Операційний менеджмент - Менеджмент и трудовые отношения курс лекций

Сутність та характеристика операційного менеджменту. Управління операційною системою підприємництва. Класифікація операційних систем. Управління виробництвом та операціями, проектування операційних систем. Життєвий цикл продукту та його проектування.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Дисципліна “Операційний менеджмент” є базовою в підготовці майбутнього фахівця і має метою дати студентам теоретичні основи і практичні навички у вирішенні основних питань підприємницької діяльності, формуванні у студентів організаційного мислення, дати основи ефективного управління операційною системою підприємства.
Мета викладання дисципліни - формування у студентів навиків розробки та удосконалення операційної системи підприємства, вмінь ефективного управління галузевими операційними підсистемами, як основи забезпечення стратегічних цілей організації; комплексу знань щодо базових принципів, основних категорій, сучасних концепцій, теоретичних положень та практичних методів управління основною діяльністю підприємства.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен усвідомити, що операційна система є однією з найважливіших складових будь-якого підприємства, через що спеціалісту в галузі управління потрібно докорінне знання основ та категорійного апарату операційного менеджменту.
Вивчивши матеріали по управлінню виробництвом і операціями, майбутній менеджер повинен:
- про роль управління виробництвом і операціями в системі функцій управління розвитком організації;
- про значення виробничої стратегії, її зв'язки зі стратегією всієї організації;
- про умови, в яких приймаються виробничі і сервісні рішення;
- про операційний підхід у структурних рішеннях;
- про систему внутрізаводського планування і її взаємозв'язок з виробничим циклом;
- про принципи сучасної системи управління якістю;
- про логіку процесів матеріально-технічного забезпечення у виробництві;
- основні поняття операційного менеджменту;
- структуру елементів виробничої стратегії;
- основні етапи процесу прийняття виробничого (сервісного) рішення;
- види виробничих і організаційних структур;
- методи оцінки і вибору виробничих процесів;
- статистичні методи контролю продукції і процесу;
- здійснювати вибір цілей, задач і стратегій виробничої і сервісної діяльності в співвідношенні з загальними цілями і стратегіями організації;
- моделювати процес розробки стратегії виробництва;
- будувати дерево рішень і використовувати його для рішення проблеми, яка виникла в процесі виробництва або надання послуги;
- розробляти організаційні рішення при утворенні партнерств і проведенні реструктуризації;
- встановлювати виробничі потужності;
- застосовувати методи і моделі оцінки якості в різних сферах виробництва і послуг;
- встановлювати взаємозв'язки і партнерства з постачальники ресурсів.
За останні роки операційний менеджмент зазнав значних змін і в даний час набув величезного значення для бізнесу. Сучасні вимоги до відновлення бізнесу, підвищення якості продукції, що швидко змінюються в умовах конкуренції і процесів, що їх забезпечують, а також загальний погляд на проблеми управління, свідчать про те, що правильне управління операціями є необхідною умовою для успішної роботи і виживання будь-якої фірми. Це означає, що вивчення стратегій і функцій операційного менеджменту являє собою невід'ємну частину якісного навчання в сфері бізнесу.
Операційний менеджмент - це наука для тих, хто бере безпосередню участь у процесі виробництва продукції або надання послуг. Операційні менеджери найнижчого рівня управління повинні вміти визначати найбільш раціональну структуру побудови і забезпечення операційних процесів і управління ними. Старші операційні менеджери відповідають за розробку стратегічного напрямку компанії із самого початку операційного процесу. Вони вирішують, які технології повинні використовуватися у виробництві, як варто розмістити виробничі потужності для виготовлення товарів або надання послуг, а також розробляють стратегію управління цими виробничими потужностями. Операційний менеджмент являє собою сферу діяльності, у якій наука управління людьми поєднується з різними способами використання новітніх технологій. Основна його ціль полягає в розробці і застосуванні максимально ефективних методів і інструментів створення благ для забезпечення споживачів якісною продукцією і послугами. У наш час операційний менеджмент глибоко проникнув в усі аспекти бізнесу, а також інтегрований з високими технологіями і наданням високоякісних послуг.
Розвиток будь-якої фірми і рівень її конкурентноздатності у величезному ступені залежать від того, наскільки вдало організоване управління її виробничими ресурсами. Саме в цьому і полягає основна задача операційного менеджменту.
Операційний менеджмент займається розробкою організаційних систем, що забезпечують максимально ефективне використання матеріалів, людських ресурсів, устаткування і виробничих приміщень у процесі виготовлення продукції або надання послуг і управління ними.
Операційний менеджмент та суміжні бізнес-спеціальності.
Бухгалтери повинні бути знайомі з основами управління товарно-матеріальними запасами, вміти оцінювати використання виробничих потужностей свого підприємства і виконання норм праці для різних процесів. Ці знання необхідні для того, щоб максимально точно визначати собівартість продукції або послуг, проводити аудиторські перевірки і формувати фінансові звіти. Крім того, кожен бухгалтер, що спеціалізується на калькулюванні витрат виробництва, повинний розуміти принципи практичного застосування концепцій "точно в термін" і інтегрованої виробничої системи (Computer-Integrated Manufacturing - CIM).
Фінансисти можуть використовувати концепції товарно-матеріальних запасів і виробничих потужностей при оцінці сум необхідних капіталовкладень, при прогнозуванні майбутніх потоків коштів і в процесі управління оборотними активами своїх компаній. Сфери операційного менеджменту і фінансів поєднуються також специфічними рішеннями, зокрема щодо того, чи слід компанії закуповувати або самостійно робити ті або інші комплектуючі вироби, а також питаннями, які зв'язані з розширенням виробництва і/або зміною місця його розташування.
Маркетологу необхідно знати, як можна використовувати операційні процеси для того, щоб уникати порушень установлених термінів виконання замовлень, забезпечувати максимальну відповідність товарів і послуг потребам конкретних клієнтів і найбільш ефективно виводити на ринок збуту нові види продукції і послуг. Варто пам'ятати, що в сфері послуг процеси маркетингу і виробництва часто протікають одночасно, і це підтверджує тісний взаємозв'язок інтересів операційного менеджменту і маркетингу.
Фахівці повинні знати, у чому полягають професійні обов'язки кожного працівника і наскільки взаємозалежні норми і системи заохочувальних винагород. Крім того, їм необхідно чітко розуміти, якими спеціальними виробничими навичками повинний володіти претендент на те або інше робоче місце.
Програмістам часто доводиться застосовувати інформаційні системи для управління операціями. Найбільш широко комп'ютерні системи в бізнесі застосовуються при контролі виробництва.
Підприємцям також необхідні знання в області операційного менеджменту. Не слід забувати, що підприємства нерідко терплять крах через те, що внаслідок неправильного планування виробництва і управління товарно-матеріальними запасами сума оборотного капіталу, що мається в їхньому розпорядженні, виявляється недостатньою для підтримки бізнесу.
ТЕМА 1. Операційний менеджмент в організаціях
Ключові слова: операційний менеджмент, виробництво, операції, план у вання, організація, штати, керівництво, контролінг.
Операційний менеджмент (Operations Management) - це діяльність, зв'язана з розробкою, використанням і удосконаленням виробничих систем, на основі яких виробляються основна продукція або послуги компанії. Подібно маркетингу і фінансам, операційний менеджмент являє собою область бізнесу з явно вираженими управлінськими функціями. Цю думку варто зрозуміти особливо чітко, оскільки операційний менеджмент (ОМ) нерідко плутають з такими дисциплінами, як дослідження операцій (Operations Research - OR), наукова організація управління (Management Science - MS) і інженерні розробки (Industrial Engineering - IE). Основна відмінність у даному випадку полягає в тім, що ОМ є частиною менеджменту, у той час як OR/MS представляють сферу застосування кількісних методів, використовуваних у процесі ухвалення рішення в будь-яких галузях, a IE - це чисто інженерна дисципліна.
Таким чином, хоча операційні менеджери нерідко користуються у своїй роботі методами й інструментами OR/MS (наприклад, при графічному визначенні критичного шляху) і займаються питаннями, зв'язаними з інженерними розробками (наприклад, проблемами автоматизації виробництва), суто управлінська роль операційного менеджменту відрізняє цю область від інших згаданих тут дисциплін.
Виробництво - це створення товарів та послуг. Виробничий та операційний менеджмент - є діяльністю, яка належить до створення товарів та послуг шляхом перетворення входів (необхідних ресурсів всіх видів) у виходи (готові товари та послуги).
Операції -процес, метод чи ряд дій, головним чином практичного характеру.
Операційний менеджмент - це діяльність по управлінню процесом придбання матеріалів та їх перетворення в готовий продукт з постачанням цього продукту покупцеві.
Операційний менеджмент - це всі види діяльності, пов'язані з запланованим перетворенням матеріалів, інформації та покупців.
Відмінності виробничого та операційного менеджменту.
Якщо виробничий менеджмент передбачає проведення операції тільки у виробничій сфері (перетворення початкових матеріалів в продукцію), то операційний менеджмент - це проведення операції в усіх сферах діяльності людини.
Виробничий менеджмент - частина операційного.
Наприклад відбувається така трансформація у різних сферах:
Рис. 1.1. Виробництво телевізорів .
Рис. 1.2. Надання послуг у ресторані, та у супермаркеті самообслуговування.
Рис. 1.3. Надання послуг страховою компанією.
Головні етапи розвитку операційного менеджменту
Концепції планування і контролю. Ідея про те, що для досягнення успіху необхідно спочатку розробляти, а потім здійснювати план.
Система контролю випуску продукції, стимулююча оплату праці. Перша концепція, що має відношення до виробництва.
Стандарти діяльності та системи виміру. Принципи спеціалізації (попередники всіх виробничих систем).
Розподіл праці, спеціалізація виробництва (стандартизація комплектуючих, управління запасами, взаємозамінність деталей. Завдатки масового виробництва. Наприклад, венеціанський Арсенал міг виготовити бойову галеру за 24 години).
Наукові методи. Стандартизація деталей. Найкращі методи у вимірі, реєстрації розмірів.
Науковий менеджмент -- дослідження методів, розрахунок норм часу, функціональна структура організації, потреба в кооперації, керівництві. Об'єднання досягнень в окрему книгу.
Графіки Ганта, потреба в навчанні працівників.
Великомасштабна складальна лінія, граничне проявлення розподілу праці.
Контроль якості. Статистичний контроль процесів.
П.М.С. Блеккет, Армбаїд Фігенбаум і ін.
Дослідження операцій. Застосування математичних моделей для їх описання (управління запасами, прогнозування, лінійне програмування) тотальний контроль якості.
Принцип “Точно-вчасно”. Неможливість японських виробників утримувати запаси комплектуючих.
Автоматизоване проектування виробничих процесів.
Концепція сервісних операцій. Планування матеріального забезпечення. Комп'ютерне забезпечення процесів управління.
Одночасна розробка продукту та процесу його виробництва.
Застосування системного аналізу процесів у масштабі всієї організації, щоб її структура відповідала потребам ринку.
Основні функції операційних менеджерів.
Менеджери виконують наступні функції:
Планування: менеджери визначають цілі та виграші для організації, здійснюють політику організації.
Організація: Менеджери розвивають структуру груп, відділів, підрозділів для виконання задач.
Штати: Менеджери визначають потребу в робочій силі, прийом кадрів, навчання, збільшення персоналу.
Керівництво: менеджери керують, стимулюють персонал до виконання функцій.
Контролінг: менеджери розвивають стандарти, комунікаційні мережі і т.д.
Діяльність менеджерів у промисловій фірмі
Дослідження товару, розвиток товару
Налагодження проекту товару на збільшення ефективності виробництва
Проектування, розвиток та зміна способів виробництва, обладнання та процесів.
Планування обладнання, будівництво будинків та споруд
Планування, будівництво, обслуговування та ремонт обладнання.
Визначення кращих джерел, способів доставки, ціни.
Визначення найбільш ефективного використання машин, площ, персоналу.
Виробниче планування та управління запасами
Планування процесу виробництва, складання розписів, управління запасами.
Застосування методології, математичних методів, процедур чи управлінських інформаційних
Перегляд проектів, товарів та процесів для досягнення заданої якості
Розробка методів та процедур для забезпечення надійності систем.
1. Операційний менеджмент та суміжні бізнес-спеціальності.
2. Дайте визначення операційного менеджменту.
3. У чому відмінність операційного менеджменту від виробничого?
4. Назвіть головні етапи розвитку операційного менеджменту, та дайте їхню характеристику.
5. Які основні функції операційних менеджерів Ви знаєте?
6. Розкрийте діяльність менеджерів у промисловій фірмі.
7. Опишіть взаємозв'язок "вхід-перетворення-вихід" для насту п них операційних систем: a) авіакомпанія; b) в'язниця; c) філія банку; d) головний офіс великого банку, е) готель.
8. Назвіть основні галузі, де працюють операційні менеджери.
ТЕМА 2. ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ОПЕРАЦІЙНОЮ СИСТЕМОЮ ПІДПРИЄМСТВА
Ключові слова: виробництво, постачання, транспортування, сервіс, фізичний стан, інтелектуальний стан, тетраедр операцій, операційна система, операційна функція, “коло менеджменту”, план у вання, організація, мотивація, контроль, організаційні методи, адмін і стративні методи, економічні м е тоди, соціально-психологічні методи.
1. Виробництво: фізичні матеріали перетворюються на продукти, які продають споживачам. Споживач може використовувати їх для подальших виробничих операцій. Таким чином, ланцюг "отримання сировини - споживач" може бути доволі довгим.
2. Постачання: діяльність, пов'язана зі зміною права власності на фізичний товар.
3.Транспортування: діяльність, пов'язана із переміщенням товарів або людей з одного місця на інше, при якому не відбувається жодних фізичних перетворень об'єктів, що переміщуються.
4. Сервіс: діяльність, пов'язана зі змінами стану споживачів.
Фізичний стан - пов'язаний зі змінами об'єкту.
Інтелектуальний стан - надання загальноосвітніх послуг.
Частіше за все розглядається поєднання першого та другого стану.
Не можна розглядати ці види діяльності окремо, оскільки всі виробники займаються постачанням своєї продукції, що потребує транспортування, і при цьому завжди будуть присутні елементи сервісу.
Для наочного уявлення взаємозв'язків між видами діяльності застосовується тетраедр операцій .
ТЕТРАЕДР - чотиригранник, всі грані якого трикутники, наприклад, трикутна піраміда.
З рисунка видно, що організація може прямувати до комбінації із будь-яких двох елементів чи більше. При цьому жодна організація не розміщується ні на одній з вершин тетраедра, оскільки елемент сервісу є в будь-якому виробництві, постачанні, транспортуванні. Але жодне підприємство не може бути охарактеризовано як виключно сервісне.
Найпростіша модель - коли матеріал від постачальника поступає в систему, переробляється і передається споживачу. Різниця в моделі - через різні способи ведення виробничих запасів.
Постачальник Запас Обробка Запас Споживач
Запаси в даному випадку гарантують безперебійну роботу підприємства. Незалежність від постачальників сировини.
Основний недолік - значна вартість зберігання запасів. Модель розповсюджується лише на один асортимент продукції, яка користується постійним попитом.
Постачальник Обробка Запас Споживач
Великі витрати на зберігання запасів змушують організації скорочувати запаси або від них відмовлятись. Підприємство знаходиться в залежності від постачальника, але ця залежність частково компенсується запасом у постачальника.
Модель дійсна для переробки матеріалів, які швидко псуються (сільськогосподарські товари).
Постачальник Запас Обробка Споживач
Ця модель прийнятна, коли покупець може чекати на продукцію, коли процес виробництва дуже короткий аб коли продукт виготовляється на замовлення покупця і не може в готовому вигляді зберігатись на складі. За цією моделлю працює більшість підприємств важкого машинобудування (наприклад, ЗАЗ може працювати лише на замовлення).
Ця модель застосовується лише у випадках виробництва на замовлення або коли матеріали закуповуються для конкретних проектів (у будівництві).
Транспортні і сервісні операції відрізняються від виробництва і постачання за двома важливими аспектами:
1. покупець сам вкладає внесок в процес;
Для того, щоб задовольнити замовлення покупця, необхідно мати достатні можливості для задоволення попиту або мати “запас” покупців, тобто, створювати чергу. Ані те, ані інше нас не влаштовує.
Можливі три конфігурації сервісної діяльності компанії:
Ресурс Надлишок Послуга Задоволений
Це модель будь-якої “першокласної” послуги, тобто, незалежно від кількості попиту на послугу (наявність черги) покупець завжди буде задоволений за рахунок надмірних потужностей. Першокласний сервіс завжди коштує дорожче.
Споживач Черга Послуга Задоволений споживач
Ця модель характерна для дешевих послуг. Ресурси використовуються повністю, звідси більш висока ефективність роботи. Але при цьому покупцям доводиться “стояти” в черзі.
Це модель неефективної роботи підприємства. Є надлишок потужностей і покупець стоїть у черзі. Можлива у випадку швидкого коливання попиту (наприклад, транспорт в години пік: 8.00 - 9.00, 17.00 - 18.00).
Дії, в результаті яких виробляються товари і надаються послуги, мають загальну назву - “операційна функція”.
Підприємства (організації) розрізняються за видами діяльності, які входять в операційну функцію:
ь Організації, які виробляють товар (такі організації є крупними споживачами сировини). Продукція розрахована на масового споживача.
ь Організації, які надають послуги (витрачають незначну кількість вхідних матеріалів). Але послуги, як правило, індивідуальні та розраховані на вимогу споживача.
Використовуючи методологію системного підходу встановлено, що будь-яке підприємство (організація) являє собою відкриту систему, яка перетворює вхідні величини, тобто сировину, напівфабрикати, працю та інше на вихідні в продукцію, послуги тощо.
Повна система виробничої діяльності підприємства називається операційною і є центральною ланкою будь-якого підприємства по випуску продукції та наданню послуг.
В цій системі, яка створена на основі раціонального розподілу праці та поєднання в часі і просторі предметів, засобів та самої праці, реалізується операційна функція , тобто сукупність дій по переробці сировини та отримання продукту.
Принципова схема операційної системи має вигляд:
Рис. 2.2. Принципова система операційної системи.
Операційна система складається з трьох підсистем:
ь Переробна (виконує виробничу роботу з перетворенням вхідних величин на вихідні параметри).
ь Забезпечення (безпосередньо не пов'язана із виробництвом товару, виконує функцію забезпечення переробної підсистеми).
ь Планування і контролю (отримує інформацію із зовнішнього середовища про стан систем і видає рішення про те, як повинна працювати вся система).
Існуючі класифікації операційних систем засновані на характері виходу й типу процесу переробки ресурсів, який використовується. Наприклад:
Цех складання, токар-напівавтоматник
Структура більшості організацій базується на розподілі за функціями. Типова виробнича організація може мати структуру:
Фінанси Кадри Вироб- Маркетинг Дослідження Закупки
Виробництво, Планування Забезпечення
обробка, збирання, виробництва, складання якості
зберігання розкладів, аналіз контроль якості,
На будь-якому підприємстві існують спеціальні та управлінські проблеми.
ь Спеціальні проблеми - безпосередньо пов'язані із технологічною стороною діяльності і не мають прямого відношення до управлінських функцій.
ь Управлінські проблеми включають використання матеріальних, фінансових та людських ресурсів.
Сукупність проблем, розв'язанням яких займаються менеджери в операційній системі, можна графічно зобразити у вигляді “Кола менеджменту”.
Рис. 2.4. “Коло менеджменту” операційної системи.
1.Планування - функція менеджменту №1, включає перспективи розвитку системи, темпи, джерела, методи та форми розвитку. Складовою частиною цієї функції є прогнозування.
2.Організація - реалізація розроблених планів шляхом кооперації людей та засобів праці. Забезпечує взаємозв'язок людей та підвищує ефективність їх праці.
3.Мотивація - не стимулювання людей до праці, а мотивація праці включає, оплату праці, стиль управління, поведінку менеджера.
4.Контроль - визначення небезпеки для підприємства, яка насувається, контроль якості виконаних функцій.
Перелічені функції не просто взаємопов'язані, вони вливаються одна в одну і інколи їх важко розділити.
Методи і принципи операційного менеджменту
Розроблені чотири групи методів управління операційними системами:
Організаційні методи. Сутність в тому, що перед тим, як будь-яка діяльність буде здійснюватись, вона повинна бути оптимально організована. Необхідно спочатку створити цех, дільницю підприємства, розробити правила їх діяльності, підібрати людей, дати їм завдання, потім керувати їх діяльністю.
Адміністративні методи або методи керівної мотивації - відкрите примушення людей до тієї чи іншої діяльності. Ці методи широко застосовувались на промислових підприємствах і в сфері послуг при командно-адміністративній системі.
Економічні методи: витісняють адміністративні, виражають непрямий вплив на об'єкт, та економічну зацікавленість людей.
Соціально-психологічні методи застосовуються для творчих людей (інтелектуальних професій), для яких гроші - важливий, але не головний стимул до праці.
Концептуально вони зводяться до двох основних напрямків:
1. Формування сприятливого морально-психологічного клімату в колективі.
2. Виявлення і розвиток індивідуальних здібностей людини.
Рис. 2.5. Організаційні методи операційного менеджменту
Цілеспрямованість управління - будь-який процес має бути спрямований на досягнення конкретних цілей.
Функціональна спеціалізація в поєднанні з універсальністю - до кожного об'єкта управління повинен бути свій підхід, який враховує його специфіку.
Послідовність управлінських процесів - будь-який управлінський процес будується у відповідності з принципом послідовності, тобто елементи або стадії повинні прямувати один за одним у визначеній послідовності.
Регулювання і саморегулювання систем - поведінку об'єкта необхідно постійно контролювати і у випадку виходу параметрів із завданих норм, відрегулювати систему.
Забезпечення відповідності прав, обов'язків і відповідальності - перевищення прав призводить до управлінського свавілля, недостатність паралізує ділову ініціативу, тому необхідно дотримуватись раціонального співвідношення.
Забезпечення загальної зацікавленості всіх учасників управління - кожний учасник управління повинен мати зацікавленість у кінцевій меті (гроші, стан і т.д.).
Забезпечення конкурування учасників управління - завжди необхідна здорова конкуренція при заміщенні посад у сфері управління.
2. Основні моделі проведення операцій.
4. Функції операційного менеджменту.
5. Методи і принципи операційного менеджменту.
Ключові слова: стратегія підприємства, стратегічне рішення, операційна стратегія, місія, виробнича стратегія, матриця страт е гій, можливості/ загрози навколишнього середовища, сильні / слабкі ст о рони компанії, стратегічні рішення, тактичні рішення.
Стратегія підприємства виявляється в тому, щоб за допомогою операційної системи виробляти продукцію або пропонувати послуги з метою задоволення основних потреб споживачів.
Визначення основних потреб споживача та функції діяльності підприємства є стратегічним рішенням .
Стратегічне призначення кожного підприємства можна представити у вигляді ланцюга “виробництво -- потреби споживача”
Рис. 3.1. Ланцюг “виробництво - потреби споживача”.
Операційна стратегія (Operations Strategy) полягає в розробці загальної політики і планів використання ресурсів фірми, націлених на максимально ефективну підтримку її довгострокової конкурентної стратегії. Операційна стратегія, у сукупності з корпоративною стратегією (Corporate Strategy), охоплює весь спектр діяльності компанії і передбачає довгостроковий процес, покликаний забезпечити фірмі можливість швидко реагувати на будь-які неминучі зміни в майбутньому.
Операційна стратегія виражається в прийнятті рішень, зв'язаних з розробкою виробничого процесу й інфраструктури, необхідної для його підтримки. Розробка процесу полягає у виборі необхідної технології, складанні тимчасового графіка процесу, визначенні товарно-матеріальних запасів, а також способу розміщення даного процесу. Рішення, зв'язані з інфраструктурою, стосуються систем планування і управління, способів забезпечення якості і контролю якості, структури оплати праці й організації операційної функції компанії.
Для розробки ефективної стратегії організації перш за все необхідно виявити можливості економічної системи. Потім визначається мета організації, тобто який внесок вона буде вносити в суспільство. Причина існування організації є місія.
Місія -- це концепція, навколо котрої організація може об'єднатись.
Місія визначає резон існування організації.
Місія для телефонної компанії: “Бути найкращими в спільних комунікаційних послугах для наших користувачів”.
“Форд-Мотор” Місія -- покращувати постійно товари та послуги до рівня запитів замовника, забезпечувати отримання доходу власникам бізнесу.
Місія виконується за допомогою стратегії.
Стратегія -- це план, складений для виконання місії.
Виробнича стратегія -- частина загальної стратегії, спрямованої на виробничу діяльність організації.
При розробці виробничої стратегії розвитку організації обирається цільова спрямованість, яка характеризується багатогранним вектором
де q 1 ц -- q n ц -- структурні елементи стратегії (цільовий стан об'єкта).
Діюча стратегія підприємства розглядається також як деякий вектор Q 0 =f(q 1 0 ;q 2 0 ;…q n 0 ),
де q 0 -- структурні елементи діючої стратегії.
Векторна інтерпретація процесу управління стратегічним розвитком виробництва (сервісу) має вигляд:
Рис. 3.2. Векторна інтерпретація процесу управління стратегічним розвитком виробництва (сервісу).
Кут між векторами Qц та Q 0 може слугувати мірою відхилення розвитку від цілі виробничого об'єкту, а добуток відношення величин векторів на косинус кута між ними (? ? ) характеризує ступінь наближення об'єкта до його цільового стану.
При розробці стратегії фірми зазвичай використовують концепцію Бостонської Консультативної Групи (БКГ). Стратегія розробляється через аналіз загроз, можливостей, сил та слабкостей організації.
Ця концепція розглядає загрози і можливості навколишнього середовища, а потім використовує слабкі та сильні сторони самої компанії.
Ідея в тому, щоб визначити можливості, які відповідають сильним сторонам фірми, чи хоча б визначити потенційні моменти, котрі за допомогою менеджменту можна розвинути. Аналогічно менеджер шукає спосіб виявити свої слабкості.
Можливості/ загрози навколишнього середовища: культурні, демографічні, економічні, політико-правові, технологічні, суспільні/ постачальники, замовники, конкуренти.
Сильні / слабкі сторони компанії: вимоги до капіталу, здібності менеджерів, рентабельність, потужність / завантаження, продуктивність, технічна компетентність, нововведення, позиції на ринку.
Розглянемо комплекс стратегічних та виробничих рішень, які являються типовими структурними елементами стратегії виробничих (сервісних) підприємств.
Рис. 3.4. Комплекс стратегічних та виробничих рішень.
Направлення основних стратегій підприємства
Проникнення на інші внутрішні ринки та експорт у країни СНД
Покращити співвідношення між акціонерним капіталом та боргом
Біля 35% необхідного капіталу забезпечити акціонерами
Запровадити автоматизовану систему контролю якості
Організувати спеціальні курси та стажування
Зменшити негативний вплив виробництва на навколишнє середовище
Провести модернізацію системи очищення стічних вод
Зберегти доступний, однак достатньо високий рівень цін (асоціюється з високим рівнем якості продукції)
Перейти від 2-х рівневого до 1- рівневого каналу розподілу продукції
Відкрити мережу регіональних фірмових магазинів.
Стратегічні та тактичні рішення операційного менеджме н ту
1. Стратегія товару визначає процес його виготовлення. Рішення пов'язані, з виробничими витратами і якістю товару. Рішення встановлюють нижню межу витрат та верхню межу якості.
2. Стратегія процесу - можливості процесу, котрі доступні для виробництва товару. Рішення по процесу прив'язують менеджмент до основних підходів стосовно технології, ресурсів, обслуговування.
3. Стратегія вибору місця знаходження. Рішення по місцезнаходженню підприємства можуть як покращити, так і погіршити бізнес.
4. Стратегія розміщення. Рішення по розташуванню потужностей, персоналу, складів і т. д. Будуть залежати від стратегії розміщення.
5. Стратегія людських ресурсів. Людські ресурси -- основна та одна з дорогих частин будь-якого проекту, тому рішення, що приймаються в цій області, забезпечують успіх проекту.
6. Поставки та стратегія. Визначення того, що повинно бути зроблено, що необхідно закупити, доставка, ціна, ефективність постачання, принцип “точно вчасно”.
Тактичні рішення операційного менеджменту
1. Тактика управління запасами. Рішення по запасах повинні бути оптимальними для економії затрат на зберігання.
2. Тактика складання розкладів. Ефективність розкладів роботи та руху матеріальних ресурсів - основа своєчасного здійснення проекту.
3. Тактика по якості. Рішення повинні забезпечувати потрібну якість продукції
4. Тактика надійності та ремонту. Рішення повинні відповідати потрібному рівню надійності і ремонту обладнання.
1. Операційна стратегія підприємства.
3. Стратегічні і тактичні рішення операційного менеджменту.
4. Чи можлива така ситуація, коли фабрика випускає високо я кісну продукцію, її виробництво характеризуєт
Операційний менеджмент курс лекций. Менеджмент и трудовые отношения.
Итоговая Контрольная Работа По Физике
Реферат по теме Геродот
Курсовая работа по теме Профилактика игровой зависимости среди подростков
Отчет По Кадровой Практике
Оценка Эффективности Обучения Персонала Курсовая
Контрольная работа по теме Взаимоотношения Руси и Золотой Орды
Эссе На Тему Недоросль
Реферат по теме Предупреждение педагогической запущенности учащихся в школе
Сочинение Почему Я Люблю Каникулы
Понятие И Виды Множественности Преступлений Курсовая
Отчет по практике по теме Система сбыта в компании ПАО 'МТС'
Дипломная работа по теме Технологические процессы сварки рамы для листопрокатного производства
Курсовая работа по теме Разработка программного обеспечения определения стоимости почтового тарифа пересылки бандероли наложенным платежом
Доклад: Николоай Платонович Карабчевский
Контрольная Работа 7 6 Класс Мерзляк
Реферат: Учение Платона об идеальном государстве. Скачать бесплатно и без регистрации
Отчет по практике по теме Економічне обгрунтування заходів щодо поліпшення виробничо-господарської діяльності підприємства ТОВ "Домосвіт"
Курсовая работа: Правительство Российской Федерации как высший орган исполнительной власти
Дипломные Работы Массаж
Реферат: Rain Forests All The Way Essay Research
Анализ кадровой политики Забайкальского филиала ОАО "Федеральная пассажирская компания" - Менеджмент и трудовые отношения дипломная работа
Строительство волоконно-оптической линии связи от города Ноябрьск до города Ханымей - Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника курсовая работа
Эндогенная бронхиальная астма инфекционно-зависимая с явлениями атопии средней степени тяжести в стадии обострения - Медицина история болезни