Розділ перший: Золота Епоха Комп'ютерів, або навіщо існує комп'ютерна інженерія

Навігація між розділами статті

1. Відверта розмова про 123 спеціальність на ФІОТі.
2. Золота Епоха Комп'ютерів, або навіщо існує комп'ютерна інженерія.
3. Високі ставки, або що тут вивчається для створення комп'ютерів.
4. Не С++ єдиним, або що не так з програмуванням.
5. Йдемо на співбесіду, або що з того що я вивчу допоможе знайти роботу.
6. Замість післямови.

Що значить "Комп'ютерна Інженерія?"

Колись, коли трава була зеленіша, повітря – чистішим, а радянський союз – цілішим, була Золота Епоха Комп’ютерів. Існувало багато різних виробників комп'ютерів, що випускали унікальні та неповторні апарати. Не було материнських плат у тому розумінні, у якому ми маємо їх зараз. Не було ні USB, ні VGA, ні HDD. Комп’ютери відрізнялись між собою украй серйозно. Купівля комп’ютеру нагадувала купівлю автомобілю: тобі необхідно було точно знати перелік завдань, які твоя машина мала розв’язувати, і ти підбирав існуючі моделі автомобілів під свої уподобання і потреби. Як вантажівка може бути зайвою для простої щоденної поїздки на роботу/додому, так само і якийсь комп’ютер значно більше підходив до розв’язування якогось переліку завдань. Наприклад, для того, аби розв’язувати економічні задачі необхідно було купляти спеціальний комп’ютер, що мав окремий сопроцесор для дій з числами з комою. Комп’ютери неймовірно відрізнялись між собою і проектувались під певні задачі.

Що означає зібрати комп’ютер сьогодні? Якщо перед Вами встає така задача – Ви йдете у спеціалізований магазин, де купляєте собі оперативну пам’ять, HDD побільше, відеокарту новішу тощо. Проблем з поєднанням усіх цих компонентів можуть виникнути лише при пошуку блоку живлення, який буде достатньо потужним для коректної роботи усіх компонентів. Запорука такої універсальності та легкості – довга історія, у якій зав'язана поява Windows, союз Microsoft та Intel, їх перемога на ринку персональних комп'ютерів, розроблені AMD клони процесорів Intel, і ще купа чого, що виходить за рамки цієї статті.

У 60-ті ж роки, коли була заснована кафедра ОТ, ринок персональних комп'ютерів був схожим на Дикій Захід – власні процесори з унікальними і не узгодженими ні з ким технологіями та принципами роботи випускали Yamaha, Samsung, Zilog, LG, Toshiba, Hitachi, MOS Technology… Всі хотіли урвати свою частину ринку, створюючи різні комп’ютери з різними принципами роботи і з різними вимогами до різної периферії. Ситуація, за якої написаний для одного комп'ютера калькулятор не міг навіть теоритично працювати на іншому, вже не кажучи про операційні системи та офісні пакети, була реальністю. Але часи змінювались, комп'ютеризація набувала обертів, і бізнес поставив свої умови – "хочу як у конкурентів", "хочу зручно і швидко", "не хочу купляти цілий комп'ютер лише для того, аби читати дискети" загубило розмаїття унікальних платформ. Шляхом природнього відбору модульність, взаємозамінність, стандарти інтерфейсів взаємодії перемогли над ентузіазмом "розробити свій велосипед".

Зібрати комп’ютер у ті ж 80-ті означало вирішити купу задач: від розробки власної клавіатури – до урахування напруги на різних частинах схеми. При купівлі комп'ютеру деякі виробники пропонували покупцю монтажну плату зі шматка текстоліту, процесор і мікросхему головної пам’яті, яка вміщувала у себе 4КБайт-ний «драйвер» клавіатури і виводу на екран (яким тоді часто слугував звичайний телевізор). До цього набору додавався повний перелік деталей, за якими ти мав купляти набір резисторів і конденсаторів, і монтажна схема, до якої ти все це припаював. Для того, аби навіть зібрати комп’ютер "з нуля", не кажучи вже про розробку програмного забезпечення для нього, маючи лише компоненти без будь-яких схем, були необхідні комплексні і ґрунтовні знання. Зараз ситуація кардинально інша, і замінити оперативну плату можна без паяльника і знань, як оперативна пам’ять працює.

Комп'ютерна інженерія як галузь присвячена комплексному вивченню принципів роботи і побудови обчислювальної техніки з нуля – з рівня фізики та принципів роботи транзисторів, крізь рівень логічних абстракцій роботи процесору, через його створення і програмування на ньому, до розробки операційної системи спеціально під цей процесор.

Трохи не те, що уявляєш собі, коли хочеш працювати «айтішником».

Про те, як саме реалізована комп'ютерна інженерія на ФІОТі можна прочитати в наступній частині.

⏪Попередня частина Наступна частина⏩