Облік основних засобів - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа

Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Облік основних засобів

Основні засоби як об’єкт обліку. Економічна сутність основних засобів їх класифікація, оцінка, нормативно-правове забезпечення. Міжнародний досвід обліку руху основних засобів. Відображення операцій вибуття на рахунках і регістрах бухгалтерського обліку.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
1.1 Економічна сутність основних засобів, класифікація, оцінка
1.2. Нормативно-правове забезпечення обліку операцій з основними засобами
1.3. Міжнародний досвід обліку руху основних засобів
2.1. Документальне забезпечення операцій вибуття основних засобів
2.2. Відображення операцій вибуття основних засобів на рахунках бухгалтерського обліку
2.3. Відображення операцій вибуття основних засобів у регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності підприємства
Серед проблем, висунутих практикою переходу до ринкової економіки, особливу актуальність набувають оцінка основних засобів і їх відображення в бухгалтерському балансі, а також облік їх вибуття.
Ринкові відносини обумовлюють об'єктивну необхідність підвищення ролі бухгалтерського обліку в управлінні підприємством. Для прийняття оперативних і тактичних рішень по управлінню підприємством в умовах постійно мінливої ринкової кон'юнктури і конкуренції товаровиробників необхідна своєчасна достовірна й аналітична інформація.
У нових умовах у підприємства зростає необхідність активніше використовувати бухгалтерський облік, щоб контролювати й удосконалювати свою роботу.
Облік займає одне з головних місць у системі управління. Він відображає регіональні процеси виробництва, розподілу і споживання, характеризує фінансовий стан підприємства, є основою для планування його діяльності.
Бухгалтерський облік не тільки відображає господарську діяльність, але і впливає на неї.
Облік є найважливішим засобом систематичного контролю за збереженістю всіх засобів господарства, за правильним їх використанням і виявленням додаткових резервів зниження собівартості продукції.
Особливе місце в системі бухгалтерського обліку займають питання, пов'язані із станом основних фондів. Це пояснюється тим, що вони у своїй сукупності утворюють виробничо-технічну базу і визначають виробничу мету господарства.
Точність показників об'єму, стану і руху основних засобів, а у відомій мірі і точність їх якісної характеристики багато в чому залежить від того, на скільки правильно і достовірно проведена їхня оцінка, маючи на увазі те, що неправильна оцінка основних засобів може не тільки спотворити загальну картину, але і викликати:
- неточне числення амортизації, а звідси собівартості і відпускних цін продукції (робіт, послуг), отже, прибутковості, рентабельності і прибутку;
- перекручування сум належного податку як із майна, так і з прибутку;
- неправильне відображення у бухгалтерському балансі співвідношення основних і оборотних коштів;
- невірне числення ряду техніко-економічних показників, що характеризують використання основних засобів: знос, коефіцієнти вибуття і надходження, широко застосовувані показники ефективності: фондовіддача, фондоємність і фондоозброєність, невірно буде обчислюватися й ефективність вкладень у необоротні активи.
Актуальність даної теми курсової роботи полягає у вивченні обліку вибуття основних засобів, що має велике значення для промислових підприємств.
Метою курсової роботи є розгляд стану обліку вибуття основних засобів на базовому підприємстві.
- розглянути економічний зміст та нормативне регулювання вибуття основних засобів в Україні;
- розглянути теоретичні та методологічні основи вибуття основних засобів;
- розглянути проблеми теорії та практики вибуття основних засобів;
- вивчити організацію бухгалтерського обліку вибуття основних засобів на базовому підприємстві;
- за результатами проведеної роботи зробити висновки.
Предметом дослідження є облік вибуття основних засобів базового підприємства.
Теоретичну основу дослідження питань склали закони України, постанови, наукові праці зарубіжних та вітчизняних вчених, таких як: Білуха М.Т., Грабова Н.Н., Добровський В.Н., Крамаровський Л.М., Криницький Р.І., Лушкин В. А., Пономарьов В. Д., Ялдин І.В., Ачкасов А. Е., Носова С. С., Шеремет А. Д., Сайфулін Р. С. та інших.
Значним внеском у розвиток теорії та практики обліку необоротних матеріальних ак-тивів є монографії: Н.Г. Виговської "Удосконалення обліку амортизації: стан, проблеми, перспективи", А.Г. Загороднього, Н.Є. Селюченко "Плану-вання та організація основних засобів на засадах лізингу", Н.М. Малюги "Шляхи удосконалення оцінки в бухгалтерському обліку: теорія, практика, перспективи".
РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ЗАСОБИ ЯК ОБ ' ЄКТ ОБЛІКУ
1.1 Економічна сутність основних засобів , класифікація, оц інка
В економічній теорії під необоротними активами розуміють вилучені підприємством з господарського оборотні кошти, які обліковуються на балансі.
У бухгалтерському обліку до необоротних активів відносяться активи, призначені для використання протягом періоду більше одного року (або операційного циклу, якщо він перевищує один рік). Тобто вони обслуговують декілька циклів виробництва, не змінюючи при ньому своєї натуральної форми.
Для здійснення статутної діяльності підприємствам необхідні необоротні активи, або засоби праці, під якими в економічній літературі розуміють річ або сукупність речей, за допомогою яких працівник здійснює вплив на предмети праці (сировину, матеріали тощо).
Від предметів праці засоби прані відрізняються тим, що багаторазово беруть участь у процесі виробництва, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, поступово зношуються і частинами переносять свою вартість на виготовлену продукцію або виконані роботи (надані послуги). Під виливом за-собів праці предмети праці змінюють свої фізико-хімічні властивості та пере-творюються на готову продукцію [7, стор. 99].
До засобів праці відносяться машини, обладнання, інструменти тощо.
В економічній літературі часто ототожнюються поняття "основні засоби" та "основні фонди" .
Під основними фондами розуміють джерела утворення господарських засобів підприємства, до яких належать статутний капітал, резервний капітал, прибуток та інші джерела, які відображаються в пасиві балансу.
Стосовно основних засобів більш правильно застосовувати поняття "засоби", оскільки саме вони становлять частину активів підприємства.
Основні засоби класифікуються за їх функціональним призначенням, галузями економічної діяльності, речовим характером, використанням, належністю і видами. За функціональним призначенням розрізняють виробничі основні засоби, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будівлі, споруди, силові машини й обладнання, робочі машини тощо, які використовуються у сфері матеріального виробниц-тва) та невиробничі основні засоби, які не беруть безпосередньої участі в процесі виробництва й призначені, в основному, для обслуговування комуна-льних і культурно-побутових потреб працівників (будівлі, споруди, облад-нання), що використовуються у невиробничій сфері для задоволення побуто-вих потреб працівників. Невиробничі основні засоби не є засобами праці, але вони також використовуються протягом тривалого часу, зберігаючи свою на-туральну форму та поступово втрачаючи свою вартість у міру зношення. Та-ким чином, поняття "основні засоби" на практиці не співпадає з поняттям "засоби праці", так як до складу основних засобів входять і невиробничі за-соби [8, стор. 158].
За речовим характером розрізняють інвентарні та неінвентарні основні засоби. До інвентарних відносять об'єкти, що мають речове вираження та підлягають перевірці, обміру, підрахунку в натурі; до неінвентарних - капітальні вкладення в земельні ділянки, лісові угіддя тощо (крім будинків і спо-руд).
За використанням основні засоби поділяються на діючі (всі основні за-соби, що використовуються на підприємстві), недіючі (ті, що не використо-вуються в певний період часу в зв'язку з тимчасовою консервацією підприєм-ства або окремих підрозділів) і запасні (різне устаткування, яке перебуває в резерві та призначене для заміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються).
Згідно до податкового законодавства основні фонди поділяються на чотири групи (Табл. 1.1)
Таблиця 1.1. Класифікація основних фондів
Будівлі, споруди, їх структурні компоненти і передавальні пристрої, у тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального по-ліпшення землі
Автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромехані-чні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обла-днання, устаткування та приладдя до нього
Будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1,2 і 4
Електронно-обчислювальні машини, інші машини для авто-матичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні сис-теми, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стіль-никові), мікрофони та рації, вартість яких перевищує вар-тість малоцінних товарів (предметів)
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформа-ції про основні засоби та розкриття її у фінансовій звітності визначені Поло-женням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" [5, стор. 52].
Оцінка необоротних матеріальних активів здійснюється відповідно до вимог П(С)БО 7, яким передбачені наступні види оцінки основних засобів. Первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.
Перелік витрат, які включаються та не включаються до первісної вартості необоротних матеріальних активів, наведено на рис. 1.1.
Основні засоби протягом всього строку їх експлуатації на підприємстві обліковуються за первісною вартістю.
Первісна вартість об'єктів основних засобів, зобов'язання за які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об'єкта основних засобів.
Рис. 1.1 - Витрати, які формують первісну вартість необоротних матеріальних активів
Відповідно до податкового законодавства основні фонди обліковуються за балансовою вартістю, яка визначається за формулою [5, стор. 54]:
Б (а) я Б(а - 1) + П(а - 1) - В(а - 1) - А(а - 1), де
Б (а) - балансова вартість групи (окремого об'єкта групи основних фондів 1) на початок розрахункового кварталу;
Б(а - 1) - балансова вартість групи (окремого об'єкта групи основних фондів 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;
П(а - 1) - сума витрат, понесених на придбання, проведення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень ос-новних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, який переду-вав розрахунковому;
В(а - 1) - сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1 протягом кварталу, що передував розрахунковому;
А(а - 1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.
Суттєве значення в обліку основних засобів має їх поділ за ознакою на-лежності на власні та орендовані.
Крім того, основні засоби групуються за галузями економічної діяль-ності (промисловість, сільське господарство, транспорт, зв'язок, будівництво тощо). Багатоплановість проблем обліку необоротних матеріальних ак-тивів зумовила необхідність їх розгляду в працях вчених-обліковців. Значним внеском у розвиток теорії та практики обліку необоротних матеріальних ак-тивів є монографії: Н.Г. Виговської "Удосконалення обліку амортизації: стан, проблеми, перспективи" [6], А.Г. Загороднього, Н.Є. Селюченко "Плану-вання та організація основних засобів на засадах лізингу" [7], Н.М. Малюги "Шляхи удосконалення оцінки в бухгалтерському обліку: теорія, практика, перспективи" [8].
З питань обліку необоротних матеріальних активів були захищені на-ступні дисертації: М.І. Бондаря "Облік і аудит основних засобів" [9], Т.А. Бондар "Облік і контроль лізингових процесів: сучасний стан та перспективи розвитку" [10], О.П. Гаценко "Облік необоротних активів в умовах форму-вання ринкових відносин" [11], О.В. Годованця "Облік та аналіз фінансового лізингу як форми інвестування" [12], Б.А. Засадного "Облік і аналіз інвести-ційної діяльності підприємств" [13], М.М. Зюкова "Удосконалення обліку та аналізу основних засобів (на прикладі хлібопекарних підприємств Полтавської області)" [14], С.М. Лай-чук "Облік і контроль лізингових операцій: теорія і практика" [15], Л.О. Ле-онової "Бухгалтерський облік основних засобів та їх відтворення (на матеріа-лах вугільних шахт Донбасу)" [16], Ю.М. Осадчої "Облік нерухомості в АПК" [17], Б.Г. Сеніва "Аналіз ефективності інвестицій в реконструкцію і технічне переозброєння діючих підприємств" [18], О.Л. Шерстюка "Контро-льно-аналітичні аспекти оцінки інвестиційної привабливості торговельних підприємств" [19], А.В. Янчевої "Облік і аналіз відтворення основних засо-бів" [20].
1.2. Нормативно-правове забезпечення о бліку операцій з основних з а собів
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та розкриття її у фінансовій звітності визначені Поло-женням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»
Відповідно до податкового законодавства основними фондами визнаються матеріальні цінності, призначені для використання у господарській ді-яльності платника податків протягом періоду, що перевищує 365 календар-них днів із дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей. Причому вартість таких цінностей повинна перевищувати 1000 грн.
Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 грн., призначених для використання в господарській діяльності платника податків, включаються до складу валових витрат [1].
1 .3. Мі жнародний досвід обліку руху основних засобів
Інтеграційні процеси, які відбуваються у світі, призводять до необхідності розробки загальних правил складання фінансової звітності для забезпе-чення достовірної інформації та однозначного тлумачення звітних показників учасниками міжнародного фондового ринку. Ці правила знайшли своє відо-браження у Міжнародних стандартах фінансової звітності (МСФЗ). З огляду на те, що національні облікові стандарти розроблені з урахуванням вимог міжнародних стандартів, П(С)БО 7 "Основні засоби" має ряд спільних поло-жень з МСФЗ 16 "Основні засоби" [4].
Суттєві відмінності відсутні щодо висвітлення наступних питань: сфера застосування стандарту; визначення понять: амортизація; вартість, яка амортизується (в МСФЗ - сума, яка амортизується); група основних засобів (в МСФЗ - клас основних засобів); ліквідаційна вартість; основні засоби; порядок та умови їх визнання; строк корисного використання (експлуатації), фо-рмування первісної вартості об'єкта та перелік витрат, які не включаються до первісної вартості; формування первісної вартості при обміні об'єкта основ-них засобів на подібні та неподібні активи; проведення переоцінки об'єкта основних засобів і відображення її результатів в обліку [5, стор. 55].
Однак, існують положення, які містять розбіжності (табл. 1.2).
Таблиця 1.2. Порівняння міжнародного та національного стандартів з обліку основних засобів
Об'єкт, що не підляга-ють пере-оцінці
Малоцінні необоротні матеріальні ак-тиви та бібліотечні фонди, якщо амо-ртизація їх вартості нарахову-ється у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 % його вар-тості, яка амортизується, та ре-шта 50 % вартості, яка амортизу-ється у місяці їх вилучення з ак-тивів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям ви-знання активом або в першому місяці використання об'єкта 100% вартості
Визначення суми аморти-зації на дату пе-реоцінки
Переоцінена сума зносу об'єкта осно-вних засобів визначається мно-женням суми зносу об'єкта основ-них засобів на індекс переоцінки
Будь-яка сума амортизації на дату переоцінки:
а) перераховується про-пор-ційно до зміни валової балансової вартості ак-тиву гак, що балансова вартість активу після пе-реоцінки дорівнює сумі переоцінки; або
б) виключається з валової балансової вартості ак-тиву та чистої суми, пере-рахованої до переоціненої суми активу
Прямолінійний, виробничий (метод суми одиниць продукції")
Зменшення залишкової вартості, при-скореного зменшення залиш-кової ва-ртості, кумулятивний
Момент по-чатку на-раху-вання аморти-зації
3 місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного ви-користання
Момент при-пинення нара-хування амор-тизації
Починаючи з місця, наступного за мі-сяцем: вибуття об'єкта основних за-собів; переведення його на рекон-струкцію, модернізацію, добу-дову, дообладнання, консер-вацію
Надходження основних засобів на підприємство
Придбання, створення власними силами
Безоплатне надходження, внесок до статутного капіталу, переведення до об'єктів основних засобів зі складу оборотних активів (товарів, готової продукції)
Виготовлення подібних ак-тивів для продажу в процесі звичайної госпо-дарської діяльності
Безоплатна передача, не-відповідність критеріям ви-знання активу
Виключення активу з ви-користання без очіку-вання економічних вигід від його вибуття
Первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої") вартості та зносу ліквідованої частини об'-єкта
Таким чином ми виявили що, об'єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом.
Деталі, вузли, агрегати та інші матеріали, отримані при розбиранні і демонтажу основних засобів, що ліквідуються, оприбутковуються з визнанням іншого доходу і зарахуванням на рахунки обліку матеріальних запасів, включаючи матеріальні цінності і деталі з вмістом матеріалів, які приймаються (збираються) спеціалізованими заготівельними (переробними) підприємствами.
Фінансовий результат від вибуття об'єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям основних засобів.
У разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об'єкта, а пропорційна ліквідованій частині сума сальдо з дооцінки (індексації) відображається зменшенням додаткового капіталу і збільшенням нерозподіленого прибутку.
Повернення орендодавцю орендованих у складі цілісного майнового комплексу основних засобів з оформленням орендодавцем і орендарем документів приймання-передачі відображається орендарем за кредитом рахунків обліку основних засобів (балансова вартість) і дебетом рахунків обліку зносу основних засобів (сума зносу) та додаткового капіталу (залишкова вартість). Повернення орендодавцю залишку невикористаних амортизаційних відрахувань на орендовані основні засоби орендар відображає зменшенням додаткового капіталу і грошових коштів (утворенням кредиторської заборгованості).
РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ВИБУТТЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
2.1. Документальне з абезпечення операцій вибуття ОЗ
Харківський плитковий завод - одне з найбільших у нашій країні спеціалізованих підприємств з виробництва керамічних плиток.
Завод був запроектований Українським науково-дослідним інститутом у 1936 році. Проектом передбачалося будівництво двох основних цехів по виробництву плиток для статі продуктивністю 500 тисяч квадратних метрів у рік і лицювальні плитки продуктивністю 300 тисяч квадратних метрів у рік, а також цехів допоміжного виробництва .
Будівництво заводу, крім цеху лицювальних плиток, було майже кінчене до початку Великої Вітчизняної війни, але в експлуатацію завод уведений не був, тому що державні засоби необхідно було використовувати на оборону країни. А коли Харків звільнили від німецько-фашистських окупантів, то виявилося, що завод фактично був цілком зруйнований. Однак вже в 1946 р. неймовірними зусиллями харків'ян завод підняли з руїн і ввели його в експлуатацію.
Завод випускав саме необхідне для народного господарства - плитки керамічні для статей , санітарно-технічний фаянс, ізолятори, лакофарбові матеріали. І тільки три роки по тому, у 1949 році, підприємство перевели на виробництво лицювальної кераміки для зовнішнього облицювання будинків і споруджень . Харківською керамічною плиткою облицьовані унікальні спорудження в Москві. У їхньому числі висотні будинки на площах Смоленської і Повстання, університет на Ленінських горах і багато хто інші .
У період з 1951 по 1956 рр. на підприємстві були створені потужності по виробництву метлаських і лицювальних плиток, і вже в 1956 році випускалося 2.5 млн. квадратних метрів плиток для статей і 1.1 млн. квадратних метрів плиток для внутрішнього облицювання.
Одночасно завод оснащувався новим вітчизняним обладнанням. За порівняно короткий час колектив заводу зумів не тільки вчасно домогтися їхнього освоєння, але і провести великі роботи по удосконаленню існуючої тоді технології. Так, вперше в нашій країні був здійснений бескапсельный випал плиток для статей , змонтовані і впроваджені гідравлічні снижатели для грубних вагонеток, впроваджені обертові сортувальні столи, радіаційні сушила.
Капітальне будівництво, що досягло небувалого розмаху, вимагало усе більше сучасних оздоблювальних матеріалів. Виходячи з цього, заводові запропонували в порівняно короткий термін налагодити випуск фасадних плиток, для чого побудували поточно-конвеєрну лінію СМК-121 і до неї баштову розпорошувальну сушарку. Незабаром був освоєний випуск декорованих лицювальних плиток з малюнками й орнаментами. Їхнє виробництво організували на спеціальній ділянці , оснащеній вітчизняним і імпортним устаткуванням.
Завод поступово набирав силу і незабаром став одним з ведучих у галузі по підвищенню продуктивності праці, став школою передового досвіду для фахівців-кераміків не тільки України, але і країни в цілому. За дострокове виконання семирічного плану по випуску виробів будівельної кераміки, розширення виробництва і високі техніко-економічні показники в у роботі завод нагородили в 1966 р. орденом Трудового Червоного прапора.
Завод щорічно виконував і перевиконував планові завдання і соціалістичні зобов'язання, домагався високих показників по всіх техніко-економічних параметрах. Однак і життя не стояло на місці. З кожним роком не тільки збільшувався випуск продукції, але і росли вимоги до його якості. Тим часом ресурси і можливості підприємства вичерпувалися. Вихід з положення можна було знайти тільки в корінній реконструкції.
До реконструкції заводу на базі нової техніки по проекті інституту Гипростройматеріали (м. Москва) приступили без зупинки основного виробництва , поетапно виконувалися роботи на 8 пускових комплексах.
У період з 1976 по 1981 рр. на заводі була зроблена реконструкція виробництва плиток для статей , установлено 6 поточно-конвеєрних ліній продуктивністю 800 тисяч квадратних метрів у рік, а також лінія по виробництву багато розмірних орнаментованих плиток продуктивністю 160 тисяч квадратних метрів у рік.
Потім у період з 1983 по 1988 рр. була зроблена реконструкція виробництва лицювальних плиток із упровадженням поточно-конвеєрних ліній (проект інституту НІІСТРОЙКЕРАМІКА 1012А) проектною потужністю 1 млн. квадратних метрів у рік. При цьому відбулася повна ліквідація застарілої на той період технології, звільнення від ручної праці.
Підсумком реконструкції з'явилося збільшення виробничої потужності заводу на 48%, підвищення продуктивності праці на 48.9%, зниження собівартості продукції на 15.5%.
У 1991 році введена в експлуатацію конвеєрна лінія СМК-450 по виробництву багато розмірних глазурованих плиток для внутрішнього облицювання стін.
У 1993 році, коли зі зменшенням обсягу капітального будівництва в країні знизився попит на неглазуровані плитки для статей , дві лінії по їхньому виробництву були модернізовані і переведені на випуск лицювальних плиток.
Із січня 1991 року завод перейшов на форму господарювання у виді орендного підряду.
З вересня 1994 року орендне підприємство перетворене в акціонерне товариство "Харківський плитковий завод".
Незважаючи на те, що завод існує більш 50 років (1946 г), але колектив заводу ніколи не стояв на місці, що дозволило вижити і зберегти кадри (чисельність близько 2 тис. чоловік) у важкий період 1994-1999 м , безупинно удосконалюємо технологічний процес, підвищуємо якість, поліпшуємо і розширюємо асортимент продукції, що випускається
З метою підвищення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках збуту фахівці заводу постійно удосконалюють технологічний процес, підвищують якість, поліпшують і розширюють асортимент продукції, що випускається. Освоєно виробництво багато розмірних прямокутних плиток з офактурюванням поверхні під натуральний камінь за допомогою растрової печатки , а також виготовлення фризо-смужок з використанням "Ветрози".
В даний час на ПКЛ 1012 N3 відпрацьована технологія виробництва лицювальних плиток з використанням фрітти і матеріалів фірми "Colorondo" /Іспанія/ і європейських способів офактурювання і декорований Головне в задачах , що коштують перед колективом заводу - максимально наблизиться до світових лідерів нашої галузі, стати з ними урівень у найближчі роки, довівши випуск керамічних плиток усіх видів до 10 млн.м2 у рік (у 2001м випуск склав 7,1 млн.м2).З цією метою не тільки добре вивчили досвід Італії, Іспанії, Німеччини , Франції, Чехії, США й інших країн, але й установили тісний контакт із багатьма з них , що відповідно укладеним контрактам допомагають удосконалювати виробництво . Плідно співробітничаємо з італійською фірмою "Barbіerі and Tarozzі". На заводі використовується фото устаткування для виробництва трафаретно-друкованих форм італійської фірми "Assoprіnt". Ведуться роботи з використання для виготовлення сіток-трафаретів матеріалів німецької фірми "Hіmmelreіch".
Прогноз виробництва керамічної плитки оптимістичний за рахунок росту частки індивідуального житлового будівництва, активності в області ремонту і реконструкції об'єктів ділової сфери, а також виконання політики будівництва нового житла і реконструкції житла, побудованого в 50-60 р.
Динаміка показників діяльності підприємства ЗАО «ХПЗ» відображена у таблиці 2.1
Таблиця 2.1. Динаміка показників діяльності підприємства
Повна собівартість реалізованої продукції
Загальносписочна чисельність працюючих
Додана вартість в розрахунку на одного співробітника
Питома вага заробітної плати з відрахуваннями до додаткової вартості
Для більш об'єктивної оцінки діяльності заводу за останні 5 років необхідно всі показники привести в порівнянний вид (таблиця 2.2). З огляду на, що аналізований об'єкт - промислове завод, а його продукція відноситься до товарів промислового призначення, для приведення економічних показників доцільно використовувати індекс цін виробників промислової продукції.
Динаміка показників діяльності підприємства в цінах 2005 року
Повна собівартість реалізованої продукції
Загальносписочна чисельність працюючих
Додана вартість в розрахунку на одного співробітника
Питома вага заробітної плати з відрахуваннями до додаткової вартості
Індекс цін виробників промислової продукції
Рух основних засобів на ЗАО «ХПЗ», пов'язаний зі здійсненням господарських операцій з їх надходження, внутрішнього переміщення та вибуття. оформлюють типовими формами первинної облікової документації, затвердженими наказом Міністерства статистики України, характеристику яких наведено в табл. 2.3.
Таблиця 2.3. Характеристика типових форм первинних документів з обліку вибуття основних засобів на ЗАО «ХПЗ»
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів
Складається на кожний об'єкт окремо, а на декілька - лише в тому випадку, коли об'єкти однотипні, мають однакову вартість і прийняті одночасно на відповідальне зберігання однією й тією ж особою
Після ліквідації основних засобів і складання актів на списання основних засобів перший примірник передається до бухгалтерії, де на його підставі робиться запис до інвентарного списку основних засобів
Акт на списання автотранспортних засобів
Складається в двох примірниках, підписують члени комісії, затверджує керівник підприємства або уповноважена ним на це особа
Інвентарна картка обліку основних засобів
Здійснюються записи на підставі актів приймання-передачі основних засобів та акту на списання основних засобів: для обліку окремих об'єктів основних засобів; для групового обліку однотипних об'єктів основних засобів, які надійшли в експлуатацію в одному календарному місяці та мають одне й те ж виробничо-господарське призначення, технічну характеристику та вартість. Як правило, заповнюється в одному примірнику та знаходиться у бухгалтерії
Опис інвентарних карток з обліку основних засобів
Застосовується для реєстрації інвентарних карток. Ця форма складається в одному примірнику в бухгалтерії
Картка обліку руху основних засобів
Застосовується для обліку руху основних засобів за класифікаційними групами. Відкривається в бухгалтерії в одному примірнику
Форма ОЗ -1 "Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів" використовується для:
¦ зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів;
¦ обліку введення об'єктів основних засобів в експлуатацію;
¦ оформлення внутрішнього переміщення основного засобу з одного підрозділу (цеху, відділу, ділянки) до іншого;
¦ виключення об'єктів зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству - як при продажу (обміні), так і при безоплатній передачі.
Склад комісії, яка підписує акт, зазначається в Положенні про облікову політику підприємства або затверджується керівником [10, стор. 257].
Кожен об'єкт на ЗАО «ХПЗ» зараховується до складу основних засобів за окремим актом. Виняток становлять інвентар, інструменти, обладнання та подібні об'єкти, якщо вони є однотипними та мають однакову вартість в одному календарному місяці.
Акти зберігаються протягом всього терміну експлуатації об'єкту та протягом трьох років і одного місяця після списання об'єкту з обліку за умови, що за цей період була проведена ревізія.
Форми ОЗ -3 "Акт на списання основних засобів" та 03-4 "Акт на списання автотранспортних засобів" використовуються для оформлення вибуття окремих об'єктів основних засобів при повній або частковій ліквідації. Акт складається у двох примірниках і затвер
Облік основних засобів курсовая работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Реферат На Тему Начало Движения И Изменение Его Направления
Реферат по теме Александр Николаевич Барсуков
Реферат: Ветеринарная фармакология
Эксперимент В Магистерской Диссертации
Дипломная работа по теме Уголовно-правовой анализ состава присвоения и растраты
Контрольная работа: Краткий исторический обзор формирования государственного аппарата Китая, правовые основы английской буржуазной революции
Дипломная работа по теме Договор купли продажи недвижимости
Отчет Производственной Практики Образец Заполнения
Курсовая работа по теме Порядок ценообразования и ценовая политика организации
Курсовая работа по теме Библиография как справочно-библиографическое обслуживание пользователей библиотеки
Реферат Качество Окружающей Среды
Курсовые работы: Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Курсовая работа по теме Разработка продуктовой стратегии на предприятии
Реферат: Вера Вильковиская. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Диалектика после Гегеля. Скачать бесплатно и без регистрации
Доклад К Защите Диплома По Юриспруденции Образец
Лабораторная Работа 60
Курсовая работа: Программа по литературе 10—11-е классы. Профильный уровень
Курсовая работа: Правовой статус акционерных обществ
Внутренний Мир Итоговое Сочинение
Методика аудиторской проверки выпуска готовой продукции - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Здоровый образ жизни - Биология и естествознание презентация
Государственная регламентация отчетности предприятий в России, ответственности за ее искажение - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа