Українська історіографія переселенського руху з українських губерній в роки столипінської аграрної реформи - История и исторические личности статья

Главная

История и исторические личности
Українська історіографія переселенського руху з українських губерній в роки столипінської аграрної реформи

Історіографія переселенського руху з українських губерній в роки столипінської аграрної реформи. Роль українців у переселенських заходах. Місце українського селянства в імперській політиці переселення. Локалізація основних маршрутів і районів переселення.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Українська історіографія переселенського руху з українських губерній в роки столипінської аграрної реформи
Стаття присвячена аналізу історіографії переселенського руху з українських губерній в роки столипінської аграрної реформи.
Ключові слова: історіографія, історіографічні джерела, історіографічна ситуація, переселення, столипінська аграрна реформа
переселенський рух аграрний столипінський
Відміна кріпосного права 1861 р. стала поштовхом для масштабних міграцій селянства у пошуках землі й більш сприятливих умов господарювання. Особливого розмаху переселенський рух набув у період столипінської аграрної реформи: у такий спосіб імперський уряд намагався розрядити соціальну напругу, що виникла як результат аграрного перенаселення і вкрай тяжкого становища значної частини селянства. Тема міграційних процесів тривалий час приваблює фахівців. Вагомий внесок у її розробку зробили і українські дослідники. Мета статті - проаналізувати та систематизувати українську історіографію переселенського руху періоду столипінської аграрної реформи.
Публікації початку ХХ ст., присвячені аграрному розвитку Російської імперії прагнули окреслити мету та засади організації переселенської політики в межах сто- липінської реформи, що демонстрували роботи В. Вощина, М. Огановського, А. Кауфмана, Ю. Янсона, І. Ям-зіна та інших. Вони неодноразово проаналізовані вченими, тому додаткового висвітлення не потребують. Зупинимося детальніше на українській історіографії теми. Переселенські заходи уряду П. Столипіна привернули увагу й українських дослідників, хоча в масиві публікацій перших десятиліть ХХ ст. переважну частину займали роботи публіцистів і громадських діячів.
Українські часописи того часу - «Літературно-науковий вісник», «Рідний край» та ін. відображали погляди українських авторів на ефективність переселення і його потенційні наслідки для українства. Певний інтерес для з'ясування реального стану життя українців, які вирушили на Далекий Схід, становлять дорожні нотатки українського політика і вченого В. Садовського. Він мав можливість побувати на тих теренах у 1910 р. і описати враження. У циклі його статей досить детально описані природно-кліматичні умови, процедура обрання ділянок для переселення, комплекс землевпорядних робіт, труднощі, з якими стикалися переселенці. Ставлення автора до імперської політики стає зрозумілим із наступної цитати: «Гірка образа з'являється за тих, що по своїй темноті не могли для себе кращої долі обрати, як бути гарматним м'ясом для виконання нездоланних проектів - образа за тих, що являються цілком загубленими для свого краю і народу» [1, 142]. Негативна оцінка переселення міститься й у статті, присвяченій колонізаторській політиці Росії на Далекому Сході. Зокрема В. Садовський відзначив, що назва «Далекосхідна Україна» була б доречнішою для цього регіону, але при цьому, незважаючи на кількісну перевагу, українці не мають помітного впливу на політику в краї, а їхні господарства значно слабші в економічному відношенні [2].
Схожі погляди подавали й інші публікації, зокрема рецензія М. Гехтера на видання, підготоване Приморським Обласним Статистичним комітетом, що ілюструвало успіхи урядової політики у царині переселення [3]. З огляду на аналіз даних щодо етнічного складу переселенців, він вказав на те, що цей регіон можна справедливо «називати українською колонією», оскільки основу його складають вихідці з Чернігівщини, Полтавщини, Волині [3, 488]. М. Гехтер звернув увагу і на неузгодженість оптимістичних висновків щодо ефективності державних заходів з конкретними показниками смертності серед переселенців, розмірів земельних наділів і кількості «безхудобних» господарств. Слід згадати і внесок земських діячів у вивчення питання переселення. Хоч ці роботи більшою мірою належать до історичних джерел, ніж до історіографічних, проте, крім статистичного матеріалу вони містять важливі висновки стосовно різних аспектів переселенської політики і міграцій українців [4].
Досліджував переселенський рух і О. Мицюк, зокрема висвітлював важливу роль українців у переселенських заходах [5]. Одна з його робіт містить значний статистичний і фактичний матеріал, хоча сам він відзначив нестачу в еміграції необхідних документальних джерел. Втім, учений визначив основні напрями переселення українців: 1) Сірий Клин (частина Південно-західного Сибіру і Північного Казахстану); 2) Туркестан; 3) Західний і Східний Сибір; 4) Зелений Клин (Далекий Схід). Проаналізував становище переселенців, їх майновий стан, розміри земельних наділів, основні заняття й проблеми, з якими зіткнулися селяни в районах переселення. Означена робота стала своєрідним підсумоком його попередніх розвідок з питань аграрного розвитку України [6].
Отже, питання переселенської політики, яка прямо стосувалася життя багатьох українців, знайшло відображення на сторінках наукових і періодичних видань тав роботах безпосередніх учасників тих подій: громадських і земських діячів. Українські дослідники питання відзначали не лише суттєві недоліки і погану організацію цього урядового заходу, а й негативні наслідки його для України, такі як відтік робочої сили, послаблення позицій у соціально-економічному розвитку.
За радянської доби вивчення столипінської аграрної реформи супроводжувалося розвитком, пов'язаних з нею, тематичних напрямів, зокрема і питання переселення. Плани колонізації нових територій не поступалися колишнім імперським проектам. Починаючи з 1920-х рр., заселення малоосвоєних регіонів Далекого Сходу і Сибіру стали складовою колонізаційної політики СРСР. Утім, до 1940-х рр. з'явилося лише кілька робіт, присвячених аграрним міграціям. Зокрема брошури А. Яхонтова [7], монографії О. Погребинського [8] і Ф. Лося [9]. Останні автори характеризували переселенську політику у зв'язку зі столипінською аграрною реформою. Так, перший вважав переселення наслідком реформи, а не складовою урядового курсу, тоді як переселенский рух, на думку історика, став результатом половинчастості аграрної реформи, яка не розв'язала існуючих проблем села.
Згодом, у 1950-60-х рр. масштабні проекти радянського керівництва з освоєння цілинних земель й активізація будівництва Байкало-Амурської магістралі сприяли директивному спрямуванню особливої уваги радянських дослідників на питання переселення. Історики, на основі ленінських оцінок, мали доводити корисність ідеї переселення, але засуджувати методи й організацію цієї політики імперськими урядами. У публікаціях радянської доби висвітлювалася неорганізованість, бюрократизм переселенських заходів, відсутність суттєвої допомоги переселенцям, проте, визнавався певний позитивний вплив переселення на розвиток російських окраїн, сприяння переселенців економічному прогресу у цих регіонах. Дослідників цікавили, насамперед, районування переселення, соціальний склад переселенців, тенденції розвитку капіталізму в освоєних регіонах [10].
Місце українського селянства в імперській політиці переселення досліджував М. Якименко. Означена тема стала предметом узагальнення кандидатської, докторської дисертацій і низки статей вченого [11]. Дослідивши особливості міграції українського селянства в 1861-- 1917 рр., історик з'ясував соціально-економічні наслідки цих процесів. Тенденції переселенського руху з Харківської губ. висвітлені у публікації Н. Проскури [12]. Таким чином, у ряді робіт радянських істориків досить детально проаналізований переселенський рух, увагу дослідників привертали причини і соціально-економічні наслідки міграцій, чисельність й етнічний склад переселенців, зокрема частка українців у цьому процесі.
На сучасному етапі слід відзначити певне зниження дослідницького інтересу до питання переселення. Продовжує ґрунтовно розробляти тему аграрних міграцій М. Якименко. На початку ХХІ ст. побачили світ три монографії історика, в яких висвітлені передумови, зміст і наслідки переселенського руху з України на початку ХХ ст. [13]. Особливий інтерес становить праця, якою переселенських рух висвітлено на тлі реформаторських ініціатив столипінського кабінету. Зокрема відзначене існування на початку ХХ ст. гострих проблем на селі, серед яких чільне місце посідало малоземелля. На думку автора, політика переселення дозволила б владі вирішити одну з найактуальніших проблем села, не зачіпаючи інтереси поміщиків, зняти соціальну напругу, оскільки ставка робилася на те, що переселятися будуть саме малоземельні селяни, які були найбільш невдоволеною і радикально налаштованою частиною суспільства. Активізацію переселенського руху в першому десятилітті ХХ ст. дослідник пояснив тим, що саме столипінська реформа створила можливості для вільного виходу селян з общин і передачу землі у приватну власність, а отже, з'явилася можливість її вільного продажу задля переселення до інших регіонів. Суттєві пільги для переселенців, що були передбачені новою урядовою програмою, а також кредитна політика Селянського поземельного банку (який більшу частину позик, за підрахунками вченого, надавав саме переселенцям) мали сприяти вирішенню аграрного питання без порушення інтересів великих землевласників.
М. Якименко дослідив також організацію переселенського руху, локалізацію основних маршрутів і районів переселення українських селян, визначив особливості соціального складу міграційних груп, проаналізував заходи землевпорядкування в новоосвоєних регіонах. Він зазначив, що явище так званого «зворотного руху переселенців», яке посилилося вже з 1910 р., було свідченням проблем в організації й реалізації переселенської політики. Міграційна політика імперського уряду, на його думку, не вирішила аграрне питання, а ще більше загострила, перемістивши його осередки з центральних регіонів імперії ще й на її окраїни [14, 153]. Дослідник провів щорічні розрахунки, на основі статистики, і дійшов висновку, що з 1906 до 1913 рр. повернулися додому близько чверті переселенців. Відсоток тих, хто повернувся, підрахований не вперше, але вчений по-новому інтерпретував дані, зазначивши, що цей показник не може бути свідченням успішності переселенської політики, як вважають окремі дослідники, оскільки не відображає реального стану речей у районах переселення, зокрема того, що «багато переселенців просто не мали потрібних засобів для повернення додому» [14, 145].
Зрештою, історик дійшов висновку, що хоча уряду і вдалося організувати масовий переселенський рух, особливо з густонаселених губерній Наддніпрянської України і послабити «аграрне питання», але це полегшення було тимчасовим, оскільки вже з 1909 р. почалося чергове загострення аграрної кризи, яку спричинили «зворотні переселенці». Він звернув увагу на ту обставину, що переселення відіграло подвійну роль в історії: з одного боку, сприяло поширенню капіталістичних відносин на більшій території, з іншого - гальмувало його становлення у центральних регіонах України, сповільнюючи ліквідацію феодальних залишків. Попри досить критичне ставлення до переселенської політики, історик відзначив її прогресивний вплив, що виявився у заселенні нових земель, поширенні на окраїнах значно вищої землеробської культури. Результати переселення могли б бути значно кращими, якби воно було «як слід організоване», - зазначив М. Якименко [14, 145]. Прогресивний вплив переселення, на його думку, стосувався лише Сибіру, а отже, імперських інтересів. Для України переселення мало швидше негативні наслідки, бо виїзд значної частини населення помітно послабив її виробничий потенціал. Історик досліджував і ряд інших питань, стосовно аграрного розвитку України, зокрема роль Полтавського губернського земства у реалізації переселенської політики [15].
Окремі аспекти історії переселенського руху українців до Зеленого Клину викладені в монографії А. Попка
[16] . Аналізу державного регулювання міграційних процесів у 1901-1914 рр. присвячена стаття О. Овдіна
[17] . Особливу увагу він приділив саме періоду столи- пінської реформи, зокрема характеристиці урядових заходів, що мали стимулювати потенційних переселенців, таких як списання недоїмок, організацію пільгових перевезень поселенців і домашніх тварин залізницею, звільнення від сплати податків на термін до 5 років, надання безвідсоткових кредитів, відстрочки призову до армії тощо. У підсумку, дослідник зазначив, що саме ці заходи мали суттєвий позитивний ефект для активізації переселенського руху.
Причини і наслідки міграційних процесів українського селянства висвітлили Л. Ігнатова [18] і В. Шандра [19], хоча їх висновки суттєво не відрізняються від вже відомих в історіографії. Особливості переселення з Волині намагався з'ясувати Я. Цецик [20]. Приділив увагу цьому питанню і О. Буравковський, відзазначивши, що специфіка переселенської політики на Волині виявилася у відносно невеликій кількості переселенців. Причина цього, на думку дослідника, крилася в активній протидії місцевої влади бажаючим переселятися. Представники влади не давали дозволи на переселення, особливо українцям, очевидно для того, щоб забезпечувати противагу польському населенню регіону [21].
У цілому, за більш ніж столітню історію дослідження переселенського руху з українських губерній, це питання перейшло з площини його обговорення політиками і публіцистами на рівень ґрунтовного фахового аналізу. Дотепер опубліковано чимало робіт, різноманітних за обсягом і ступенем заглиблення у проблему. Українські дослідники з'ясували широке коло питань: причини міграцій, серед яких чільне місце належить малоземеллю; фактори, що визначали нерівномірність переселення у різні періоди; напрями міграційного руху; соціальний, етнічний, віковий і майновий стан переселенців; особливості їхнього життя у нових районах; соціально-економічні, політичні й культурні наслідки переселення; недоліки урядової політики тощо. Більшість дослідників відзначає зростання переселенського руху у період столипінської аграрної реформи, чому сприяли активна урядова пропаганда, залучення до організаційних заходів земств, пільги і стимули для переселенців, кредитна політика Селянського поземельного банку. По-різному оцінюючи урядову політику, українські вчені схильні розрізняти її наслідки для імперії загалом, і для України зокрема. Для останньої вона мала радше негативне значення, хоч і дозволила дещо зняти соціальну напругу в українському селі. Серед недоліків слід відзначити вузьку джерельну базу окремих публікацій, а також певну суперечливість статистичних даних щодо кількості переселенців з України, які наводять історики.
1. Садовський В. На Амурі // ЛНВ. - 1911. - Т. ЬУШ, кн. УІ-УІІІ.
2. Садовський В. Російська колонізація на Далекому Сході // ЛНВ. - 1912. - Т. ЬШІ, кн. VI.
3. Гехтер М. З нової України (Українці на Амурі) // ЛНВ.
4. Переселение из Харьковской губернии. - Х., 1908-1911.
- Вып. 1-5; Переселение из Черниговской губернии в 1906-1908 гг. По материалам Челябинского переселенческого пункта. - Чернигов, 1910; Переселение из Черниговской губернии в 1909-1911 гг. По материалам Челябинского переселенческого и Сызранского переселенческих пунктов. - Чернигов, 1913.
5. Мицюк О. Про переселення та українство. - Х., 1912.
6. Мицюк О.К. Аграрна політика (1800--1925). -- Т. ІІ. -- Ч. І. -- Подєбради, 1925.
7. Яхонтов А.П. Переселение за пределы Украины. -- Х., 1926.
8. Погребинський О. Столипінська реформа на Україні. -- Х, 1931.
9. Лось Ф. Україна в роки столипінської реакції. -- К., 1944.
10. Маненков Д. Итоги сельскохозяйственного переселения // Народное хозяйство Восточно-Сибирского края. -- 1936. -- № 5; Белявская Л. Социально-экономические последствия переселенческой политики Столыпина на Дальнем Востоке // Особенности аграрного строя России в период империализма. -- М., 1962; Белявская Л. К вопросу социально-экономических последствий переселенческой политики Столыпина на Дальнем Востоке // Народы советского Дальнего Востока в дооктябрьский период истории СССР. -- Владивосток, 1968; Белявская Л. Крах переселенческой политики царизма в период столыпинской аграрной реформы на Дальнем Востоке (1906--1914 гг.). -- Томск, 1959; Штейн М.Г. Переселенческая политика Столыпина на Дальнем Востоке. -- М., 1947; Скляров Л. Переселение и землеустройство в Сибири в годы столыпинской аграрной реформы. -- Л., 1962.
11. Якименко Н.А. Переселенческое движение из Украины в годы столыпинской аграрной реформы: автореф. дисс. ... канд. ист. наук. -- К., 1977; Якименко Н.А. Переселение крестьян Украины на окраины России в период капитализма (1861--1917 гг.): автореф. дисс. ... д-ра ист. наук. -- К., 1989; Якименко М. Організація переселення селян з України в роки столипінської аг- рарноїреформи (1906--1913 рр.) // Укр. істор. журн. -- 1974. -- № 7; Якименко Н. Организация переселения крестьян в Сибирь и на Дальний Восток в годы столыпинской аграрной реформы // Проблемы аграрной истории Дальнего Востока. -- Хабаровск, 1979.
12. Проскура Н.Л. Переселення селян з Харківської губернії в роки Столипінської аграрної реформи // Укр. істор. журн. -- 1973. -- № 6.
13. Якименко М.А. Переселення селян з України на Далекий Схід в епоху ринкових реформ кінця ХІХ -- початку ХХ ст. -- Полтава, 2003; Якименко М.А. Переселенський рух у Наддніпрянській Україні в роки столипінсь- кої реформи (1908--1913рр.). -- Полтава, 2009; Якименко Н.А. Переселенческая политика царизма на Украине и ее последствия (1961--1917 гг.). -- Полтава, 2011.
14. Якименко М.А. Переселенський рух...
15. Якименко М.А., Каюн В.О. Столипінська аграрна реформа на Полтавщині: передумови, зміст і наслідки (1906--1917 рр.). -- Полтава, 2012.
16. Попок А.А. Українські поселення на Далекому Сході: історико-соціологічний нарис. -- К., 2001.
17. Овдін О. Державне регулювання міграційного руху з України до Сибіру, Середньої Азії та Далекого Сходу на початку ХХ ст. // Державне управління та місцеве самоврядування. -- 2013. -- Вип. 1.
18. Ігнатова Л.Р. Міграція українського селянства на Схід Російської імперії в роки аграрної реформи П.А. Столип- іна // Сторінки історії: Зб. наук. пр. -- Вип. 18. -- К., 2003.
19. Шандра В.С. Переселення українських селян до Сибіру у 1861--1917рр. : чинники та наслідки //Проблеми історії України ХІХ -- початку ХХ ст. -- Вип. 19. -- К., 2011.
20. Цецик Я. Особливості процесу переселення селян Волинської губернії у райони Сибіру та Далекого Сходу на початку ХХ ст. // Наукові записки Рівненського обласного музею. -- Вип. 11. -- Ч. ІІ. -- Рівне, 2011.
21. Буравковський О.А. Поляки на Волині у другій половині ХІХ -- на початку ХХ ст. -- Житомир, 2004.
Передумови та перші кроки запровадження столипінської аграрної реформи: руйнування общин й закріплення за селянами землю у приватну власність. Переселення селян. Головні риси столипінської аграрної реформи на українських землях та її наслідки. реферат [19,0 K], добавлен 17.10.2007
Загальна характеристика постаті Петра Аркадійовича Столипіна. Історичні передумови проведення аграрної реформи. Основні положення і перетворення "столипінської" земельної реформи. Наслідки і значення аграрної реформи П.А. Столипіна для України. реферат [28,1 K], добавлен 28.10.2010
Аналіз впливу ідеологічного та політичного факторів на дослідження столипінської аграрної реформи. Причини та наслідки поступового посилення цензури та контролю за тематикою роботи. Політична надійність як головний критерій відбору наукових кадрів. статья [22,9 K], добавлен 14.08.2017
Хвилі масового переселенського руху з України, соціально-економічні та політичні причини. Характер еміграції та її наслідки. Заселення Сибіру українцями, стимулювання переселенського руху царським урядом. Економічна діяльність українських емігрантів. контрольная работа [33,2 K], добавлен 21.04.2009
Передумови впровадження столипінської реформи. Специфіка реалізації положень реформи в умовах домінування подвірного землеволодіння. Вплив реформування АПК на основні галузі економіки Правобережної України. Державна допомога селянським господарствам. реферат [18,4 K], добавлен 22.07.2008
Проблема депортацій у постголодоморні роки. Співвідношення плану з переселення та показників в обласному масштабі. Відомість про повернення переселенців. Загальна кількість та національний склад селянських господарств, депортованих з прикордонних районів. статья [93,0 K], добавлен 05.10.2017
Джерела та етапи формування української діаспори. Характеристика хвиль масового переселенського руху з України. Типологія діаспорних поселень українців, параметри і структура еміграції. Якісні зміни в складі діаспори після розвалу соціалістичного табору. реферат [20,0 K], добавлен 23.09.2010
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Українська історіографія переселенського руху з українських губерній в роки столипінської аграрної реформи статья. История и исторические личности.
Дипломная работа по теме Проектирование деревообрабатывающих цехов машиностроительного предприятия
Реферат: Инновационные процессы в Чехии
Курсовая работа по теме Кэш-память
Дипломная работа: Чехов А.П.
Реферат по теме Іудаїзм як найдавніша релігія світу
Сочинение Про Памятник Воину Освободителю
Реферат по теме Использование следов рук в расследовании и раскрытии преступлений.
Сочинение На Тему Воспитание Дворянского Дитяти
Реферат по теме Психотерапевтические методы в работе с гиперактивными детьми
Реферат: Орина - мать солдатская
Отчет По Практике Внедрение По
Дипломная работа: Валютные операции коммерческого банка на примере ООО КБ "Инвестпромбанк". Скачать бесплатно и без регистрации
Титульный Лист Реферата Улгу
Сочинение На Тему Стихи Маяковского
Сочинение На Тему Базаров И Народ
Сочинение Миниатюра На Тему Весна Идет
Контрольная работа по теме Судебная защита избирательных прав
Культура 20 Века России Реферат
Курсовая работа по теме Особенности классификации натуральных текстильных материалов животного происхождения в ТН ВЭД ЕАЭС
Приложения К Дипломной Работе Пример
Основы правосознания - Государство и право курсовая работа
Гражданско-правовое регулирование ренты и пожизненного содержания с иждивением - Государство и право дипломная работа
Смысловые корни - Иностранные языки и языкознание реферат