Розробка екскурсійного туру: Харків-монументальний - Спорт и туризм курсовая работа

Главная

Спорт и туризм
Розробка екскурсійного туру: Харків-монументальний

Історія розвитку культурно–пізнавального туризму. Особливості використання об’єктів монументальної архітектури в туризмі та екскурсіях. Історія і сучасність монументального мистецтва в Харкові. Проектування та калькуляція екскурсійного маршруту.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
з дисципліни „Організація екскурсійних послуг”
на тему: «РОЗРОБКА ЕКСКУРСІЙНОГО ТУРУ: ХАРКІВ -МОНУМЕНТАЛЬНИЙ»
РОЗДІЛ 1. ВИКОРИСТАННЯ ОБ'ЄКТІВ МОНУМЕНТАЛЬНОЇ АРХІТЕКТУРИ В ТУРИЗМІ ТА ЕКСКУРСІЯХ
1.2 Історія розвитку культурно-пізнавального туризму
1.3 Особливості використання об'єктів монументальної архітектури в туризмі та екскурсіях
РОЗДІЛ 2. РЕСУРСИ РОЗВИТКУ МОНУМЕНТАЛЬНОГО ТУРИЗМУ У ХАРКОВІ
2.1 Історія і сучасність монументального мистецтва в Харкові
2.2 Потенціал використання монументальних об'єктів Харкова в екскурсях
2.3 Відбір монументальних об'єктів Харкова для розробки екскурсії
РОЗДІЛ 3. Організаційно-технологічні аспекти розробки екскурсійного туру
3.1 Проектування та калькуляція екскурсійного маршруту
Об'єкт дослідження - туристичні ресурси пізнавально-екскурсійної діяльності у м. Харкові.
Предмет дослідження - інноваційні екскурсії монументальної тематики у м. Харкові для туристів.
Мета роботи - освоїти організаційні особливості розробки екскурсійних турів та розробити екскурсійну програму туру « Харків -монументальний».
Методи дослідження - загальнонаукові - аналіз (вивчення туристичного потенціалу м. Харкова загалом та з точки зору культурно-пізнавального туризму, проектування ( розробка екскурсійних турів), синтез та узагальнення інформації, а також економіко-туристичне прогнозування (аналіз місця монументального туризму у загальній структурі туризму регіону та визначення перспектив його розвитку), та конкретно наукові - статистичний (аналіз статистичних даних), історичний опис.
У роботі проведено теоретичний аналіз розвитку культурно-пізнавального туризму у світі та Україні, визначено потенціал міста Харкова для організації екскурсійних послуг монументальної тематики, розроблено екскурсійну програму та розраховано орієнтовну вартість екскурсії « Харків -монументаьний».
Результати даної роботи можна використовувати при організації тематичних гастрономічних турів або включати деякі елементи в оглядові екскурсії містом. Дані результати можуть бути корисними для туристичних підприємств, діяльність яких спрямована на місцевий туризм.
Ключові слова: ЕКСКУРСІЯ, ТЕМАТИЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ ЕКСКУРСІЇ, КУЛЬТУРНО-ПІЗНАВАЛЬНИЙ ТУРИЗМ, МОНУМЕНТАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО, МОНУМЕНТАЛЬНИЙ ТУРИЗМ, МОНУМЕНТ, ПАМ'ЯТНИК .
культурний туризм харків архітектура
Объект исследования - туристические ресурсы познавательно-экскурсионной деятельности в г. Харькове.
Предмет исследования - инновационные экскурсии монументальной тематики в г. Харькове для туристов.
Цель работы - освоить организационные особенности разработки экскурсионных туров и разработать экскурсионную программу тура «Харьков монументальный».
Методы исследования - общенаучные - анализ (изучение туристического потенциала г. Харькова в целом и с точки зрения культурно-познавательного туризма, проектирование (разработка экскурсионных туров), синтез и обобщение информации, а также экономико-туристическое прогнозирования (анализ места монументального туризма в общей структуре туризма региона и определения перспектив его развития), и конкретно научные - статистический (анализ статистических данных), историческое описание.
В работе проведен теоретический анализ развития культурно-познавательного туризма в мире и Украине, определены потенциал города Харькова для организации экскурсионных услуг монументальной тематики, разработана экскурсионная программа и рассчитана ориентировочная стоимость экскурсии «Харьков-монументаьний».
Результаты данной работы можно использовать при организации тематических гастрономических туров или включать некоторые элементы в обзорные экскурсии по городу. Данные результаты могут быть полезными для туристических предприятий, деятельность которых направлена на местный туризм.
Ключевые слова:ЭКСКУРСИЯ, ТЕМАТИЧЕСКАЯ НАПРАВЛЕННОСТЬ ЭКСКУРСИИ, КУЛЬТУРНО-ПОЗНАВАТЕЛЬНИЙ ТУРИЗМ, МОНУМЕНТАЛЬНОЕ ИСКУССТВО, МОНУМЕНТАЛЬНИЙ ТУРИЗМ, МОНУМЕНТ, ПАМЯТНИК.
Object of research - Travel Resources cognitive-excursion activity in Kharkiv.
The subject of research - innovative excursions monumental issues in Kharkiv for tourists.
Purpose - to learn the organizational features of the development of sightseeing tours and excursion program to develop a round "Kharkiv-monumental."
Research methods - general - Analysis (study tourism potential of Kharkiv in general and in terms of cultural tourism, planning (development sightseeing tours), synthesis and synthesis of information as well as economic and travel forecasting (Analysis monumental places of tourism in total tourism region and determine the prospects for its development), and specific research - statistical analysis (statistics), the historical description.
The paper contains a theoretical analysis of the development of cultural tourism in the world and Ukraine, Kharkov identified potential for organizing tour services monumental themes designed excursion program and calculated the approximate cost of excursions "Kharkiv-monumentanyy."
The results of this work can be used in case of gastronomic tour or include some elements in the Tour the city. These results may be useful for travel companies working in the local tourism.
Keywords: Tours, Thematic Excursions, cultural and study tourism, monumental art, monumental tourism, monument.
У процесі формування ринкового середовища в Україні значне місце відводиться реформуванню туристичної галузі. Визначення туризму провідним напрямком розвитку економіки, спрямування державної політики на стимулювання туристичної сфери дає змогу підприємствам туристичної галузі підвищувати ефективність господарювання, розширення ринкової пропозиції з урахуванням вимог вітчизняних та закордонних туристів. У цьому зв'язку практичне використання суб'єктами індустрії туризму сучасних методів менеджменту набуває особливої актуальності.
Актуальність теми -Харків є досить перспективним для розвитку екскурсійної діяльності, а саме наявність численних пам'яток, привабливих туристичних маршрутів, збережені національні традиції і фольклор, архітектурні пам'ятки. Але існує ряд проблем, які потребують радикального вирішення. Тому дослідження сучасного стану і перспективи розвитку є досить актуальним питанням, яке висвітлюється у курсовій роботі.
Ступінь вивченості -Харків є досить важливим екскурсійним об'єктом, проблеми і перспективи розвитку якого висвітлюють багато авторів, а саме:. О. Лейбфрейд, В. Реусов, О. Тіц.
Об'єкт -Розробка екскурсійно-туристичної програми Харків монументальний.
Предмет - Пам'ятки монументального мистецтва державного та місцевого значення, пам'ятники.
Мета - Дослідження можливостей для створення і розробки екскурсійних програм. Вивчення ресурсів для проведення екскурсійних турів на тему: «Харків- монументальний»
1.Необхідність дослідження сучасного стану і перспектив розвитку екскурсійної діяльності в Харкові.
2.Вивчення факторія які впливають на розвиток туризму.
3.Аналіз екскурсійних ресурсів культурно-пізнавального туризму.
4.Розробка туру на основі дослудження
Ключові слова: ЕКСКУРСІЯ, ТЕМАТИЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ ЕКСКУРСІЇ, КУЛЬТУРНО-ПІЗНАВАЛЬНИЙ ТУРИЗМ, МОНУМЕНТАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО, МОНУМЕНТАЛЬНИЙ ТУРИЗМ, МОНУМЕНТ, ПАМ'ЯТНИК .
РОЗДІЛ 1. ВИКОРИСТАННЯ ОБ'ЄКТІВ МОНУМЕНТАЛЬНОЇ АРХІТЕКТУРИ В ТУРИЗМІ ТА ЕКСКУРСІЯХ
Туризм - тимчасові виїзди (іншими словами - подорожі) громадян країни, іноземних громадян та осіб без громадянства з постійного місця проживання в пізнавальних, оздоровчих, спортивних, професійно-ділових, релігійних та інших цілях без зайняття оплачуваною діяльністю в країні (місці) тимчасового перебування[15].
Під поняттям культурного туризму розуміється потреба духовного освоєння і духовного присвоєння культури світу через його відвідування, безпосереднє осягнення і переживання різних культур у різних місцях, де особисто побачене стає надбанням, приналежністю думки і почуттів туриста, змінюючи горизонти його сприйняття[15].
На сьогоднішній день існує безліч видів туризму. Це сімейний, пізнавальний, спортивний, діловий. Так як поняття культурного туризму не зводиться тільки до пізнання інших країн, її звичаїв і традицій, але культурний туризм це ще обмін досвідом, навичками[15].
Так як туризм сприяє розвитку подорожей, завдяки яким люди (туристи) мають можливість відвідати інші країни, то, завдання культурного туризму полягає в тому, щоб підвищити культурний рівень людей під час подорожі, задовольнити їх культурні потреби[15].
Об'єктами туристичного інтересу можуть бути стародавні міста, музеї, пам'ятники створені людиною і природні, визначні пам'ятки, міські ландшафти, етнічні та фольклорні пам'ятники і т. д.[15]
Ринок пізнавального туризму також досить широкий. Він у меншій мірі залежить від вікової приналежності туристів, більшою від кола його інтересів. Цікавити людини може багато, особливо щось незвичне і незвичайне, тому при вивченні ринку і розробки туру, при рекламі, особливу увагу потрібно приділяти висвітленню саме цих сторін туристського маршруту[15].
Існують два різновиди пізнавальних турів:
Стаціонарні тури - з перебуванням туристів в одному місті, туристському центрі;
Маршрутні тури - відвідини декількох міст і центрів пам'яток, вибудуване у вигляді маршруту подорожі[15].
При організації маршрутних турів розробляється спеціальний графік відвідування запланованих пунктів. На місто чи туристський центр виділяється від 1 до 3 днів залежно від величини туристського центру та обсягу пам'яток. Найбільша кількість днів виділяється тільки на самі великі туристські центри. Крім того, пізнавальні тури мають масу тематичних різновидів: історичні екскурсії, театральні, фольклорні, етнографічні, літературні, природознавчі[15].
Основну роль у таких програмах відіграють екскурсійно-пізнавальні і культурні (театри, концерти) заходи, спрямовані на задоволення цікавості туристів[15].
Якщо організується історичний тур, то багата екскурсійна програма покликана висвітлити історичний розвиток місцевості на прикладах визначних об'єктів. Культурні заходи - відвідання масових заходів, таких, як театри, концерти, тощо У програму включено відвідування музеїв побуту, декоративно-прикладного мистецтва, історичних, краєзнавчих музеїв тощо
Програма туру будується в залежності від тематики туру[14].
Дозвілля на таких турах культурно-пізнавального характеру: творчі зустрічі, відеопрограми про місце відпочинку, різні національні свята. Спортивні та курортні програми, як правило, не плануються[15]..
Розміщення туристів у стаціонарних турах може бути найрізноманітнішим - у готелях від 1 до 5 зірок. Основна вимога - місцезнаходження готелю в межах міста, бажано ближче до його історичного центру. На маршрутних турах туристів розміщують, як правило, в готелях туристичного класу (у різних країнах - від 2 до 4 зірок) [15].
На пізнавальних турах з туристами працюють досвідчені гіди-екскурсоводи. На окремих тематичних екскурсіях - екскурсоводи-мистецтвознавці. Важливо при роботі з іноземними туристами надавати їм екскурсії на рідній (в іншому випадку, англійською) мовою. Це є сьогодні правилом хорошого тону і негласним правилом гарного обслуговування. Вважається, що переведення спотворює сприйняття теми і погіршує якість екскурсії[14].
У програмі турів необхідно виділяти вільний час для самостійного огляду міста і знайомства з його магазинами. У містах, на відвідини яких виділяється всього 1 день, такий час може бути не передбачено. Хоча це залежить від побудови програми, навантаження і великої кількості визначних об'єктів[14].
На підставі матеріалів про культурний і пізнавальному туризмі можна зробити висновок, що таке культурно-пізнавальний туризм. Це туристські відвідування пам'яток історії та культури, туристських територій та об'єктів культурної спадщини[14].
Культурно-пізнавальний туризм ще називають екскурсійним. За законом України "Про туризм" екскурсантом є "особа, відвідує країну (місце) тимчасового перебування в пізнавальних цілях на період менше 24 годин без ночівлі в країні (місці) тимчасового перебування і використовує послуги екскурсовода (гіда), гіда - перекладача ". Якщо така подорож триває більше доби це вже і є культурно-пізнавальний туризм, тобто вид туризму, головною метою якого є огляд пам'яток, а головною особливістю - насиченість поїздки екскурсійною програмою[15]..
При цьому, оскільки сама по собі екскурсія може бути включена в програму практично будь-якої подорожі, культурно-пізнавальний туризм тісно переплітається з іншими видами туризму. Наприклад, за своїм змістом в основному культурно пізнавальними є автобусні тури. Круїзи, як правило, передбачають захоплюючу екскурсійну програму. Якщо мова йде про культурно пізнавальної поїздки по святих місцях, такий тур є одночасно і екскурсійним, і релігійним. Якщо метою подорожі є знайомство з культурою, звичаями і вдачами місцевих народів, то такий тур можна одночасно вважати і екскурсійним, і етнографічним. Те, що об'єктами туристичного показу можуть бути не тільки історико-культурні, а й природні пам'ятки, ріднить культурно-пізнавальний туризм з екологічним. Тому в залежності від основної мети Вашої подорожі, Ви можете знайти компанію, яка пропонує організацію відповідних турів, як на цій сторінці, так і на інших розділах нашого порталу (автобусний туризм, круїзи, дитячий відпочинок і т. п.) [15].
Екскурсійний туризм - вид туризму, що включає подорожі та поїздки з пізнавальною метою. Для Т. е. характерними є поїздки як на груповій, так і на індивідуальній основі. Пізнавальна подорож може передувати відпочинку на курорті, або під час відпочинку туристи можуть здійснювати екскурсії, в т. ч. в інші міста і навіть інші країни[15].
Характерною рисою пізнавальних екскурсій є тенденція здійснення їх на далекі відстані з відвідуванням за одну подорож відразу кількох країн. Поряд із значним об'ємом авіаперевезень, помітне зростання популярності у туристів автобусних подорожей, поїздок на залізничному транспорті, річкових та морських круїзів[15]..
Культурне самовираження народу завжди викликає інтерес. Природна допитливість туриста по відношенню до різних куточків світу і населяють їх народів утворюють один з найбільш сильних спонукальних туристських мотивів. Туризм - найкращий спосіб знайомства з іншою культурою. Гуманітарний значення туризму полягає у використанні його можливостей для розвитку особистості, її творчого потенціалу, розширення горизонту знань. Прагнення до знання завжди було невід'ємною рисою людини. Поєднання відпочинку з пізнанням життя, історії та культури іншого народу - одна із завдань, яке в повній мірі здатний вирішувати туризм. Побачити світ своїми очима, почути, відчути - важливі частини відновної функції туризму, вони несуть в собі великий гуманітарний потенціал. Знайомство з культурою та звичаями іншої країни збагачує духовний світ людини[17].
Культура є фундаментальною основою процесу розвитку, збереження, зміцнення незалежності, суверенітету і самобутності народу. Ідентичність шляхів історичної еволюції культури і туризму визначила спільність нових методів підходу до їх подальшого розвитку. У більшості країн світу відбувається процес демократизації культури і туризму, які становлять невід'ємну частину життя суспільства. Самосвідомість і пізнання навколишнього світу, розвиток особистості та досягнення поставлених цілей немислимі без придбання знань в галузі культури. На конференції в Мехіко (1981 р.) було проголошено два визначення культури[17].
Перше визначення - загального характеру, засноване на культурній антропології і включає все, що створила людина додатково до природи: громадську думку, господарську діяльність, виробництві, споживання, літературу і мистецтво, спосіб життя і людську гідність[17].
Друге визначення - спеціалізованого характеру, побудоване на «культурі культури», т. е. на моральних, духовних, інтелектуальних і мистецьких аспектах життя людини[17].
Культурна спадщина якого народу становлять не тільки твори художників, архітекторів, музикантів, письменників, праці вчених і т. д., але і нематеріальне надбання, включає фольклор, народні промисли, фестивалі, релігійні ритуали і т. п. Давно виділився і став самостійним такий вид туризму, як культурний, або пізнавальний. Його основою є історико-культурний потенціал країни, що включає всю соціокультурну середу з традиціями і звичаями, особливостями побутової та господарської діяльності. Мінімальний набір ресурсів для пізнавального туризму може дати будь-яка місцевість, але для його масового розвитку потрібно певна концентрація об'єктів культурної спадщини, серед яких можна виділити:
- культову і громадянську архітектуру
- пам'ятники ландшафтної архітектури
- музеї, театри, виставкові зали та ін
- об'єкти етнографії, народні промисли і ремесла, центри прикладного мистецтва
- технічні комплекси та споруди[17].
При відвідуванні іншої країни туристи сприймають в цілому культурні комплекси, складовою частиною яких є природа. Атрактивность культурних комплексів визначається їх художньої та історичною цінністю, модою і доступністю по відношенню до місць попиту. Особливості культури різних регіонів світу все частіше спонукають людей проводити відпустку в подорожі. Об'єкти, відвідувані туристами, сприяють їх духовному збагаченню, розширенню кругозору. Культура є одним з основних елементів туристського інтересу. Пізнавальний туризм охоплює всі аспекти подорожі, за допомогою якого людина дізнається про життя, культуру, звичаї іншого народу. Туризм, таким чином, є важливим засобом створення культурних зв'язків та міжнародного співробітництва. Розвиток культурних факторів всередині регіону є засобом розширення ресурсів для залучення туристичних потоків. У багатьох країнах туризм може бути включений в так звану політику культурних відносин. Рівень культурного розвитку може бути використаний також для створення сприятливого іміджу конкретного регіону на туристичному ринку. Елементи і фактори культури можуть бути каналами розподілу інформації про туристських можливості місцевості. Успіх розвитку туризму залежить не тільки від матеріально-технічної бази, що відповідає загальноприйнятим стандартам і вимогам, а й від унікальності національної культурної спадщини[17].
Об'єкти національної культурної спадщини повинні бути представлені розумно і творчо. Науково-технічний прогрес зробив свою справу: продукція однієї країни практично не відрізняється від аналогічної продукції іншої країни. У культурі однаковість неприпустимо. Регіон, який бажає стати популярним туристичним напрямом, повинен володіти унікальними культурними комплексами і пропонувати їх на туристичний ринок[17].
Оцінка культурних комплексів для туристських цілей може проводитися двома основними методами
1) ранжируванням культурних комплексів за їх місцем у світовій і вітчизняній культурі;
2) необхідним і достатнім часом для огляду визначних пам'яток, що дозволяє порівнювати різні території по перспективності історико-культурного потенціалу для туризму[17].
Ці методи багато в чому суб'єктивні: культурні комплекси, високо оцінюються фахівцями, не завжди викликають адекватну реакцію у туристів. Необхідна і достатня час для огляду об'єктів до певної міри визначається їх доступністю і побудовою екскурсійних маршрутів. Нарешті, уявлення про цінності культурних комплексів залежить від рівня освіти, національних особливостей туристів. У більшості випадків інтерес до об'єктів культури визначається модою[17].
Важливою характеристикою культурного комплексу є стабільність його відповідності ціннісним критеріям, сформованим у населення. Цей фактор пов'язаний з довгим часом інтересу туристів до конкретного культурного об'єкту. Зберігається стабільність інтересу туристів до таких об'єктів світової культурної спадщини, як єгипетські піраміди, антична архітектура та ін.. Разом з тим ряд об'єктів, наприклад ленінські місця, найбільш відвідувані в радянський період в Росії, втратив свою привабливість зі зміною ідеологічних установок в суспільстві. Тому одним з основних завдань організаторів туризму є не тільки створення культурного комплексу для туризму, але й збереження його на досить тривалий історичний період. Незважаючи на те що практично будь-яку інформацію можна отримати з друкованих періодичних видань, художньої літератури та інших джерел, не старіє стара істина: «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути». Тому регіон, зацікавлений в залученні туристів, повинен розумно планувати і розвивати спеціальні програми та заходи, що сприяють підвищенню інтересу до його культури, поширювати інформацію про свій культурний потенціал у розрахунку на залучення потенційних туристів[17].
Сучасні процеси трансформації пріоритетів в Україні супроводжуються пробудженням національної самосвідомості та духовного відродження. В цих умовах особливої актуальності набуває наукове забезпечення діяльності в сфері збереження, охорони, використання та популяризації національного культурного надбання[17].
Українська культура завдяки зусиллям працівників культурно-мистецької сфери, потужній підтримці держави та місцевого самоврядування,зберегла темпи розвитку попри нелегкі проблеми, породжені фінансовою кризою і наслідками загальної соціальної трансформації, що її переживало суспільство в попередні десятиліття[17].
Суттєвим кроком є усвідомлення державою вирішального значення ролі культури у справі успішної модернізації суспільно-економічного життя сучасної України. Зокрема, у Посланні Президента до Українського народу від 3 червня 2010 року наголошується: «Завдання економічної та цивілізаційної модернізації, які стоять перед Україною, ми вирішимо лише за умови випереджального розвитку гуманітарної та соціокультурної сфери» [17].
За словами начальника управління культури і туризму Харківської облдержадміністрації Дмитра Кузнєцова, на території Харківської області налічується 9535 пам'яток історії та культури, з них 6703 пам'ятки археології, 2770 пам'яток історії та 62 пам'ятника монументального мистецтва[23].
За його словами, за останні 4 роки Управлінням культури і туризму проведена інвентаризація пам'яток археології в Золочівському, Богодухівському, Куп'янському, Чугуївському районах, містах Чугуєві і Куп'янську. Також враховані пам'ятки історії та монументального мистецтва в Чугуївському, Коломацькому, Куп'янському, частково Вовчанському районах, містах Чугуєві і Куп'янську, а також в Дзержинському районі міста Харкова[23].
Також проводилась інвентаризація пам'яток археології в Нововодолазькому районі і пам'ятників історії та монументального мистецтва в Ленінському районі Харкова[23].
«Ведеться робота з паспортизації об'єктів культурної спадщини. На даний момент складено 142 комплекту облікової документації. Згідно з вимогами статті 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» протягом цього року до переліку пам'яток занесені 53 об'єкта » [23].
1.2 Історія розвитку культурно-пізнавального туризму
Виникнення і розвиток культурно-пізнавального туризму нерозривно пов'язане з історією виникнення розуміння культурних цінностей, визнання необхідності їх систематизації і розробці нормативних актів з охорони[13].
Сучасний етап історії розвитку культурно-пізнавального туризму. Кінець XX початок XXI століття - етап усвідомлення небезпеки глобального і безконтрольного використання культурних ресурсів. Характеризується наявністю наступних факторів: міжкультурне вплив, створення єдиного інформаційного простору, законодавче регулювання, розробка та впровадження програм по збереженню культурної спадщини[13].
90-і роки XX століття характеризуються зниженням показників темпів росту масового туризму. Період необмеженого зростання і безконтрольної експлуатації навколишнього середовища підходив до кінця. Світова економіка перебувала в стані структурного спаду. Процеси зіткнення світової економіки і геополітичної реструктуризації породили нові глобальні процеси, що загрожують зникненням світової культурної спадщини[21].
Перший Період 1991- 1998 Перехідний від радянського профспілкового туризму до комерційного. Ці зміни були обумовлені розпадом в 1991 році СРСР. Різкій спад активності увнутрішньому турізмі, обумовлених скороченню планових маршрутів через розпад СРСР, а кож лібералізацією цін, щомає на меті створення в країні рінкової економікі,і призвели до різкого подорожчання туристсько-екскурсійніх послуг. Туризм втрачає свою соціальну спрямованість, оскількі головною метою нових туристичних підприємств, заснованіх на приватній і змішаній формах власності, стає швидке отримання прибутку. У цей період в першу черга розвивається віїздній туризм як діяльність, яка не потребує капіталовкладень в місцеву туристично індустрію[21].
Однак, фінансова криза 1998 року призвела до різкого скорочення виїзного туризму, туристичні фірми регіону починають розвивати внутрішній та екскурсійний туризм[21].
Другий період настав після серпня 1998 і тривав по 2005 рік. У посткризовий період у зв'язку з інтенсифікацією внутрішнього туризму виникає стійкий попит на позакласні готельні послуги з низьким сервісом і вимогливістю, за адекватної низькою ціною розміщення. В умовах ринкових перетворень у державному регулюванні переважали заходи прямого законодавчого впливу, що було необхідністю для швидкого запуску ринку. Впорядкування нормативно-правової основи діяльності туристичних фірм благотворно позначилося на їх територіальному розміщенні й просуванні усередині регіону. Після 2000 р. спостерігається максимальне зростання кількості туристичних фірм, які здійснюють організацію в'їзного туризму[21].
З управлінської точки зору втома від туризму, екологічний занепад, переповненість визначають необхідність змінити асортимент послуг і практику управління. Дана тенденція пов'язана також зі зміною пріоритетів у туризмі, настроєм та намірами самих туристів, зміною потреб[16].
На сьогоднішній день в Україні цінності історії та культури є одним з незахищених і вразливих ділянок діяльності держави. Результатом даної тенденції є ряд об'єктивних факторів. В умовах бідності та соціальної незахищеності, майнового розшарування суспільства цінності культури відсуваються на другий план[16].
Об'єкти культурної спадщини в останні десятиліття опинилися під загрозою «екологічної агресії» поширених способів ведення господарства та притаманного сучасному людству способу життя в цілому. В результаті багато цінні пам'ятки історії та культури були повністю або частково втрачені[16]
Сучасне становище в даній сфері характеризується повномасштабним проявом сформованих у попередні роки тенденцій негативного впливу екологічних факторів на пам'ятники історії та культури. В останні роки екологічна ситуація в країні в цілому і в більшості її регіонів не була більш агресивною, ніж раніше. Проте, багаторічний вантаж екологічного впливу все більш явно дає про себе знати, демонструючи, таким чином, перехід кількісних змін у якісні. Гострота цієї проблемної ситуації багато в чому обумовлена різко знизилися в останнє десятиліття обсягами робіт з підтримання пам'яток (ремонт, реставрація та ін), все ширше розповсюджується їх безгосподарності, а також зниженням загальної ефективності державного та громадського контролю в даній сфері[21].
Активне входження до Списку Всесвітньої спадщини стало одним з основних напрямів реалізації української політики збереження спадщини. Іншим напрямом стало формування національного Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам'яток історико-архітектурної спадщини[16].
1.3 Особливості використання об'єктів монументальної архітектури в туризмі та екскурсіях
В якості екскурсійних об'єктів можуть виступати: пам'ятки архітектури та містобудування - архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, вулиці, залишки стародавнього планування і забудови населених пунктів; споруди цивільної, промислової, військової, культової архітектури, народного зодчества, інженерні споруди (фортеці, мости, башти); архітектурні споруди, пов'язані з життям і діяльністю видатних особистостей[3].
Статус пам'ятника присвоюється найбільш цінним з естетичної або історичної боку об'єктів, після чого їх охороною займаються державні або місцеві інспекції з охорони пам'яток. В кінці ХХ століття на державному обліку перебувало понад 150 тис. пам'яток історії, археології та культури, а в музеях країни зберігалося близько 40 млн експонатів[16].
Екскурсійні об'єкти класифікуються за змістом, за функціональним призначенням, за ступенем збереженості[3].
За змістом виділяють однопланові (твори живопису, рослини, будівлі) та багатопланові (архітектурні споруди, що одночасно є історичними пам'ятками) пам'ятки. За функціональним призначенням - основні, на базі яких розкриваються підтеми, і додаткові, що показуються під час переїздів (переходів) між основними об'єктами і в ході логічних переходів в розповіді. За ступенем збереження екскурсійні об'єкти бувають повністю збереглися, збереглися із значними змінами (перебудовані та реконструйовані), частково збереглися і втраченими[3].
При підготовці екскурсії перед екскурсійними працівниками стоїть завдання - з безлічі пам'яток, відповідних темі екскурсії, відібрати найцікавіші за зовнішнім виглядом і за тією інформацією, яку вони несуть, оскільки правильний відбір об'єктів, їх кількості, послідовність показу впливають на якість і ефективність екскурсії[3].
У практиці підготовки екскурсії використовується методика відбору екскурсійних об'єктів на основі визначення цінності і значущості даного об'єкта для розкриття теми. Її застосування особливо важливо, коли на маршруті розкладено кілька об'єктів, подібних за змістом, і необхідно вибрати ті з них, які найбільш актуальні для даної теми[3].
Для оцінки об'єктів, які потенційно можуть бути включені в екскурсію, рекомендується застосувати такі критерії.
Пізнавальна цінність, тобто зв'язок об'єкта з конкретними історичними подіями, життям та діяльністю видатної особистості, а також художні достоїнства пам'ятника[3].
Популярність, тобто популярність пам'ятника серед населення[3].
Незвичність (екзотичність) об'єкта, то є особливість, неповторність пам'ятник
Розробка екскурсійного туру: Харків-монументальний курсовая работа. Спорт и туризм.
Отзыв О Книге Мятная Сказка Сочинение
Сочинение Рассуждение Огэ О Нравственном Выборе Зощенко
Реферат по теме Внутренний аудит качества
Дипломная работа по теме Политическая и правовая мысль России второй половины XVIII в.
Сочинение По Картине Пробуждающий Утренний Лес
Реферат: Маркетинговое исследование рынка быстрого питания
Эссе по теме В стране, в которой правят хорошо, стыдятся бедности. В стране, в которой правят плохо, стыдятся богатства
Биография Есенина Реферат
Реферат На Тему Структура Философского Знания
Дипломная работа по теме Разработка системы рекрутинга персонала авиакомпании на основе KPI
Контрольная работа по теме Понятие и виды теплопередачи
Учебное пособие: Методические указания по подготовке к итоговой государственной аттестации экономиста по специальности 080105 «Финансы и кредит»
Кфу Титульник Реферата Образец
Реферат по теме Биоценозы и экосистемы
Курсовая Работа На Тему Болезни Ликвидаторов Аварии На Чаэс
Разработка Работа Дипломный Проект
Контрольная Работа На Тему Солнечная Система
Реферат: Reality Of A Dream Roughing It Essay
Реферат: Значение математического развития детей дошкольного возраста
Сочинение На Тему Красота 4 Класс
Шифровальщики навахо - История и исторические личности курсовая работа
Интеллектуально пассивные школьники - Педагогика контрольная работа
Роль фотографии в музейном деле - Культура и искусство курсовая работа