Зміст, принципи та походження місцевого самоврядування - История и исторические личности курсовая работа
Главная
История и исторические личности
Зміст, принципи та походження місцевого самоврядування
Магдебурзьке право на Україні, як передумова становлення місцевого самоврядування. Основні етапи становлення інституту місцевого самоврядування в сучасній Україні; потреба в децентралізації влади. Структура влади за різними проектами Конституції.
посмотреть текст работы
скачать работу можно здесь
полная информация о работе
весь список подобных работ
Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини "Україна"
Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна"
з дисципліни "Державне будівництво та місцеве самоврядування"
Зміст, принципи та походження місцевого самоврядування
Розділ I. Історія становлення місцевого самоврядування в Україні
Відповідно до Магдебурзького права всі міста України поділялися на 3 категорії. До першої належали міста, що отримали М. п. від литовських князів, польських та угорських королів. Переважно це були міста Правобережної України. Раніше М. п. було надано містам Закарпатської України, яка на той час входила до складу Угорщини. З 1329 М. п. користувалися Хуст, Вишкове, Тячів. Згодом М. п. отримали Сянок (1339), Львів (1356), Кам'янець-Подільський (1374), Луцьк (1432). Кременець (1438), Житомир (1444), Мукачеве (1445), Київ (1494-97).
До другої категорії входили міста, які отримали М. п. від їх власників. Так, князі Вишневецькі у 16 ст. дарували М. п. містам Лохвиці, Лубнам, Пирятину, Прилукам.
До третьої категорії належали міста, яким М. п. було надано грамотами гетьманів після приєднання України до Московської держави. 1752 М. п. було дароване гетьманом К. Розумовським Полтаві, 1758 - Новгороду-Сіверському. До кінця 18 ст. М. п. одержали майже всі міста Лівобережної України. Грамоти гетьманів переважно підтверджували права міст України на самоврядування, які вони отримали, перебуваючи ще під литовським та польським пануванням.
Основними джерелами Магдебурзьке право, якими користувались у містах України, були збірник міського права польських юристів Б. Гроїцького (починаючи з 1566) та П. Щербича (1581), збірника хелмінського права П. Кушевича (1623), а також так звані підручні правні книги, складені юристами Гетьманщини на основі згаданих вище праць ("Короткий покажчик магдебурзького права по книзі "Порядку"", "Коротенькі витяги з книги "Порядку"" та ін.). Для потреб кодифікації українського права, зокрема при підготовці відомого зводу "Права, за якими судиться малоросійський народ", було перекладено з латинської та польської мов праці М. Яскера, Б. Гроїцького, П. Кушевича, П. Щербича, проте ці переклади не тиражувалися і поза межами кодифікаційної комісії не застосовувалися.
На етнічних західноукраїнських землях першим містом, що отримало привілей на самоврядування за німецьким правом, було м. Новий Сонч (1294 р.), а у 1339 р. таке право набуло й м. Санок.
У XIV ст. постійні татарські навали і міжусобні війни спричинили занепад могутності Галицько-волинського князівства. Після смерті останнього князя Болеслава-Юрія (1340 р.) почалася боротьба між державами-сусідами за Галичину і Волинь. Литовський князь Дмитро-Любарт зайняв Волинь, а польський король Казимир Галичину (1340 р.) і захопив Львів. З цього часу Магдебурзьке право проникає на Русь через посередництво і під владою Польщі, з огляду на те, що німецьке право за князювання короля Казимира офіційно визнано в Польській державі.
У період воєн між Польщею і Литвою Львів майже повністю знищений, тому польський король вирішив заново його відбудувати, розширити територію (межі міста). Таке місто, вважав король, потребувало нової організації міських органів влади, правові основи діяльності яких регламентувало б нове міське право. Саме тому 17 червня 1356 р. Казимир видав диплом, в якому, зокрема, зазначалося: "Зважаючи начисленні набіги і руйнування, яких зазнало наше місто від усякого роду недругів, і прагнучи, щоб воно якомога більше придбало собі користі, вигод і достатків, з метою піднесення і розвитку міста, надаємо йому на вічні часи німецьке право, зване по-простому Магдебурзьким...".
Це перша документальна письмова згадка про надання Львову права на міське самоврядування. Однак, окремі дослідники вважають (і це видається не безпідставним), що надання Магдебурзького права Львову королем Казимиром було повторним, тобто підтвердженням попередніх привілеїв. Малоймовірно, що дане право надане раніше Львова такому невеликому місту як Санок. Ця думка, зазначає Р. Рьопель, має документальне підтвердження, оскільки внук Данила Галицького обіцяв німецьким купцям право вільної торгівлі у своїх володіннях.
Детальну інформацію про поширення Магдебурзького права в західній (польській) і східній (українській) частинах Галичини подає нам Р-Ф. Кайдль. Він налічує до 400 міст, містечок і сіл, яким протягом XIV-XVI ст. надане таке право. Зокрема, Коломия отримала привілей на Магдебурзьке право у 1370 р., Судова Вишня - у 1375 р., Перемишль і Теребовля - у 1389 р., Самбір - у 1390 р., Дрогобич - у 1422 р., Стрий - у 1431 р.. Галич - у 1437 р.
Першою історичною датою, що вказує на рецепцію німецького права на східноукраїнських землях, є привілей на магдебургію для Кам'янця на Поділлі, наданий ще за часів Великого Князівства Литовського (1374 р.). Значно інтенсивніше німецьке право поширюється в центральній і східній частинах України у XV ст. У 1431 р. Магдебурзьке право отримує Кременець, у 1432 р. - Луцьк, 1444 р. - Житомир. Приблизно в той же період, на думку В. Антоновича, дане право було надане і Києву, хоча М.Грушевський вважає, що це відбулося ще за часів Великого князя Олександра.
У 1518 р., німецьке право запроваджується у Ковелі, у 1585 - Переяславі. Чигирин отримав Магдебурзьке право у 1592 р., а Канів - 1600 р. Іншим містам таким, зокрема, як Стародуб, Ніжин, Чернігів воно надане у першій половині XVII ст.
Щодо географії поширення німецького права, то слід зазначити: на російській території останнє не вкоренилося. В Москві для нього, як пише Л.Окіншевич, місця не знаходилося, хоча було воно більш розвиненим і досконалим у порівнянні з національним правом Росії. Чи не дає це підстави твердити, логічно зауважує Я.Падох, що духовна Європа закінчується на Українській землі, а західна культура не сприймалася через "органічні причини" на схід і північ від неї. Характеризуючи правовий статус міст у відповідності з Магдебурзьким правом, вчені-дослідники вказують на дві їх категорії (групи). До першої відносять лише Львів, Кам'янець і Київ - міста з повним Магдебурзьким правом, де формувалися міські представницькі органи влади - Рада з бургомістром (орган законодавчої і адміністративної влади) і лава з війтом (орган судочинства). Дані органи зі своїми службами складали міський магістрат, тому такі міста називалися ще магістрацькими.
Всі інші належали до категорії міст з неповним німецьким правом -так звані ратушні міста.
М.Владимирський-Буданов вказує ще й на третю категорію - приватно-панські міста з найменшими правами, що одержували привілей на устрій за Магдебурзьким правом здебільшого від свого пана-власника, з його волі та ласки, яку він міг довільно змінити або взагалі скасувати.
Звичайно ж, на наших землях, особливо на Правобережній та Лівобережній Україні, це право діяло на український лад, тобто значно відрізнялося за своїм змістом і формою від Магдебурзького права, яке застосовувалося в Західній Європі. Скажімо, в менших містах, що називалися ратушними, козацька старшина відала справами козаків, а виборна міська влада - справами міщан. Норми Магдебурзького права використовували при всіх офіційних приватних кодифікаціях права в Україні 18-19 століть.
Отже, на наших землях Магдебурзьке право почало поширюватись після того, як у XVI столітті Східна Україна опинилася під владою Великого князівства Литовського, а Західна Україна відійшла до складу Польського королівства.
Отже, місцеве самоврядування є одним з головних елементів розвитку демократичного конституційного ладу. За своєю природою воно виступає як специфічна форма реалізації публічної влади, відмінної як від державної. Воно втілює місцеві інтереси територіальних громад, тоді як держава - загальнонаціональні інтереси, а політичні партії чи громадські організації - політичні, соціальні, культурні та інші інтереси своїх членів.
Місцеве самоврядування відрізняється від інших форм здійснення публічної влади своїми інститутами, формами діяльності, повноваженнями, правовим захистом і відповідальністю.
Історична оцінка поширення Магдебурзького права, його ролі і значення в Україні не могла, очевидно, і не може бути однозначною. Вносячи певні риси західноєвропейського міського устрою в організації самоврядності українських міст, дане право стало одним із важливих чинників культурного і правового зближення України із Західною Європою, створило правову основу становлення і розвитку місцевого самоврядування в Україні.
У Законі про місцеве самоврядування зазначається, наприклад, що: обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування, згідно з Конституцією та законами України, може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану (ст.21); органи виконавчої влади, їхні посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України цим та іншим законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їх радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом; органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування (ст.71).
Важливою гарантією місцевого самоврядування є встановлена вказаним Законом обов'язковість актів і законних вимог органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень, для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Закон також встановлює, що перелічені вище юридичні та фізичні особи несуть визначену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядування шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у разі невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень (ст.73).
Значущим для місцевого самоврядування є те, що його первинні суб'єкти - громади не можуть бути примусово об'єднані або скасовані у зв'язку з вдосконаленням державою первинної ланки адміністративно-територіального устрою.
Що ж стосується органів та посадових осіб місцевого самоврядування, то їх повноваження теж не можуть бути достроково припинені державними органами. У разі ж, якщо рада прийняла рішення з порушенням Конституції і законів України, прав та свобод громадян, ігноруючи вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність до законів, або ж сесія цієї ради не проводиться без поважних причин у встановлені законом строки чи рада не вирішує питань, віднесених до її відання, Верховна Рада України може призначити позачергові вибори до цієї ради.
Законом встановлено, що питання про призначення таких позачергових виборів порушується відповідно сільським, селищним, міським головою, головою обласної, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації. Проте і в цьому випадку відповідна рада продовжує діяти до обрання нового складу цієї ради.
Так само вирішується питання про дострокові вибори сільського, селищного, міського голови в разі, якщо він порушує Конституцію або закони України, права й свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.
Слід зазначити, що при вирішенні питання Верховною Радою про призначення дострокових виборів ради чи сільського, селищного, міського голови обов'язковою умовою є рішення суду про визнання їх актів незаконними, а також висновок відповідного комітету Верховної Ради України. [6]
Необхідно зазначити, що досконалість правового механізму реалізації повноважень органів місцевого самоврядування, ефективність його практичного функціонування в першу чергу залежить від якості правових норм, зокрема ступеня закладеної в них юридичної сили. У зазначеному законі досить повно закріплені повноваження органів місцевого самоврядування, але норми, що зумовлюють відповідну поведінку (діяльність) суб'єктів реалізації повноважень органів місцевого самоврядування інколи взагалі відсутні, або мають загальний характер.
До того ж вибрана Конституцією України модель місцевого самоврядування не знімає з порядку денного необхідності подальшого пошуку шляхів вдосконалення роботи місцевого самоврядування, та особливо на регіональному рівні - в районах та областях, цього також потребує Європейська хартія. Результатом цього пошуку повинна стати ефективна муніципальна політика. Така політика повинна полягати, по-перше, в законодавчому забезпечені самостійного розвитку регіонів при суворому контролі держави за дотриманням законів в діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування та у відповідному фінансовому контролі. По-друге, - у фінансовій та організаційно-методичній підтримці системи місцевого самоврядування.
Місцеве самоврядування як філософсько-правова категорія є органічним поєднанням форм безпосередньої і представницької демократії, а відтак систему самоврядування складають як форми прямого волевиявлення населення територіальної громади, так і певні утворювані населенням його представницькі органи (місцеві ради та органи самоорганізації населення). Система місцевого самоврядування на територіальному рівні повинна являти собою певну цілісність із спільними основними завданнями та метою - максимально задовольняти інтереси людини.
Сучасна законодавча функціональна характеристика місцевих рад, формулювання повноважень їх голів, виконавчих органів підтверджують, що на них покладається основний обсяг самоврядних робіт. Ради та їх виконавчі органи розробляють, схвалюють програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування, а відтак насамперед відповідають за поєднання місцевих і держаних інтересів, задоволення інтересів особи і всього населення певної територіальної громади.
Витоки місцевого самоврядування на українських землях, відновлення гетьманства. Земська реформа Олександра II: земські установи як органи місцевого самоврядування, джерело їх доходів та повноваження, поділ виборців на три курії та їх виборчі права. реферат [19,5 K], добавлен 31.05.2010
Влада царів-імператорів в Російській імперії. Процес упровадження імперських структур влади в Україні. Опора імперської влади. Особливості державного ладу в Україні в XIX - на початку XX ст. Державне управління та самоврядування в Австрійській імперії. реферат [46,2 K], добавлен 27.08.2012
Визначення причин появи, походження, поняття та результатів введення в Україні магдебурзького права як врегулювання самоврядування та ринкових відносин у містах. Характеристика загального положення, заохочувальних привілеїв, юридики та складу міщанства. курсовая работа [70,6 K], добавлен 03.02.2010
Характеристика процесу становлення в ранньофеодальних слов’янських державах суспільно-економічних відносин, виникнення міст та місцевого самоврядування. Особливості розвитку законодавства у ранньофеодальних слов’янських державах та головні його засади. контрольная работа [42,0 K], добавлен 28.10.2010
Суть та причини проведення реформ 1863-1874 рр. в Росії, зокрема реформ місцевого самоврядування. Діяльність революційних гуртків на початку 30-х років ХІХ ст. Гуртки М. Станкевича та П. Чаадаєва. Дані історичного портрету М. Новікова (1744-1818). контрольная работа [46,2 K], добавлен 03.06.2010
Повсякденні практики міського самоврядування на території України у XIV–XVIII cт. Досвід діяльності міського самоврядування міста Києва. Міська реформа 1870 р. та її вплив на життя мешканців українських міст, а також механізм реалізації та особливості. дипломная работа [100,7 K], добавлен 22.12.2012
Політика радянської влади в Україні 1919 року. Характеристика Конституції УСРР 1919 року: вплив на державотворення країни. Основні завдання, положення Конституції та ідеологічне обґрунтування. Конституція державної влади: центральних та місцевих органів. реферат [28,8 K], добавлен 28.10.2010
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .
© 2000 — 2021
Зміст, принципи та походження місцевого самоврядування курсовая работа. История и исторические личности.
Реферат: Артюр Рэмбо
Реферат по теме Исследование работы реверсивных счетчиков
Сочинение 11 Класс Экзамен
Реферат: Политические партии в дореволюционной России (1894 - 1916)
Дипломная работа по теме Особенности бухгалтерского учета и методики анализа расчетов предприятия с подотчётными лицами
Реферат: Методика описания пещер
Курсовая работа по теме Тенденції розвитку освіти на Херсонщині
Курсовая работа: Програма обробки зображень
Реферат по теме Психология преступных групп и преступных организаций
Реферат по теме Договор займа между работодателем и работником
Курсовая Работа На Тему Договор Розничной Купли-Продажи
Сборник Сениной Сочинение
Доброта Вывод Для Сочинения 15.3
Практическое задание по теме Использование художественной литературы на уроках истории.
Отчет По Учебно Экономической Практике
Курсовая работа по теме Психология детей с нарушениями опорно-двигательного аппарата
Стили Педагогической Деятельности Реферат
Курсовая работа по теме Значение процессуальных гарантий права на судебную защиту
Реферат: Моральність у людському житті
Как Оформить Ссылки В Курсовой Пример
Женщины Древней Руси - История и исторические личности курсовая работа
Корпоративная пресса: функции и взаимодействие с читателями. Тенденции в журнальном дизайне - Журналистика, издательское дело и СМИ курсовая работа
Условное осуждение - Государство и право реферат