Шляхи удосконалення стратегічного управління підприємством - Менеджмент и трудовые отношения дипломная работа

Главная

Менеджмент и трудовые отношения
Шляхи удосконалення стратегічного управління підприємством

Стратегічне управління та його роль у діяльності підприємства. Аналіз стану та розробка стратегічного плану підприємства ТОВ "АЛІСА". Посилення контролю за впровадженням системи управління. Підвищення продуктивності праці як засіб збільшення прибутку.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
1.1 Стратегічне управління та його роль у діяльності підприємства
1.2 Стратегія організації на сучасному етапі
1.3 Реалізація стратегії в процесі управління організацією
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ СТРАТЕГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НА
2.1 Коротка характеристика та аналіз діяльності підприємства ТОВ „АЛІСА”
2.2 Розробка стратегічного плану підприємства ТОВ „АЛІСА”
2.3 Інформаційне забезпечення системи стратегічного управління
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
3.1 Посилення контролю за впровадженням системи управління
3.2 Підвищення продуктивності праці як засіб збільшення прибутку
Складні умови господарювання, зміни в техніці та технологіях, зростаючи потреби споживачів вимагають від сучасних менеджерів всіх рівнів управління нових знань та навичок, які б відповідали вимогам часу. Життєва необхідність у використанні стратегічного управління, як одного з найефективніших і найпрогресивніших засобів управління організацією, спонукається розвитком ринкових відносин, позитивними зрушеннями в економіці України, зростаючою конкуренцією на будь-якому ринку. Сучасний ринок дуже складне місце в діяльності організації, це результат взаємодії великої кількості факторів. Керівництво організації повинно приймати рішення в умовах, які формуються зовнішнім середовищем та використовувати сприятливі для діяльності можливості, що надаються факторами зовнішнього середовища. Ринок сьогодні є місцем динамічної конкуренції. Конкуренцію на ринку можна розглядати як особливу гру, в якій успіх залежить як від дій організації, так і від реакцій конкурентів, споживачів, партнерів та інших учасників. В умовах, коли дії конкурентів на ринку ускладнюються, досягти переваги стає дуже важко. Для того, щоб успішно діяти на конкурентному ринку, менеджменент організації повинен бути здатним передбачити дії конкурентів та адекватно на них реагувати.
В результаті формування ринкових відносин в Україні в діяльності підприємств виникають нові джерела конкуренції для багатьох галузей виробництва, ринки стають складними, де передбачувати дії конкурентів стає важко. В сучасних умовах вітчизняним підприємствам не можна дозволити собі діяти на ринку лише за рахунок виробництва нової продукції, Завтра конкуренти запропонують споживачеві таку новинку, яка зробить цю продукцію не конкурентноздатною. Тому необхідно передбачити дії конкурентів і працювати упереджуючи їх наміри
Умови, в яких працюють українські підприємства, різко змінилися при переході від економіки розподільчої до ринкової. Тепер підприємствам необхідно не лише визначити асортимент продукції чи послуг, встановлювати на них ціни, шукати постачальників ресурсів та домовлятися з ними, плідно працювати зі споживачами, задовольняючи їх вимоги, а найголовніше оцінювати та прогнозувати поведінку зовнішнього середовища та формувати довгострокові цілі та стратегії їх досягнення.
В Україні вітчизняним підприємствам важко застосувати стратегічне управління через складні умови господарювання, брак коштів для впровадження інноваційних процесів, не зовсім цивілізовані форми конкурентної боротьби. Разом з тим дуже важливо, що вже є перші досягнення з успішного впровадження стратегічного управління на таких українських підприємствах, як „Мотор - Січ”, „Дарниця”, „Світоч”, „Квазар - Мікро” вони мають чітко визначену цікаву місію, концепції , цілі , культуру, неординарний підхід до вирішення проблем, „ агресивність ” у конкурентній боротьбі . На жаль , таких компаній в Україні одиниці .
Тільки чітко уявляючи місце своєї компанії на ринку, враховуючи його особливості, менеджер може вирішити такі життєво важливі питання: яким бізнесом займатись, що необхідно зробити сьогодні для успіху завтра і яким чином цього добиватися , які перспективи у фірми, які можливості має компанія і як ними скористатися. Ефективне управління неодмінно вимагає від керівників аналітичного, стратегічного мислення, вміння завчасно передбачити результати прийнятих стратегічних рішень. Звідси видно, що обрана тема для дипломної роботи є актуальною.
Існує тісний зв'язок між минулим і майбутнім станом ефективності діяльності підприємства ? станом, який характеризує рівень отримуваного кінцевого результату діяльності підприємства і створення протягом певного періоду можливостей розвитку і можливостей занепаду. Сучасним менеджерам доводиться ретельно аналізувати зовнішнє середовище для своєчасного внесення у вибраний курс фірми. Вони повинні добре знати особливості діяльності своєї компанії, її сильні та слабкі сторони, щоб передбачити які зміни принесуть успіх компанії. Іншими словами, стратегічне управління є основою, сучасною парадигмою до управління всією компанією, аналогічними методами, тобто розробляючи та стратегію власної роботи в конкурентному середовищі .
Реакцією на зміну умов функціонування підприємств, що орієнтувались на виробництво, є нова система управління, яка поєднує в собі відоме тактичне та оперативне управління та новий елемент - стратегічне управління - з притаманними йому загальними та конкретними функціями, відповідним організаційними структурами, технологіями та ін.
Менеджерам потрібно думати стратегічно про те, в якому становищі перебуває підприємство, про вплив якій на нього здійснюють умови, що змінюються. Вони змушують досить ретельно аналізувати зовнішнє середовище, бути добре ознайомлені з діяльністю підприємства, щоб знати коли і які зміни вносити в стратегію.
В загальному суть концепції стратегічного менеджменту містися у відповіді на запитання: „Як необхідно здійснювати управління організацією в умовах динамічного, швидко змінюваного, і невизначеного середовища”. Відповідь на поставлене запитання передбачає не тільки необхідність проведення аналізу та оцінки і прогнозування того, як воно буде змінюватися з часом, й створення такої системи управління персоналом, яка б постійно підтримувала відповідність між середовищем і результатами діяльності організації.
Практика відповідних процедур, методів, дій та рішень щодо стратегічного управління широко застосовується за кордоном і підкріплена ґрунтовною теоретичною базою.
Ситуація ще більш ускладнюється, якщо звернутися до спроб практичної реалізації стратегії стратегічного управління. Як неадекватне сприйняття та незрозумілість, так і суто технічні перешкоди ( недостатність інформації, відсутність фахівців) демонструють важливість та актуальність розвитку власної теорії і практики стратегічного управління.
Провідну роль в новій системі управління повинно відігравати стратегічне управління, що визначається трьома елементами, що поєднують підприємство з зовнішнім середовищем: прогнозування майбутніх проблем та можливостей підприємства зовнішнього середовища ; прогнозування характеру можливостей підприємства, необхідних для успішної діяльності та управління ними; адаптація розвитку підприємства до непередбачених змін в зовнішньому середовищі
Метою дипломної роботи є удосконалення стратегічного управління підприємством. Головним завданням роботи є теоретичне дослідження питань стратегічного управління підприємством, аналіз результатів діяльності підприємства та розробка стратегічного плану.
Предметом дослідження в дипломній роботі є теоретичні та методологічні питання , пов'язані з стратегічним управлінням підприємства та його розвитком.
Об'єктом дослідження є процеси, які відбуваються на підприємстві ТОВ „АЛІСА.”
У першій частині даної роботи будуть розкриті теоретичні аспекти стратегії управління підприємством: стратегічне управління та його роль у діяльності підприємства, стратегія організації, та її реалізація.
Другий розділ стосується аналізу існуючого стану стратегічного управління підприємством. В ньому розроблений стратегічний план підприємства, інформаційне забезпечення системи стратегічного управління.
У третьому розділі викладено ефективність впровадження системи стратегічного утворення.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
1.1 Стратегічне управління та його роль у діяльності підприємства
Сучасний розвиток економіки, передбачення майбутнього організації можна охарактеризувати чотирма основними етапами. Залежно від розвитку ринку комерції фірм відповідає певна теорія управління організацією.
Товарна орієнтація ринку характеризується прагненням до покращення якості товарів без серйозного врахування потреб, смаків, бажань покупців.
Теорією управління фірмою за таких умов є бюджетний контроль, що базується на внесенні поправок з обсяг і структуру доходів - витрат виробництва та збуту залежно від поточної ситуації на ринку. В основі концепції бюджетного контролю лежить уявлення про загальну незмінність основних умов і закономірностей на ринку. Коректування діяльності здійснюються лише час від часу, якщо назріла необхідність.[9, с 50]
Збутова орієнтація характеризується забезпеченням максимізації збуту за допомогою реклами та інших методів впливу на покупця з метою примуси його здійснити покупку. При такій орієнтації використовується довгострокове планування, що ґрунтується на уявлені про можливість прогнозувати забезпечення довгострокового приросту основних показників діяльності фірми. Процес планування передбачив визначення довгострокових змін обсягу продаж, рівня витрат, продуктивності праці та інших показників згідно з набутим досвідом та існуючими тенденціями, що зберігатимуться досить тривалий час. Дострокове планування пристосовує виробничу діяльність до змін на ринку, які мають відбитися на комерційній активності фірми на найближчі 2-10 років [11, с 78].
Ринкова орієнтація діяльності фірм передбачає відбір товарів найвищої якості, що користуються найбільшим попитом і забезпечують максимум продаж саме цих товарів. У таких випадках використовується стратегічне планування. .[53, с 128]
Планування - необхідна передумова успішної реалізації будь-якого ділового починання організації. Як загальна функція управління, планування є процесом підготовки на перспективу рішень про те, що ким, як, коли повинно бути зроблено [37, с 45].
Стратегічне планування вносить суттєві корективи в методи управління, відкидаючи можливість керування діяльністю фірми виходячи з екстраполяції минулих тенденцій. Виникає необхідність вносити стратегічні корективи в поставлені завдання згідно зі змінами на ринку і аж до можливості прогнозування виходу на ринок інших товарів. Ця управлінська концепція робить акцент на умови ринку, особливо на умови конкуренції та збуту, як на критерій управління. Ця концепція вже наближається до маркетингу, але в ній ринкові умови враховуються лише як фактори випадкових відхилень від виробленої стратегії, а стратегічний план прилаштовується до таких змін, але не передбачає заходів, що спроможні активно впливати на ситуацію ринку. [37, с 278].
Провідні сучасні фірми використовують систему стратегічного управління, яка лежить в основі концепції менеджменту. Суть менеджменту можна сформулювати так: „Виробляти те, що безумовно знаходить збут, а не намагатися нав'язати покупцеві те, що вироблено”. Основна мета конкретної організації (фірми) - забезпечення максимальної рентабельності її функціонування, що може бути досягнуто лише в разі відповідності продукції фірми ринковим вимогам. Діяльність будь якої організації відбувається в конкурентному середовищі. Для успішної роботи організація повинна пропонувати споживачеві не те, що вона може виробляти, і не те що вона уміє виробляти добре, а тільки те, що вона вміє виробляти краще за своїх конкурентів [46, с 58].
Періодичне коригування запланованої стратегії не може вирішити завдання відповідно до умов ринку виробничо - збутової діяльності фірми.
Залежно від умов комерційної діяльності кожна фірма використовує відповідну теорію управління. Найпрогресивнішою є теорія стратегічного управління. У табл. 1.1 наведено основні етапи поступового переходу до стратегічного управління.
Таблиця 1.1. Історичні етапи розвитку підходів до передбачення майбутнього
Поточне управління «за відхиленнями»
Діяльність організації орієнтована на своєчасну реакцію на ситуацію, що складається. Планування обмежується розробкою бюджетів і поточних планів організації
Управління «від досягнутого», з елементами передбачення майбутнього
В діяльності організації застосовують елементи аналізу і контролю ситуації, що складається як у зовнішньому оточенні організації, так і в самій організації. При плануванні використовується екстраполяційне передбачення майбутнього
Управління «за цілями», з орієнтацією на зовнішнє середовище
Діяльність організації націлена на урахування кон'юнктури ринку, опановується «стратегічне мислення персоналом». Планування має характер стратегічного, розробляються «стратегічні відповіді» на дії конкурентів у категоріях «продукт - ринок»
Діяльність націлена на активну підготовку майбутнього та створення ситуації, яка б була максимально наближена до поставлених цілей організації в майбутньому. Застосовується стратегічне планування, яке пронизує всі підсистеми діяльності фірми, використовуються всі досягнення зазначених вище етапів
Світова практика бізнесу показує, що більшість організацій, які
досягли значних результатів в бізнесі, завдячує саме впровадженню системи стратегічного управління. Представимо сучасну модель організації, що відображає її системність та цілісність (рис 1.2).
Рисунок 1.1 - Концептуальна схема стратегічного управління підприємством
Концепція управління - це система ідей, принципів, уявлень, що зумовлюють мету функціонування організації, механізми взаємодії суб'єкта та об'єкта управління, характер взаємовідносин між окремими ланками його внутрішньої структури, а також необхідний ступінь урахування впливу зовнішнього середовища на розвиток організації [72, с 98]. Згідно з концепцією стратегічного управління аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища - необхідний елемент визначення місії та цілей організації. Стратегії в цьому випадку виступають як інструменти досягнення цілей, а для успішної реалізації обраного стратегічного набору необхідно, щоб організація функціонувала відповідно до вибраної концепції управління.
Стратегія ключових сфер діяльності організації
- системи конкретних бізнес-планів;
- механізм реалізації бізнес-планів;
Рисунок 1.2 - Модель організації з точки зору концепції стратегічного управління
Стратегічне управління орієнтує діяльність організації на пошук та проведення змін споживачів та їх запитів. При цьому ключовими задачами організації є:
- удосконалення продукту чи підвищення якості послуги;
- розробка нових виробів чи послуг;
- надання споживачам нових видів послуг та удосконалення існуючих [35, с318].
Для реалізації цих ключових задач стратегічне управління повинно концентрувати зусилля менеджерів, щоб реагувати на тиск конкурентів, що постійно наростає в ринковому середовищі, на швидку появу нових та удосконалених товарів та послуг, що покликані задовольнити запити споживачів, які постійно змінюються. Поняття "реагування на тиск конкурентів" визначає характер поведінки певної організації на конкурентному ринку. Група організацій, яка виробляє та продає одноманітні або однорідні продукти, що конкурують між собою, створюють господарчу галузь [22, с458].
Споживачі, що мають можливість вибирати той чи інший товар або послугу, є головним та визначальним елементом стратегічного управління. Споживач є не тільки об'єктом конкуренції на ринку товарів та послуг, але і важливим стратегічним активом організації - виробника. До них можна віднести:
- володіння інформацією про товар, що є на ринку. Для цього споживач використовує різні джерела інформування - прайси, виставки, ярмарки, рекламу, маркетингові комунікації та інше;
- знайомство з основними характеристиками і параметрами товару, що дають можливість його вибрати;
- віддання переваги товару, який має значення для повсякденного життя або іміджу споживача [31, с 391].
Ці характеристики організація може використовувати в своїх стратегічних рішеннях. Управління споживачами як стратегічним активом базується на чотирьох основних умовах :
1.Сьогоднішній споживач -- це стабільне та передбачуване джерело майбутніх покупок.
2.Окремі споживачі можуть бути ефективно розподілені за сегментами продаж, що очікує організація.
3.Споживачі можуть піддаватися амортизації, що впливає на їх спроможність купувати той чи інший товар.
4.Споживачів можна "купувати" та "продавати".
При вирішенні стратегічних задач управління, особливо при аналізуванні стратегічних та інвестиційних пріоритетів, необхідно враховувати вплив усіх конкурентів, для того, щоб відшукати нові можливості в галузях, де фактори конкуренції слабкі.
Конкуренція Конкуренція
за споживача за споживача
Конкуренція Конкуренція
за споживача за споживачів
Рисунок 1.3 - „П'ять сил” М. Портера
В практиці менеджменту широке застосування має конкурентна концепція під назвою „П'ять сил” М. Портера (рис 1.3). При створенні конкурентних переваг важливою задачею менеджерів організації є накопичення та підтримка рівня чи запасів кожного виду ресурсів. Напрям розвитку менеджменту, стратегічне управління на поточний час віддзеркалює різні методологічні та методичні підходи. Домінуючою сьогодні є концептуальна модель ієрархічного аналізу, планування, виконання та контролювання, що була запропонована Ф. Котлером, адаптований вид якої наведено на (рис. 1.4)
Згідно з цією моделлю основами стратегічного управління є:
- аналіз зовнішнього середовища організації;
- внутрішня діагностика організації;
- визначення місії та цілей організації;
- розробка, оцінка та вибір альтернативних стратегій по конкретним підсистемам організації;
- розробка та розгорнуте представлення корпоративної стратегії як програми конкретних дій;
- оцінка результатів та зворотний зв'язок.
Головним призначенням стратегічного управління є досягнення синергічного ефекту, що може досягти організація шляхом визначення та реалізації стратегії успіху. Термін "синергетика" підкреслює принципову роль колективних взаємодій у виникненні та підтриманні процесів самоорганізації у різних відкритих системах, до яких належать організації. В стратегічному управлінні синергетика може стати основою для прийняття ефективних рішень в умовах, коли організація внаслідок своєї відкритості постійно знаходиться під впливом нестабільного та нелінійного зовнішнього середовища [ 26, с 117].
Стратегія яку вибирає організація, повинні відповідати її потенціалу.
Але відповідно до вимог принципу динамічної рівноваги [28,с13], зі зміною стратегії в процесі її реалізації відбувається зміна потенціалу організації.
До складу стратегічного управління слід віднести такі види
Рисунок 1.4 - Модель стратегічного управління функціональної діяльності, як стратегічне планування та перспективне аналізування. Це є складові відповідних функцій управління
Вітчизняним організаціям останні кілька років критичну ситуацію створюють динаміку ринку, що важко прогнозується, безліч нових директивних рішень і законодавчих актів, танучи внутрішні ресурси і зростання агресивності зовнішнього середовища, особливо у фінансовій сфері. В цих умовах велике значення відводиться вдалому застосовуванню в практику підприємств ідей і технологій стратегічного управління розвитком. [ 41, с 417].
Щоб визначити стратегію, необхідно вивчити внутрішній стан фірми і зовнішні чинники. Тільки чітко уявляючи положення своєї компанії на ринку, враховуючи його особливості, менеджер може краще визначити стратегію, що сприятиме досягненню намічених цілей і фінансових результатів. Чому? Тому що неправильна оцінка ситуації підвищує ризик невірної розробки стратегічних дій. [76, с 213].
Стратегія компанії, як правило, складається з:
- реакції на непередбачений розвиток подій і на конкурентну боротьбу, що посилюється.
Далекоглядний розробник стратегії більше орієнтований на зміни зовнішнього середовища, ніж на вивчення внутрішніх проблем фірми.
Добре продумана стратегія зазвичай живе кілька років, вимагаючи лише незначних змін для пристосування до нових умов.
Складові системи стратегічного управління є місія - головна, загальна ціль організації, яка визначає причину її існування.
Місія організації деталізує статус фірми і забезпечує напрям та орієнтири для визначення цілей та стратегій на різних організаційних рівнях. [55, с 18].
Цілі та завдання фірми з точки зору її основних послуг та виробів, її основних ринків та основних технологій, тобто якою підприємницькою діяльністю займається фірма. Робочі принципи фірми по відношенню до зовнішнього середовища фірми, цінності, в які вірить організація. Культура організації. Який робочий клімат існує всередині фірми, яких людей приваблює цей клімат, правила та взірці поведінки.
Відомий фахівець у галузі менеджменту Віссема X. [27,с12] вважає, що існує взаємозалежність між стратегією організації, її структурою та корпоративною культурою , які визначаються місією організації.(рис 1.5) Місія організації розкладається на кредо та образ компанії
Рисунок 1.5 - Місія, кредо та образ компанії
У кредо організації сформульований загальний кодекс поведінки організації, який визначає взаємовідносини не тільки між співробітниками, але й взаємини з клієнтами та акціонерами, її корпоративну культуру [30,с122].
1.2 Стратегія організації на сучасному етапі
Поняття «стратегія» увійшло до управлінських термінів у 50-х роках, коли проблема своєчасної реакції на раптові зміни у зовнішньому середовищі набули важливого значення. Спочатку це поняття було незрозумілим. Словники не допомагали, бо наслідували застарілі традиції, коли слово «стратегія» застосовувалось виключно у військовій практиці і визначалось як «наука та мистецтво розгорнення військ до бою». В ті часи багато керівників компаніями та вчених ставили під сумнів корисність нового поняття: на їх очах протягом півсторіччя американська промисловість чудово розвивалась в умовах відсутності будь-яких «стратегій». Отже, поставало запитання: «Навіщо раптом вони стали потрібні і яка від них користь фірмі ? » [37,с 22].
Стратегія - це довгостроковий якісно визначений напрям розвитку організації, спрямований на закріплення її позицій, задоволення споживачів та досягнення поставлених цілей. Він розробляється для того, щоб визначити, в якому напряму буде розвиватись компанія, та приймати рішення при виборі способу дій.
Стратегію відрізняють довго строковість та впровадження інновацій (нововведень). Основне завдання, яке вирішує стратегія діяльності фірми - забезпечення впровадження інновацій та змін в організації шляхом розподілу ресурсів, адаптації до зовнішнього середовища, внутрішньої координації та передбачення майбутніх змін у діяльності [ 5, с 99].
Стратегія організації постійно розвивається. Не завжди вдається продумати заздалегідь усе до дрібниць і потім довгий час жити без змін. Завжди знаходиться щось нове, на що треба реагувати, і в результаті цього відкриваються нові стратегічні ніші. Процес удосконалення стратегії безкінечний. Стратегія компанії завжди повинна сполучати в собі заплановану і продуману лінію поведінки, а також можливість реагування на все незаплановане нове [2,с13].
Розрізняють наступні види стратегій:
- загальні для всієї організації в цілому;
- загальні конкурентні за окремими бізнес-напрямами.
- 100% передбачення майбутнього, котре б забезпечувало у поточному
періоді прийняття «винятково правильних рішень»;
- продажу товарів у запланованих обсягах;
- забезпечення необхідними за кількісними та якісними характеристиками ресурсами за низькими цінами і саме тими постачальниками, що були заздалегідь визначені;
- 100% виконання всіх стратегічних настанов;
- визначення стандартного переліку дій та етапів розробки стратегії для всіх без винятку суб'єктів господарської діяльності;
- обов'язкового виживання організації в довгостроковій перспективі (відсутність стратегії зменшує імовірність виживання організації взагалі) [84, с.119]. Практика процвітаючих підприємств доводить, що розробка стратегій, як правило, завершується формуванням більш або менш обґрунтованих планів, що мають складну внутрішню структуру, тобто на підприємстві завжди відбувається процес планування, однак ступінь його розвиненості визначається особливостями самої організації [77,с 88].
Класифікація стратегій організації.
В залежності від класифікаційної ознаки розрізняють стратегії:
- за рівнем управління, на якому розробляється стратегія;
- за стадією «життєвого циклу» підприємства;
- за характером поведінки на ринку;
- за позицією в конкурентному середовищі.
В залежності від рівня управління, на якому розробляються стратегії, розрізняють:
Серед загальних стратегій, які мають місце впродовж «життєвого
- циклу» підприємства, розрізняють:
За характером поведінки на ринку розрізняють:
Активна (наступальна, експансивна) стратегія характеризується;
- диверсифікацією (постійним розширенням діяльності фірми);
- технологічною орієнтацією (фірма розробляє нову продукцію, а потім оцінює можливості ринку);
- наступальністю (бажанням випередити конкурентів у випуску та продажу нової продукції).
Пасивна (реактивна) стратегія характеризується;
- концентрацією діяльності фірми на визначеній сфері;
- ринковою орієнтацією (фірма спочатку вивчає запити споживачів, а потім визначає технологічні можливості для розробки товару, який може задовольнити ці запити).
- обороною (фірма захищає свою частку ринку шляхом оновлення продукції у відповідь на дії конкурентів).
Пасивний вид стратегій може набувати двох форм: рецептивної та адаптивної. Для рецептивної стратегії характерно обмеження інновацій, використання вже перевірених управлінських рішень і методів [36,с113].
Адаптивна стратегія має на меті утриматися серед новаторських фірм шляхом негайного використання нових рішень, зразків тощо [23,с132].
Залежно від позиції на ринку (позиція лідера на ринку, позиція організації, яка кидає виклик ринковому оточенню, позиція послідовника, позиція організації, яка знає своє належне місце на ринку) застосовуються різні стратегії конкурентної боротьби [33,с32].
Стратегія розробляється на чотирьох різних організаційних рівнях;
- корпоративна стратегія - стратегія для компанії та сфер її діяльності в цілому. Необхідна для досягнення цілей на загально корпоративному рівні;
- ділова стратегія - для визначення кожного окремого виду діяльності компанії;
- функціональна стратегія - для кожного функціонального напряму відповідної сфери діяльності. Кожна сфера діяльності має виробничу стратегію, стратегію маркетингу, фінансів тощо;
- операційна стратегія - більш вузька стратегія для основних структурних одиниць: заводів, торговельних регіональних представників та відділів.
Стратегія нижнього рівня підтримує та доповнює стратегію вищого рівня та робить свій внесок у досягнення цілей на вищому рівні, який охоплює компанію в цілому. Для вузько профільної компанії стратегія має вигляд (рис.1.6) [31,с139].
Корпоративна стратегія є загальним планом управління для диверсифікованої компанії. Вона поширюється на всю компанію, охоплюючи всі напрями діяльності, якими займається. Складається з дій, які приймаються підходів, які використовують для управління справами компанії. Корпоративна стратегія проявляється в тому, як диверсифікована компанія підтверджує свої ділові принципи в різноманітних галузях, а також у діях і підходах, спрямованих на поліпшення діяльності груп підприємств, у які диверсифікувалась компанія [15,с93].
Розробка корпоративної стратегії для диверсифікованої компанії передбачає 4 види дій:
- дії по досягненню диверсифікації;
- кроки з поліпшення загальних показників роботи в тих галузях, де вже діє фірма;
- знаходження шляхів отримання синергічного ефекту серед споріднених господарських підрозділів і перетворення його в конкурентну перевагу;
- створення інвестиційних пріоритетів і перевівання ресурсів корпорації в найбільш перспективній області [64,с 31].
Корпоративна стратегія створюється керівниками вищої ланки. Вони несуть головну відповідальність за аналіз повідомлень і рекомендацій, що надходять від керівників більш низької ланки управління [74,с 93].
Рисунок 1.6 - Визначення стратегії для вузько профільної компанії
Керівники ключових виробництв також можуть брати участь у розробці стратегії компанії, особливо якщо це стосується очолюваного ними виробництва. Найважливіші стратегічні рішення розглядаються і приймаються Радою директорів корпорації [25,с103].
Ділова стратегія концентрується на діях і підходах, що пов'язані з управлінням, спрямованим на забезпечення успішної діяльності в одній специфічній сфері бізнесу [43,с53]. Сутність ділової стратегії полягає в тому, щоб показати, як завоювати сильні довгострокові конкурентні позиції. Ділова стратегія націлена на встановлення і зміцнення довгострокової конкурентоспроможної позиції компанії на ринку. Для досягнення цієї мети ділова стратегія розробляється з таких основних напрямів;
- реагування на зміни, що відбуваються в даній галузі, в економіці в цілому, у політиці та інших значимих сферах;
- розробка конкурентоспроможних заходів і дій, ринкових підходів, що можуть дати тривку перевагу перед конкурентами;
- об'єднання стратегічних ініціатив функціональних відділів;
- вирішення конкретних стратегічних проблем, актуальних на даний момент.
Різниця між сильною і слабкою діловою стратегією полягає в умінні розробляти заходи, спроможні забезпечити солідну конкурентну перевагу. Володіючи такою перевагою, компанія може розраховувати на більш високий рівень прибутковості, ніж у середньому по галузі, і на свій успіх. Без такої переваги компанія ризикує програти сильнішим конкурентам і залишитися на другорядних позиціях[40,с19]. Розробка ділової стратегії, що дає тривку конкурентну перевагу, має три грані:
- в
Шляхи удосконалення стратегічного управління підприємством дипломная работа. Менеджмент и трудовые отношения.
Краткий Обзор Литературы В Курсовой Пример
Контрольная работа: Поняття платіжного балансу країни
Ответственность Несовершеннолетних Курсовая Работа
Собрание Сочинений М Булгакова
Дизайн В Современном Мире Реферат
Курсовая работа по теме Математическое моделирование деформаций грунтового основания сваи сложной конфигурации
Сочинение По Обществознанию Конкуренция Дисциплинирует
Реферат: Internet технологии. Скачать бесплатно и без регистрации
Контрольная Работа 3 Степенная Функция
Шпаргалки: Журналистика
Роль Грозы В Пьесе Гроза Сочинение
Курсовая работа по теме Предприятия оптовой торговли: понятие, функции, организационные формы
Курсовая работа по теме Создание шаблонов организационно-распорядительной документации
Судебная Власть Курсовая
Реферат по теме Политика сплошной коллективизации и раскрестьянивания Украины. Ее социально-экономические последствия.
Выборы В Великобритании Эссе На Английском
Реферат На Тему Методы Изучения Трудовой Деятельности
Школа России Сочинение
Актуальные проблемы теории государства и права (шпаргалки по билетам)
Реферат На Тему Метод Конструирования Задач
Полинаркомания и суидидальное поведение - Медицина история болезни
Анализ современных конструкционных материалов на основе природных горных пород - Геология, гидрология и геодезия реферат
Анализ управленческой деятельности ООО "Уралметаллэкспорт" - Менеджмент и трудовые отношения контрольная работа