Структурні модифікації епітетів у сучасній англійській мові - Иностранные языки и языкознание курсовая работа

Структурні модифікації епітетів у сучасній англійській мові - Иностранные языки и языкознание курсовая работа




































Главная

Иностранные языки и языкознание
Структурні модифікації епітетів у сучасній англійській мові

Прагматичні особливості вживання епітетів у текстах різних функціональних стилів. Вивчення стилістичного прийому епітета, його структурного, семантичного та філологічного аспектів у сучасній англійській мові. Створення лінгвістичної теорії тексту.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ
з теоретичного курсу іноземної мови
на тему «СТРУКТУРНІ МОДИФІКАЦІЇ ЕПІТЕТІВ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ»
Розділ 1. Теоретичні засади дослідження епітетів в сучасній англійській мові
1.1 Епітет, як тропеїчний мовний засіб
1.2 Структурно - семантична класифікація епітетів
1.3 Прагматичні особливості вживання епітетів у текстах різних функціональних стилів
Розділ 2. Структурні модифікації епітетів як образний засіб авторного мовомислення
2.1 Типові моделі узуально-асоціативних складних епітетів
2.2 Типові моделі оказіонально-асоціативних епітетів
Сучасний етап розвитку лінгвістичної думки характеризується підвищеним інтересом вчених до проблематики, пов'язаної з вивченням тексту, як самостійного об'єкта дослідження.
Створення лінгвістичної теорії тексту викликало до життя ряд підходів до вивчення текстових явищ, одним з яких є філологічний, що поєднує лінгвістичний аналіз з літературознавчим.
Ця курсова робота присвячена всебічному вивченню стилістичного прийому епітета, що пропонує розгляд його структурного, семантичного та стилістичного аспектів у сучасній англійській мові. Ця курсова робота знаходиться в руслі досліджень з лінгвістики тексту, лінгвостилістики та інтерпретації тексту.
Актуальність роботи визначається вивчення проблеми, а також необхідністю подальшого вивчення структурної модифікації епітета в сучасній англійській мові і, відповідно, лексичного стилістичного прийому епітета.
Незважаючи на те, що проблемі епітета присвячено досить багато досліджень у цій проблематиці багато мало - досліджених аспектів. Зокрема недостатньо вивчено емоційно - оцінне значення прикметників, що утворюють епітет. Співвідношення емоції, експресії уявлення та поняття дійсно залишається неясним на сьогоднішній день. Питання про те, як емотивний компонент входить у лексичне значення слова, в лінгвістиці не вирішене. Емоційне життя людини заломлюється в мові і його семантиці, у мові практично будь-яке слово може стати емотивний, нейтральні слова, поєднуючись, один з одним, можуть утворювати емотивні словосполучення і надфразовою єдності.
Важливою невирішеною проблемою залишається метафоризації прикметників і співвідношення метафоричного та оціночного сенсу.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що досліджуваний об'єкт розглядається як в якості необхідного компонента функціонального цілого тексту.
Новим є запропонований нами підхід до розгляду складного епітета, з позиції интенсиональное і імплікаціонного компонента значень.
Основна мета курсової роботи формулюється як дослідження структурних модифікацій епітета.
Поставлена мета визначила конкретні завдання дослідження:
· Обгрунтувати основні модифікації епітета.
· Визначити структуру і вживання епітета.
· Розглянути узуально-асоціативні складні епітети, постійні, описово оцінні епітети.
· Описати класифікацію типів лексико-стилістичного прийому епітета.
Основоположним для цього дослідження стала теза професора І.Р. Гальперіна про інформативною цінності епітета, як стилістичного прийому, заснованого на виділенні якості, ознаки описуваного явища, яке оформляється у вигляді атрибутивних слів або словосполучень.
Поставлені в курсовій роботі проблеми та отримані результати визначають її теоретичне і практичне значення.
У теоретичному відношенні цінних представляється всебічне вивчення епітета, що дозволяє виявити його мовностилістичні і функціональні особливості. Дослідження структурних характеристик епітета та розкриття його ролі в процесі текстотворення вносить певний внесок у подальшу розробку лінгвістики тексту.
Практичне значення роботи полягає в тому, що спостереження і висновки досліджень даної роботи можуть знайти застосування в практиці викладання англійської мови на семінарських і практичних заняттях з аналізу та інтерпретації тексту та перекладу. Матеріали дослідження можуть бути рекомендовані при розробці навчально-методичних посібників по аналітичному і домашнього читання.
Матеріалом дослідження послужили структурні модифікації епітетів.
У роботі використовувалися методи лінгвістичного аналізу:
Аналіз словникових дефініцій, контекстуально-ситуативної та текстової для виявлення інформативної значущості епітета.
Дана курсова робота складається з вступу, двох розділів і висновку.
У вступі обгрунтовується мета і намічаються завдання дослідження, визначається матеріал і методи дослідження.
У першому розділі даються теоретичні засади дослідження епітета в сучасній англійській мові і його структурно - семантична класифікація, обґрунтовуються прагматичні особливості вживання епітетів у текстах різних стилів.
У другому розділі розглядаються структурні модифікації епітетів як образний засіб авторного мовомислення.
У висновку узагальнюються результати дослідження.
Розділ 1. Теоретичні засади дослідження епітетів в сучасній англійській мові
1.1 Епітет, як тропеїчний мовний засіб
епітет стиль англійський лінгвістичний
Характерною, невід'ємною рисою авторського дискурсу є значне (в порівнянні із звичайною мовою і текстом) інформативне і змістовне навантаження, що досягається використанням художніх прийомів та образно-виразних мовних засобів. Підсилення виразності мови досягається в першу чергу використанням тропів. Тропи являють собою бінарні утворення, в яких один елемент вжитий в прямому значенні, а інший в переносному:
the roses of her cheeks [16, с. 7].
Один з важливих засобів репрезентації, що широко використовується в авторському дискурсі є епітет. Епітет - це лексико-синтаксичний троп, оскільки він виконує функцію визначення (a silvery laugh) або обставини ( to smile cuttingly) або звертання (my sweet!), виражається не обов'язково переносним характером слова і обов'язковою наявністю в ньому емоційних або експресивних і інших конотацій, завдяки яким виражається відношення автора до предмета. [2, с. 87]. Не дивлячись на те, що термін «епітет» є одним із найдревніших термінів стилістики, саме через це єдності в його визначеннях немає. У широкому розумінні епітет - це будь-яке означення, що вживається для вирізнення предмета думки, для називання ознаки - чи то постійної, узвичаєної, що часто повторюється і відома мовцям, чи то особливої, оригінальної, яку помітив тільки автор, яка пов'язана з конкретним текстом, з індивідуальним авторським стилем. Друге, вужче розуміння епітета охоплює лише художні, емоційно-образні означення, що відзначаються оригінальністю, нечастим вживанням, індивідуальним змістовим наповненням [23,c. 145]. Межа між цими двома епітетами-означеннями досить умовна: нерідко звичайне широковживане означення набуває в авторському дискурсі нових асоціацій, нового естетичного змісту, перетворюючись на яскравий образ.
1.2 Структурно-семантична класифікація епітетів
Останнім часом відчувається деякий спад інтересу до вивчення різновидів епітетів та їх стилістичних функцій. Ймовірно цьому сприяє нечітке усвідомлення статусу епітета як тропа, змішування його з будь-яким означенням у синтаксисі і з прикметником у морфології, обмежене розуміння епітета як метафоричного прикметника. Існують значні розбіжності в кількості семантичних і структурних класів епітетів, часто порушується їх однорідність, не враховується той незаперечний факт, що в системі тропіки поле епітета перетинається також з полями й інших тропів [6, с. 359].
Існує багато класифікацій епітетів як семантичних, так і структурних, які значно відрізняються за своїм складом і принципами, що лягли в їх основу.
У сучасній слов'янській філології найбільш повними можна вважати класифікації епітетів, репрезентовані у працях В. Москвіна та Т. Онопрієнко. Ці дослідники враховують позитивний досвід попередників у створенні класифікаційних систем епітетів і вносять необхідні, на їхній погляд, зміни та доповнення.
В. Москвін пропонує класифікувати епітети за способом позначення відповідної прикмети (метафоричний, метонімічний, зміщений), за семантичними параметрами (колористичні, оцінні), за структурою (прості, складні), за рівнем засвоєння мовою (загальномовні, індивідуально-авторські), за стійкістю зв'язків з означуваним словом (вільні, постійні; окремий різновид -- антономазія), за стилістичним забарвленням (розмовні, газетні, книжні, поетичні, народнопоетичні, фольклорні), за кількісними характеристиками (ланцюжок епітетів, виделка, трійчатка), за поєднанням із фігурами повтору (тавтологічний, наскрізний). У класифікації В. Москвіна відчувається прагнення максимально повно окреслити систему різнобічних параметрів, за якими можна здійснювати розмежування епітетів не лише в художньому мовленні, а й в інших мовленнєвих стилях [14, с. 28 - 29].
Класифікація, запропонована Т. Онопрієнко, ґрунтується на врахуванні місця епітета в системі семантичних полів інших тропів.
Згідно з дослідженнями Т. Онопрієнко, досить чітко прослідковується тенденція до розподілу епітетів на дві основні категорії. До першої з них відносять узуальні (звичні, традиційні) епітети, до другої - не узуальні, оказіональні. І.Р. Гальперін і Л. Турсунова позначають ці категорії такими термінами як асоціативні і неасоціативні епітети. Другий термін, однак, є невдалим, тому що неасоціативні епітети взагалі не існують. Будь-який епітет виникає на базі певної асоціації. Не слід змішувати два види різних за характером асоціацій. Узуальні (звичні) асоціації лежать в основі епітетів, що належать до першої категорії, і тому самі ці епітети також сприймаються як звичні. Не узуальні, часто унікальні семантичні асоціації складають основу епітетів другої категорії, що мають оказіональний характер. У зв'язку з цим пропонується користуватися термінами узуально-асоціативні та оказіонально-асоціативні епітети [17, с. 1].
Звертаючи увагу на позитивні сторони існуючих класифікацій епітетів та вносячи необхідні, з нашої точки зору, зміни й уточнення, ми пропонуємо наступну семантичну класифікацію епітетів з урахуванням їх місця у польовій системі тропів:
Узуально-асоціативні епітети (usually-associated epithets)
2. Описово-оцінні (descriptive-estimative)
Оказіонально-асоціативні епітети (occasionally-associated epithets)
А. Поле подібності (field of likening)
В. Поле суміжності (field of contiguity)
С. Поле протилежності (field of contrast)
Ця класифікація дозволяє визначити статус компаративних епітетів і виділити їх відмінні особливості. Компаративні епітети належать до поля подібності оказіонально-асоціативних епітетів та є результатом перетинання поля епітета з полем порівняння. Перш за все, потрібно розрізняти метафоричні та компаративні епітети, які часто змішуються.
Метафора є компаративним тропом, в якому лише одне з імен, що зіставляються, (найчастіше - суб'єкт), виражене експліцитно, а друге (об'єкт) - імпліцитно. Виходячи з цієї категорії ознаки, тільки епітетні конфігурації з імпліцитним об'єктом порівняння повинні бути віднесені до метафоричних епітетів:
Meg pushed/…/ a salt-cellar to the left of the yawning remains of a rabbit pie (A. Coppard). The sea was a wonderful cool refuse from the stickly, headachy day (J. Wain).
Порівняння, на відміну від метафори, є тропом уподібнення, в якому як суб'єкт порівняння (N1), так і його об'єкт (N2) обов'язково виражені експліцитно. Отже, будь-яка епітетна конфігурація з експліцитними N1 і N2 повинна бути віднесена до компаративних епітетів: a bird-like girl > the girl (N1) is like a bird (N2); a banana nose > the nose (N1) is like a banana (N2); a rabbit of a woman > the woman (N1) resembles a rabbit (N2).
Існують два підкласи компаративних епітетів: прямий (direct) і непрямий (опосередкований) (indirect). Різниця між ними чітко виступає в такому прикладі:
She had long ape-like arms that were covered with dark fuzz, and there was a wart on her chin, and decorating this wart was a single antenna-1ike hair (T. Capote) [17, с. 2 - 3].
1.3 Прагматичні особливості вживання епітетів у текстах різних функціональних стилів
Вирішальна роль у формуванні єдності тексту належить задуму його автора. Задум охоплює текст в цілому - від початку до кінця, здійснюючи вплив на його структурні особливості. Змістові зв'язки проникають не тільки в структуру речень, але й єднають речення між собою.
Загальновизнаним є положення про те, що для тексту конструюючим фактором виступає не стільки тема, скільки комунікативне завдання, тобто мета автора, або, інакше кажучи, прагматичний аспект. Прагматично-орієнтованими лексичними одиницями в тексті насамперед виступають аксіологічні прикметники в стилістичній функції епітета.
Прагматичні можливості епітета використовуються по-різному, в залежності від стилю автора художнього твору. В художній прозі важливою складовою стилю є авторський аналітичний коментар, який розкриває перед читачем зовнішність і характер персонажу, його психологічний стан у даному епізоді [14, с. 19].
Прикладом авторського коментаря з прагматикою позитивної ознаки може слугувати уривок з роману Р.Олдінгтона "Смерть героя":
... When they were together it was pure happiness. Priscilla was a very demure and charming little mistress... Sometimes he dared to touch her childish breasts. And the feeling of friendliness from the clasp of Priscilla's hands, the pleasure of her short childish kisses and sweet breath, the delicate texture of her warm childish-swelling breasts never quite left him; and to remember Priscilla was like remembering a fragrant English garden. Like an English garden, she was a little old-fascioned and self-consciously comely, but she was so spring-like and golden.
Реалізація прагматичної спрямованості тексту засобами аналітичного авторського коментаря є характерною для реалістичної прози ХІХ і частково ХХ століть. Однак у ХХ столітті в стилістиці художньої прози починає інтенсивно розвиватися так званий авторський синтез - організація художньої оповіді, при якій психологічний стан персонажа, причини окремих дій і вчинків не аналізуються безпосередньо в тексті, а лише імплікуються. Художній синтез створює образ, що не підлягає членуванню і деструктивному “роз'ясненню” за частинами.
В романі “Прощавай, зброя!” Е. Xeмінгуей широко використовує прийом авторського синтезу-лейтмотиву. Образ дощу використовується письменником для створення загальної тональності твору - смутку, передчуття біди, безвиході, трагізму. У цьому лейтмотиві найважливішу роль грають епітети, що характеризують негоду (wet, muddy, slushy, dripping), вмирання природи (dead, bare, low, thin, dismal loоking), відповідну колірну гаму (black, brown, gray).
Реалізація епітетами прагматичної спрямованості тексту приймає різноманітні форми в залежності від стилю художнього твору. Так, в англійських і шотландських народних баладах переважають узуально-асоціативні епітети. В їх основі лежать звичні, “готові” асоціації, що зумовлює їх традиційний характер і сферу вжитку - народну творчість. Виразність узуально-асоціативних епітетів часто підсилюється додатковими експресивними засобами - алітерацією (stout and stalwart sons); синонімічним повтором (strong and sturdy thief ); стилістичною інверсією (proud was а lily of the morn).
І навпаки, в творах художньої літератури переважають оказіонально-асоціативні епітети, які майстерно вживаються письменниками при портретизації персонажів (О. Гакслі “Жовтий Кром”), при створенні певної колірної насиченості твору (Ф.С. Фітцджеральд “Великий Гетсбі”, Е. Хемінгуей “Мати й не мати”), при вираженні потоку свідомості (В. Фолкнер “Авессалом, Авессалом!”). Аналіз художніх творів свідчить про те, що цілісність художнього образу створюється, як правило, завдяки взаємодії епітетів з іншими тропами: метафорами, порівняннями тощо. [11, с. 22]
У першому розділі розглянуто теоретичні засади дослідження епітетів у сучасній англійській мові. Було досліджено, тропічний мовний засіб - епітет, класифікація епітетів та їх особливості вживання у текстах різних стилів.
Отже, можна дійти висновку, що епітет - це слово, що вказує на одну з ознак того предмета, який називається, і має на меті конкретизувати уявлення про нього. Епітет - це лексико-синтаксичний троп, оскільки він виконує функцію визначення або обставини або, виражається не обов'язково переносним характером слова і обов'язковою наявністю в ньому емоційних або експресивних і інших конотацій, завдяки яким виражається відношення автора до предмета.
У широкому розумінні епiтет - це будь-яке означення, що вживається для характеристики предмета думки, для називання ознаки - чи то постiйної, узвичаєної, що часто повторюється i вiдома мовцям, чи то особливої, оригiнальної, яку помiтив тiльки автор, яка пов'язана з конкретним текстом, з iндивiдуальним авторським стилем. Вужче розумiння епiтета охоплює лише художнi, емоцiйно-образнi означення, яким властива оригiнальнiсть, нечасте вживання, індивідуальне змiстове наповнення. Різниця мiж цими двома епiтетами-означеннями досить умовна: нерідко звичайне, широковживане означення набуває в художньому контекстi нових асоцiацiй, нового естетичного змiсту, перетворюючись на оригінальний словесний образ. У даному розділі були також представлені класифікації епітетів відносно вживаності та значення. У класифікації В. Москвіна відчувається прагнення максимально повно окреслити систему різнобічних параметрів, за якими можна здійснювати розмежування епітетів не лише в художньому мовленні, а й в інших мовленнєвих стилях. Класифікація, запропонована Т.Онопрієнко, ґрунтується на врахуванні місця епітета в системі семантичних полів інших тропів.
Розділ 2. Структурні модифікації епітетів як образний засіб авторного мовомислення
2.1 Типові моделі узуальн -асоціативних складних епітетів
Класифікація, запропонована Т. Онопрієнко, ґрунтується на врахуванні місця епітета в системі семантичних полів інших тропів. Дослідниця поділяє епітети на дві основні категорії. До першої (узуально-асоціативної) належать постійні й описово-оцінні епітети. До другої (оказіонально-асоціативної) -- епітети поля подібності (компаративні -- прямі та непрямі, метафоричні, літотні/гіперболічні), поля суміжності (метонімічні, перифразні), поля протилежності (іронічні, оксюморонні) [15, с. 43 - 45].
Зрозуміло, що створення загальної системної класифікації епітетів -- об'єктивно складний процес, який вимагає з'ясування структурно-функціональної суті деяких різновидів епітета. Чим конкретніше й докладніше буде вивчено окремі різновиди (модифікації) епітетів, тим повнішою й точнішою буде класифікаційна система. Виокремлення кожної структурно-семантичної видозміни епітета варто здійснювати лише за умови аргументованого обґрунтування.
Виходячи із системного підходу до тропіки, сукупність тропів і місце, яке займає епітет, можна представити у вигляді схеми трьох функціональних полів: уподібнення, суміжності, протилежності.
Окремі поля тропіки перетинаються, в результаті чого утворюються "тропи-гібриди": іронічний епітет, оксюморонний епітет, літотний/гіперболічний епітет, метафоричний, перифразний, метонімічний, літотне/гіперболічне порівняння, безмодульне порівняння, метафора-перифраз.
Оскільки будь-який епітет виникає на базі певної асоціації, ми пропонуємо використовувати терміни узуально-асоціативні та оказіонально-асоціативні епітети. Узуальні (звичні) асоціації лежать в основі епітетів, які належать до першої категорії, тому самі ці епітети також сприймаються як звичні. Неузуальні, часто унікальні семантичні асоціації складають базу епітетів другої категорії. Саме тому такі епітети не сприймаються як "готові" (ready-made) одиниці, і їх вживання має оказіональний характер. Узуально-асоціативні епітети знаходяться в центрі поля епітета. Вони найменш тропеїчні, оскільки, металогічність найменування ознаки в них послаблена і проявляється не так виразно, як в оказіонально-асоціативних епітетах, які представляють собою гібриди епітета, що утворилися в результаті перетинання поля епітета і полів інших тропів. Разом з тим, вони відрізняються від звичайних нетропеїчних означень чітко вираженим суб'єктивно-оціннісним характером і експресивністю [4, с. 12-13].
У процесі формування значення узуально-асоціативних епітетів до їх семантичої структури належать не лише певні ознаки, але й емоційне відношення до них у відповідному мовному соціумі. Необхідно з'ясувати, що не всі епітети, які належать до цієї категорії, вказують на інгерентну, невід'ємну ознаку предмета, як вважає Л. Турсунова [24, с. 67-68]. Про це свідчать і деякі приклади, які вона наводить як асоціативні епітети brilliant eyes, wistful eyes (очі не завжди і не обов'язково brilliant ("блискучі") та wistful ("задумливі", "мрійливі").
На наш погляд, логічніше розрізняти серед узуально-асоціативних епітетів два підкласи: постійні і описово-оціннісні епітети. Постійні епітети (constant epithets) переважно належать фольклору або походять від нього.
В англійській літературі постійні епітети також похідні від творів усної народної творчості - балад, казок та ін.
In that pleasant district of merry England there extended in ancient times a large forest (W. Scott).
And now I'm in the world alone/ upon the wide, wide sea (G.G. Byron).
Описово-оціннісні епітети (descriptive-estimative epithets) вказують на будь-яку суттєву ознаку референта, яка привертає до себе увагу в певній ситуації. Проте така ознака не є інгерентною для денотата (тобто всього класу цих предметів). Наприклад:
1. звучання/відсутність звучання: He made a soft sucking sound with his lips (R. Chandler). They caught the midnight train to Paris; and they sped through the silent star-lit night into the unknown (W.S. Maugham).
2. колір/відсутність кольору: He was a stocky man with a red-complected shining brown face (E.L. Doctorow). His shallow, colourless eyes looked across the desk at the negro in the check suit (R. Chandler).
3. форма, розмір, якісна характеристика та ін.: That delicately-bronzed skin, (…) the large liquid eyes, the full but exquisite lips - all the stigmata of passion were there (A.C. Doyle). He liked women to be women. He liked them lush, highly coloured, exotic (A. Christie).
Що стосується більшості епітетів цього підкласу, то вони представляють собою суб'єктивну оцінку означу-ваного [4, с. 74; 12; 20, с. 156-159].
Загальнооцінні позитивні та негативні значення реалізуються прикметниками good, bad, а також їх експресивними синонімами, які можна розглядати як епітети загальної оцінки. Серед епітетів загальної позитивної оцінки найбільш поширеними є excellent, divine, regular, swell: She had an excellent figure and she gazed at herself in the mirror with pride (E.L. Doctorow). "Pity you didn't come (to bathe), William. The water was divine" (K. Mansfield). "He really deserves the breaks for he's a regular guy" (H. Robbins). "I was a swell guy" (R. Chandler).
Серед епітетів загальної негативної оцінки широко вживаються awful, horrible, nasty: "It was a horrible evening. I shall never forget it. That awful party at the Greek Park (…)" (D. Du Maurier). The inspector said: "You know, Monsieur Poirot, it's a nasty business (…). I don't like it" (A. Christie).
У цій же ролі виступають також такі одиниці вторинної номінації, як rotten, wretched, lousy та ін.: 'My God!' the girl breathed. 'What's this rotten city coming to?' (R. Chandler). "Those wretched newspapers. They had me frantic with their nonsense" (H. Robbins). "You can have the lousy job!" (D. Lawrence). Епітети особистої оцінки досить різноманітні, оскільки виражають широкий спектр аксеологічних категорій [21, с. 14]:
- сенсорно-смакових: "It's lovely brandy," I said (E. Hemingway);
- психологічних (як інтелектуальних так і емоційних): Everyone nowadays was bound to pay attention to his psychological make-up (J. Cary). He was a violent man who all his life had created incidents in restaurants (E.L. Doctorow). "What have you got in those mysterious parcels?" (K. Mansfield);
- етичних: "He wasn't a very savoury gentleman, Mr. Morris" (A. Christie);
- естетичних: Inside the hedge, a pleasant garden and lawn sloped down to a willow pool (D.H. Lawrence). "Without a soul that holds romance, you'll probably suggest we go to some cheesy motel." "I believe the word is sleazy" (L. Small);
- нормативних: The blonde's face was unnatural. Her eyes were unnatural, with small pupils, a queer flat glitter in them (R. Chandler);
- утилітарних: Patriotism was a reliable sentiment in the early 1900's (E.L. Doctorow).
Серед епітетів особистої оцінки виділяється група епітетів-похідних прикметників з суфіксами -y, -ly та -ish, які виражають не власне оцінку, а оціннісну характеристику: She hadn't objected to his cigars then; she said they were manly (H. Slesar). George Dial was tall, dark, handsome, Hollywoodish (R. Chandler). Albert often found himself worrying for her, in spite of her attempt to be Bland-offish (J. Trevor). У таких прикметниках І.Є. Краснова бачить типовий прояв метасеміотичної функції мови. Йдеться, наприклад, про епітети у конфігураціях: cocktaily place "затишне місце, де можна приємно провести час, випиваючи коктейлі", horsy fellow "фанатик тоталізатора";
bacony young man "хворобливо повний чоловік"; dressy school "модна престижна школа для дітей багатих батьків" [10, с. 2 - 9]. У подібних випадках проходить семантична метаморфоза лексеми шляхом виділення, створення і усвідомлення таких відтінків значень, які не входять до її загальномовної характеристики. Слід зауважити, що вказані епітети не варто змішувати з компаративними епітетами, які легко піддаються трансформації у звичайну компаративну конструкцію:
inky water > the water is like ink;
quixotish fellow > the fellow is (resembles).
Епітети загальної і часткової оцінки можуть бути двоступеневими (two-step epithets). Такі епітети характеризують предмет і одночасно кваліфікують характеристику предмета [9, с. 54].
Другим, кваліфікуючим ступенем виступають:
- інтенсифікатори прислівника типу absolutely, absurdly, abnormally, terribly, extraordinarily, categorically, perfectly, unimpeachably і т.п.:
"It seems to me you're absolutely batty", said Frankie crossly (A. Christie). His hat was absurdly small for his abnormally large head (E.L. Doctorow). Lane sat back /…/ finding himself in the right place with an unimpeachably right-looking girl who was not only extraordinarily pretty but, so much the better, not too categorically cashmere sweater and flannel skirt (J. Salinger). "/…/ Well, I think you're simply marvelous, giving this perfectly marvelous party for him /…/. Isn't he terribly grateful?" (D. Parker).
- інтенсифікатори-прикметники і дієприкметники:
It was already a rotten business, stinking rotten, and I should have let it alone (M. Crichton). "You're mighty touchy tonight", she said. "Do you feel all right?" (F. O'Connor). "A most amazing cove, Jeeves. So dashed competent in every respect" (P.G. Wodehouse).
Наведені приклади свідчать про те, що сема емоційної оцінки найчастіше зустрічаються в епітетах, які називають ознаки зовнішності людини, її поведінки, почуттів, навколишніх предметів. Рідше ця сема присутня в узуально-асоціативних епітетах, які називають ознаки об'єктів абстрактної сфери.
Таким чином, між епітетом і прикметником у морфології та означенням у синтаксисі існують чітко визначені відмінності. Узуально-асоціативні епітети досить чітко розподіляються на два підкласи: постійні (переважна більшість яких належить фольклору або походить від нього) та описово-оцінні, які реалізують загально позитивну / негативну оцінки - сенсорно-смакові, психологічні, етичні, естетичні, нормативні, утилітарні. Описово-оцінні епітети часто мають дворівневу структуру, що містить інтенсифікатор ознаки [18, с. 3].
2.2 Типові моделі оказіонально-асоціативних епітетів
Ця класифікація дозволяє визначити статус компаративних епітетів і виділити їх відмінні особливості. Компаративні епітети належать до поля подібності оказіонально-асоціативних епітетів та є результатом перетинання поля епітета з полем порівняння. Перш за все, потрібно розрізняти метафоричні та компаративні епітети, які часто змішуються.
Мовознавці розглядають питання епітета по суті пов`язаним з метафорою, а також з словами емоційного значення та зі сполучуваністю [7, с.41].
…and if you see a woman clad in clothes vilely cut and coloured, you may be sure she is eminently virtuous, renowned for good works, and probably a duchess.
…і якщо ви побачите жінку, вбрану у в сукню кепського крою та кольору, майте певність, що вона страшенно чеснотлива, знана з добрих справ і, ймовірно, герцогиня! [8, с.29].
Метафори відтворюються з урахуванням структурних характеристик (якою частиною мови виражена, одно- чи двочастинна, розповсюджена, метафоричний контекст), з урахуванням семантичних відношень між образним та предметним планом (конкретне - абстрактне, істота - неістота тощо), з урахуванням ступеню індивідуалізованості [1, с.315].
Особливу проблему на думку мовознавців створюють метафоричні одиниці, принцип побудови яких відмінний у мові оригіналу та мові перекладу. У таких випадках перетворення можуть бути досить значними, зокрема можуть супроводжуватися заміною самого стилістичного статусу одиниці, наприклад, замість вихідної метафори у тексті може з`явитися порівняння, метафоричний епітет або інший троп.
Метафоричні епітети слід зарахувати до різновиду імпліцитних метафор, їх образний сенс представлений, зазвичай, в неявно вираженому вигляді й виявляється внаслідок семантичної актуалізації атрибутивної лексеми в мікроконтексті що визначає слова.
Відомо, що у побудові метафори беруть участь чотири компонента - це два багатих об'єкта, основний рахунок і допоміжний, співвіднесені один з одним (їх називають суб'єктами метафори), й поліпшують властивості кожного з них. Метафора створюється шляхом предикації основного суб'єкта ознак допоміжного суб'єкта. Якщо відсутні об'єкти чи ознаки, то метафоричного перенесення немає. Вважається, що загальнооцінююці слова (хороший / поганий) зокрема і афективні (прекрасний / чудовий, поганий, огидний тощо.), що неспроможні ма
Структурні модифікації епітетів у сучасній англійській мові курсовая работа. Иностранные языки и языкознание.
Отчет По Практике Пример Воспитатель
Контрольная работа по теме Биржевое предпринимательство: фьючерсы и опционы
Курсовая Работа На Тему Предупреждение И Пресечение Административных Правонарушений Против Порядка Управления
Курсовая работа по теме Подготовительные работы к составлению годового отчета
Сочинение Надо
Реферат: Язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки. Антихеликобактерная терапия
Реферат: Послуги які надає мережа Internet
Курсовая Работа И Вкр Выполняются
Реферат: Старый взгляд на новые вещи
Курсовая работа по теме Взаимодействие отечественных и иностранных производителей на национальном рынке в условиях глобализации
Проблема Парникового Эффекта Реферат
Доклад по теме Приготовление к преступлению
Контрольная работа по теме Характеристика результатов и организация анализа эффективности инновационной деятельности
Сочинение Характеристика Героя Рассказа Недоросль
Дипломная работа по теме Литолого-геохимические критерии катагенеза отложений Адмиралтейского мегавала, вскрытых скважинами Адмиралтейская-1 и Крестовая-1
Гдз По Контрольным Работам 4 Класс Петерсон
Отчет По Летней Практике Вожатого
Реферат по теме Экологическая сукцессия
Курсовая работа по теме Экономические результаты хозяйственной деятельности. Анализ себестоимости продукции
Теория Государства И Права Темы Курсовых Работ
Анализ информационной политики Российского государства - Государство и право дипломная работа
Проблемы денежной компенсации морального вреда - Государство и право курсовая работа
Толкование норм права - Государство и право курсовая работа


Report Page