Використання інформаційно-комунікаційних технологій для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів під час уроків технологій - Педагогика дипломная работа

Главная

Педагогика
Використання інформаційно-комунікаційних технологій для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів під час уроків технологій

Засоби інформаційно-комунікаційних технологій в освіті та навчанні предмета "Технології". Інтелектуальні передумови навчання за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій та Інтернету. Штучне освітлення в майстерні предмета "Технології".


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Вінницький державний педагогічний університет
Інститут математики, фізики та технологічної освіти
Кафедра інноваційних та інформаційних технологій в освіті
Тема: «Використання інформаційно-комунікаційних технологій для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів під час уроків технологій»
Розділ 1. Засоби інформаційно-комунікаційних технологій в освіті та навчанні предмета «Технології»
1.1 Психологічні передумови активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках з дисципліни «Технології»
1.2 Інформаційно-комунікаційні технології як засіб підвищення активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології»
1.3 Проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11класів на уроках предмета «Технології» в процесі використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій
1.4 Проблема співвідношення обсягу інформації, що може засвоїти учень через засоби інформаційно-комунікаційних технологій та обсягу понять, що учень може дізнатися використовуючи традиційні бібліотечні джерела
Розділ 2. Методологічні та теоретичні аспекти використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні предмета «Технології»
2.1 Інтелектуальні передумови навчання за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема глобальної мережі Інтернет
2.2 Особливості функцій вчителя в навчальному процесі з використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій для активізації пізнавальної діяльності учнів
2.3 Експериментальна перевірка ефективності впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на уроках предмета «Технології», як засобу активізації пізнавальної діяльності учнів під час організації конструкторсько-технічної діяльності
2.4 Штучне освітлення в майстерні предмета «Технології»
Актуальність і доцільність дослідження. Крокуючи у нове тисячоліття і захопивши з собою всі досягнення сторіччя, що минуло, ми вже не мислимо прогрес без персональних комп'ютерів, що впевнено увійшли в наше життя. Повторюючи шлях людини-творця, комп'ютер знайшов своє місце в багатьох сферах людської діяльності: науці, економіці, мистецтві, освіті тощо. І чим ширшими можливостями наділяє нові комп'ютери людина, тим різноманітнішими стає їх застосування.
Сучасний комп'ютер здатний обробляти колосальні обсяги інформації. Це привело до переходу суспільства на новий ступінь його розвитку - інформаційний. На відміну від попереднього - індустріального етапу - основним джерелом розвитку суспільства є інформація. Комп'ютер є засобом її обробки. Тому перелік професій, пов'язаних з використанням комп'ютерів, дедалі ширшає і вміти працювати з ними має кожний.
Ще на початку XX століття людина у 18 років могла зі своїми знаннями починати працювати, будувати своє власне життя. Розвиток науки підвищував лише фізичну силу людини. З появою інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) наука дала можливість втручатися в діяльність мозку, що підвищило можливості психологічної діяльності людини, але обмежила її простір мислення однозначними комп'ютерними алгоритмами. Темпи розвитку ІКТ дуже значні в порівнянні з темпами зміни психології людини, яка потребує засвоювання нових можливостей цих технологій. Ці різні темпи розвитку можливостей ІКТ і людської психіки створюють психолого-педагогічні проблеми в процесі застосування в навчанні інноваційних технологій.
Після фундаментальних робіт Л.C. Виготського, Ж. Піаже, Дж. Брудера стало зрозумілим, що в процесі розглядання та вивчення фізичних об'єктів ми будуємо їх „психологічні” еквіваленти у формі концептуальних моделей. Потім ми будуємо за їх допомогою різні версії нашої внутрішньої реальності або реальності, що допомагає нам їх переживати віртуально. Кібернетичний простір активно формує людську психіку. Який вплив справлять віртуальні психологічні моделі обчислювальної техніки на молоду людину, науковцями-педагогами повністю не вивчено. Проте не використовувати ІКТ ми не можемо тому, що вони розширюють наші педагогічні можливості й наближають студентів до активної творчої діяльності.
У сфері освіти комп'ютеру належить головне місце серед сучасних технічних засобів, оскільки удосконалення методів і засобів ІКТ створює реальні умови для розвитку творчих здібностей людини на кожному етапі її життя. З ІКТ ми нині поєднуємо реальні можливості побудови відкритої системи освіти, у якій кожна людина може обрати свою власну траєкторію навчання. Використання комп'ютерів допомагає індивідуалізації навчального процесу за рахунок програмування й адаптації навчальних програм.
Нові можливості для навчального процесу відкривають ІКТ, зокрема Інтернет і телекомунікаційні технології, які мають у своїй основі глобальні мережі й інтелектуальні комп'ютерні системи. Об'єднання цих систем і мереж складає основу нової інформаційної цивілізації.
Застосування ІКТ і в тому числі Інтернет на уроках «Технології», як засобу активізації пізнавальної діяльності учнів відіграє надзвичайно важливу роль, наприклад на уроках на яких вчитель не може показати найсучасніші інструменти які використовуються для обробки деревини чи металів.
Процес розвитку пізнавальної діяльності учнів на уроках «Технології» передбачає планомірну і кропітку роботу з молодою людиною щодо розвитку її пізнавальної діяльності. Одним з основних напрямів модернізації й удосконалення цього процесу є використання можливостей ІКТ, які знаходять усе більше використання в різних сферах нашого суспільства.
У законі ”Про національну програму інформатизації” (1998), Концепції Національної програми інформатизації (1998), Указі Президента України “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет на забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні” (2000) підкреслюється важливість використання ІКТ в умовах інформаційного суспільства, зокрема для освітньої галузі. Саме тому застосування засобів Інтернет набуває особливої актуальності [9, с. 365].
В умовах входження України в інформаційну стадію розвитку суспільства в наукових дослідженнях приділяється значна увага проблемі використання ІКТ в освітньому просторі, а саме: впровадження ІКТ в освітній процес навчальних закладів Н.В. Апатов, Р.С. Гуревич, М.І. Жалдак, В.Ф. Заболотний, М.Ю. Кадемія, Н.М. Кириленко, С.С. Кізім, О.М. Коваль, Л.С. Шевченко), використанню освітніх можливостей мережі Інтернет (Л.В. Брескіна, Р.С. Гуревич, М.Ю. Кадемія, Н.В. Морзе, А.В. Співаковький).
Разом з тим теоретичний аналіз наукових праць і вивчення наукового досвіду із застосуванням засобів ІКТ, в тому числі, Інтернет на уроках «Технології» свідчить, що таке впровадження ще недостатньо досліджено у теоретичному і практичному аспектах зокрема мало дослідженими залишаються можливості ІКТ, в тому числі, мережі Інтернет у підвищені ефективності формування знань, умінь і навичок школярів з предмету «Технології», проблема сприйняття інформації через всесвітню мережу Інтернет.
Враховуючи соціальну значущість впровадження ІКТ, зокрема Інтернет-технологій у навчання дисципліни «Технології», для соціально-економічного розвитку країни в умовах динамічних змін, актуальність і доцільність розв'язання багатьох проблем поставлених перед учнями, постійне зростання популярності засобів ІКТ, в тому числі, мережі Інтернет серед молоді, зокрема у розв'язанні освітніх питань, а також недостатню теоретичну і практичну розробку проблеми застосування засобів ІКТ, зокрема Інтернет на уроках «Технології» в пізнавальній діяльності учнів, темою дипломного дослідження було обрано: “Використання інформаційно-комунікаційних технологій для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів під час уроків технологій” .
Мета дослідження: експериментально перевірити ефективність застосування інформаційно-комунікаційних технологій на уроках з дисципліни «Технології», як засобу пізнавальної діяльності учнів.
Об'єкт дослідження: процес розвитку пізнавальної діяльності учнів.
Предмет дослідження: зміст і методи застосування інформаційно-комунікаційних технологій в активізації пізнавальної діяльності учнів.
Гіпотеза дослідження полягає у тому що розвиток пізнавальної діяльності учнів засобами інформаційно-комунікаційних технологій набуває ефективності, якщо здійснюється системно і дозволяє:
? відповідно до поставленої мети здійснити інтерактивний зв'язок через створення віртуального середовища між суб'єктами пізнавальної діяльності;
? учневі систематизувати й узагальнити одержану навчальну інформацію з метою активізації розвитку пізнавальної діяльності.
Відповідно до мети, об'єкта, предмета і гіпотези дослідження визначенні завдання:
1. Прочитати та проаналізувати літературу з даної проблеми.
2. Проаналізувати стан дослідження проблеми підвищення ефективності формування знань, умінь і навичок школярів на уроках з предмету «Технології» в процесі використання інформаційно-комунікаційних технологій в педагогічній теорії і практиці.
3. Дослідити вплив запропонованої методики впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання дисципліни «Технології» на інтерес школярів до навчання й активізацію пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках.
5. Експериментально перевірити ефективність використання інформаційно-комунікаційних технологій, як засобу активізації пізнавальної діяльності учнів10-11 класів на уроках з предмету «Технології».
1. Теоретичний аналіз і синтез застосування інформаційно-комунікаційних технологій, у процесі визначення мети, об'єкта, предмета, завдань дослідження, ефективних для розвитку пізнавальної діяльності школярів засобами ІКТ.
2. Аналіз досвіду роботи вчителів загальноосвітніх шкіл з використання інформаційно-комунікаційних технологій як засобу пізнавальної діяльності учнів.
Р озділ 1 . З асоби інформаційно-комунікаційних технологій в освіті та навчанні предмета «Т ехнології »
1.1 Психологічні передумови активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках з дисципліни «Технології»
Кожний учитель дисципліни «Технології» хоче, щоб його учні з цікавістю і бажанням навчалися в школі. У цьому зацікавлені й батьки учнів. Проте часом і вчителям, і батькам доводиться з жалем констатувати: «не хоче навчатися», «міг би чудово навчатися, а бажання немає». У цих випадках ми зустрічаємося з тим, що в учня не сформувалися потреби в знаннях, немає інтересу до навчання.
У чому сутність потреби в знаннях? Як вона виникає? Як вона розвивається? Які педагогічні засоби можна використовувати для формування в учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології» інтересу до знань? Ці питання хвилюють багатьох педагогів і батьків.
Вчителі знають, що школяра не можна успішно навчати, якщо він відноситься до навчання і знань байдуже, без інтересу. Тому інтереси учнів треба формувати і розвивати для активізації пізнавальної діяльності.
Розглядаючи питання про інтерес учнів 10-11 класів до предмета «Технології», треба торкнутися таких дуже важливих питань цієї проблеми як: сутність інтересу, його значення в навчанні, особливості юнацького віку і які інтереси їм притаманні.
Метою дослідження є з'ясування таких питань: які інтереси є в учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології», їх ставлення до навчання, які чинники впливають на виникнення і розвиток інтересу, як інтерес впливає на успішність школярів.
Пізнавальна діяльність людини становить досить складний процес взаємодії зовнішніх і внутрішніх умов. Зовнішні впливи є визначальними в розвитку пізнавальної активності особистості, але в міру розвитку свідомості людини, утвердження спрямованості її особистості все більшу роль в її діяльності набувають внутрішні умови: досвід, світогляд, інтереси і потреби. Ці чинники у своїй суперечливій єдності і складають спрямованість у діяльності особистості, що робить вплив на весь розвиток психологічних процесів людини. Завдяки спрямованості особистості школяра вся його пізнавальна діяльність набуває вибіркового характеру, що створює стійку увагу до предмета пізнання. Під впливом стійкої уваги до об'єкта пізнання вдосконалюється і сформована динамічна система психічних процесів, що забезпечує розвиток пізнавальної активності й самостійності особистості школяра [45, c.123].
Справді, немає, і не може бути активною пізнавальна діяльність людини без стійкої уваги з її боку до законів і явищ навколишнього світу. Пізнавальна діяльність особистості завжди пов'язана з будь-яким об'єктом, завданням, завжди цілеспрямована, - в першу чергу на ті об'єкти і явища, які мають життєве значення та цікаві для особистості.
Різна ступінь зацікавленості особистості в об'єкті або явищі породжує різне ставлення до діяльності, а, отже, і рівень пізнавальної активності й самостійності. І це закономірно. В процесі цілеспрямованої пізнавальної діяльності людина не лише виявляє своє ставлення до об'єктів навколишнього світу, а й пробуджує не лише пізнавальне, а й регулятивне значення: вони не лише допомагають засвоювати нові знання, а й здійснюють плідний вплив на формування ставлення до самої пізнавальної діяльності [45, c. 87]. технологія навчання освіта інтернет
Пізнавальний інтерес - це інтерес до навчальної діяльності, до набуття знань, до науки.
Виникнення пізнавального інтересу залежить у першу чергу від рівня розвитку учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології»,, їхнього досвіду, знань, того ґрунту, який живить інтерес, а з іншого боку, від способу подання навчального матеріалу.
Інтерес учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології», є визначальним чинником у процесі оволодіння знаннями. Знані педагоги - класики усіх часів підкреслювали першорядне значення в навчанні інтересу, любові до знань. Цікаве навчання не виключає вміння працювати із зусиллям, а, навпаки, сприяє цьому.
Тому, одним з найважливіших завдань педагогів має бути - виявлення наявних інтересів, розвиток і виховання інтересу до знань в учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології».
Інтерес - це форма прояву пізнавальних потреб, що забезпечує спрямованість особистості на усвідомлення цілей діяльності і тим самим сприяє орієнтуванні, ознайомленню з новими фактами, більш повному і глибокому відображенню дійсності [45, c. 87].
У зв'язку з цим інтерес визначається як емоційно-пізнавальне ставлення, безпосередньо мотивоване, що мають тенденцію переходити в пізнавальну спрямованість особистості. Від безпосередньо мотивованого емоційного переживання (любові, захопленості) інтерес відрізняється наявністю емоційно-пізнавальних відносин, не розкладених на елементи інтелектуальної емоції - радість пізнання. Від почуття обов'язку і відповідальності, свідомого ставлення інтерес відрізняється наявністю безпосереднього мотиву, поява радості пізнання (крім радості виконаного боргу) свідчить про появу інтересу.
Однак пізнавальний інтерес не завжди спонукає особистість до активної навчальної діяльності. Ці інтереси лише тоді перетворюються на необхідну спрагу пізнання, піднімаються на рівень духовної потреби, коли вони включаються в загальну систему мотивів, що визначають життєві позиції особистості, її спрямованість на пізнавальну діяльність [69, c. 115].
Проблема інтересу в навчанні не нова. Значення його стверджували багато дидактів минулого. У найрізноманітніших трактуваннях проблеми в класичній педагогіці головну функцію його всі бачили в тому, щоб наблизити учня до навчання, заохотити, «зачепити» так, щоб навчання для учня стало бажаним, потребою, без задоволення якої немислимо його благополучне формування.
Пізнавальний інтерес потрібно визнавати одним із чинників навчального процесу, вплив якого незаперечно як на створення світлої і радісної атмосфери навчання, так і на інтенсивність перебігу пізнавальної діяльності учнів.
За наявності пізнавальних інтересів навчання стає близькою, життєво значущою діяльністю, у якій сам школяр кровно зацікавлений.
Методика вивчення і формування пізнавальних інтересів учнів - питання в рівній мірі актуальне для дослідження проблеми, так і для практики навчання і виховання. До методів дослідження пізнавального інтересу учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології» підійдемо, перш за все, з позиції загальної проблеми виховання і розвитку, в фарватері якої виявляються найважливіші тенденції формування і розвитку будь-якої властивості особистості.
Процес формування пізнавального інтересу, як і будь-якої сторони особистості, відбувається в діяльності, структура якої (її завдання, зміст, способи та мотиви) складають об'єктивну основу розвитку пізнавального інтересу [80, c. 47].
Головний вид цієї діяльності - навчання, в процесі якого відбувається систематичне оволодіння знаннями в різних предметних сферах, придбання та вдосконалення способів (умінь і навичок) пізнавальної діяльності, трансформування цілей, що висуваються суспільством, школою, в мотиви діяльності самого навчання.
Навчання закладає основи пізнавального інтересу, але не вичерпує собою всіх можливостей його формування. У будь-якому виді діяльності, оскільки пізнавальна і практична сторони для особистості не відособлені, є необхідний ґрунт для формування пізнавального інтересу. Особливо сприятлива діяльність, пов'язана з предметом інтересу учня. В зв'язку з цим широка позанавчальна діяльність становить значний простір для формування пізнавального діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології».
Ефект пізнавальної діяльності для формування пізнавального інтересу школярів залежить від педагогічно правильної її організації, використання об'єктивних умов і внутрішніх можливостей особистості учня. До останніх відносяться потреби, система цілей і завдань особистості, її позиції, на основі якої виникають складні відносини до предметного світу і до людей, рівень загального розумового розвитку і виявляє у себе зачатки новоутворень. Формування пізнавальних інтересів та активності особистості - процеси взаємообумовлені. Пізнавальний інтерес породжує активність, але, в свою чергу, підвищення активності зміцнює та поглиблює пізнавальну діяльність учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології». В процесі дослідження інтересів використовують такі методи - анкетування, твори, експериментальні завдання, інтерв'ю, лабораторний експеримент, спостереження, педагогічний експеримент, психологічне тестування. Тепер розгляньмо докладно всі зазначені питання проблеми пізнавального інтересу і його впливу на навчання, на активізацію пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології».
Весь багатовіковий досвід минулого дає підставу стверджувати, що інтерес у навчанні становить важливий і сприятливий чинник його побудови.
Ян Амос Коменський [36], що зробив революцію в дидактиці, розглядаючи нову школу як джерело радості, світла і знання, вважав інтерес одним з головних шляхів створення цієї світлої і радісної обстановки навчання. Ж.-Ж. Руссо, спираючись на безпосередній інтерес вихованця до оточуючих його предметів і явищ, намагався будувати доступне і приємне дитині навчання. К.Д. Ушинський [77, c. 175] в інтересі бачив основою внутрішній механізм успішного навчання. Він показав, що зовнішній механізм приневолювання не досягає потрібного результату. Навіть І.Ф. Гербарт, визнаючи інтерес іманентною властивістю, закликав учителів не бути нудними, а засновувати навчання на інтересах, притаманних дитині. К.Д. Ушинський писав, що навчання, позбавлене всякого інтересу і взяте лише силою примусу, хоча б його черпати з кращого джерела - з любові до вихователя, вбиває в навчанні бажання вчитися, без якої він далеко не піде. Науковець вважав, що потрібно зробити навчальну роботу наскільки можливо цікавою, і, не перетворювати цю роботу в забаву [77, c. 457-458].
Цікаве навчання не виключає вміння працювати із зусиллям, а навпаки, сприяє цьому.
Загальна теорія інтересу, що розроблялася радянськими психологами (Б.Г. Ананьєв, М.Ф. Бєляєв, Л.І. Божович, Л.А. Гордон, С.Л. Рубінштейн та ін.), розкриває матеріалістичний підхід до цієї складної проблеми. Поняття «інтерес» не умоглядно [1] . Воно відображає об'єктивно наявні стосунки особистості які проявляються в результаті впливу реальних умов життя, діяльності людини.
Витоки інтересу лежать у суспільному житті. В інтересі виражено єдність об'єктивного і суб'єктивного. Психологія вважає, що за допомогою інтересу встановлюється зв'язок суб'єкта з об'єктом. Все, що становить предмет інтересу, взято людиною з об'єктивної дійсності. Проте предметом дослідження в інтересі для людини, є далеко не все, а лише те, що має для неї необхідність, значимість, цінність і привабливість. Педагогічний підхід до вирішення цього питання має полягати в тому, щоб:
? оголювати в педагогічному процесі об'єктивні можливості цікавих сторін, явищ навколишнього життя;
? порушувати і постійно підтримувати у школярів стан активної зацікавленості (а не байдужості) навколишніми явищами, моральними, естетичними, науковими цінностями;
? усією системою навчання і виховання цілеспрямовано формувати інтерес як цінну властивість особистості, що сприяють її творчій активності, її цілісному розвитку [ 80, c. 302].
Інтереси - результат формування особистості. Вони супроводжують її розвиток і сприяють йому. Дослідження радянських психологів стверджують, що формування інтересу - не замкнутий у собі автономний процес. Воно зумовлено соціальним оточенням, сферою і характером діяльності не тільки самої людини, а й людей, що її оточують процесами навчання і виховання, що володіють особливими стимулами збудження інтересу, колективом, активністю самої особистості, її позицією та її роллю у діяльності колективу [45, c. 137].
Сучасна дидактика, спираючись на новітні досягнення педагогіки і психології, бачить в інтересі ще більші можливості і для навчання, і для розвитку, і для формування особистості учня в цілому. В навчанні фігурує особливий вид інтересу - інтерес до пізнання, як його тепер прийнято називати, пізнавальний інтерес. Його сфера - пізнавальна діяльність, у процесі якої відбувається оволодіння змістом навчальних предметів і необхідними способами або вміннями та навичками, за допомогою, яких учень одержує освіту [15].
Загальновідомо, що навчати приємніше і радісніше того, хто хоче навчатися, хто відчуває задоволення від своєї навчальної праці, хто виявляє інтерес до знань. І, навпаки, важко і прикро навчати тих, хто не має бажання пізнавати нове, хто дивиться на навчання, на школу як на важкий тягар і хто часом чинить опір кожному починанню вчителя, кожному, навіть розумному впливу з боку.
Тому, проблема інтересу в навчанні стала і стоїть донині. Аналіз психологічної структури пізнавального інтересу призвів радянських психологів (С.Л. Рубінштейн, Л.А. Гордон, О.М. Леонтьєв) до висновку, що це суто особистісна освіта, зв'язана з потребами, в якій злито в органічній єдності, представлені всі важливі для особистості процеси: інтелектуальні, емоційні, вольові.
Інтерес виступає як важлива особистісна характеристика учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології» і як інтегральне пізнавально-емоційне ставлення школяра до навчання. Інтерес є віддзеркаленням складних процесів, що відбуваються у діяльності та її мотиваційній сфері. «Зробити навчальний предмет цікавим, - писав О.М. Леонтьєв, - це, значить, зробити його дійсним або створити знову певний мотив, а також створити відповідні цілі школярів» [45, c. 208]. «Процес формування інтересів, - зазначає Г.І. Щукіна, - відбувається в діяльності, структура якої складає об'єктивну основу розвитку пізнавальних інтересів» [84, с. 105]. За зовнішніми проявами інтересів школярів, учителю треба прагнути шукати, знаходити більш глибокі відносини сенсу навчання, його мотивів, цілей, емоцій і всіх інших мотивів даного учня.
Особливе значення для виховання зрілих форм навчально-пізнавальних інтересів у юнацькому віці мають самостійні форми навчальної діяльності, розгортання форм самоконтролю і самооцінки. Резервами є стійкі інтереси до виявлення узагальнених закономірностей у навчальному предметі і до способів добування знань, інтерес до спільної колективної навчальної роботи й інтерес школярів до використання їх у соціально-значущих видах діяльності.
? виборча спрямованість психічних процесів людини на об'єкти та явища навколишнього світу;
? тенденція, прагнення, потреба особистості займатися саме даною галуззю явищ, даною діяльністю, яка приносить задоволення;
? потужний побудник активної особистості, під впливом якого всі психічні процеси проходять особливо інтенсивно і напружено, а діяльність стає захоплюючою і продуктивною;
? особливе виборче ставлення до навколишнього світу, до його об'єктів, явищ, процесів [80, c. 33].
У школі об'єктом пізнавального інтересу учнів є зміст навчальних предметів, оволодіння якими складає основне призначення навчання.
У сферу пізнавального інтересу включається не лише здобування школярами знань, а й процес оволодіння знаннями, процес навчання в цілому, що дозволяє набувати необхідні способи пізнавання та сприяє постійному поступального руху школяра.
Пізнавальна діяльність зможе набути характеру схильності, якщо людина посилено і постійно займається певним видом діяльності, вважає за краще цей вид діяльності іншим, якщо, нарешті, вона пов'язує з діяльністю життєві плани.
Пізнавальний інтерес не завжди і не обов'язково розвивається в схильності. Цінність його для розвитку особистості полягає в тому, що пізнавальна діяльність у даній предметній галузі під впливом інтересу до неї активізує психічні процеси особистості, приносить їй глибокі інтелектуальні задоволення, що сприяють емоційному підйому, що пізнавальний інтерес виступає як важливий мотив активності особистості, її пізнавальної діяльності[80, c. 305].
Елементи пізнавальної спрямованості мають місце в будь-якому інтересі, тому, що, цікавлячись предметом або явищем, людина, природно, хоче ближче його дізнатися, ознайомитися з ним.
Пізнавальний інтерес становить сплав, найважливіший для розвитку особистості, психічних процесів. У інтелектуальної діяльності, що проходить під впливом пізнавальних інтересів, виявляється:
? готовність до вирішення завдання.
Емоційні прояви, вкладені в пізнавальний інтерес:
Інтелектуальний, вольовий і емоційний боки, пізнавального інтересу становлять не його частини, а єдине, взаємопов'язане ціле.
Важливою особливістю пізнавального інтересу є також і те, що центром його буває така пізнавальна діяльність, яка вимагає від людини активної, пошукової або творчої роботи, а не елементарного орієнтування на новизну і несподіванки.
Пізнавальний інтерес - явище різноманітне, тому на процес навчання і виховання він може впливати різними своїми сторонами.
Пізнавальний інтерес виступає як найцінніший мотив навчальної діяльності.
Допитливість, готовність до пізнавальної діяльності, «спрага знань» - все це різні вирази пізнавальної спрямованості особистості, в основі якої лежить пізнавальний інтерес, який визначає активне ставлення до світу і до процесу його пізнання [69, c. 118].
Формування цієї риси особистості надзвичайно благодійно позначається на всьому розвитку учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології». Їхня розумова і моральна енергія знаходить вихід і відповідає їхньому інтересу діяльності, яка завдяки сильним внутрішнім спонуканням підвищує інтенсивність усіх психічних процесів: мислення, уява, пам'ять, воля, емоції. В свою чергу, сама діяльність, зігріта радістю пізнання, насичена думкою і пошуком, стає більш успішною, продуктивною і творчою. Все це, зміцнює почуття власної гідності школяра, незмірно підвищує питому вагу його участі в колективі однолітків і цінність його особистості в очах дорослих.
Отже, кожний із цих видів інтересу може стати і етапом його розвитку. В одній галузі знань інтерес може існувати як епізодичний, в іншій, виникнувши як стійкий, згаснути, стати епізодом або перейти в особистісний інтерес. Стійкий інтерес завжди є проміжним, але важливим для періоду навчання школяра [53, c. 75].
У школярів одного й того ж класу пізнавальний інтерес може мати рівний рівень свого розвитку і різний характер прояву, зумовлених різним досвідом, особливими шляхами індивідуального розвитку.
Елементарним рівнем пізнавального інтересу можна вважати відкритий, безпосередній інтерес до нових фактів, до цікавих явищ, які фігурують в інформації, що учні одержують на уроці.
Більш високим рівнем пізнавальної діяльності є інтерес до пізнання істотних властивостей предметів або явищ, що становлять більш глибоку і часто невидиму внутрішню суть. Цей рівень вимагає пошуку, здогадів, активного оперування наявними знаннями, набутими способами.
На цьому рівні пізнавальний інтерес часто пов'язаний з вирішенням завдань прикладного характеру, в яких учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології» цікавить не стільки принцип дії, як механізм, за допомогою якого вони відбуваються. На цьому рівні інтерес вже не знаходиться на поверхні окремих фактів, але ще не настільки проникає у свідомість, щоб виявити закономірності. Цей рівень, мабуть, можна назвати стадією описовості, в якій фіксація зовнішніх ознак та істотних властивостей досліджуваного знаходиться на рівних стадіях. Ця стадія, як показали дослідження, характерна для учнів, які ще не мають достатньо теоретичного багажу, щоб проникнути в суть і глибину речей, але вже відірвалися до дедуктивного, самостійного підходу в навчанні.
Ще більш високий рівень інтересу становить інтерес учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології» до причинно-наслідкових зв'язків, до виявлення закономірностей, до встановлення загальних принципів явищ, що діють у різних умовах. Цей рівень буває, пов'язаний з елементами дослідницької творчої діяльності, з придбанням нових і вдосконаленням попередніх способів навчання. На цьому рівні навчальний процес відчутно просувається в учня, який виявляє не лише схоплювання загального змісту, а й глибоке опосередковане усвідомлення найважливіших, істотних сторін досліджуваного, який здатний бачити діалектику явищ, виявити глибокий інтерес до пізнання закономірностей [45, c. 207].
Інтерес до навчання може бути відносно стійкий, і пов'язаний
Використання інформаційно-комунікаційних технологій для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів під час уроків технологій дипломная работа. Педагогика.
Эссе Про Архитектуру
Реферат: Теория спортивных соревнований
Сочинение: Идеи декабризма в комедии А. Грибоедова Горе от ума. Чацкий и декабристы
Мое Первое Путешествие Сочинение
Курсовая работа по теме Факторы, формирующие качество товаров
График Работы Территориальной Аттестационной Комиссии Ростехнадзора
Вплив теплових двигунів на навколишнє середовище
Дипломная работа по теме Оборонительная стратегия фирмы ООО 'Реалсвязь'
Список литературы по предмету: "история россии"
Курсовая работа по теме Расчет и оценка эксплуатационных особенностей судна
Глобализация И Профсоюзы Реферат
Реферат по теме Причины генезиса Вестфальской системы международных отношений
Реферат по теме Вселенная. Концепции развития
Доклад по теме Сущность гипотензии и гипертензии
Реферат На Тему Аудит Як Один Із Засобів Оцінки Вартості Компанії. Критерії Вибору Та Якість Послуг
Контрольная Работа По Истории Нового Времени
Курсовая Работа На Тему Облік Та Амортизація Необоротних Активів
Курсовая работа по теме Межотраслевой баланс в модели макроэкономического равновесия
Контрольная работа по теме Оспаривание ненормативных правовых актов
Сочинение Образ Ростовой
Гражданство РФ: процедура приобретения и утраты - Государство и право курсовая работа
Эффективное использование трудовых ресурсов в организации - Менеджмент и трудовые отношения дипломная работа
Средства защиты на строительной площадке - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда реферат