Поведінка особистості у конфліктній ситуації - Психология курсовая работа

Главная

Психология
Поведінка особистості у конфліктній ситуації

Аналіз наукової літератури щодо проблематики міжособистісних конфліктів. Особливості конфліктної ситуації як динамічної складової конфлікту. Стилі поведінки в конфлікті. Рекомендації щодо вибору оптимального стилю поведінки у міжособистісному конфлікті.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


Конфліктологічна проблематика осмислюється дуже давно. Де є людина, мають місце проблеми її буття, стосунків, життєдіяльності, там є ціла низка проблем і передконфліктних ситуацій. Тому і не дивно, що проблеми, конфліктність мають місце майже в кожній науковій теорії, знаходимо її навіть у міфології, а тим більше у суспільному бутті.
Будь-яка група людей (родина, організація, трудовий колектив або група студентів) постійно перебуває у стані динамічного розвитку, реагує на сприятливі можливості та уникає небезпечних ситуацій. Зовнішнє середовище, в якому організація, група чи родина функціонує, є не стабільною комбінацією факторів впливу на її діяльність, а хаотичним нагромадженням складових, що постійно перебувають у русі, змінюють свої значення і мають, як правило, різновекторну спрямованість. Сукупність ресурсів, які дана група людей використовує у своїй діяльності, теж постійно трансформується, видозмінюється, морально старіє, набуває нових форм та інших кількісних чи якісних параметрів.
Всі ці процеси та явища зумовлюють виникнення неординарних ситуацій, які раніше не зустрічалися і потребують нагального вирішення. Оскільки психологія має справу з людьми (родичами, знайомими, працівниками, співробітниками, діловими партнерами та ін.), то необхідно враховувати також і зміни у запитах, потребах, особливості людських стосунків, зважати на мету, цілі, завдання, інтереси сторін чи окремих груп та особистостей в колективі та поза його межами.
Міжособистісні конфлікти бувають різних типів, вони виникають через розмаїття причин. Конструктивні і стабілізуючі конфлікти відіграють інтегративну роль в оптимізації організаційної структури колективу. Стабілізуючий конфлікт спрямований на усунення відхилень від прийнятих колективом норм, правил поведінки, таких типостворюючих ціннісних ознак, як задоволення потреб, забезпечення формальної ролі членів колективу, досягнення влади тощо [25, с. 34]. Неконструктивні конфлікти викликаються такими діями, коли один з опонентів прагне психологічно, словесно натиснути на партнера, дискредитувати його в очах оточуючих. Такі прийоми викликають гнів, шалений опір.
Для попередження цих негативних явищ, перед усім необхідно добре розуміти причини виникнення міжособистісних конфліктів, вміти діагностувати їх за певними ознаками, розбиратись в динаміці конфлікту.
Об'єкт дослідження - поведінка особистості у конфліктній ситуації.
Предмет - особливості стратегії поведінки особистості в конфліктній ситуації.
Метою дослідження є аналіз наукової літератури щодо проблематики міжособистісних конфліктів, особливості стратегії поведінки особистості в конфліктній ситуації.
Гіпотеза дослідження: вибір стилю поведінки у міжособистісному конфлікті залежить від особистісних якостей.
Провести теоретичний аналіз вітчизняної та зарубіжної психологічної літератури щодо проблематики міжособистісних конфліктів.
Теоретично обґрунтувати особливості поведінки і прояв різних стилів поведінки у міжособистісному конфлікті.
Емпірично дослідити особливості поведінки і прояв різних стилів поведінки у міжособистісному конфлікті.
Здійснити статистичний аналіз результатів емпіричного дослідження.
Розробити практичні рекомендації щодо вибору і дотримання оптимального стилю поведінки у міжособистісному конфлікті.
Якщо ці протиріччя не помічені власно - вони ведуть до наступного етапу розвитку конфлікту: посилення конфліктної напруженості, загострення протиріччя. Тут у військовослужбовця простежується неврівноваженість внутрішньої психологічної структури, посилення дратівливості, негативній реакції на слова, речі, явища, товаришів по службі.
Розлад у психологічній структурі особистості викликає психологічний стан коли достатньо незначного впливу щоб виник конфлікт.
Конфлікт необхідно попередити хоча б на цьому останньому етапі.
Головне - виявити причини конфліктної ситуації і їх наслідки. Причин конфліктної ситуації можна розділити на 3 групи.
Причини соціально-психологічного характеру (наявність соціально-назрілих осіб, відсутність свідомої регуляції, низька мотивація до виконання, негативні риси характеру окремих членів конфлікту, дезорганізованість колективу відсутність найпростіших знань з психології, негативні звички що формувались раніше зовні, психологічна несумісність).
Причини організаційного характеру (недоліки в організації життєдіяльності, недостатня підготовленість, брак досвіду окремих керівників, невідповідність стилю керування рівню розвитку групи, невдалий розподіл особового складу за посадами, недоліки виховання, недоліки постачання).
Причини морально-етичні (брак морально-етичного виховання, брутальність, неправдивість, зневага до загально-людських цінностей приниження власної гідності особистості, негативні асоціальні звички, хибне розуміння товариства, пияцтво, низький рівень культури мовлення).
Існує бачення конфліктної ситуації як негативного явища у суспільстві. Інша наукова традиція розглядає конфлікт як необхідний компонент соціальних відносин (Аристотель, Гегель, Маркс, Дарендорф та інші).
Дослідники конфліктів Р.Блейк і Д.Мутон виділили 5 стилей міжособистісних вирішень конфліктних ситуацій: відхилення, згладжування, примус, компроміс та розв'язання проблеми.
В науці конфліктології виділяють п'ять основних стилів поведінки в конфліктних ситуаціях: 1) конкуренції, 2) ухилення, 3) пристосування, 4) співробітництва, 5) компромісу. Кожен із них є ефективним лише при певних умовах, і кожен з них не можна розглядати апріорі як найкращий. [ 12 ].
Стиль конкуренції (протиборства). Людина, що використовує стиль конкуренції, звичайно, досить активна і віддає перевагу розв'язанню конфлікту своїм визначеним шляхом. Вона не дуже зацікавлена у співробітництві з іншими людьми, проте здатна на вольові рішення. Стиль конкуренції ефективний у тому випадку, коли начальник володіє певною владою і впевнений, що його рішення в даній ситуації вірне. Але це не той стиль, який слід було б застосовувати в особистих відносинах, коли хочуть мати добрі стосунки з людьми, бо він може викликати в інших відчуття відчуження. Надаючи перевагу цьому стилю поведінки в ситуації, коли начальник не має реальної влади є ризик оступитися. Цей підхід дозволяє завоювати прихильників, якщо він дає позитивні результати.
Стиль уникнення (ухилення). Стиль уникнення (ухилення) реалізується тоді, коли начальник не відстоює свої права. Не співробітничає ні з ким для вироблення способу вирішення проблеми, а просто ухиляється від розв'язання конфлікту. Він є прийнятим, коли начальник не хоче витрачати сили на розв'язання проблеми, коли вона особисто для нього не дуже важлива, коли він відчуває у безнадійному стані. Стиль ухилення рекомендується застосовувати також в тих випадках, коли начальник відчуває свою неправоту і віддає перевагу правоті опонента, або коли він має більшу владу, ніж начальник Начальник може змінити тему розмови, вийти із кімнати (кабінету) чи зробити щось таке, що ліквідує або відстрочить конфлікт.
Цей підхід буває корисним, коли приймати рішення зразу ж немає необхідності, коли воно не визріло. Інколи його застосовують, коли для вирішення немає достатньої інформації.
Хоч стиль уникнення індентифікується з втечею від проблеми і відповідальності і не розглядається як ефективний спосіб розв'язання конфліктів, в дійсності ухиленя чи відстрочка є цілком конструктивна і хороша реакція на конфліктну ситуацію. Цілком вірогідно, що якщо ви спробуєте проігнорувати її, не виражати до неї своє відношення, відійти від вирішення, змінити тему розмови або перенести свою увагу на що-небудь інше, то конфлікт розв'яжеться сам по собі. Якщо ж цього не відбудеться, то начальник зможе зайнятися ним пізніше, коли буде до цього краще підготовлений.
Стиль пристосування (компромісу). Стиль пристосування доцільний, коли військовослужбовець діючи одночасно з протилежною стороною, не намагається відстоювати свої власні інтереси. Він хороший тоді, коли результат справи надзвичайно важливий для опонента і не дуже важливий для офіцера або коли офіцер не може отримати верх через володіння незначною владою. Таким чином, офіцер поступається, примирається з тим, що хоче ваш опонент. Якщо офіцер відчуває, що поступається чим важливим для себе і відчуває в зв'язку з цим незадоволеність собою, то стиль пристосування недоречний. Він буде недоречним і в тому випадку, коли офіцер відчуває, що опонент, в свою чергу, не збирається нічим поступатися, або він не оцінить належним чином зроблені офіцером поступки.
Цей стиль доцільний тоді, коли офіцер, небагато поступаючись. Мало що при цьому втрачає. До цієї стратегії слід звертатися, коли в даний момент слід пом'якшити обстановку, а пізніше офіцер планує повернутися до цього питання і відстояти свою позицію. В цьому відношенні стиль пристосування схожий зі стилем ухилення. Але відміність полягає в тому що ви дієте разом з опонентом, тоді як у випадку використання ухилення не робиться нічого для задоволення інтересів іншої сторони.
Стиль співробітництва. Діючи у відповідності з стилем співробітництва, ви активно берете участь у розв'язанні конфлікту і відстоюєте свої інтереси, але прагнете при цьому і співробітничати з опонентом. Цей стиль вимагає більш продуктивної роботи в порівнянні з іншими підходами до конфлікту, так як ви спочатку немов би "вставляєте на стіл" потреби, інтереси, прагнення обох сторін, а потім спільно обговорюєте їх. При наявності часу і важливості результату це хороший спосіб пошуку вигідного обом сторонам результату і задоволення інтересів обох сторін.
Стиль співробітництва особливо ефективний, коли сторони мають різні приховані потреби і існують труднощі у встановленні джерела незадоволеності. Якщо впливати лише на поверхові прояви, то це буде подібно до зовнішнього косметичного ремонту, низька ефективність якого проявиться з часом, оскільки проблеми залишаються. Людина почне працювати швидше, але буде застусовувати, наприклад, неусвідомлюваний саботаж, влаштовуючи додаткові перерви чи використовуючи робоче обладнання в особистих цілях, вважаючи, що має на це право через низьку оцінку і оплату своєї праці.
Стиль же співробітництва спонукає кожну із сторін до відкритого обговорення їх потреб і бажань. Службовець прямо повинен заявити, що потребує вищої оцінки своєї праці, а командир (начальник) - піти йому на зустріч. Таким чином, якщо обидві сторони розуміють, в чому полягає істинна причина конфлікту, то завжди знайдеться можливість шукати спільно нові альтернативи і виробляти вирішення, що задовольняють обидві сторони.
Стиль компромісу. Стратегія стилю компромісу передбачає часткове задоволення інтересів обох сторін шляхом взаємних постіпок, зважуючи всі “за” та “проти”. Такі дії певною мірою нагадують стиль співробітництва, але компроміс звичайно досягається на більш поверхневому рівні: ви поступаєтесь в чомусь, аналогічно діє і протилежна сторона. Ви не шукаєте приховані потреби та інтереси, як у випадку стилю співробітництва, а розглядаєте лише те, що говорите один одному про свої бажання. Стиль компромісу найбільш ефективний, коли обидві сторони хочуть одного і того ж, але знають, що одночасно вони не зможуть досягти однієї і тієї ж мети.
Метою співробітництва є вироблення довгострокового взаємовигідного вирішення, в той час як в випадку компромісу це може бути тимчасовий варіант, що влаштовує обох.[32,с.48]
Компроміс часто слугує вдалим відстіпом або навіть останьою можливістю прийти до якого-небудь вирішення. Як правило компроміс дає кращий результат для тієї сторони, що має більшу владу. Коли хочуть прийти до компромісного вирішення, спочатку прояснюють інтереси і бажання обох сторін, а потім позначають область співпадання інтересів.
Стиль розв'язання проблеми складається з вивчення причин, які утворюють конфліктну базу. Він передбачає: а) вивчення проблем, які можуть трапитись на шляху досягнення мети; б) вибір рішення, яке задовольняє обидві конфліктуючі сторони; в) зосередження уваги не на проблемі, а на особистісних якостях опонентів; г) створення сприятливих умов, в яких відбувається обговорення проблеми.
Проте як через об'єктивні, так і суб'єктивні причини не завжди вдається визначити початок конфлікту. У випадку, коли конфлікт уже виник, викладачу необхідно:
ь виконати роботу для попередження конфліктної ситуації;
ь вжити заходів, які виключають нанесення моральних або матеріальних збитків, можливих антисуспільних дій як з боку однієї, так із обох протидіючих сторін;
ь провести розбір (особистий, діловий, загальний) щодо змісту міжособистісного конфлікту;
ь добитися фактичного усунення гострих протиріч, застосовуючи передусім педагогічні, а якщо необхідно, то й адміністративні засоби.
На даному етапі викладач успішно може застосовувати перевірені практикою методи, за допомогою яких вдається успішно вирішити конфлікт.
Сам по собі конфлікт не підсилює й не робить слабшою організацію. Виділяються кілька ефективних способів керування конфліктною ситуацією. Їх поділяють на дві категорії: структурні та міжособистісні.
ь Роз'яснення вимог до роботи. Тут мають бути чітко встановлені такі параметри, як рівень результатів, що повинні бути досягнуті, хто дає і одержує різноманітну інформацію, повноважень і відповідальності, а також чітко визначена політика, процедури й правила.
ь Загальні комплексні цілі організації. Завдання вищих цілей - спрямувати зусилля усіх учасників на досягнення загальної мети.
ь Структура системи винагород. Особи, які роблять свій внесок у досягнення загальних цілей, допомагають іншим групам, старанно підходять до комплексного вирішення проблеми, мають отримати винагороду премією, визнання.
До міжособистісних способів розв'язання конфліктів належать:
ь Ухилення. Цей стиль означає, що особа намагається уникнути конфлікту.
ь Згладжування. Цей стиль поведінки зумовлюється переконанням, що не слід сердитись тому, що “всі ми - одна щаслива команда, і не слід розгойдувати човна”. “Згладжувач” намагається не випустити назовні ознаки конфлікту, не мати жорстокості, апелюючи до необхідності в солідарності. На жаль, вони часто зовсім забувають про проблему, яка лежить в основі конфлікту. Внаслідок цього може настати мир і гармонія, а проблема зостанеться, залишаючись невирішеною.
ь Примушення. При цьому стилі люди намагаються прийняти чи утвердити свою точку зору будь-якою ціною. Ті , що намагаються так робити, не цікавляться думкою інших людей. Цей стиль може бути ефективним лише у тих ситуаціях, де керівник має незаперечну владу над підлеглими. Недоліком цього стилю є те, що він стримує ініціативу підлеглих, робить їх пасивними.
ь Компроміс. Здатність до компромісу високо цінується в управлінні, оскільки це зводить до мінімуму недоброзичливість і часто дає можливість швидко розв'язати конфлікт. Однак використання компромісу на ранніх стадіях конфлікту, який виник з важливого рішення, може завадити діагнозуваню проблеми та скоротити час пошуку альтернатив.
ь Розв'язання проблеми. Цей стиль є визнання існування різних думок, готовність ознайомитися з іншими точками зору, щоб зрозуміти причини конфлікту, знайти ефективні дії, прийнятні для всіх сторін. Той, хто користується таким стилем, не намагається досягти своєї мети за рахунок інших осіб, а швидше шукає найкращий варіант вирішення проблеми.
Можливість виникнення конфлікту. Психологічна стратегія захисту суб'єктної реальності особистості. Виявлення різних стратегій поведінки в конфліктній ситуації. Методика діагностики домінуючої стратегії психологічного захисту у спілкуванні В.В. Бойко. отчет по практике [110,9 K], добавлен 29.05.2014
"Я - концепція" та її роль в житті особистості. Особливості прояву самооцінки як складової "Я-концепції" особистості. Стилі поведінки керівника в конфліктних ситуаціях. Наслідки конфлікту та їх функціональне значення під час взаємодії в колективі. дипломная работа [1,5 M], добавлен 09.09.2015
Психологічна природа конфлікту, його структура та динаміка. Характеристика видів поведінки в конфлікті і його вирішення. Діагностика провідної стратегії в конфлікті. Формування компетентності учасників в конфліктній ситуації, сутність методики К. Томаса. учебное пособие [40,4 K], добавлен 07.05.2019
Проблема виникнення та подолання конфліктних ситуацій в управлінні. Типи поведінки людини в кризових ситуаціях. Шляхи подолання конфлікту. Основні стилі розв’язання конфлікту (метод Томаса-Кілменна). Вибір стратегії поведінки в конфліктній ситуації. реферат [17,2 K], добавлен 06.03.2009
Теоретичні основи дослідження ціннісних орієнтацій старших підлітків як детермінанта вибору стиля поведінки у конфліктній ситуації. Тренінгова програма зниження прояву агресивності у неповнолітніх. Вивчення психологічних особливостей старших школярів. дипломная работа [98,2 K], добавлен 21.06.2011
Конфлікт та основні його складові. Основні ознаки конфлікту як психологічного феномену. Причини конфліктів: об’єктивні, суб’єктивні. Стадії конфлікту. Стратегії поведінки в конфліктній ситуації. Вирішення конфліктів. Попередження конфліктів. реферат [19,5 K], добавлен 08.10.2007
Соціальні та психологічні відмінності поведінки людей різного віку у конфліктних ситуаціях. Корекція конфліктної поведінки серед молоді та оптимізація міжособистісних стосунків. Рекомендації щодо мінімізації негативних наслідків під час конфліктів. статья [22,6 K], добавлен 17.08.2017
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Поведінка особистості у конфліктній ситуації курсовая работа. Психология.
Реферат по теме Дарвиновская метафора
Доклад: Иоанн Тобольский
Дипломная Работа На Тему Совершенствование Методики Планирования Инвестиционного Развития Предприятия
Дипломная работа: Проблемы законности в Российской Федерации. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат На Тему Основные Направления Повышения Конкурентоспособности Продукции Оао "Белорусские Обои"
Реферат: Was The Wife Of Bath A Feminist
Курсовая работа: Использование компьютерных технологий в деятельности ОВД. Скачать бесплатно и без регистрации
Требования К Отчету По Производственной Практике
Реферат: Принцип системности в психологии
Доклады На Тему Звіт Про Проходження Практики У Комунальному Підприємстві "Сокальжитлокомунсервіс"
Курсовая работа по теме Лечение больного животного
Сочинение по теме Об оценке эстетики и социальной сущности символизма
Эссе Крым
Контрольная работа: Анализ и регулирование материальных запасов
Курсовая работа по теме Задача о траекториях
Реферат: Euthanasia Outline Essay Research Paper The Argument
Реферат Речевая Культура И Культура Речи Оригинал
Контрольная работа по теме Пищевые отравления и вызывающие их микроорганизмы
Контрольная работа по теме Понятие, предмет и метод экономического анализа
Курсовая Команда Проекта
Научно-методический анализ темы школьного курса физики "Ядерная физика и элементарные частицы" - Педагогика курсовая работа
Проектування механічної дільниці для обробки деталі - Производство и технологии курсовая работа
Історико-краєзнавче дослідження міста Березне (Рівненської області) - История и исторические личности реферат