Типи зв’язку у складному англійському реченні - Иностранные языки и языкознание курсовая работа

Главная

Иностранные языки и языкознание
Типи зв’язку у складному англійському реченні

Поняття про складне речення та його ознаки. Типи синтаксичного зв’язку між його компонентами. Комунікативно-мовленнєва функція сполучників. Характеристика складносурядних та складнопідрядних речень. Практичне дослідження особливостей їх перекладу.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
За останні півстоліття питання синтаксису складного речення в англійській мові привертають особливу увагу багатьох дослідників. Серед цих питань є велика кількість тих, що й досі вимагають подальшої наукової розглядання. Важливе місце займає питання про складне речення, як особливої одиниці синтаксису та існуючого зв'язку між його компонентами. На на сучасному етапі розвитку мовознавства, можна сказати, що основні поняття є визначеними й уточненими , досліджено структуру складного англійського речення, але все ще в центрі уваги лінгвістів досі залишаються типи зв'язку у сучасному англійському реченні.
Саме той факт, що в основі поділу зв'язків між частинами складного речення є змістові, а не формально-граматичні аспекти, призводить на практиці до того, що, як і весь синтаксис, сурядно-підрядна схема у всіх індоєвропейських мовах схожа: з огляду на те, що людське мислення розвивається загалом однаковими шляхами в усіх країнах, мови, безпосередньо реалізують думку, відрізняються один від одного насамперед лексикою і мало різняться структурою граматичних категорій.
Подібність мов в даному випадку дає можливість лінгвістам, працюючим над вивченням однієї мови, враховувати досягнення лінгвістів, які вивчають мову іншого народу. При визначенні зв'язку між частинами складного речення не можна виходити тільки з формальних ознак, тому що число цих ознак у всіх мовах є надзвичайно обмеженим і жодним чином не відповідає числу змістових відносин, що можуть знайти відображення у реченні.
Питання про складне речення, підрядний та сурядний зв'язок між його частинами та сполучники, що поєднують ці частини, розглядали такі видатні вчені, як: В.І. Жельвис «Существуют ли в языке сочинительные и подчинительные сполучникы? (на материале английского языка)» (1962), Б.А. Ильиш «Структура сложноподчиненного предложения в современном английском языке» (1962), Я.Г. Биренбаум «Сопоставление сложноподчиненных предложений русского и английского языков» (1977), І.П. Конькова «Сложносочиненное сполучникное предложение в современном английском языке» (1969), І.П. Верховська «К вопросу о классификации сложноподчиненных предложений в современном английском языке»(1981).
Деякі з вищеназваних робіт відомих вчених використані в курсовій роботі. В роботі також використані роботи, що стосуються синтаксису російської мови, порівняння її з англійською та українською мовами.
Актуальність даної роботи полягає в тому, що складне речення є важливим аспектом синтаксису англійської мови. Складне речення - інтенсивно використовується в якості засобу комунікації в усній та письмових формах. Дуже важливо враховувати особливості перекладу складних речень, включаючи усі їх різновиди та типи зв'язку.
Метою даної роботи є виявлення особливостей складного речення, розгляд сурядного та підрядного зв'язку між частинами складного речення, а також практичне дослідження особливостей перекладу даних речень.
Розділ 1. Складне речення. Поняття про складне речення, його ознаки
1.1 Поняття складного речення. Типи синтаксичного зв'язку в складному реченні
Людська потреба в мисленні та комунікації створила особливі синтаксичні утворення в мові, які складаються з поєднання декількох речень. Ці утворення отримали назву складні речення. Для того, щоб пояснити поняття складного речення необхідно зазначити, що складне речення складається з двох або більше граматичних одиниць.
Синтаксис є розділом граматики, галуззю мовознавства, яка вивчає закономірності сполучення слів і предикативних одиниць у реченні, будову, ознаки й типи речень і висловлень. Вивчення синтаксису сягає часів античності, коли було здійснено першу класифікацію речень за комунікативною метою (Протагор, Аристотель) і поділ речення на дві частини - ім'я і дієслово (Платон). Термін «синтаксис» уперше використаний стоїками (ІІІ ст. до н. е. ), учення яких покладено в основу європейської синтаксичної традиції й застосовується при аналізі логічного змісту речень [1, 453]
«Складне речення являє собою об'єднання декількох речень за допомогою тих чи інших синтаксичних засобів в граматичне ціле, що виражає закінчену думку. Як і будь-яке речення, складне речення в цілому характеризується інтонацією кінця. Речення, що входять до складу складного речення, не є самостійними та не мають закінченої думки, а являють собою взаємопов'язані елементи цілого складного речення, що доповнюють один одного» [7,172].
Складне речення характеризується сукупністю ознак, серед яких найістотнішими є такі, 1) поліпредикативнісгь; 2) особлива структурна схема; 3) семантична й інто наційна цілісність, завершеність та єдність його частин за комунікативною метою. Поліпредикативність складного речення полягає в тому, що воно складається із двох чи кількох предикативних одиниць, центрів, які співвідносяться з моделями простих речень, поєднаних в одне ціле. Складне речення, що складається з двох предикативних одиниць, називається двокомпонентним.
Окремі речення, що утворюють складне речення з одного боку схожі з простими реченнями, а з іншого боку відрізняються від них. Схожість окремих речень, які є елементами складного речення, з простими реченнями полягає в їх граматичній структурі, як ті, так і інші мають головні члени, які виражають предикативність - підмет та присудок у двоскладовому реченні чи головній член в односкладовому реченні, та можуть мати другорядні члени, що утворюють довгу, необмежену низку підрядних словосполук, які залежать від головних членів.
Традиційно складові частини складного речення розглядаються як речення, але існують суперечки з приводу цього.
Переважна більшість дослідників, які працюють на пострадянському просторі, визначають складне речення за принципом наявності N-кількості предикативних ліній (М.Н. Вєзєрова, О.С. Диденко, О.О. Крилова, Ю.А. Левицький, Г.Г. Почепцов). Традиційно складне речення інтерпретують як структурну та семантичну єдність двох або більше синтаксичних конструкцій, кожної зі своїм предикативним центром, котра виникає на основі синтаксичного зв'язку та використовується у мовленнєвій комунікації як одиниця одного порядку з простим реченням. Інший підхід, якого дотримуються мовознавці при визначенні складного речення, - це тлумачення його через поняття простого речення (Л.І. Астахова, В.А. Бєлошапкова, С.Я. Єрмоленко, Д.Е. Розенталь, Н.Ю. Шведова). В англістиці за конвенціональну основу розрізнення простих і складних речень приймають клаузу, тобто предикативну конструкцію, яка входить до складу речення, але не дорівнює йому (L. Alexander, D. Biber, D. Crystal, S. Greenbaum, R. Quirk). Оскільки термін “клауза” диференціює предикативні конструкції з погляду їхнього функціонування, ми, на противагу думці деяких лінгвістів, наприклад, Л.С. Бархударова, уважаємо його використання не тільки правомірним, а й доречним.
«Підрядне - не є реченням хоча б тому, що воно позбавлено самостійної комунікативної значущості . Воно використовується в процесі та з метою мовної комунікації тільки як складова частина більшої синтаксичної одиниці - складного речення. Навіть частини складносурядного речення не можуть бути сприйнятими як одиниці комунікації. Частіше всього їх стосунки пов'язані з семантичними стосунками причини-наслідку, часу та ін., та розірвати їх, виділяючи при цьому кожну з частин складносурядного речення в окреме речення, означає послабити чи розірвати існуючу між ними семантичний або синтаксичний зв'язок , до того ж вони пов'язані інтонаційно.» ….[2, 232]
Складне речення - це поліпредикативне речення. Поліпредикативність означає не тільки представлення в реченні декількох предикативних відношень.
В реченні, Не waved his hand in the direction of the house and was silent (A. Huxley) предикативні відношення виникають двічі, у зв'язку з waved his hand і т.д. та у зв'язку з was silent. Кожна з названих груп має зв'язок з he, але не є складним реченням. Важливим є зазначити те, що в складному реченні обов'язково повинно бути декілька предикативних центрів, які складаються з підмета та присудка.
Частини складного речення утворюють речення на основі синтаксичного зв'язку.
«Тож, складне речення - це структурна та семантична єдність двох або більше синтаксичних конструкцій, кожна має свій предикативний центр та складається на основі синтаксичного зв'язку, яка використовується в мовній комунікації так само як і просте речення.
Складне речення може бути безкінечно довгим, так само як і просте.
Then he put the paper in the bottle, and he corked the bottle up as tightly as he could, and he leant out of his window as far as he could lean without falling in, and he threw the bottle as far as he could throw -- splash' -- and in a little while it bobbed up again on the water; and he watched it floating slowly away in the distance, until his eyes ached with looking, and sometimes he thought it was the bottle, and sometimes he thought it was just a ripple on the water which he was following, and then suddenly he knew that he would never see it again and that he had done all that he could do to save himself. («Winnie-the-Pooh» A.A. Milne) - ілюстрація довгого, але не найдовшого складного речення.. Прикладом речення з багатократним зв'язком підрядності є останнє речення відомого вірша «The House That Jack Built». .» [2, 232]
Традиційно виділяють три типи зв'язків між компонентами складного речення , безсполучниковий, сурядний і підрядний зв'язок. Три типи зв'язків утворюють три типи складних речень. Насамперед протиставляються безсполучникові і сполучникові речення. У безсполучниковому складному реченні компоненти зв'язані шляхом розташування поруч, без будь-яких додаткових засобів. Усередині сполучникового зв'язку протиставляються сурядність і підрядність і виділяються два типи складних речень с складносурядні і складнопідрядні, що розрізняються як по характеру відношень, так і по засобах їхнього вираження, сурядним і підрядним сполучникам.
За останні 70-80 років багато дослідників висловлювали свою думку стосовно зберігання в науці традиційного терміна поділу зв'язків у складному реченні на сурядний та підрядний. «Наш погляд на сутність сурядності і підрядності, - писав В.І. Жельвіс, - наведений в статті «К вопросу о видах синтаксической связи между частями сложного сполучникного предложения». Мі вважаємо, що сурядність та підрядність об'єктивно існують у мові і являють собою смислові категорії, які знаходять певне формальне вираження у мові. Смислове розрізнення сурядності та підрядності полягає в тому, що якщо зв'язок сурядний, то частини речення поєднані сполучником, рівноправні, коли підрядний зв'язок означає залежність однієї частини від іншої. В обох випадках частини дуже пов'язані одна з одною.» [11,254].
Що собою являє сурядний та підрядний зв'язок у складному реченні? Як зазначив Жельвіс, під сурядним зв'язком у реченні «слід мати на увазі такий зв'язок, при якому частини однаково залежать одна від одної у смисловому, граматичному та ритмомелодичному відношенні. При підрядному зв'язку одна з частин складного речення(головна) більш незалежна у смисловому, граматичному, ритмомелодичному відношенні ніж друга( підрядна частина)» [10,344].
В цілому, якщо розглядати підрядний зв'язок, то можна виділити те, що частини складного речення більш пов'язані між собою ніж при сурядному зв'язку.
У складносурядному реченні предикативні конструкції вищого рангу (Ранг - це місце, яке займає предикативна конструкція в ієрархії складових певного речення) пов'язані сурядним зв'язком (A little boy with oblique dark eyes was shepherding a pig, and by the house door stood a woman, who came towards them. (J. Galsworthy), у складнопідрядному реченні - підрядним (Не was the only boy on the island whose hair never seemed to grow. (W. Golding).
Поєднання речень всередині складного та встановлення між ними різноманітних стосунків відбувається за допомогою низки синтаксичних засобів. До них можна віднести, інтонація, сполучники, сполучні слова, порядок речень, вживання часу та способу, лексичні та фразеологічні елементи. [7,175]
Найбільш розповсюдженим з'єднувальним засобом між частинами складного речення можна назвати сполучник.
Сполумчник -- це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль. [6]
Сполучники зв'язують слова (father and mother), словосполуки (long streets and high buildings ), сурядні речення (The teacher is reading and the students are listening) та складники складнопідрядних речень (If the teacher allows, student can come out). Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні та підрядні.
«Сполучники - це слова, що служать для з'єднання між собою членів речення та цілих речень. Зв'язки між членами речення та між реченнями можуть бути різного характеру. Відповідно сполучники теж бувають різного характеру» [12,245].
Сполучники за їх роллю у реченні можна розділити на два розряди, одні сполучники висловлюють смислові відносини між окремими словами в реченні, інші сполучники виражають смислові відносини між частинами складного речення. Між тими і іншими сполучниками є подібність і відмінність. Існує багато сполучників, що вживаються тільки для вираження смислових відносин між частинами складного речення. І ці сполучники, писав професор Петерсон, «... пізнішого походження. Разом із зростанням вживаності складних речень, що обумовлює потребу вираження все більш складних відносин між явищами, кількість сполучників все збільшується, а їх значення стає різноманітнішим »[20,29].
Таким чином, сполучники виконують найважливішу комунікативно-мовленнєву функцію. «З їх допомогою мовець (або пише) і той, що слухає (взагалі сприймає мову) встановлюють різні смислові та емоційні зв'язки між компонентами мови, здійснюють логічне членування мовних уривків, передають і сприймають значення цілого і відношення до нього його частин. У цьому виявляються виключно важливі для сполучникування логічні і виразні функції сполучників. Тому про сполучник не можна говорити лише як про формальний показник синтаксичних (граматичних) зв'язків між компонентами зв'язного мовлення »[18,36-37]. Отже, і зв'язки між членами речення і між реченнями можуть бути різного характеру. Сполучники, що з'єднують члени речення, пов'язують їх як рівноправні елементи. У цій функції вони завжди будуть сурядними. Сполучники, що з'єднують між собою цілі речення, можуть пов'язувати їх і рівноправно - в такому випадку це будуть сурядні сполучники - і з виникненням залежності одного речення від іншого - в такому випадку це будуть підрядні сполучники. Таким чином, у підрядних сполучників є щось спільне з прийменниками, з якими деякі з них пов'язані і за походженням, наприклад, before, after, till і т.п.
Межі класів сполучників не є всюди цілком виразними. Нові сполучники підрядного характеру виникають з інших частин мови. Наприклад, дієприслівник seeing набуває характеру сполучника в тих випадках, коли в реченні немає такого іменника, який можна було б сприймати як підмет до цього дієприслівника.Зіставимо два речення, seeing that he was tired, I stopped talking і seeing thal little time is left, it is necessary to hurry up. У першому випадку ми маємо справу з дієприслівниковим зворотом звичайного типу, відповідником є український дієприслівниковий зворот, Побачивши, що він втомився, я перестав говорити. У другому випадку справа йде інакше, слово seeing як би висить в повітрі, оскільки в реченні немає слова, яке могло б бути осмислено як його підмет. Цей зворот не можна передати українським дієприслівниковими зворотом. У такій ситуації дієслівні властивості слова seeing дуже послаблюються. Воно відривається від дієслова to see та перетворюється в сполучник, що означає 'з огляду на те що'.
Також існують інші джерела утворення сполучників. Наприклад, слово directly, спочатку розглянемо як прислівник (наприклад, I went there directly after breakfast), перетворюється в сполучник в реченні такого типу, directly he arrived, he was ushered into the room. Тут слово directly означає 'одразу як',' як тільки '. Подібним чином трактується слово once (спочатку теж прислівник) в такому реченні, once you are here, let us start 'якщо ви тут, давайте почнемо) '.
Нарешті, арсенал англійських сполучників поповнюється і за рахунок поєднань. Наприклад, у реченні in case he comes tell him to wait поєднання in case фактично рівнозначно сполучнику if 'якщо'. Походження цього обороту цілком ясно, case первісно є іменником, а he comes - визначальне речення. Однак до сучасного стану мови цей аналіз вже непридатний. Поєднання in case стало чимось на зразок сполучника, що вводить умовне речення.
Інший новий умовний сполучник виник з дієприслівника provided, наприклад, в такому реченні, he will come, provided you warn him in time.
«Так на наших очах, - пише Б.А. Ільіш, - продовжується створення нових сполучників з різноманітних джерел »[12,247].
Число сполучників, що з'єднують між собою члени речення, дуже незначне. Так, сполучник and має чисто сполучникове значення, both - and теж значення, але більш підкреслено, і повний сполучник neither - nor має негативно-сполучникове значення.
Кількість сурядних сполучників,що поєднують частини складного речення не є великою, and, as well as, both ... and, not only ... but also, but, or, either ... or. Грунтуючись на визначенні сполучників, яке дає В.В.Віноградов, у сучасній англійській мові можна виділити наступні групи суряднихсполучників, з'єднувальні, роз'єднувальні , протиставні, слідчо-результативні, причинні. Всі перераховані групи сполучників входять в межі складносурядного речення, висловлюючи певні відносини між частинами складного речення. «Але незважаючи на те, що ми виділяємо тільки п'ять груп сурядних сполучників, не слід думати, - писала
І.П. Конькова, - що коло смислових відносин обмежується тільки перерахованими відносинами, з'єднання, протиставлення, роз'єднання й т.д. Смислові відтінки, що виражаються як за допомогою сполучників, так і за допомогою семантико-синтаксичних засобів, представляють велику різноманітність для кожного виду зв'язку »[17,43-44].
Підрядні сполучники на відміну від сполучників сурядності поділяються на багато видів. Підрядні сполучники служать для приєднання підрядного речення до головного і поділяються на сполучники, що вводять підрядні речення підмет і присудок і додаткові, that, if, whether; обставинні підрядні речення, часом (after, as, as long as, as soon as, before, singeuntil (till), while, підрядні причини (as, because, singe, for, seeing (that), підрядні умови (if, on condition (that), provided (That), providing (that), supposing (that), unless, мети (lest, so that, in order that, that, способу дії (as, as if (as though), so ... that, such ... that), порівняння (as. .. as, (not) so ... as, than), наслідки (so that), підрядні речення допусту (in spite of the fact that, though (although).
1.2 Характеристика складносурядних та складнопідрядних речень
Складні речення традиційно поділяють на дві широкі групи - складносурядні та складнопідрядні. В основу цього полягла відмінність у смислових відносинах речень, які поєднані в складне речення. Складносурядне речення поєднує в собі рівноправні, однорідні речення;складнопідрядне речення поєднує в собі нерівноправні речення, одне з яких виконує функцію пояснення, доповнення, розкриття змісту другого та підрядності.
Як стверджує А.Н. Гвоздьов, вчення про сурядність та підрядність існує вже давно, та вже в ХІХ сторіччі проводився поділ складних речень на складносурядні та складнопідрядні, але детально не досліджували особливості його розрядів.
Та час від часу такий поділ ставився під сумнів. Професор М.Н. Петерсон цілком заперечував існування в мові такого поняття як сурядність і підрядність, доводячи, що «немає об'єктивної відмінності між ними та немає потреби зберігати цю спадщину теорії речення» [7,179]. Особливо він підкреслював відсутність самостійності головного речення, що є достатньо обумовленим.
Важливо зазначити те, що як правило послідовність частин складного речення з сурядним зв'язком відповідає послідовності явищ, а при підрядному зв'язку - послідовність думок.
У складних реченнях, що поєднані одним й тим же сполучником, інтонація змінюється в залежності від ступеня смислової самостійності частин складного речення. Це положення доведено на матеріалі складних речень з сполучником and в роботі О.В. Камінської «Интонация сложносочиненных предложений с сполучником and в современном английском языке в сопоставлении с интонацией аналогичных предложений в русском языке» (1956)та в роботі І.П. Григор'євої «Интонация сложноподчиненных предложений с придаточными определительными в современном английском языке» (1956).
Логічний характер зв'язку краще видно коли речення з'єднані безсполучниковим способом, тобто коли відносини між реченнями можна виявити безпосередньо за їх змістом. Між реченнями у складному реченні існує тісний зв'язок , у складнопідрядному реченні можна виявити головне речення, ставити питання до частин складного речення. Інколи зв'язок у складносурядному реченні може нагадувати зв'язок у складнопідрядному реченні. На прикладі розглянемо відносини причина-наслідок у складносурядному реченні, The March afternoon was cloudy; I turned the gas-fire full on (C.P. Snow) часові відносини, Next day some new officers arrived, and one of them took the place of the silent civil engineer in my room. (S. Sassoon). Існує можливість перетворення на, When next day some new officers arrived, one of them ... також можна взагалі уникнути вживання сполучників та поєднувати речення безсполучниковим зв'язком.
Як виходить з поняття сурядності та підрядності, кожне складне речення являє собою єдність змісту, синтаксису, мелодики, части якої нагадують прості речення.
Складносурядне речення -- складне речення, в якому прості (сурядні) речення рівноправні за смислом і пов'язані сурядними сполучниками.
Смислова та граматична самостійність частин складносурядного речення має відносний характер, оскільки часто лише перша частина будується вільно, а друга певною мірою залежить від її змісту та структури. [6]
"It was a bright cold day in April, and the clocks were striking thirteen." (George Orwell, Nineteen Eighty-Four, 1949)
"Always go to other people's funerals; otherwise, they won't go to yours." (Yogi Berra)
"Arguments are to be avoided, they are always vulgar and often convincing." (Oscar Wilde)
"The drought had lasted now for ten million years, and the reign of the terrible lizards had long since ended." (Arthur C. Clarke, 2001, A Space Odyssey, 1968)
"Feasts must be solemn and rare, or else they cease to be feasts." (Aldous Huxley)
Складнопідрямдне ремчення -- складне речення, в якому одне просте речення є головним, а інше (підрядне) граматично залежить від головного і з'єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова. Підрядне речення може розташовуватись до, всередині або після головного речення [6]
"Although volume upon volume is written to prove slavery a very good thing, we never hear of the man who wishes to take the good of it by being a slave himself." (Abraham Lincoln)
"When we remember we are all mad, the mysteries disappear and life stands explained." (Mark Twain)
"Courage is rightly esteemed the first of human qualities because it is the quality which guarantees all others." (Winston Churchill)
Різницю між сурядним та підрядним зв'язком можна аргументувати такими критеріями , можливість постановки питання до частин складного речення. Залежна частина розширює, доповнює, пояснює головну частину, тому вона обов'язково відповідає на якесь питання. Питання залежить від типу інформації, яка подана у залежному реченні, та від того якого змісту не вистачає у головному реченні. Тому до підрядного речення завжди можно поставити питання. В англійській мові це
why? when? in spite what? during what time? Та ін.
Charlotte treated him ill ( WHY? ) because Noah did; and Mrs. Sowerbeery was his decided enemy (WHY? ) because Mr. Sowerberry was disposed to be his friend. It was in fact quarter past nine (WHEN?) when Andrew finished his last consultation. There was a silence ( DURING WHAT TIME? ) while the black-and-tan mongrel squatted on its muddy haunches. He was kissed her in the porch ( IN SPITE OF WHAT FACT?) though she was going to the station with him.
Наявність сполучника визначає тип зв'язку між частинами складного речення.
Небагато сполучників виражають підрядний чи сурядний зв'язок . Але в се ж такі сполучники існують. До суто сурядних сполучників можна віднести so, or, nor та ін. (наприклад, And as each and all of them were warmed without by the sun, SO each had a private little sun for her soul to bask in; You ought to make him OR he won`t came back; He did not speak NOR did the image.), до суто підрядних - сполучники that, after, until та ін.( наприклад, He had found THAT it would have to live a preliminary life; AFTER he got back it was time for evening surgery; He kept on singing UNTIL he came downstairs.)
Крім того, можна виділити сполучники, що частіше всього поєднують частини складносурядного речення, чи які частіше вживаються у складнопідрядному реченні.
Такими сполучниками можна вважати, наприклад, when, if, though та ін. (наприклад, Dai Jenkens was already in the wooden shantry WHEN Andrew reached it; IF Soames thought this or that, one had better save oneself the bother of thinking too; THOUGH Christine now occupied his mind more than ever, the whole complexion of his thoughts was altered.)
Є можливість замінити один сполучник на інший, при цьому зв'язок між частинами складного речення буде той самий. Наприклад сполучник though не завжди виступає як підрядний, хоча зв'язок який виникає при цьому у реченні можна назвати підрядним, якщо буде замінити though на сполучник although, який завжди виражає підрядний зв'язок. Though ( = although ) he made the attempt, he could not so easily dismiss Christine Barlow from his mind.
Місце підрядного речення в складі складного буває різним, це залежить від типу речення та думок, які він висловлює. Якщо речення складносурядне, то порядок розташування його частин є наступний, частина без сполучника + частина, яка приєднується за допомогою сполучника. Якщо речення складнопідрядне то частина, яка вводиться сполучником відображає послідовність не подій, а думок, вислів, якому надається велике значення, навіть якщо воно виражено в додаткові частини, може починати речення (наприклад, If you laugh at me I `ve done with you forever.); за бажанням мовця, згідно його прагненню виділити певні частини висловлювання, підрядна частина може ставитися і в кінець усього складного речення (наприклад,
I turned to go indoors when I saw a girl waiting in the next doorway.) і навіть уклинюватися в головну частину (наприклад, For his benefit, though he suspected that she also got something out of it, she assembled the Age.).
Можливість формального поділу частин складного речення.
В англійській мові існують прості речення, що починаються зі сполучника, і пов'язані за змістом з попереднім реченням. При всій їх самостійності за змістом вони ближче всього до складносурядного речення. Наприклад, It fell short, but the action dib her good. Навпаки, якщо такий поділ неможливий, зв'язок має підрядні властивості. Наприклад, He waited until he was called from the outside, - не можна було розділити на два прості речення. Порівняйте, He waited. Until he was called from the outside.
Можливість віднесення однієї з частин складного речення до групи присудка другої частини. Неодмінною умовою сурядності є рівноправне взаємне співвіднесення частин складного речення. При підпорядкуванні найчастіше підрядна частина пояснює не всю головну частину, а, наприклад, групу присудка або частину цієї групи - обставину, доповнення і т.д. Наприклад, Erasmus lived at a time when a knowledge of the classics was an essential weapon of the creative artist in his fight for the truth of life. Тут підрядна частина пояснює обставину часу у головній частині («at a time»).
Такі основні формальні критерії розрізнення сурядності та підрядності. Підкреслимо, що всі вони виходять з об'єктивно існуючої смислової відмінності цих зв'язків. Однак саме це смислове розходження зв'язків дає підставу мати сумніви щодо повноти сурядно-підрядної схеми. «За свідченням цілого ряду авторів - наприклад, Дж. О. Керма і Б.А. Ільіша у відношенні англійської мови, авторів Граматики російської мови Н.С. Поспелова, І.А. Попової та інших щодо російської мови, пише В.И.Жельвис, - сурядністью та підрядністью аж ніяк не вичерпується різноманіття зв'язків між частинами складного речення. Часто зв'язок носить двоїстий характер, виявляючи ознаки як сурядності, так і підрядності. З одного боку, це спостереження доводить, що сурядний та підрядний зв'язки перебувають в діалектичному зв'язку і взаємодії, а з іншого, - неминуче приводить до висновку, що в мові повинен існувати цілий ряд типів зв'язку, що займає проміжне положення між сурядністю та підрядністю. Подібне явище аж ніяк не є особливістю тільки англійської мови. Воно має місце і в багатьох інших мовах і свідчить про паралелізм розвитку складного речення в індоєвропейських мовах »[10,349].
Відмінності між складносурядними і складнопідрядними реченнями в їх структурі і використовуваних в них граматичних засобах відносяться, на думку А.Н. Гвоздьова, до наступних пунктів, до складу сполучників, до функцій і положенню сполучників, до вживання сполучних слів, до вживання вказівних (співвідносних) слів, до вживання часів дієслів, до розташування речень, до кількості речень, що поєднуються; до вживання неповних речень, до типів інтонацій.
«Розмежування сурядності та підрядності підтверджується історичним розвитком синтаксису. Підрядність сформувалася набагато пізніше, ніж сурядність; з цим пов'язано те, що підрядні сполучники та сполучні слова, на відміну від сполучників сурядності, здебільшого зберігають сліди свого походження із знаменних слів. Звісно, що і сурядний зв'язок отримував своє оформлення,
Типи зв’язку у складному англійському реченні курсовая работа. Иностранные языки и языкознание.
Из Учащихся Выполнявших Контрольную Работу
Контрольная работа по теме Центры оценок как метод отбора персонала: опыт отечественного менеджмента
Курсовая работа: Семантические особенности фразеологических единиц с компонентом-зоонимом
Дипломная работа: Разработка программы и выбор оптимальной системы управления сбытом продукции на ОАО "Челябинский трубопрокатный завод"
Реферат: Affirmative Action 3 Essay Research Paper Affirmative
Реферат: Синдром Клайнфельтера
Реферат по теме Сущность экономического мониторинга реализации инноваций, его цели и формы
Реферат по теме Теория идеального государства Платона
Сочинение На Тему Прогресс И Регресс
Моя Родина Мой Независимый Казахстан Эссе
Реферат: Налоги средневековья
Входная Контрольная Работа По Истории Ответы
Задача На Тему Доходи Та Прибуток Підприємства
Лекция по теме Содержание и методика психосоциальной деятельности в системе социальной работы
Реферат: Gas Laws Essay Research Paper GAS LAWSCHARLES
Курсовая работа по теме Расчет валов
Дипломная работа: Библейские мотивы в творчестве М.Ю. Лермонтова. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат На Тему Государственные И Отраслевые Стандарты
Курсовое Проектирование Тмм Черная
Курсовая работа: Описание конечных групп с плотной системой F субнормальных подгрупп для формации F сверхразрешимых
Мировое соглашение: понятие, порядок его заключения, правовые последствия - Государство и право контрольная работа
Применение законодательства Российской Федерации о необходимой обороне - Государство и право дипломная работа
Топографічне знімання місцевості методом геометричного нівелювання. Поняття про фотограмметричні знімання місцевості - Геология, гидрология и геодезия реферат