Недбалість і співтворчість у психоаналітичній зустрічі. "Дещо більше, ніж інтерпретація": перегляд
Алёна БартошОсновні попередні концепції
Щоб зрозуміти ідеї The Boston Change Process Study Group, треба мати на увазі дві основні речі з минулих напрацювань [1]:
1. Для опису аналітичного процесу група використовує концепцію нелінійних динамічних систем. Такий підхід передбачає прийняття наступних передумов:
- динамічним двигуном терапії вважаються самоорганізаційні властивості аналітика і пацієнта як діади;
- аналітик і пацієнт вносять у процес як індивідуальні тенденції, так і те, що було сформовано іншими, наприклад, суспільством;
- траєкторія, яка виникне в результаті взаємодії двох партнерів, є непередбачуваною і містить емерджентні властивості, що з'являються в результаті взаємодії багатьох змінних;
- нова траєкторія буде чутливою до початкових умов взаємовідносин, у тому числі до історії стосунків обох партнерів, і буде обмежена ними.
2. Автори наголошують на важливості несвідомих, імпліцитних, процедурних форм памʼяті. У сфері стосунків таку памʼять можна назвати імпліцитним реляційним знанням. Це не те саме, що динамічне несвідоме, тому що ці знання ніколи не витискалися. Одночасно вони не мають вербальної, символічної форми, і діють на процедурному рівні (див. також "схеми буття-з", "реляційні сценарії" тощо). Така концепція звільняє нас від очікування, що зміни обов'язково вимагають вербального розуміння в сенсі перетворення несвідомого на свідоме.
Локальний рівень психоаналітичної роботи
У статті наводиться спроба описати процес психоаналізу на так званому локальному рівні. Локальний рівень — це щосекундний обмін між пацієнтом і терапевтом, що складається з рухів у стосунках, які включають невербальні та вербальні події, такі як вимовлені фрази, мовчання, жести, зміни в позі або в темі розмови. (Іншими словами, локальний рівень — буквально все те, що відбувається прямо тут, на сесії). Кожен крок на локальному рівні розглядається як виявлення наміру створити, змінити або відкоригувати безпосередню природу терапевтичних відносин.
Більшість мислителів стурбовані ширшим розмахом психодинамічного значення, метатеорією, і сильно не зосереджуються на миттєвому рівні, тоді як він також має власну складність, структуру та організацію. The Boston Change Process Study Group припускають, що саме на рівні миттєвих стосунків, у невеликих непримітних моментах, розвивається імпліцитне реляційне знання.
Недбалість і співтворчість
Зважаючи на розвиток описаних вище ідей, автори кажуть, що психоаналітична терапевтична взаємодія є за своєю суттю недбалим (sloppy) процесом.
Ця невизначеність, або недбалість, охоплює кілька взаємопов'язаних характеристик діалогу: "розмитість" намірів учасників, непередбачуваність, імпровізацію, варіативність і надмірність.
Пацієнт починає роботу з дуже загальними уявленнями про те, де він хотів би опинитися в кінцевому підсумку. Так і аналітик ще не знає, в чому він хотів би бачити прогрес пацієнта. Ні аналітик, ні пацієнт не можуть знати в деталях, що їм обом потрібно робити разом, щоб досягти своїх цілей. Кожного разу це лише вирішення негайної дилеми, як саме варто вчинити прямо зараз, щоб просунутись в цьому інтерактивному процесі. Така боротьба є точкою, в якій вступає в дію вся динамічна підготовка аналітика і його людяність. Саме тут відбувається операціоналізація розуміння аналітиком певного напрямку зцілення, вибір того, що потрібно "розпізнати" в словах і діях пацієнта. Але ця невизначеність "як" терапії неминуча, незалежно від технічної позиції, і обов'язково випливає з того нездоланного факту, що і пацієнт, і аналітик є джерелами незалежної активності та суб'єктивності, і водночас постійно впливають один на одного.
Всупереч негативним конотаціям слова "недбалість", група розглядає недбалість як всепроникну, неминучу і притаманну миттєвому рівню всієї діадної взаємодії. Замість того, щоб вважати недбалість проблематичною, вони кажуть, що вона має вирішальне значення для створення нових можливостей для психотерапевтичних змін. Хоча недбалість вносить значну невизначеність у взаємодію, створюючи те, що зазвичай розглядається як помилки або невдачі, вона парадоксальним чином відкриває нові можливості для підвищення узгодженості інтерактивного процесу між аналітиком і пацієнтом. Недбалість є потенційно творчою.
Саме тут у гру вступає концепція співтворчості. Автори думають про співтворчість як про самоорганізаційний процес, коли два розуми діють разом, використовуючи недбалість, притаманну взаємодії, для створення чогось психологічно нового. Те, що з'являється на світ, не існувало раніше і не могло бути повністю передбачене жодним з партнерів. Інтерактивні процеси здійснюють нелінійні стрибки або якісні зрушення. З цієї причини нові наміри, почуття, смисли є одними з творчих продуктів, що становлять інтерес у нелінійній діадичній системі.
Перехід до ілюстрації
Для ілюстрації описаних особливостей реляційних систем група дуже уважно розглядає поетапний процес аналітичної взаємодії. Аудіозаписи (детальна стенограма) двох аналітичних сесій показують, як ці "недбалі" риси породжують непередбачувані й потенційно творчі елементи, що сприяють психотерапевтичним змінам. Теми, представлені пацієнтом, мають також психодинамічно багату природу, однак автори спеціально зупиняються лише на миттєвому рівні інтеракцій, мало звертаючись до "традиційної" динаміки в цілому.
Notes
[1] Non-Interpretive Mechanisms in Psychoanalytic Therapy: The 'Something More' Than Interpretation (1998, англ.) - Переклад українською
Links
THE “SOMETHING MORE” THAN INTERPRETATION REVISITED: SLOPPINESS AND CO-CREATIVITY IN THE PSYCHOANALYTIC ENCOUNTER
The Boston Change Process Study Group includes the following members, listed alphabetically: Nadia Bruschweiler-Stern, Karlen Lyons-Ruth, Affiliate Scholar, Alexander C. Morgan, Jeremy P. Nahum, Louis W. Sander, Daniel Stern. At the time the paper was coneived and written, Alexandra M. Harrison and Edward Z. Tronick were also members, but they have since left the group. The authors acknowledge the generous support of Kohler-Stiftung for convening meetings of the group. Submitted for publication August 6, 2003.