Зони вільної торгівлі у світовому господарстві - Международные отношения и мировая экономика курсовая работа
Главная
Международные отношения и мировая экономика
Зони вільної торгівлі у світовому господарстві
Теоретико-методологічні основи дослідження міжнародної торгівлі. Показники та сучасні тенденції у її розвитку. Вплив діяльності зон вільної торгівлі на розвиток світового господарства. Ефект впливу на обсяги, структуру та динаміку міжнародної торгівлі.
посмотреть текст работы
скачать работу можно здесь
полная информация о работе
весь список подобных работ
Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
РОЗДІЛ І. Теоретико-методологічні основи дослідження міжнародної торгівлі
1.1 Міжнародна торгівля як об'єкт вивчення міжнародних економічних відносин
1.2 Показники, що характеризують міжнародну торгівлю
1.3 Сучасні тенденції у розвитку світової торгівлі
РОЗДІЛ ІІ. Оцінка впливу діяльності зон вільної торгівлі на розвиток світового господарства
2.1 Сутність зони вільної торгівлі як етапу міжнародної економічної інтеграції
2.2 Основні моделі зон вільної торгівлі у світовому господарстві
2.3 Роль зон вільної торгівлі у світовій економіці
РОЗДІЛ ІІІ. Ефект впливу існуючих зон вільної торгівлі на обсяги, структуру та динаміку міжнародної торгівлі
3.1 Зрушення у міжнародній торгівлі на прикладі існуючих зон вільної торгівлі
3.2 Ефекти участі України в зонах вільної
3.3 Перспективи подальшого розвитку зон вільної торгівлі у світовій економіці
У сучасних міжнародних економічних відносинах, особливо у міжнародній торгівлі, визначальною тенденцією є лібералізація , тобто спільна діяльність урядів та міжнародних економічних організацій спрямованих на ліквідацію або зменшення бар'єрів у взаємній торгівлі та інших формах міжнародних економічних відносин. Про те, в умовах глобальної конкуренції національні уряди часто-густо вдаються також до заходів протекціонізму. Але вигідність вільної торгівлі переконливо свідчить про те, що процеси лібералізації домінують. Особливе місце серед них займають міжнародні угоди про вільну торгівлю, результатом украдення яких стають зони вільної торгівлі, які в останні десятиліття набули широкого поширення в розвинених країнах, а також у країнах, що розвиваються та країнах з перехідною економікою. Зона вільної торгівлі - тип міжнародної інтеграції, при якій в країнах-учасницях скасовуються митні збори і податки, а також кількісні обмеження у взаємній торгівлі згідно з міжнародним договором.
Цим пояснюється вибір теми курсової роботи.
Актуальність роботи полягає в тому, що на сучасному етапі розвитку міжнародних економічних відносин важливе значення має те, за яких умов здійснюються міжнародні торговельні операції те, наскільки вони доступні, вигідні і безпечні.
Об'єктом дослідження виступає міжнародна торгівля , як головна форма в складній системі міжнародних економічних відносин.
Предметом дослідження виступає формування зон вільної торгівлі в світовому господарстві.
Головною метою роботи є розгляд сучасного стану і ролі зон вільної торгівлі у світовій економіці.
У відповідності з поставленою метою дослідження, формуються такі завдання роботи :
1) розглянути особливості міжнародної торгівлі, як провідної форми міжнародних економічних відносин;
2) виявити сучасні тенденції у розвитку світової торгівлі;
3) з'ясувати сутність категорії «зона вільної торгівлі», висвітлити основні моделі зон вільної торгівлі та їх роль у світовому господарстві;
4) розглянути ефект впливу існуючих зон вільної торгівлі на обсяги, динаміку та структуру міжнародної торгівлі;
5) спрогнозувати перспективи розвитку зон вільної торгівлі у міжнародних економічних відносинах.
Для досягнення поставленої мети були використані загальнонаукові методи дослідження, такі як: синтез, індукція, дедукція, системний аналіз, абстрагування і конкретизація, а також спеціальні методи: метод економічного аналізу, економічне прогнозування, статистичний, порівняльний тощо.
В основу виконання курсової роботи покладено праці українських та зарубіжних економістів, насамперед: А.О. Бояра, Н.М. Веселої, І.І. Дахно, Ю.В. Колесника, Ю.М. Лезинцева, Н.С. Логінової, Т.М. Мосейчука, К.Ю. Мурадова, К.І. Ржепішевського, І.С. Троєкурової, А.С. Філіпенка, В.І. Фомичева та ін.
Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
РОЗДІЛ І. Теоретико-методологічні основи дослідження міжнародної торгівлі
1.1 Міжнародна торгівля як об'єкт вивчення міжнародних економічних відносин
Міжнародна торгівля - історично перша форма міжнародних економічних зв'язків, що являє собою обмін товарами і послугами між національними господарствами, тобто між державами [21]. Міжнародна торгівля як обмін товарами і послугами є не тільки зовнішньою ознакою існування світового ринку, а й матеріальною основою міжнародних економічних відносин, що забезпечує зростаючу інтеграцію світового господарства. Вона є формою зв'язку між товаровиробниками і споживачами різних країн, який виникає на основі розвитку міжнародного поділу праці. Предметом міжнародної торгівлі є відносини суб'єктів міжнародних ринків, що виникають в процесі підготовки та реалізації міжнародної торговельної діяльності.
Існує багато точок зору щодо визначення поняття «міжнародна торгівля». Наприклад у «Великому енциклопедичному словнику» (1998 р., с. 709) зазначається, що міжнародна торгівля - це сукупність зовнішньої торгівлі різних країн світу. В цьому ж словнику у нотатці “Зовнішня” (с. 212) це поняття пояснюється дещо ширше: “Зовнішня торгівля, торгівля однієї країни з іншими країнами, складова зовнішньоекономічних зв'язків. Поділяється на експорт (вивіз) та імпорт (ввіз) товарів. Сума експорту та імпорту утворює зовнішньоторговельний оборот. Зовнішня торгівля ґрунтується на міжнародному поділі праці. Сукупність зовнішньоторговельних операцій країн світу -- міжнародна торгівля" [5].
І.І. Дахно, тлумачить дане поняття як: “…центральну ланку складної системи світогосподарських зв'язків, що об'єднує практично всі країни світу в єдину міжнародну економічну систему. Міжнародна торгівля є засобом, який країни світу застосовують для розвитку і поглиблення спеціалізації своїх економік, підвищення продуктивності праці та ефективного використання своїх ресурсів”.
На думку Ю.Г. Козака, Н.С. Логіної та К.І. Ржепішевського, “міжнародна торігвля - це важлива і найбільш розвинута сфера міжнародних економічних відносин, яка відображає стан і перспективи просування різних товарних форм як між національними економіками, так і між транснаціональними корпораціями, що розглядають світ як єдиний світогосподарський простір”[16].
Важко визначити, коли саме виникла міжнародна торгівля. Згадку про перший міжнародний торгово-економічний зв'язок можна знайти ще у Старому Заповіті, а торговий договір між Соломоном і Хірамом вважається важливим дипломатичним документом Стародавнього світу. Як зазначив А.С. Філіпенко, на початку торгівля здійснювалася окремими фізичними особами. Купуючи рабів чи нерухомість, оплату здійснювали трьома частинами:
· перша називалася ціною власне купівлі, ціна обчислювалася в зерні,міді чи сріблі;
· друга - приплата (те, що кладуть на землю) - становила в середині ХХІІІ ст. до н.е. від 1/6 до 1/10 ціни купівлі;
· третя частина називалася подарунком (те, що дають) і складалася з дорогих речей, продуків харчування і напоїв [45].
Міжнародна торгівля виявилася як торгівля між країнами у період рабовласницького ладу. Тоді основними предметами обміну стали предмети розкоші, деякі види сировинних матеріалів, а також раби.
У період капіталізму міжнародна торгівля набула особливого розвитку. Перехід від натурального виробництва до товарно-грошових відносин, поява великого машинного виробництва, покращення умов транспортування, розвиток ринкових відносин стимулювали поширення зовнішньої торгівлі. На цьому часовому проміжку до торгівлі були залучені майже всі країни світу. Формується світовий ринок, а в кінці XIX ст., з переходом до монополістичного капіталізму, утворилася світова система господарства. Саме в цей період міжнародні відносини перестають обмежуватись лише торгівлею. Їх об'єктом стають також фактори виробництва [16].
За специфікою предмета торгівлі можна виокремити такі форми міжнародного торговельного обміну:
· торгівля промисловими товарами, машинами та обладнанням, у тому числі товарами широкого вжитку та машинно-технічною продукцією (готовою, в розібраному вигляді, комплектним обладнанням);
· торгівля продукцією інтелектуальної праці, патентами і ліцензіями та інжиніринговими послугами;
По кожній з названих форм міжнародної торгівлі існує група країн, для яких експорт цих товарів є пріоритетним. При цьому основними категоріями експорту є статті, на які припадає понад 50% загального обсягу експорту товарів і послуг даної категорії [15].
З державно-політичного погляду міжнародну торгівлю можна розглядати як особливий тип суспільних відносин, які виникають у світовій системі господарства в процесі і з приводу обміну товарами та послугами між державами, що мають власні зовнішні та зовнішньоторговельні політики. Такі відносини регулюються спеціальними міжнародними регламентами: договорами, угодами, актами та іншими нормами міжнародного права. Та, оскільки суспільні відносини не можуть не залежати від зовнішньої та внутрішньої політики країн, то відносини обміну на світовому ринку регулюються значною мірою й актами та діями політичного характеру.
При державно-політичному підході до трактування сутності міжнародної торгівлі її предметом є організація торговельного обміну, виходячи з національних інтересів та глобальних тенденцій розвитку світового господарства в цілому, а об'єктом -- торговельний обмін, як сукупність операцій з експорту та імпорту.
Якщо розглядати міжнародну торгівлю як сукупність актів купівлі-продажу товарів, то в цьому процесі можуть брати участь усі суб'єкти міжнародних економічних відносин різних країн (фізичні та юридичні особи, держави, міжнародні організації), метою обміну в будь-якому разі буде задоволення економічних інтересів (при експорті -- отримання прибутку, завоювання частки ринку тощо, а при імпорті -- задоволення потреб у необхідних ресурсах і товарах), а інструментами досягнення мети -- положення та умови контрактів й угод [47].
При державно-політичному підході держави можуть не брати безпосередньої участі в торгівлі, однак, відстоювати інтереси національних суб'єктів зовнішньоторговельної діяльності та державні інтереси в цілому, впливати на зміст міжнародних угод та домовленостей, брати участь у розробці норм міжнародного торговельного права, формулювати власні адаптивні до ситуації зовнішньоторговельні політики. В цьому процесі активну участь беруть і міжнародні організації торговельного спрямування, метою яких є гармонізація світової торгівлі на недискримінаційній основі.
Вся історія розвитку міжнародної торгівлі є проявом балансування держав між цими двома напрямками. Однозначний, безкомпромісний вибір політики фрітрейдерства або протекціонізму в зовнішній торгівлі був характерний для минулих століть. У наш час ці два напрямки взаємопов'язані та тісно переплітаються, хоча чітко проявляється провідна роль принципу вільної торгівлі [35].
Наочнішою, розповсюдженішою та логічнішою є періодизація розвитку світових процесів, у тому числі міжнародної торгівлі за основними подіями в світі. Відповідно до цього можна виділити такі етапи розвитку міжнародної торгівлі:
-- початковий (з XVIII ст. до першої половини XIX ст.);
-- друга половина XIX ст.-початок І Світової війни (1914 р.);
-- період між двома світовими війнами (1918--1939 рр.);
-- повоєнний період (50--60-ті роки);
-- сучасний (від початку 70-х р.) [47].
Перший етап окреслюється революціями в промислових сферах, засобах зв'язку, а також прогресом та розвитком світової транспортної мережі. В цей час залучаються все нові регіони Земної кулі до міжнародного товарообміну, відбуваються нові торгівельні процеси, вивіз товарів. Англія поступого набирає обертів та отримує лідерство на світовому ринку. Перевага політики протекціонізму та зародження фрітрейдерства.
Фрітрейдерство (англ, free trade - вільна торгівля) - ліберальний напрямок в економічній теорії та політиці, засноване на принципі свободи торгівлі і невтручання держави в приватну підприємницьку діяльність. У сучасних умовах фрітрейдерство, що є альтернативою протекціонізму, здійснюється у зв'язку з діяльністю Всесвітньої торгової організації (ВТО), Конфедерації з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Міжнародної торгової палати (МТП), Асоціації країн Південно-Східної Азії (АСЕАН) та інших міжнародних співтовариств і організацій [48].
Другий етап обумовлений розвитком і впровадженими науково-технічного процесу у виробництво товарів і як наслідок, поліпшення транспортних засобів. Також, даний етап супроводжується монополістичним виробництвом, посиленням протекціоністських тенденцій та вивезенням капіталу.
Третій етап період між двома Світовими війнами, що як наслідок має свої негатимні впливи у економічну та політичну сфери. Все це призводить до економічної криги (1920-1921 рр., 1929-1933рр.), краху міжнародної валютної системи. Починає формуватися дві світові системи господарства. Виникають нові валютні блоки.
Четвертий етап характеризується великими змінами. Насамперед, в 1947 році підписано Генеральну угоду з тарифів і торгівлі (ГАТТ), яке сприяло значному зниженню тарифних бар'єрів між високорозвинутими країнами світу. Створені глобальні організації, відбулася реалізація митно-тарифних заходів під егідою ГАТТ. Перехід до нової політики лібералізації, свої позиції посилили такі країни, як: Японія, ФРН, Італія, Канада. Країни, що розвиваються послабили свої позиції, також зменшилась питома вага США, Великої Британії та Франції у світовому експорті.
Сучасний, п'ятий етап , на початку якого відбувається перехід від тарифного до нетарифного регулювання, з'являються тенденції до створення замкнених економічних блоків. Значно підвищилась роль зовнішньої торгівлі в економічному розвитку країн. Розпад соціалістичної системи господарства. Посилення міжнародної конкуренції, та між країнами Тріади, проблема заборгованості країн що розвиваються, стрімка глобалізація світових економік, все це відбувається і дотепер.
За порівняльними даними СОТ 2005 - 2011рр. (табл.1.1)[10], можна зрозуміти, що з розвитком суспільства та підняття національних економік для життя людей зростає значення торгівлі між різними країнами і вплив її на світову економіку.
Порівняльні показники світової торгівлі за 2005- 2011рр.
Складено за: World Trade Organization (http://www.wto.org )
Порівнюючи обсяг експорту ЄС з 2005-2011 роки відсоткова частка знизилась на 6 % , такі зміни пояснюються нестабільністю на тимчасовою кризою у відносинах між країнами-учасницями. У Китаї спостерігається поступове зростання на 4% , РФ - 1%, проте Канада у своєму експорті має спад на - 1 %. Аналізуючи імпорт ЄС, також бачимо великий спад на 5%, який притаманний також Великобританії на - 3%. Китай впевнено набирає свій відсток , який рівний експорту країни - 4 % . Стосовно Індії , то країна додає ще 2 % до свого загального імпорту.
Населення все більше споживає товарів, вироблених в інших державах, і все менше товарів своєї країни. Розширення міжнародної торгівлі є закономірним наслідком міжнародного поділу праці і галузевої спеціалізації держав, що є наслідком різних причин, зокрема науково-технічного прогресу. Кожна держава намагається мати експорт більший за імпорт, що призводить до збільшення іноземної валюти і сприяє розвитку національної економіки. Торговельний баланс держави залежить від цін на світовому ринку. Світові ціни на продукцію обробляючих галузей високі, а на сировину ? низькі порівняно з витратами на їх виробництво. Тому при збільшенні експорту конкурентоспроможних готових товарів (якісних, нових, дешевих) торговельний баланс поліпшується. На цьому етапі різко зростає роль різного роду регіональних інтеграційних об'єднань, зокрема ЄС, Європейської асоціації вільної торгівлі, НАФТА, МЕРКОСУР, КАРІКОМ, Андського пакту про співдружність , Системи центральноамериканської інтеграції в Південній і Центральній Америці, КОМЕСА, ЕКОВАС,САДК, ЕКОЦАС в Африці, АСЕАН, Асоціації регіонального співробітництва Південної Азії на Близькому сході та Азії.
Отже, міжнародна торгівля пройшла довгий шлях, який супроводжувався певними середовищними чинниками розвитку, особливостями рівня інтернаціоналізації виробництва розвитку національних господарств та певними пріоритетними методами регулювання зовнішньої торгівлі більшості країн світу.
1.2 Показники, що характерезують міжнародну торгівлю
У світовому господарстві все більше розвивається така специфічна форма міжнародних відносин, як міжнародна торгівля. На частку торгівлі припадає приблизно 80 % всього обсягу міжнародних економічних відносин [38].
Світову торгівлю характеризує велика кількість показників, які на сьогоднішній день є систематизовані вченими економічних наук за наступними ознаками:
г) показники результатів (табл.1.2)[37].
Темпи росту та приросту відповідних показників
Сальдо балансу послуг та некомерційних операцій
Обсяг експорту, імпорту та зовнішньоторгового обігу на душу населення
Експортна, імпортна зовнішньоторгівельна квота
Показники обсягів міжнародної торгівлі :
1) Експорт - це продаж з вивозом за кордон товарів і послуг.
- товари, вироблені, вирощені чи добуті в країні;
- товари, раніше ввезені з-за кордону, що були перероблені, а також товари, переробка яких здійснювалась під митним контролем.
Реекспорт - продаж та вивіз з країни раніше ввезених на її територію товарів, що не піддавались обробці.
2) Імпорт - ввезення в країну товарів та послуг.
- товари іноземного походження із країни-виробника або країни-посередника;
- товари для подальшої переробки під митним контролем.
Реімпорт - ввезення раніше вивезених за кордон товарів, які не піддавались обробці, тобто це експортні операції, що не відбулись. Сюди відносять повернення покупцем бракованого товару, повернення товару, що не був проданий через аукціон, повернення товару, не реалізованого через консигнаційні склади. Основною ознакою реімпортних операцій є перетинання вітчизняними товарами митниці двічі: при ввезенні і вивезенні. Товари, що повертаються з виставок і ярмарок, до реімпортованих не відносяться.
Експорт та імпорт розраховуються кожною країною в натуральних і вартісних показниках. Вартісні показники розраховуються у національній валюті і переводяться в долари США для міжнародного порівняння. Невелика група країн, особливо країни з високою інфляцією, розраховують експорт та імпорт напряму в доларах США. З метою міжнародного порівняння експорт розраховується в світових цінах на момент перетину товаром кордону на базі ФОБ - вільний на борту (FOB - free on board), імпорт - на базі цін СІФ - вартість, страхування і фрахт (CIF - cost, insurance, freight). Оскільки основна частка товарів в міжнародній торгівлі перевозиться морським транспортом, за основу розрахунку цін експорту та імпорту береться транспортування морем.
В результаті відмінності в базі розрахунків сукупна вартість світового експорту статистично буде завжди менше вартості світового імпорту на величину, приблизно рівну сплаті страхової премії на зовнішньоторговий товар, фрахту судна для його перевезення та інших портових зборів. Для міжнародних порівнянь експорт та імпорт розраховують на душу населення країни.
3) Зовнішньоторговельний обіг - сума вартостей експорту та імпорту країни за певний період часу.
4) Фізичний обсяг торгівлі - оцінка експорту чи імпорту в незмінних цінах одного періоду (як правило, року).
5) Генеральна (загальна) торгівля - прийняте в статистиці зовнішньої торгівлі визначення зовнішньоторговельного обігу з включенням транзитних товарів.
6) Спеціальна торгівля - чистий зовнішньоторговельний обіг, тобто продукція, ввезена в країну чи вивезена з неї.
СТ = ЗТО - реекспорт - реімпорт [3 5 ].
1) Товарна структура - це показники розподілу експорту та імпорту за основними товарними позиціями.
2) Географічна структура - розподіл товарного потоку за країнами, групами країн та регіонами світу.
3) Інституційна торгівля - розподіл торгівлі за суб'єктами і методами товарного обміну.
4) Видова структура - розподіл зовнішньої, міжнародної та світової торгівлі по видах товарного обміну.
Тр.е. = Ез.р. / Еб.р. * 100%,
Ез.р. - обсяг експорту в звітному році;
Еб.р. - обсяг експорту в базисному році.
Тр.і. = Із.р. / Іб.р. * 100%,
Із.р. - обсяг імпорту в звітному році;
Іб.р. - обсяг імпорту в базисному році.
- темпи росту зовнішньоторговельного обігу
Тр.зт.об. = ЗТОз.р. / ЗТОб.р. * 100%,
де Тр.зт.об. - темпи росту зовнішньоторговельного обігу;
ЗТОз.р. - обсяг зовнішньоторговельного обігу за звітний рік;
ЗТОб.р. - обсяг зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.
Тпр.е. = Тр.е.з.р. / Тр.е.б.р. * 100%,
де Тпр.е. - темпи приросту експорту;
Тр.е.з.р. - темпи росту експорту за звітний рік;
Тр.е.б.р. - темпи росту експорту за базисний рік.
Тпр.і. = Тр.і.з.р. / Тр.і.б.р. * 100%,
де Тпр.і. - темпи приросту імпорту;
Тр.і.з.р. - темпи росту імпорту за звітний рік;
Тр.і.б.р. - темпи росту імпорту за базисний рік.
- темпи приросту зовнішньоторговельного обігу
Тпр.зто = Тр.зто.з.р. / Тр.зто.б.р. * 100%,
де Тпр.зто - темпи приросту зовнішньоторговельного обігу;
Тр.зто.з.р. - темпи зовнішньоторговельного обігу за звітний рік;
Тр.зто.б.р. - темпи зовнішньоторговельного обігу за базисний рік [34].
1) Сальдо торгового балансу - це різниця між вартісним обсягом експорту та імпорту товарів окремої країни.
2) Сальдо балансу послуг - це різниця між вартістю послуг, які надає країна, і вартістю послуг, які вона імпортує.
3) Сальдо некомерційних операцій - це різниця між прибутками від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення грошових засобів по спадщині, при вирішенні сімейних проблем. По кожному з цих напрямків руху грошових засобів складається баланс.
4) Сальдо балансу поточних операцій - це сума сальдо торгового балансу, балансу послуг, некомерційних операцій;
5) Індекс умови торгівлі - відношення індексу середніх цін експорту певного товару, країни в цілому, групи країн до індексу середніх цін імпорту за певний період часу [35].
Умови торгівлі відображають співвідношення взаємного попиту і взаємної пропозиції на експорт та імпорт кожної країни. Цей показник є важливим орієнтиром для зовнішньоекономічної політики країни. Для розрахунків умов торгівлі певної країни порівнюються індекси її експортних та імпортних цін, що публікуються у співставленій для всіх формі в щомісячному виданні МВФ “International Financial Statistics” [26].
6) експортна квота (відношення експорту до ВВП)
Ез.р. - обсяг експорту в звітному році;
Із.р. - обсяг імпорту в звітному році;
8) квота зовнішньоторговельного обігу
ЗТОк.в. = ЗТОз.р. / ВВП * 100%,
де ЗТОк.в. - квота зовнішньоторговельного обігу;
ЗТОз.р. - обсяг зовнішньоторговельного обігу в звітному році;
ВВП - валовий внутрішній продукт [34].
Таким чином, міжнародні порівняння макроекономічних показників дають можливість фахівцям проаналізувати, надати прогнози або прослідкувати темпи зростання міжнародної торгівлі.
1.3 Сучасні тенденції у розвитку світової торгівлі
Кінець ХХ - початок ХХІ ст. відзначені серйозними змінами в товарній структурі світової торгівлі, в основу яких були покладені науково-технічна революція й обумовлені нею структурні зрушення у світовому господарстві, а також поглиблення міжнародного поділу праці. Розвиток міжнародної торгівлі перебуває під значним впливом чинників економічного, науково-технічного, політичного характеру, що поступово трансформує її структуру як географічну, так і товарну.
В сучасних умовах розвитку світової торгівлі намітилися позитивні процеси. Країни-лідери світового ринку поступово переорієнтовували своє виробництво із сільськогосподарської продукції та виробів із низькою доданою вартістю на користь високотехнологічної та наукомісткої продукції, відповідно посідаючи провідні позиції на світових товарних ринках машинобудування, металообробки, хімічної промисловості [28].
Основними причинами зростання ролі світової торгівлі є:
1) поглиблення міжнародного поділу праці й інтернаціоналізація виробництва;
2) значне збільшення (випереджаюче зростання) частки послуг (т.зв. «невидимого експорту»);
3) активна діяльність транснаціональних корпорацій на світовому ринку;
4) розвиток економічної і передусім торговельної інтеграції: усунення регіональних бар'єрів, формування спільних ринків, зон вільної торгівлі, тощо [17].
Головною тенденцією сучасного розвитку міжнародної торгівлі товарами є збільшення в ній частки продукції обробної промисловості (3/4 світового експорту) і скорочення частки сировинних товарів. Динаміка міжнародної торгівлі товарами має такі особливості: майже 45 % вартості світового експорту припадає на науково-технічну, диференційовану продукцію машини й транспортне устаткування.
Збільшення експорту продукції машинобудування супроводжується одночасним зростанням торгівлі компонентами, вузлами, деталями, напівфабрикатами (таб. 1.3.). Так за даними СОТ, протягом 2005 - 2011 рр. у світовому експорті відбулося деяке зростання частки сільськогосподарської продукції з 8 % - 9 % , продукції добувної промисловості з 18 % - 22 %, а тенденція до зростання частки товарів обробної промисловості порушилась: питома вага товарів обробної промисловості зменшилась від 71 % - 65 %.
Складено за: World Trade Organization ( http://www.wto.org )
Після суттєвого скорочення в 2009 р., світова торгівля демонструє постійне зростання. Так, за підсумками першого півріччя 2010 р. було зафіксовано вартісне зростання обсягів світової торгівлі товарами приблизно на 25 % в порівнянні з аналогічним періодом 2009 р. Світовий експорт товарів збільшився приблизно на 7 % у другому кварталі 2010 р. в порівнянні з першим кварталом попри те, що у квітні і травні торгівля товарами скоротилася. В третьому кварталі темпи зростання уповільнились і склали 4% [31].
Найбільші показники зростання експорту товарів по відношенню до відповідного періоду 2011 р. були зафіксовані в Пн. Америці це - 19 %, Азії - 26 % та в Європі - 40 % (рис.1.1.).
Рис. 1.1. Експорт товарів за регіонами в 2011 р.,%
Складено за: World Trade Organization - International Trade Statistics ( http :// www . wto . org )
Збільшення об'ємів торгівлі було досягнуто більшою мірою за рахунок зростання попиту в країнах Азії та США, а також вищих цін на товари.
Однак, крім позитивної сторони міжнародної торгівлі існують певні проблеми:
1) зростання зовнішньої заборгованості країн-імпортерів;
2) погіршення зовнішніх умов (нерівномірне відновлення та збереження нестабільності на фінансових ринках);
3) зростання світової торгівлі послугами - «невидимого експорту», що підвищує рівень тіньової торгівлі тощо.
За даними (рис. 1.2.) початок 2011 р. характеризується різним зростанням експорту на сільськогосподарську продукцію, який становить приблизно 1,980 млн. доларів, паливо та гірничовидобувну продукцію - 4,180 млн. доларів, все виробництво різким зростанням порівнючи період 2008 - 2011рр. з 8,400 млн. доларів до 11,540 млн. доларів. Світовий ринок товарів характеризується розгалуженою структурою, в якій провідне місце посідає ринок паливно-енергетичних товарів, що відіграє суттєву роль у зовнішньоторговельних зв'язках.
Рис. 1. 2 . Експорт за видами продукції 2000 - 2011 рр..
Складено за: World Trade Organization ( http :// www . wto . org )
Найпоширенішим серед них є ринок нафти, природного газу, вугілля, електроенергії.
Міжнародна торгівля нафтою характеризується постійним зростанням її експорту, по суті ця копалина стала найголовнішим продуктом зовнішньої торгівлі. Останнім часом найбільшими експортерами нафти вважаються Саудівська Аравія - 7 %, Норвегія - 7 %, Росія - 7 %, Венесуела - 6 %. На країни ОПЕК (Організація країн-експортерів нафти, заснована в 1960 р.) припадає близько 40% світового постачання цього продукту. Загальний обсяг річного експорту нафти на світовий ринок за 2011 р. становить близько 16,27 млн..
Ринок вугілля традиційно вважається ринком покупця -- пропозиція на ньому перевищує попит. Загалом ціни на вугілля більш стабільні й менше залежать від поточних кон'юнктурних коливань, ніж ціни на нафту (до того ж ціни на коксівне вугілля більш стійкі, ніж ціни на енергетичне).
Мінеральні ресурси є базисом розвитку економіки, який визначає експортний потенціал країни, зумовлює розміщення й розвиток продуктивних сил. Загальний щорічний обсяг продукції світового гірничовидобувного комплексу становить приблизно 0,8 - 1,4 трлн. дол. США [30].
Ринок товарів хімічної промисловості за обсягами експорту й імпорту посідає одне з провідних місць у світі, забезпечуючи національні господарства новими конструкційними матеріалами, сільське господарство мінеральними добривами, отрутохімікатами та стимуляторами росту, споживчий попит населення у товарах побутової хімії, полімерних матеріалах ( Додаток 1). Найбільш потужним сектором у товарній структурі хімічного ринку є торгівля органічними речовинами, що становить понад 60% світового експорту й імпорту хімічних товарів. Неорганічна хімія посідає друге місце за обсягами міжнародної торгівлі.
Одним із найважливіших видів міжнародної торгівлі є торгівля машинами та обладнанням, яка розвивається більш високими темпами порівняно з іншими групами товарів. Становище окремих країн на ринку машин та обладнання зумовлює інтенсивність розвитку новітніх технологій, визначає місце і роль країни в науково-технічному прогресі, авторитет і впливовість у сучасному світі.
Протягом останніх років у структурі міжнародної торгівлі провідне місце посідала продукція транспортного машинобудування 25 % світового експорту та 26 % імпорту, точного машинобудування і приладобудування відповідно 24 % та 23 %, а також енергетичне машинобудування 21 % та 20%. Експортна боротьба проходить переважно між країнами Європи та Азії, частка яких коливається в середньому від 30 % до 40%. Вони виступають основними конкурентами ринку, визначають як собівартість продукції, так і експортні стратегії розвитку.
Міжнародна торгівля сільськогосподарською продукцією належить до найменш прогнозованих видів міжнародної торгівлі й характеризується низькими темпами зростання товарообороту, а також різкими кол
Зони вільної торгівлі у світовому господарстві курсовая работа. Международные отношения и мировая экономика.
Курсовая работа по теме Валютный курс и факторы его определяющие
Курсовая работа по теме Высокоэффективная жидкостная хроматография загрязнителей природных и сточных вод
Мен Бейбітшілік Жаршысы Мын Эссе
Реферат: Папа, Бедный Папа
Реферат: Java-технологии. Скачать бесплатно и без регистрации
Оригинальность Текста Курсовой
Курсовая работа: Доказательства в гражданском судопроизводстве
Конспект Урока На Тему Урок-Конференція За Оповіданням Б. Грінченка "Олеся"
Периоды Сочинений По Истории Фипи
Ремесла И Искусства Древней Руси Реферат
Курсовая работа по теме Развитие ресторанного бизнеса в г. Алматы
Реферат: История Российского предпринимательства
Дипломная работа по теме Особливості просторової та суб'єктної організації казкової прози
Доклад: Панические атаки и ночной сон
Дипломная работа по теме Деятельность PR-структур учреждений культуры (на примере художественного музея имени Ф.А. Коваленко)
Статья: Исторический источник: человек и пространство
Контрольная Работа Номер 3 11 Класс
Реферат: Финансовые показатели деятельности предприятий Западносибирского региона
Контрольная Работа По Комбинаторике На Заказ
Как Правильно Составить Отчет По Практике
Облік основних засобів - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Емоції та характер при виконанні європейських танців - Культура и искусство курсовая работа
Проблемы развития муниципальной службы в Цивильском районе Чувашской Республики - Государство и право контрольная работа