30 років – відстоювання прав русинів в Україні. Як це було. Спогади свідків. ч. 3
rusinПОВЕРНУТИСЯ ДО ЗМІСТУ Частина 1 Частина 2 ..........
Ось ДОКУМЕНТИ кримінальної справи № 499 за обвинуваченням громадянина України СИДОРО ДИМИТРІЯ ДИМИТРИЄВИЧА у вчиненні злочину, передбаченого ст. 1 ст 110 КК України
У цьому документі (фотокопія справи знаходиться в кінці публікації) видно, як СБУ порушувало кримінальну справу проти Димитрія Сидора, інкримінуючи йому злочин, який він не скоїв.
Використали вони радянську «методику» порушувати судову справу, а потім «створювати докази» у т.ч. і висновки експертиз. Доказами оголошено приховані заклики не в його особистій промові, а між рядками того документа, який був прочитаний на Конгресі. Сам документ було розроблено спільно комісією з числа НРРЗ та Сойму ПР, скориговано та прийнято спільним голосуванням 2-м Європейським Конгресом Підкарпатських Русинів 25 жовтня 2008 року. При цьому особистих закликів СБУ до Димитрія Сидора не виявили. Але заклики було знайдено експертами СБУ у тексті, «приховані між рядками» у рішенні Русинського Конгресу 2 ЄКПР.
Але всіх 105 делегатів, що підписалися під документом, і стільки ж гостей неможливо було судити. СБУ вирішило скласти провину лише на самого Димитрія Сидора, співголову 2 ЄКПР, організувавши політично вмотивоване публічне судове його переслідування з метою залякати всіх русинів.
Читаємо документ за 10-ти пунктами:
У пунктах 1.2.3. читаємо: 5 грудня 2008 року СБУ, під тиском його голови Валентина Наливайченка, спішно порушило кримінальну справу проти Димитрія Сидора.
В 4 пункті. Вже 2 лютого 2009 року, тобто. через два місяці, прокуратурою області було виявлено відсутність складу злочину в діях Димитрія Сидора, хоча справа і була прийнята суддею Іваном Станом «у провадження».
При цьому прокуратурою передано справу на дослідження на 4 місяці – до 2 червня 2009 року.
22 липня 2009 року дослідження продовжено було ще на 5 місяців.
26 серпня 2009 року, за місяць, дослідження продовжено на 6 місяців.
І лише 16 вересня 2009 року в СБУ було змінено текст звинувачення, і дано «нове звинувачення» під виглядом, «доповнено», до пред'явленого раніше – 25 жовтня 2008 року.
У пунктах 5.6. З 24 лютого 2009 року до 30 червня 2009 року розглядалася «справа» в Ужгородському міськрайонному суді, коли «досудове слідство було припинено» скаргою на факт фальсифікації справи проти Димитрія Сидора.
Саме цей суд міг би зупинити незаконну дію СБУ. Але суддя-жінка, не наважилася скасувати злочинне звинувачення проти Димитрія Сидора від СБУ. А вона все ж знала про рішення прокуратури - передати справу на дослідження, в якій на той момент «відсутній склад злочину» Д. Сидора. Тим більше, що остаточне для СБУ звинувачення Димитрія Сидора сформується лише через 7 місяців – 16 вересня 2009 року.
У пунктах 7.8.9. бачимо, як негативне рішення Ужгородського міськрайонного суду дозволило продовжити незаконні дії СБУ ще на 4 роки – до 2012 р.
В 10 пункті. Відповідно до вимог ст.208-220 КПК України ініціаторам цих політично мотивованих судових репресій проти громадського діяча Димитрія Сідора, наказувалося протягом двох тижнів – з 16 по 30 вересня – прибрати, тобто, знищити всі попередні докази незаконні дії слідчих СБУ та, власне, докази незаконних дій судді Івана Стана.
Припускаємо, що ужгородського суддю змусили піти на цей очевидне порушення закону – засудити громадського діяча за його вимоги відновити права русинського народу на Закарпатті.
Усі незаконні дії СБУ та українського суду були зафіксовані, задокументовані, оригінали скопійовані та офіційною Скаргою передано до Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ) у 2012 році.
Однак, за 8-річну процедуру (тобто, до 2020 року) розгляду скарги до ЄСПЛ, там не знайшли порушення судової процедури у відмові прийняти скаргу першої судової інстанції до другої інстанції суду – Закарпатського Апеляційного суду. Не знайшли там і порушення прав та свобод народу русинів в Україні, на Закарпатті (у центрі Європи), хоч предметом судового розгляду і був факт захисту прав та свобод національної меншини в Україні Димитрієм Сидором.
Майже через рік СБУ, не знайшовши жодного факту для порушення кримінальної справи, зуміло порушити, фактично, нову справу, але під старим номером, в якому вже немає закликів «до незаконної зміни кордонів» за інкримінованою раніше йому статтею, що звучать із вуст самого Димитрія Сидора, але знайдено експертами такі «заклики між рядками тексту».
Влада України, яка 30 років зневажає права і свободи русинського народу в Україні, не понесла і до сьогодні осуд за свої незаконні дії, які, до речі, не мають терміну давності.
30.09.2010 Враховуючи Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», русинська громадськість знов просить депутатів ВР про внесення русинської мови в перелік мов регіональних та мови національних меншин. Цей законопроект подав депутат ВР Александр Голуб.
Цитуємо:
“Проект Закону про внесення доповнення до Закону України “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин” (щодо русинської мови) Що до русинської мови. 7185 від 30.09.2010
ЗАКОН УКРАЇНИ (мова оригіналу)
Про внесення доповнення до Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин».
Верховна Рада України постановляє:
1.Доповнити статтю 2 Закону України “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» від 15.05.2003 року вказівкою на те, що положення Хартії застосовуються також до русинської мови, виклавши дану статтю в такій редакції:
«2. Положення Хартії застосовуються до мов таких національних меншин України: білоруської, болгарської, гагаузької, грецької, єврейської, кримськотатарської, молдавської, німецької, польської, російської, румунської, русинської, словацької та угорської». Цей Закон набуває чинності з дня його опублікування.
Голова Верховної Ради України В. Литвин
Однак, і цей закопроект влада України відкинула.
https://zakarpat-rada.gov.ua/docs/rishennya/5/6_sesion/rishen_241.rar
https://rm.coe.int/CoERMPublicCommonSearchServices/DisplayDCTMContent?documentId=09000016806d35e0
Документи РАДИ ЄВРОПИ, прийняті та ратифіковані Україною, розміщені на САЙТІ РАДИ ЄВРОПИ
Відеоролики:
“Як Україна ігнорирує и саботує рішення русинського питання?” Жупан Є.Є.
ВІДЕО -> https://t.me/rusyn_leaks/22
Ми хочемо, щоб Україна відмовилась від переслідування Русинів – Іван Туряница
ВІДЕО -> https://t.me/rusyn_leaks/21
Кому вигідне невизнання національности і автономії русинів? – Е.Е. Жупан
ВІДЕО -> https://t.me/rusyn_leaks/30
Є.Є. Жупан: «Ми, русини, і не можемо відмовитися від того, бо як мож відмовитися від своєї матери…».
Є.Є. Жупан: Наші головні цілі: Визнаня русинської національности.
05.04.2016 м. Ужгород №259. ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСНА РАДА на своїй Третій сесії VIІ скликання В И Р І Ш ИЛА 05.04.2016 м. Ужгород №259 Закарпатська обласна рада просить невідкладно внести зміни до Конституції України та законів України. (мова оригіналу)
«Про Звернення Закарпатської обласної ради щодо “Внесення змін до Конституції України та законів України з метою надання широких адміністративних і фінансових
повноважень органам місцевого самоврядування”.
Відповідно до статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в
Україні» обласна рада в и р і ш и л а:
1. Звернутися до Президента України Порошенка П. О., Голови Верховної Ради
України Гройсмана В. Б., Прем’єр-міністра України Яценюка А. П.
(текст Звернення додається).
2. Направити звернення народним депутатам України – вихідцям із Закарпатської
області з метою підтримки ними відповідної законодавчої ініціативи.
3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника голови обласної
державної адміністрації та профільні постійні комісії обласної ради з питань:
бюджету; агропромислового комплексу, розвитку села, адміністративно-
територіального та земельного устрою.
ПІДПИС: Голова ради М. Рівіс».
З тексту Звернення: Закарпатська обласна рада просить невідкладно внести зміни до Конституції України та законів України…це стосується і результатів Закарпатського обласного референдуму 1 грудня 1991 року на якому 546 450 виборців Закарпатської області, або 78,6%, віддали свої голоси «за» проголошення Закарпатської області України спеціальною самоврядною територією, як суб’єкта у складі незалежної України.
Ще 24 січня 1992 року Закарпатська обласна рада своїм рішенням затвердила і прийняла звернення до Верховної Ради України «Про внесення змін і доповнень до Конституції України», у якому в порядку законодавчої ініціативи звернулась до Верховної Ради України щодо внесення змін та доповнень до Конституції України. Сьогодні громада краю продовжує сподіватися на внесення якісних, глибинних та системних змін до Основного Закону України та інших законів…».
https://zakarpat-rada.gov.ua/docs/rishennya/7/3_sesion_1/rish_259.zip
Підсумок
Серед молодшого покоління русинів ходять легенди та фантастичні розмови про події, свідками яких вони не були, і їх не так легко розпізнати.
Багато хто читав недостовірну інформацію, підготовлену недоброзичливцями до нашого народу, про те, що «новим приводом для репресій проти русинів став суд над громадським діячем, головою Союзу русинів Підкарпаття Димитрієм Сидором у 2008-2012 роках. , як наслідок, знизив рівень їх активності – до суто фольклорного.
Якщо придивитися, то всім стає зрозуміло, що публічний 4-річний суд над русинським громадським діячем Димитрієм Сидором був проведений саме для того, щоб залякати і звести діяльність русинського національного руху до рівня пісні і танцю.
... Молодші русини, які десятиліттями страждають від асиміляції-українізації, втрачають інтерес до відродження свого корінного населення Закарпаття – русинів, історичної Республіки Підкарпатської Русі, яка існувала у складі Чехословаччини з 1919 по 1946 роки.
Сподіваємося, що ця інформація разом із доказовою документацією (відео, фото, текст, протоколи розслідувань СБУ) допоможе русинам оцінити історію боротьби підкарпатських русинів за свої права.
Ця інформація може допомогти сформувати ваше власне бачення цих подій.
Сподіваємося, що досвід учасників вищезгаданих подій (американської русинської діаспори з 1918 р., сенаторів, депутатів, політиків Підкарпатської Русі 1919-1946 рр., русинських діячів 1991-2023 рр., депутатів Верховної Ради) в. їх правозахисна діяльність, буде корисною для збереження русинської етно-історичної спадщини та відновлення правового статусу, належного русинам згідно з міжнародним правом.
Русинів визнають у багатьох країнах світу та на рівні ООН, ЄС та ОБСЄ. Такий самий обов'язок визнати русинську націю давно мала й Україна. Маємо надію, що добровільне визнання Україною русинів відбудеться перед міжнародною спільнотою та європейською спільнотою.
ПОВЕРНУТИСЯ ДО ЗМІСТУ Частина 1 Частина 2 ..........