Проект розробки чапаєвського газоконденсатного родовища - Геология, гидрология и геодезия дипломная работа

Главная

Геология, гидрология и геодезия
Проект розробки чапаєвського газоконденсатного родовища

Літолого-фізична характеристика продуктивних горизонтів. Підрахункові об`єкти, їхні параметри та запаси вуглеводнів. Результати промислових досліджень свердловин. Аналіз розробки родовища. Рекомендації з попередження ускладнень в процесі експлуатації.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
1. ПРОЕКТ РОЗРОБКИ ЧАПАЄВСЬКОГО ГАЗОКОНДЕНСАТНОГО РОДОВИЩА
1.1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО РОДОВИЩЕ
1.2 ГЕОЛОГО-ГЕОФІЗИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОДОВИЩА
1.2.1 Характеристика геологічної будови
1.2.2 Літолого-фізична характеристика продуктивних горизонтів
1.2.4 Підрахункові об`єкти, їхні параметри та запаси вуглеводнів
1.2.5 Гідрогеологічна характеристика
1.2.6 Фізико-хімічна характеристика пластових вуглеводневих систем
1.3 ПІДГОТОВКА ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСНОВИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ РОЗРОБКИ
1.3.1 Результати промислових досліджень свердловин
1.3.2 Аналіз стану розробки родовища
1.4 ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗРОБКИ РОДОВИЩА
1.4.1 Вихідні дані для розрахунків показників розробки
1.4.2 Газодинамічні розрахунки видобутку вуглеводнів
1.5 ТЕХНІКА І ТЕХНОЛОГІЯ ВИДОБУТКУ ВУГЛЕВОДНІВ
1.5.2 Аналіз стану та ефективності техніки і технології видобутку газу
1.5.3 Рекомендації з попередження ускладнень в процесі експлуатації та методи інтенсифікації видобутку вуглеводнів
1.5.4 Рекомендації по захисту від корозії
1.7 РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО КОНТРОЛЮ ЗА РОЗРОБКОЮ РОДОВИЩА
2.3 ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ, ЛІСУ, ФЛОРИ ТА ФАУНИ
2.5 УТИЛІЗАЦІЯ ПРИМИСЛОВИХ СТОКІВ В ПРОЦЕСІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ
2.7 ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦВ НА ПІДПРИЄМСТВІ НАФТОГАЗОВИДОБУВНОЇ ГАЛУЗІ
3. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА РОЗРОБКИ РОДОВИЩА
3.1 ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКІВ ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ
3.2 КАПІТАЛЬНІ ВКЛАДЕННЯ, ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ВИТРАТИ, СОБІВАРТІСТЬ ВИДОБУТКУ ГАЗУ
3.3 ПОКАЗНИКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗРОБКИ СЕРЕДОВИЩА
вуглеводень свердловина промисловий родовище
Чапаєвське газоконденсатне родовище розташовано на території Чапаєвського району Харківської області України. Родовище відкрито у 1989 р.
За станом вивчення родовища на 1.01.1998 р. запаси газу затверджені у об'ємі 1019 млн.м3 ,конденсату 24 тис.т. На підставі затверджених запасів,УкрНДІгазом у 1999 р. був складений проект розробки родовища.
Родовище уведено в розробку у 1999 р. Накопичені геолого-промислові матеріали за час розробки газових покладів,що запаси газу покладів,які знаходяться в розробці не відповідають проектним і вимагають уточнення.
У 2008 р. на підставі роботи ”Геолого-економічна оцінка Чапаєвського та Іскрівського родовищ вуглеводнів Харківської області України” [4] та ''ТЕО розробки Чапаєвського ГКР” [3] ДКЗ України були затверджені і узяті на Держбаланс запаси газу в об`ємі 18.15 млн.м3 за категорією С1(код класу 111).
У даній роботі на основі даних, які отримані в процесі експлуатації свердловин родовища на протязі 2008-2010 рр. уточнені дреновані запаси газу методом падіння пластового тиску. Надано розрахунки показників розробки на балансові-видобувні запаси газу (код класу 111). Виконана техніко економічна оцінка до розробки родовища.
1. ПРОЕКТ РОЗРОБКИ ЧАПАЄВСЬКОГО ГАЗОКОНДЕНСАТНОГО РОДОВИЩА
1.1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО РОДОВИЩЕ
Чапаєвське газоконденсатне родовище розташоване на території Чапаєвського району Харківської області України.
Адміністративний центр м. Чапаєво знаходиться рядом з західною окраїною Чапаєвського ГКР.
З заходу на схід по північній околиці родовища проходить Північно-Донецька залізниця і шосейна дорога Харків-Чугуїв-Куп`янск.
В економічному відношенні родовище розташоване в промислово аграрному районі рядом з об`єктами газовидобувної, будівельної та машинобудівельної промисловості.
На захід і південний захід від Чапаєвського родовища знаходяться Волохівське, Коробочкінське, Шебелинське, Краківське та інші газоконденсатні родовища.
В орографічному відношенні місцевість представляє собою рівнину з густою сіткою ярів та балок,абсолютні відмітки коливаються від +80 до 190 м.
Площа родовищ розміщена в границях Географічних координаті і складає-6057.3 га.
Оглядова карта району робіт приведена на рисунку 1.1.
Рисунок 1.1 - Оглядова карта району робіт
1.2 ГЕОЛОГО-ГЕОФІЗИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОДОВИЩА
1.2.1 Характеристика геологічної будови
Чапаєвське родовище розташовано у східній частині північної прибортової зони Дніпровсько-Донецької западини і характеризуються,не типовим для цієї частини регіону,розрізом девонських та турнейських відкладів.
На цей час на Чапаєвському родовищі пробурені свердловини 1,3,4,8,9,10,12,13,14,16,17,18,50,51,54,55,60,61.
В геологічній будові родовища приймають участь докембрійські утворення та осадові породи палеозойської,мезозойської і кайнозойської ератем.
Докембрійські утворення були розкриті свердловиною 18, де породи кристалічного фундаменту знаходяться на глибині 4232 м. Керном охарактеризовані граніто-гнейси сірі, рожево-сірі, кристалічно-зернисті, з масивною текстурою,щільні тріщинуваті. Товщина розкритого розрізу кристалічного фундаменту становить 70 м.
В розкритому розрізі палеозою,на основі вивчення керну та аналізу промислово-геофізичних матеріалів, встановлені: франський та фаменський яруси верхнього девону; турнейський, візейський та серпухівський яруси нижнього карбону; башкирський і московський яруси середнього карбону, а також відклади верхнього карбону (Рисунки 2.3-2.4).
Відклади девонського періоду на досліджуваній території представлені верхнім відділом.
Верхньодевонські відклади розкриті в об`ємі франського і фаменського ярусів.
Утворення франського віку розкриті свердловинами 9,10,12,13,17,18,50 Чапаєвського родовища і представлені головним чином кам`яною сіллю, під якою виявленні карбонатно-теригенні породи, які представлені аргілітами з прошарками вапняків.
Відклади фаменського віку розкриті свердловинами 9,10,12,13,17,18,50,51 і представлені, переважно, теригенною товщею з підлеглими прошарками карбонатних порід. Нижня границя ярусу чітко проводиться по літологічній зміні соленосних відкладів франського віку теригенно-карбонатними відкладами фаменського віку і приурочена до поверхні крупної перерви в осадко накопиченні.
За літологічною характеристикою фаменські відклади представлені піщано-глинисто-алевритовою товщею з проверстками вапняків у нижній частині розрізу,піщанко-алевритовими породами з прошарками аргілітів і вапняків у верхній частині розрізу. Товщина ярусу 177-321 м.
На девонських утвореннях зі стратиграфічною та кутовою незгідністю залягають відклади кам`яновугільного періоду представлені нижнім,середнім та верхнім відділами.
Нижньокам`яновугільний відділ. Ранньокам`яновугільні відклади в межах родовища представлені в об`ємі турнейського, візейського та серпухівського ярусів.
Відклади турнейського ярусу розкриті свердловинами 9,10,12,13,14,17,18,50,51,54,55. Нижня границя горизонту проводиться у підошві карбонатних утворень і приурочена до поверхні незгідності. За літологічною характеристикою та даними ГДС розріз складений переважно вапняками з прошарками пісковиків,аргілітів і алевролітів, які згрупованні в горизонт Т-3-Т-4-продуктивні на родовищі. Товщина ярусу 11-19м.
В межах досліджуваної території у розкритих розрізах свердловин візейські утворення представлені тільки верхньовізейським під`ярусом в об`ємі XIIa-XII та XI мікрофауні стичних горизонтів. Загальна товщина відкладів 246-284 м.
XIIa-XII мікрофауні стичні горизонти незгідно залягають на турнейських утвореннях. У літологічній будові розрізу приймають участь пісковики та алевроліти з проверстками аргілітів та вапняків. У нижній частині простежується глиниста пачка. Усі пісковики та алевроліти згруповані в горизонти В-22, В-21 та В-19-20,до яких приурочені поклади.
Пісковики прибережно-морські,кварцові,здебільшого дрібнозернисті, з проверстками різнозернистих і гравійних.
Алевроліти олігоміктові, переходячі у кварцові.
Вапняки глинисті. Товщина відкладів 115-148 м.
XI мікрофауністичний горизонт розкритий усіма глибокими свердловинами. На межі з XII мікрофауністичним горизонтом з розмивом залягають потужні глинисті утворення з тонкими проверстками вапняків. Пісковики і алевроліти займають досить незначну частину розрізу і тому майже умовно вони згруповані у горизонти В-14-15, В-16. Горизонт В-16 складений переважно карбонатними породами і являється регіонально витриманим маркіруючим горизонтом. Товщина горизонту 108-140 м.
Відклади серпухівського ярусу за літологічним складом і по геофізичній характеристиці досить чітко підрозділяються на дві товщі: нижню - глинисту, що відповідає нижньосерпухівському під`ярусу та верхню - карбонатно-теригенну, що відповідає верхньосерпухівському під`ярусу.
Нижньосерпухівський під`ярус. X-IX мікрофауні стичні горизонти у літологічному відношенні являють собою глинисту товщу з прошарками алевролітів і рідкими прошарками вапняків які без розмиву залягають на утворенняхверхньовізейськогопід`ярусу. Товщина під`ярусу 118-181 м.
Верхньосерпухівський під`ярус. Верхньосерпухівський під`ярус представлений в об`ємі VIII та V-VII мікрофауні стичних горизонтів.
VIII мікрофауні стичний горизонт незгідно залягає на нижньосерпухівських утвореннях. Нижня межа проводиться по підошві горизонту С-9 і приурочена до поверхні незгідності.Розріз представлений алевролітами і аргілітами з прошарками вапняків і пісковиків у нижній частині; у верхній частині переважають пісковики та алевроліти. Уламкові породи згруповані у горизонти С-9-8, С-6-7.
V-VII мікрофауні стичні горизонти розкриваються всіма глибокими свердловинами.Нижня межа їх проводиться по підошві добре витриманого горизонту С-5, який незгідно залягає на VIII мікрофауні стичному горизонті.
В цілому розріз характеризується неоднорідністю складаючи його порід. Горизонти С-5 і С-4 представлені потужними піщаними пластами в перемежуванні з малопотужними проверстками алевролітів і аргілітів. Товщина під`ярусу 408-539 м.
Середньокам`яновугільний відділ. На Чапаєвському родовищі середньо-кам`яновугільний відділ представленний башкирським та московським ярусами.
Башкирський ярус. На розмитій поверхні серпухівського ярусу трансгресивно залягають башкирські утворення в об`ємі нижньобашкирського та верхньобашкирського під`ярусів загальною товщиною 500-698 м.
Нижньобашкирський під`ярус представленний в об`ємі світ С15 та С21.
Світа С21 представлена морськимикарбонатно-глинистими породами з проверстками алевролітів і пісковиків, котрі згруповані у горизонти Б-13,Б-12 та Б-11. Товщина світи 100-192 м.
Світа С21 складена переважно вапняками з прошарками алевролітів і пісковиків які складають горизонт Б-10. Нижня межа світи проводиться по підошві вапнякаF1. Товщина світи 80-120 м.
Верхньобашкирський під`ярус представлений в об`ємі світ С22 та С24.
СвітаС22літологічно представлена аргілітами з потужними добре витриманими пластами пісковиків. Нижня межа проводиться по підошві вапняка J1. Вапняки з пісковиками та алевролітами складають основу горизонтів Б-9 і Б-8. Товщина світи 95-117 м.
Світа С23 складена товщею перешарування аргілітів, алевролітів з пісковиками та вапняками. У межах родовища для даної світи характерний розвиток потужної монолітної пачки пісковиків (до 50 м ) у верхній частині розрізу, що відповідає горизонту Б-3. Товщина світи 169-206 м.
Утворення світи С24 вінчають комплекс відкладів башкирського ярусу і представлені глинисто-алевритовими породами з прошарками пісковиків і вапняків групи J. Пісковики та алевроліти складають горизонти Б-2 і Б-1. Товщина світи 97-133 м.
На відкладах башкирського віку зі стратиграфічною незгідністю залягають московські відклади в об`ємі світ С25,С26,С27 та нижньої половини світи С31 (до вапняка N2).
Світа С25 у літологічному відношенні являє собою глинисто-алевролітову товщу з прошарками пісковиків та вапняків. Уламкові породи об`єднані у горизонти М*7 і М-6. Пісковики горизонту М-7 за умовами осадконакопичення віднесені до алювіальних та прибережно-морських. Товщина світи 108-166 м.
Відклади світи С26 відрізняються від підстилаючих утворень більшим вмістом уламкових порід. У підошві світи виділено маркіруючий вапняк L1.в цілому розріз представленний піщано-алевритовими породами з прошарками аргілітів і проверстків вапняків. Пісковики та алевроліти об`єднані у горизонти М-5, М-4. Товщина світи 100-135 м.
Світа С27 представлена перешаруванням аргілітів і пісковиків з алевролітами. Товщина світи 138-177 м.
Верхньокам`яновугільний відділ представлений світами С13 (ісаївська), С23 (авіловська) і С33 (араукаритова).
Відклади світи С31 згідно залягають на відкладах московського віку і складені піщано-алевритовими породами з проверстками вапняків і аргілітів. Товщина світи 198-304 м.
В осадко накопиченні авіловської світи (С23) домінуюча роль відведена аргілітам з проверстками пісковиків. Пісковики дрібно-крупнозернисті за складом від олігоміктових до мезоміктових. Товщина світи 210-339 м.
Араукаритова світа (С33) завершує палеозойський розріз. Нижня межа світи проведена по підошві вапняка Р1. Світа літологічно представлена глинистими породами з проверстками вапняків. Товщина світи 25-170 м.
Мезозойська ератема. Відклади мезозойської ери із стратиграфічною незгідністю перекривають нижче залягаючі утворення. На досліджуваній території представлені в об`ємі тріасової, юрської та крейдяної систем.
Тріасова система. Відклади тріасу залягають незгідно на утвореннях верхнього карбону і являють собою піщано-глинисту товщу з незначними по потужності проверстками вапняків. Товщина відкладів 62-107 м.
Юрська система. Відклади юрського періоду залягають зі стратиграфічною та кутовою незгідністю на тріасових утвореннях.
На досліджуваній території розріз юрської системи представлений середнім та верхнім відділами.
Середньоюрські представлені байоським і батським ярусами.
Байоський ярус. У літологічному відношенні являє собою малопотужну глинисту товщу. Товщина ярусу 35-64м.
Відклади батського віку підрозділяються на нижній та верхній під`яруси.
Нижньобатський під`ярус складений глинистими утвореннями. Товщина під`ярусу 37-62 м.
В розрізі верхньобатського під`ярусу з`являються проверстки алевролітів та пісковиків серед глинистої товщі. Товщина під`ярусу 42-61 м.
На досліджуваній території верхньоюрські відклади представлені келовейським , оксфордським та кімериджським ярусами.
Келовейський ярус. Представлений глинами сірими, місцями оміщаненими. Товщина ярусу 15-40 м.
Утворення оксфордського ярусу відрізняються від нижче залягаючих появою проверстків вапняків сірих дрібнокристалічних. Товщина ярусу 23-38 м.
Кімериджський ярус представлений перешаруванням пісковиків. Товщина ярусу 92-131 м.
Крейдяна система на описуваній території представлена тільки верхнім відділом, який незгідно залягає на підстилаючи юрських утвореннях і складена піщаними, мергельно-крейдяними породами. Верхній відділ складається з сеноманського, туринського,коньякського, сантонського, кампанськогота маастрихтського ярусів. Самим нижнім ярусом верхньокрейдяного відділу являється сеноманський ярус,який представленний у підошві прошарками та лінзами пісковиків та пісків глауконітових сірих,котрі перекриваються мергелями. Товщина ярусу 10-17 м.
Туронський ярус представлений товщею крейди писальної з проверстками мергелів та світло-сірих глин. Товщина ярусу 55-63 м.
Коньякський ярус літологічно дуже схожий на туринський і представлений крейдяною товщею з рідкими проверстками мергелів крейдяно-подібних. Товщина ярусу 38-63 м.
Сантонський ярус. Представлений нижнім та верхнім під`ярусами.
Нижньосантонські утворення представлені крейдою глинистою білою. Товщина під`ярусу 47-72 м.
Верхньосантонські утворення крейдяної товщі поступово переходять у крейду з проверстками мергелів. Товщина під`ярусу 85-107 м. Кампанський ярус представлений товщею крейди білої писальної однорідної або окремні лої з проверстками мергелів. Товщина ярусу 139-182 м.
Маастрихтський ярус складений товщею білої крейди писальної з прошарками мергелів. Товщина ярусу 67-96 м.
Кайнозойська ератема. Кайнозойські відклади розкриті всіма свердловинами і залягають на підстилаючи відкладах з кутовою та стратиграфічною незгідністю. Представлені вони палеогеновою, неогеновою та четвертинною системами.
Відклади палеогенового періоду залягають з перервою в осадко накопиченні на нижчезалягаючійтовщі і підрозділяються на палеоцен, еоцен та олігоцен. Загальна товщина палеогену 35-56 м.
Палеоцен представленний пісками кварцовими з проверстками глин. Товщина палеоцену 4-30 м.
Еоцен представленний київським горизонтом. Горизонт складений піщанистими глинами,які до низу переходять у мергелі з прошарками вапнистих пісковиків. Товщина горизонту 8-26 м.
Олігоцен представленний харківським горизонтом і складений товщею пісковиків кварцево-глауконітових. Товщина горизонту 6-26 м.
Неогенова і четвертинна системи. На даній території відклади неогену розглядаються сумісно з четвертинними і згідно залягають на харківських утвореннях. Основним компонентом розрізу є білі дрібнозернисті піски з проверстками темно-сірих жирних глин.
Вище по розрізу характерні лесовидні суглинки бурого кольору з проверстками пісків. Загальна товщина відкладів 23-52 м.
Чапаєвське родовище приурочено до однойменної структури. В тектонічному відношенні розташовано в північній прибортовій частині Дніпровсько-Донецької западини, для якої притаманне ступінчасте занурення кристалічного фундаменту по системі субширотних порушень в напрямку осьової частини западини. Глибина залягання поверхні фундаменту змінюється від 1,8-2,0 км на Північному борту до 4,5-5,0 км на півдні. Системою субширотних та субмеридіальних порушень фундамент розбито на великі блоки, що підтверджуються геофізичними дослідженнями та даними глибокого буріння. На Чапаєвській площі покрівля фундаменту розкрита свердловиною 18 на глибині 4232 м.
Структурні карти (Рисунки 2.1-2.2) приведені з підрахунку запасів газу [4]. Оскільки структурні карти горизонтів В-19-20 і по відбиваючому горизонту V32(V1C1) комформні, тому по горизонтах В-21 і В-22 були побудовані лише підрахункові плани [4].
Тектонічні порушення в більшості проявляються і в осадовій товщі, розбиваючи її на серію блоків, які піддалися в процесі геологічного розвитку плікативним деформаціям. Всі структурні форми, як правило, являють собою невеликі антиклінальні складки або блоки. Характерною особливістю будови всіх піднять є їх асиметричність і зріз порушенням північних, значно зменшених крил. Чапаєвський вал цією групою незгідних скидів поділений на чотири тектонічні блоки (Рисунок 2.1):
- західний блок (блок св. 51) обмежений регіональним скидом I-I, скидом IV-IV;
- південно-західний блок (блок св. 18, 50, 16) обмежений регіональним порушенням I-I, незгідними скидами IV-IV i II-II та ускладнений скидами V-V i XI-XI;
- центральний блок обмежений регіональним скидом I-I, скидом VII-VII i відокремлений на півдні від південно-західного блоку вузьким грабеном, створеним скидом ІІ-ІІ і скидом ІІІ-ІІІ. Блок включає в себе склепінну, ускладнену скидом VI-VIчастину, а також східну перикліналь Чапаєвської структури;
- північний блок обмежений регіональним розломом І-І і незгідним скидом VII-VII, ускладнений скидами ХІІІ-ХІІІ і ХІV-XIV.
Скид І-І встановлений сейсмічними дослідженнями а також даними буріння. Він підтверджується даними буріння свердловини 12 Чапаєвської площі, яка встановила відсутність в розрізі (на глибині 3192 м) візейських порід товщиною 340 м і свердловини 7, яка також встановила відсутність в розрізі (на глибині 2534 м) серпухівських порід товщиною 150 м. Скит простягається в північно-західному напрямку, амплітуда його змінюється і досягає 350 м. Падіння площини скидача південне (граф. Д.25-27,29-31) [4].
Незгідний скид ІІ-ІІ (граф. Д.24-29) [4] встановлений сейсмічними дослідженнями та підтверджений даними буріння свердловин: 16,3,8,18,50,51 Чапаєвської площі, де спостерігається відсутність у розрізі порід середнього та пізнього карбону, товщиною від 60 до 180 м. Скид має північно-західне простягання, його амплітуда за даними сейсморозвідки змінюється по площі від 90 до 160 м. Скид ІІ-ІІ відокремлює центральний блок від південно-західного блоку. Падіння площини скидача в сторону зануреного блоку, тобто північне.
Скид ІІІ-ІІІ (граф. Д. 24-30) [4] - простежується в межах південно-західної частини центрального блоку, має північно- західне простягання. Його наявність встановлена сейсморозвідкою та підтверджена даними буріння свердловин 1,8,9,10,14,17,54,55,60 Чапаєвської площі, де спостерігається відсутність порід середнього та пізнього карбону, товщиною від 80 до195 м. Амплітуда скиду ІІІ-ІІІ зменшується від 170 м на заході до 80 м на південному сході. Падіння площини скидача-південне.
Незгідний скид IV-IV (граф. Д. 24-27,29) [4] - обмежує і ускладнює західну перикліналь та південне крило Чапаєвського підняття, має північно-західне простягання. Він встановлений сейсмічними дослідженнями та зафіксований на глибині 3065 м свердловиною 51 Чапаєвської площі, де частково відсутні серпухівські відклади товщиною 30 м. Амплітуда скиду IV-IV змінюється по площі від 20 до 70 м. Падіння площини скидача-північне.
Скид V-V (граф. Д. 24,25) [4] - встановлений в межах південно-західного блоку тільки сейсмічними дослідженнями, являє собою поперечний скид субширотного простягання з невеликою амплітудою (20 м). Падіння площини скидача в сторону занурення блоку, тобто - західне. У відкладах нижнього карбону скид V-Vзатухає.
Скид VI-VI (граф. Д. 24,26,27) [4] - є поперечним мало амплітудним (до 20 м) порушенням, яке ускладнює склепіння Чапаєвського підняття. Скид простягається з півдня на північ. Падіння площини скидача західне. Цей скид встановлено тільки за даними сейсморозвідки.
Незгідний скид VII-VII (граф. Д. 26-27,29,30,32) [4] - встановлений тільки за даними сейсморозвідки і має північно-західне простягання, у відкладах нижнього карбону скид затухає. Амплітуда його змінюється по площині від 40 до 100 м. Падіння площини скидача-північне.
Скид VIII-VIII (граф. Д. 31) [4] - простежується у південній частині району досліджень, де з`єднується зі скидом ІІІ-ІІІ і відокремлює Іскрівське підняття від моноклінального блоку. Його встановлено як сейсмічними дослідженнями, так і за даними буріння. У свердловині 20 Іскрівської площі на глибині 2002 м спостерігається випадіння з розрізу частини башкирського ярусу, товщиною 40 м. Амплітуда цього скиду змінюється по площі від 40 до 60 м. Падіння площини скидача південне.
Скиди ІХ-ІХ і Х-Х (граф. Д.24,25) [4] - трасуються у західній частині району досліджень, встановлені тільки за даними сейсморозвідки, мають південно-східне простягання та невеликі амплітуди (від 10 до 70 м).
Скид ХІ-ХІ (граф. Д. 47) [4] - по ранньому карбону та башкирському ярусу середнього карбону розмежовує західну і південну частину південно-західного блоку і має невелику амплітуду 40-50 м. Скид встановлено тільки за даними сейсморозвідки. Падіння площини скидача-східне.
Бурінням свердловини 60 Чапаєвської площі на глибині 2621 м було встановлено випадіння з розрізу частини башкирського ярусу, товщиною 20 м, що свідчить про наявність поперечного малоамплітудного порушення скидового характеру XV-XV.
Чапаєвська палеозойська структура являє собою асиметричну брахіантиклінальну складку субширотного простягання.
Північне крило складки коротке, зрізане регіональним розломом. Західна перикліналь та південне крило структури, як відмічалось вище, ускладнені серією згідних і незгідних скидів. На сході Чапаєвська структура через неглибокий прогин кулісо подібно з`єднається з Іскрівською складкою, яка є значно меншою за розмірами.
Чапаєвська структура відрізняється від типових структур північної прибортової частини ДДЗ своїми великими розмірами.
За структурними особливостями та літологічним складом в осадовому чохлі Чапаєвської структурної зони можна виділити чотири структурно-тектонічні поверхи- девонський, кам`яновугільно-нижньопермський, мезозойський та кайнозойський.
Девонський структурно-тектонічний поверх мало вивчений на даній території.
Розміри Чапаєвської складки по верхньовізейському під`ярусу (репер В-19-20) по ізогіпсі -3225 м (-3275 м в блоці св. 51) складають 12,5х3,0 км.
1.2.2 Літолого-фізична характеристика продуктивних горизонтів
Промислова газоносність Чапаєвського родовища пов`язана, в основному, з теригенними породами нижнього карбону (верхньсерпухівський, верхньовізейський під`яруси, турнейський ярус) та верхнього девону (фаменський ярус).
Продуктивні горизонти (С-4, С-5, С-8-9, В-19-20, В-21, В-22, Т-3-4, ФМ-1, ФМ-3) представлені однотипними теригенними різновидами, складеними чергуванням пісковиків,алевролітів, аргілітів, з рідкими прошарками карбонатних порід малої товщини.
Відомості про фізико-літологічні властивості порід продуктивних горизонтів та пластів наводяться за даними промислово-геофізичних досліджень свердловин, а також лабораторних досліджень кернового матеріалу.
Зразки керну з свердловини Чапаєвського родовища досліджувались в лабораторіях Тематичної експедиції ДГП “Полтавнафтогазгеологія”, Харківської ГРЕ, УкрНДГРЕ, УкрНДІгазу, ДГП”Балакліяпромгеофізика”.
Під час досліджень визначалось пористість, проникність, щільність, капбонатність, гранулометричний склад гірських порід.
Верхньосерпухівський під`ярус. Продуктивні горизонти С-4, С-5, С-8-9 розвинуті на Чапаєвському родовищі.
Горизонт С-5 залягає у верхній частині верхньосерпухівських відкладів і розкритий в межах родовища усіма свердловинами. Представлений горизонт потужними піщаними пластами в перемежуванні з малопотужними прошарками алевролітів, аргілітів і поодинокими проверстками вапняків.
Загальна товщина горизонту змінюється від 87 м (св. 60) до 121 м (св. 55).
Пісковики горизонту, в основному, водоносні і лише в свердловинах 1,9,50 газоносні. Загальна ефективна товщина пісковиків коливається в межах від 2,0 м (свердловина № 51) до 53,2 м (свердловина № 12).
Відкрита пористість пісковиків, за лабораторними даними, коливається від 1,8% (свердловина № 18) до 17,5% (свердловина № 17), газопроникність до 15,97*10-15 м2 (таблиця 7,1, книга VII) [4], за даними ГДС Кп змінюється від 5,0-5,5% (свердловини №13,16,50) до 16,0-16,5 % (свердловини № 8,17) (таблиця 4.15, книга ІІ) [4].
В межах горизонту С-4 виділяється 5 продуктивних пластів: С-4а, С-4б, С-4в, С-4г, С-4д.
Пласт С-4б розкритий свердловинами № 4,9,10,12,13,14,17,54,55,60 на всій території Чапаєвського родовища крім його західної частини, і представлений 1-5 прошарками проникливих пісковиків в перешаруванні з щільними породами. Загальна ефективна товщина пісковиків пласта становить 10,0 м (св.. 14)- 19,8 м (св. 54). Мінімальна товщина одного прошарку становить 1,0 м. Пісковики газонасичені лише в верхній частині пласта свердловини № 9 їх ефективна товщина - 10,6 м. За даними ГДС пористість - 12,5%, газоносність - 73,0%. На решті території пласт водоносний. За даними ГДС Кп водоносних пластів змінюється від 8,0% (св. 14) до 20,0% (св. 60).
Горизонт С-5 розкритий в межах родовища усіма свердловинами. Загальна товщина горизонту змінюється від 75,0 м (свердловини № 10,54) до 87,0 м (свердловина №8). Горизонт С-5 теж представлений потужними піщаними пластами в перемежувані з малопотужними прошарками алевролітів, аргілітів, рідко вапняків.
Відкрита пористість пісковиків за лабораторними даними змінюється від 2,4% (св.. 17) до 20,5% (св. 14), газопроникність від 0 до 347,48 *10-15 м2, згідно даних промислової геофізики Кп коливається від 5,0% (св. 10,13) до 17,0-18,0% (св. 9,18,60).
В межах горизонту С-5 виділяється 2 продуктивних пласта: пласт С-5а і пласт С5б.
Пласт С-5а розкритий в західній частині родовища свердловинами 8,18,50,51, а також свердловиною 55 в східній і свердловиною 60 у південній частині. На заході колектор представлений пластом пісковика, досить витриманим по товщині, ефективна товщина його збільшується від 5,4 м в газоносній частині (св.8) до 13,0 м в водоносній (св. 51). Ємкісні властивості колектора однорідні, за даними ГДС Кп в газоносній частині становить 12,5%, в водоносній 10,0-12,5%. Керновим матеріалом пласт С-5а не охарактеризований.
Пласт С-5б розповсюджений по всій площі Чапаєвського родовища. Загальна ефективна товщина пласта коливається в межах від 26,2 м (св. 17) до 37,4 м (св. 9,18). Ефективна товщина газоносної частини пласта становить 3,2 м в свердловині 1 і13,4 м в свердловині 9. За даними ГДС Кп газоносних пісковиків становить 13,0 -17,0%. Керновим матеріалом пласт охарактеризований слабо.
Горизонт С-8-9 продуктивний в свердловині 14, газонасичена товщина пісковиків 5,8 м. Складений горизонт перешаруванням алевролітів, пісковиків, аргілітів з дуже рідкими проверстками вапняків.
Загальна товщина горизонту коливається від 52,0 м (свердловина № 51) до 132,0 м (свердловина №55).
Пісковики горизонту охарактеризовані по аналогії з сусідніми родовищами. В межах горизонту виділяється два продуктивних пласта: М-8-9а і С-8-9б. Пласти С-8-9а і С-8-9б мають локальне розповсюдження і приурочені до свердловини №14 в південно-східній частині родовища.
Колектор пласта С-8-9а представлений лінзою пісковика ефективною 0,6 м і Кп - 12,0%.
Пласт С-8-9б розкритий в свердловинах 14 і 10. В районі свердловини №14 пласт газоносний і представлений двома прошарками пісковика лінзовидно-пластової форми розділених 1,0 м прошарком щільних порід. За даними ГДС загальна ефективна товщина становить 5,2 м, пористість- 13,9%.
Керновим матеріалом пласти С-8-9а і С-8-9б не охарактеризовані.
Верхньовізейський під`ярус представлений трьома продуктивними горизонтами В-19,В-21,В-22.
Горизонт В-19-20 керновим матеріалом практично не охарактеризований. Загальна товщина горизонту на Чапаєвському родовищі 21,0 м (свердловини №18, 51, 55) - 29,0 м (свердловини №13).
Пористість пісковиків за промислово-геофізичними висновками складає 10,0-13,0%, Кг - 78,0-85,5% (свердловина №18).
Горизонт В-21 складений перешаруванням пісковиків, вапняків,аргілітів і алевролітів. В розрізі горизонту переважно присутні теригенні породи. Загальна товщина горизонту 46,0 м (св. 13,14) - 56,0 м (св.18,51).
Відкрита пористість пісковиків складає 0,8% (св. 10) - 7,9% (св. 9), газопроникність 0 (св.9,10,13) - 0,78*10-15 м2 (св.10).
Газоносні пісковики розкриті в свердловині №14 (ефективна газонасичена товщина - 4,6м), свердловині №17 (5,0 м), свердловині №18 (4,2 м),свердловині №50 (3;2 м), свердловині №55 (2,6 м), свердловині №60 (0,6 м).
В межах горизонту В-21 виділено шість продукти
Проект розробки чапаєвського газоконденсатного родовища дипломная работа. Геология, гидрология и геодезия.
Контрольная Работа По Изо 3 Класс
Дипломная работа по теме Технології виготовлення горошку консервованого та збродженого соку із яблук
Контрольная работа по теме Назначение наказания при рецидиве преступления
Курсовая работа по теме Принципы определения ценности документов. Организация экспертной комиссии
Реферат по теме Англия накануне революции
Инженерное Проектирование Реферат
Инвестиция Дипломная
Дипломная работа по теме Производство метацина мощностью 5 тонн в полгода
Курсовая работа по теме Роль психолога в формировании межличностных отношений в школе
Реферат: Чрезвычайные ситуации военного времени
Реферат: Жизнь театра и судьба артиста в пьесах Островского. Скачать бесплатно и без регистрации
Контрольная Работа По Построению 7 Класс
Доклад по теме "Мифы" об антибиотиках и других антимикробных средствах
Курсовая работа: Оценка и анализ финансовой деятельности предприятия ОАО "Дальтехэнерго" Хабаровск
Сочинение На Тему Минем Туган Ягым
Гаевой Усик Курсовое И Дипломное Проектирование Pdf
Курсовая работа по теме Методы решения алгебраических уравнений
Методы И Средства Электрических Измерений Реферат
Приспособления Облегчающие Перемещение Пациента Реферат
Реферат: Историография исследований философии культуры А. Дж. Тойнби
Твердые бытовые отходы: мусоросжигание - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда реферат
Анатомическое строение растений - Биология и естествознание контрольная работа
Документальное оформление и учет денежных средств в организации - Бухгалтерский учет и аудит дипломная работа