Про Гру Богів

Мільйон років минуло після першої гри богів. І МАНА-ЮД-СУШАЇ все почивав, завмерши у середині Часу, і боги досі бавились зі Світами. Місяць позирав, а Яскравий шукав і повертався знов до свого пошуку.

Затим Кіб зморився від першої гри богів, і здійняв свою руку у Пеґані, роблячи знак Кіба, і Земля покрилася звірами, щоб Кіб грав ними.

І Кіб грав зі звірами.

Але інші боги звертались один до одного, говорячи своїми руками: «Що таке там накоїв Кіб?»

І Вони звернулись до Кіба: «Що то за штуки, що рухаються по Землі, але ж не обертаються колами, як Світи, і що позирають, як Місяць, але ж не сяють?»

І відказав Кіб: «Це є Життя».

Але боги промовляли один одному: «Якщо Кіб створив звірів, із часом він створить Людей, і поставить під загрозу Таємницю богів».

І Мунг був у заздрощах від праці Кіба, і відіслав донизу Смерть серед звірів, але не зміг змести їх.

Мільйон років минуло по другій грі богів, і досі то була Середина Часу.

І Кіб зморився від другої гри, й здійняв свою руку у Середині Всього, роблячи знак Кіба, і створив Людей: із звірів він створив їх, і Земля вкрилася Людьми.

Тоді боги страшенно злякались за Таємницю богів, і звели завісу між Людиною та її незнанням, яку вона не в змозі осягнути. І Мунг був зайнятий серед Людей.

Але коли інші боги побачили, як Кіб бавиться у його нову гру, Вони прийшли й також грали у неї. І ось так Вони будуть бавитись, доки МАНА не постане, щоб дорікти їм, говорячи: «Що то ви бавитесь зі Світами та Сонцями, і Людьми, і Життям та Смертю?». І буде Їм соромно за Їхні забавки у годину сміху МАНА-ЮД-СУШАЇ.

То був Кіб, хто порушив Мовчання Пеґани, коли промовив власними вустами, як те роблять люди.

І всі інші боги були роздратовані від того, що Кіб промовив власними вустами.

І відтоді не було тиші ані у Пеґані, ані у Світах.