Розділ другий: Високі ставки, або що тут вивчається для створення комп'ютерів

Навігація між розділами статті

1. Відверта розмова про 123 спеціальність на ФІОТі.
2. Золота Епоха Комп'ютерів, або навіщо існує комп'ютерна інженерія.
3. Високі ставки, або що тут вивчається для створення комп'ютерів.
4. Не С++ єдиним, або що не так з програмуванням.
5. Йдемо на співбесіду, або що з того що я вивчу допоможе знайти роботу.
6. Замість післямови.

Що ж тоді викладають?

Оглянемо освітню програму. Знайдемо на сайті кафедри відповідний розділ, де можна переглянути усі предмети. Ігноруємо предмети, які не є унікальними для цієї кафедри (тобто Вища математика, Аналітична геометрія, Фізика) і зосередимо увагу на тому, що мали б допомогти для успішного виконання цілей, що описані в попередньому розділі – «що допоможе розробити новий комп’ютер з нуля?»

Головний недолік – на початку курсу багатьом студентам, що вступили сюди, не пояснюється, що тут до чого.

Уявимо ситуацію – хтось захопився живописом і захотів навчитися малювати. Спочатку усілякі різні речі по типу перспективи, фактури, правильного підбору кольору, симетрії здаються йому не зовсім необхідними – і виходить казна-що, або ж живопис постмодерну. І лиш намагаючись досягти гарного результату, цей хтось починає розуміти, навіщо художнику знати анатомію, теорію кольору, світлотіні і навіть трохи фізики. Цей хтось починає розуміти, навіщо потрібні ці дисципліни, оскільки він йде згори вниз, з результату до навичок, що результат вимагає. Будується «roadmap»

Спочатку виникає мета подорожі, а потім – шлях до неї. Що є логічним.

123 йде знизу вверх, враховуючи те, що більшості студентів верх не особливо цікавий. Багато хто хотів "навчитись програмувати", а не будувати комп'ютери чи розробляти операційні системи.

Нічого поганого у бажанні мати гроші не має. Ніхто не звинувачує читача у тому, що він хоче нормально заробляти. Ніхто не звинувачує й керівництво кафедри і її викладачів, що за нинішніх умов і стану освіти в країні вимушені просто працювати попри все. Вина, скоріше, на нерозвиненій системі профорієнтації, на нестатку інформації, що доступні абітурієнту. Саме це і мета даного циклу статей – дати зрозуміти, що ж являє собою ця спеціальність.

Але повернемось до теми. Оглянемо предмети, що вирізняють 123 спецільність з проміж інших на ФІОТі.

• Комп’ютерна логіка 1 та 2 (І та ІІ семестр) потрібні для того, аби освоїти навички роботи з Булевою алгеброю – роботи зі станами, 1 та 0, вкл та викл. Вивчаються примітивні логічні оператори, що на їх базисі будуються складніші речі. Вже засвоївши його, можно будувати примітивні логічні схеми з будь-чого в реальному світі, які будуть працювати, і навіть... калькулятори у Minecraft.

• Для вивчення електрики наявні дисципліни Фізика (яка виноситься на екзамен) та Теорія Електричних Кіл (електрофізика, побудова примітивних електронних компонентів) (123 спеціальність у плані фізики є найтяжчою у порівнянні з іншими на ФІОТі, майте не увазі ті, хто з фізикою не в ладах).

• Примітивний процесор можна будувати починаючи з Архітектури Комп’ютерів 1 (щоправда, віртуальний). Предмет доволі непоганий, водночас здається дивним використання емуляторів MS-DOS та програмування для «Электроника-88».

• Розробити програми для процесору дозволяє курс Системного Програмування 1, що зосереджений на розробці програми на низькорівневій мові програмування Асемблер. Один з найкорисніших предметів для розробки електронно-обчислювальної системи будь-якої складності, хоча за основу взятий асебмлер х86, який в «сирому» вигляді зараз майже не використовується. (Більшість програм для сучасних комп’ютерів пишуться на високорівневих мовах програмування, які конвертуються в команди для процесору значно ефективніше, ніж це могла б зробити людина. Виключення – програмування суперкомп’ютерів, але в них інші процесори – та інші ассемблери відповідно.)

• Архітектура Комп’ютерів 2 зосереджена на принципах роботи з пам'яттю – якщо вважати, що окремі модулі пам'яті не можуть бути більшими за 8Кбайт. Дає певні уявлення про принцип роботи пам'яті комп'ютеру, водночас прив'язаність до абстрактної машини, а не до конкретних прикладів сильно шкодить предмету викладання.

• Комп'ютерна схемотехніка 1 вчить роботі з ПЛІС – навичок, сильно недооцінений багатьма. Фактично – побудова обчислювального блоку під свої потреби на логічних елементах (ті, що вивчались у Комп'ютерній логіці 1 та 2), знайшло своє використання при виробництві електроніки різного призначення.

• Комп'ютерна схемотехніка 2 та Архітектура Комп'ютерів 3 з недавнього часу присвячені побудові систем Internet of Things, до того ж на сучасному обладнанні. За суб’єктивною оцінкою авторів, потрібно було починати навчання саме з цих предметів – спочатку програмування на мікроконтролерах, а потім принципи їх побудови.

Позитивні зрушення є, але їх поки недостатньо. Навчальній програмі треба ще рік-два активної модернізації і адаптації до сучасних методів, але початок вже покладено.

А що з програмуванням? Тут же ж вчать на програмістів?..

⏪Попередня частина Наступна частина⏩