Загальні та спеціально-галузеві принципи адміністративного права - Государство и право курсовая работа

Загальні та спеціально-галузеві принципи адміністративного права - Государство и право курсовая работа




































Главная

Государство и право
Загальні та спеціально-галузеві принципи адміністративного права

Поняття та сутність принципів адміністративного права. Система та значення принципів адміністративного права. Внутрішні принципи формування та функціонування адміністративного права України в сучасний період. Прийняття адміністративно-правових законів.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Загальні та спеціально-галузеві принципи адміністративного права
Адміністративне право - одна з фундаментальних галузей права України, що є порівнянною з такими галузями, як конституційне, кримінальне, цивільне право, і визначає основні засади діяльності держави, державних органів, посадових осіб. Адміністративне право вивчає законодавство, яке за обсягом значно перевищує законодавство будь-якої іншої галузі права. Виходячи з фундаментального характеру адміністративного права необхідно усвідомлювати ту роль, яку воно відіграє в усій системі права України. Норми адміністративного права регулюють суспільні відносини у таких сферах, як функціонування виконавчої влади, місцевого самоврядування, державне управління економікою, освітою, охороною здоров'я, закордонними та внутрішніми справами, обороною та ін.
У роботі використано діалектичний, структурно-функціональний, порівняльний та історичний методи наукового дослідження, а також методи аналізу та синтезу.
Структура курсової роботи обумовлюється її метою та завданнями. Курсова робота складається з вступу, двох розділів, що включають підпункти, висновків, списку використаних джерел.
Наприкінці роботи будуть зроблені відповідні узагальнення.
Принципи є провідною категорією в адміністративному праві всіх континентальних європейських країн. У принципах зміст права розкривається поглиблено, в них безпосередньо виявляється сутність права, його основи, закономірності суспільного життя, тенденції та потреби.
У вітчизняній правовій літературі принципи адміністративного права залишаються малодослідженими і майже не бувають окремим предметом обговорення в наукових колах.
Стосовно радянського адміністративного права, то при вивченні його принципів в літературі мали місце певні недоліки. По-перше, розглядалися не принципи галузі адміністративного права, а принципи радянського державного управління, або взагалі вони ототожнювались між собою. Так, принципи управління в СРСР -- це керівні начала, що відображали погляди Комуністичної партії, погляди радянського суспільства на організацію та практичне здійснення виконавчої і розпорядчої діяльності в радянській загальнонародній державі Советское административное право / под ред. доц. М. И. Еропкина. -- М.: Юрид. лит., 1964. -- С. 16. ; або основоположні ідеї, відповідно до яких повинен будуватися та функціонувати апарат, котрий здійснює державне управління Советское административное право : учеб. для вузов по спец. "Правоведение"/ под ред. П. Т. Василенкова. -- М. : Юрид. лит., 1990. -- С. 18-19. .
Такий підхід (радянська правова традиція), за якого розглядаються лише принципи державного управління, а принципи власне адміністративного права ігноруються, використовується й деякими сучасними вченими. В цьому питанні слід погодитися з О. П. Коренєвим, який, критикуючи таку позицію, зазначав, що державне управління і адміністративне право -- явища різнопланові, а тому не можна ототожнювати принципи управління та принципи адміністративного права. На думку вченого, було б неправильним зводити принципи адміністративного права лише до юридичного вираження основних принципів управління Коренев А. П. Принципы советского административного права / А. П. Коренев // Правоведение. -- 1967. -- № 3. -- С. 72. .
Принципи адміністративного права визначають характер механізму адміністративно-правового регулювання суспільних відносин, природу зв'язків, які формуються в процесі цього регулювання. У свою чергу, принципи державного управління -- це основоположні ідеї, які визначають порядок організації та здійснення управління. Можна сказати, що вони є правовими вимогами, обов'язковими для виконання і дотримання в процесі виконавчої діяльності.
По-друге, при визначенні принципів власне адміністративного права їх розуміли як ті положення, що дістали офіційне закріплення в нормах позитивного права. О. П. Коренєв вважав принципами адміністративного права найважливіші положення, керівні ідеї, закріплені в нормах права, і які зумовлюють особливості адміністративного законодавства та практики його застосування Там само. - С. 73. . Але з цим важко погодитись, адже принципи, на нашу думку, можуть і не бути закріпленими в законодавстві. Наприклад, такий важливий принцип адміністративного права як пріоритет прав і свобод людини та громадянина формувався протягом століть пошуків найкращої форми співіснування людини, держави та суспільства. Спочатку він був ідеєю-принципом первинності людини, її прав і свобод щодо інтересів держави, а потім отримав своє закріплення в законодавстві та став ідеєю-нормою позитивного права. О. В. Кузьменко зазначає, що принципами права є не тільки ті, які закріплені в законодавстві та в інших джерелах правових норм, а й основні ідеї правосвідомості, які отримали загальне визнання в діяльності субґєктів внутрішньодержавного і міжнародного права, незважаючи на відсутність їх формальної фіксації в обґєктивному праві Кузьменко О. В. Процесуальні категорії адміністративного права : монографія /О. В. Кузьменко; НАВСУ. -- Львів: Львівська книжкова фабрика "Атлас", 2004. -- С. 103. .
Заслуговують на увагу і погляди В.А. Юсупова, котрий визначав принципи радянського адміністративного права як основні начала (комплекси ідей), що характеризують його зміст, закріплюють закономірності розвитку, та які визначають механізм адміністративно-правового регулювання управлінських відносин Юсупов В. А. Теория административного права / В. А. Юсупов. -- М.: Юрид. лит., 1985. -- С. 30. .
Вдало юридичну природу принципів адміністративного права розкриває Ю.П. Битяк: це вихідні, об'єктивно зумовлені основоположні засади, відповідно до яких формується й функціонує система та зміст цієї галузі права. На його погляд, за межами соціальної активності та практичної діяльності суб'єктів принципи адміністративного права не можуть бути сформовані й закріплені, а тим більше реалізовані Адміністративне право України: Підручник / Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дьяченко та ін.; за ред. Ю.П. Битяка . - К.: Юрінком Інтер, 2007. - С. 14. . У свою чергу В.К. Колпаков вважає, що принципи адміністративного права - це позитивні закономірності, пізнані наукою та практикою, закріплені у правових нормах, або узагальнення чинних у державі юридичних правил Колпаков В. Адміністративне право України. Київ. - 1999. - С. 24. .
Галунько В.В. сформулював наступні характерні риси принципів адміністративного права:
1) вони формуються з метою забезпечення прав і свобод людини та громадянина і нормального функціонування громадянського суспільства та держави;
2) встановлюють керівні засади-настанови, що визначають найважливіші правила, за якими здійснюється та організується діяльність суб'єктів адміністративного права;
3) принципи адміністративно права характеризуються прогресивністю, засвідчують ідеальні для умов сучасності основоположні засади поведінки суб'єктів адміністративного права, але які є реально досяжними Адміністративне право України : [навчальний посібник] : [у 2-х томах] / [Галунько В.В., Олефір В.І., Пихтін М.П. та ін] ; за заг. ред. В.В. Галунька. -- Херсон : ПАТ «Херсонська міська друкарня» 2011. -- Т. 1 : Загальне адміністративне право. -- С. 62. .
Отже, під принципами адміністративного права слід розуміти основні вихідні, об'єктивно зумовлені засади, на яких базується діяльність суб'єктів адміністративного права, забезпечуються права та свободи людини і громадянина, нормальне функціонування громадянського суспільства та держави.
Розкриття принципів адміністративного права необхідно проводити з урахуванням аналізу доктринальних положень реформування адміністративного права, які нині переживають період активного розвитку. Наріжним їх каменем є те, що цей процес сприймається, досліджується та розробляється крізь призму людиноцентристської спрямованості держави та її правового регулювання.
У вітчизняній теорії адміністративного права найбільш влучно така демократична традиція розкрита В.Б. Авер'яновим, який вважав, що сьогочасне вітчизняне адміністративне право ще докорінно відрізняється від адміністративного права європейських країн за своїм “духом”, за своєю ідеологією: в країнах Європи воно орієнтоване на забезпечення прав та інтересів людини, їх ефективний захист, а у нас - на задоволення потреб держави, державного управління (фактично - державного апарату). На противагу цьому пропонується в основу адміністративно-правової доктрини адміністративного права покласти “людиноцентристську” ідеологію, за якою держава має “служити” інтересам громади, тобто діяти на «благо людини» шляхом всебічного забезпечення пріоритету її прав, свобод й інтересів у сфері діяльності публічної адміністрації - органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Відповідно до таких роздумів вчений пропонує переосмислити принципи науки адміністративного права до “людиноцентристської” теорії Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В. Б. Авер'янов (голова). -- К,: Видавництво «Юридична думка», 2004.- С. 12. .
Наведені вище принципи свідчать про відсутність єдиного підходу до їх класифікації, а деякі з них можна взагалі віднести до принципів державного управління (наприклад, функціонально-спеціалізований характер діяльності). Однак, як було зазначено вище, ототожнювати принципи адміністративного права і принципи державного управління було б неправильно, хоча вони дуже тісно взаємозв'язані.
Внутрішні принципи формування та функціонування адміністративного права України в сучасний період спрямовано на формування соціально справедливого адміністративного права, ефективне врегулювання виконавчої діяльності держави, вивчення й усунення характерних для нього суперечностей.
Узагальнення існуючого теоретичного матеріалу, дослідження змісту чинного адміністративного законодавства України та практики його застосування дозволяють віднести до внутрішніх наступні принципи:
- відповідність адміністративного права положенням Конституції України;
- верховенство адміністративно-правового закону в системі нормативних актів, які містять адміністративно-правові норми;
Прийняття адміністративно-правових законів, які не відповідають Конституції України, недопустимо, бо це може нанести серйозну шкоду інтересам Української держави, а також зумовити необґрунтоване обмеження прав і свобод людини та громадянина.
У процесі вдосконалення адміністративного права України необхідно враховувати, що це незалежна держава, а Конституція -- її Основний Закон. Конституційні норми закріплюють пріоритетні, першочергові завдання й принципи діяльності органів державної виконавчої влади, чим забезпечують внутрішню узгодженість і цілеспрямованість регулюючої дії всього адміністративного права.
Верховенство адміністративно-правового закону виявляється в тому, що він прийнятий з дотриманням усіх необхідних процедур, має вищу юридичну силу й не може бути скасований чи призупинений жодним підзаконним актом. При розходженні останнього із законом повинен діяти закон, а підзаконний акт приводять відповідно до нього або скасовують. На превеликий жаль, цю одну з основоположних вимог повністю ще не виконують і не забезпечують. У чинному адміністративному законодавстві України діє чимало підзаконних актів, які не відповідають положенням законів, а часто навіть прямо їм суперечать.
Загальні принципи українського адміністративного права закріплені в Конституції України, конкретизуються і розвиваються в законодавчих та інших нормативно-правових актах. До цих принципів можна віднести:
- принцип пріоритету прав та свобод людини і громадянина;
- принцип рівності громадян перед законом;
- принцип демократизму правотворчості й реалізації права;
- принцип взаємної відповідальності держави і людини;
Отже, на основі філософії природного права доречно формувати принципи адміністративного права, а позитивістське праворозуміння є незамінним для вироблення методів та форм забезпечення прав і свобод людини і громадянина.
З урахуванням викладених вище положень принцип верховенства права означає, що органи виконавчої влади визначають право як найвищу цінність, яка забезпечує права і свободи людини і громадянина.
1) суб'єкти публічної адміністрації зобов'язані при здійсненні будь-яких дій суворо дотримуватись законодавства України, діяти виключно відповідно до другої формули правового регулювання «заборонено все, крім того, що прямо дозволено законом», що знайшло своє відображення у ст. 6 Конституції України: «Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України» та ст. 19 : «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
2) забезпечення дотримання законодавства всіма невладними фізичними та юридичними особами, при цьому фізичні особи, які не мають спеціального публічного статусу, мають право діяти відповідно до першої формули правового регулювання «дозволене все, крім того, що прямо заборонено в законі», що є закріпленим зокрема у ст. 23 Конституції України: «Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості»;
3) суворе дотримання суб'єктами публічної адміністрації адміністративних процедур і правил юридичної техніки;
по-перше, фізичні особи, які не мають владного чи спеціального статусу, можуть користуватись в адміністративно-правових відносинах принципом верховенства права, відповідно до якого мають право виходити за межі дозволів формально діючого законодавства. Головне щоб при цьому не порушувались заборонні норми права та права й свободи інших фізичних та юридичних осіб;
Але при цьому треба пам'ятати, що право передусім встановлює формальну рівність серед однорідних суб'єктів. Наприклад, не існує формальної правової рівності між народним депутатом України і пересічним громадянином у сфері правотворчості, між викладачем і студентом у сфері начального процесу тощо. Відповідно, щоб з погляду адміністративного права говорити про рівність осіб перед законом, треба визначитись з їх адміністративно-правовим статусом. Тим самим адміністративне право встановлює формальну рівність однорідних суб'єктів (наприклад, усіх студентів).
Спираючись на досягнення юридичної науки, аналіз чинного адміністративного законодавства України й практики його застосування, можна зробити висновок, що основні принципи формуються у площині взаємовідносин між суспільством і органами виконавчої влади. Вони виступають безпосереднім засобом реалізації загальних принципів демократизму, гуманізму, соціальної справедливості, законності тощо й повніше розкривають природу формування та функціонування адміністративного права України, підкреслюють його місце і роль у правовій системі. До основних принципів регулювання взаємовідносин суспільства й органів виконавчої влади можна віднести:
- служіння органів виконавчої влади та їх апарату суспільству й людині;
- обмеженість втручання органів виконавчої влади в громадянське й особисте життя людини;
- повнота прав і свобод громадян у адміністративно-правовій сфері;
- визначення мінімально необхідних повноважень органів державної виконавчої влади;
- зв'язаність публічної адміністрації законом і підконтрольності їх суду;
- принципи гласності, відповідальності, самостійності діяльності публічної адміністрації.
Зазначені принципи мають пріоритетне галузеве значення і характеризуються певним змістом.
Усі норми адміністративного права мають виходити з того, що суспільні інтереси реалізуються через права й законні потреби окремих соціальних груп і громадян. Служити суспільству -- значить, служити людині.
Якщо інтереси окремих громадян не повною мірою співпадають із цілями розвитку суспільства, то адміністративне право України покликано забезпечити пріоритет всенародних інтересів. Однак робити це потрібно так, щоб особисті потреби не ігнорувалися, а максимально враховувалися й задовольнялися без порушення чинних законів. Справедливе, соціально-спрямоване адміністративне право не сумісне з будь-яким відхиленням від закону, принципів гуманізму й демократії.
У сучасних умовах повнота прав і свобод громадян у адміністративно-правовій сфері має викликати до життя справді новий рівень і захищеність їх інтересів. Законотворчій адміністративно-правовій практиці належить йти шляхом подальшої деталізації конституційних прав і свобод громадян, створення спеціальних законів, що регулюють відносини громадян і відповідних державних органів, механізм забезпечення наданих прав і свобод.
Інший аспект реалізації цього принципу полягає в тому, що громадянин на свій розсуд вправі звертатися до будь-якого органу виконавчої влади, а останній зобов'язаний дати йому вичерпну відповідь. Отже, норми адміністративного права України повинні закріплювати відповідні обов'язки органів державної виконавчої влади.
На сьогодні значення дисципліни й особистої відповідальності службовців значно зростає. Недотримання ними встановлених вимог і правил обертається для суспільства й людини не тільки матеріальною шкодою, а й серйозними соціальними та моральними збитками.
До службовців апарату державної виконавчої влади в передбачених законом випадках мають застосовувати дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність, а також заходи громадського впливу.
Стосовно громадян, то вони також зобов'язані відповідати перед суспільством і державою. Громадян, які порушують встановлені правила поведінки, притягають до адміністративної відповідальності, до них також застосовують різні заходи адміністративного припинення та заходи адміністративно-попереджувального характеру.
За сучасних умов виконавча діяльність Української держави має, по-перше, обмежуватися загальним управлінням, а по-друге, односторонньо владні рішення в усіх можливих випадках повинні змінюватися або поєднуватися з договірними формами взаємовідносин між органами державної виконавчої влади й членами суспільства.
Надзвичайно важлива роль цього принципу полягає в тому, що він зобов'язує законодавця обмежувати владні повноваження органів державної виконавчої влади мінімумом, об'єктивно необхідним для визначення та розв'язання, переважно, перспективних питань державного управління.
В умовах сьогодення він дуже добре формально визначений у вітчизняному адміністративному праві та означає, що: 1) при забезпеченні прав, свобод та законних публічних інтересів фізичних і юридичних осіб посадові особи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування можуть діяти виключно відповідно до ст. 6 Конституції України, здійснюючи свої повноваження у встановлених Конституцією межах відповідно до законів України та ст. 19, в якій зазначається, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України»; 2) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.
Звертаючися до розуміння принципів адміністративного права, зазначимо, що це вихідні, об'єктивно зумовлені основоположні засади, відповідно до яких формується й функціонує система та зміст цієї галузі права. Подібне визначення не претендує на всебічність. Однак, як вбачаємо, воно в цілому правильно орієнтує законодавця, відзначає те найважливіше, що він зобов'язаний ураховувати під час створення соціально орієнтованого адміністративного права. Головним, що випливає з цього поняття, є нерозривна єдність суб'єктивного й об'єктивного, усвідомлення, що принципи адміністративного права формувалися протягом значного періоду, їм притаманна прийнятність прогресивних загальнодемократичних ідей. Іншими словами, за межами соціальної активності та практичної діяльності суб'єктів принципи адміністративного права не можуть бути сформовані й закріплені, тим більше реалізовані. Разом з тим -- і це важливо для законодавця -- принципи адміністративного права України мають об'єктивно відбивати потреби та інтереси суспільства й держави, реально відповідати існуючим відносинам.
Реформуючи адміністративне право України, законодавець не має права ігнорувати зазначені принципи, оскільки кожен із них відбиває відповідні взаємозв'язки окремих ланок системи, а також співвідношення нормативно-правових актів.
Проте наведена класифікація і перелік принципів адміністративного права не претендує на однозначність та вичерпність, ця проблема вимагає подальшого наукового аналізу.
2. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. № 2747-IV // Урядовий кур'єр. - 2005. - № 153, (№ 153-154).
3. Закон України від 13 січня 2011 р. № 2938-VІ «Про інформацію» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 48, ст.650.
4. Закон України від 23 січня 2011 р. № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 32, ст.314.
5. Закон України «Про захист прав споживачів» // Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 30, ст.379.
6. Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» // Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 25, ст.283.
7. Закон України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 35-36, N 37, ст.446
8. Адміністративне право України : [навчальний посібник] : [у 2-х томах] / [Галунько В.В., Олефір В.І., Пихтін М.П. та ін] ; за заг. ред. В.В. Галунька. -- Херсон : ПАТ «Херсонська міська друкарня» 2011. -- Т. 1 : Загальне адміністративне право. -- 627 с.
Виникнення засад адміністративного права: від поліцейського до адміністративного права. Формування науки адміністративного права в європейських країнах. Правове регулювання управління на теренах України в період середньовіччя і на сучасному етапі. курсовая работа [57,6 K], добавлен 24.07.2010
Предмет і метод адміністративного права, його соціальне призначення і система. Адміністративно-правові норми та відносини. Співвідношення адміністративного права з іншими правовими галузями. Розмежування норм кримінального і адміністративного права. контрольная работа [35,2 K], добавлен 15.03.2010
Законодавча база та значення основних принципів адміністративного судочинства: верховенства права, законності, змагальності, диспозитивності та офіційності. Взаємозв'язок принципів судочинства між собою та їх використання в адміністративних справах. реферат [25,5 K], добавлен 20.06.2009
Формування науки адміністративного права в європейських країнах - розвиток поліцейського права і римського публічного права як початкових форм адміністративного права. Формування адміністративного права у XIX-XX століттях. Адміністративне право в Україні. курсовая работа [42,8 K], добавлен 02.10.2014
З'ясування місця адміністративного права в правовій системі. Зв'язок адміністративного права з фінансовим, конституційним (державним) та трудовим правом. Уряд України, його повноваження і основні функції. Процес прийняття адміністративних актів. реферат [53,6 K], добавлен 30.01.2010
Поняття державного управління та співвідношення його з виконавчою владою. Система і джерела адміністративного права. Характеристика Кодексу України про адміністративні правопорушення. Основи адміністративного процесу. Адміністративне деліктне право. контрольная работа [52,8 K], добавлен 05.08.2010
Адміністративна правосуб’єктність та її складові елементи. Система адміністративного права. Поняття, структура і вид норм. Вертикальні і горизонтальні правовідносини. Систематизація норм адміністративного права. Правовий статус органів виконавчої влади. шпаргалка [63,4 K], добавлен 27.02.2010
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Загальні та спеціально-галузеві принципи адміністративного права курсовая работа. Государство и право.
Доклад: Кулиджанов Лев Александрович
Курсовая работа: Ионизирующие излучения. Скачать бесплатно и без регистрации
Контрольная Работа Номер 6 Уравнения
Статья: Системы обработки и хранения корпоративной электронной почты
Курсовая Работа На Тему Правовое Регулирование Рыболовства В Республике Беларусь
Дипломная работа по теме Антимонопольная политика государства в современных условиях
Реферат На Тему Анализ Денежных Форм Обращения В России
Реферат: Предпринимательство малый и средний бизнес
Сочинение Чем Опасен Душевный Разлад
Практическая Работа Номер 5
Контрольная работа: Управление качеством. Скачать бесплатно и без регистрации
Контрольная работа по теме Международное публичное право
Курсовая работа по теме Трансформация экономических систем в постсоциалистических странах
Дипломная работа по теме Разработка радиоприемного усройства для информационно-измерительной системы автомобиля
Сочинение Гроза Кулигин От Моего Имени
Реферат: Психологические эффекты массовой коммуникации
Курсовая работа по теме Формирование культурного поведения у дошкольников
Курсовая работа по теме Взаимосвязь стиля педагогической деятельности и проявления школьной дезадаптации школьников
Статья На Тему Основные Взгляды Роберта Оуэна
Реферат: The Notre Dame Legend Essay Research Paper
Гражданско-правовая ответственность за вред, причиненный источником повышенной опасности - Государство и право дипломная работа
Государственные границы России - География и экономическая география презентация
Государство как политическая, структурная и территориальная организация общества - Государство и право курсовая работа


Report Page