Хаотичне зло
Український Лібертарій
24 березня 1976 року відбувся військовий переворот, який повалив президента Марію Естелу Мартінес де Перон і встановив в Аргентині нову диктатуру під назвою «процес національної реорганізації». Влада перейшла у руки хунти з трьох осіб, яка призначала президента, а також виконувала функції виконавчої і законодавчої влади. Як і попередня диктатура, ця влада прийняла вигідний собі статут держави, який мав більшу юридичну силу, ніж конституція
Армія вирішила тотально боротися з "ворогами суспільства". Десять тисяч аргентинців загинуло, 30 000 — зникли без вісти. Такий перекос зумовлений новою формую таємних репресій, та славнозвісними "польотами смерті", коли з літаків тіла людей скидали в океан. Також було "ноу-хау" в позбавлені неблагонадійних сімей їх дітей, пошуки деяких продовжуються і по нині
Для економіки часів диктатури була характерна деіндустріалізація, різке збільшення зовнішнього боргу (від 7 млрд доларів у 1976 році до 66 млрд у 1983) і корупції. Кількість населення за межею бідності зросла з 5% у 1974 році до 25% у 1983 році. Вищезазначене було зумовлено і старими вадами, наприклад соціалістичні експерименти, як і в СРСР, перетворили Аргентину з експортера в імпортера зерна
Також був введений повзучий курс валютного обміну відомий як табліта, що визначав долар на наступні 8 місяців, а потім підтягувався за реальним курсом. Але і це не допомогло, інфляція була ще більше ніж держборг — почалась спекулятивна економіка. Люди брали кредити в песо, переводили їх в долари і отримували більше песо просто тримаючи гроші під матрасом
Бізнес Аргентини опинився у величезних доларових боргах перед зовнішніми кредиторами, на вісімдесятий рік заборгованість компаній становила 28 млрд USD. Щоб зупинити повний крах центральний банк країни узяв на себе усі борги і провів стрімку девальвацію. По країні прокотилися масштабні протести та стачки
У березні 1982 року уряд Гальтієрі, не впоравшись з економікою, вирішив влаштувати "маленькую победоносную", щоб відволікти населення. Спочатку захопили ненаселені острови південної джорджиї, а "далі вирішили повернути Мальвінські острова". Все одно Великобританія знаходиться дуже далеко, витрати на армію були зменшені, та і що вони зможуть зробити...
Генерали здається забули, що 4 роки тому мали конфлікт з Чилі у протоці Бігля. Здається вони зовсім не врахували, що протистояти доведеться Маргарет Тетчер, яку підтримує Августо Піночет: околиці Фолклендських островів стали зоною абсолютної заборони, але це не завадило королівським військам потопити аргентинський фрегат з 323 чоловіками досить далеко, острови були у 8000 миль від Острову, але це не завадило Великобританії доставити ВВС, флот, та спецназ SAS що на голову розбивав навіть більш чисельних гаучо
Аргентина не змогла пробачити 650 вбитих, втрачені Мальвіни та міжнародний сором. Хунта більше не могла утримувати владу і Гальтієрі пішов у відставку. У 1983 р. в результаті демократичних виборів до влади прийшов Рауль Альфонсін. В спадок від хунти він отримав 45 мільярдів боргу, 10% дефіцит бюджету та інфляцію у 682% річних
Уряд намагався "перезапустити економіку" що реально було виконано хіба у випуску нової валюти, проте і план Аустраль, і план Пріма-Вера мали короткостроковий ефект що у купі з підняттям податків лише погіршив ситуацію після. І ще на Великдень 1987 року була зроблена спроба здійснити військовий переворот за сприяння керівництва армії, але вона провалилася
Інфляція 1988 року сягнула 343%, а 1989 року — 3000% річних. Кількість населення за межею бідності сягнула 47% у 1989 році, безробіття — 8%. Альфонсін не міг впоратися ні з кризою, ні з вуличними погромами і був вимушений достроково передати владу — 14 травня 1989 року відбулися президентські вибори, на яких очікувано переміг кандидат від опозиції, Карлос Сауль Менем, що здавалося вірив у вільний ринок і мав впоратися з економічним хаосом
