Олексій Філіппенков

Олексій Філіппенков

All That Swing
Ти хто такий і з якого району? 

Я Олексійко. Хлопчик з Києва. Люблю гарну музику, стильний одяг, веселитися і спілкуватися на серйозні теми так, наче це все жарти, а жарти перетворювати в серйозні бесіди.

Граю у кількох гуртах, маю кілька авторських (і не дуже) проектів, і займаюся цим вже 12 років. Вмію робити вигляд що граю на багатьох музичних інструментах: на саксофоні, гітарі, контрабасі, барабанах. Насправді мені дуже не вистачає практики гри на усіх цих інструментах, тому я постійно намагаюсь придумати, де б її набратись.

Танцюю у шоу "Jazz Age". Дівчата з балету "Shiny Stockings" часто просять мене, щоб я танцював нормально.

Як давно це з тобою? 

З тих пір, як пам'ятаю себе.

Коли я був малим дошкільням на вихідні мене відправляли до бабусі з дідусем і вечорами ми розважалися сидячи перед телевізором. Між переглядами "Мандрівного Лицаря", "Команди "А" і "Поле Чудес" нам ще траплялося знайти канал, на якому показували "Що? Де? Коли?". Це була моя улюблена передача, тому що мені дуже подобалася у ній музика (то був джаз), подобалися люди у фраках, подобалось, як вони обговорюють якісь цікаві і незрозумілі для мене на той час речі. Власне, це перші спогади про джаз, які в мене є.

Навішо воно тобі треба? 

Сам собі задаю це питання і частіше за все нічого цікавішого, ніж "більш нічого не вмію" не придумується. Часто ще виринає варіант "бо люблю це все". От хіба можна уявити життя краще, ніж те, що мені поки що вдається приживати? Часами скрутно, часами сумно, але ж с ким не буває? 

Можеш перечислити всі свої проекти?

Перший гурт, з яким я почав виступати це "Руки'в Брюки". Починав, як ритм гітарист, з акустичною гітарою, згодом перейшов на електрогітару. До карантину ще грав другий саксофон у цьому гурті. Кілька разів заміняв барабанщика, а зараз граю на контрабасі.

Ще один цікавий проект, який трапився це мною, це "Goody and the Goodmen". Це такий собі передвісник "Good Company". Спочатку я підігрував Жені Гудковій і гітаристам на контрабасі, потім мені вдалося організувати тур цього проекту разом з "Руки в Брюки" до сонячної Італії і тоді я вже сів за барабани. Нажаль у Києві ми таким складом грали усього кілька разів.

Ще один проект, де я граю на барабанах — квартет Толл Гая Ремеза. Це був дуже цікавий для мене експіріенс, і мені дуже подобалося бути барабанщиком. Зараз, на жаль, у тому ж складі виступати неможливо.

Мій перший сольний проект "Smokin A". Мікс улюблених жанрів у дуже різних пропорціях, в залежності від пісні. Я би не сказав, що танцювальна тусовка може повноцінно розгулятися на виступах цього гурту, але люди, які не вміють танцювати "як навчили" частенько відривалися. Поки що цей проект на паузі у зв'язку з тим, що барабанщик мешкає у Запоріжжі.

Проект, який з'явився минулої весни, де я граю на саксофоні, гітарі і співаю, називається "Root Fruit" з різними приставками, як то "Special", "Combo", "Quartet". Насправді це мультипроект, від приставки залежить жанр музики, яку ми виконуємо: Special — це мої сольні виступи з гітарою, квартет грає рнб, соул і рок-ен-ролл 50-60х, а комбо — це розширений склад для свінгу, бібопу та мамбо. Бувають ще дуети і тріо, все залежить від тематики місця і заходу.

А є з них улюблений?

Це дуже складне питання і відповідь залежить від моменту, коли мені його поставити. Трохи особливішим для мене є "Smokin A" бо у написанні пісень для цього проекту я максимально вільний і в текстах, і в музиці.

З липня цього року я намагаюся проводити вечірки, хоча б раз на місяць, де я запрошую гурти, які, на мою думку, гідні запрошення, та виступаю сам з "Root Fruit". Так вийшло, що я та сцена свіг денсу в Україні неподільні. Часто те, що подобається мені, також може зайти і людям з тусовки. І часто программи виступу я складаю так, щоб танцюючим людям подобалося. 

21ого листопада я влаштовую вечірку під Києвом у приватному будинку, де я буду виступати з двома різними гуртами. Маю надію, що зайде усім відвідувачам.

одна з вечірок на кораблику

Як часто ти граєш (для публіки)? А як хотілося б?

З настанням карантину стає складніше і складніше домовлятися з місцями, щоб влаштувати виступ, хоча вересень і перша частина жовтня були достатньо насиченими. Музика—це ще й мій хліб, тому більшість часу я, на жаль, безробітний.

В мене не так багато можливостей робити виступи моїх проектів, адже склади різних гуртів перетинаються і не завжди від мене залежить, чи зможу я виступити на вечірці, куди мене запрошують. З настанням карантину часу хоч відбавляй, тому й виступи я роблю не раз на кілька місяців, а хоча б 1-2 на місяць. Мене б це цілком влаштовувало, якби мені не треба було годуватися з концертів. Хоча, здається, бувають у людей і скрутніші ситуації у житті.

Чому ти вирішив займатися вечірками посеред пандемії?

По-перше, я засумував за людьми. Хотілося усіх побачити і гарно провести час.

По-друге, я більш-менш знаю, як проводити час гарно, і в мене наче непогано виходило організовувати щось раніше. Я організовува виступи невідомих мені людей в Херранзі (велетенський табір в Швеції, прим.ред), купував квитки для туру і планував маршрути, робив так, щоб усі отримали візи вчасно. Та й кілька вечірок я вже проводив, і наче ніхто на них не вмер від нудьги.

І по-третє, на це з'явився час. Навіть трохи більше, ніж потрібно.

Організовувати вечірки це дуже круто і дуже нервово. Я знаю деяких організаторів, які не завжди вигрібають з емоційною складовою огранізації і після заходів божаться, що більш ніколи за це не візьмуться. Я зазвичай розумію обсяг роботи, який на себе беру, втомлююсь на вечірці, але потім швидко приходжу до тями і берусь за нову.

От чого не вмію, так це доносити до людей інформацію про мої заходи. Якщо хтось хоче допомогти, я завжди радий ;)

Що для тебе важливо на вечірці? Яку вечірку ти назвеш класною? 

Скільки людей, стільки й думок. Комусь треба фонтан з шампанського, комусь — валятися по підлозі у костюмі голуба. Я задоволений вечіркою, якщо мені не захотілося їхати додому після її початку.

Як організатор, я намагаюся продумати хоча б три місця, де людина може знайти те, що їй подобається. Любиш виступи гуртів— тобі ліворуч, любиш туси на "курилках"— тобі праворуч, хочеш трохи спокою— от там за рогом.

Взагалі одна з головних цілей— познайомити людей з крутими гуртами! (Чекаю, поки знімуть усі обмеження карантинів)

Шо по танцям? Коли почав, у кого вчився, як довго?

На танці потрапив виключно через музику. Бо під музику треба танцювати, а танцювати треба вміти. У 2008—му я й знайшов "КСДК" і групу з бугі вугі Андрія Тєрентьєва і Маші Додонової (якій я й досі вдячний за те, що вона зі мною трапилася). Ми дуже багато тусили у Андрія вдома, Маша тренувала на мені якісь свої штуки, ми багато танцювали і балакали всілякі нісенітниці. У тій групі ще навчалися такі персонажі як Кува, який свого часу зробив ребут бугі у Києві, Ніка одна з засновниць магазину вінтажного одягу "Вінтаж Екіпаж", Аня "Фунт" яка зараз працює смм-ницею у Каррібіан Клабі і лобіює там виступи крутих гуртів.

Після цього багато танцював з Анею Якшиною на вечірках, і в якийсь момент моє тіло прилаштувалося танцювати лінді-хоп. Хоча не всі такої думки... Але то й байдуже, бо я вже не розділяю всі ці танці на різні: гарна музика— те що змушує танцювати. А от як танцювати— то те вже діло кожного.

Льоша і Кува, день народження ХБК кажись в 2014-му
Ніколи не думав когось повчити грати/танцювати?

Боюся, що викладати то не моє. Треба мати багато нервів і вміти поясняти людям зрозумілою мовою, що і як працює. Тим більше, є багато людей, які крутіше за мене. Нащо мені туди тулитися? 

Щодо викладання музики— мені б хто повикладав. Я вічний учень, який шукає свого викладача у пьяних балачках між музикантами, хоча мав би знайти справжнього викладача.

Як виглядає твій типовий день? Скільки часу ти зазвичай приділяєш самостійній роботі, репетиціям, організації/переговорам ітд.

В мене немає типового дня. (усі вони так кажуть - прим.ред) Вони усі різні, але кожного дня я багато проводжу у мріях, які наразі дуже важко реалізувати. Кожного дня я згадую про них і починаю шукати нові вирішення, і обломуюсь. Наступного дня— те саме.

За часів локдауну нічого не хотілося робити, але в кінці лютого—на початку березня я зробив сторінку на патреоні, куди маю викладати нову пісню щомісяця. Тому хочу—не хочу, але мушу робити щось нове.

стрім на локдауні
Що тебе мотивує?

Залежить від того про що питання.

Бути музикантом — те, що мені подобається музика, і відчуття єдності зовсім різних людей, коли вони на одній сцені.

Бути танцівником — те, що мені подобається музика, і мені хочеться під неї рухатися.

Організовувати вечірки — те, що мені подобається музика, і люди, яким вона теж подобається (чи може сподобатися). Люблю бачити людей, які отримують задоволення і веселяться.

Виходить, мене завжди мотивує музика.

Якби не музика, чим би ти займався? 

Мееееее……. Ну, мабуть нічим.… або інженером би став… Або столяром. Мені то все подобається. Люблю щось майструвати, чи лагодити. Результати— то інша справа.

Які плани?

Навчитися грати на різних інструментах, в першу чергу на гітарі і саксофоні.

Навчитися гарно ворушити своє тіло у просторі під музику

Чого боїшся?

Не згадаю, поки не трапиться те, чого боюся.

Хоча от згадав, боюся, що людство захоплять гриби.

І ображати людей теж боюся.

Шо бісить?

Багато чого бісить, але якщо ми про танці— бісить, коли люди, курва, танцюють так, наче самі в залі знаходяться, і займають своїми частинами тіла пів простору. Повбивав би!!! (хай файв бро- прим.ред)

Музика, танці чи організація?

Музика.

(Все інше прийде все одно)

Один виконавць якого нам всім треба послухати просто зараз.

Треба зібрати усі пісні Луї Джордана і десь їх покласти так, щоб воно не провтикалося навіть після ядерної війни. Бо то скарб, сіль житья, цукор життя і перець життя. І хтось колись придумає свою релігію на базі пісень Луї Джордана.

Відкриваємо спотіфай, чи що там у вас, і пишемо Louis Jordan.

Back to Index


Report Page