Розробка синхронізатора зондувальних імпульсів - Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника дипломная работа

Загальний огляд схем тактових генераторів. Вибір, обґрунтування й опис роботи функціональної схеми синхронізатора зондувальних імпульсів, розрахунок його принципової схеми. Мета і призначення приладу, визначення його собівартості та витрат на розробку.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
В даний час з розвитком радіозв'язку, радіоастрономії, освоєнням космічного простору зросло значення дослідження процесів, що відбуваються у верхніх шарах атмосфери Землі - іоносфері.
Іоносфера впливає на розподіл радіохвиль. Під впливом випромінювання сонця, космічних променів і часток з поясів радіації магнітосфери у верхніх шарах атмосфери відбуваються процеси іонізації, що приводять до утворення плазми. Параметри плазми залежать від часу доби, часу року, висоти, сонячної активності, стану магнітосфери, географічних координат.
При Інституті іоносфери діє радіолокаційна станція для дослідження іоносфери. Цей комплекс являє собою установку, що працює в імпульсному режимі. Працює вона в такий спосіб.
Сигнал з виходу радіопередаючого пристрою (див. мал.) надходить по хвилеводному фідерному тракті на два взаємно ортогональних штирі, що збуджують рупор двухзеркальної антени. Тут потужний радіоімпульс випромінюється вертикально вгору, а досить слабкий сигнал відбитого від іоносфери радіоімпульсу, розсіяного на теплових флуктуаціях електронної щільності, приймається тією же антеною і через антенний комутатор прийом-передача надходить на вхідні параметричні підсилювачі прийомного пристрою. Після посилення і перетворення в одноканальному АЦП, сигнал подається на спеціалізований корелометр, де відбувається його первинна обробка - тимчасове накопичення й обчислення його автокореляційної функції. Результати кореляційної обробки надходять на ПК, де по них визначається значення іоносферних параметрів, і видаються дані на печать і на екран відео контрольного пристрою.
Як слідує з попередніх доповідей, для поліпшення роботи радіолокатора некогерентного розсіювання потрібен пристрій, що буде допомагати передавальному пристрою радіолокатора, виробляти ряд зондувальних сигналів. А вже ці сигнали наступним сигнатурним аналізатором будуть контролюватися з метою виявлення порушень у формі сигналу.
Згідно вимог технічного завдання, мені ж було поставлене завдання забезпечити синхронізацію роботи цих пристроїв, тобто розробити схему, що повинна для них виробляти ряд тактуючих імпульсів спеціальної форми.
1. Розробка функціональної схеми синхронізатора зондувальних імпульсів
1.1 Огляд існуючих аналогічних пристроїв
Аналіз технічної літератури, у якій описано варіанти схем тактових генераторів, розроблених стосовно до специфіки дії радіолокатора НР, показав, що існують різні модифікації. От деякі з них.
Блок тактових сигналів на основі мікропроцесорного блоку.
Блок тактових сигналів виконаний відповідно до виду структурної схеми, що приведена на рис. 1.1.
Рис. 1.1 Функціональна схема мікропроцесорного блоку тактових сигналів
Центральним модулем такого блоку є три блоки генераторів, побудованих на базі мікросхеми КР580ВИ53. Функціональні зв'язки між усіма блоками програмуємих генераторів представлені на рис. 1.2.
Рис. 1.2 Функціональні зв'язки програмуємих генераторів
Склад мікросхеми містить у собі чотири ключі, три дешифратори адреси і три блоки програмуємих генераторів.
Сигнали із загальної шини ПК надходять на вхідний ключ. Потім вже у виді імпульсів з позитивною логікою частина з них (А02...А19) розшифровується як адреса на дешифраторі. Запис відбувається через третій ключ за допомогою схеми занесення інформації. Потім ПК виставляє дані на шину (Д00...Д07), і після них - імпульс занесення даних, що надходить на входи блоків програмуємих генераторів і заносить у них ці дані. Усередині кожного мікропроцесорного блоку генераторів інформація може бути занесена або в регістр стану або в 3 блоки. Їхній вибір здійснюється молодшими розрядами на шині адреси (А00...А01).
Вхідні ключі побудовані на базі мікросхеми К589АП26, щоб установити на виході сигнали потрібної позитивної логіки. Дешифратори адреси побудовані на базі мікросхем К155ЛА2.
На вихід блоку генераторів сигнали попадають через вихідний ключ і підсилюються за допомогою магістрального підсилювача К531ЛА16П. Зчитування інформації відбувається в такий спосіб: дані з трьох програмуємих блоків генератора йдуть до четвертого ключа, а потім до загальної шини ПК. При цьому ПК повинен виконати процедуру зчитування чисел у свою пам'ять.
Генератор кореляційного каналу радара некогерентного розсіяння.
Рис. 1.3 Функціональна схема генератора кореляційного каналу
Цей генератор виконаний відповідно до виду структурної схеми, що приведена на рис. 1.3. Він призначений для вироблення ряду імпульсних сигналів під керуванням персонального комп'ютера, що дозволяє за допомогою тестових програм проводити налагодження деяких вузлів радіолокаційної станції. Генератор призначений для запуску його від ПК для керування спецобчислювачем у вигляді 12-и розрядних чисел по 2 каналам і додаткових керуючих імпул ь сів.
Центральним модулем пристрою керування є два процесори, побудовані на базі мікросхеми К580ИК55. Процесори реалізують відповідно до робочої програми ввід-вивід паралельної інформації різного формату, організують обмін даними між модулями і керують операціями вводу, обробки і виводу інформації.
Генератор складається із вхідних і вихідних ключів, двох дешифраторів адресу і двох мікропроцесорних блоків.
Робота генератора полягає в наступному.
Сигнали з загальної шини ПК (що використовує негативну логіку) надходять на вхідний ключ. Потім вже у вигляді імпульсів з позитивною логікою частина з них (А02...А15) розшифровується як адреса на дешифраторах і дозволяють відкритися схемі пропуску імпульсу WR занесення інформації. Потім ПК виставляє дані на шину (Д00...Д07), і після них - імпульс занесення даних, що надходить на вхід запису програмувального порту і заносить у нього ці дані. Усередині кожного мікропроцесорного блоку інформація може бути занесена або в регістр стану або в три 8-розрядні порти. Їхній вибір здійснюється молодшими розрядами на шині адреси (А00...А01).
Недоліком всіх цих генераторів є те, що вони використовують мікросхеми, які треба програмувати за допомогою персонального комп'ютера, що взагалі то відволікає його від основної роботи. В зв'язку з цим ми будемо розробляти пристрій, який буде побудований по жорсткій логіці, тому що цей варіант найбільш підходить для нашого випадку, коли треба тактувати блок генераторів і сигнатурний пристрій для його контролю за допомогою імпульсів, форма і період яких, згідно технічного завдання, не повинні мінятися у часі.
1.2 Вибір, обґрунтування й о пис роботи функціональної схеми
Аналіз технічної літератури показав, що існує багато варіантів синхронізуючих систем. У тексті опису до диплома я привів 2 з них, які працюють під керуванням персонального комп'ютера й мають можливість програмним способом міняти тривалість і період проходження тактуючих імпульсів. Тому що відповідно до епюрів сигналів, які представлені на плакаті 1, мені задано виробляти циклічно послідовні імпульси однієї форми, то я вирішив розробити схему, що працює самостійно й по твердій логіці.
Відповідно до завдання, із загального блоку тактування радіолокатора необхідно прийняти імпульс ІЗП (який задає цикли роботи радіолокатора), СТРОБ (який визначає час випромінювання сигналу передавачем) і СЕАНС (рівний тривалості часу нагромадження інформації в системі обробки радіолокатора). А замість треба виробити сигнал ТАКТ (який складається рівно з 16 діскрет усередині імпульсу СТРОБ), сигнал ОБРОБКА (ті ж діскрети для системи обробки між імпульсами СТРОБ), і короткі службові імпульси С1, С2 і С3 під час переднього й заднього фронтів імпульсу СТРОБ і при прояві потенціалу СЕАНС.
На плакаті 2 зображена запропонована мною функціональна схема синхронізатора, що може виробляти всі ці сигнали.
Робота синхронізатора полягає в наступному.
Виробити короткі імпульси С1, С2 і С3 не представляє великих проблем. Треба було використати мікросхеми №1, 2 і 3, які по своєму призначенню є мультивібраторами, що чекають. RC-ланцюжок, що приєднуємая до входу кожної мікросхеми, дасть можливість при підстроюванні, задати потрібну тривалість кожного одиночного імпульсу.
Наступні ж імпульси синхронізатора повинні бути більше складної структури. Фактично, імпульси ТАКТ по імпульсу СТРОБ повинні бути вироблені, якщо використати схему множення на 16. У цифровому варіанті точне множення реалізувати не просто, мікросхеми з такою функцією немає, тому було використане наступне.
На початку кожного розгорнення дальності переднім фронтом сигналу СТРОБ (а це імпульс С1 з кожного мультивібратора №1) через схему запуску й ключ №1 запускається стробіруємий генератор, що починає виробляти імпульси.
Час роботи цього генератора, що зупиняється схемою після підрахунку 16 імпульсів, повинен бути не кілька відсотків коротше, ніж тривалість імпульсу СТРОБ. Для цього призначений RC-ланцюжок на вході генератора, у якому я передбачив підбудовуємий резистор. Щоб забезпечити точну юстировку тривалості цих 16 імпульсів, робота генератора передбачається на частоті МІКРОТАКТ, в 16 разів більше швидкої, чим серія ТАКТ. Це обрано для того, щоб з - за температурного «відходу» параметрів RC-ланцюжка мінялася тривалість серії на рівні лише 1 МІКРОТАКТУ.
Серія МІКРОТАКТ через ключ №2 і підсилювач №1 (а це мікросхема з великою навантажувальною здатністю), зменшивши в 16 разів свою частоту на дільнику №1, надходить на вихід. З - за температури зміна тривалості імпульсу в цій серії буде вже в 16 разів менше, тобто досить незначною.
Аналогічно, у запуску між імпульсами СТРОБ генератор через схему запуску й ключ №2 запускається імпульсом С2, а зупиняється імпульсом ІЗП наприкінці розгорнення, виробляючи через ключ №2, дільник №2 і підсилювач №2 серію ОБРОБКА.
По новому імпульсі СТРОБ схема підрахунку імпульсів обнулюється й процес сигналів повторюється.
2. Р озробка принципової схеми блоку
Синхронізатор зондувальних імпульсів що розробляється, містить мікросхеми:
ІМС К155АГ1, яка являє собою одновібратор з логічним елементом на вході. Містить 55 інтегральних елементів. Корпус типу 201.14-1.
Умовне графічне позначення ІМС К155АГ1
7 - загальний; 9,10,11 - для підключення врем'язадаючого ланцюга;
Час затримки поширення при включенні
Час затримки поширення при вимиканні
ІМС К155АГ3 являє собою здвоєний одновібратор з повторним запуском. Містить 156 інтегральних елементів.
Умовне графічне позначення ІМС К155АГ3
1 - вхід інформаційний ; 2 - вхід D1; 3 - вхід "установка нуля" R1; 4 - вихід ; 5 - вихід Q2; 6 - вихід "ємність зовнішня" C вн2 ; 7 - вихід R вн2 /C вн2 ; 8 - загальний; 9 - вхід ; 10 - вхід D2; 11 - вхід "установка нуля" R2; 12 - вихід ; 13 - вихід Q1; 14 - вихід C вн1 ; 15 - вихід R вн1 /C вн1 ; 16 - напруга живлення;
Час затримки поширення при включенні
Час затримки поширення при вимиканні
Максимальна тривалість імпульсу на виході (Cвн)= 0
Максимальна тривалість імпульсу на виході (Cвн)= 1000 пф
ІМС К155ІЕ5 являє собою двійковий лічильник. Кожний ІС складається із чотирьох JK-тригерів, уявляє лічильник дільник на 2 і 8. Настановні входи забезпечують припинення рахунку й одночасно повертають всі тригери в стан низького рівня (на входи R0(1) і R0(2) подається високий рівень). Вихід Q1 не з'єднаний з наступними тригерами. Якщо ІС використається як чьотирьохрозрядний двійковий лічильник, то рахункові імпульси подаються на С1, а якщо як трьохрозрядний - то на вхід С2. Корпус К155ИЕ5 типу 201.14-1.
1 - вхід рахунковий С2; 2 - вхід установки 0 R0(1); 3 - вхід установки 0 R0(2); 4,6,7,13 - вільні; 5 - напруга харчування +U п ; 8 - вихід Q3; 9 - вихід Q2; 10 - загальний; 11 - вихід Q4; 12 - вихід Q1; 14 - вхід рахунковий C1;
Вихідна напруга низького рівня при Uп=4,75 У
Вихідна напруга високого рівня при Uп=4,75 У
Напруга на антизвонному діоді при Uп=4,75 У
Вхідне токовище низького рівня по входах установки в 0 при Uп=5,25 У
Вхідне токовище низького рівня по рахункових входах С1 і С2 при Uп=5,25 У
Вхідне токовище високого рівня по входах установки в 0 при Uп=5,25 У
Вхідне токовище високого рівня по рахункових входах С1 і С2 при Uп=5,25 У
Токовище вхідної пробивної напруги по входах установки в 0 і рахунковим входам З1 і З2
Час затримки поширення при включенні по рахунковому вході С1 при Uп=5 У
Час затримки поширення при вимиканні по рахунковому вході С1 при Uп=5 У
Токовище короткого замикання при Uп=5,25 У
Табл. 2.4 Гранично припустимі режими експлуатації
Максимальна напруга на виході закритої ИС
Температура навколишнього середовища К155ІЕ5
І МС К155ЛА6 являє собою два логічних елементи 4І-НІ з великим коефіцієнтом розгалуження по виходу. Корпус К155ЛА6 типу 201.14-1.
1,2,4,5,9,10,12,13 - входи X1-X8; 6 - вихід Y1; 7 - загальний;
8 - вихід Y2; 14 - напруга харчування;
Струм споживання при низькому рівні вихідної напруги
Струм споживання при високому рівні вихідної напруги
Споживана статична потужність на один логічний елемент
Час затримки поширення при включенні
Час затримки поширення при вимиканні
К155ТМ2 являє собою два незалежних D-тригери, що спрацьовують по позитивному фронті тактового сигналу.
Корпус ДО155ТМ2 типи 201.14-2, маса не більше 1 г и в КМ155ТМ2 типи 201.14-8, маса не більше 2,2 р.
1 - інверсний вхід установки "0" R1; 2 - вхід D1; 3 - вхід синхронізації C1; 4 - інверсний вхід установки "1" S1; 5 - вихід Q1; 6 - вихід інверсний Q1; 7 - загальний; 8 - вихід інверсний Q2; 9 - вхід Q2; 10 - інверсний вхід установки "1" S2; 11 - вхід синхронізації C2; 12 - вхід D2; 13 - інверсний вхід установки "0" R2; 14 - напруга живлення
Споживана статична потужність на один тригер
Час затримки поширення при включенні
Час затримки поширення при вимиканні
ІМС К155ЛІ1 являє собою чотири логічних елементи 2І. Корпус К155ЛІ1 типу 201.14-1.
1,2,4,5,9,10,12,13 - входи; 3,6,8,11 - виходи; 7 - загальний; 14 - напруга харчування;
Струм споживання при низькому рівні вихідної напруги
Струм споживання при високому рівні вихідної напруги
Споживана статична потужність на один логічний елемент
Час затримки поширення при включенні
Час затримки поширення при вимиканні
ІМС К155ЛЛ1 являє собою чотири логічних елементи 2АБО. Корпус К155ЛЛ1 типу 201.14-1.
1,2,4,5,9,10,12,13 - входи; 3,6,8,11 - виходи; 7 - загальний; 14 - напруга харчування;
Струм споживання при низькому рівні вихідної напруги
Струм споживання при високому рівні вихідної напруги
Споживана статична потужність на один логічний елемент
Час затримки поширення при включенні
Час затримки поширення при вимиканні
2.2 Розрахунок принципової схеми синхронізатора зондувальних імп у льсів
Згідно цієї функціональної схеми було розроблено схему електричну принципову з використанням конкретних обраних мною цифрових радіоелементів, що зображена на плакаті 3.
Схеми запуску генератора по передньому й задньому фронтах і ключ 1 реалізовані на тригерах і логічних елементах DD..., стробіруємий генератор - на елементі DD..., ключі й підсилювачі 1 і 2 - на логічних елементах DD..., дільники 1, 2 і схема підрахунку імпульсів - на базі лічильників DD...
Всі мікросхеми для блоків цієї схеми підібрані по швидкодії, найбільш вузьке місце - робота генератора, що виробляє імпульси тривалістю 1/256 від тривалості СТРОБА, або 4 мкс, що цілком під силу мікросхемам серії ДО155.
Розробка синхронізатора зондувальних імпульсів
План виконання бакалаврського проекту
2. Обґрунтування і вибір шляху розробки
4. Техніко-економічне обґрунтування; охорона праці і навколишнього середовища
5. Оформлення документів дипломного проектування
Керівник проекту _______________ В.А. П у ляєв
Студент-дипломник ______________ С.Л. М о розов
Головною метою даного бакалаврського проекту є розробка синхронізатора зондувальних імпульсів.
Основними потенційними покупцями приладу можуть бути підприємства енергетики, металургії, машинобудування й інших галузей, які зацікавлені у впровадженні нових технічних рішень у сфері автоматизації виробничих процесів.
3.2 Розрахунок собівартості й ціни приладу
Собівартість являє собою виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства, науково-технічних інститутів на виробництво й реалізацію продукції. У ході виробничо-господарської діяльності ці витрати повинні відшкодовуватися за рахунок виручки від продажу.
Використання показників собівартості в практиці, у всіх випадках вимагає забезпечення однаковості витрат, що враховують у її складі. Для забезпечення такої однаковості конкретний склад видатків, відносних на собівартість, регламентується типовим положенням по плануванню, обліку й розрахунку собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості (постанова КМ 19.01.2002м №27/4248).
Метою обліку собівартості продукції є повне й достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з розробкою, виробництвом і збутом продукції.
Витрати, що включають у собівартість продукції (робіт, послуг) групуються по наступних елементах:
- відрахування на соціальні заходи;
До елемента «Матеріальні витрати» належать витрати на сировину й матеріали.
де Н р і - норма витрати і-го матеріалу на одиницю продукції, кг;
Ц і - ціна одиниці і-го виду матеріалу, грн./кг;
Вартість відходів приймається 3% від вартості матеріалу.
Розрахунки приведені в таблиці 3.1.
Табл. 3.1 Розрахунок вартості сировини й матеріалів
Аналогічно розраховуються витрати на покупні комплектуючі вироби.
Визначення витрат на покупні комплектуючі вироби приведені в таблиці 3.2.
Табл. 3.2 Розрахунок вартості покупних комплектуючих виробів
Транспортно-заготівельні витрати приймаються в розмірі 12% від вартості сировини, матеріалів, покупних комплектуючих виробів.
де - вартість сировини й матеріалів, грн.;
- вартість покупних комплектуючих виробів, грн.
Вартість відходів приймаємо 3% від .
До елемента відносяться основна й додаткова заробітна плата персоналу, зайнятого безпосередньо на виконанні приладу: науковці, науково-технічний персонал і виробничі робітники.
Розрахунок витрат на основну заробітну плату науковців, визначається формулою:
де О науч.раб.i - оклад i-го науковця, грн./міс;
t i - пайова участь i-го науковця,%.
Д уч.i - період роботи i-го науковця, міс.;
Розрахунок витрат на основну заробітну плату по темі приведений у таблиці 3.3.
Табл. 3.3 Розрахунок витрат на основну заробітну плату
Розрахунок заробітної плати виробничих робітників (за дослідними даними) приведений у таблиці 3.4. Але для цього спочатку визначимо трудомісткість виготовлення виробу по формулі:
де Т u - трудомісткість виготовлення ;
Із проведених даних трудомісткість виготовлення виробу наведена в таблиці 3.4.
Визначимо годинну тарифну ставку кожного робітника в залежності від розряду по формулі:
де С ч.тс.1 - годинна тарифна ставка першого розряду (С ч.тс.1 =2,06), грн./година;
Табл. 3.4 Витрати на заробітну плату виробничих робітників
Витрати на основну заробітну плату визначимо по формулі
де - заробітна плата наукових співробітників, грн.;
- заробітна плата виробничих робітників, грн.
Вона включає доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені законодавством. Додаткову заробітну плату приймаємо 10% від З осн .
3.2. 3 Відрахування на соціальні заходи
До елемента «Відрахування на соціальні заходи» належать:
1. Відрахування на державне (обов'язкове) соціальне страхування, включаючи відрахування на обов'язкове медичне страхування, що разом становить 2,5% від .
2. Відрахування на державне (обов'язкове) пенсійне страхування становить 32% від .
3. Відрахування до Фонду сприяння зайнятості населення становить 2,5% від
4. Страхування по травматизму становить 0,85% від (З осн + З доп )
5. Індивідуальне страхування становить 1% від ()
6. Відрахування на соціальні заходи визначимо по формулі:
3.2. 4 Витрати на утримання й експлуатацію обладнання
До витрат на утримання й експлуатацію обладнання (ВУЕО) належать витрати на утримання й експлуатацію виробничого й підйомно-транспортного обладнання, амортизаційні відрахування від вартості виробничого обладнання й т.д. У даній роботі розмір ВУЕО приймається в розмірі 40% З осн виробничих робітників.
У статті калькуляції «Загальновиробничі витрати» відносяться витрати на керуванням виробництвом; на амортизацію основних засобів загальнозаводського призначення; на витрати некапітального характеру, зв'язані з удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшення якості продукції, підвищення її надійності довговічності й інших експлуатаційних властивостей; витрати на обслуговування виробничого процесу. Загальновиробничі витрати приймаються в розмірі 30% від витрат на основну заробітну плату.
До статті «Адміністративні витрати» належать витрати, пов'язані із придбанням сировини, матеріалів, витрати на пожежну й сторожову охорону, забезпечення правил техніки безпеки праці й т.д.
Адміністративні витрати приймаємо 10% від
До статті «Витрати на збут» належать витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції й включають витрати на утримання підрозділів підприємства, які пов'язані із збутом продукції, тару й пакування продукції; витрати по доставці продукції на станцію відправлення й на навантаження в транспортні засоби; комісійні збори й т.д. Витрати на збут приймаємо в розмірі 5% від виробничої собівартості.
За результатами проведених розрахунків складаємо калькуляцію собівартості, що представлена в таблиці 3.5
Табл. 3.5 Калькуляція собівартості
4. Транспортно-заготівельні видатки
7. Відрахування на соціальні заходи
8. Витрати на утримання й експлуатацію обладнання
16. Податок на додану вартість, 20%
генератор синхронізатор зондувальний імпульс
Техніко-економічні розрахунки показали доцільність розробки приладу. Прибуток склав 1130,7 грн., вільно-відпускна ціна вийшла рівної 5233,5 грн. Вона досить висока, але це тому, що виріб виробляється в умовах одиничного виробництва, ціна серійного виробу буде в 3-5 разів дешевше.
Дана робота є ефективною внаслідок актуальності поставленої проблеми й рішення.
4 . Охорона праці й навколишнього середовища
4.1 Перелік нормативно-технічної документації по проекті охорона праці
Тема даної роботи: “Розробка синхронізатора зондувальних імпульсів”.
Прилад має можливість підключення до інтерфейсу ПК.
При роботі на ПК на людину впливає ряд небезпечних і шкідливих факторів, які класифікуються відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.0.003-74 [24]. Основні з них наведені в таблиці.
4.2 Загальна характеристика виробничого середовища
Характеристика виробничого середовища містить у собі: характеристику трудового процесу, використовуваного встаткування, шкідливих і небезпе чних виробничих факторів.
По категорії пожежонебезпеки приміщення ставиться до категорії В, згідно ОНТП 24-86 [17], а клас пожежонебезпечної зони П-IIа [18], тому що в приміщенні звертаються тверді спаленні матеріали. По характері навколишнього середовища, приміщення ставиться до класу «нормальних», тому що в ньому відсутні ознаки властиві приміщенням печенею, курною й з хімічно активним середовищем.
Небезпечні й шкідливі фактори характерні для даного виду виконуваних робіт наведені в таблиця 4.3.
Табл. 4.1 Загальна характеристика трудового процесу працюючого із приладом
1. Розмістити пацієнта в зручне положення
2. Включити прилад, перевірити настроювання, установити параметри
4. Провести аналіз отриманих результатів, з використанням можливостей ПК.
2. Перелік застосовуваного устаткування
розряд зорових робіт - III, високої точності, помітний об'єкт 0,3-0,5 мм, фон темний
6 годин, перерви після кожного виміру на 15 хвилин
Табл. 4.2 Характеристика використовуваного встаткування
4. Клас апарата по способу захисту від поразки Iэл
I клас захисту від поразки електричним струмом
5. Схемно-конструкторські методи захисту від поразки Iэл
Табл. 4.3 Перелік шкідливих і небезпечних виробничих факторів
Нераціональна організація висвітлення
Коефіцієнт природного висвітлення(КЕО ,%); Освітленість при загальному висвітленні Еmin, лк
Підвищений рівень статичної електрики
Напруженість електростатичного поля Е=15 кв/ м
Кількість позитивних іонів n+=1500-3000 див3; негативних n-=3000-5000 див3
Електрична мережа, електроапаратура
Струм через тіло людини Ih=(0,6-1,5) ма
Нераціональна організація опалення й вентиляції
Температура t, 0C, відносна вологість ц,%, швидкість руху повітря V, м/с.
Електромагнітне поле змінне електричне поле f=50 Гц змінне магнітне
Електрична мережа й електрична апаратури
Напруженість електричного поля Е, В/м
Магнітна індукція В, Тл. Напруженість Н, А/м
Тверді спаленні матеріали й електроапаратура
Система запобігання пожеж і пожежного захисту
Відповідальність, труднощі дослідницького завдання
Категорія роботи: напружена - клас 3.2.
Гігієнічні й методичні рекомендації ДНАОП 0.00-1.31.99
Продуктивність праці багато в чому залежить від умов на виробництві, таких як: висвітлення, склад повітря, шуми, шкідливі випромінювання. Ці параметри окремо й у комплексі впливають на організм людини, визначаючи його самопочуття.
Метеорологічні параметри й умови їхньої підтримки
Метеорологічні умови в приміщенні визначають: теплове випромінювання, температура, рухливість і відносна вологість повітря.
Робота з експлуатації пристрою ставиться до категорії 1а, фізичні витрати - 120 ккал/рік, але оскільки експлуатація пристрою пов'язана з нервово-емоційною напругою, то умови мікроклімату в приміщенні прийняті оптимальними (таблиці 4.4).
Табл . 4.4 Нормовані параметри мікроклімату
Для забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату в приміщенні передбачена система опалення (загальне парове) і кондиціонування.
Робочий діапазон температур для роботи апаратури -20ч+60 0 С, відносна вологість не більше 80%. Створені умови для працюючих у приміщенні (таблиця 4.4) забезпечують умови надійної роботи ЕОМ і іншої апаратури.
Якісний склад повітря відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.1. 007-88[25]: зміст кисню повинне бути в межах 21-22 про.%, двоокис вуглецю не повинна перевищувати 0,1 про.%, озон - 0,1 мг/м 3 , аміак - 0,2 мг/м 3 , фенол - 0,01 мг/м 3 , хлористий вініл - 0,005 мг/м 3 , формальдегід - 0,003 мг/м 3 .
Приміщення має однобічне природне висвітлення через віконні прорізи в зовнішніх стінах, орієнтованих на північний схід. Природне висвітлення нормується коефіцієнтом природної освітленості (КЕО) (таблиця 7.5)по Сніп ІІ-4-79 [22].
У темний час доби використовується система загального штучного висвітлення [21]. Система висвітлення виконана у вигляді суцільних ліній світильників, розташованих збоку від робочого місця паралельно лінії зору. Джерело світла при штучному висвітленні - люмінесцентні лампи типу ЛБ-40. Рівень освітленості в робочій зоні 400 лк (таблиця 7.5). Тип світильника ЛСПО-2 (довжина - 1325 мм, ширина - 270 мм, висота - 215 мм).
Вимоги до висвітлення наведено згідно [20]. Приміщення з ЕОМ має природне й штучне висвітлення відповідно до Сніп ІІ-4-79 [21] "Природне й штучне висвітлення". Природне світло повинно проникати крізь бічні світлові прорізи, спрямовані на північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КЕО) 2,0%, тому що в діагностичній кімнаті проводиться робота з документами, мінімальний об'єкт розрізнення якій перебуває в межах від 0,3 мм до 0,5 мм. Робота проводиться на світлому тлі з великим контрастом, що відповідає IIIг розряду зорових робіт.
Рівень звуку в приміщенні не перевищує 50 дБ, що є нормою для даного виду діяльності. Вібрація в приміщенні відсутня.
Види випромінювань і способи зменшення впливу. При роботі з дисплеєм на організм людини впливають електромагнітні (ЭМ) випромінювання на частотах 60-30 МГц і 2-3 ГГц. Але рівні цих випромінювань не перевищують предельно-допустимых значень: Е<5У/м, Н<0,3 А/м, енергетичне навантаження менше 2 Вт•ч/м 2 . Максимальний рівень напруженості електричного поля реєструється в задньої панелі дисплея в 10 див від ВДТ.
Також джерелом ЭМ коливань частотою 50 Гц є електроосвітлювальна установка. Рівні ЭМ випромінювань даної установки не перевищує предельно-допустимых значень Е = 5 кв/м [18], Н = 1,4 кА/м [30].
Електростатичні поля не перевищують норми 15 кв/м, що відповідає стандарту.
Проект містить функціональну і принципову схеми синхронізатора зондувальних імпульсів на базі мікросхем серії К155. Перевага такого пристрою є можливість підстроювання тривалості ряду синхроімпульсів під зміну тривалості імпульсного випромінювання радіопередавача радіолокатора НР.
Представлено опис роботи запропонованого пристрою.
1. Воулс К.Л. Некогерентное рассеяние свободных электронов как средство изучения ионосферы и экзосферы. Некогерентное рассеяние радиоволн. - М.: 1965.
2. Таран В.И. Измерительный комплекс некогерентного рассеяния Харьковского политехнического института// Радиотехника и электроника, т. 21, N 1, с. 3-12, 1976.
3. Рогожкин Е.В., Ликумович В.И. К вопросу о спектре и мощности рассеянного ионосферой сигнала // Вестник ХПИ, N 22, сер. Радиотехника, вып. 1, ХГУ, 1967.
4. Головин В.И., Рогожкин Е.В., Таран В.И. Наблюдения ионосферы с помощью метода некогерентного рассеяния. Аппаратурные особенности // Вестник Харьк. политехн. ин-та. 1979, N 155: Исследование ионосферы методом некогерентного рассеяния. Вып. 1, с. 12-22.
5. Гершинский Б.С. Справочник по расчету электронных схем. - Киев: Высшая школа, 1983. - 240 с.
6. Белинский В.Т., Гондюл В.П., Грозин А.Б., Мазор Ю.Л. Практическое пособие по учебному конструированию РЭД. - Киев: Высшая школа, 1992. - 494 с.
7. Федорков Б.Г., Телец В.А. Микросхемы ЦАП и АЦП: функционирование, параметры, применение. - Москва: Энергоатомиздат, 1990. - 320 с.
8. Гитис Э.И., Пискунов Е.А. Аналого-цифровые преобразователи. Учебное пособие для Вузов. - Москва: Энергоатомиздат, 1981. - 360 с.
9. Операционные усилители с быстрым установлением для параллельных АЦП // Ю.П. Кононенко, Г.В. Мокан, Е.А. Рябов, Д.В. Сотский // Методы и микроэлектронные средства цифрового преобразования и обработки сигналов. / Сборник тезисов, докладов, конференций. Рига: ИЭ и ВТ АН Латв. ССР. 1986. с. 101.-104.
10. Зайцев А.Е., Судьин С.Л. Помехоустойчивый измерительный канал для систем сбора информации электрофизических установок. Рига: ИЭ и ВТ АН Латв. ССР. 1983. с. 160.
11. Интегральные микросхемы: Справочник. / Под редакцией Б.В. Тарабрина. - Москва: Энергоатомиздат, 1985. - 528 с.
12. Бузовски И., "Надежность. Теория и практика ", "Мир", Москва, 1965 г.
13. Правила устройства электроустановок ПУЭ-76. - Москва: Энергоатомизд
Розробка синхронізатора зондувальних імпульсів дипломная работа. Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника.
Дипломная работа по теме Денежно-кредитная политика Республики Беларусь
Реферат: Палеозоологія безхребетних
Контрольная Работа На Тему Індекси Змінного Складу
Реферат: Муниципально-правовые нормы
Сочинение На Тему Мой Любимый Роман
Контрольная работа по теме Тоталитаризм: понятие, истоки, разновидности
Реферат На Тему Норма Права Ее Структура
Реферат: Философия Бразилии
Реферат по теме Быт и нравы русских женщин в XVI-XVII веках
Реферат по теме Екологічні ризики застосування продуктів біотехнології
Законы Кеплера Реферат
Доклад: Cinderella
Краткое Эссе Про Патриотизм В Современном Мире
Отчет По Практике Промышленная Безопасность
Крылов Сочинение 6 Класс
Скачать Курсовые Работы Темы
Реферат: М.Е.Салтыков-Щедрин. Скачать бесплатно и без регистрации
Что Такое Настоящее Приключение Сочинение
Программное обеспечение.
Курсовая работа по теме Устройство автомобильного двигателя
Процесуальна характеристика слідчого - Государство и право контрольная работа
Крепостная интеллигенция XVIII века - История и исторические личности реферат
Петр Первый - История и исторические личности презентация