Нестабільність назавжди?
Український Лібертарій
Карлос Менем був керівником хустісіалістської, тобто також пероністської партії, настільки зачищеним виявилось політичне поле країни. Вони так і не змогли позбутися спадку Перона і топталися на місці інколи роблячи крок вправо - крок вліво. Але з Менемом пощастило — він був адептом вільного ринку
За допомогою жорсткої прив'язки песо до долару була придушена інфляція. План Аустраль та Пріма-Вера були забуті, реформована пенсійна система, зняті протекціоністські бар'єри, відбулась масова приватизація. Нарешті настала фінансова стабільність, в країну почали заходити інвестори, 90-ті роки показали економічне диво Аргентини. Доходи населення зростали на протязі 10 років поспіль
Підйом економіки фінансувався за допомогою все зроставшого держборгу, що виріс на 60% за цю епоху достатку. Показово що все більше він ріс за останній час, коли держава намагалася штучно втримати перегріту економіку замість проведення глибоких інституційних реформ. І ось криза 1998 року в азійсько-тихоокеанському регіоні, що спричинила дефолт і в Росії, вдарила по Аргентині
У кінці 2000 року МВФ оголосило про надання безпрецедентно великого кредиту на 39 млрд $ для порятунку аргентинської економіки. Але вже через рік позика була анульована через порушення умов: уряд відмовився девальвувати валюту та реструктурувати борги
Довіра населення до песо знову впала, і впала настільки що понад половина операцій в Аргентині відбувалась через бартер або регіональні квазі-валюти! 1 грудня 2001 Корвальйо вирішив врятувати економіку ... заборонивши знімати понад тисячу песо за місяць на одну людину...
Кредити видавалися лише в доларах, більшість банкових операцій була повністю згорнута. Населення не розуміло навіщо були прийняті такі обмеження. Країна не могла виплачувати пенсії та зарплати, навіть лікарям та армії. Розпочалась анархія у вигляді мародерств та вуличних нападів. Буенос-Айрес палав, всю країну лихорадило, де ла Руа втік з президентського палацу на вертольоті
У ніч з 21 на 22 грудня 2001 року був проголошений найбільший за всю історію дефолт на 80 млрд $ із 132 млрд загальних боргів Аргентини. Наступне Різдво показало падіння виручки на 30%, ВВП на 11%, а подушний ВВП взагалі відкотився на рівень 1960-х
Подальша історія Аргентини так само переповнена нестабільністю та численними спробами уряду приборкати хаос:
була введена вже третя валюта - архентінос
протестуючі спалили конгрес
у відставку пішов уряд і виконуючий обов'язки президента Рамон Пуерту
навіть забезпечене населення не могло купити їжу, бо володіли доларовими рахунками
Економічну ситуацію в Аргентині вдалося стабілізувати, але це було зроблено ціною значних конфліктів з опозицією і непопулярності уряду у народу
Наступний тимчасовий президент Дуальде оголосив про відставку і нові президентські вибори
Після такого падіння настав неминучий "відскок" економіки, ВВП знову почав рости на 8-9% щорічно. І знаєте як аргентинці цим скористалися? Обрали президентом лівого пероніста Нестора Кіршнера...
Як бачите Аргентина зовсім не вчиться на своїх помилках і наступає на ті самі граблі:
першим рішенням Кіршнера була реновація армії та поліції
призупинено виплати по старим кредитам, 9.8 млрд $ боргу було списано
ввів політику жорсткого контролювання цін і обсягів експорту
для електоральної підтримки збільшували кількість держ службовців — 35% населення працювали на державу
знову почалась націоналізація: комунальних підприємств, операторів зв'язку та пошти, потім залізнодорожних компаній та автомагістралей
непомірні витрати на вищезазначене фінансувалися друком купюр
у 2007 році Кіршнер йде з влади і за прикладом вождя предає владу дружині Крістіні
на початку 2008 року ФБР заявило, що президентська кампанія Крістіни Фернандес була профінансована урядом Венесуели
Як бачите Аргентина зовсім не вчиться на своїх помилках і наступає на ті самі граблі:
Крістіна лише посилила компразверстку націоналізуючи добувні компанії, найбільшу на континенті авіакомпанію, приватні пенсійні фонди та купу інших "стратегічно важливих" підприємств
У 2008 році прийнятий закон о "репатріації капіталу" що забороняв бізнесу вивозити гроші з країни і змушував витрачати їх в Аргентині
Як завжди почався відток капіталу
Хто не встиг — того націоналізували
Величезні податки, примусова націоналізація, національний банк перетворився на друкарський верстат
Всі невдачі Крістина виправдовувала "усімм західним світом що протистоїть аргентині"
Щоб далі не повторюватися, перерахую лише найкурйозніші моменти:
контроль над валютним ринком спочатку паралізував розрахунки в країні, потім змусив перейти у тінь, і тоді держава почала вливати гроші в чорний ринок валюти щоб тримати курс
зате в Німеччині більше бідних ніж в Аргентині — заспокоювала народ президенткиця
міністр економіки Кісельов вирішив проголосити найбезглуздіший дефолт на півтора мільярда доларів
наступний президент був теж пероніст, але правий, обіцяв ліквідувати чорний ринок
але насправді Макрі не знизив державні видатки, які вже перевищили 40% ВВП
наступним президентом став Фернандес з віце-президенткессою Крістіною, що просто не могла знову балотуватися
першим же рішенням тандем знову підвищив видатки на державний сектор за рахунок збільшення податків
станом на 2019 рік люди так само спекулювали на курсі долара, що був вдвічі більше офіціального та стикалися з дефіцитом продуктів в магазинах
2020 рік - коронавірус: тотальний локдаун, колапс цілих секторів економіки, дев'ятий дефолт, спроба націоналізації Вісентін, імперський план завоювання Фолклендів, протоки Бігля та шматку Антарктиди, замовлення російської "вакцини" (ну хоч не контрабанда кокаїну, як минулого разу)
2021 рік, і вони вже забороняють експорт яловичини, аби «вберегти» внутрішній ринок від нестачі їжі…
Таку феєрично-фантазмагоричну історію мала Аргентина, що колись знаходилась на вершині світу, мала золоті 1800-дев'яності, а потім сама закопала себе у соціалістично-націоналістично-авторитарно-профспілкову перманентну кризу імені Перона, феєричного антуражу та невідомого кінця.
