Розділ заключний: Замість післямови.

Розділ заключний: Замість післямови.

Монах, вчений, містик, вільнодумець

Навігація між розділами статті

  1. Відверта розмова про 123 спеціальність на ФІОТі.
  2. Золота Епоха Комп'ютерів, або навіщо існує комп'ютерна інженерія.
  3. Високі ставки, або що тут вивчається для створення комп'ютерів.
  4. Не С++ єдиним, або що не так з програмуванням.
  5. Йдемо на співбесіду, або що з того що я вивчу допоможе знайти роботу.
  6. Замість післямови.

Відповіді на ще декілька запитань...

Блін, я хочу на ФІОТ, це класний факультет, найкращий в Україні, Факультет Інформатики ж...

Запам'ятай раз і назавжди: найтупіше, що ти можеш зробити – обирати факультет за "крутістю", "популярністю" чи назвою. Дуже часто факультети займаються тим, про що не можна навіть здогадатися:

  • на ФЕЛ (факультеті електроніки) є кафедра акустики, на якій можна стати інженером з звукозапису, а ще на ній проводяться… лінгвістичні дослідження;
  • на ФБМІ (біомедичної інженерії) існує 122 спеціальность, освітній план якої схожий на "солянку" з різних освітніх програм ФІОТу, що "приправлена" фізіологією, анатомією, кардіограмами і енцефалограмами;
  • на ТЕФ (теплоенергетичний) з розвитком технологій повстала необхідність не лише розробляти енергоустановки, а й програмне забезпечення для їх керування – з цього народилась доволі сильна кафедра ІТ-напрямку (про яку вже згадувалось)

Тому єдиний правильний спосіб обрати факультет/кафедру/спеціальність – вивчати освітні програми і питати в студентів, які там навчаються.

А диплом, диплом тут крутий? За кордоном цінується?

Потрібність чи непотрібність диплому в ІТ-індустрії – предмет нескінченних суперечок. Відповімо простіше:

  • Диплом без навичок – абсолютно програшна комбінація;
  • Навички без диплома – знайти роботу можна буде;
  • На ІТ-ринку України наявність диплому є вирішальним фактором лише при роботі на держструктури;
  • За кордоном – як і в Україні, беруть на роботу людину, а не її диплом, але диплом необхдіний для бюрократичних процедур (оформлення адекватного трудового контракту, трудової візи тощо);
  • Вступити на закордонну магістратуру за дипломом КПІ можна – більшість країн його визнають.
Як пояснити далеким від ІТ батькам/дідусям/бабусям, що тут вивчається?

Вивчають як розробляти – не збирати, не ремонтувати, не програмувати, а саме проектувати – все те, що на інших спеціальностях зможуть запрограмувати. З ймовірністю в 90% це не те, чим займається матеріально успішний син маминої подруги. 123 – у більшості своїй не про «робити програми» і "створювати сайти".

Що робити, якщо все ж таки потрапиш сюди?
  • Забити на «електроніку і оці всі комплогіки» остаточно на 123 не вийде – кафедра пишається своєю непрограмістською підготовкою, і викладачі з цих предметів украй вимогливі. Головне – не скиглити, що «це все непотрібно», ти тепер знаєш, на що йшов.
  • Навчання на 123 поєднується з роботою складніше, ніж на інших кафедрах – виною тому є не лише специфічні предмети (складно одночасно вивчати те, що треба ринку, і те, що треба університету), а й скептичне ставлення більшості викладачів до пропуску їх занять.
  • За бажання доторкнутися до світу сучасного embedded можна в відкритій лабораторії Lampa, що була створена силами студентів. Великі компанії часто дарують їй обладнання, тож якщо шукав місце, де можна протестувати останню розробку – ласкаво просимо.
  • Багато з дисциплін, що вивчаються тут, мають на меті детальне вивчення механізмів роботи. Навчаючись тут, можна зацікавитись тим, як все працює «під капотом» – знання, які дуже важливі під час зростання по кар’єрних сходах. Хоча заробляти 3000$/наносекунду зі старту вони не допоможуть, так.

... та ліричний відступ

Зауваження про те, що на 123 вчать «застарілий непотріб» абсолютно безглузді. Може й застарілий, але точно не "непотріб". Більшість нарікань про 123 виходять з того, що ніхто просто не знає, що від неї очікувати. Всі думають, що всі спеціальності на ФІОТі однакові, і що «тут вчать на айтішника», і через це мають нездійснені очікування. Очікують, що їх тут "навчатимуть на програміста", а отримують синтез електроніки, embedded та інформатики. Комп'ютерна інженерія – для інших задач. Вона створювалась з іншою метою і для інших потреб. Але мало хто це розуміє…

Сподіваюсь, Шановний Читач тепер це розуміє. І зробить свій, власний та зважений вибір. Дякуємо за прочитання данного циклу статей.

⏪Попередня частина Наступна частина⏩

Report Page