брусниця, водянка чорна.
4 . Результа ти досліджень та їх обговорення
4.1 Конспект флори лікарських рослин урочища
Протягом дослідження ми виявили 60 видів рослин, систематизували їх у таблиці по родинах і вказали рясність кожного виду.
Систематика видів по родинах та їх рясність
Горобина звичайна Sorbus aucuparia L.
Гадючник оленячий Filipendula ulmaria L.
Як видно з таблиці дуже рясно зустрічаються такі види: малина звичайна (Rubur idaeus ), ожина звичайна (Rubur caesius ), деревій звичайни (Achillea millefolium ), хамаміна лікарська (Chamonica reculita ), чебрець повзучий (Thymus serplyllum), сосна звичайна (Pinus silvestris ), ялина звичайна (Piceae abies), перестріч гайовий (Melampyrum nemorosum), щитник чоловічий (Dryopteris filix mas . Sehott), безщитник жіночий (Athyrium filix femina L. Rot), чорниця (Vaccinium myrtillus .), Вони складають 60-80% від загальної кількості рослин в урочищі.
Рясно зустрічаються такі рослини (40-60%: суниця лісова (Fracania vesca L.), горобина звичайна (Sopbus aucupania L.), гадючник оголений (Filipendula ulmaria L.), цикорій дикий (Сicorium sntubus L.), м'ята перцева (Mentha piperita L.) звіробій звичайний (Hypericum perfonatum L.), дуб звичайний (Quercur robur .), береза бородавчаста (Betula pendula Roth.), мар'янка запашна (Aepenula odorata).
Досить рясно зустрічаються: питмо звичай (Panacetum Vulpare .), олан високий (Inula helenium .), кульбаба лікарська (Poraxacum officanale Web. et Wigg), нечуйвітер волохотенький (Hiepacium pilosella), материнка звичайна (Oricanum vulpare), дудник лісовий (Angelica cilvestris), борщівник європейський (Herocleum sphonolilium), морква дика (Daucus carota .), конюшина мучна (Trifolium rupens), ліщина звичайна (Corilus overlana .), подорожник великий (Dlantago major ), подорожник ланцетний (Dlantago lanceolata .), живокіст (Sympytum officinale .), медунка м'яка (Pulminaria mollis), бук лісовий (fagus silvatica ), хаменерій вузьколистий (Chomaenerion onqustifolium L.), брусниця (Rhadococcum vitis-tolaea), ялівець звичайний (Iuniperus communis .), хвощ польовий (Equisetum arvense), пирій звичайний (Agropirum repens .), мильнянка лікарська (Sponaria officinalis .), вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris .), копитняк (Lysimachia vulgaris .), копитняк європейський (Asarum europium .), вовчі ягоди звичайні (Daphne mezereum .).
Рідко трапляються такі види: шипшина собача (Rosa canina L.), родовик лікарський (Sanquicorba officinalis L.), підялинник звичайний (Hypopitys monotropa Quantz), оман британський (Inula britanica), жовтозілля звичайне (Senecio vulgaris .), підлісник європейський (Senicula europeae), дивина густоквіткові (Verbascum olansiflorum), буркун лікарський (Melilotus officinalis), анемона дібровна (Anemone nemorosa), жовтець повзучий (Ronunculus nepens .), бузина трав'яниста (Sambucus .), кропива дводомна (Urtica dioica L.).
4.3 Біоекологічна характеристика та використання лікарських рослин
Горобина звичайна (Sorbus eucuparia .)
Дерево, висотою 15-20 м., кора гладка, сіро-зелена, листки складні з 9-17 ланцетовидними або продовгуватими листочками, гостро зубчасті. Квіти білі, утворюють багатоквіткові щитовидні зонтичні суцвіття. Віночок складається з п'яти пелюсток білого кольору. Плід кулевидної форми, оранжевого кольору. Цвіте у травні-червні. Росте в гірських районах, обабіч лісових доріг, на узліссях. З лікувальною метою збирають квіти в травні, а плоди при перших приморозках. Лікувальна дія рослини: діуретична, в'януча, протиревматична. Сік свіжих плодів застосовують як сечогінний засіб при захворюваннях печінки, поганому жовчовиділенні, при нервових захворюваннях, пониженій кислотності шлункового соку, ревматизмі.
Куш, висотою до 1,5 м., кореневище коротке, дає багато пагонів. Стебла прямі і дерев'янисті, вкриті дрібними колючками. Листки зелені, трійчасті. Квіти двостатеві, утворюють гроно видні суцвіття в пазухах листків. Чашечка роздільна, пелюсток 5. Плід складний, складається з багато численних червоних кісточок. Цвіте в червні-липні. Росте в світлих лісах на зрубах, кам'яних схилах. Лікувальна дія рослини: плоди сприяють потовиділенню, листя мають в'яжучу і протизапальну дію. Плоди малини слід вживати як загально зміцнюючий і потогінний засіб. Відвар з листя малини використовують для лікування простудних захворювань, при ревматизмі, проносах. У вигляді полоскання - при запальних процесах порожнини рота.
Багаторічна трав'яниста рослина з горизонтальним або косо розміщеним кореневищем з довгими надземними пагонами. Листки розміщені на довгих черешках, трійчасті. Квіти зібрані в щитовидні суцвіття з невеликою кількістю квіток. Пелюстки білі. Плоди овальної форми, легко знімаються. Цвіте в травні-червні. Плоди достигають в кінці червня, в липні. Росте в лісах, особливо в сосново-мішаних, на галявинах, сухих луках. Схилах. Лікувальна дія рослини: протизапальна, діуретична, анти атеросклеротична. Ягоди суниці слід вживати при каменях в нирках, при захворюваннях печінки і жовчно-видільних шляхів, захворюваннях шлунка. Настій з листя вживають при жовчнокам'яній і нирковокам'яній хворобах. При артеріальній гіпертензії, при проносах, гастритах.
Багаторічна рослина заввишки 15-50 см. Листки яйцевидні, невеликі, злегка гострі, дрібно пилчасті на коротеньких черешках, з боків ясно-зелені, знизу з сітчастим жилкуванням. Квіти білі з рожевим відтінком. Ягоди чорні з сизуватим нальотом. Цвіте в травні-червні. Росте в лісах, переважно соснових або березово-хвойних. Лікувальна дія рослин: в'яжуча, протизапальна. Знижує рівень цукру в крові. Свіжі ягоди вживають при порушенні обміну речовин, при проносах, оскільки скріплюють кишечник, в той же час лікують хронічні запори. При цукровому діабеті з гіполікемічною метою рекомендують пити чай з листка чорниці.
Багаторічна напівкущова рослина з дугоподібно витягнутими гілками, вкритими колючками. Листя зелене, трійчасте, злегка опушене. Пелюстки квіток білі, пелюсток 5. плід складається з великої кількості сизо-чорних кістянок. Цвіте з кінця травня до осені. Росте в лісах, на заростях, на берегах річок, порослих чагарниками. Лікувальна дія рослини: скріплюючи, зв'язуючи, протизапальна. Настій з листків ожини рекомендують застосовувати для полоскання рота і горла при запальних процесах (фарингітах. Ларингітах, гінгівітах), а також вживати внутрішньо у вигляді настоїв при бронхітах і з метою очищення крові, поліпшення Перестальтики Кишечника.
Живокіст лікарський (Symphytum officinale L.)
Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 30-100 см. Стебло крилате, особливо вгорі, товсте, пряме. Листки нижні великі, звужені в крилатий черешок, довгастої форми, верхній, сидячі. Вся рослина шорстка. Квіти фіолетові, корені товсті, галузисті, зовні майже чорні, всередині - білі. Цвіте з травня до кінця липня. Росте на вологих луках, біля канав, на заливних місцях по берегах рік. Лікувальна дія рослини: прискорює згоєння ран, проти виразкова, сприяє регенерації сполучної тканини. Відвар з коренів живокості застосовують для полоскання ротової порожнини при пародонтозах, внутрішньо при проносах з кров'ю, кровотечах в шулнку і кишечнику. Зовнішньо з відвару роблять компреси на забиті місця, вивихи, старі глибоі рани, що важко гояться.
Кульбаба лікарська (Taraxacum officinale Web. et Wigg.)
Багаторічна трав'яниста рослина з м'ясистим вертикальним веретеноподібним коренем і вкороченим стеблом з прикореневою розеткою листків. Листки перисторозсічені з зубчастими краями. Квіткові стебла дудчасті, безлисті, зверху павутин часті, закінчуються суцвіттями - корзинками. Квіти жовтого кольору. Язичкові. Плід сім'янка на верхівці з довгим носиком і пухнастою летючкою. Цвіте в квітні-травні. Плоди достигають в траві-червні. Росте серед кущів на полях і пасовищах, на необроблених і запущених ділянках землі, обабіч доріг, в парках, садах. Лікувальна дія рослин - жовчогінна, холеретична. Настій з коренів кульбаби вживають всередину при атеросклерозі, ревматизмі, подагрі і неврозах, при захворюваннях печінки, цукровому діабеті.
Оман британський (Snula britanica L.)
Багаторічна трав'яна рослина заввишки 15-18 см., н родючих ґрунтах і до 45 см. Кореневище тонке, повзуче, стебла висхідні або прямостоячі, густо вкриті листям. Листки чергові, видовжені, зверху голі, знизу вкриті тонкими білими волосками. Квіти біло-жовті, зібрані в невеличкі кошики, що утворюють на верхівці стебла щитовидне суцвіття. Плід - сім'янки з червня по вересень. Росте на берегах річок, на луках. На зесміченхи місцях, вздовж доріг. Основна лікувальна дія рослини: кровоспинна. Внутрішньо у вигляді настоїв вживають при кровотечах (шлункових, кишкових), кровотечах зі слизової горла, носа, ясен, а також при спазмах шлунка, кишечника; застосовують рослину і зовнішньо. Свіже потовчене листя прикладають до виразок, гнійних ран, а також до ран, до кровоточать.
Багаторічна трав'яна рослина заввишки 25-60 см., стебло і вся рослина волосиста або гладенька. Листки яйцевидні, зазубрені. Квіти зібрані в колосовидні суцвіття, червонувато-рожевого кольору. Цвіте в червні-липні. Сильно пахучі. Росте на полях, в садах, городах, обабіч лісових доріг. Основна лікувальна дія рослини: спазмологічна, місцевоанастезуюча, антисептична, холеретична. М'яту використовують у вигляді настоїв внутрішньо як компонент у зборах при головному болі, при підвищенні кров'яного тиску, при бронхітах, при стенокардії, дискінезії жовчно-вивідних шляхів, захворюваннях печінки. Проте, слід пам'ятати, що м'ята у великих дозах протипоказана при гіпотонії.
Материнка звичайна (Origanum vulgare L.)
Багаторічна рослина заввишки 30-90 см. з прямостоячими стеблами, супротивно розміщеними листками видовжені яйцевидної форми. Квітки дрібні, зібрані у складний пів зонтик, лінійно-рожеві. Цвіте з червня по вересень. Росте в лісі, на схилах, болотних місцях, в річкових долинах, серед чагарників, обабіч лісових доріг на узліссях, сільських кладовищах. Лікувальна дія рослини: відхаркуючи, стимулює травлення; всередину вживають настій з материнки з метою лікування захворювань шлунка, кишечника при простудних захворюваннях кашлі, туберкульозі легень, бронхіальній астмі, ревматизмі, паралічах, епілепсій них судомах. Ні в якому разі не можна вживати настій материнки вагітним жінкам - призведе до викиднів і чоловіка - призведе до імпотенції.
Букун лікарський (Melilotus officinalis L.)
Дворічна трав'яниста рослина з галузистим, внизу дерев'янистим, прямостоячим або висхідним стеблом, заввишки 60-150 см. з трійчастими листками. Листки зверху зелені з сизуватим відтінком, знизу - бліді, дрібнозубчасті. Нижні листки обернено-яйцевидні, верхні - довгасті. Квітки жовті, дрібні, зібрані в довгасті багатоквіткові колосовидні грона, запашні. Цвіте з червня по жовтень. Росте при дорогах, на полях, на засмічених місцях, на схилах у прилісках. Лікувальна дія рослини: знеболююча. Зовнішньо використовують при фурункулах. Настій п'ють як заспокійливий засіб. Його дають у збори для вживання при підвищеному тиску крові., при судомах, метеоризмі, проносах, а в суміші з насінням кропу додають до чаю, що збільшує кількість молока в годуючи молоком мохів.
Хвощ польовий (Equisetum orvense L.)
Багаторічна трав'яниста рослина з чорнуватими підземними і надземними стеблами, членистими кореневищами на яких можна знайти круглі бульбочки. Стебла двоякого виду: спороносні і неплідні. Гілки розміщені у вузлах стебла. Гілки прості, прямостоячі, борозенчасті. Спори з'являються в квітні-травні. Росте на лісових галявинах, обабіч лісових доріг, на узліссях. Лікувальна дія рослини: сечогінна, кровоспинна. Настій у хвоща сприяє видаленню ниркових каменів, зменшує біль в ділянці сечового міхура, збільшує виділення сечі, зменшує набряки. Використовують для лікування подагри, ревматизму, маткових і гемороїдальних кровотеч.
Бузина трав'яниста (Sambucus ebulus L.)
Родина Жимолостеві (Capnifoliaceae)
Трав'яниста багаторічна рослина у вигляді куща з прямими пагонами, з білою серцевиною, загостреними листками. Суцвіття - плоска щитовидна волоть. Квіти дрібні з білими пелюстками. Стиглі ягоди чорні, цвіте в червні-липні. Ягоди достигають в серпні-вересні. Вся рослина з специфічним неприємним запахом. Росте при дорогах, на сиростях, засмічених місцях, на узліссях. Лікувальна дія рослини: діуретична, антисептична, відхаркуючи. В нашій офіційні медицині ця рослина не використовується, тому що всі частини рослини отруйні. Проте травознаї народній медицині рекомендують пити настій з квіток або відвар з кореневищ при неврології, ревматизмі, подагрі, шлунково-кишкових розладах. При запальних процесах верхніх дихальних шляхів.
Сосна звичайна (Pinus silvesris L.)
Вічнозелене хвойне дерево, досягає 30-35 см. в висоту. Листки розміщені пучками по 2, вічнозелені, іноді з сизуватим відтінком. Шишки поодинокі або по 2-3 на загнутих до низу ніжках. Достигають через рік. Цвіте в червні, насіння достигає через 203 роки. Насінини крилаті. Сосна звичайна утворює суцільні зарослі або змішані ліси з березою, дубом. Лікувальна дія рослини: відхаркуюча, антисептична, протизапальна, сечогінна. Відвар з бруньок сосни вживають при бронхіті, запаленні легень, туберкульозі як відхаркуючий засіб. Пилок сосни в суміші з медом є чудовим загальнозміцнюючим засобом.
Звіробій звичайний (Hypenicum perforatum)
Багаторічна трав'яниста рослина, стебло пряме, двогранне, гіллясте. Листки дрібні, сидячі, супротивні, овальні, з великою кількістю крапок, що просвічуються. Квітки золотисто-жовті, розташовані у вигляді щитка. Цвіте з червня по вересень. Росте н луках, лісових галявинах, серед чагарників, обабіч доріг. Лікувальна дія рослини: в'яжуча, протизапальна, тонізуюча. Настій трави використовують при захворюваннях печінки, розладах шлунка і кишечника, сечового міхура, захворюваннях легень. Зовнішньо - у вигляді примочок і натирань при наривах, виразках. Висипах на тілі, для загоювання ран та опіків.
Хаменерій вузьколистий (Chamaenerium angustiolium L. Scop.)
Багаторічна трав'яниста рослина, стебло просте. Листки чергові, ланцетні з густою сіткою добре помітних жилок, золотисто-зубчасті, знизу сизуваті. Квіти зібрані у довгі китиці, пурпурово-червоні, рідше біло-рожеві. Пелюстки квіток при основі звужені в носик. Чашечка чотири роздільна. Плід - довга коробочка. Цвіте в червні-вересні. Росте на зрубах. Узліссях по чагарниках, у світлих лісах. Лікувальна дія рослини: болезаспокійлива, протизапальна. Настій з трави Іван-чаю вживають при запальних процесах шлунка і кишечника.
Мильнянка лікарська (Sponaria officinalis L.)
Багаторічна трав'яниста рослина. Стебло прямостояче або вигнуте, голе з повзучим гіллястим кореневищем. Листки довгастої еліптичної форми, гострі з трьом жилками. Квіти білі або жовто-рожеві, пахучі. Плід одно гнізда коробочка. Цвіте з червня по жовтень. Росте на берегах річок, на зливних луках, на забур'янілих місцях. Лікувальна дія рослини: відхаркуючи, потогінна, діуретична. Настій з трави використовую при захворюваннях верхніх дихальних шляхів (бронхітах, фарингітах), при захворюваннях нирок, селезінки, печінки.
Деревій звичайний (Achillea millefolia L.)
Багаторічна трав'яниста рослина, заввишки 20-50 см. Стебло прямостояче, вкрите листками, закінчується вершковим великим складним суцвіттям - щитком. Квітки білі або рожево-білі. Листочки майже лінійні прикореневі - черешкові, стеблові сидячі, двічі-тричі перисті, часток багато. Цвіте з червня до морозів. Рослина дуже ароматна. Росте повсюди: на луках, полях, лісових галявинах, біля доріг. Лікувальна дія рослини: кровоспинна, ранозагоююча, розім'яті свіжі листки рослини прикладають до ран, а соком із свіжих листків закапують ніс при носових кровотечах. Внутрішньо вживають настій деревію з метою лікування кровотеч, кров'яних проносів, захворювань печінки, гастриту, виразкової хвороби шлунка. А також п'ють при відсутності апетиту, в'ялому травленні, при маткових кровотечах та при кровохарканні.
Пирій повзучий (Agropyrum repens L.)
Багаторічна трав'яниста рослина з довгим повзучим кореневищем, яке вкорінюється у вузлах. Листя плоске, лінійне, з гладенькими голими піхвами. Квіти зібрані по 4 в багато численні колоски. Які утворюють довгий рихлий віночок. Плід - зерно, цвіте в червні-липні. Зустрічається на лугах, пасовищах, на відкритих і необроблених ділянках землі. Лікувальна дія рослини: відхаркуючи, протизапальна, діуретична. Настій кореневищ використовують при шлунково-кишкових захворюваннях, коликах в жовчному міхурі та нирках, цукровому діабеті, остеохондрозі.
Багаторічна рослина заввишки 2.5 м. Стебло прямостояче, вгорі галузиться, на зиму відмирає. Кореневище товсте. М'ясисте, всередині білувате. Листки великі, зморшкуваті; прикореневі довгасто-еліптичні, звужені; стеблові - серце видно-яйцевидні. Квітки великі, жовті. Цвіте в липні-серпні. Росте по вологих чагарниках, на лісових узліссях та галявинах. Лікувальна дія рослини: протизапальна, відхаркуючи, проти глистяна. Настій з кореневищ використовують при бронхітах, кашлі, запаленні легень, бронхіальній астмі; як протизапальний засіб при гастритах, захворюваннях печінки, жовчного міхура.
Кропива дводомна (Urtica dioica L.)
Однорічна бур'яниста рослина заввишки 15-18 см. з еліптичним, рідше яйцевидними листками. Цвіте з травня по вересень. Листки супротивні, крупно зубчасті. Квіти одностатеві, дводомні, розміщені і формі сережок В пазухах верхніх листків. Росте по смітниках, сільських Садибах, вздовж лісових доріг. Лікувальна дія рослини: загальнозміцнююча, кровоспинна, діуретична. Настій з листя кропиви приймають при кровотечах у дихальних шляхах травного каналу, маткових кровотечах, анеміях, покращує обмін речовин.
Щитник чоловічий (Dryopterys filix mas L. Schott)
Багаторічна отруйна трав'яниста спорова рослина без надземного стебла з товстим кореневищем, від нього відростають листки з короткими черешками, вкритими буруватими лусочками і лінійно-ланцетними листочками (двома ряднами по боках жилки). На кінець літа на нижньому боці листків розвиваються соруси з круглими спорангіями. Росте в тінистих але не глухих лісах, поміж чагарників. Лікувальна дія рослини: глистогінна. Зовнішньо використовують рослину для лікування опіків, гемороїдальних шишок, на обкладання та болючі місця при ревматизмі. У зв'язку з високою токсичністю щитник всередину слід використовувати дуже обережно. Витяжки з нього використовують як ефективні антигельмінтні засоби, але з величезною обережністю, так як передозування може викликати стійку втрату зору.
Подорожник великий (Plantago major L.)
Родина Подорожникові (Plantaginaceae)
Багаторічна трав'яниста рослина. Листки на високих довгих черешках, зібрані в прикореневу розетку, широко яйцевидні, з дуговим жилкування. Суцвіття - густий, прост
Лікарські рослини урочища Вістова Калуського району курсовая работа. Биология и естествознание.
Дипломная работа по теме Взаимодействие образовательного учреждения с Центром психолого-педагогической помощи по профилактике девиантного поведения подростков
Контрольная Работа На Тему Финансы И Кредит
Психологические Особенности Реферат
Контрольная работа по теме Производство земляных работ
Курсовая работа: Создание бизнес-плана СТО ООО "Старт"
Курсовая работа по теме Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности ООО 'СУ-155 Капитал'
Реферат На Тему Роман Булгакова "Мастер И Маргарита" Как Одна Из Главных Загадок Современности
Курсовая работа по теме Взаимодействие кобинамида с фруктозой
Реферат: Трагедия матери в повести Чуковской "Софья Петровна" и поэме Ахматовой "Реквием". Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Криоэлектроника
Моя Мечта Сочинение 6 Класс По Обществознанию
Контрольная Работа Решение Составных Задач 3 Класс
Реферат по теме Конструирование микросхемы, разработка топологии
Воспитать Воспитать Воспитать Эссе
Лекция: Маркетинг. Через практику к теории (часть 2). Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Основные направления повышения эффективности труда персонала ООО Торэкс
Нетрадиционная Медицина В Лечении Рака Курсовая
Доклад: Роторуа - вулканический очаг с гейзерами, грязевыми и горячими источниками и разноцветными озерами
Сочинение По Картине Буря Айвазовского 7 Класс
Реферат по теме Изучение основных типов резервуаров для хранения нефти
Щодо питання впливу культури охорони праці на виробничий травматизм з постражалими у стані алкогольного сп'яніння - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда статья
Вплив міського урбанізованого середовища на ріст, розвиток та фізіолого-біохімічний стан газонних трав - Биология и естествознание курсовая работа
Проведение эвакуации в зоне наводнения - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда контрольная работа