Управління дебіторською заборгованістю підприємства - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа

Управління дебіторською заборгованістю підприємства - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа




































Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Управління дебіторською заборгованістю підприємства

Класифікація та управління дебіторською заборгованістю у процесі виконання зобов’язань підприємства. Аналіз стану та динаміки цього показника на підприємствах України, напрямки удосконалення і регулювання його значень в ході виробничої діяльності.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Управління дебіторською заборгованістю підприємства
Актуальність теми. Розрахунки між підприємствами й організаціями - один із необхідних складників розширеного відтворення. Вони опосередковують розподіл і перерозподіл суспільного продукту, перехід його з товарної форми у грошову і навпаки. Розрахунки ґрунтуються на економічній базі кругообігу коштів у процесі виробництва і є суспільним визнанням того, що підприємство виконало свої зобов'язання й намічені цілі. У загальній сумі дебіторської заборгованості на розрахунки з покупцями припадає 80 - 90%.
Для нормального функціонування всіх ланок народного господарства необхідно, щоб підприємці, ухвалюючи рішення, мали достовірну інформацію про фінансовий стан підприємства, про стан дебіторської заборгованості та зобов'язань, про законність та обґрунтованість господарських операцій, в результаті яких вона виникла. Дебіторська заборгованість істотно погіршує фінансовий стан підприємства, вона є іммобілізацією грошових засобів, відверненням їх з господарського обороту, що приводить до зниження темпів виробництва і результативних показників діяльності підприємства, оскільки прострочена дебіторська заборгованість, по якій закінчився термін позовної давності, підлягає віднесенню на збитки підприємства. Зобов'язання, хоча є тимчасовим джерелом залученням позикових засобів, в результаті негативно впливають на стан підприємств, оскільки наявність зобов'язань зменшують їх фінансову стійкість та викликають ризик втрати платоспроможності.
Сучасні ринкові вимоги змушують підприємства продавати свої товари в кредит та з відстрочкою платежу. Це необхідно робити для того, щоб витримати жорстку конкуренцію на ринку попиту товарів та послуг. Тому виникнення такого явища як дебіторська заборгованість є цілком об'єктивним та потребує детального вивчення. Перш ніж розробляти заходи з ефективного управління та вдосконалення, необхідно здійснити детальний аналіз дебіторської заборгованості.
На сьогоднішній день питанню теоретичного та практичного дослідження сутності та необхідності аналізу стану дебіторської заборгованості присвячено багато робіт як іноземних, так і вітчизняних авторів. Проте не дивлячись на значний інтерес до цього питання, проблема аналізу стану дебіторської заборгованості на підприємствах України на сьогоднішній день не достатньо вивчене, тому потрібно продовжувати пошук нових методів вирішення кризи неплатежів дебіторської заборгованості та її постійного зростання.
Метою курсової роботи є аналіз і дослідження механізму управління дебіторською заборгованістю у процесі виконання забов'язань підприємства.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:
1. Визначення нормативно-правової бази управління дебіторською заборгованістю підприємством та її аналіз;
2. Проаналізувати стан та динаміку дебіторської заборгованості на підприємствах України;
3. Дослідити особливості формування кредитної політики управління дебіторською заборгованістю та розробити заходи з підвищення їх дієвості;
4. Розробити шляхи покращення управління дебіторською заборгованістю.
Об'єктом дослідження є господарська діяльність підприємств України.
Предметом дослідження є управління дебіторською заборгованістю у процесі виконання забов'язань підприємства.
Методи дослідження, що використовувались при написанні курсової роботи:
ь Вивчення наукових публікацій і статей;
ь Методи формальної логіки (індукція і дедукція);
ь Структурно - функціональні методи;
РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти та нормативна база управління дебіторською заборгованістю у процесі виконання забов'язань підприємства
1.1 Нормативно-правова база управління дебіторською заборгованістю підприємства
Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» визначено, що аналіз забезпечує надання користувачам фінансової звітності для прийняття відповідних рішень повної та правдивої інформації про фінансовий стан, власний капітал, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства [2]. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» та 11 «Зобов'язання» регламентуються на рівні законодавства України.
П(С)БО 10 визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності підприємств. Норми даного Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ). Це положення (стандарт) застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості, встановлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку [8].
П(С)БО 11 визначає порядок формування та відображення у звітності інформації про зобов'язання. П(С)БО 11 розроблено на основі Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку (МСБО) 37 «Забезпечення, непередбачені зобов'язання та непередбачені активи». Визначення сутності забезпечень майбутніх витрат і платежів у обох стандартах повністю співпадають.
Основними етапами організації бухгалтерського обліку зобов'язань є:
Ш чітке документування розрахунків;
Ш своєчасна та повна реєстрація даних первинного обліку в регістрах;
Ш правдиве відображення інформації щодо дебіторської заборгованості та зобов'язань у фінансовій звітності та примітках до неї.
Перевіряючи правильність бухгалтерського обліку і відображення у фінансовій звітності дебіторської заборгованості та зобов'язань підприємств, аудитор повинен контролювати дотримання підприємством-клієнтом таких основних законодавчих та нормативних актів.
1. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХІV [2].
2. Плани рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.
3. Положень (стандартів) бухгалтерського обліку П(С)БО, затверджених відповідними наказами Міністерства фінансів України:
- П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»;
- П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»;
- П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»;
1.2 Сутність дебіторської заборгованості підприємства
дебіторський заборгованість зобов'язання
У процесі діяльності підприємство не завжди здійснює розрахунки з іншими підприємствами, банківськими установами або фізичними особами одночасно з передачею майна, виконанням робіт, отриманням коштів, товарів тощо. У зв'язку із цим у підприємства виникає дебіторська заборгованість та зобов'язання.
Дебіторська заборгованість визначається як сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебіторами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, які заборгували підприємству грошові кошти, їх еквіваленти або інші активи. За даними бухгалтерського обліку можна визначити суму заборгованості на будь-яку дату, але звичайно така сума визначається на дату балансу. Оскільки відповідно до вимог національних стандартів бухгалтерського обліку підприємства подають також проміжну (квартальну) звітність, то суму дебіторської заборгованості підприємства слід визначати щоквартально.
Дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.
Дебіторська заборгованість, як і інші активи підприємства, відображається в балансі тільки при дотриманні загальної вимоги, яка пред'являється до активів національними стандартами, а саме:
Ш може бути достовірно визначена грошова оцінка цієї дебіторської заборгованості;
Ш у майбутньому очікується одержання від неї економічних вигод, тобто одержання грошових коштів, товарів, інших активів або зменшення зобов'язань.
П(С)БО №10 "Дебіторська заборгованість" визначає методи оцінки дебіторської заборгованості на етапах зарахування її на баланс підприємства, при відображенні у фінансовій звітності на дату балансу і при списанні з балансу як безнадійної.
Спочатку дебіторська заборгованість приймається на баланс за історичною (фактичною) собівартістю. Вона являє собою вартість придбаних дебітором активів (товарів, нематеріальних активів, виконаних робіт, наданих послуг, коштів, нарахованих до одержання відсотків і т.д.).
П(С)БО №10 встановлює особливий порядок оцінки дебіторської заборгованості за продукцію, роботи, товари, послуги.- вона зараховується на баланс (визнається в обліку) одночасно з визнанням доходу. [8] Таким чином, для визнання поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги необхідно, щоб виконувалися критерії визнання доходу (П(С)БО 15, п.8):
Ш покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);
Ш підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);
Ш сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;
Ш є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.
Момент передачі ризиків й вигод, пов'язаних з правом власності на продукцію, товари, роботи, послуги визначається на основі вивчення угоди поставки продукції (товару, послуг), яка укладена між підприємством та покупцем, та обставин операції.
Дебіторська заборгованість, як правило, представлена у вигляді кредиту, що надається по відкритому рахунку. Єдиним доказом того, що покупець винен постачальнику гроші за отримані ним товари чи послуги, є запис в бухгалтерських книгах і рахунок, підписаний покупцем. Щоб захистити себе від ризику несплати по рахунках, постачальник може вимагати оформлення комерційного кредиту шляхом виписки простого або переказного векселя або виставлення покупцем акредитиву.
Розмір дебіторської заборгованості визначається багатьма факторами, які поділяються на зовнішні та внутрішні. Фактори, що визначають розмір дебіторської заборгованості зображені на рисунку 1.1.
Рис. 1.1. Фактори, що визначають розмір дебіторської заборгованості
Зовнішні фактори практично не залежать від діяльності підприємств і обмежити їх вплив досить складно. Внутрішні - залежать від того, наскільки фінансові менеджери фірми володіють навичками управління дебіторською заборгованістю.
1.3 Класифікація дебіторської заборгованості підприємства
В сучасних умовах для багатьох вітчизняних підприємств типовим наслідком кризових явищ є гостра нестача обігових коштів, яка супроводжується низьким рівнем їх використання. Розвиток ринкових відносин в Україні та досвід зарубіжної системи господарювання визначають залежність результатів діяльності підприємств від ефективності управління обіговими коштами підприємства. Саме за таких умов система управління дебіторською заборгованістю як важливий чинник підвищення ефективності функціонування підприємств набуває особливої актуальності.
Управління дебіторською заборгованістю потребує здійснення її класифікації, від якої залежатиме не лише порядок її обліку, а й ефективність управління нею.
Проблематику класифікації дебіторської заборгованості висвітлено у працях М.Д. Білик [11], Р.М. Іванчук, О.А. Іванчук [16], Д.В. Глінкіної [13] і т. п.
Класифікація дебіторської заборгованості є дієвим методом вивчення цього складного економічного та правового явища, яка надає можливість виявити причини виникнення та існування, а також склад дебіторської заборгованості з метою прийняття управлінських рішень та застосування ефективних методів та інструментів щодо управління нею.
Заслуговують на увагу запропоновані Н.М. Новіковою два підходи щодо класифікації дебіторської заборгованості: бухгалтерський та управлінський, з якими ми погоджуємося, але вважаємо, що дебіторську заборгованість можна розглядати не лише з управлінської та бухгалтерської точки зору, а й ще з економічної та юридичної. Виходячи з вищевикладеного вважаємо за необхідне розширити та доповнити класифікацію дебіторської заборгованості за допомогою економічного та юридичного підходів. [15, С. 18]
Класифікація дебіторської заборгованості на базі бухгалтерського підходу дозволяє коректно відобразити дебіторську заборгованість згідно з вимогами бухгалтерського обліку.
Управлінський підхід до класифікації дебіторської заборгованості надає можливість систематизувати інформацію для ухвалення та реалізації рішень щодо управління дебіторською заборгованістю.
Економічний підхід щодо класифікації дебіторської заборгованості дозволяє визначити рівень дотримання фінансово розрахункової дисципліни, доцільність існування дебіторської заборгованості та розміри обігових коштів, що можуть бути спрямованими в дебіторську заборгованість.
Класифікація дебіторської заборгованості на основі юридичного підходу дозволяє розглянути дебіторську заборгованість з точки зору юридичної відповідальності, тобто визначення законності утворення, існування та стягнення, а також дозволяє виділити з існуючої заборгованості борги, що не підлягають управлінню й мають бути стягненні із застосуванням юридичних методів впливу, тобто у судовому порядку.
На основі бухгалтерського підходу здійснено класифікацію дебіторської заборгованості багатьма науковцями, але аналіз за цим підходом показав, що не дивлячись на значну кількість сучасних досліджень, науковці не дійшли згоди практично з жодної позиції. Проведення узагальнення та систематизація класифікації дебіторської заборгованості за бухгалтерським підходом дозволили виділити шість класифікаційних ознак.
1. Залежно від операційного циклу П.Б. Кватирка, С.Л. Береза, К.С. Сурніна поділяють дебіторську заборгованість на товарну та нетоварну та М.Д. Білик виділяє товарну та іншу дебіторську заборгованість.
Заборгованість називається товарною (операційною), якщо вона виникає внаслідок звичайної операційної діяльності підприємства та може передбачати продаж товарів, виконання робіт чи надання послуг.
Нетоварна (неопераційна) дебіторська заборгованість виникає від іншої діяльності підприємства (тобто операцій інших, ніж продаж товарів, виконання робіт або надання послуг).
2. Залежно від термінів виникнення заборгованості автори розробники П(С)БО, Д.В. Глінкіна, П.Б. Кватирка, С.Л. Береза, Б.О. Жнякін, В.В. Краснова, К.С. Сурніна, Н.М. Новікова поділяють дебіторську заборгованість на довгострокову та поточну.
Поточна дебіторська заборгованість - це сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом двадцяти місяців з дати балансу.
Довгострокова дебіторська заборгованість - це сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. До довгострокової дебіторської заборгованості відносять: заборгованість орендаря за фінансовою орендою, яка відображається в балансі орендодавця; надання позик іншим підприємствам; надання позик фізичним особам; заборгованість, що виникає при надзвичайних подіях - пожежі, повені, крадіжці тощо.
3. Залежно від термінів позовної давності М.Д. Білик та Б.О. Жнякін, В.В. Краснова поділяють дебіторську заборгованість на термінову та прострочену, С.Л. Береза пропонує поділяти дебіторську заборгованість на: термін сплати не настав, прострочену та відстрочену, Н.М. Новікова виділяє непрострочену та прострочену.
До строкової відноситься дебіторська заборгованість, строк погашення якої ще не настав або становить менше одного місяця та пов'язана з нормальними строками розрахунків, визначеними в угодах.
Прострочена дебіторська заборгованість - це заборгованість із порушенням договірних термінів.
Відстрочена дебіторська заборгованість - це заборгованість за якою відстрочено виконання забов'язань.
4. Залежно від ймовірності погашення Р.М. Іванчук та О.А. Іванчук, Б.О. Жнякін, В.В. Краснова виділяють сумнівну та безнадійну дебіторську заборгованість, також доповнює вищезазначені види дебіторської заборгованості П.Б. Кватирка бездоганною та С.Л. Береза нормальною, але безнадійну дебіторську заборгованість , у свою чергу, поділяє на затребувану та незатребувану. Н.М. Новікова виділяє дебіторську заборгованість із ймовірністю повернення в інтервалі 0.7-1.0, із ймовірністю повернення в інтервалі 0.2-0.7 й із ймовірністю повернення менше 0.2.
Нормальна дебіторська заборгованість (бездоганна, із ймовірністю повернення в інтервалі 0.2-0.7) - поточна дебіторська заборгованість , що не забезпечена відповідними гарантіями та щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.
5. За статтями бухгалтерського балансу Н.М. Новікова виділяє дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги, дебіторську заборгованість із бюджетом за виданими авансами, із нарахованих доходів, із внутрішніх розрахунків, іншу поточну дебіторську заборгованість.
6. Залежно від оцінки суми заборгованості Н.М. Новікова виділяє первісну вартість та чисту реалізаційну вартість. [15, С. 19 - 20]
Первісна вартість дебіторської заборгованості - фактичний обсяг забов'язань боржника, які підлягають погашенню на час її виникнення.
Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - це поточна дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги за мінусом резерву сумнівних боргів.
Здійснення класифікації дебіторської заборгованості за управлінським підходом є важливим моментом при прийнятті управлінських рішень, тому вважаємо доцільним не лише дослідити існуючі класифікаційні ознаки, а ще доповнити та розширити класифікацію за даним підходом.
Дослідження класифікації дебіторської заборгованості за управлінським підходом також свідчить про те, що, незважаючи на значну кількість сучасних досліджень, науковці не дійшли згоди практично не по одній класифікаційній ознаці.
Проведене узагальнення та систематизація класифікації дебіторської заборгованості за управлінським підходом дозволити виділити такі класифікаційні ознаки:
1. Залежно від часового аспекту П.Б. Кватирка виділяє дебіторську заборгованість від 1 до 15 днів, від 15 до 30 днів, від 30 до 60 днів, від 60 до 90 днів, від 90 до 120 днів, від 120 до 180 днів, від 180 до 360 днів та понад 365 днів, Н.М. Новікова пропонує класифікувати дебіторську заборгованість до 30 днів, від 30 до 60 днів, від 60 до 90 днів, від 90 до 120 днів, від 120 до 180 днів, від 180 до 360 днів та понад 365 днів, Н.М. Новікова пропонує класифікувати дебіторську заборгованість до 30 днів, від 30 до 60 днів, від 60 до 90 днів та за іншими термінами.
Ранжування дебіторської заборгованості за строками дозволяє контролювати та застосовувати відповідні методи впливу на боржників для того, щоб не допустити її прострочення.
2. Залежно від ступеня дотримання фінансової дисципліни М.Д. Білик, Р.М. Іванчук, О.А. Іванчук та Н.М. Новікова розрізняють виправдану (допустиму, нормальну) та невиправдану дебіторську заборгованість. Допустима дебіторська заборгованість не є наслідком недоліків у господарській діяльності підприємства та виникає в результаті форм розрахунків за товари та послуги. Н.М. Новікова під нормальною дебіторською заборгованістю розуміє заборгованість, обумовлену шляхом виконання виробничої програми, а також діючими формами розрахунків з нормальними термінами документообігу. Тобто до виправданої (нормальної) Р.М. Іванчук, О.А. Іванчук, Н.М. Новікова відносять заборгованість, термін погашення якої ще не настав або становить менше одного місяця. М.Д. Білик, Р.М. Іванчук, О.А. Іванчук, Н.М. Новікова дійшли згоди щодо розуміння недопустимої дебіторської заборгованості, яка виникає в результаті порушення розрахункової та фінансової дисципліни, наявних недоліків ведення звіту, ослаблення контролю за відпуском товарно-матеріальних цінностей, виникнення нестач та крадіжок.
3. Залежно від територіального розміщення боржника М.Д. Білик, П.Б. Кватирка, С.Л. Береза обліковують окремо вітчизняних та іноземних дебіторів, Л.О. Лігоненко, Н.М. Новікова виділяють боржників району діяльності підприємств, контрагентів інших областей та контрагентів країни, при цьому вищезазначені вчені не зазначають зовнішніх боржників.
4. За забезпеченістю М.Д. Білик виділяє забезпечену та незабезпечену. При визначенні сумнівності заборгованості для обліку та та управління важливим є поділ заборгованості для обліку та управління важливим є поділ заборгованості за забезпеченістю (гарантія, застава, порука, вексель).
5. Залежно від статусу дебітора заборгованість може бути державного підприємства, недержавного підприємства, приватного підприємства, бюджетної установи, фінансової установи, населення.
6. Залежно від безпечності фінансового положення для функціонування підприємства визначають такі розміри дебіторської заборгованості: мінімальний, нормальний та максимальний. [15, С. 20 - 21]
Мінімальний розмір дебіторської заборгованості - це сума боргів, яка не впливає на фінансове становище підприємства,.
Нормальний розмір дебіторської заборгованості - це сума боргів, яка реально може існувати, тобто не завдає шкоди фінансовому стану підприємства та пов'язана з нормальною діяльністю.
Максимальний розмір дебіторської заборгованості - це сума боргів, яка може призвести до банкрутства підприємства.
7. Також доцільно доповнити класифікацію дебіторської заборгованості наступною класифікаційною ознакою «залежно від керованості дебіторської заборгованості», що передбачає її розподіл на керовану та некеровану.
До керованої дебіторської заборгованості відносять ту частину дебіторської заборгованості, яка підлягає контролю та при управлінні якою витрати часу та грошових коштів будуть оптимальними та виправданими.
До некерованої дебіторської заборгованості слід віднести ту її частину, управлінський вплив на яку не дасть очікуваних результатів, при оптимальному використанні ресурсів.
Згідно з юридичним підходом щодо класифікації дебіторської заборгованості пропонуємо виділити такі ознаки:
1. Залежно від здійснення впливу на боржників дебіторська заборгованість може бути затребувана або незатребувана.
Затребувана дебіторська заборгованість - це заборгованість, за якою підприємство - кредитор здійснило заходи впливу на боржників, спрямованих на її повернення. І відповідно незатребувана дебіторська заборгованість - це заборгованість, за якою підприємство - кредитор не здійснило заходи впливу на боржників, спрямованих на її повернення.
2. Залежно від законності утворення можна виділити законно та незаконно утворену дебіторську заборгованість.
Економічний підхід щодо класифікації дебіторської заборгованості висуває такі ознаки.
1. Залежно від доцільності існування дебіторська заборгованість поділяється на доцільну та недоцільну.
2. Залежно від джерела утворення виділяють власні кошти, авансовані в дебіторську заборгованість, та позикові кошти, авансовані в дебіторську заборгованість.
Залежно від джерела утворення виділяють власні кошти, авансовані в дебіторську заборгованість, та позикові кошти, авансовані в дебіторську заборгованість. [15, С. 20 - 21]
1.4 Управління дебіторською заборгованістю у процесі виконання забов'язань підприємствами
У сучасній практиці в Україні управління дебіторською заборгованістю є одним із найважливіших і водночас складних елементів управління оборотними активами. Порушення нормального циклічного процесу її утворення та погашення може бути не тільки причиною виникнення проблем для підприємства (зниження рентабельності активів, втрата їхньої ліквідності), а й спричинити розвиток глобальної кризи неплатежів.
Більшість вітчизняних підприємств приймають рішення щодо утворення і погашення дебіторської заборгованості на інтуїтивній основі. Часто з цього питання відсутня навіть більш-менш обґрунтована і постійна політика. Це може призвести до прямих фінансових втрат або до недоотримання частини прибутку. Все це робить дуже актуальною проблему управління дебіторською заборгованістю.
Досягнення більших прибутків за рахунок регулювання товарообороту визначається не тільки політикою ціноутворення, а й політикою реалізації товарів у кредит. При цьому оборотність товарних запасів підвищується, але збільшується обсяг інвестицій у дебіторську заборгованість, що затримує повернення коштів. Тому обґрунтоване управлінське рішення щодо доцільності надання товарного кредиту та його розміру повинно базуватися на визначенні оптимальної дебіторської заборгованості (в абсолютному вимірі та як частки продажу в кредит у загальному товарообороті).
Систему управління найзначнішими чинниками впливу звичайно відносять до категорії "кредитна політика". У цілому політика управління дебіторською заборгованістю являє собою частину загальної політики управління оборотними активами і маркетингової політики підприємства. Вона спрямована на розширення обсягу реалізації продукції та цієї заборгованості та полягає в оптимізації загального розміру й забезпеченні своєчасної її інкасації. Алгоритм управління дебіторською заборгованістю зображені на рисунку 1.2.
Рис. 1.2. Алгоритм управління дебіторською заборгованістю [24]
У сучасній комерційній і фінансовій практиці реалізація продукції в кредит, тобто з відстроченням платежу за неї, набула поширення як у нашій країні, так і в країнах із розвинутою ринковою економікою.
У процесі формування принципів кредитної політики стосовно покупців продукції ставляться два основних питання - в яких формах здійснювати реалізацію продукції у кредит та який тип кредитної політики варто обрати.
Вибір форм реалізації у кредит визначається галузевою приналежністю підприємства та характером реалізованої продукції (товарів, послуг).
Тип кредитної політики характеризує принципові підходи до її здійснення з позиції співвідношення рівнів прибутковості та ризику кредитної діяльності підприємства. Розрізняють три принципових типи кредитної політики підприємства стосовно покупців продукції - консервативний (спрямований на мінімізацію кредитного ризику), помірний (характеризує типові умови й орієнтоване на середній рівень кредитного ризику від продажу продукції з відстроченням платежу), агресивний (спрямований на максимізацію додаткового прибутку за рахунок розширення обсягу реалізації продукції в кредит).
У процесі вибору типу кредитної політики повинні враховуватися наступні чинники: сучасна комерційна та фінансова практика здійснення торгових операцій; загальний стан економіки, що визначає фінансові можливості покупців, рівень їхньої платоспроможності; сформована кон'юнктура товарного ринку, стан попиту на продукцію підприємства; потенційна здатність підприємства нарощувати обсяг виробництва продукції при розширенні можливостей її реалізації за рахунок надання кредиту; правові умови забезпечення стягнення дебіторської заборгованості; фінансові можливості підприємства в частині відволікання засобів у дебіторську заборгованість; фінансовий менталітет власників і менеджерів підприємства, їхнє ставлення до рівня допустимого ризику у процесі здійснення господарської діяльності.
Під час здійснення обробки інформації для побудови кредитної політики пропонуємо в умовах комп'ютеризації, використовуючи програмне забезпечення, створювати модуль "Управління кредитною політикою". У цьому модулі розробка кредитної політики підприємства повинна проводитися шляхом побудування економіко-математичної моделі за п'ятьма етапами, які зображені на рисунку 1.3.
Рис. 1.3. Етапи кредитної політики підприємства до контрагентів [24]
Таким чином, модулем передбачено, що перший етап "Період кредитування (термін надання кредиту)" характеризує граничний період, на який покупцю надається відстрочення платежу за реалізовану продукцію. Збільшення терміну надання кредиту стимулює обсяг реалізації продукції, однак призводить у той же час до збільшення суми фінансових коштів, що інвестуються в дебіторську заборгованість, і збільшення тривалості фінансового та всього операційного циклу підприємства.
Період кредитування дорівнює середньому періоду погашення дебіторської заборгованості в днях, який можна розрахувати за даними попередніх періодів у середньому по галузі. Можна взяти цей показник по аналогічних підприємствах. Вихідними даними для розрахунку середнього періоду погашення дебіторської заборгованості є виручка від реалізації продукції у кредит; середній розмір дебіторської заборгованості; тривалість періоду, що аналізується, у днях.
Особливе значення має прогнозування розміру виручки від реалізації, на якому базуються всі інші розрахунки. Збільшення терміну, що надається для оплати рахунків, наприклад, з 30 до 60 днів, приводить до залучення нових покупців, збільшення попиту на товар і обсягів продажів.
На другому етапі "Формування кредиту" модулем передбачено проведення таких розрахунків: розмір наданого кредиту (кредитний ліміт); вартість надання кредиту; система штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань покупцями.
На третьому етапі "Стандарти кредитоспроможності" здійснюється оцінка покупців, в основі якої лежить їхня кредитоспроможність. Кредитоспроможність покупця характеризує систему умов, що визначають його здатність залучати кредит у різних формах і в повному обсязі в передбачений термін виконувати всі пов'язані з ним фінансові зобов'язання.
На цьому етапі проводиться оцінка фінансового стану покупців за рівнями: 1-й рівень - числення значень показників, що характеризують фінансовий стан покупця та 2-й рівень - оцінка й узагальнення показників і визначення класу надійності покупця.
Таким чином, для оцінки фінансового стану покупців пропонуємо використати модель, модуль якої орієнтований на розрахунок низки економічних показників та врахування суб`єктивних чинників, що впливають на діяльність покупців, які зображені на рисунку 1.4.
Четвертий етап "Політика інкасації дебіторської заборгованості" пов'язаний із процедурою аналізу фірмою прострочених рахунків. Розробка політики інкасації допускає встановлення на підприємстві певної системи процедур, пов'язаних з поверненням боргу. До цих процедур можна віднести письмові попередження, телефонні розмови з головними менеджерами підприємства-покупця, звертання з позовом до господарського суду.
Рис. 1.3. Схема економіко-математичної моделі оцінки фінансового стану покупців [24]
Останнім п'ятим елементом модуля "Управління кредитною політикою"
Управління дебіторською заборгованістю підприємства курсовая работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Реферат На Тему Союз России И Белоруссии Как Геополитическая Реальность
Курсовая работа по теме Уголовно-правовая характеристика терроризма
Егэ Сочинение 27
Сочинение по теме Свифт и другие сатирики
Курсовая Работа Платежеспособность
Пространство и время - формы существования движущейся материи
Реферат: Canadian International Trade Essay Research Paper Canada
Реферат по теме Правовое регулирование брачных отношений
Реферат по теме Система защиты личных (гражданских) прав и свобод граждан в области информационных технологий
Реферат: Верещагин Василий Васильевич
Курсовая работа по теме Финансовой анализ деятельности открытого акционерного общества 'Капитал Страхование' за период 2009-2022 гг.
Курсовая работа по теме Место постановлений Конституционного Суда в системе источников права
Курсовая Работа На Тему Анализ Читательских Предпочтений Газет
Экономика Безопасности Реферат
Контрольная Работа На Тему Построение И Исследование Вариационного Ряда
Реферат: Интеллект в психике
Механика Аристотеля Реферат
Реферат по теме Витамин E
Реферат по теме Вич-инфекции у детей с парентеральным путем инфицирования
Фипи Методические Рекомендации По Сочинению
Податковий облік в банках - Бухгалтерский учет и аудит реферат
Ведение налогового учета налогоплательщиками, перешедшими на упрощенную систему налогообложения - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Белка - Биология и естествознание презентация


Report Page