Специфіка відтворення прецизійної і термінологічної лексики у перекладі науково-публіцистичних текстів (на матеріалі перекладів наукових статей і анотацій) - Иностранные языки и языкознание курсовая работа

Главная

Иностранные языки и языкознание
Специфіка відтворення прецизійної і термінологічної лексики у перекладі науково-публіцистичних текстів (на матеріалі перекладів наукових статей і анотацій)

Визначення та характеристика прецизійної і термінологічної лексики, як провідної особливості науково-публіцистичних текстів. Ознайомлення зі способами перекладу термінів у науково-публіцистичних текстах. Аналіз сутності науково-популярного викладу.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Кафедра перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики
Зав. каф. д. філол. н., проф. Корольова Т. М.
Специфіка відтворення пре цизійної і термінологічної лексики у перекладі науково-публіцистичних текстів (на матеріалі перекладів наукових статей і анотацій)
Студентки 3 курсу факультету іноземних мов (напрям підготовки: Філологія. Переклад.) заочна форма навчання Білоус А.О.
Науковий керівник: к.філол.н., доц. Дерік І.М.
1. Прецизійна та термінологічна лексика, як провідна особливість науково-публіцистичних текстів
1.1 Лінгвістичні особливості науково-публіцистичного функціонального стилю
1.2 Термінологічна лексика та специфіка її використання у науково-публіцистичному стилі
1.3 Прецизійна лексика як характерна риса науково-публіцистичного функціонального стилю
2. Аналіз засобів відтворення термінологічної та прецизійної лексики у науково- публіцистичних текстах
2.1 Способи перекладу термінів у науково-публіцистичних текстах
2.2 Специфіка відтворення прецизійної лексики у перекладі науково-публіцистичних текстів
В епоху глобалізації людство опинилося у світі, де будь-яка інформація стає легко доступною, що привело до багаторазового збільшення інформаційного обміну. І оскільки обмін думками про останні досягнення науки і техніки стає цілком природним і необхідним процесом, зростає і міжкультурна наукова комунікація. Як відомо, наукова комунікація - це, насамперед, письмова комунікація, основною одиницею якої є текст, у зв'язку з цим саме текст, а саме науковий, опиняється в центрі уваги лінгвістичних досліджень. З ростом громадянської свідомості та доступністю джерел інформації ознайомлення з останніми досягненнями науки стало не просто справою особистих пристрастей, а економічною необхідністю. Попит на наукову інформацію в доступній для неспеціаліста формі і зумовив підвищений інтерес до подальшого вивчення не тільки наукового, а й науково-популярного тексту.
Науковій популяризації також присвячено значну кількість робіт (Е. А. Лазаревич, Е Маєвський, Е Я. Сердобинцев, А. До Степанов, ЄС.Фудель та ін). Науково-популярні тексти аналізуються з точки зору прийомів популяризації в дослідженнях Л. А. Баташева, С. В. Належне, Т. А. Тимофєєвої. Проблеми функціонування окремих синтаксичних конструкцій у науково-популярних творах висвітлені в роботах Е. Кириченко, А. Стельмашук та інших. Проте, ми вважаємо, що проблема перекладу науково-популярних текстів ще не достатньо вивчена, що й зумовило наш вибір.
Актуальність курсової роботи обумовлена тим що, в умовах ринку великим тиражем видається науково-популярна література, що пов'язано з необхідністю розповсюдження і популяризації наукових знань у суспільстві, і, як наслідок, підвищенням попиту на якісну перекладену науково-популярну літературу.
Теоретичне значення роботи в тому, що загальна проблематика перекладу вищевказаної лексики доповнюється даними про можливі засоби ії перекладу саме в науково-публіцистичних текстах.
Практичне значення роботи обумовлене можливостями використання даних проведеного аналізу засобів перекладу прецизійної та термінологічної лексики в науково-публіцистичних текстах у діяльності перекладача.
Новизна дослідження полягає у аналізі термінологічної та прецизійної лексики та засобів їх перекладу саме в контексті публіцистики.
Об'єктом дослідження стає термінологічна та прецизійна лексика англійської та української мов в контексті англомовної публіцистики.
Предметом дослідження є засоби і тактики перекладу прецизійної та термінологічної лексики з української мови на англійську та з англійської на українську.
Мета курсової роботи полягає в дослідженні та визначенні особливостей і засобів відтворення термінологічної та прецизійної лексики в науково-публіцистичному стилі, а також у здійсненні аналізу особливостей перекладу даної лексики на прикладі науково-популярних статей.
Мета і завдання дослідження в курсовій роботі визначили наступну структуру роботи: курсова включає в себе вступ, два розділи, висновки та бібліографію.
У вступі курсової роботи пояснюється актуальність обраної теми, вказується, в чому полягає новизна дослідження, теоретичне та практичне значення, вказується об'єкт та предмет дослідження, завдання та матеріал проведеного дослідження.
У першому розділі курсової роботи розглядаються лексичні особливості науково-популярного стилю та специфіка використання в ньому презиційної та термінологічної лексики.
Другий розділ курсової роботи присвячений вивченню особливостей та способів перекладу презиційної та термінологічної лексики на прикладі англомовних науково-публіцистичних статей.
Наприкінці подаються загальні висновки про проведене наукове дослідження.
У бібліографії наводиться список використаних у дослідженні джерел літератури.
Матеріалом дослідження для курсової роботи слугуює текст англомовних науково-популярних статей з періодичних видань "New Scientist", "ДНК".
1. Прецизійна та термінологічна лексика, як провідна особливість науково-публіцистичних текстів
1.1 Лінгвістичні особливості науково-публіцистичного функціонального стилю
В наш час розвитку технологій помітно зростає роль інформації в житті суспільства, що призводить до розширення науково-популярного стилю, який є відгалуженням наукового стилю.
Науковий стиль характеризується повідомленням нової інформації в строгій, логічній, організованій та об'єктивній формі. Даний стиль, на думку Разинкіної Н.М., визначається в першу чергу як "організація мовного матеріалу, що служить, насамперед, послідовному й систематичному викладу наукових питань; точної передачі результатів спостереження, експерименту та аналізу; розкриття загальних закономірностей, що керують життям природи і суспільства; доведення правильності (або помилковості) тієї чи іншої теорії, концепції тощо" [28:41].
Науково-популярний виклад - це своєрідний різновид ("підстиль") наукового стилю, а саме взаємодія публіцистичного та наукового функціональних стилів.
На думку Комісарова С. Н. характерна особливість англійського публіцистичного стилю полягає "в стилістичній різноплановості лексики". Основна задача матеріалів цього стилю полягає в повідомленні певної інформації про явища, доступні для розуміння широким верствам неспеціалістів, прямо або побічно пов'язаних з їх життям та інтересами"[19:118].
Публіцистичний стиль відкритий для елементів наукового стилю, у ньому знаходять застосування розмовні способи вираження і нерідко використовуються художні засоби, зокрема образність.
У наукових текстах весь комплекс мовних засобів, спрямований на те, щоб тексти відповідали основним цільовим вимогам. До наукового стилю пред'являються наступні універсальні вимоги: інформативність, логічність і чіткість викладу. М. Н. Кожина, наприклад, визначає: "точність, абстрактність, логічність і об'єктивність - це екстралінгвістичні ознаки наукового стилю, які організують в систему всі мовні засоби, що формують даний функціональний стиль"[17:27].Науково-популярному стилю притаманні ознаки обох цих стилів.
Автор науково-популярного тексту надає читачам готовий результат. Він опускає більшу частину доказів та умовиводів. У його завдання входить: зробити текст зрозумілим і доступним не тільки для фахівців в цій області і інших учених, але і для звичайних читачів. Можна сказати, що цей стиль частково ввібрав в себе також і риси розмовного та художнього стилів.
На думку Н.Р. Мухтарової, загальним об'єктом відображення наукової та науково-популярної літератури є наука у всьому різноманітті її змісту [24].
Як особливий підстиль, науково-популярна мова характеризується тим, що досягнення науки і техніки висвітлюються таким чином, щоб вони стали зрозумілі неспеціалісту. У текстах науково-популярного стилю автор відмовляється від складного математичного апарату, розгорнутих доказів, в текст вводяться наочні приклади, аналогії, порівняння. Вивчивши предмет, цільове призначення та читацьку адресу науково-популярної літератури, Н.З. Рябініна визначає її як «сукупність літературних творів, що містять відомості про теоретичні або експериментальні дослідження в галузі науки, культури і прикладної діяльності,для поширення наукових знань з метою формування матеріалістичного світогляду і викладених в доступній для неспеціаліста в даній галузі знань формі» [29:8].
На відміну від наукового тексту в науково-популярному менше термінів, але все ж лексика не менш складна, так як використовуються і спеціальні слова та вирази, що і загальнонаукова лексика. Така лексика є сполучною ланкою для організації всього науково-популярного тексту. Термінологічна лексика також грає велику роль для мови науково-популярної літератури, оскільки її головне завдання - точне й чітке вираження спеціальних понять. Терміни несуть семантичне навантаження. У науково-популярних текстах синтаксис спрощується, але йому властива логічність, чіткість і змістовність, поряд зі спеціальними зворотами, аналогіями, порівняннями і метафорами. У текстах, за своєю структурою більш наближених до наукових текстів, спостерігається широке використання причетних, інфінітивних та герундіальних зворотів.
Основними рисами науково-популярного твору є: розповідь від першої особи, пряме звернення до читача, риторичні запитання; наочне пояснення наукових явищ з допомогою прикладів; використання цитат; включення невеликої кількості наукових термінів, абстрактної лексики; емоційно-оціночні засоби, інверсії; спрощення синтаксичних конструкцій і прагнення уникати ускладнених речень; прагнення до нешаблонности вираження.
До мовних особливостей науково-популярного стилю відноситься прагнення до стандартизації засобів вираження. Характерним у структурної єдності є вміння виділяти терміни, так як цей тип тексту може стосуватися різних сфер суспільної діяльності, включаючи науку і техніку. Це зумовлює використання спеціальної лексики [7:25].
Науково-популярний текст містить великий обсяг когнітивної інформації. Діапазон засобів, за допомогою яких вона передається, нагадує відповідні засоби наукового і науково-навчального текстів. Але при аналізі ми стикаємося як з якісними, так і з кількісними відмінностями:
1. Терміни. Кількість їх у науково-популярному тексті не така велика. У меншому обсязі представлена і лексика загальнонаукового опису.
2. Щільність інформації нижче, ніж в попередніх типах тексту. Рідше застосовуються скорочення і дужки.
3. Засоби, що забезпечують об'єктивність викладу: пасивні конструкції, не означено-особові і безособові речення, безособова семантика підмета, -- використовуються у науково-популярному тексті в значно меншому обсязі.
4. Фон нейтральної письмової літературної норми також наявний, але межі його розмиті, і присутні відхилення.
5. Кількість складних слів і словотворчих моделей з абстрактною семантикою значно більше, у порівнянні з багатьма іншими типами тексту, але менше, ніж у науковому тексті. Менш виразно представлена і номинативність.
6. Складність і різноманітність синтаксичних структур менш розвинута, ніж в науковому тексті. Речення простіші і коротші, іноді суттєво.
7. Кількість засобів формальної когезії дещо менше, зате рівень асоціативної зв'язності тексту - вищий.
8. Графічні засоби логічної організації тексту відрізняються більш значною різноманітністю порівняно з науковим текстом [1:271-273].
Проте, порівняно з науковим текстом з'являються особливі засоби, які мають на меті зацікавити читача. При цьому яскраво виражені:
1) Спеціальні засоби, що створюють ефект зближення автора з читачем (розповідь від першої особи; розмовна і навіть просторічні - розмовна лексика; пряме звернення до читача; риторичні запитання);
2) Емоційно-оцінні засоби (емоційно-оцінна лексика, інверсія);
3) Включення в текст цитат з інших джерел (фрагменти з поетичних і прозових художніх творів, літописів, наукових статей і т.д.);
4) Фразеологізми і образні кліше (полегшують сприйняття змісту);[23]
Серед науково-популярних статей за змістовим принципом виділяються три великі групи: природно-наукові, громадсько-наукові та науково-технічні, кожна з яких, незважаючи на відмінності у змісті і цільових установках, характеризується подібними особливостями наукового викладу науково-популярної статті.
При перекладі науково-популярних текстів підручників, статей, брошур і т. д. -- слід враховувати те, що в них більшою чи меншою мірою знижується академічність викладу, що передбачає нейтральність подачі матеріалу, відстороненість і об'єктивність, виключення індивідуальності в стилі письма, зате помітно відчувається прагнення захопити читача, спрощується стиль викладу. Справа в тому, що змінюється адресат, в ролі якого виступає вже не фахівець в даній галузі знання, а людина, яка просто цікавиться відповідною сферою наукових досліджень або тільки опановували нею. Тому, незважаючи на те, що стиль викладу спрощується, істотно ускладнюється комунікативне завдання. Тепер перекладач повинен поєднувати при перекладі і науковість, і популярність. Для цього необхідно бачити частку того й іншого у загальному цілому [5:231].
На основі інформаціі, поданої в підрозділі, можемо зробити такі висновки:
1) Науково-популярний стиль - різновид наукового тексту, що поєднує риси наукового, розмовного, публіцистичного і художнього стилів.
2) Завдання науково-популярного тексту - донести інформацію про наукові відкриття, дослідження, технічний прогрес читачеві, що не є спеціалістом даної галузі науки.
3) Кількість термінологічної лексики, щільність інформації, кількість склдних слів та конструкцій в науково-популярному тексті значно зменшується у порівнянні з науковим текстом.
4) До основних рис науково-популярного тексту відносять: розповідь від першої особи, пряме звернення до читача, риторичні запитання; наочне пояснення наукових явищ з допомогою прикладів; використання цитат; включення невеликої кількості наукових термінів, абстрактної лексики; емоційно-оціночні засоби, інверсії; спрощення синтаксичних конструкцій і прагнення уникати ускладнених речень; прагнення до нешаблонности.
5) Завдяки бурхливому розвитку технологій, цей специфічний стиль є потрібним і значимим.
1.2 Термінологічна лексика та специфіка її використання у науково-публіцистичному стилі
Термінологія - це ядро наукового стилю, останній, ведуча, найбільш істотна ознака мови науки. Можна сказати, що термін втілює в собі основні особливості наукового стилю і відповідає завданню наукового спілкування. Термін - це слово або словосполучення, точно і однозначно називає предмет, явище чи поняття науки і розкриває його зміст; в основі терміна лежить науково побудована дефініція. М. М. Глушко констатує, що «термін - це слово або словосполучення для вираження понять і позначення предметів, завдяки наявності у нього суворої і точної дефініції, чіткими семантичними кордонами і тому однозначне в межах відповідної класифікаційної системи» [9:79]
Типовою лексичноюознакоюнауково-популярної літературиє насиченість тексту спеціальними термінами, термінологічними словосполученнями.Терміни - слова або словосполучення мають лінгвістичні властивості як і іншіодиниці словникового складу. Відмінність терміна від звичайного слова залежить,перш за все, від його значення. Терміни виражають поняття наукові, і властиві лише конкретній галузі науки і техніки. [13]
Проблемами термінології глибоко займались такі лінгвісти як Г.О. Винокур, А.А. Реформатський, В.П. Даниленко, С.В. Гринєв, М.І. Мостовий, В.І. Карабан, А.В. Суперанська та інші. Більшість дослідників визнає термінологічність як одну з основних стильових рис наукового стилю, інформативне ядро лексики мови науки.
Англійські прості терміни є складовою частиною лексичної системи і як особливий тип слова мають специфічні ознаки. І.В. Арнольд простим терміном називає слово, яке служить для чіткого вираження поняття, специфічного для якої-небудь галузі знання, виробництва або культури, та яке обслуговує комунікативні потреби в цій сфері діяльності людини [4:81].
Одне з головних завдань перекладача полягає в максимально повній передачі змісту оригіналу, і, як правило, фактична спільність змісту оригіналу і перекладу дуже значна.
Як вважають Комісарів В. Н. і Рецкер Я. Й. основними умовами досягнення адекватності в перекладі англійських термінів є:
1. Знання особливостей взаємодії терміну з контекстом, а також основних випадків вживання різних структурних і семантичних типів термінів.
2. Знання основних способів перекладу термінів, а також достатнє знайомство з термінологією в даній області, що дозволяє знайти еквівалентний варіант,що відповідає англійському терміну.
3. Вміння правильно вибрати і використати найбільш відповідний спосіб створення нової відповідності для перекладу терміну, що не має еквіваленту, або відображає специфічне явище, відсутнє в нашій дійсності [20:110].
Причиною найбільш характерних помилок, які роблять перекладачі науково-популярної літератури, є те, що при перекладі вони зазвичай обмежуються лише суто лінгвістичним аналізом незнайомого терміну або покладаються на здогад. Перекладач не повинен надмірно захоплюватися лінгвістичним аналізом з тим, щоб не завдати шкоди аналізу реального значення терміна з точки зору науки і техніки, а також йому не варто нехтувати вивченням наукової або технічної галузі, до яких відноситься перекладена ним література.
Для того щоб правильно визначити виражене терміном поняття, треба знати ту чи іншу галузь науки і техніки, до якої відноситься дана термінологія. Будь-який термін слід розглядати не як відокремлену смислову одиницю поза всяким зв'язком з оточуючими його словами і контекстом в цілому, а як слово, за яким закріплене певне технічне значення, але яке може змінити своє значення в залежності від галузі, в якій воно вжито в даному конкретному випадку.
Для правильного розуміння і перекладу термінів необхідно також знати морфологічну будову термінів, семантичні особливості, що відрізняють їх від загальновживаних слів, основні типи термінів-словосполучень, їх структурні особливості і специфіку вживання. Це дозволить досягнути вичерпного розуміння змісту понять, що виражаються термінами, і полегшить роботу з відповідними термінологічними словниками.
Людині, неспеціалісту в сфері перекладацької діяльності, на перший погляд може здатися, що переклад термінів є найпростішим для перекладача, адже не так вже й важко знайти вірне значення тому чи іншому терміну у відповідному словнику, знаючи при цьому, що терміни - однозначні та перекладаються абсолютним еквівалентом незалежно від сфери, в якій вони вживаються. Без сумніву, можна наголосити на тому, що таке уявлення є помилковим. Звичайно, не всі терміни важко перекладати. Деякі з них є однозначними і не мають інших значень ні в якій іншій сфері.Хорошим прикладом можуть слугувати такі терміни:
echinococcus, karyolysis, walkaway verticalseismicprofilling - вуглекислий газ, дієприкметник, кам'яне вугілля та ін. Такі терміни мають точні відповідники, які легко знайти в словниках, наприклад: “dynamicprocess - динамічний процес”, “A-plant - атомна електростанція”, “abatvoix -акустичний екран”, “lexicology - лексикологія”.
Інша справа з розрядом термінів-омонімів, значення яких варіюються, залежно від сфери застосування. Багатозначність таких термінів значно ускладнює роботу перекладача, адже вони не завжди перекладаються як повні еквіваленти, більш того навіть не завжди дослівно.
Труднощі перекладу термінології полягютьв: неоднозначності термінів, відсутності перекладацьких відповідників у випадку неологізмів, національної варіативності термінів[21].
Питання про специфіку термінів і проблему їх перекладу завжди займало особливе місце в мовознавстві. Якщо завдання перекладу -- забезпечення еквівалентності текстів оригінала та перекладу, то при перекладі спеціальних текстів термінам слід приділяти особливу увагу: саме вони визначають інформаційний зміст спеціального тексту, будучи своєрідними ключами, що кодують спеціальну інформацію. Отже, питання про можливість досягнення еквівалентності при існуванні відмінності кодових одиниць найгостріше встає саме стосовно термінів.
Як відзначує в своїй статті О.Т. Заривна, в сучасному перекладознавстві можна знайти три основних підходи до визначення поняття "еквівалент". Так, деякі визначення перекладу фактично підмінюють еквівалентність тотожністю, стверджуючи, що переклад повинен повністю зберігати зміст оригіналу. Другий підхід у вирішенні проблеми перекладацької еквівалентності полягає у спробі знайти в змісті оригіналу якусь інваріативну частину, збереження якої необхідно і достатньо для досягнення еквівалентності перекладу. Іншими словами, якщо переклад може виконати одну й ту ж саму функцію чи описує ту ж саму реальність, то він еквівалентний. Третій підхід до визначення перекладацької еквівалентності можна назвати емпіричним. Суть його полягає в тому, щоб не намагатися вирішувати, у чому повинна полягати спільність перекладу й оригіналу, а зіставити велике число реально виконаних перекладів з їх оригіналами і подивитися, на чому ґрунтується їхня еквівалентність [11].
Головне в будь-якому перекладі - це передача змістової інформації тексту. Всі інші її види й характеристики (функціональні, стилістичні (емоційні), стильові, соціолокальні і т.п.) не можуть бути передані без відтворення змістової інформації, тому що весь інший зміст компонентів повідомлення нашаровується на змістову інформацію, витягується з неї, підказується нею, трансформується в образні асоціації і т.п. Еквівалентність виступає як основа комунікативної рівноцінності, наявність якої і робить текст перекладом.
Під поняттям еквівалентності перекладу розуміють передачу в перекладі змісту оригіналу, який розглядається як сукупність інформації, що міститься в тексті, включаючи емотивні, стилістичні, образні, естетичні функції мовних одиниць. Таким чином, еквівалентність - поняття ширше, ніж "точність перекладу", під яким, зазвичай, розуміють лише збереження "предметно-логічного змісту" оригіналу. Іншими словами, норма еквівалентності означає вимогу максимальної орієнтованості на оригінал [11].
Адекватний переклад є по означенню еквівалентним, хоча ступінь смислової спільності між оригіналом і перекладом може бути різною. Найбільш повна еквівалентність (на рівні мовних знаків) означає максимально можливу наближеність змісту різномовних текстів. Еквівалентний переклад не завжди буде вважатись адекватним, через те що він буде лише задовольняти вимогу смислової наближеності до оригіналу [18:167].
В залежності від того, яка частина змісту передається в перекладі для забезпечення його еквівалентності, розрізняються різні рівні еквівалентності. На будь-якому рівні еквівалентності переклад може забезпечувати міжмовну комунікацію.
Характерною особливістю науково-популярного стилю є його належність до наукового стилю, що й зумовлює те, що всім текстам даного стилю, в більшому чи меньшому ступені, властива спеціальна лексика та терміни.
Обов'язковою умовою повноцінного перекладу наукового простого терміну є повне розуміння його перекладачем. Механічне заучування термінів, без проникнення в їхню сутність, без знання самих явищ, процесів і механізмів, про які йдеться в оригіналі, може призвести до грубих помилок у перекладі.
Деякі прості терміни мови оригіналу та мови перекладу, що традиційно розглядаються як еквівалентні, є "відносними еквівалентами", тобто мають певні семантичні розбіжності, які реалізуються в різних сферах використання термінів. Розбіжності можуть бути незначними при перекладі тексту (що і дозволяє розглядати такі одиниці в двомовних словниках як еквівалентні), але в певному контексті можуть перешкоджати точності перекладу [31:46].
Констатуючи диференційні семантичні ознаки, при перекладі наукових простих термінів слід враховувати тип словника: у спеціальному термінологічному словнику дефініція терміна міститить більшу кількість диференційних семантичних ознак, ніж дефініція того ж терміна у словнику загальнолітературної мови.
Тому не можна не погодитися з думкою про те, що головною умовою правильного перекладу простих науково-технічних термінів, тобто вибору потрібного слова з числа тих, що служать для передавання терміном змісту поняття в різних його значеннях, є розуміння змісту тексту, знання явищ дійсності та їх назв. Тобто перекладач повинен бути ознайомленим із відповідною сферою науки чи техніки та володіти спеціальною термінологією [6:80].
Певні семантичні розбіжності між термінами мови оригіналу та мови перекладу, як правило, викликані відмінностями в точному обсязі понять, у диференціації понять. По суті, їх можна розглядати як відмінності в мовній картині світу. Фундаментальні відмінності в термінологічних системах понять мови оригіналу та мови перекладу можуть реалізовуватися і при повній відсутності еквівалентів.
А.Я. Коваленко визначає два етапи у процесі перекладу простого терміну: 1) це з'ясування значення терміну в контексті; 2) переклад значення рідною мовою [12:257].
Перед тим як перекладати, термін необхідно розпізнати в тексті, відрізнити від елементів загальної лексики. Труднощі можуть виникнути, головним чином, із-за омонімії (між терміном та простим словом), внаслідок приписування звичайній чи фразеологічній одиниці - іноді "минулому терміну" - термінологічного статусу, а також у зв'язку з "прозорою" внутрішньою формою терміна. Прості англійські терміни не викликають таких труднощів при перекладі в порівнянні зі складними термінами та термінами- словосполученнями. Для переклада простих термінів використовується значно менша кількість міжмовних трансформацій.
Головним прийомом перекладу англійських простих термінів українською мовою є переклад за допомогою лексичного еквіваленту, тобто передача постійної лексичної відповідності, яка точно співпадає зі значенням слова. Терміни, які мають еквіваленти у рідній мові, відіграють важливу роль при перекладі. Вони служать опорними пунктами у тексті, від них залежить розкриття значення інших слів, вони дають можливість з'ясувати характер тексту. Заміна термінів близькими по значенню словами недопустима. [2:167].
Еквівалентні одиниці поділяються на одноеквівалентні (тобто, такі, що мають тільки один перекладацький відповідник) і багатоеквівалентні (тобто такі, що мають два або більше перекладних відповідників). Неоднозначні прості терміни мають кілька способів перекладу відповідно до кількості їхніх значень. Відповідник неоднозначного слова називається варіантним відповідником, який передає якесь одне значення слова вихідної мови, тобто є перекладним еквівалентом якогось одного лексико-семантичного варіанта багатозначного терміну. Варіантні відповідники можуть бути зафіксовані в перекладних словниках. Але трапляється так, що словники не містять деяких відповідників неоднозначного слова, тому у цих випадках перекладач спочатку повинен точно визначити, в якому значенні вжито багатозначний термін, а потім вже перекласти його. [12:19].
Одним із найпростіших прийомів перекладу терміна є прийом транскодування, тобто побуквенна чи пофонемна передача вихідної лексичної одиниці за допомогою алфавіту мови перекладу. При перекладі способом транслітерації не слід забувати й про "фальшивих друзів перекладача", транслітераційний спосіб перекладу яких призводить до грубих викривлень змісту. Особливо часто транскодування англійських простих науково-технічних термінів відбувається в тих випадках, коли термін у мові перекладу складається з міжнародних терміноелементів латинського або давньогрецького походження. Проте, перш ніж застосовувати цей спосіб перекладу, перекладач повинен переконатися, що в мові перекладу відсутній перекладний відповідник терміну, що перекладається, інакше через транскодування в мові перекладу можуть виникнути синонімічні терміни, а це порушує чіткість і стрункість певної терміносистеми: pagination - пагінація, нумерація сторінок.
Переклад простих англомовних термінів можливий також шляхом опису значення, коли простий термін замінюється в мові перекладу словосполученням, що адекватно передає зміст цього простого терміна, наприклад: maisonette - квартира (помешкання) на двох рівнях (на двох поверхах), rabbit - газодифузійне розділення ізотопів з частковою рециркуляцією.[12:36]
До описового перекладу висувають такі вимоги:
- переклад повинен точно відбивати основний зміст позначеного терміном поняття;
- опис не повинен бути надто докладним;
- синтаксична структура словосполучення не повинна бути складною.
При застосуванні описового перекладу англійських простих термінів важливо слідкувати за тим, щоб словосполучення в мові перекладу повно передавало всі основні ознаки поняття, позначеного терміном оригіналу. У порівнянні з транскодуваням описовий переклад має перевагу: завдяки ньому досягається більша прозорість змісту терміна. Проте, такий спосіб характеризується і певними недоліками:
1) при його застосуванні можливо неточне або нечітке тлумачення змісту простого терміну,
2) описове словосполучення порушує таку вимогу до термінів, як стислість, а тому такі багатослівні терміни не мають дериваційного потенціалу, тобто, від них важко утворювати похідні терміни.
Описовий прийом застосовується при перекладі новітніх авторських термінів-неологізмів, які подаються зазвичай у лапках. Часто зустрічається поєднання прийому транскодування з наступним поясненням або описом [3:22].
Тому при перекладі будь-якого тексту, технічного або художнього, не слід плутати значення слова як терміну певної галузі з його звичайним загальновживаним значенням, що застосовується здебільшого в текстах художнього стилю. прецизійний лексика переклад
Також, складнощі виникають під час перекладу термінів-словосполучень.
Основні прийоми перекладу термінів-словосполучень:
1) Переклад з допомогою українських слів і виразів, що дослівно відтворюють слова і вирази англійської мови (калькування).
Комісарів В. Н. дає наступне визначення калькування - "калькування полягає у передачі безеквівалентній лексики вихідної мови за д
Специфіка відтворення прецизійної і термінологічної лексики у перекладі науково-публіцистичних текстів (на матеріалі перекладів наукових статей і анотацій) курсовая работа. Иностранные языки и языкознание.
Реферат по теме Декабрьское вооруженное восстание в России
Перечень Понятий Для Сочинения 9.3 Огэ 2022
Физика 9 Класс Динамика Контрольная Работа
Курсовая работа по теме Цифровое фото и видео
Курсовая Работа На Тему Исследование Методов Организации Рекламы В Интернете
Курсовая работа: Развитие ипотечного кредитования в России. Скачать бесплатно и без регистрации
Контрольная работа по теме Надежность изделий
Реферат по теме Советско-Афганская война
Курсовая Работа На Тему Спортивная Журналистика
Диссертация Китай
Реферат по теме Вклад А.С. Хомякова в развитие русского самосознания
Контрольная работа по теме Бухгалтерский учет строительных предприятий
Курсовая работа по теме Государственное регулирование иностранных инвестиций в России
Реферат: Витамины группы В. Их роль в жизнедеятельности человека. Скачать бесплатно и без регистрации
Практическая Работа Компас 3д
Сочинение На Тему Красота Городской Осени Простые
Реферат: Ритмы космоса и здоровье человека
Сочинение Самая Дорогая Вещь Для Нашей Семьи
Курсовая работа по теме Технологическая линия по производству панелей из газобетона неавтоклавного твердения Пр=60 тыс. м3/год
Конспекты лекций: История государства и права зарубежных стран
Аудит нематериальных активов - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Учет и анализ производственных затрат и готовой продукции - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Організація документаційного забезпечення установи - Бухгалтерский учет и аудит дипломная работа