Засоби словотворення в сучасній англійській мові - Иностранные языки и языкознание курсовая работа

Главная

Иностранные языки и языкознание
Засоби словотворення в сучасній англійській мові

Теоретико-методичні основи словотворення. Основні засоби словотворення в сучасній українській мові: морфологічні засоби, основоскладання, абревіація. Словотворення без зміни вимови і написання слова в англійській мові. Творення слів сполученням основ.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Засоби словотворення в сучасній англійській мові
Словотворення органічно пов'язане з живими процесами розвитку лексики.
Постійні зміни в суспільному житті, в суспільних відносинах, розвиток науки й техніки, мистецтва, культури відбиваються в лексиці. Частина слів випадає з активного словника і з часом забувається, але разом з тим з'являється велика кількість нових слів - відбувається збагачення словника.
У мові одні слова утворюються на базі інших. Об'єктами словотворення є похідні слова, оскільки заради них відбувається словотворчий процес. Для цього в мові існують такі словотворчі засоби: твірні слова, словосполучення, твірні основи, форманти (словотворчі суфікси, словотворчі префікси, сполучні морфеми).
Розрізняють морфологічні і неморфологічні засоби словотворення. До морфологічних способів належать суфіксальний, префіксальний, суфіксально-префіксальний, безафіксний.
В англійській мові поширений спосіб творення слів шляхом складання кількох основ. Цей спосіб називається основоскладанням. Окрему групу складних слів становлять абревіатури, складноскорочені слова. Вони утворюються поєднанням не повних основ або коренів, а їх початкових частин (складів, букв, звуків).
До неморфологічних способів словотворення належать: а) перехід одних частин мови в інші (морфологічно-синтаксичний); б) злиття словосполучень у слова (лексико-синтаксичний); в) зміна значення слова (лексико-семантичний).
Нові слова входять у лексику або шляхом засвоєнь з іншої мови: електрика, радіо, диктатура, революція, або в далеко більшій кількості внаслідок словотворення за допомогою існуючих у мові словотворчих засобів на базі слів рідної мови: цілина - цілинний (край), цілинник. Одним із засобів збагачення словника є також переосмислення (розширення або звуження значення деяких слів), вживання старих слів у новому значенні.
Потреба в нових термінах, лексичних словосполученнях для вираження певних понять викликає створення нових слів за існуючими словотворчими моделями.
Як правильно зазначає В. В. Виноградов, словотворчі категорії тісно пов'язані з граматичними категоріями і процесами; словотворення кожної мови визначається системою живих морфологічних і лексичних відношень, властивих певній конкретній мові. Нові слова обов'язково оформляються за граматичними законами певної мови, підводяться під відповідні лексико-граматичні розряди (частини мови).
Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсового дослідження: «Сучасні засоби словотвору в українській та англійській мовах».
Об'єкт дослідження - вся сукупність лексичних мовних одиниць української та англійської мов.
Предмет дослідження - засоби словотвору.
Мета дослідження - розглянути сучасні засоби словотвору в українській та англійській мовах.
Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:
вивчити основні способи словотворення;
дослідити основні засоби словотворення в сучасній українській мові;
проаналізувати морфологічні засоби словотворення в українській мові;
розглянути неморфологічні засоби словотворення в українській мові;
дослідити основні засоби словотворення в сучасній англійській мові.
Методи дослідження. Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація.
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методичні основи словотворення
Термін словотвір (словотворення) має два значення:
1) процес творення похідних (нових) слів, одно з найважливіших джерел збагачення словникового складу мови;
2) розділ мовознавства, що вивчає процеси словотворення.
У мові одні слова утворюються на базі інших. Назва міста Енергодар утворилася від слів енергія і дарувати, назва селища Дніпрорудний - від слів Дніпро і руда. Слова утворюються і на базі словосполучень: універсальний магазин - універмаг, молода гвардія - молодогвардійці. Похідні слова найчастіше утворюються за допомогою суфіксів і префіксів. Отже, слова, словосполучення, суфікси, префікси є засобами (ресурсами) словотворення.
Слова в мові утворюються не довільно, а за певними правилами: від одних абревіатур утворюються прикметники (вуз - вузівський, МТС - емтеесівський), від інших - ні (СНІД, НТП); від одних іменників утворюються дієслова (голова - головувати, золото - озолотити, магніт - магнітити, силос - силосувати), від інших - ні (хліб, пшениця, Іван, Київ). Отже, існують певні правила (закони) творення слів [9].
Слова розрізняються між собою і за способом творення. Іменник небезпека утворився префіксальним способом (за допомогою префікса не- від слова безпека), а прикметник хрящуватий - суфіксальним способом (за допомогою суфікса -уват- від основи хрящ-). Отже, словотвором називається такий розділ науки про мову, який вивчає словотворчі засоби (ресурси) мови, правила (закономірності) та способи творення слів у мові.
Основними одиницями словотворчої системи мови є словотворчий тип, словотворче гніздо, словотворчі засоби (ресурси), способи словотворення.
Похідні слова в мові утворюються не хаотично, а за певними типами. Група різнокореневих слів однієї частини мови, зв'язаних між собою спільним значенням і спільними суфіксами та префіксами, називається словотворчим типом.
Слова в мові перебувають між собою в певних словотворчих зв'язках. Сукупність спільнокореневих слів, розташованих у такій послідовності, в якій вони утворювалися, називається словотвірним гніздом. Початком словотвірного гнізда є непохідне слово.
На основі словотвірних гнізд укладаються словотворчі словники.
Є два джерела збагачення словникового складу: словотвір і запозичення слів з інших мов. Проте, основним джерелом збагачення лексики української мови є словотвір.
Наукові відкриття, розвиток виробництва, науки, техніки, культури викликають до життя нові предмети і поняття. А щоб назвати ці нові предмети і поняття, потрібні і нові слова. Кожне таке слово є суспільним явищем, бо зумовлене потребами суспільства.
Великі досягнення вчених в освоєнні космосу зумовили появу в мові таких слів, як космонавт, космодром, стикування тощо. З розвитком техніки в мову прийшли такі слова, як аеродром, космодром, мотодром, танкодром, ракетодром, телевізор, телевізійний, телебачення, інтербачення. За аналогією до слова олімпіада утворилися слова спартакіада, універсіада (міжнародні змагання студентів). Здавна склалося так, що від назви населеного пункту утворюються прикметник і назва жителів (Київ - київський, кияни). На карті з'являються нові міста, а разом з ними і нові назви їх, назви жителів цих міст [10].
Усі ці слова не запозичені з інших мов, а утворилися в українській мові за аналогією до вже існуючих за допомогою суфіксів і префіксів. Отже, словотвір - це основне джерело збагачення словникового складу мови.
Словотворча структура слова визначається через відношення мотивації його значення і встановлення твірної основи та словотворчого значення, яке видозмінює вторинне слово у порівнянні з тим, від якого воно утворене.
Під словотворчим значенням розуміють значення, властиве групі слів, що уточнює в певному семантичному плані поняттєвий зміст слова, від якого твориться похідне. Так, у словах сміливість, хоробрість, стійкість, зрілість, допитливість словотворчим є значення узагальненої якості, а в словах учителювати, хазяїну вати, головувати спільним є значення характеристики діяльності людини за призначенням або посадою.
Словотворче значення в цих рядах слів виражається мовними засобами - словотворчими суфіксами, закріпленими за певними частинами мови: -ість (іменниковий суфікс) і -ува- (дієслівний суфікс). Таким чином, специфіку частин мови визначають не тільки їх лексичне значення та граматичні ознаки, а й словотворча структура. Кожна частина мови має свої словотворчі засоби [9].
У сучасній українській мові найбільш поширеними матеріальними засобами вираження словотворчого значення виступають афікси: суфікси, префікси, інтерфікси, постфікси.
Суфікс як словотворчий засіб відрізняється від префікса не лише місцеположенням у слові (суфікс стоїть після кореня, префікс - перед коренем), а й тим, що він безпосередньо пов'язаний з певним парадигматичним оформленням слова, належного до відповідного класу слів - частини мови.
Словотворчі префікси приєднуються не до твірної основи, а до готового граматично оформленого слова (наприклад: пра-ліс, пере-класти), їх значення не пов'язується з парадигмою слова.
Інтерфікси виступають як зв'язуюча ланка між компонентами складних слів (наприклад: волевиявлення, життєлюб, людино-день).
Словотворчого значення можуть набувати окремі слова, наприклад, у складних словах: люб-, -руб, -видний (книголюб, дроворуб, яйцевидний); іншомовні: аеро-, гідро-, теле-. (аеродинамічний, гідросани, телебачення). Афікс -ся також може виконувати словотворчу функцію (брати - братися). Він займає місце в кінці цілком оформленого слова і називається постфіксом.
Словотворче значення може виражатися й іншими засобами - чергуванням звуків, перенесенням наголосу в слові та ін. Ці засоби є в основному супровідними при афіксації і розглядаються як явища морфонологічні [10].
Об'єктами словотворення є похідні слова, оскільки заради них відбувається словотворчий процес. Для цього в мові існують такі словотворчі засоби: твірні слова, словосполучення, твірні основи, форманти (словотворчі суфікси, словотворчі префікси, сполучні морфеми).
Похідні слова в мові утворюються від власних та іншомовних слів: залізниця - залізничний, дедерон (з нім.) - дедероновий. З цією метою використовують як власні, так й іншомовні (запозичені) суфікси і префікси. Власні суфікси і префікси в українській мові: -ик (лісник), -уват-ий (гіркуватий), -ич-і (тричі), -увати (пакувати), пере- (перевиконати); запозичені: -ізм (лат.) - феодалізм, -ист (гр.) - бандурист, іад-а (лат.) - спартакіада, анти- (гр.) - антикорозійний, а- (гр.) - алогічний.
Нові слова утворюються за зразком старих слів: наприклад, атомохід за аналогією до вже існуючого слова всюдихід.
Те слово, на базі якого утворюється інше, нове слово, називається твірним. Для іменника степовик твірним є слово степовий, для прикметника капроновий - капрон та ін.
Нове слово, що утворилося на базі вже існуючого в мові слова, тобто твірного, називається похідним [9].
Слова лісовий, степовий, дубовий, березовий, сосновий, липовий, вільховий, ялиновий є похідними словами, бо виникли на основі вже існуючих в мові твірних слів ліс, степ, дуб, береза, сосна, липа, вільха, ялина.
Ознаками похідного слова здебільшого виступають суфікси та префікси. Якщо в слові можна виділити суфікс або префікс, то таке слово належить до похідних: боро-ть-б-а, сів-б-а, служ-б-а, друж-б-а. Слова, в яких немає ні суфіксів, ні префіксів,- непохідні: ліс, степ, дуб, береза, сосна, липа та ін.
Однак трапляються й такі похідні слова, в яких суфікси і префікси не виділяються. Це слова, при утворенні яких змінюється лише значення, а морфемна будова залишається незмінною, тобто слова, утворені шляхом переосмислення: береза (назва дерева) - непохідне слово, село Береза - похідне слово; липа (назва дерева) - непохідне слово, липа (фальшиві факти, приклади, документи тощо) - похідне; дуб (назва дерева) - непохідне, дуб (човен, видовбаний із суцільного дерева) - похідне слово.
Якщо зіставити похідне слово з твірним, то виявимо спільні і відмінні елементи. Наприклад, водяний і вода - спільна частина вод-, відмінні -н-ий і -а; сніговий і сніг - спільна частина сніг-, відмінні -ов-ий; батьківський і батько - спільна частина батьк-, відмінні -івськ-ий і -о.
Спільна частина похідного і твірного слова, на базі якої виникає утворюване слово, називається твірною (вивідною) основою. Твірною основою у прикметнику водяний є частина вод-, оскільки вона є спільною з твірним словом вода.
Ті елементи, якими похідне слово відрізняється від твірного, називаються твірними суфіксами і твірними префіксами. Наприклад, похідне слово перечитати відрізняється від твірного слова читати префіксом пере-. Похідне слово барабанщик відрізняється від твірного слова барабан суфіксом -щик. Тому тут твірним виступає суфікс -щик. В інших похідних твірними є префікс і суфікс одночасно: порівняймо похідне слово прибережний і твірне слово берег, твірним тут є префікс при- із суфіксом -н-.
Для того щоб визначити в похідному слові твірну основу, треба дібрати твірне слово, зіставивши похідне слово з твірним, виділити в них спільну частину. Ця спільна частина й буде твірною основою. Наприклад: похідне слово каштановий, твірне слово каштан, їх спільна частина каштан-, яка й є твірною основою [10].
англійський словотворення абревіація основоскладання
Залежно від матеріальних засобів вираження словотворчого значення у процесі творення слова розрізняють морфологічні і неморфологічні способи словотворення.
Поняттям морфологічного словотворення охоплюються усі способи афіксального творення слів, основоскладання, словоскладання та абревіація (творення складноскорочених слів).
Під афіксацією розуміється слововивід за певною словотворчою моделлю, що здійснюється за допомогою словотворчих афіксів (морфем). Різне поєднання морфем у простому чи складному (де афіксація супроводжує основоскладання) слові здійснюється в межах певного словотворчого типу, за яким закріплене певне словотворче значення, властиве класу слів: іменникам, прикметникам, дієсловам, прислівникам. Саме тому морфологічне словотворення доцільно пов'язувати з ученням про частини мови. До морфологічних способів належать суфіксальний, префіксальний, суфіксально-префіксальний, безафіксний, основоскладання, абревіація.
Кожен з афіксальних способів неоднаково поширений в різних частинах мови. Так, суфіксальним способом більше творяться іменники, прикметники, якісні прислівники; безафіксним - іменники; префіксальний спосіб виступає переважно в дієсловах; суфіксально-префіксальним найбільше творяться прикметники, а змішаними афіксально-постфіксальними - в основному дієслова [9].
Основоскладання - спосіб творення складного слова від основ двох або більше слів.
Абревіація - це спосіб творення складноскорочених слів усіченням основ слів цілого словосполучення, поєднанням усіченої основи одного слова і цілого - іншого слова
Неморфологічні способи словотворення не виявляють зв'язку з морфологічними засобами, а є наслідком тривалих процесів, які змінюють семантику і граматичну природу мотивуючого слова чи словосполучення. Так, похідні слова можуть з'являтися внаслідок переходу з однієї частини мови в іншу. У процесі переходу прикметника в іменник (субстантивація), дієприкметника у прикметник (ад'єктивація), змінюваного іменного слова - в прислівник (адвербіалізація) та інших явищ взаємопереходу між частинами мови відбувається поступова зміна семантики слова.
До неморфологічних способів словотворення належать: а) перехід одних частин мови в інші (морфологічно-синтаксичний); б) злиття словосполучень у слова (лексико-синтаксичннй); в) зміна значення слова (лексико-семантичний) [10].
РОЗДІЛ 2. Основні засоби словотворення в сучасній українській мові
До морфологічних засобів належать суфіксальний префіксальний, суфіксально-префіксальний, безафіксний.
При суфіксації похідне слово утворюється за допомогою суфікса. Наприклад: казк(а) + ов-ий - казковий (твірне слово казка), жнив(а)+ ува-ти -жнивувати (твірне слово жнива), патріот + изм - патріотизм (твірне слово патріот), сніда(ти) + нок - сніданок (твірне слово снідати), малю(вати) + нок - малюнок (твірне слово малювати), залізничн(ий) + ик - залізничник (твірне слово залізничний).
При префіксації похідне слово утворюється за допомогою префікса, який приєднується не до кінця твірної основи (як при суфіксації), а до її початку. Наприклад: друг - недруг, вибори - перевибори, порядок - безпо-рядок.
Суфіксально-префіксальним називається такий спосіб словотворення, при якому похідне слово утворюється за допомогою одночасного приєднання суфікса і префікса до твірної основи. Наприклад: прислівник по-українському утворюється шляхом одночасного приєднання префікса по- і суфікса -ому до прикметникової основи українськ-(твірне слово український), іменник подруга утворився за допомогою одночасного приєднання префікса по- і закінчення -а, яке виконує роль суфікса, до основи -друг- (твірне слово друг, порівняймо мій друг, моя подруга); прикметник настільний утворився одночасним приєднанням до основи -стіл- префікса на- і суфікса -н- (твірне слово на столі).
Наявність у слові суфікса і префікса не свідчить про те, що це слово утворилося суфіксально-префіксальним способом. Наприклад, у слові безземельний легко виділяється префікс без- і суфікс -н-ий. Проте чи утворився цей прикметник суфіксально-префіксальним способом? Щоб відповісти на це питання, треба знайти твірне слово. Легко встановити, що прикметник безземельний співвідноситься з прикметником земельний. Він і є твірним словом. Зіставивши похідне слово безземельний з твірним словом земельний, легко визначити твірний префікс без-. Отже, слово безземельний утворилося префіксальним, а не суфіксально-префіксальним способом. Порівняймо приклади цього типу: надкласовий, надлишок, аморальний, безгрішний. Можна було б думати, що ці слова утворилися суфіксально-префіксальним способом, якби в мові не існувало вже готових твірних слів класовий, лишок, моральний, грішний.
Слова, в яких виділяються суфікси і префікси, можуть бути утворені і суфіксальним способом. Хоч іменник обхідник має в своєму складі префікс об- і суфікс -ник, проте він утворився не суфіксально-префіксальним способом. Твірним словом для нього виступає дієслово обходити, від якого після усікання дієслівного суфікса -и-ти за допомогою суфіксів -н-ик і утворився іменник обхідник. Тут похідне слово відрізняється від твірного суфіксом -ник. Отже, це суфіксальний спосіб словотворення. Наприклад: підфарник (підфарний), зварник (зварити), збудник (збудити), відлунок (відлунювати), збіговище (збігатися).
При двох твірних словах до одного похідного спосіб словотворення точно визначити не можна. Розглянемо похідне слово перепідготовка. Якщо цей іменник зіставляти з твірним словом підготовка, тоді слід говорити про префіксальний спосіб словотворення (пере+підготовка). Якщо ж іменник перепідготовка зіставляти з твірним словом перепідготовити, тоді матимемо суфіксальний спосіб: перепідготов(ити) + к-а - перепідготовка.
Безафіксним називається такий спосіб, при якому похідні слова утворюються без застосування твірних суфіксів чи префіксів (тобто без афіксів). Його нерідко називають усіканням, оскільки похідне слово утворюється шляхом відкидання (усікання) кінцевих морфем твірного слова. Наприклад, похідний іменник обшук утворився від дієслова обшукувати шляхом відкидання суфіксів -ува-, -ти. Порівняймо ще: розшук від розшукувати, пуск від пускати, плеск від плескати, завал від завалити, блакить від блакитний [9].
Безафіксним способом найчастіше утворюються іменники від дієслів (оскал - від оскалити) та прикметників (загал - від загальний).
В українській мові поширений спосіб творення слів шляхом складання кількох основ. Цей спосіб називається основоскладанням: Наприклад: Добропілля (основи добр-, -підлл), Волгоград (основи волг-, -град), землемір (основа земл-, та, що в слові земля, і мір- - та, що в слові міряти), рудовоз (руд- пор. руда, воз- пор. возити).
Поєднання основ може відбуватися за допомогою сполучних голосних [о], [е] або без них. Наприклад: верт-о-літ, криг-о-лам, пил-о-сос (сполучний голосний [о]); хвил-е-різ (сполучний голосний [е]); стопкран (без сполучного голосного).
Звуки [а], [и], що стоять між двома основами у складному слові, не є сполучними голосними: екстр-а-ва-гант-ний, аві-а-лінія, аві-а-конструктор, восьм-и-річка. У цих словах звуки [а], [и] є складовою частиною перших основ (пор. слова екстра, п'ять - п'ят-и, -и - закінчення родового відмінка).
У словах вищезгаданий, нижченаведений сполучного голосного немає: перша частина цих слів (вище, нижче) - вищий ступінь прислівника, а не прикметника. У словах малонаселений, багатообіцяючий, легковимовний також немає сполучного звука: слова мало, багато, легко є прислівниками з суфіксом -о.
Буває «чисте» основоскладання, тобто поєднання лише основ: Миргород, радіомаяк. Проте часто трапляється й таке основоскладання, що супроводжується суфіксацією. Наприклад: народногосподарський (суфікс -ськ-), всебічний (суфікс -н-), вогнегасник (суфікс -ик).
Виділяється три види основоскладання: а) утворення похідних слів на основі сурядних сполучень окремих слів: ліс і степ - лісостеп, мовний і літературний - мовно-літературний, залізо і бетон - залізобетон, ліс і парк - лісопарк; б) утворення похідних слів на основі словосполучень: сільське господарство - сільськогосподарський, Далекий Схід - далекосхідний, чотири струни - чотириструнний, бити далеко - далекобійний; в) утворення похідних на основі слів, що безпосередньо не поєднуються в словосполучення: паровоз, пароплав, фотоательє, радіогазета, фотогазета.
Вирази «складне слово» і «основоскладання» не тотожні. Кожне слово, утворене шляхом основоскладання, є складним, бо має кілька коренів (найчастіше два): м'ясорубка (рубати м'ясо), вогнегасник (гасити вогонь), соломорізка (різати солому), виноробний (робити вино). Проте не кожне складне слово утворюється шляхом основоскладання. Прикметник залізобетонний є складним (має два корені), але утворився він не основоскладанням, а способом суфіксації складної основи залізобетон (залізобетон + ний). Приклади цього типу: машинобудівник (машинобудівн(ий) + ик) тощо. А твірні слова залізобетон, самохід, лиходій утворилися шляхом основоскладання. Отже, треба розрізняти основоскладання і суфіксацію складних слів [10].
Окрему групу складних слів становлять абревіатури, складноскорочені слова. Вони утворюються поєднанням не повних основ або коренів, а їх початкових частин (складів, букв, звуків).
Складноскорочені слова утворюються: а) від початкових частин кожного твірного слова: міськвиконком (міськ- - міський, -викон- - виконавчий, -ком - комітет), юннат (юн- - юний, -нат - натураліст); б) від частини основи та цілого слова: профспілка (проф- - професійний), санінспектор (сан- - санітарний); в) від початкових звуків твірних основ: загс (запис актів громадянського стану), вуз (вищий учбовий заклад); г) від назв букв, що означають початкові звуки твірних основ: HTП (вимовляється ентепе), АТС (вимовляється атеес).
Перелічені прийоми чітко розмежовуються не завжди. Існують абревіатури комбінованого типу. Наприклад: райво (рай- - податкова частина основи) і [в], [о] - початкові звуки твірних слів: відділ освіти [9].
2.4 Неморфологічні засоби словотворення
До неморфологічних способів словотворення належать: а) перехід одних частин мови в інші (морфологічно-синтаксичний); б) злиття словосполучень у слова (лексико-синтаксичннй); в) зміна значення слова (лексико-семантичний).
Морфологічно-синтаксичним називається такий спосіб, при якому слово набуває нового значення внаслідок зміни синтаксичної функції і морфологічних ознак. Розглянемо речення: Чергові учні підготували кабінет до занять. Тут слово чергові називає ознаку осіб (учні) за родом діяльності і відповідає на запитання: які учні? - чергові (це його лексичне значення), в реченні воно є означенням (це його синтаксична функція), число і відмінок прикметника чергові залежать від числа і відмінка іменника учні (це його морфологічні ознаки). Якщо опустити іменник учні, то речення набуде такого вигляду: Чергові підготували кабінет до занять. Тут слово чергові виконує вже іншу синтаксичну функцію - підмет речення (а не означення до іменника), воно набуло нових морфологічних ознак - стало іменником. Змінилося й лексичне значення слова чергові - тепер воно називає не ознаку, а осіб і відповідає на запитання: Хто підготував? - чергові. Отже, слово чергові (черговий) набуло нового лексичного значення (назва особи, а не назва ознаки) внаслідок зміни синтаксичної функції (означенняпідмет) і морфологічних ознак (прикметникіменник). Тому цей спосіб і називається морфологічно-синтаксичним [10].
До морфологічно-синтаксичного способу належать усі випадки переходу одних частин мови в інші: перехід прикметників та дієприкметників в іменники (булочна, вартовий, лісничий, майбутнє, минуле, подорожній, шампанське, пальне, уповноважений, поранений, вчений, черговий тощо; перехід дієприкметників у прикметники (печений, сушений, вчений, лежачий, стиглий, мерзлий, освічений тощо); перехід іменників у прислівники (приїду весною, напишу листа днями, подався на танці бігом, кругом вода).
Лексико-синтаксичним називається такий спосіб словотвору, при якому похідне слово утворюється за допомогою зрощення всіх слів словосполучення.
Наприклад: у давньому словосполученні сей день (цей день) займенник і іменник у родовому відмінку зрослися, внаслідок чого утворилося нове слово - прислівник сьогодні.
Лексико-синтаксичним цей спосіб називається тому, що похідні слова утворюються лише на основі словосполучень: перекотиполе (перекоти поле), натщесерце (на тще серце), хтозна-де (хто зна де), чортзна-де (чорт зна де), нижчезазначений (нижче зазначений).
Лексико-синтаксичний спосіб має дещо спільне з основоскладанням: за обома способами похідні слова утворюються на основі словосполучень
Однак він докорінно відрізняється від основоскладання. При основоскладанні закінчення твірних слів опускаються; дв(а) поверх(и)- двоповерховий.
При лексико-синтаксичному способі вони застигають і зберігаються в новоутвореному слові: запанібрата, догоричерева, споконвіків, напередодні, донесхочу.
При зрощенні додаткові засоби словотворення не застосовуються: викладений вище - вищевикладений, зазначений нижче - нижчезазначений.
Лексико-семантичний спосіб словотвору полягає в переосмисленні уже існуючих слів. При лексико-семантично-му способі в будові похідного слова не відбувається ніяких змін, змінюється лише лексичне значення. Наприклад: запорожець - житель м. Запоріжжя і «Запорожець» - марка легкової автомашини; дерево береза і село Береза; рукав сорочки і рукав річки; крило птаха і крило літака [9].
РОЗДІЛ 3 . Засоби словотворення в сучасній англійській мові
Утворення одного слова з іншого в сучасній англійській мові проводиться наступними засобами:
а) без жодної зміни вимови і написання слова;
б) за допомогою зміни місця наголосу;
г) за допомогою афіксів (префіксів і суфіксів);
3 .1 Словотворення без зміни вимови і написання слова
В англійській мові у багатьох випадках слова, що є різними частинами мови, співпадають у вимові і написанні. Питання про те, якою частиною мови є таке слово, вирішується на підставі його формальних і синтаксичних ознак.
Такий збіг форм особливо часто зустрічається в іменників і дієслів:
answer - відповідь to answer - відповідати
class - клас to class - класифікувати
Збіг форм зустрічається також у прикметників та дієслів:
dirty - брудний to dirty - забруднювати
В деяких випадках збіг форм зустрічається у декількох частин мови. Так, наприклад, слово light може бути іменником із значенням світло, прикметником - світлий і дієсловом - засвічувати, освітлювати [4, 457]
3 .2 С ловотворення за допомогою зміни місця наголосу
Форми багатьох іменників співпадають з формами дієслів, але відрізняються від них наголосом - іменники мають наголос на першому складі, а відповідні їм дієслова на другому [1, 245]:
increase - збільшення. to increase - збільшувати
export - експорт to export - експортувати
import - імпорт to import - імпортувати
3 .3 С ловотворення за допомогою чергування звуків
Багато іменників і дієслова, утворених від одного кореня, розрізняються чергуванням останнього згідного, звуку, який є глухим в іменнику і дзвінким в дієслові. При цьому у ряді випадків чергування останнього приголосного звуку супроводжується чергуванням кореневого голосного звуку і зміною написання слова:
excuse [iks'kju:s] - вибачення to excuse [iks'kju:z] - вибачати
use [ju:s] - вживання to use [ju:z] - вживати
advice [?d'vais] - порада to advise [?d'vaiz] - радити
belief [bi'li:f] - віра, переконання to believe [bi'li:v] - вірити, думати
Деякі іменники і дієслова розрізняються тільки чергуванням кореневих голосних звуків при відповідній зміні написання слова [1, 246]:
food [fu:d] - їжа to feed [fi:d] - живити(-ся)
shot [t] - постріл to shoot [u:t] - стріляти
song [s?] - пісня to sing [si?] - співати
3 .4 Словотворення за допомогою афіксів
Творення слів може відбуватися за допомогою афіксів - префіксів і суфіксів. Префікси стоять на початку слова, а суфікси - в кінці слова.
Префікси змінюють значення слова, але не міняють його приналежності до тієї або іншої частини мови:
order (іменник) порядок disorder (іменник) безлад
hарру (прикметник) щасливий unhappy (прикметник) нещасливий
to appear (дієслово) з'являтися to reappear (дієслово) знову появитися
Суфікси служать для утворення однієї частини мови з іншої:
beauty (іменник) краса beautiful (прикметник) красивий
strength (іменник) сила to strengthen (дієслово) підсилювати (-ся)
hарру (прикметник) щасливий happiness (іменник) щастя
calm (прикметник) спокійний calmly (прислівник) спокійно
to read (дієслово) читати reader (іменник) читач
Основними способами творення іменників є суфіксація і сполучення основ. Більшість іменників творяться за допомогою суфіксації. Префіксація і безафіксне творення іменників менш продуктивні в сучасній англійській мові. Суфіксація часто сполучається з префіксацією. В таких випадках найчастіше виступають префікси прийменникового походження.
За допомогою суфіксації і сполучення основ іменники можуть утворюватися від різних за своєю семантикою і структурою слів. Творення іменників від основ іменників буває двох видів:
а) творення іменників, що означають нові поняття;
б) творення іменників, що означають ті самі предмети, але з новим відтінком у значенні.
Від дієслів і прикметників іменники творяться лише з новим значенням.
Розряд прикметників дуже численний за своїм лексичним складом і занадто складний за своєю морфологічною будовою.
Серед прикметників є слова невивідні, або первісні, і вивідні. Первісних прик
Засоби словотворення в сучасній англійській мові курсовая работа. Иностранные языки и языкознание.
Реферат по теме Особенности клонирования
Пример Диктатуры Для Эссе
Составьте Сочинение На Тему Памятный День
Дипломная Работа На Тему Использование Государственных Программ Ипотечного Жилищного Кредитования В Рф
Итоговое Сочинение Результат По Паспортным Данным
Курсовая работа: Електропостачання сільського виробництва
Реферат: Предмет и основные концепции науки о человеке
Биология 8 Класс Маш Лабораторная Работа
Название Образовательного Продукта В Курсовой
Мои Впечатления От Романа Дети Арбата Эссе
Короткое Сочинение Про Рыбалку
Реферат: Калькулирование себестоимости по нормативным затратам
Контрольная работа: Економіка підприємства: теоретичні узагальнення
Сочинение На Тему Солдатский Долг
Реферат На Тему Вольтамперометрия, Полярография, Амперометрическое Титрование, Инверсионная Вольтамперометрия
Дипломная работа по теме Сфера услуг как субъект рынка, особенности ее функционирования
Реферат З Фізкультури На Тему Баскетбол
Сборник Эссе По Философии
Практика Дневник Ремонт Автомобиле
Характеристика Видов Рефератов
Принципы уголовного процесса - Государство и право курсовая работа
Пространственный анализ в геологии - Геология, гидрология и геодезия лекция
Анализ института источника повышенной опасности как орудия совершения преступления в РФ - Государство и право дипломная работа