Завдання та організаційні основи побудови цивільного захисту. Захист населення та територій від впливу надзвичайних ситуацій - Военное дело и гражданская оборона курсовая работа

Завдання та організаційні основи побудови цивільного захисту. Захист населення та територій від впливу надзвичайних ситуацій - Военное дело и гражданская оборона курсовая работа




































Главная

Военное дело и гражданская оборона
Завдання та організаційні основи побудови цивільного захисту. Захист населення та територій від впливу надзвичайних ситуацій

Головні положення нормативно-правової бази у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Режими функціонування та склад єдиної системи цивільного захисту. Права та обов'язки службовців та населення за умов цивільної оборони.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ЗАВДАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ПОБУДОВИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ . ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ ТА ТЕРИТОРІЙ ВІД ВПЛИВУ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН У СФЕРІ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
Розкриваючи дану тему, основну увагу приділити Закону України “Про правові засади цивільного захисту” від 24.06.2004 р.
Детально розглянути режими функціонування єдиної системи цивільного захисту.
Особливості функціонування територіальної підсистеми цивільного захисту.
При проведенні занять в закладах освіти використовувати Наказ Міносвіти України від 17.01.2002 р. №27 ”Про затвердження Положення про функціональну підсистему “Освіта і наука України “Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру”.
Аналогічно в інших галузях використовувати відомчі накази своїх міністерств.
1. Головні положення нормативно-правової бази у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій
2. Єдина система цивільного захисту, режими її функціонування
3. Управління єдиною системою цивільного захисту та координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту
5. Права та обов'язки робітників, службовців та населення за умов цивільної оборони
1. Головні положення нормативно-правової бази у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій
цивільний захист надзвичайний оборона
Правові та організаційні засади у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій (НС) техногенного, природного та військового характеру, повноваження органів виконавчої влади та інших органів управління, порядок створення і застосування сил, їх комплектування, проходження служби, а також гарантії соціального і правового захисту особового складу органів та підрозділів цивільного захисту викладені і визначені в Законі України “Про правові засади цивільного захисту” від 24.06.2004 р. №1859-IY.
Єдина державна система цивільного захисту населення і територій (далі - єдина система цивільного захисту) - сукупність органів управління, сил та засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту;
підсистеми єдиної системи цивільного захисту - сукупність підпорядкованих спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади функціональних та територіальних органів управління, на які покладаються визначені законом завдання у конкретних сферах цивільного захисту.
Цивільний захист здійснюється з метою :
реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період;
подолання наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі наслідків надзвичайних ситуацій на територіях іноземних держав відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Цивільний захист здійснюється на принципах:
гарантування державою громадянам конституційного права на захист життя, здоров'я та їх майна, а юридичним особам - права на безпечне функціонування;
добровільності при залученні людей до здійснення заходів у сфері цивільного захисту, пов'язаних з ризиком для життя і здоров'я;
комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту;
створення системи раціональної превентивної безпеки з метою максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій і мінімізації їх наслідків;
територіальності та функціональності єдиної системи цивільного захисту;
мінімізації заподіяння шкоди довкіллю;
гласності, вільного доступу населення до інформації у сфері цивільного захисту відповідно до законодавства.
Основними завданнями цивільного захисту є:
збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;
прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій;
здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту;
розроблення і виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів, дотримання норм і стандартів у сфері цивільного захисту;
розроблення і здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту;
створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання надзвичайним ситуаціям;
розроблення та виконання науково-технічних програм, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям;
оперативне оповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення надзвичайної ситуації, своєчасне достовірне інформування про обстановку, яка складається, та заходи, що вживаються для запобігання надзвичайним ситуаціям та подолання їх наслідків;
організація захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, надання невідкладної психологічної, медичної та іншої допомоги потерпілим;
проведення невідкладних робіт із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та організація життєзабезпечення постраждалого населення;
забезпечення постійної готовності сил і засобів цивільного захисту до запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків;
надання з використанням засобів цивільного захисту оперативної допомоги населенню в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;
навчання населення способам захисту в разі виникнення надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуацій та організація тренувань;
міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту.
Основні заходи у сфері цивільного захисту
З метою ефективної реалізації завдань цивільного захисту, зменшення матеріальних втрат та недопущення шкоди об'єктам, матеріальним і культурним цінностям та довкіллю в разі виникнення надзвичайних ситуацій центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підпорядковані їм сили і засоби, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, добровільні рятувальні формування здійснюють оповіщення та інформування, спостереження і лабораторний контроль, укриття у захисних спорудах, евакуацію, інженерний, медичний, психологічний, біологічний, екологічний, радіаційний та хімічний захист.
Проведення кожного цього заходу це значний комплекс окремих заходів як організаційного так і технічного характеру.
Оповіщення та інформування у сфері ЦЗ включають :
оперативне доведення до відома населення інформації про виникнення або можливу загрозу виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі через загальнодержавну, територіальні і локальні автоматизовані системи централізованого оповіщення;
централізоване використання мереж зв'язку, радіомовлення, телебачення та інших технічних засобів передачі інформації незалежно від форми власності та підпорядкування в разі виникнення надзвичайних ситуацій.
Спостереження і лабораторний контроль включають:
створення і підтримання в постійній готовності загальнодержавної та територіальних мереж спостереження і лабораторного контролю;
організацію збирання, опрацювання та передачі інформації про стан довкілля, забруднення продуктів харчування, харчової сировини, фуражу, води радіоактивними, хімічними речовинами та інфекційними мікроорганізмами.
Для забезпечення укриття населення в містах, селах, селищах створюється фонд захисних споруд шляхом:
комплексного освоєння підземного простору населених пунктів для взаємопогодженого розміщення в ньому споруд і приміщень соціально-побутового, виробничого і господарського призначення з урахуванням необхідності пристосування і використання частини приміщень для укриття населення в разі виникнення надзвичайних ситуацій;
обстеження і взяття на облік підземних і наземних будівель та споруд, що відповідають вимогам захисту, споруд підземного простору населених пунктів, гірничих виробок і природних порожнин;
дообладнання з урахуванням вимог захисту підвальних та інших заглиблених приміщень;
будівництва заглиблених споруд, інших нерухомих об'єктів, пристосованих для виконання завдань цивільного захисту;
будівництва в період загрози виникнення надзвичайних ситуацій найпростіших сховищ та укриттів;
будівництва окремих сховищ і протирадіаційних укриттів.
Фонд захисних споруд у мирний час використовується для господарських, культурних і побутових потреб у порядку, який визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.
Здійснення заходів з евакуації населення
В умовах недостатнього забезпечення захисними спорудами в населених пунктах, де розташовані об'єкти підвищеної небезпеки, а також в особливий період основним способом захисту населення є його евакуація і розміщення у зонах, безпечних для проживання.
Евакуації підлягає населення, яке проживає в населених пунктах, що знаходяться у зонах можливого катастрофічного затоплення, небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного ураження, у районах виникнення стихійного лиха, аварій і катастроф, якщо виникає безпосередня загроза життю та здоров'ю людей.
У разі виникнення надзвичайної ситуації проводиться загальна або часткова евакуація населення тимчасового або безповоротного характеру.
Загальна евакуація населення в особливий період проводиться в окремих регіонах за рішенням Кабінету Міністрів України у разі:
небезпеки радіоактивного забруднення навколо атомних електростанцій (якщо виникає безпосередня загроза життю та здоров'ю населення, яке проживає в зоні ураження);
загрози катастрофічного затоплення місцевості з менш ніж чотиригодинним добіганням проривної хвилі;
виникнення загрози життю та здоров'ю населення, яке проживає в зоні виникнення надзвичайної ситуації військового характеру.
Часткова евакуація населення в разі виникнення або загрози виникнення надзвичайної ситуації на відповідній території проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України, якщо інше не встановлено законом.
Під час проведення часткової або загальної евакуації не зайняте у виробництві та сфері обслуговування населення, студенти, учні навчальних закладів, вихованці дитячих будинків, пенсіонери та інваліди, які утримуються у будинках для осіб похилого віку, разом із викладачами та вихователями, обслуговуючим персоналом і членами їх сімей евакуюються в першу чергу.
Евакуація населення з небезпечних районів проводиться пішки і шляхом вивезення основної його частини наявним транспортом.
З метою запобігання проявам паніки та недопущення загибелі людей під час евакуації забезпечуються:
визначення зон, придатних для розміщення евакуйованого населення з потенційно небезпечних зон;
організація оповіщення керівного складу центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та населення про початок евакуації;
створення мінімально необхідних умов для життєдіяльності евакуйованого населення;
навчання населення діям при проведенні евакуації.
З метою створення умов безпечного проживання населення на території з підвищеним техногенним навантаженням та ризиком виникнення надзвичайних ситуацій здійснюються заходи інженерного захисту території, які включають:
урахування під час розроблення генеральних планів забудови населених пунктів і ведення містобудування в умовах підвищеного ризику можливості виникнення надзвичайних ситуацій на окремих територіях та в регіонах;
здійснення контролю за раціональним розміщенням потенційно небезпечних об'єктів з урахуванням можливих наслідків надзвичайних ситуацій для безпеки населення і довкілля в разі виникнення таких ситуацій;
будівництво споруд, будинків, інженерних мереж та транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки і надійності;
розроблення і запровадження заходів щодо безаварійного функціонування потенційно небезпечних об'єктів;
створення комплексних схем захисту населених пунктів та об'єктів від небезпечних природних процесів шляхом організації будівництва протизсувних, протиповіневих, проти селевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення.
Медичний захист населення та забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій
Для запобігання або зменшення ступеня ураження населення, своєчасного надання допомоги постраждалим та їх лікування,забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій здійснюються такі заходи:
планування і використання існуючих сил та засобів закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності та господарювання;
розгортання в умовах надзвичайних ситуацій необхідної кількості додаткових лікувальних закладів (пунктів);
своєчасне застосування профілактичних медичних препаратів та санітарно-епідеміологічних заходів;
контроль за якістю харчових продуктів і продовольчої сировини, питної води і джерел водопостачання;
завчасне створення і підготовка спеціальних медичних формувань;
накопичення медичних засобів захисту, медичного та іншого спеціального майна і техніки;
здійснення контролю за станом довкілля, санітарно-гігієнічною та епідемічною ситуацією;
навчання населення способам надання першої медичної допомоги та дотримання правил відповідної санітарії;
забезпечення недопущення впливу на здоров'я людей шкідливих факторів навколишнього середовища та наслідків надзвичайних ситуацій, а також умов для виникнення і поширення інфекційних захворювань;
санітарна охорона територій та об'єктів у зоні надзвичайної ситуації.
Запобігання або зменшення ступеня негативного психологічного впливу на населення та своєчасне надання ефективної психологічної допомоги забезпечуються шляхом здійснення таких заходів:
планування діяльності та використання існуючих сил і засобів підрозділів психологічного забезпечення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту;
своєчасне застосування психопрофілактичних методів;
виявлення за допомогою психологічних та соціологічних методів чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги;
використання сучасних технологій психологічного впливу для нейтралізації негативного впливу на населення.
Захист від біологічного зараження включає:
виявлення осередку біологічного зараження;
прогнозування масштабів розвитку наслідків біологічного зараження;
використання колективних та індивідуальних засобів захисту;
введення режимів карантину та обсервації;
знезаражування осередку біологічного зараження;
здійснення заходів екстреної та специфічної профілактики;
дотримання протиепідемічного режиму суб'єктами господарювання, лікувальними закладами і населенням.
Екологічний захист включає здійснення природоохоронних заходів, спрямованих на:
захист родовищ (газових, нафтових, вугільних, торфових) від пожеж, затоплень і обвалів;
ліквідацію лісових пожеж та буреломів, сніголамів, вітровалів, техногенного впливу на лісові насадження, а також їх наслідків.
Радіаційний і хімічний захист включає виявлення вогнищ радіаційного та хімічного забруднення та проведення його оцінки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення та запровадження типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами радіаційного та хімічного захисту, організацію та проведення спеціальної та санітарної обробки.
Радіаційний і хімічний захист забезпечується шляхом здійснення таких заходів:
завчасне накопичення і підтримання в постійній готовності засобів радіаційного та хімічного захисту, обсяги і місця
зберігання яких визначаються диференційовано відповідно до зон можливого ураження;
своєчасне впровадження засобів, способів і методів виявлення та оцінки масштабів і наслідків аварій, руйнувань на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах;
створення уніфікованих засобів захисту, приладів радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю;
надання населенню можливості придбання в особисте користування засобів радіаційного та хімічного захисту;
розроблення типових режимів радіаційного захисту населення і функціонування об'єктів в умовах радіоактивного забруднення місцевості;
завчасне обладнання радіаційно та хімічно небезпечних об'єктів засобами для проведення спеціальної обробки одягу, майна і транспортних засобів, а також санітарної обробки населення, постраждалого внаслідок надзвичайної ситуації;
розроблення загальних критеріїв, методів та методик спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки.
Захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій включає:
здійснення заходів з виявлення і проведення оцінки таких ситуацій;
організацію і надання допомоги населенню;
розроблення типових рекомендацій щодо дій в умовах виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;
проведення спеціальних аварійно-рятувальних робіт.
2. Єдина система цивільного з ахисту , режими її функціонування
Структуру єдиної системи цивільного захисту становлять центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування і створені ними функціональні та територіальні підсистеми єдиної системи цивільного захисту.
Функціональні підсистеми єдиної системи цивільного захисту створюються центральними органами виконавчої влади для організації роботи, пов'язаної із запобіганням надзвичайним ситуаціям та захистом населення і територій в разі їх виникнення.
Організація, завдання, склад сил і засобів, порядок діяльності функціональних підсистем єдиної системи цивільного захисту визначаються положеннями про ці підсистеми, затвердженими відповідними центральними органами виконавчої влади за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.
Функціональні підсистеми це системи Міністерств і відомств такими підсистемами наприклад є:
Функціональна підсистема Міністерства с/г та продовольства, Міністерства охорони здоров'я та інші;
Територіальні підсистеми єдиної системи цивільного захисту створюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру в межах відповідних територій і включають територіальні органи управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту та відповідні комісії техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій.
Організація, завдання, склад сил і засобів, порядок діяльності територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту визначаються положеннями, які затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Єдина система цивільного захисту може функціонувати у режимі повсякденного функціонування, підвищеної готовності та в режимах надзвичайної ситуації, надзвичайного або воєнного стану.
Режим функціонування єдиної системи цивільного захисту у межах конкретної території встановлюється залежно від існуючої або прогнозованої обстановки, масштабу надзвичайної ситуації за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської, районної державної адміністрації, міської ради.
Режим повсякденного функціонування єдиної системи цивільного захисту встановлюється за умов нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (в тому числі бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної та гідрометеорологічної обстановки, за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій.
У режимі повсякденного функціонування органи управління, сили і засоби єдиної системи цивільного захисту:
забезпечують спостереження і контроль за обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях, а також чергування оперативного персоналу;
розробляють і виконують науково-технічні програми щодо запобігання надзвичайним ситуаціям і зменшення можливих втрат;
здійснюють заходи щодо забезпечення безпеки і захисту населення під час надзвичайної ситуації;
забезпечують підготовку органів управління до дій у надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуаціях,
організовують навчання населення з поводження із засобами захисту в таких ситуаціях;
створюють і поновлюють матеріальні резерви для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
проводять постійне прогнозування обстановки щодо її погіршення, яке може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій.
Режим підвищеної готовності єдиної системи цивільного захисту встановлюється в разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (у тому числі бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної та гідрометеорологічної обстановки, за наявності загрози виникнення надзвичайної ситуації.
У режимі підвищеної готовності органи управління єдиної системи цивільного захисту:
надають оперативну допомогу органам і структурам, причетним до забезпечення цивільного захисту, в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;
формують комісії для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення надзвичайної ситуації, готують пропозиції щодо її нормалізації;
посилюють спостереження і контроль за ситуацією на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях, здійснюють прогнозування можливості виникнення надзвичайних ситуацій та їх масштабів;
розробляють заходи із захисту населення і територій в умовах надзвичайної ситуації;
приводять у стан підвищеної готовності наявні сили і засоби реагування, залучають додаткові сили і засоби, уточнюють плани їх дій та направляють їх у разі потреби в район загрози виникнення надзвичайної ситуації;
здійснюють заходи із запобігання виникненню надзвичайної ситуації.
Режим надзвичайної ситуації єдиної системи цивільного захисту встановлюється в разі виникнення та під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
У режимі надзвичайної ситуації органи управління єдиної системи цивільного захисту:
визначають межі території, на якій виникла надзвичайна ситуація;
організовують захист населення і територій в умовах надзвичайної ситуації;
організовують роботи з локалізації або ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, залучають необхідні сили і засоби;
здійснюють безперервний контроль за розвитком надзвичайної ситуації, становищем на аварійних об'єктах і прилеглих до них територіях;
оперативно доповідають вищим органам управління про розвиток надзвичайної ситуації, заходи, які виконуються, та оповіщають населення.
Режим функціонування єдиної системи цивільного захисту в умовах надзвичайного стану встановлюється відповідно до вимог Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану.
Режим функціонування єдиної системи цивільного захисту в умовах воєнного стану , порядок підпорядкування її військовому командуванню визначаються відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
3. Управління єдиною системою цивільного захисту та координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої в лади у сфері цивільного захисту
Загальне керівництво єдиною системою цивільного захисту здійснює Кабінет Міністрів України. Начальником цивільного захисту України є Прем'єр-міністр України.
Безпосереднє керівництво діяльністю єдиної системи цивільного захисту покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту Міністерство з питань надзвичайних ситуацій України. Керівник цього органу є заступником начальника цивільного захисту України.
Керівництво територіальними підсистемами єдиної системи цивільного захисту в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Начальниками територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту за посадою є відповідно Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим та голови відповідних державних адміністрацій. Керівники територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту за посадою є заступниками відповідних начальників територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту.
У складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту діють:
урядовий орган державного нагляду у сфері цивільного захисту;
органи оперативного реагування на надзвичайні ситуації у сфері цивільного захисту;
органи мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи та інших надзвичайних ситуацій.
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту:
забезпечує реалізацію державної політики та здійснює державний нагляд за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту;
забезпечує діяльність єдиної системи цивільного захисту;
контролює організацію виконання заходів, спрямованих на захист населення і територій від надзвичайних ситуацій,
центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності;
перевіряє стан готовності своїх територіальних органів, сил і засобів цивільного захисту до дій в режимі надзвичайної ситуації;
забезпечує нагляд за дотриманням вимог стандартів, нормативів і правил у сфері цивільного захисту;
контролює накопичення, збереження і цільове використання матеріальних ресурсів, призначених для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності;
перевіряє стан планування та готовності до здійснення заходів з евакуації населення в разі виникнення надзвичайних ситуацій;
забезпечує перевірку наявності та утримання в постійній готовності на потенційно небезпечних об'єктах локальних систем виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій і локальних систем оповіщення населення, передусім того, що проживає у зонах можливого ураження, та персоналу цих об'єктів;
перевіряє наявність і готовність до використання за призначенням у разі виникнення надзвичайної ситуації засобів колективного та індивідуального захисту населення, майна цивільного захисту, їх утримання та облік;
проводить вибіркові перевірки підготовки до дій в умовах надзвичайних ситуацій на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності;
з'ясовує причини виникнення надзвичайних ситуацій, невиконання заходів із запобігання цим ситуаціям, проводить оцінку дій органів управління, сил і засобів цивільного захисту під час виконання рятувальних та інших невідкладних робіт;
разом з органами, які здійснюють державний нагляд у відповідній сфері, бере участь у перевірках забезпечення умов зберігання, транспортування, знешкодження, утилізації та захоронення небезпечних речовин і виробів, що містять такі речовини;
здійснює в межах, визначених законодавством, нормативне регулювання у сфері цивільного захисту, у тому числі з питань техногенної та пожежної безпеки, за участю заінтересованих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади розробляє і затверджує державні правила і норми цивільного захисту, які є обов'язковими до виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями;
здійснює інші заходи, передбачені законом.
Керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту призначається на посаду Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України.
Керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту:
здійснює безпосереднє керівництво єдиною системою цивільного захисту, органами управління, силами і засобами єдиної системи цивільного захисту, забезпечує організацію їх діяльності;
призначає керівників територіальних органів і структурних підрозділів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, інших органів управління та сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту;
видає накази організаційно-розпорядчого характеру з питань діяльності органів управління та сил цивільного захисту;
присвоює особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту спеціальні звання до полковника служби цивільного захисту включно;
вносить подання про присвоєння вищих спеціальних звань відповідно до законодавства;
здійснює інші повноваження, встановлені цим та іншими законами України.
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту здійснює свої повноваження через територіальні органи відповідно до адміністративно-територіального поділу до району включно.
Координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту здійснюють:
Рада національної безпеки і оборони України в межах, передбачених Законом України "Про Раду національної безпеки і оборони України".
Для координації діяльності державних органів влади з питань цивільного захисту Кабінет Міністрів України утворює відповідні комісії (ради).
У разі необхідності для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації Кабінет Міністрів України утворює спеціальні комісії загальнодержавного, регіонального, місцевого та об'єктового рівнів.
Порядок забезпечення діяльності Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій визначається Кабінетом Міністрів України.
Діяльність комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій регіонального, місцевог
Завдання та організаційні основи побудови цивільного захисту. Захист населення та територій від впливу надзвичайних ситуацій курсовая работа. Военное дело и гражданская оборона.
Реферат по теме Стресс-менеджмент, или Как преодолеть постоянное напряжение
Сочинение: Поэзия Марины Ивановны Цветаевой
Дипломная работа по теме Повышение эффективности функционирования логистической компании в сфере автоперевозок на примере ООО 'Национальные Транспортные Системы' г. Новосибирск
Математика 6 Класс Шевкин Контрольная Работа
Реферат по теме Испытания изделий электронной техники
Реферат На Тему Эволюция Планеты Земля
Реферат: Глоттальная теория
Речь И Этикет Реферат
Сочинение: Человек и общество
Реферат: Оплата праці 5
Реферат по теме Обобщающее повторение по геометрии на примере темы Четырехугольник
Реферат: Создание условий для биотехнологического производства лекарственных средств
Счастье Семьи В Твоих Руках Сочинение
Курсовая работа по теме Особенности психологического анализа в романах Дины Рубиной
Дипломная работа по теме Проектирование модуля приема платежей в электронном магазине через ПИС WebMoney
Сочинение Егэ По Русскому Аргументация
Реферат: Государственный долг 8
Реферат На Тему Зимние Игры 1956г
Сочинение: Герои ищущие и мыслящие по романам И. С. Тургенева Отцы и дети и Л. Н. Толстого Война и мир 2
Реферат: Характеристика 90-х годов 20 века
Отражение в бухгалтерской отчетности расчетов с подотчетными лицами и с персоналом по прочим операциям - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Характеристика системы учета затрат "Абзорпшен-костинг" - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Расчёт основных параметров развития и тушения пожара в здании оптовой торговой базы - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда курсовая работа


Report Page