Введення в ДРІ
Оригінал !р*сійська мова¡
ДРІ (дисоціативний розлад ідентичності) - це один зі способів, яким психіка може відреагувати на тривалу дитячу травму. Це стан, за якого в одному тілі існує кілька сформованих особистостей - хедмейтів. Це явище називається плюральністю.
Важливо зазначити, що в цій статті ми використовуємо більш сучасну назву цього стану - ДРІ, в той час як у МКХ-10 все ще використовується застаріла "Розлад множинної особистості". Різниці між цими діагнозами немає, новий варіант лише точніше описує те, що відбувається з людиною.
Є різні теорії про те, звідки ДРІ з'являється. Основна на даний момент називається "теорія структурної дисоціації" (theory of structural dissociation), і ось у чому вона полягає:
До шести-дев'яти років особистість людини ще не єдина, вона складається з декількох роздільних частин. За здорового розвитку ці частини з'єднуються в один цілісний характер - так відбувається в більшості випадків.
Але мозок людей, які переживають повторювані психологічні травми в дитинстві, може не об'єднати ці роздільні частини. Замість цього вони продовжують розділятися і стають окремими особистостями - хедмейтами.
Переведено українським
Хедмейт - це частина системи.
Система - сукупність хедмейтів в одному тілі.
Синглет - це не-система, тобто не плюральна людина.
"Синглет" походить від слова "single", "єдиний", а плюральність від слова "plural", "множинний".
Крім слова "ДРІ" існує поширений термін "плюральність", який часто використовують як заміну першому. Але чи є вони синонімами?
Насправді, між плюральністю і ДРІ є значуща відмінність - перший термін не містить медичної складової, а другий повністю є лікарським, оскільки це безпосередньо назва діагнозу. Через цю докорінну відмінність люди всередині, здавалося б, єдиної спільноти можуть відносити себе до одного слова і зовсім не відносити до іншого.
Як правило, люди, які ідентифікують себе як плюральні, бачать свою ідентичність не апріорі хворою або неправильною, а ще одним способом існування - як нейровідмінність. Вони також схильні обирати на користь "здорової множинності", а не злиття хедмейтів, якщо вдаються до терапевтичної допомоги. Навпаки, люди з ДРІ найчастіше бачать свою множинність як розлад і в терапії можуть обирати шлях до остаточного злиття.
Є й ті, хто відносять себе до обох термінів. Пам'ятайте, що тут немає правих і неправих - точка зору кожного безумовно має право на існування й повагу, чи то термін-ідентичність, чи то термін-діагноз, чи то їхнє співіснування!
До того ж, важливо зазначити, що термін ДРІ не відображає всього спектра множинності - крім нього існують OSDD (1-a,1-b), DDNOS, а також інші види, які не розглядаються медициною. Усі ці визначення, однак, входять в інклюзивний термін плюральності. Через те, що така велика частина спектра не відображена у визначенні медичного стану, спільнота плюральних людей згодом почала розвиватися у своєму напрямі та навіть створила окремі визначення для опису й обговорення свого досвіду.
Симптоми ДРІ
Всупереч стереотипам, наявність кількох ідентичностей в одному тілі - далеко не єдиний симптом ДРІ. Оскільки причини виникнення цього розладу тісно переплетені з дитячою травмою, у людей з ДРІ також присутній ПТСР або к-ПТСР і відповідні їм симптоми.
Один із них - це дисоціація, захисний механізм, який часто активується в стресових ситуаціях. Це своєрідний розрив між думками, спогадами, почуттями, діями або відчуттям того, ким людина є.
Деякими наслідками дисоціації можуть бути:
- Відсутність спогадів про той чи інший період життя (дисоціативна амнезія)
- Проблеми з ідентичністю
- Забування особистої інформації
- Нездатність справлятися з емоційним стресом
та інші
Ще одне з явищ, з якими дуже складно впоратися людям з ДРІ - флешбеки (перепроживання травматичних подій). Дуже часто той, хто відчуває флешбек, поняття не має, з якими подіями він пов'язаний, і відчуває лише емоції з минулого, не маючи інформаційного контексту.
А ось інформація про те, що сталося, може зберігатися в іншого хедмейта, водночас він не відчуватиме емоцій з приводу неї, оскільки "віддав" їх першому. Це лише один приклад того, як працюють амнезійні бар'єри в ДРІ.
Такий поділ емоцій та інформації про їхні причини характерний для к-ПТСР, і дуже часто люди з ДРІ не розуміють, чому вони раптово відчувають, наприклад, сильний гнів або жах. Усе це дуже заважає розібратися в суті травм, а отже, і опрацювати їх.
ДРІ здебільшого є потайним розладом, який ховає сам себе. Складно помітити, що ти не пам'ятаєш певні події, якщо не знаєш про їхнє існування. Хедмейти часто автоматично маскуються одне під одного і неусвідомлено працюють злагоджено - так, щоб ніхто з них не зрозумів, що є частиною системи. Саме тому ні оточуючі, ні самі люди в тілі роками не усвідомлюють, з чим мають справу.
Важливо згадати, що амнезія між хедмейтами найчастіше не виглядає як "я прокинувся в тілі без поняття про те, як ми опинилися тут і що робили до цього". Для багатьох амнезія відчувається швидше як "я пам'ятаю, що ми робили загалом, але не пам'ятаю подробиць і того, як це відчувалося", або "я знаю точно, що зараз відбувалося, але це було не зі мною".
Є дві основні стратегії терапії за ДРІ: інтеграційна терапія і прихід до здорової плюральності. Метою інтеграційної терапії є злиття хедмейтів в одну особистість шляхом опрацювання травм і поступового зниження дисоціаціативних бар'єрів. Прихід до здорової плюральності ж полягає в тому, щоб опрацювати травми і домогтися гарної комунікації між членами системи. Більшість систем схиляється саме до цього варіанту терапії.
Але плюральність також може бути абсолютно здоровою від самого початку! Не всім системам заважає бути такими, багато хто знаходить любов і підтримку у своїх хедмейтах і не бачить причин якось змінюватися.
Міфи про плюральність.
"Ці люди небезпечні"
У медіа популярна певна репрезентація людей із ДРІ: як агресивних, маніпулятивних, злих і небезпечних людей. Але насправді це зовсім не так: плюральні з куди більшою ймовірністю стають жертвами насильства, а не його призвідниками.
"ДРІ - велика рідкість"
У середньому 1.5% населення має ДРІ. Це більше, ніж людей з булімією, шизофренією, а також трансгендерних людей. А все тому, що, на жаль, повторювані психологічні травми стали практично нормою в нашому суспільстві. Ігнорування потреб дитини, вербальне насильство, відсутність підтримки в житті - все це буденні речі, які можуть роками накопичувати в людині великі рани, що змінюють її назавжди.
"Дрі можна вилікувати!"
Зовсім ні. Існують ліки, здатні допомогти з деякими симптомами ПТСР - коморбідного з ДРІ розладу, але саме ДРІ ніяк не вилікувати таблетками. Остерігайтеся людей, які стверджують, що зможуть вилікувати ДРІ ліками, вони дезінформовані і їхнє "лікування" не має під собою наукових підстав.
"ДРІ - це шизофренія"
Ці два розлади мають деякі схожі риси, але вони не однакові. Шизофренію і ДРІ зазвичай порівнюють, тому що багато людей вважають їх незбагненними і "божевільними", не витрачаючи час на вивчення реалій життя з ними.
Шизофренія найчастіше характеризується дезорганізованими думками і поведінкою, тоді як ДРІ частіше викликає почуття відірваності від себе і свого минулого, і при цьому в ДРІ присутні хедмейти, яких немає в людей із шизофренією - це лише основні відмінності між цими розладами.
"Повноцінно жити з ДРІ неможливо, єдине нормальне існування - наявність лише однієї людини в тілі"
Це не так. Так, для багатьох плюральність є важкою ношею, але це не означає, що у всіх справи йдуть саме так. Як було сказано вище, нерідко хедмейти стають великою підтримкою в житті. Системи можуть досягати успіху нітрохи не гірше за синглетів у величезній кількості питань, тому що плюральність також може бути плюсом, додаючи людині досвіду, навичок і знань.
Відповіді на найпоширеніші запитання:
Як спілкуватися з такими людьми?
Як і з усіма іншими, але безумовно тут не без нюансів. Якщо перед вами постає інший хедмейт, відкрито про це заявляючи - звертайтеся до цього хедмейта на його ім'я і займенники, навіть якщо вони відрізняються від імені і займенників тіла. Не демонізуйте людей із ДРІ і не принижуйте, вірте їм, коли вони розповідають вам про свій досвід, і будьте тактовні, ставлячи запитання.
А як із цими людьми у стосунках? Треба зустрічатися/дружити з усіма хедмейтами?
Зовсім не обов'язково. Тут усе, як і в багатьох питаннях плюральності, залежить від випадку до випадку, але ось можливі варіанти: дехто дружить/зустрічається тільки з одним хедмейтом, або тільки з кількома, а не з усіма. З іншими в цій ситуації стосунки можуть бути різними: від байдужих до позитивних, але, припустімо, не близьких. Деякі спілкуються з усіма хедмейтами, а деякі вважають за краще знизити спілкування з певними членами системи до мінімуму. Усі ці варіанти абсолютно нормальні, у взаєминах із плюральними людьми немає нічого поганого і дивного, хіба що вони трохи незвичайні.
Але хто з них справжня людина?
Усі хедмейти однаковою мірою є справжніми людьми. Згідно з теорією структурної дисоціації, людина з ДРІ ніколи не була "єдиною", а відповідно і "єдино-реального" хедмейта немає. Одні хедмейти можуть бути більш емоційно розвиненими, ніж інші, або бути "біля керма" частіше, але це не робить їх більш справжніми і вартими уваги.
Як такі люди приймають рішення? Як обирають собі кар'єру? Як вирішують, що носити?
Це теж доволі комплексне питання, і кожна система може відповісти на нього по-різному, але ось основні варіанти: голосуванням - члени системи всі разом ухвалюють рішення на основі відповідей кожного; або ж основну вагу має голос хостів - хедмейтів, що найбільше перебувають біля керма й найбільше асоціюють себе з життям тіла. Дрібніші ж рішення можуть ухвалювати всі хедмейти окремо: наприклад, хто прокинувся в тілі, той і вирішує, що вдягнути.
А яких запитань краще не ставити/що краще не говорити людям із ДРІ?
Ось кілька основних:
"Що зробило тебе таким_ім? Що в тебе за психотравма?"
"Мені не подобається такий-то хедмейт, тому нехай він ніколи не виходить."
"Я хочу поговорити з іншим хедмейтом, а ти піди геть".
Ну і класичні "Так не буває!", "Ти впевнений, що в тебе ДРІ?", "А раптом ти це собі вигадуєш?" та їм подібні.
ДРІ та плюральність є маловивченими явищами, і нам ще багато чого належить дізнатися про життя систем. Однак це не привід ставити під сумнів їхній досвід. Усі плюральні заслуговують на базові повагу і прийняття, а також на підтримку у важких ситуаціях, тому що всім нам, незалежно від нейротипу, буває дуже потрібна допомога.
