Проектування високошвидкісної лінії внутрішньозонового зв'язку Одеської області - Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника дипломная работа

Главная

Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника
Проектування високошвидкісної лінії внутрішньозонового зв'язку Одеської області

Конфігурація мережі. Характеристика і технічні дані обраної системи передач. Вибір типу оптичного кабелю. Розрахунок параметрів лінійного тракту. Розрахунок техніко-економічних показників для проектованої волоконно-оптичної лінії зонового зв'язку.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Об'єкт проектування - синхронна транспортна мережа Одеської області з використанням SТМ - 4.
Мета роботи - спроектувати високошвидкісну лінію внутрішньозонового зв'язку.
Метод проектування - розрахунковий із використанням комп'ютерних технологій.
В дипломному проекті була спроектована високошвидкісна лінія внутрішньозонового зв'язку Одеської області. Приведено розрахунок числа каналів і ПЦП, розрахунок довжин ділянок регенерації. Також приведений розрахунок параметрів лінійного тракту. Надані рекомендації по прокладенню та монтажу оптичного кабелю. Для проектованої мережі розглянено техніко-економічне обґрунтування.
1 . П роектування синхронної транспортної мережі
У даному дипломному проекті у відповідності з технічним завданням, необхідно проектувати високошвидкісну лінію внутрішньозонового зв'язку Одеської області, яка повинна з'єднувати міста: Одеса, Біляївка, Б. Дністровський, Татарбунари, Кілія, Ізмаїл, Рені, Болград, Арциз, Тарутине, Сарата.
Передача сигналів ЦСП здійснюється по кабельним, радіорелейним і супутниковим лініям зв'язку. Технологія SDH орієнтована на використання волоконно-оптичних кабелів, в яких передача практично не підлягає дії електромагнітних завад, що надає мережі надійність та самовідбудову. Тому, як середовище передачі проектуємої лінії зв'язку, візьмемо волоконно-оптичний кабель. Для проектування високошвидкісної лінії передачі необхідно вибрати конфігурацію мережі.
Розглянемо базові топології і їх особливості:
а) «точка-точка» - є найбільш простим прикладом базової топології SDH (малюнок 1.1). Вона може бути реалізована за допомогою термінальних мультиплексорів ТМ, як на схемі без резервного каналу прийому/передачі, так і за схемою з стовідсотковим резервуванням типу 1+1, що використовує основний і резервний електричний чи оптичний агрегатні виходи (канали прийому/передачі). При виході з ладу основного каналу мережа в лічені десятки мілісекунд автоматично переходить на резервний;
Рисунок 1.1 - Топологія «точка-точка», реалізована з використанням ТМ
б) топологія «послідовний лінійний ланцюг» (малюнок 1.2). Ця базова топологія використовується, коли інтенсивність трафіку в мережі не так велика й існує необхідність відгалужень у ряді точок на лінії, де можуть вводитися і виводитися канали доступу. Вона реалізується з використанням як термінальних мультиплексорів на обох кінцях, так і мультиплексорів вводу/виводу в точках відгалуження. Ця топологія нагадує послідовний лінійний ланцюг, де кожен мультиплексор вводу/виводу є окремою її лапкою. Вона може бути представлена вигляді послідовного лінійного ланцюга без резервування, або більш складним ланцюгом з резервуванням типу 1+1;
Рисунок 1.2 - Топологія «послідовний лінійний ланцюг», реалізований на ТМ й ТDМ
в) топологія «зірка» (малюнок 1.3), що реалізує функцію концентратора. У цій топології один з віддалених вузлів мережі, зв'язаний з центром комутації чи вузлом мережі SDН на центральному кільці, відіграє роль концентратора, де частина трафіку може бути виведена на термінали користувачів, що тоді як залишкова його частина може бути розподілена по іншим віддаленим вузлам. Іноді таку схему називають оптичним концентратором, якщо на його входи "Подаються частково заповнені потоки рівня STМ-N (чи потоки рівня на ступінь нижче), а на його вихід надходить STМ-N. Фактично ця топологія нагадує топологію «зірка», де як цей гральний вузол використовується мультиплексор SDH.
г) топологія «кільце» (малюнок 1.4). Ця топологія широко використовується для побудови SDН мереж перших двох рівнів SDН-ієрархії (155 і 622 Мбіт/с).
Основна перевага цієї топології - легкість організації захисту типу 1+1, завдяки наявності в синхронних мультиплексорах SMUХ двох пар (основної і резервної) оптичних агрегатних виходів (каналів прийому/передачі); схід - захід, що дають можливість формування подвійного кільця з убудованими потоками, і шляхового захисту.
1.2.2 Функціональні методи захисту синхронних потоків
При проектуванні мереж СЦІ важливо забезпечити їхню надійність і живучість. Технологія SDH дозволяє організувати таку мережу, при якій досягається не тільки висока надійність функціонування, обумовлена використанням ВОК, але і можливість збереження або відновлення (за дуже короткий час - у десятки мілісекунд) працездатності мережі, навіть у випадку відмовлення одного з елементів або середовища передачі - кабелю. Крім того, вмонтовані засоби контролю і керування полегшують і прискорюють виявлення несправностей і переключення на резервні ємності. Тому стосовно до мереж SDH іноді використовується термін - «самозаліковующієся».
Існують різні методи забезпечення швидкого відновлення працездатності синхронних мереж, що можуть бути зведені до наступних схем:
* резервування ділянок мережі по схемах 1+1 і 1:1 по рознесених трасах;
* організація кільцевих мереж, що самовідновлюються, резервованих по схемах 1+1 і 1:1;
* резервування термінального устаткування по схемах 1:1 і N:1; відновлення працездатності мережі шляхом обходу непрацездатного вузла;
використання систем оперативного переключення.
1.2.3 Характеристика обслуговуваних пунктів
Метою даного дипломного проекту є створення сучасної телекомунікаційної мережі і організація якісного зв'язку для передачі інформації річних видів між населеними пунктами області.
Обґрунтуємо необхідність зв'язку між вибраними пунктами. Тяжіння вибраних пунктів за послугами зв'язку залежить від чисельності населення. Ступінь зацікавленості у зв'язку залежить від економічних, культурних та соціально-побутових відношень між населеними пунктами.
Наведемо скорочену характеристику обслуговуваних пунктів:
Одеса - один із великих обласних, адміністративних, наукових і культурних центрів України. Населення міста складає 1500000 м. людей. У структурі зайнятості населення найбільший розвиток належить промисловості заводи: кабельний,станко-будівельний,антрацитний, завод „Стальканат”, олійножировий комбінат. О деса - багатофункціональний центр.
Біляївка - районний центр. Населення - 94,7тис.людей. У структурі зайнятості населення превалююче значення має основна галузь промисловості: сільськогосподарське виробництво,добре розвивається рибна промисловість.
Б. Дністровський - районний центр. Населення-62,8 тис. людей. У структурі зайнятості населення превалююче значення в економіці має сільськогосподарське виробництво.Є різні комбінати.
Татарбунари - районний центр. Населення-48,8тис. людей. У структурі (зайнятості населення превалююче значення належить промисловості. Основні галузі промисловості займає сільськогосподарське виробництво.
Кілія - районний центр. Населення-68,5тис. людей. У структурі Зайнятості населення превалююче значення належить. Основні галузі промисловості: (заводи, ремонтні майстерні); харчова (комбінати: хлібний, м'ясний, молокозавод).Головне направлення економіки району - виробництво сільськогосподарської продукції, побутовий комбінат,рибне господарство.
Ізмаїл - районний центр. Портове місто. Населення- 80,7 тис. людей. У структурі зайнятості населення превалююче значення належить промисловості. Місто промисловий центр. Основні галузі: харчова промисловості, головне місце в економіці району займає сільськогосподарське виробництво.Є декілька вищих та середніх НЗ.
Рені - районний центр. Портове місто. Населення-42,3 тис. людей. У структурі (зайнятості населення превалююче значення належить, ведуча галузь народного господарства районна є сільськогосподарське виробництво з розвитком рослинництва і скотоводства. Мається п'ять промислових і дві будівельні організації.
Болград - районний центр.Район граничить з Румунією. Населення-81,6тис. людей. У структурі зайнятості населення превалююче значення належить сільськогосподарському виробництву.є декілька фабрик і заводів.
Арциз - районний центр. Населення-61,8 тис. людей. У структурі зайнятості населення превалююче значення належить, основні галузі: харчова промисловості, сільськогосподарське виробництво.
Тарутине - районний центр. Населення-56,1тис. людей. У структурі зайнятості населення превалююче значення належить, основні галузі промисловості сільському господарству.
Сарата- районий центр. Населення - 55,6 тис. людей. У структурі зайнятості населення перевалюєте значення належить промисловості (41% від загальної кількості зайнятих), транспорту (7,2%), будівництву (6,3%). Місто - промисловий центр. Основні галузі: (Металовиробництво, виробництво вина, харчова промисловість).
1.2.4 Обґрунтування і розрахунок числа каналів і ПЦП
Число каналів, що зв'язують обрані населені пункти, в основному залежить від чисельності населення в цих пунктах і від ступеня зацікавленості окремих груп населення у взаємозв'язку.
Чисельність населення в будь-якому населеному пункті може бути визначена на підставі статистичних даних останнього перепису населення. Звичайно перепис населення здійснюється один раз у п'ять років, тому при перспективності проектування варто врахувати приріст населення. Кількість населення в заданому пункті і його підлеглих околицях з урахуванням середнього приросту визначається по формулі (1.1).
де H o - число мешканців під час проведення перепису населення, люд.;
- середній річний приріст населення в даній місцевості, % (приймається 2-3)%);
t - період, визначаємий як різниця між призначеним роком перспективного
проектування і роком проведення перепису населення, рік. Рік перспективного проектування приймається на 5-10 років вперед у порівнянні з поточним часом. Якщо в проекті прийняти 5 років вперед, то
tо - рік, до якого відносяться дані Но.
У перспективі кількість абонентів, що обслуговуються тою чи іншою (кінцевою АМТС, визначаються в залежності від чисельності населення, що Мешкає в зоні обслуговування. 1 Приймаючи середній коефіцієнт оснащування вселення телефонними апаратами рівним 0.3, кількість абонентів у зоні АМТС
Використовуючи формули (1.1), (1.2) і (1.3) розрахуємо чисельність населення у всіх обраних пунктах.
Взаємозв'язок між обраними кінцевими і проміжними пунктами визначається на основі статистичних даних, отриманих підприємствами зв'язку за попередні проектуванню роки. і фактично ці взаємозв'язки виражають через коефіцієнт тяжіння КТ, що, як показують дослідження, коливається в широких межах, від 0.1% до 12%. У проекті КТ = 5%, тобто КТ = 0,05.
Враховуючи це, а також ту обставину, що телефонні канали в міжміському в'язку мають переважаюче значення, попередньо необхідно визначити кількість телефонних каналів між обраними пунктами. Для розрахування кількості телефонних каналів і первинних цифрових потоків (ПЦП) можна скористатися наближеною формулою (1.4.).
де К й в - постійні коефіцієнти, що відповідають фіксованій доступності і заданим утратам, звичайно втрати задаються рівними 5%, тоді ДО= 1,3; в= 5,6;
у - питоме навантаження, тобто середнє навантаження, створюване одним абонентом, у = 0,05 Эрл;
Ма і Мв - кількість абонентів, що обслуговуються кінцевими АМТС відповідно в пунктах А і Б.
Таким чином, можна розрахувати число каналів і ІІЦІІ для телефонного зв'язку між пунктами. І Іо кабельній лінії передачі організовують канали й інші види зв'язку, а також враховують і транзитні канали. Розрахунки числа каналів і GWG для телефонного зв'язку між пунктами приведемо в таблиці 1.2.
Таблиця 1.1 - Кількість населення з урахуванням середнього приросту
Таблиця 1.2. Первинні цифрові потоки ПЦП
1.3 Вибір системи передач. Характеристика і технічні дані обраної системи передач
Ґрунтуючись на розрахованій кількості каналів, обираємо апаратуру синхронної цифрової ієрархії STМ-1/4.
Мультиплексор SТМ-1/4 призначений для організації цифрового потоку зі швидкістю передачі 155(622)Мбіт/с. працюючий по одномодовому оптичному кабелю довжиною хвилі 1300нм. Для кільцевих структур побудови мережі використовується мультиплексор з функцією вставки/виділення (рис 1.6), призначений для забезпечення простого доступу до трібутарних потоків РDH і SDH
Рисунок 1.5 - Схема мультиплексора з функцією вставки/виділення
Основні технічні характеристики синхронного мультиплексора SМА-1 фірми «SIEMENS» приведені в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 - Основні технічні характеристики SMA-1 фірми «SIEMENS»
4 Швидкість вхідних потоків основний варіант на хвильовий опір 75 Ом, 120 Ом
12.Точність установки частоти синхронізації не гірше
14. Енергетичний потенціал на довжині хвилі 1300 нм
Іб. Переключення на резервний модуль
1.3.2 Характеристика транспортної системи
Досягнення сучасної техніки комутації і передачі привели до того, що зникла необхідність у створенні сучасної цифрової транспортної мережі чи системи. Транспортна система (ТС) -це інфраструктура, поєднуюча ресурси мережі, що виконують функції транспортування. При транспортуванні виконуються не тільки переміщення інформації, але й автоматизоване і програмне керування складними конфігураціями (кільцевими і розгалуженими), контроль, оперативне переключення та інші мережні функції. ТС є базою для всіх існуючих планованих служб, для інтелектуальних, персональних і інших перспективних мереж, у яких можуть використовуватися синхронний чи асинхронний способи переносу інформації.
Транспортна система СЦІ - органічна сполука інформаційної мережі і системи контролю і керування SDH. Навантаженням інформаційної мережі СЦІ можуть бути сигнали існуючих мереж ПЦІ, а також сигнали нових служб і мереж зв'язку. Аналогові сигнали попередньо перетворюються в цифрову форму за допомогою наявного на мережі устаткування.
В інформаційній мережі СЦІ чітко витримується розподіл по функціональних шарах. Мережа містить три топологічне незалежних шари (канали, тракти і середовище передачі), які підрозділяються на більш спеціалізовані шари. Кожен шар виконує визначені функції і має точки доступу. Вони оснащені власними засобами контролю і керування, що мінімізує зусилля при ліквідації аварій і знижує їхній вплив на інші шари. Функції шару залежать від фізичної реалізації нижнього обслуговуючого шару. Кожен шар може створюватися й удосконалюватися незалежно.
В інформаційній мережі використовуються принципи контейнерних перевезень. Завдяки цьому мережа SDН досягає універсальних можливостей транспортування різнорідних сигналів. У транспортній системі SDН переміщаються не самі сигнали навантаження, а нові цифрові структури віртуальні контейнери, у яких розміщаються сигнали навантаження, що підлягають транспортуванню. Мережні операції з контейнерами виконуються незалежно від змісту. Після доставки на місце і вивантаження сигнали навантаження знаходять вихідну форму. Тому транспортна система SDН є прозорою.
Створення мережних конфігурацій, контроль і керування окремими станціями і всією інформаційною мережею здійснюється програмне і дистанційно а допомогою системи обслуговування SDH.
У шарі середовища передачі самими великими структурами SDН є синхронні транспортні модулі (SТМ), що представляють собою формати лінійних сигналів. Для створення високошвидкісних лінійних сигналів використовується синхронне мультиплексування потоків інформації.
1.3.3 Структури мультиплексування SDH і РDH
Розглянемо групоутворення синхронних транспортних модулів (SТМ). Інформація, що надходить у мережу, узгоджується зі структурами, за допомогою яких підтримується з'єднання. У SDН ці структури утворюються в мережних шарах секцій і трактів і транспортують цифрові потоки, а також широкосмугову інформацію. У функції цих структур входять також компенсація можливих змін швидкості і фаз транспортуючих по мережі SDH цифрових потоків. Така компенсація забезпечує функціонування SDН як синхронної мережі, що допускає плезіохронний режим.
Синхронні мультиплексори фірми «SIEMENS» формують потоки синхронної цифрової ієрархії і плезіохронної цифрової ієрархії. На малюнку 1.7 показані організація і зв'язки структур мультиплексування ієрархій SDН і PDH.
Рисунок 1.6 - Структури мультиплексування SDН і PDH
Мультиплексування починається з формування контейнера. Вхідні потоки PDH упаковуються в контейнери SDН С-12, С-3 чи С-4 відповідно плезіохронному методу зрівняння швидкостей; кожна стандартна швидкість передачі інформації потоку PDH постійно призначаються контейнеру визначеного розміру. Шляхом вдавання до контейнерів заголовка тракту (POH) з контейнерів створюються віртуальні контейнери VС-12, VС-2, VС-3 чи VС-4. Тобто VС=РОH+C. Трактовий заголовок РОН створюється (ліквідується) у пунктах, у яких організується (розформовується) VС, і контролює тракт між цими пунктами. У функції РОН контроль якості тракту і передача аварійної та експлуатаційної інформації. РОН тракту вищого порядку містить так само інформацію про структуру інформаційного навантаження VС. Кожен віртуальний контейнер VС-12 чи VС-2 генерує, разом з відповідними покажчиками TU (покажчик даних), трібутарних одиницю TU-12 чи ТU-3. 'ІU забезпечує узгодження між мережними шарами трактів нижчого і вищого порядків і містить інформаційне навантаження і ТU покажчик, що показує відступ початку циклу навантаження від початку циклу VС вищого порядку.
Один чи кілька TU, що займають визначені фіксовані позиції в навантаженні VС вищого порядку, називають «групою трібутарних одиниць» (ТUG). TUG утворюється шляхом генерування байтів ТU-12 U-З.
Через свій розмір віртуальний контейнер VС-4 може передаватися тільки безпосередньо в циклі SТМ-1. Віртуальний контейнер VС-4 разом з відповідним покажчиком АU утворює адміністративну одиницю АU-4. Тобто АU = AU-покажчик + VС. Покажчик AU містить різницю фаз між циклами SDН більш високого порядку і відповідним віртуальним контейнером VС-4. Один чи кілька АU, що займають визначені фіксовані позиції в навантаженні SТМ, називаються «групою адміністративних одиниць» (АUG) Група містить однорідний набір блоків АU-3 чи один АU-4.
SТМ-N утворюється побайтним з'єднанням N-АUG і секційного заголовка SOH:
Розглянемо логічну структуру модуля SТМ-1, представлену у вигляді циклу SТМ-1 з його заголовками. Модуль SТМ-1 має швидкість 155 Мбіт/с. Крім інформаційного навантаження модуль SТМ-1 має надлишкові сигнали (ОН), що забезпечують автоматизацію функцій контролю, керування й обслуговування (ОАМ) і допоміжні функції. Такі надлишкові сигнали називаються «заголовками». Оскільки SТМ використовується в мережному шарі секцій, його заголовок називається секційним (S0Н). Він підрозділяється на заголовки регенераційної (R SOH) і мультиплексної (М SOН) секцій. R SОН передається між регенераторами, a М SОН між пунктами, у яких формується і розформовується STM, проходячи регенератори транзитом. R SOH - виконує функції циклової синхронізації, контролю помилок, указівки порядку сінхронізуємого модуля, а також створює канали передачі даних, службового зв'язку і користувача. М SOH - виконує функції контролю помилок і створює канали керування системою автоматичного переключення на резерв, передачі даних і службового зв'язку.
Структура циклу модуля STM-1 приведена на малюнку 1.8
Цикл STM має період повторення 125 мкс. Звичайно цикл представляється у вигляді двовимірної структури (матриці), формат якої: 9 рядків на 270 однобайтних стовпців 9(270=2430 елементів). Кожен елемент відповідає одному байту (8 біт) інформації і швидкості 64 кбіт/с. Весь цикл STM-1 має швидкість передачі рівну 64(2430=155520 кбіт/с). Цикл STM-1 складається з трьох груп полів: поле секційних заголовків - регенераційної секції (R SOH) формату 3х9 байтів і мультиплексної секції (М SOH) формату 5х9 байтів; поле покажчика AU-4 формату 1х9 байтів; поле корисного навантаження формату 9х261 байтів.
Блок AU-4 служить для переносу одного віртуального контейнера VC-4, що має свій маршрутний (трактовий) заголовок POH (лівий стовпець розміром 9 байтів). Основне призначення РОH - забезпечити цілісність на маршруті від точки зборки віртуального контейнера до точки його розбирання.
Байти заголовка мають наступні значення:
* байт J1 - використовується для передачі в циклічному режимі 64(8 бітових структур для перевірки цілісності зв'язку;
* байт ВЗ - ВІР-8 код, що контролює помилки парності в попередньому контейнері;
* байт С2 - покажчик типу корисного навантаження. Несе інформацію про наявність корисного навантаження;
* байт Gl - покажчик стану маршруту. Використовується для передачі інформації про стан лінії до віддаленого термінала (наприклад, про наявність чи помилок збоїв на дальньому кінці);
* F2, Z3 - байти, то можуть бути задіяні користувачем даного маршруту для організації каналу зв'язку;
* H4 - узагальнений індикатор положення навантаження, використовується для організації мультифреймов;
* Z4 - байт зарезервований для можливого розвитку системи;
* Z5 - байт оператора, зарезервований для цілей адміністрування мережі.
Розглянемо структуру заголовків циклу STM-1. Заголовок SOH (малюнок 1.9) складається з двох блоків: R SOH - заголовка регенераторної секції розміром 3х9=27 байт і М SOH - заголовка мультиплексної секції розміром 5х9=45 байт.
Рисунок 1.7 - Структура циклу STM-1 і VC-4
Заголовки R SOU і M SOH містять наступні байти:
байти А1, А1, А І, А2, А2, А2 є ідентифікаторами наявності циклу STM-1 у циклі STM-N (А 1 =11110110, А2=00101000);
-байт В1 і три байти В2 формують дві кодові послідовності, використовувані для перевірки на парність з метою виявлення помилок у попередньому фреймі:
-BІP-8 формує 8-бітну послідовність для розміщення в В1 і ВІР-24 - 24-бітну послідовність для розміщення в трьох В2;
-байт С1 визначає значення третьої координати «с» - глибину інтерлівінга в схемі мультиплексування STM-N;
-байти D1-D12 формують службовий канал передачі даних DCC: D1-D3 формують DCC канал регенераторної секції (192 Кбіт/с), D4-D12 - DCC канал мультиплексної секції (576 Кбіт/с);
-байти E1, Е2 можуть бути використані для створення службових каналів голосового зв'язку: Е1 для регенераторної секції (64 Кбіт/с), E2 для мультиплексної секції (64 Кбіт/с);
-байт F1 зарезервований для створення каналу передачі даних голосового зв'язку, для потреб користувача;
-байти КІ, К2 використовуються для сигналізації та керування автоматичним переключенням на справний канал при роботі в захищеному режимі - APS;
-байти Zl, Z2 є резервними за винятком біт 5-8 байтів Zl, використовуємих для повідомлень про статус синхронізації,
-байт S1 - байт SSM - cигнал маркера синхронізації. У ньому передається інформація про якість джерела синхронізації;
-шість байтів, позначених знаком , можуть бути використані як поля визначені середовищем передачі;
-байти, позначені зірочками, не піддаються (на відміну від інших) процедурі шифрування заголовку;
-усі непомічені байти зарезервовані для наступної міжнародної стандартизації.
Рисунок 1.8 - Структура заголовків SOH циклу STM-1
У даному дипломному проекті використовується обладнання SM 1 фірми «SIEMENS». SM 1 виконує функції лінійного і станційного обладнання. Усього Використовується 10 SM 1, по одному в наступних населених пунктах Одеса, Біляївка, Роздільна, Фрунзівка, Котовськ, Кодима, Балта, Любашівка, Ананьїв, Шіряєво. Комплектація мультиплексора SMA 1 здійснюється наступними модулями:
E12W (робочий) - модуль вставки/виділення потоків 2 Мбіт/с. На одному модулі можна виділяти до 21 потоку 2 Мбіт/с, можливе резервування модулів у режимі 1 +1, цей модуль призначений для нормальної роботи;
Е12Р (резервний) - модуль для переключення на резерв (захист плати);
ОІ 155 - модуль оптичного лінійного тракту. Модуль ОІ 155 містить двунаправлений синхронний інтерфейс. Структура потоків даних і їхні характеристичні параметри відповідають рекомендації ITU-TG.957 для лінійних потоків STM-1 зі швидкістю передачі 155 Мбіт/с. Модуль ОІ 155 виконує функції мультиплексування/демультиплексування SDH для потоків ТU-3, TU-2 і 'I'U-12 рівні AU-4. Потоки SDH можуть передаватися в закритій формі на високому рівні або розосереджуватися по низьких рівнях. Необхідні функції поточного контролю і керування реалізовані для всіх рівнів. Обробка заголовка потоку STM-1 і переключення на резерв (захист тракту) виконуються разом з комутаційним полем;
SN - модуль комутаційного поля. Ядром комутаційного поля є не блокуєма повнодоступна матриця тимчасового комутатора ємністю 1008 еквівалентів VC-12. Матриця здійснює всі переключення під керуванням встроєного мікроконтролера. Усі плезіохронні сигнали які підключаються перед вводом у комутатор перетворюються у віртуальний контейнер відповідного рівня на підставі рекомендації ITU-T № G.709. комутатор забезпечує підключення сигналів рівнів: 'I'U-12 (2 Мбіт/с), TU-2 (6,3 Мбіт/с), TU-3 (34 Мбіт/с) і AU-4 (140 Мбіт/с). При цьому можлива організація наступних видів з'єднань:
Рисунок 1.9 - Функціональна схема комутаційного поля
ОHА - модуль доступу до заголовка SDH потоків STM 1. Модуль ОНА підтримує наступні інтерфейси:
- інтерфейси даних 64 кбіт/с на підставі ITU-T G.703;
- інтерфейси мовних сигналів (двохпроводні, чотирьохпроводні);
- комутаційне поле для прямого з'єднання зі службовими каналами;
- комутація конференц-з'єднання каналів службового зв'язку;
- кнопковий телефонний апарат з тональним набором;
- генерація викличних сигналів і акустичних тональних сигналів;
джерело синхронізації. Усі модулі мультиплексора SMA 1 мають загальну функціональну групу SET для синхронізації мультиплексорів SMA 1. Як джерела опорних сигналів можуть використовуватися наступні джерела синхросигналів:
- зовнішній опорний тактовий генератор 2,048 Мгц (вхідний сигнал ТЗ);
- суміжний потік даних STM-1 (вхідний сигнал Т1);
- потік даних 2,048 Мбіт/с (вхідний сигнал T4);
- внутрішній кварцовий генератор (вихідний сигнал ТО).
Як вхідні сигнали можуть бути вибрані до 6 різних зовнішніх джерел
UCU-C - модуль блоку керування - це універсальний процесор з операційною системою UNIX, що виконує функції керування синхронним обладнанням SEMF і функції передачі повідомлень MCF у блоці керування системою (SCU);
LAD - модуль локальної аварійної сигналізації і жорсткого диска. Модуль LAD - це частина блоку керування системою (SCU); найбільш важливими функціями модуля LAD є наступні функції:
масова пам'ять блоку SCU на змінному жорсткому диску 2,5 дюйми (планується дзеркальне копіювання твердого диска);
генерація аварійних повідомлень і повідомлень про помилки;
одержання програмних аварійних повідомлень, повідомлення про перешкоди й аварійні сигнали апаратних засобів від модуля UCU-C. Блок керування UCU-U і модуль локальної аварійної сигналізації і короткого диска разом складають блок керування системою (SCU). Блок SCU відповідає за керування і поточний контроль синхронного мультиплексора (функція SEMF) і передає інформацію між інтерфейсами QD2F і QD2B (функція MCF).
Кожен модуль, крім модулів UCU-C і LAD, містить один чи два периферійних блоки керування (PCU). PCU - це процесор для контролю пристроїв передачі даних, регулювання конфігурації і зв'язку з блоками керування системою (SCU) більш високого рівня.
На малюнку 1.11 представлена взаємодія описаних модулів SMA 1. Синхронні мультиплексори SMA 1 являють собою модульні підстативи. Існують підстативи двох типів:
подвійний підстатив, із двома рядами модулів, максимальна кількість виділяємих потоків - 252;
одиночний підстатив, з одним поруч модулів, максимальна кількість виділяємих потоків - 125.
Даним проектом передбачається застосування одиночного підстатива (малюнок 1.12.).
Підстативи синхронних мультиплексорів SMA 1 призначені для установки стативах ETS1 з розмірами 600 мм ( 2200 мм ( 300 мм (ширина, висота, глибина).
Кожен мультиплексор постачений панеллю локальної сигналізації аварійних станів. Панель запобіжних автоматів знаходиться у верхній частині статива ETS1. З боків статива передбачений простір для підведених до мультиплексора кабелів.
При розробці мультиплексорів SMA 1 були використані принципи децентралізації, що дозволило відмовитися від єдиного блоку живлення. Кожен модуль містить свій перетворювач, що виробляє напруги, використовуємо модулями. Застосування такого підходу значно збільшило надійність пристрою і зменшило споживану потужність.
Рисунок 1.10 - Взаємодія модулів SMA -1
Рисунок 1.11 - Механічна конструкція SMA 1
Ведуча роль в удосконаленні ліній зв'язку належить волоконно-оптичним кабелям, що у порівнянні зі звичайними металевими володіють рядом переваг:
* висока завадозахищеність від зовнішніх електромагнітних полів;
велика широкосмуговість. ВОК працюють у діапазоні частот 10 14 - 10 15 Гц.
У світловому діапазоні збільшується несуча частота в 6-10 разів. Звідси |теоретично збільшується обсяг передаваємої інформації. Працюють оптичні лінії зі швидкістю передачі до 10 Гбіт/с (дослідні зразки до 100 Гбіт/с);
мале загасання енергії в оптичному волокні дозволяє істотно збільшити довжину регенераційної ділянки;
* дефіцитні метали (мідь, свинець) замінені кварцем;
висока скритність передачі інформації;
великі будівельні довжини кабелю (2 км і більше) забезпечують менше число з'єднань, що збільшує надійність ВОЛЗ;
Оптичний кабель може бути використаний при звичайній побудові зонової телефонної мережі, але більш повно його переваги використовуються при організації зв'язку за кільцевою схемою.
Від правильності вибору оптичного кабелю залежать капітальні витрати й Експлуатаційні витрати на проектовану ВОЛП. На вибір впливають, з одного боку, параметри ВОСП (широкосмуговість чи швидкість передачі інформації, довжина хвилі оптичного випромінювання, енергетичний потенціал, припустима дисперсія, спотворення), з іншого боку, оптичний кабель повинний задовольняти і технічним вимогам:
можливість прокладки в тих же умовах, у яких прокладаються електричні кабелі;
максимальне використання існуючої техніки;
стійкість до зовнішніх впливів і т.д.
Для внутрішньозонових мереж становлять інтерес оптичні кабелі з довжинами хвилі 1,3 і 1,55 мкм, що дозволяють реалізувати регенераційні ділянки (РД) довжиною 60 -100 км. Промисловістю випускаються кабелі наступних марок: OKJI, ОКЗ, ОКЛБ, ОКЛК.
Виходячи з технічних характеристик STM-1, приведених у таблиці 1.2, у проекті будемо використовувати кабелі марок ОКЛБ, ОКЛ, ОКЛК. Дамо коротку характеристику даного кабелю.
Кабель оптичний одномодовий для магістральних і зонових мереж на довжину хвилі =1,3
Проектування високошвидкісної лінії внутрішньозонового зв'язку Одеської області дипломная работа. Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника.
Реферат по теме Состояние и использование возобновляемых источников энергоресурсов в ходе экономических реформ в КНР
Заключение Сочинения На Тему Совесть
Методы Исследования При Написании Курсовой Работы
Курсовая работа по теме Особенности русской кухни
Реферат На Тему Скакалка
Реферат: Библиотерапия – “лечение книгой”. Скачать бесплатно и без регистрации
Лабораторная работа: Сравнительная характеристика экономико-географического положения Березовского и Осинского районов
Реферат: Вставка и редактирование формул
Сочинение На Работу Программиста
Дипломная работа по теме Карьерный потенциал и управление деловой карьерой
Дипломная работа по теме Особенности формирования памяти у дошкольников
Темы Рефератов По Ценообразованию
Понятие Психологии Реферат
Жизнь Без Закона Свобода Или Хаос Сочинение
Пути Совершенствования Платежной Системы России Курсовая
Контрольная Работа По Теме Имена Числительные
Контрольная работа по теме Текст как объект литературного редактирования
К Куралесин Духовно Музыкальные Сочинения Ноты Скачать
Курсовая работа по теме Показатели доходов населения в СНС, их анализ
Контрольная работа: Российское государство в период Смутного времени начала XVII века
Тунис в Новое время - История и исторические личности курсовая работа
Разработка системы автоматизированного учета товаров на предприятии (на примере ЧУП "Фрутимпорт") - Бухгалтерский учет и аудит дипломная работа
Документационное обеспечение деятельности структурного подразделения коммерческого предприятия (на примере секретариата ООО "Витус") - Бухгалтерский учет и аудит доклад