Облік нематеріальних активів - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа

Облік нематеріальних активів - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа




































Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Облік нематеріальних активів

Економічний зміст і механізм нематеріальних активів, нормативне забезпечення їх обліку та вивчення даної тематики в спеціалізованій літературі. Характеристика підприємства, використання показників обліку нематеріальних активів в системі звітності.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


звітність нематеріальний актив облік
Якісні, нові вимоги до підвищення ефективності обліку і відображення у звітності фінансових і виробничих активів підприємств визначають всебічне осмислення і введення в практику обліку нового виду активів - нематеріальних активів. Дана категорія певною мірою є новою для господарської практики України, а також маловивченою і не до кінця розробленою. Але, не дивлячись на це, в реальному житті зустрічатися з ними доводиться все частіше: в результаті повсюдного використання комп'ютерних програм, розвитку науки і техніки виникає необхідність у правовому оформленні та бухгалтерському обліку прав на корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів та послуг. Багато елементів, пов'язаних з обліком нематеріальних активів недостатньо законодавчо врегульовані, у зв'язку з чим у бухгалтерів-практиків виникає багато питань. На сьогодні методика і принципи побудови обліку нематеріальних активів є об'єктом пильного вивчення світової економічної науки і практики. Дані питання неодноразово розглядалися на сесії Міжнародної групи експертів ООН з міжнародних стандартів обліку і звітності, і продовжують постійно розроблятися економістами всіх розвинених країн.
Нематеріальні активи в своїх наукових працях досліджували такі вітчизняні вчені як Т.М. Банасько, І.А. Бігдан, Н.М. Бразілій, І.І. Криштопа, Т.В. Польова, С.В. Шульга та зарубіжні - Т.Г. Белозерова, Н.В. Журавльова, Е.І.Сініцина, В.А. Смірнова, Н.О. Трофімова, А.А. Фадєєва та інші. У більшості робіт в неповній мірі дається критичний аналіз існуючих теоретико-методологічних основ і практичної багатоаспектності обліку даного виду активів, недостатня увага приділяється питанням вдосконалення методології та практики бухгалтерського обліку нематеріальних активів. Вищенаведене зумовило вибір теми курсової роботи і її основні напрямки.
З огляду на це актуалізується проблема удосконалення відображення нематеріальних активів в бухгалтерському обліку, як в одному із основних джерел інформації, що використовується при управлінні сучасними підприємствами.
У кожного підприємства під час здійснення господарської діяльності виникає потреба відобразити операції з нематеріальними активами. «1С: Бухгалтерія для України» забезпечує ведення обліку нематеріальних активів згідно з П(С) БО 8 «Нематеріальні активи». 1С: Бухгалтерія є універсальною системою для автоматизації ведення бухгалтерського обліку. Вона може підтримувати різноманітні системи обліку, та різноманітні методології, використовуватися на підприємствах різноманітних типів діяльності. У системі «1С: Бухгалтерія» основні особливості ведення обліку задаються (настроюються) у конфігурації системи. До них відносяться основні властивості плану рахунків, види аналітичного обліку, склад і структура використовуваних довідників, документів, звітів і т.д.Інтелектуалізація системи відкриває можливості використання праці менш кваліфікованого персоналу при введенні інформації та підвищенні ефективності праці спеціалістів.
ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія» використовує автоматизовану форму бухгалтерського обліку. Бухгалтери використовують комп'ютерну програму 1С: Бухгалтерія 8.0.
Мета курсової роботи: розглянути стан та напрямки удосконалення обліку нематеріальних активів відповідно до П(С) БО 8 «Нематеріальні активи» на ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія».
Завдання курсової роботи полягає в наступному:
- розкрити економічний зміст нематеріальних активів;
- проаналізувати нормативне регулювання організації обліку нематеріальних активів;
- розглянути проблеми обліку нематеріальних активів;
- дати організаційно-економічну характеристику на ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія»;
- розглянути організацію первинного обліку нематеріальних активів;
- висвітити відображення інформації про нематеріальні активи на рахунках, в регістрах обліку та звітності;
- ознайомитися з методом інвентаризації нематеріальних активів та автоматизації їх обліку;
- визначити шляхи удосконалення обліку нематеріальних активів;
- теоретичні аспекти обліку нематеріальних активів;
- стан організації обліку нематеріальних активів на ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія»
- удосконалення обліку нематеріальних активів
Предметом дослідження є організація обліку нематеріальних активів у ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія».
Були використанні так інформаційні джерела, як Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», П(С) БО 8 «Нематеріальні активи», План рахунків бухгалтерського обліку, навчальні посібники з фінансового та бухгалтерського обліку, наукові економічні статті, а також дані бухгалтерського обліку та звітності досліджуваного підприємства.
1. Теоретичні основи обліку нематеріальних активів
1.1 Економічн ий зміст нематеріальних активів
Підприємства для своєї діяльності окрім матеріальних ресурсів (основні й оборотні фонди) використовують ресурси, що не мають матеріальної форми - нематеріальні активи
Нематеріальний актив - це немонетарний актив, що не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) і утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам [1, с192].
Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведуть щодо кожного об'єкта за такими групами:
- права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);
- права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);
- права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо);
- права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);
- авторські й суміжні з ними права (право на літературні й музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо);
- інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо);
Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, і його вартість може бути достовірно визначена.
Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство має:
- намір, технічну можливість і ресурси для доведення нематеріального активу до стану, в якому він придатний для реалізації або використання;
- можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;
- інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних з розробкою нематеріального активу.
Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям, то витрати, пов'язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом [7, с. 232].
Не визнаються активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені:
- витрати на підготовку і перепідготовку кадрів;
- витрати на рекламу та просування продукції на ринку;
- витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його частини;
- витрати на підвищення ділової репутації підприємства (гудвіл вартість видань.
Придбані (створені) нематеріальні активи зараховують на баланс підприємства за первинною вартістю. Первинна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до стану, в якому він придатний для використання за призначенням. Витрати на сплату відсотків за кредит не включаються до первинної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок кредиту банку.
Первісна вартість нематеріального активу, створеного підприємством, включає прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати, безпосередньо пов'язані із створенням цього нематеріального активу та приведенням його до стану придатності для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій тощо).
Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов'язаних з удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їх можливостей та строку використання, які сприятимуть збільшенню первинно очікуваних майбутніх економічних вигод. Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання первинно визначеного розміру майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат звітного періоду [8, с. 108].
Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не більше 20 років.
При визначенні строку корисного використання об'єкта нематеріальних активів слід ураховувати:
- строки корисного використання подібних активів;
- моральний знос, що передбачається;
- правові або інші подібні обмеження щодо строків його використання та інші фактори.
Метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Нематеріальний актив списується з балансу в разі його вибуття або внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання [5, с. 18].
Отже нематеріальні активи є досить важливим елементом у господарський діяльності прибуткового підприємства.
1.2 Економічний механізм нематеріальних активів
Незважаючи на вражаючі факти впливу нематеріальних активів на конкурентоспроможність зарубіжних компаній, у практиці господарювання вітчизняних підприємств не тільки неправильно оцінюються, але й майже не обліковуються. Щодо джерел конкурентних переваг вітчизняних підприємств, слід зазначити, що очевидною є тотальна недооцінка вітчизняними, і як результат - відсутність значущого впливу нематеріальних цінностей на фінансово-господарську діяльність вітчизняних компаній. Такий стан справ багато в чому пояснюється відсутністю ефективного еномонічного механізму управління ними на рівні підприємств та дієвого нормативно-правового забезпечення цієї сфери на рівні держави. Об'єктивні та суб'єктивні перепони для залучення інтелектуальної власності в господарський обіг обумовлює її відтік за кордон, а вітчизняне господарське середовище та український бізнес втрачають найважливіші конкурентні переваги.
Існує два варіанти вирішення проблеми підвищення частки нематеріальних активів в капіталізації компанії:
- традиційний метод використання цих активів на основі підвищення їх вартості в управлінському та бухгалтерському обліку;
- інноваційний метод на основі створення системи стратегічного управління такими активами.
За традиційним методом дані активи розглядаються як майнові об'єкти. Цей підхід зосереджений на інвентаризації та незалежній оцінці вартості на основі прямих (порівняльного, витратного) або непрямих (через різницю капіталізації компанії та вартості її чистих активів) методів.
Проте даний підхід не забезпечує реального управління немонетарними активами, а отже й не забезпечує конкурентоспроможності підприємства. Застосування стратегічного підходу ґрунтується на використанні ринкової капіталізації як одного з ключових цільових стратегічних показників підприємства, щовизначається як дисконтована сума очікуваних грошових потоків від використання активу [14; с. 312].
Даний підхід передбачає здійснення таких заходів:
- формування системи стратегічних цілей і завдань в сфері формування, використання та розвитку нематеріальних активів (наприклад, у форматі стратегічних карт із застосуванням аналітичних методів та стратегічних сесій);
- дослідження ринків, на яких діє підприємств, через призму виявлення стратегічно важливих напрямів;
- формування переліку і вимог до нематеріальних активів, що визначають ключові ринкові переваги, ефективність та стійкість підприємства та його розвитку;
- інвентаризація немонетарних активів, у т.ч. фонду знань, накопичених підприємством;
- формування комплексу управлінських заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання та створення стратегічно цінних;
- формалізація нематеріальних активів (у т.ч. знань, ділової репутації підприємства) шляхом реєстрації прав, незалежної оцінки, обґрунтування стратегічної цінності таких активів для потенційних інвесторів та клієнтів.
По-перше, в процесі ідентифікації нематеріальних активів до їх складу поряд із традиційними об'єктами інтелектуальної власності доцільно відносити ділову репутацію, знання та організаційні здібності, компетенції організації, які за умови адекватної їх вартісної оцінки здатні суттєво підвищити капіталізацію підприємства та покращити його конкурентний статус.
По-друге, огляд способів оцінки нематеріальних активів показав, що методи та прийоми вартісної оцінки окремих їх складових очікують на своє удосконалення та розвинення, однак основну увагу необхідно зосередити на формуванні та подальшому розвитку методичного підґрунтя оцінки тієї групи нематеріальних активів, що створюється «всередині» підприємства та визначає його неповторність на ринку.
По-третє, для забезпечення ефективного використання нематеріальних активів задля реалізації стратегічних цілей підприємства доцільно створення стратегічно-орієнтованого управління цими активами, під яким запропоновано розуміти комплекс заходів з ідентифікації та оцінки нематеріальних активів, виявлення джерел їх формування та створення умов для їх розвитку і корисного використання з урахуванням стану та динаміки зовнішнього середовища, спрямованих на зростання капіталізації підприємства та набуття стійких конкурентних переваг у довгостроковій перспективі [27; с. 81]
Відповідно головною метою управлінням нематеріальними активами підприємства має стати підвищення ефективності функціонування останнього, яке передбачає максимізацію добробуту його власників у поточному та перспективному періодах, що виражається у зростанні ринкової вартості та соціально-економічної цінності підприємства, і набуття стійких конкурентних переваг на ринку.
Ураховуючи складність та багатогранність визначеного предмету дослідження в межах цієї статті сфокусуємо увагу на узагальненні базових положень стратегічного управління в контексті ідентифікації, оцінки, формування та ефективного використання нематеріальних активів як ключового чинника набуття підприємством конкурентних переваг в умовах «нової» економіки [24]
Однак, проблеми пов'язані з формуванням дієвої системи управління нематеріальним активами не повинні залишатися лише об'єктами досліджень науковців та проблемами вітчизняних підприємств. Керівництво нашої країни, аби Україна не залишитися десь на узбіччі шляху, якими більшість країн світу рухається у напрямку постіндустріального суспільства, має бути зацікавлене у створенні сприятливого економічно-правового середовища для реалізації суб'єктами господарювання своїх потенційних можливостей [28].
1.3 Нормативне регулювання організації обліку нематеріальних активів
Метою державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні є:
- створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;
- удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності
Під обліковим законодавством розуміють сукупність правових актів та окремих обліково-правових норм, які регулюють бухгалтерський облік. Система такого законодавства поділяється на закони та підзаконні акти. Нормативне регулювання організації обліку нематеріальних активів здійснюється за допомогою таких документів, як Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [17], Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку П(С) БО 8 «Нематеріальні активи» [30] та Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку [19].
Основним нормативним актом з бухгалтерського обліку є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Закон закріплює методологічні основи збирання, реєстрації й узагальнення інформації, що здійснюється шляхом суцільного, безперервного документування всіх господарських операцій. Нормативними актами Міністерства фінансів, які регламентують бухгалтерський облік, є національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку [2, с. 123].
Нормативні акти з обліку нематеріальних активів представлено в табл. 1.1.
Таблиця 1.1. Характеристика діючої нормативно-правової бази з обліку об'єкта досліджень
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [17]
Закон закріплює методологічні основи збирання, реєстрації й узагальнення інформації, що здійснюється шляхом суцільного безперервного документування всіх господарських операцій
П(С) БО8 «Нематеріальні активи» [30]
Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності
Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку [19]
Ця Інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів
Регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Інструкція по інвентаризації нематеріальних активів
Дана Інструкція встановлює єдині вимоги щодо порядку інвентаризації, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших. Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю майна.
Основним нормативно-правовим документом, що регулює облік нематеріальних активів є П(С) БО 8 «Нематеріальні активи». Розглянемо загальний зміст цього положення у табл. 1.2.
Таблиця 1.2. Характеристика П(С) БО 8 «Нематеріальні активи»
Поширюються на підприємства, організації та інші юридичні особи усіх форм власності (крім бюджетних установ)
Не поширюються на гудвілта операції з нематеріальними активами, особливості обліку яких визначається іншими положеннями бухгалтерського обліку
Можливість отримати економічні вигоди у майбутньому
Вартість нематеріальних активів може бути достовірно визначена
Оцінка придбаних (створених) нематеріальних активів
Зменшення корисності нематеріальних активів
Розкриття інформації про нематеріальні активи у фінансовій звітності
(Баланс (ф. №1), Примітки до річної фінансової звітності (ф. №5)
Отже, можна зробити висновок, що правова база України щодо нематеріальних активів знаходиться у стадії становлення. Чинне облікове законодавство значно звужує склад нематеріальних активів, оскільки незрозуміло, як обліковувати та до складу яких активів відносити окремі об'єкти (наприклад, об'єкти інтелектуальної власності). Категорія нематеріальних активів потребує подальших глибоких та всебічних досліджень, адже вони стали одним з принципово важливих об'єктів обліку вітчизняних підприємств. Незважаючи на інтеграцію світової економіки, сьогодні зберігаються національні відмінності в обліку нематеріальних активів. Тому нагальною потребою є реформування бухгалтерського обліку та створення відповідної нормативної бази [25, с. 82]
1.4 Пр об лем и обліку нематеріальних активів в економічній літературі та наукових виданнях
Суспільство XXI століття - це суспільство, основним знаряддям праці якого є знання. Освічена людина, яка має глибокі знання, вміє їх використовувати та стратегічно мислити, високо цінується та є знахідкою як для малих, так і для міжнародних компаній. Можливість участі у глобалізаційних процесах сьогодні визначається конкурентноздатністю країн в плані рівня знань, інформації та інновацій. [22, с. 31].
Підприємства сьогодні повинні вміло адаптуватися до світових інтеграційних процесів. Внаслідок швидкого розвитку ринкових відносин, стрімкості та масштабності технологічних змін неможливо забезпечити конкурентноздатність компаній лише за рахунок використання матеріальних та фінансових ресурсів, які стають загальнодоступними для більшості економічних суб'єктів. Сьогодні навіть підприємець-початківець розуміє необхідність поєднання в бізнесі матеріальної (основних засобів і оборотних фондів) та нематеріальної (фірмові найменування, ліцензії, торгові марки, ноу-хау та ін.) складових [9, с. 31].
Світовий досвід не визначається в наданні переваг одному із зазначених активів стосовно витрат на їх створення, але в умовах «інтелектуальної революції» він схиляється до значного перевищення частки нематеріальних активів над матеріальними. На відміну від рівня використання нематеріальних активів в західних країнах, українські підприємства мають надзвичайно низький їх відсоток в загальній вартості бізнесу (близько 2-5%), в той же час ринкова вартість додатково врахованих нематеріальних активів на одному й тому ж підприємстві при здійсненні оцінки може складати 15-20% і більше, що відповідно збільшує вартість компанії. Світові тенденції у сфері купівлі продажу бізнесу свідчать про те, що вартість нематеріальних активів в загальній вартості компаній складає від 40 до 50%. Відомі випадки, коли майже вся вартість бізнесу створена нематеріальними активами (наприклад, інтернет ресурси). Саме тому особливий інтерес серед учасників економічних відносин викликають питання використання в діяльності підприємств факторів нематеріального характеру. Причому успіх учасників господарювання визначається використанням не всього «нематеріального масиву», а окремих його складових (інтелектуальний капітал, інтелектуальна власність тощо) [4, с. 21].
Об'єкти інтелектуальної власності (ОІВ), як свідчить світовий досвід, можуть значною мірою підвищувати ринкову вартість компанії. Велика частина ринкової вартості ряду компаній, таких як «WaltDisney», «Microsoft та P&G», міститься в ОIВ, що їм належать. Наявні дані підтверджують, що понад 80% вартості кожної з цих фірм пов'язано з інтелектуальною власністю і нематеріальними активами.
Сьогодні методика і принципи побудови обліку нематеріальних активів є об'єктом пильного вивчення як вітчизняної, так і світової економічної науки та практики, адже категорія «нематеріальні активи» досить швидко, без адаптації до національних особливостей, впроваджена в українську облікову практику на основі врахування міжнародного досвіду. В результаті, незважаючи на наявні дослідження з даної тематики, існування П(С) БО 8 «Нематеріальні активи» можна зробити висновок, що дана категорія є не до кінця вивченою, а методика її обліку не забезпечує ефективного управління такими активами [11, с. 32].
Загалом до проблем обліку та контролю нематеріальних активів в Україні можна віднести наступні:
- відсутність єдиного трактування поняття «нематеріальні активи»;
- неузгодженість важливих положень окремих документів нормативно-правового забезпечення, що визначають методику обліку нематеріальних єдиної обґрунтованої методики оцінки нематеріальних об'єктів;
- проблеми амортизації окремих видів нематеріальних активів, пов'язані з неможливістю визначення строку їх корисного використання;
- відсутність єдиної методики контролю нематеріальних активів.
До того ж, значна кількість об'єктів не може бути віднесена до складу нематеріальних активів за національними П(С) БО через неможливість їх достовірної оцінки
Особливість нематеріальних активів, що складається у відсутності у них фізичних якостей, тому їх важко оцінити.
Це пов'язано з тим, що нематеріальні активи є дуже специфічною категорією, яку досить складно оцінити у зв'язку з тим, що не завжди:
- розробка нематеріального активу закінчується позитивним результатом, внаслідок чого при його створенні досить складно виокремити понесені затрати;
- можливо знайти подібний аналог нематеріального активу для визначення його вартості за ринковим методом;
- можна достовірно визначити вартість майбутніх доходів, які можна одержати від використання цього нематеріального активу.
Більш детально розглянемо проблеми обліку нематеріальних активів, які висвітлювали саме національні дослідники у вигляді табл. 1.3.
Таблиця 1.3. Огляд навчальної літератури та наукових видань з проблемних питань обліку об'єкта досліджень
Національні підприємства мають дуже низький відсоток нематеріальних активів у загальній вартості бізнесу, а зарубіжні компанії високий, що відповідно збільшує їхню загальну вартість. Відомі вкипадки, коли майже вся вартість бізнесу створена нематеріальними активами (наприклад, інтернет - ресурси)
Досить часто внутрішньогосподарські нематеріальні активи взагалі не стають об'єктами фінансового обліку і не відображаються в складі активів. Такі нематеріальні активи, як рівень якості управління, надійність покупців, внутрішньогенерований гудвіл, торговельні таємниці, висока кваліфікація працівників, наукові дослідження та ін., на сьогодні не відображаються в балансі, хоча багато зарубіжних.
В Україні відсутні офіційно затверджені форми первинних документів з обліку неманеріальних активів, що провокує використання типових форм обліку основних засобів, які не тільки морально застарілі, але й не враховують специфіку нематеріальних активів. Проблему можна було б вирішити на рівні підприємства, розробивши та затвердивши внутрішню документацію, проте в більшості випадків практикуючі бухгалтери негативно відносяться до таких нововведень
Підкреслює тривалий термін використання даного активу, а саме більше одного року або операційного циклу, однак в сучасних умовах господарювання використовується значна кількість невідчутних немонетарних активів, що можна віднести до нематеріальних, які має строк корисного використання менше одного року
Вважає, що в системі рахунків облік організаційних витрат доцільно вести на рахунку 127 «Інші нематеріальні активи», а їх частину, яка має рівномірно списуватись, - на субрахунку 133 «Знос нематеріальних активів» у кореспонденції з дебетом рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності»
2. Організація обліку нематеріальних активів на ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія »
2.1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ « Житомир-Агробудіндустрія »
Будівельний комплекс є одним з найбільш важливих секторів економіки, призначений здійснювати оновлення основних фондів, реконструкцію, модернізацію, технічне переозброєння виробництва матеріальних благ. Дослідження теоретичних та практичних аспектів функціонування будівельного комплексу в умовах дестабілізаційних процесів в економіці є особливо актуальним нині. На сьогоднішній стан будівельного комплексу України вплинули наслідки економічної кризи у світі й відповідно кризових тенденцій у будівельному секторі останніх років. Будівельна галузь є залежною від обсягів та темпів інвестиційної діяльності, яка внаслідок кризових тенденцій в країні значно послабилася. Дестабілізаційні тенденції проявились і в промисловості будівельних матеріалів як вагомій складовій будівельного комплексу. Значна частина виробників будівельних матеріалів вимушена була призупинити випуск продукції. Спад виробництва спостерігався фактично за всіма основними видами продукції галузі. Також, негативно на стан будівельного комплексу вплинули недостатній розвиток виробничої бази, неефективне використання мінерально-сировинних ресурсів, значна енергозатратність виробництва будівельних матеріалів, недостатнє використання альтернативних джерел енергії, низький рівень інноваційної діяльності будівельних підприємств та підприємств промисловості будівельних матеріалів. На сьогодні будівельний комплекс України повільними темпами виходить з кризи. Проте для досягнення докризових показників в обсягах будівельних робіт потрібно реалізувати ряд управлінських рішень [34, с. 645]
Отже, помітно, що будівельний комплекс є дуже важливо ланкою у загальному добробуту країни та ефективному розвитку економіки.
Тому я обрала те підприємство, яке безпосередньо пов'язане з будівельним комплексом. Саме ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія» - є одним з найбільших виробників залізобетонних конструкцій на ринку м. Житомира та Житомирської області. Підприємство виготовляє продукцію, бетон, залізобетон, відповідно до сучасних стандартів якості.
23 липня 1993 року створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомир-Агробудіндустрія» з метою одержання прибутку про добровільному об'єднанні майна та участі в підприємницькій діяльності шляхом реорганізації Виробничого об'єднання «Агробудіндустрія» і є правонаступником прав та обов'язків останнього. Повне найменування Товариства українською мовою - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомир-Агробудіндустрія», скорочено українською мовою - ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія».
Місцезнаходження Товариства: м. Житомир, вул. Промислова 10.
Це підприємство є колективною власністю. З дня реєстрації є юридичною особою з правами та обов'язками, передбаченими чинним законодавством, має самостійний баланс, круглі печатки з своєю фірмовою назвою, штампи із зазначенням ідентифікаційного коду, фірмові бланки, знак для товарів та послуг. ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія» у вста
Облік нематеріальних активів курсовая работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Реферат: Brave New World Essay Essay Research Paper
Сочинение Владимир Дубровский Главный Герой
Назовите Несколько Программных Сочинений Зарубежных Композиторов
Реферат: Эволюционно-космическое христианство
Курсовая Работа На Тему Доказування У Кримінальному Процесі
Мини Сочинение Первый Снег 3 Класс
Количество Слов В Сочинении 9.3
Реферат На Тему Источники Тока
Курсовая Работа На Тему Волейбол
Роль Фирмы В Решении Стратегических Задач Курсовая
Темы Для Курсовых Дошкольники
Реферат: Консалтинг: мода или необходимость. Скачать бесплатно и без регистрации
Контрольная Работа 2 Класс Фгос
Темы Дипломных Работ По Пауэрлифтингу
Курсовая работа по теме Опасные и вредные производственные факторы и меры защиты от них по профессии стоматолог
Реферат: История развития профессиональной преступности. Скачать бесплатно и без регистрации
Литература 8 Класс Сочинение Будущее Митрофана
Реферат: Йенские романтики
Напишите Сочинение Рассуждение Раскрывая Смысл Высказывания Выдающегося
Сочинение На Тему Один День В Космосе
Поняття, предмет та значення охорони праці - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда контрольная работа
Техническое оснащение торговой организации и охрана труда - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда презентация
Экспериментальное исследование активации системы свертывания ферментами фибринолиза - Биология и естествознание курсовая работа


Report Page