Визначення оптимального рівня виробничих запасів - Экономика и экономическая теория курсовая работа

Главная

Экономика и экономическая теория
Визначення оптимального рівня виробничих запасів

Економічна сутність виробничих запасів, їх класифікація та роль в діяльності підприємства. Особливості визнання та оцінки, методологічні засади аналізу використання виробничих запасів. Методи визначення оптимального рівня ефективності виробничих запасів.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національний університет імені Василя Стуса
Визначення оптимального рівня виробничих запасів
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАВОВІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Економічна сутність виробничих запасів, їх класифікація та роль в діяльності підприємства
1.2 Особливості визнання та оцінки виробничих запасів
1.3 Методологічні засади аналізу використання виробничих запасів підприємства
РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВА ВАТ "ЗАХІДЕНЕРГО" ДОБРОТВІРСЬКОЇ ТЕС
2.1 Аналіз ефективності використання запасів в системі управління виробничою діяльністю підприємства
2.2 Аналіз забезпеченості підприємства запасами
2.3 Аналіз впливу факторів на матеріаломісткість продукції
РОЗДІЛ 3. ОБГРУНТУВАННЯ ОПТИМАЛЬНОГО РІВНЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ
3.1 Визначення оптимального рівня ефективності виробничих запасів на підприємстві
3.2 Напрями покращення управління виробничими запасами на підприємстві
3.3 Напрями вдосконалення проведення аналізу і аудиту виробничих запасів
Однією з обов'язкових умов здійснення процесу виробництва є забезпечення його предметами праці (виробничими запасами) - сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами тощо, з яких або за допомогою яких здійснюється виробництво продукції. Відмітною особливістю їх є одноразове використання в процесі виробництва, перенесення всієї вартості на собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг). Процес відображення їх в обліку, який складався роками не задовольняє інформацією управлінський персонал. Тому станом на сьогоднішній день важливим є вирішення питання пристосування сучасної системи обліку виробничих запасів на підприємствах до вимог оптимізації оперативності та достовірності надання інформації для потреб менеджменту з метою раціоналізації управління такими активами та підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання в цілому. Для забезпеченості підприємства виробничими запасами та ефективного їх використання необхідно вживати комплекс заходів, щодо виявлення, кількісного вимірювання та реалізації виявлених заходів. Для цього необхідно здійснювати систематичний облік і аудит, якісний аналіз рівня та динаміки забезпеченості, а також ефективності використання виробничих запасів. Важливе практичне значення та виробничу спрямованість мають питання обліку запасів, оскільки це є передумовою подальшого розвитку виробництва на підприємствах. Належним чином організований облік виробничих запасів, тобто якісна поінформованість про їх наявність та рух, має суттєве значення в управлінні виробничою діяльністю кожного підприємства та в контролі за зберіганням матеріальних цінностей. У зв'язку з цим в сучасних умовах об'єктивно виникла необхідність перегляду існуючої практики організації обліку запасів. При цьому велике значення має визначення мінімальної величини виробничих запасів на підприємствах, оскільки матеріальні витрати на цих підприємствах займають найбільшу питому вагу. Оптимізація виробничих запасів - один із головних факторів виходу підприємств із кризового стану. Це зумовлює необхідність по-новому визначити роль, місце і зміст обліку і аналізу виробничих запасів, обґрунтувати його методологію в системі управління. Адже в ринкових відносинах у вигіднішому положенні виявляються ті підприємства, котрі вміють краще аналізувати виробничу ситуацію і приймати ефективні рішення (в тому числі й щодо оптимізації виробничих запасів), швидше адаптуватися до змін кон`юнктури. Тому актуальність проблеми обліку виробничих запасів підприємства не викликає сумніву і потребує дослідження.
Метою курсової роботи є виявлення передумов, теоретичне дослідження організації та аналізу виробничих запасів, раціональна організація робіт на підприємстві в сучасних умовах господарювання.
Завдання закріпленно знання про сутність виробничих запасів, їх класифікацію та роль в діяльності підприємства, досліджено аналіз ефективності використання запасів в системі управління виробничою діяльністю підприємства, досліджено вплив факторів на матеріаломісткість.
Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти обліку і аналізу виробничих запасів на підприємстві.
Об'єктом дослідження є процес використання виробничих запасів на підприємстві.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАВОВІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Економічна сутність виробничих запасів, їх класифікація та роль в діяльності підприємства
Виробничо-господарська діяльність підприємств забезпечується за рахунок використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, основних засобів праці і матеріальних умов процесу праці. Різноманіття форм власності в період ринкової економіки, розширення прав підприємств в управлінні економікою, галузеві особливості виробництва вимагають альтернативних, а часом і різноманітних підходів при вирішенні конкретних питань методики і техніки ведення обліку виробничих запасів. У підприємств тепер з'явилася можливість вибору різних способів: організації обліку заготовляння і придбання матеріалів; відображення вартості матеріалів, що залишилися наприкінці місяця в дорозі або не вивезених зі складів постачальників; виявлення відхилень фактичної собівартості матеріальних цінностей від облікових цін і їхнього наступного розподілу між витраченими у виробництві матеріалами і їхніми залишками на складах; погашення вартості, що знаходяться в експлуатації малоцінних і швидкозношуваних предметів і ін. Виробничі запаси є предметами, на які спрямована праця людини з метою одержання готової продукції. На відміну від засобів праці, що зберігають у виробничому процесі свою форму і що переносять вартість на продукт поступово, предмети праці споживаються повністю і повністю переносять свою вартість на цей продукт і заміняються після кожного виробничого циклу. У промисловості поступово збільшується споживання товарно-матеріальних цінностей у виробництві. Це обумовлюється розширенням виробництва, значною питомою вагою матеріальних витрат у собівартості продукції і ростом цін на ресурси. [7]
В умовах переходу до ринкової економіки важливого значення набуває поліпшення якісних показників використання виробничих запасів. Під поняттям виробничих запасів слід розрізняти поняття матеріальних ресурсів. Матеріальні ресурси являють собою сукупність предметів праці, призначених для використання в процесі продуктивного і непродуктивного споживання. Основну частину матеріальних ресурсів складають предмети праці, що застосовуються в промисловому, сільськогосподарському і будівельному виробництві - сировина, основні і допоміжні матеріали, паливо, електроенергія, різні вироби, машини й устаткування. Економія і раціональне використання матеріальних ресурсів - один з найважливіших напрямків інтенсифікації виробництва, підвищення добробуту людства, дбайливого використання природних багатств і збереження навколишнього середовища. Ефективне використання матеріальних ресурсів як вирішальний і найбільш діючий спосіб збільшення національного багатства країни, швидкого росту нагромаджень і ресурсів споживання. В економічній літературі поняття «виробничі запаси» трактується як предмети праці, на що спрямована праця людини і що становлять матеріальну основу створюваного продукту. В бухгалтерському обліку поняття „виробничі запаси” розглядається як придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають переробці на підприємстві. До них відносяться: сировина і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, паливо, тара і тарні матеріали, будівельні матеріали,, передані в переробку, запасні частини, матеріали сільськогосподарського призначення, інші матеріали. [3]
Для правильної організації обліку запасів важливе значення має їх науково обґрунтована класифікація. Запаси можна класифікувати за наступними ознаками
1) за призначенням і причинами утворення: - постійні (частина виробничих і товарних запасів, що забезпечують безперервність виробничого процесу між двома); - сезонні (запаси, що утворяться при сезонному виробництві продукції чи при сезонному транспортуванні)
2) за місцем знаходження: - складські (запаси, що знаходяться на складах підприємства); - у виробництві (запаси, що знаходяться в процесі обробки); - в дорозі (продукція, що відвантажена споживачу, і ще ним не отримана, знаходиться в дорозі)
3) за рівнем наявності на підприємстві: - нормативні (запаси, що відповідають запланованим обсягам запасів, необхідним для забезпечення безперебійної роботи підприємства); - понаднормові (запаси, що перевищують їх нормативну кількість)
4) за наявністю на початок і кінець звітного: - початкові (величина запасів на початок звітного періоду); - кінцеві (величина запасів на кінець звітного періоду)
5) відносно до балансу: - балансові (запаси, що є власністю підприємства і відображаються в балансі); - позабалансові (запаси, що не належать підприємству, і знаходяться у нього через певні обставини)
6) за ступенем ліквідності: - ліквідні (виробничі та товарні запаси, що легко перетворюються на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів); - неліквідні (виробничі та товарні запаси, які неможливо легко перетворити на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів)
7) за походженням: - первинні (запаси, що надійшли на підприємство від інших підприємств і не підлягали обробці на даному підприємстві); - вторинні (матеріали та вироби, що після первинного використання можуть застосовуватися вдруге у виробництві, тобто відходи виробництва та споживання продукції)
8) за обсягом: - вільні (запаси, що знаходяться у надлишку на підприємстві); - обмежені (запаси, що знаходяться в обмеженій кількості на підприємстві)
9) за сферою використання: - у сфері виробництва (запаси, що знаходяться у процесі виробництва, тобто виробничі запаси, незавершене виробництво); - у сфері обігу (запаси, що знаходяться у сфері обігу, тобто готова продукція, товари); - у невиробничій сфері (запаси, що не використовуються у виробництві)
10) за структурою і складом: - запаси виробничі (предмети та засоби праці) (запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, напівфабрикатів власного виробництва, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, палива, запчастин, тари і тарних матеріалів, МШП); - запаси незавершеного виробництва (предмети праці) (частина продукції, що не пройшла всіх стадій обробки та не прийнята відділом технічного контролю (ВТК)); - запаси готової продукції (продукти праці) (продукція, закінчена виробництвом, що прийнята ВТК і знаходиться на складі); - запаси товарні Запаси визнаються підприємством за таких умов - існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням; - їх вартість може бути достовірно визначена. Отже, підприємство включає до складу залишків запасів власні запаси, що перебувають на складах, у магазинах, виробничих цехах, які повністю ним контролюються; - власні запаси, що перебувають на складах, контроль над якими обмежений; - запаси в дорозі, щодо яких за умовами укладених договорів підприємству перейшло право власності; - невідфактуровані поставки. [22]
1.2 Особливості визнання та оцінки виробничих запасів
Однією з обов'язкових умов здійснення процесу виробництва є забезпечення його предметами праці - сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами тощо, з яких або за допомогою яких здійснюється виробництво продукції. Відмітною особливістю їх є одноразове використання в процесі виробництва, перенесення всієї вартості на собівартість виготовленої продукції. Тому контроль за збереженням матеріальних ресурсів, раціональним використанням їх у виробництві має велике значення. Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена. Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності регламентуються відповідно до зазначеного положення під запасами розуміють активи, які:
- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;
- знаходяться в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством. Запаси визнаються активом, якщо існує вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх назва або однорідна група. Тому в подальшій класифікації групи запасів поділяються на підгрупи, а всередині них - на види, сорти, марки, типорозміри тощо. Класифікація запасів оформляється розробкою номенклатури-цінника, тобто систематизованим переліком матеріалів, що використовується підприємством, у якому кожному найменуванню, розміру і сорту присвоюється номенклатурний номер, а також вказуються одиниця виміру і ціна. [20]
Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, які мають однакове призначення і однакові умови використання, застосовується тільки один із зазначених методів.
Метод 1. Оцінка за ідентифікованою собівартістю
Інакше кажучи, «за яку ціну купив, за таку і списав» (у виробництво, на склад готової продукції чи в реалізацію -- залежно від того, які саме виш запасів і з якою метою вибувають). Згідно з П(С)БО 9цей метод застосовують для оцінки вибуття запасів, придбаних з метою їх реалізації на спеціальне замовлення, і запасів, які не замінюють один одного. Однак не зовсім зрозуміло, навіщо у П(С)БО 9 запроваджено таке обмеження в застосуванні методу ідентифікованої собівартості. Можливо, наголос на спецзамовленні та незамінності не треба розуміти як обмеження, а лише в тому сенсі, що застосовувати цей метод оцінки зможуть усі підприємства для спецзамовлень, а у разі незамінності -- в обов'язковому порядку. Найімовірніше, саме так і слід розуміти пункті 17 разом з першим абзацом пункту 16 П(С)БО 9. Адже на багатьох підприємствах давно налагоджено комп'ютерний облік надходження і вибуття запасів за ідентифікованою собівартістю, і оскільки цей метод є найточнішим, немає сенсу змінювати і перебудовувати програми заради впровадження приблизного обліку, яким є облік вибуття за методами середньозваженої собівартості, ФІФО. Інша річ, що термін ідентифікована собівартість раніше не вживався.
Метод 2. Оцінка за середньозваженою собівартістю
Метод середньозваженої собівартості застосовується окремо для кожної сукупності відображених в обліку запасів, однакових за призначенням і споживчими характеристиками. Алгоритм розрахунку середньої вартості одиниці запасу протягом періоду визначається залежно від методу, що застосовується для обліку запасів. Середня вартість одиниці запасів може розглядатися за звітний період. Для розрахунку ціни вибуття при періодичній оцінці беруться до уваги всі дані з надходження запасів за звітний період, а при постійній - лише дані за період, що передував даті останнього вибуття запасів. Цей метод можна застосовувати для оцінки взаємозамінних запасів, при списанні яких не потрібно проводити ідентифікацію (на відміну від попереднього методу). Недоліком вказаного методу є складність визначення середньої ціни в умовах, коли виробничі запаси надходять або витрачаються щоденно.За постійної системи обліку запасів при застосуванні методу середньозваженої собівартості, вартість запасів, що знову надійшли, усереднюється з вартістю наявних запасів.
Метод ФІФО (першими відпускаються запаси, що надійшли раніше) базується на хронології надходження, тобто на припущенні, що одиниці запасів, які були придбані першими, продаються чи використовуються першими, що запобігає їх псуванню, а також, що грошова одиниця є стабільною. Одиниці, які залишаються в запасах на кінець періоду, оцінюються за цінами останніх надходжень товарів.Даний метод найчастіше застосовується для таких видів запасів як фрукти, овочі та інші продукти харчування, коли перші запаси, що надійшли, повинні реалізовуватися у першу чергу, щоб уникнути збитків від їх псування.При постійному обліку вартість витрачених запасів розраховується виходячи з їх загальної вартості безпосередньо при витрачанні чергової партії.
Нормативний метод обліку вибуття запасів є складовою давно відомого в нашій країні нормативного методу обліку витрат (облік за планово-розрахунковими цінами) і базується на нормативному методі калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг). Відповідно до пункту 23 П(С)БО 9 «оцінка за нормативними витратами полягає в застосуванні норм витрат на одиницю продукції які встановлені підприємством з урахуванням нормативних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін». Для забезпечення максимального наближення нормативних витрат до фактичних витрати і ціни мають регулярно у нормативній базі перевірятися і переглядатися.
Метод 5. Метод оцінки вибуття запасів за цінами продажу
Метод оцінки за цінами продаж застосовується підприємствами роздрібної торгівлі з використанням середнього відсотку торгової націнки на товари. Цей метод оцінки застосовують підприємства, які мають значну номенклатуру товарів, що змінюється, з приблизно однаковим рівнем торгової націнки, причому в тих випадку, застосування інших методів оцінки вибуття запасів є невиправданим. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. Отже незважаючи на те, що визнання та оцінка виробничих запасів втілює в собі безліч методів, підприємство обирає для себе найпростіший, який би легко можна було поєднати з нашим законодавством.[19]
1.3 Методологічні засади аналізу використання виробничих запасів підприємства
Безперервність виробництва вимагає, щоб у ньому постійно знаходилась необхідна кількість сировини і матеріалів для їх використання у будь - який момент. Тому необхідність безперебійного постачання виробництва в умовах безперервності попиту, обумовлює створення на підприємствах виробничих запасів у необхідних обсягах. Запаси відіграють центральну роль у раціональній та ефективній діяльності підприємства, є складовою частиною активів підприємства та суттєво впливають на фінансовий результат господарської діяльності, оскільки займають найбільшу питому вагу у собівартості витрат підприємства більшості галузей виробництва різних сфер діяльності. Оскільки розвиток підприємства передбачає наявність виробничих ресурсів певної кількості та якості, то проведення обґрунтованого аналізу використання виробничих ресурсів набуває особливого практичного значення для кожного підприємства. Раціональне використання виробничих ресурсів кожного виробництва є обов'язковою умовою не тільки подальшого розвитку, а й самого існування підприємств. Проведення комплексного аналізу виробничих ресурсів можлива у трьох напрямках:
Перший напрямок - це аналіз впливу укрупнених факторів (або факторних показників) спочатку на обсяг виробництва та реалізації, а потім (з використання показників рівнів рентабельності) у вигляді визначення такого впливу на прибуток.
Другий напрямок полягає у виявленні впливу більш деталізованих факторних показників на прибуток на основі попереднього проведення відповідних математичних перетворень.
Третій напрямок - це економічний аналіз впливу техніко-економічних факторів на використання виробничих ресурсів та прибуток підприємств, тобто техніко-економічний аналіз.[15]
На сучасному етапі йде тенденція прискорення оборотності запасів на підприємстві, а отже і зниження розмірів запасів, аж до роботи з коліс, запаси як і раніше займають головну роль у забезпеченні підприємства нормальними ритмічними умовами роботи.
Для правильної організації обліку запасів важливе значення має їх науково обґрунтована класифікація. Запаси можна класифікувати за наступними ознаками Наведена класифікація запасів забезпечує виконання основних завдань обліку та контролю запасів, серед яких:
· раціональне визначення одиниці обліку запасів та формування номенклатури-цінника;
· організація складського господарства;
· достовірне визначення первісної вартості запасів;
· визначення умов переоцінки запасів на дату балансу та методів їх оцінки вразі вибуття;
· відображення на рахунках обліку операцій з надходження і вибуття запасів та точне визначення залишків запасів;
· розкриття інформації про запаси у примітках до фінансової звітності.
Цілі аналізу ефективного використання виробничих запасів полягають в одержанні найбільш інформативних ключових параметрів, які дають об'єктивну й точну оцінку наявності в підприємства різних видів матеріальних запасів з погляду забезпечення його конкурентоспроможності, уможливлюють оцінку ефективності управлінських рішень щодо формування портфеля замовлень на виробничі запаси, виявлення резервів підвищення ефективності використання запасів, розробку заходів для їх мобілізації. Формування завдань є базовим структурним елементом методики аналізу ефективного використання виробничих запасів. Для досягнення поставлених цілей М. А. Болюх робить наголос на необхідносиі розв'язати комплекс таких завдань:
- вивчення строків, умов поставок та порядку розрахунку обсягів виробничих запасів за укладеними договорами, оцінка обґрунтованості та ефективності формування портфеля замовлень на виробничих запасів;
- визначення характеру складських запасів, оцінка руху та структури споживання матеріальних цінностей за певний період і в динаміці;
- систематизація факторів, які зумовили відхилення фактичних показників використання виробничих запасів від прогнозованих у звітному та в попередніх періодах;
- моделювання взаємозв'язків між обсягами випуску продукції та матеріаломісткістю, матеріаловіддачею та іншими факторними показниками;
- оцінка рівня ефективності використання виробничих запасів через кількісне вимірювання впливу факторів на виявлені відхилення показників матеріаломісткості і матеріаловіддачі;
- підрахунок резервів економії матеріальних ресурсів;
- оцінка можливих варіантів мобілізації виявлених резервів підвищення ефективності використання виробничих запасів;
- розроблення політики управління виробничими запасами і формування нового портфеля замовлень на матеріальні ресурси.[6]
РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВА ВАТ "ЗАХІДЕНЕРГО" ДОБРОТВІРСЬКОЇ ТЕС
2.1 Аналіз ефективності використання запасів в системі управління виробничою діяльністю підприємства
Недоліки в постачанні, зменшення обсягів матеріалів у поточних запасах та перевитрати матеріалів при їх використанні можуть певною мірою компенсуватися економією їх у виробничому процесі, але для цього необхідно провести оцінку ефективності використання запасів за допомогою системи різноманітних показників. Для характеристики ефективності використання виробничих запасів застосовуються узагальнюючі і часткові показники. До узагальнюючих показників відносяться матеріаловіддача, матеріалоємність, питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, швидкість оборотності (тривалість обороту), коефіцієнт оборотності (кількість оборотів). Часткові показники ефективності запасів використовуються для характеристики ефективності використання окремих елементів запасів, а також для оцінки матеріаломісткості окремих виробів.[8]
Мета аналізу показників використання виробничих запасів полягає в зниженні частки матеріальних витрат в собівартості продукції. Матеріаломісткість продукції характеризує матеріальні витрати, що припадають на кожну гривню виробленої продукції.
Зниження матеріаломісткості залежить від підвищення рівня конструкторських розробок, в тому числі зниження чистої ваги виробів, вдосконалення технологій виробництва і підвищення якості матеріалів. Матеріаловіддача дозволяє не лише оцінити зміни фактичного рівня використаних запасів у порівнянні з попередніми періодами, але й виявити резерви збільшення обсягів виробництва.
В процесі аналізу необхідно перевірити, чи впроваджуються науково-технічні досягнення, направлені на підвищення ефективності використання запасів, чи створені для цього необхідні предмети праці, системи машин, високо економні, маловідходні і безвідходні технологічні процеси. Важливим розділом аналізу є вивчення заходів, які проводяться підприємством для скорочення відходів і втрат матеріалів по всіх стадіях їх обробки, зберігання і транспортування, більш повному використанню у виробництві вторинних ресурсів і супутніх продуктів.
Питома матеріаломісткість може бути розрахована, як у вартісному, так і в натуральному чи умовно-натуральному вираженні. Загальна матеріаломісткість залежить від структури виготовленої продукції, цін на запаси і відпускних цін на продукцію. Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції відображає не тільки рівень використання запасів, але й структуру виробництва продукції, тобто є воно матеріаломістким чи ні. Коефіцієнт використання запасів - це співвідношення суми фактичних матеріальних витрат і величини матеріальних витрат, обчисленої за плановою калькуляцією і фактичним випуском та асортиментом продукції.
Коефіцієнт оборотності запасів (коефіцієнт інтенсивності використання) розраховується діленням собівартості реалізованої за звітний період продукції на вартість виробничих запасів Тривалість обороту виробничих запасів представляє собою кількість днів, яка необхідна для перетворення виробничих запасів в грошову форму і є величиною оберненою до коефіцієнта оборотності.
Дані щодо динаміки узагальнюючих показників ефективності використання виробничих запасів ВАТ "Західенерго" Добротвірської ТЕС наведено у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 Динаміка показників ефективності використання запасів ВАТ "Західенерго" Добротвірської ТЕС
Матеріаломісткість, грн/кВт. - год.
Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції
Коефіцієнт оборотності запасів, оборотів/рік
Тривалість обороту виробничих запасів, днів
Обсяг виробленої продукції, тис. кВт. - год.
У досліджуваному періоді спостерігається зростання матеріаломісткості на 11,5% і відповідне зменшення матеріаловіддачі на 10,31%, при зростанні питомої ваги матеріальних витрат у собівартості продукції на 1,72%. При цьому обсяг виробленої продукції у 2016 році, порівняно з попереднім знижується на 5,46%, що в абсолютному значенні становить 113069 тис. кВт. - год., матеріальні витрати збільшилися на 5,41%, а собівартість продукції зросла на 3,63%. Окрім того, рівень оборотності виробничих запасів, який значною мірою залежить від галузевих особливостей, знижується в 2016 році до 12,18 оборотів, порівняно з 2015 р., в якому даний показник становив 13,34 обороти, що означає погіршення організації взаємозв'язків з клієнтами. В свою чергу, кількість днів, яка необхідна для перетворення виробничих запасів в грошову форму зростає у 2016 р. порівняно з 2015 р. майже на 10%. Для визначення економії чи перевитрат матеріалів за рахунок зниження чи збільшення матеріаломісткості продукції зміну коефіцієнта матеріаломісткості множать на матеріальні витрати базового періоду. Додатковий випуск продукції визначають шляхом множення перевитрат матеріалів на матеріаловіддачу базового періоду або діленням перевитрат на матеріаломісткість продукції. Таким чином, перевитрати матеріалів ВАТ "Західенерго" Добротвірської ТЕС, становлять (0,02*285674) 5713,48 тис. грн., а додатковий випуск продукції (5713,48*7,25) складає 41422,73 тис. грн.
Необхідно також оцінити питому вагу витрат окремих видів матеріалів у собівартості продукції (табл.2.2.).
Таблиця 2.2 Питому вага витрат матеріалів у собівартості випущеної електро- та теплоенергії ВАТ "Західенерго" Добротвірської ТЕС (тис. грн.)
Дані вищенаведеної таблиці свідчать про те, що у 2016 р., в порівнянні з 2015 р., частка таких матеріалів як мазут та вугілля зросла відповідно на 0,03 та 5,28%, а газу зменшилася на 3,9% у загальній величині собівартості продукції.
Отже, ситуацію, що склалася на підприємстві, можна оцінити негативно. Так, адже на фоні зростання матеріальних витрат, собівартості продукції, вартості запасів та одночасного зниження обсягу виробленої продукції в натуральних показниках, спостерігається суттєве погіршення усіх показників ефективності використання запасів підприємства. При цьому, важливо звернути увагу на те, що споживчі властивості виробленої енергії протягом досліджуваного періоду не змінилися. В даному випадку мова йде про питому, параметральну та конструктивну матеріаломісткість.
2.2 Аналіз забезпеченості підприємства запасами
Важливим фактором розвитку виробництва є стабільна забезпеченість підприємства запасами та їх ефективне використання. Враховуючи те, що витрати сировини, матеріалів, палива, напівфабрикатів займають 80-90% серед всіх витрат на виробництво продукції, то головною метою аналізу є визначення забезпеченості підприємства різними видами запасів та пошук резервів раціонального їх використання. Цими питаннями на Добротвірській ТЕС ВАТ "Західенерго" займається відділ матеріально-технічного постачання та планово-економічний відділ. Служба матеріально-технічного постачання складає графіки укладання договорів з підприємствами-постачальниками з урахуванням розрахунків планово-економічного відділу. Під ресурсним забезпеченням розуміється об'єднання двох або більше видів діяльності в цілях планування, здійснення і контролю потоків сировини, напівфабрикатів і готових виробів з моменту їх виникнення до моменту споживання. До подібних видів діяльності відносяться також: послуги що надаються клієнту, прогнозування попиту, переміщення товару в ході його реалізації, управління запасами, навантажувально-розвантажувальні роботи, обробка замовлень, після продажне обслуговування і поставка запчастин, вибір місця розміщення підприємства і складських приміщень, вторинне використання сировини або відновлюваних матеріалів, організація транспортних перевезень і самі ці перевезення, а також складські операції.
Розглянемо основні складові процесу
Визначення оптимального рівня виробничих запасів курсовая работа. Экономика и экономическая теория.
Курсовая работа: Керамические изделия для строительной промышленности
Сочинение Описания Зимний Вечер
Реферат: Конвертируемость национальных валют, ее типы
Контрольная Работа На Тему Теории Деятельности Человека
Дипломная работа по теме Подстанция 220/110/35/6 кВ
Чем Отличается Сочинение От Изложения
Сколько Слов Нужно В Эссе
Реферат: Теория государства и права в системе общественных и юридических наук 2
Реферат Производство Бумаги
Курсовая работа по теме Особенности применения материального стимулирования в ООО 'Сосновка'
Реферат по теме Новокаиновые блокады регионального действия, то есть непосредственно действующие на патологический процесс
Доход С Учетом Курсовой Разницы
Курсовая Работа Список Используемой Литературы
Реферат по теме Создание основных средств собственными силами предприятия
Реферат по теме Социологическое изучение общественного мнения
Эссе Педагогические Исследования
Сочинение: Тема России в лирике А.А. Ахматовой
Доклад по теме Создание системы государственного образования. Книгоиздательское дело
Курсовая работа: Государственное управление и его принципы в ситуации социального и политического конфликта
Реферат: Israel Essay Research Paper IsraelI did my
Понятие и способы вычисления первообразной - Математика контрольная работа
Анализ деятельности Международного союза электросвязи в сфере телекоммуникаций - Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника реферат
Палестино-израильский переговорный процесс до и после: начало Интифады - Международные отношения и мировая экономика курсовая работа