Про створення Світів

Коли МАНА-ЮД-СУШАЇ створив богів, були лише боги, і Вони сиділи посеред Часу, бо було вдосталь Часу як перед ними, так і за ними, адже немає йому ні кінця, ні початку.

І Пеґана була без жару, або ж світла, або ж звуку, окрім лиш Скарлового биття; більш того, Пеґана була у Середині Всього, бо було стільки всього під Пеґаною, як і над нею, і те, що сягало перед нею, те ж все тягнулось і за.

Тоді мовили боги, створюючи знаки богів, і говорячи Своїми руками, аби ж не порушити у Пеґані тишу; тоді звертались боги один до одного, промовляючи Своїми руками: «Нумо творити світи, щоб захоплюватись, поки МАНА відпочиває. Нумо творити світи, і Життя, і Смерть, і кольори у небі; лиш тільки не порушимо мовчання над Пеґаною».

Потому, здіймаючи Свої руки — кожен бог, відповідно до власного знаку — Вони створили світи та сонця, і поклали світло у будинках на небі.

Тоді промовили боги: «Нумо, створимо того, хто шукає, хто шукає і ніколи не знаходить сутність творення богів».

І вони створили, підіймаючи Свої руки — кожен бог, відповідно до власного знаку — Яскравого, з палаючим хвостом, щоб той шукав від кінця Світів — і до їхнього кінця знов, повертаючись кожні сто років.

Людино, коли ти бачиш комету, то знай: вона теж шукає мету богів поряд із тобою, і ніколи її не знаходить.

І потому казали боги, все ще говорячи Своїми руками: «Хай тепер постане Глядач, той, хто позирає»[2].

І Вони створили Місяць із його обличчям, що здідчене великою кількістю гір та зношене тисячами долин, щоб той блідими очима шанував забавки маленьких богів та спостерігав протягом усього почивального часу МАНА-ЮД-СУШАЇ; щоб спостерігав, шанував усе, що коїться, і був німим.

Відтоді казали боги: «Нумо зробимо того, хто почиває. Того, хто не рухається серед руху. Того, хто ані шукає, як комета, ані обертається, як світи; хто почиває, поки почиває МАНА».

І Вони створили Зірку Незмінності, і розмістили її на Півночі.

Людино, коли ти бачиш Зірку Незмінності на Півночі, знай, що вона почиває, як то робить МАНА-ЮД-СУШАЇ, і знай, що десь серед світів є місце спокою.

Наостанок мовили боги: «Ми створили світи та сонця, й того, хто шукає, й того, хто шанує, нумо тепер творити того, хто захоплюється».

І Вони створили Землю, щоб та захоплювалась та дивувалась — кожен бог, здіймаючи власну руку, відповідно до його знаку.

І Земля була.

Примітки:

[2] — Тут Лорд Дансейні використовує дієслово «regard», але у специфічному контексті: «дивитись з великою повагою», частіше усього на чергове діяння богів, чи щось не менш величне. Обране дієслово «позирати», хоча і не є ідеальним вибором, але відповідає цьому контексту як «дивитись на щось, маючи до цього певне ставлення». Відповідно, використовується в усіх випадках, де в оригіналі було «regard».