Foreign Affairs vs "Простак Джоні"

Отже зараз модно повторювати байки палеоконсервтаорів та демагогів популістів про те, що зовнішня політика не справа "простака Джоні". "Корумповані еліти" та "кровожерливі неокони" завжди хочуть втягнути "простака Джоні" (який звісно не служив в армії і не збирається) в якусь зовнішньополітичну авантюру.

Давайте вип'ємо пива з "простаком Джоні" в барі десь на просторах штату Оклахома і запитаємо, що його цікавить.

Мігранти дістали?

Хуан Гомес, прокинувшись зранку в місті з поетичною назвою Вілла дель Росаріо, зібрав речі в сумку і попутками дістався кордону Мексики та США. Так це працює? Навряд. Насправді діє налагоджена сітка людського трафіку, де певні групи забезпечують мігрантам логістику, бронюють тимчасові перевалочні пункти, забезпечують моніторинг кордону, в тому числі дронами наприклад, роблять тунелі під стіни, які знаходяться на деяких ділянках кордону.

І король цієї "імперії людського трафіку" - венесуельский наркокартель Трен де Арагуа. Створений у 2011 році як звичайний наркокартель, в часи Ковід-19 він перепорофілював частину своєї діяльності з торгівлі наркотиками (чим все ж не перестає займатись) на людський трафік. Людський трафік і торгівля наркотиками підтримують один одного, оскільки людський трафік капіталізує торгівлю наркотиками, при цьому накрокартелі вже мають логістичні маршрути, якими йде наркотрафік. Тобто наркокартель найбільш підготовлена логістично організація для переправлення людей.

До недавнього часу штаб-квартирою Трен де Арагуа була федеральна в'язниця Токорон. Так, так! Там не було ніякої охорони, в'язні самі контролювали в'язницю, там будувались спа-салони, басейни і ресторани і де-факто в'язницю, яка де-юре належить венесуельскій державі, контролював наркокартель, де облаштував собі штаб-квартиру. Є думка, що диктатор Венесуели Ніколас Мадуро щось знав про Трен де Арагуа і напевно його ніяк не бентежило, що федеральну в'язницю контролює накрокартель і будує там спа-салони.

У вересні 2023 року сталася здавалось би несподіванка - армія Венесуели взяла під контроль Токорон, влада Венесуели оголосила війну Трен де Арагуа. Це сталося напередодні того, як президент США Джо Байден зважував зняття санкцій з Венесуели і багато хто вважає, що початок боротьби з Трен де Арагуа було однією з неофіційних умов Білого дому.

Втім опозиційні режиму Мадуро політики та активісти кажуть, що "атака на Токорон" була цирковою виставою. Під час "штурму" не було жодних бойових дій, лідер Трен де Арагуа зник, як і усі його "лейтенанти" та "консільєрі", влада заарештувала якихось стрілочників без бою.

А тим часом Трен де Арагуа продовжує посилювати свій вплив. Декілька днів тому амеркианські розавідувальні служби та поліція повідомили, що Трен де Арагуа має потужну мережу в США, зокрема наркокартель схоже оперує в середині США з міста Чікаго, штат Іллінойс.

Безумовно ніякої "війни з Трен де Арагуа" в Венесуелі не існує. Влада Мадуро потужно зрослася з наркокартелями і між силовими структурами Венесуели та наркокартелями існує настільки міцний симбіоз, що інколи їх важко відрізнити. Організація, яка відповідає за левову частку кризи на Південному кордоні (інша частка лежить на некомпетентності адміністрації Джо Байдена) користується співпрацює з одіозним режимом Маудро і безумовно без такого симбіозу Трен де Арагуа була б не можлива.

Отже, нашому "простаку Джоні" може бути тричі плювати на те, що там відбувається у Венесуелі, на те, що там корумпований диктаторський анти-американський режим і він взагалі не хоче слухати, що відбувається далі державних кордонів США, от тільки Венесуела сама прийшла до Джоні і питає як воно?

На південному кордоні США фіксується все більше і більше китайців та росіян. Росіяни та китайці стали найбільшими етнічними групами, зявки яких на надання притулку були прийняти США у 2023 році.

Як китайці та росіяни опинилися на південному кордоні? При всій повазі до Трен де Арагуа навряд вони оперують у Владивостоку та Сінцьзцяні.

Видання ProPublica, спираючись на матеріали поліцейського розслідування в Італії, оприлюднило журналістське розслідування про діяльність китайських злочинних груп в Європі та США, в тому числі в сфері трафіку людей. Більш того, розслідування італійської поліції явно демонструє, що між китайською владою та китайськими злочинними групами є тісна співпраця. З перекладом статті про симбіоз державної влади Китаю та китайських злочинних угруповувань можеа ознайомитись за посиланням (частина перша і частина друга).

Безумовно аналогічні злочинні групи займаються і контрабандою до кордону росіян і не важко здогадатись, що за повною підтримки російської влади, яка зацікавлена в тому, щоб посилювати напруження в політичному житті США.

А як же смерті американців від наркотиків? Такер Карлсон про це розповідав і казав не на часі зовнішня політика.

"Ухань - світова столиця фентанілу" - повідомляє нам сайт конгресмена демократа від Меріленда Девіда Трона, автора двопартійного законопроекта по боротьбі з опіоїдною кризою в США. Я взяв демократа, щоб не казали, що "це все тільки республіканці роздувають анти-китайську істерію", як люблять казати.

"Китай зіграв ключову роль у наводненні Америки фентанілом і тепер використовує проблему наркотиків в якості зброї проти Сполечених Штатів" - читаємо там же.

"Китай лишається основним джерелом фентанілу та близьких до нього речовин, який незаконно потрапляє в США" - це вже офіційний звіт Управління по боротьбі з накротиками (DEA) за 2020 рік.

Більш того, Китай не просто постачає фентаніл в Мексику, а допомагає мексиканським наркокартелями відмивати гроші. Китайський "бізнесмен" Чженлі Йе Гон вже сидить у мексиканській в'язниці за співпрацю з картелем сумнозвісного наркобарона Ель Чапо.

А хто ще глобальна імперія з торгівлі наркоткиами? Терористична група "Хізболла", яка є прокси-силою Ірану. Ще у 2017 році видання Politico писало про те, як "Хізболла" стала одним з найбільших гравців на ринку наркотрафіку і про те, як колишній президент Барак Обама заради поліпшення відносин з Іраном прикрив масштабну міжавідомчу операцію американських спецслужб проти неї (ознайомитись з російським перекладом статті можна за посиланням: частина перша, частина друга, частина третя).

Барак Обама, якого безумовно наш Джоні не любить (хоча він може належати і до лівого крила Демпартії, де популістський ізоляціонізм також вітається), хотів те, чого хоче і Такер Карлсон - припинити конфлікт з Іраном (і будь-ким в світі) і "зосередитись на внутрішніх проблемах". Тоді була "доступна медицина", зараз мігранти та фентаніл.

Але "Хізболла", кинута напризволяще Обамою, розширила свій вплив, посилила своє фінансове становище, так само як і її патрон - Іран. І ось вже наркотики стукаються в несплачену мексиканцями стіну Трампа. "Хізболла" задіяна в співпраці з мексиканськими і венесуельскими картелями. Вигідний симбіоз для усіх. Окрім Америки і нашого "простака Джоні".

Журналіст Джон Руель пише:

"Роль Кремля в торгівлі наркотиками забезпечила йому вплив на колишні радянські респуліки в Центральній Азії, які також сприяли торгівлі наркотиками з Афганістану до Європи протягом десятиліть. Кримінальні елементи, які контролюють цей північний шлях, мають величезний вплив на політичні еліти та еліти безпеки держав Центральної Азії та покладаються на співпрацю з російськими спецслужбами.

Значна частина торгівлі наркотиками забезпечує фінансування російських спецслужб, і, схоже, Кремль схвалив збільшення торгівлі наркотиками у 2022 році в основному через фінансові труднощі, пов’язані з його вторгненням в Україну".

Я міг би розкласти більш складний кейс, про те, що світовий порядок, заснований на домінуванні США на світових фінансових та технологічних ринках, вільна торгівля і глобальна торгівля відповідають за більшу частину заможності "простака Джоні". Якщо це все зникне, якщо Китай захопить американські ринки, Росія дестабілізує Європу, Іран - Близький схід, ланцюги постачань переорієнтуються на нові центри впливу, у Джоні буде значно менше грошей на його пиво, навіть якщо якийсь "діксі-демагог" відмінить йому усі податки. Немає більш анти-мілітарного президента в історії, ніж Томас Джефферсон, який виступав навіть проти постійної армії. Але як тільки берберські пірати почали загрожувати торгівельним маршрутам, Джефферсон направив кораблі воювати дуже далеко - воювати з якимись людьми, назву яких Джоні навіть не вимовить, не те, що знайде на мапі якийсь Алжир.

Але навіщо ускладнювати? Померлий від передозу фентанілом чи амфетаміном його друг Девід, чи то вступивший в банду Хуан, який тероризує його вулиці - це все внутрішні проблеми Америки. Але вони у Джоні починаються дуже далеко від бару посеред Оклахоми. Джоні може не цікавитись "зовнішньою політикою" і вимагати "зачинити усі двері і вікна в світ". Але зовнішня політика все ще цікавиться Джоні. Ось в цьому його проблема.