Маріо

<< назад

Оповідання. Фантазії на вищі теми.

- Доброго дня, назвіться будь ласка - зазвучав звідусіль приємний жіночий голос..

- Ем.. добрий день. Мене чути?

- Так, чую Вас добре.

- А, окей. Ну, мене звати Маріо. Маріо Перший. Йоу. Перший - це круто, правда? Є ще звісно Другий Маріо - він думає, що він кращий. То певно через свій зріст. Вимахало ж таке здоровило. Певно щось компенсує своїм зростом, ну, якщо ви розумієте про, що я ;)

У мене з цим все в порядку - це я Вам кажу... А, до речі - ви мене бачите? Куди мені взагалі дивитися?
- Все гаразд - ми вас бачимо. Можете дивитися куди Вам зручно.
- А, ну ок.
- Розкажіть нам будь ласка про себе, про своє життя, почніть з простого - з того, що ви бачите?
- Що бачу? Типу все підряд?
- Так, все, що бачите.
- Ну цей..., земля тут, трава, квітка - кусючка он там росте. Труби ... тільки то не просто труби, але тссс я вам про це не казав. Що ще... Ну хмарки там всілякі...

Ще гриби бувають, але про гриби то окремо - з ними треба бути обережним, щоб не бути як отой Другий! Ги-ги.
- Зрозуміло, дякую, а як Вам..
- А, стоп. Є ще черепашки. Підступні такі, але я їх чах-чах хоп і все. Я з ними одною лівою.. тааак!
- Зрозуміло, дя..
- Ну і Бос! Звісно бос - це вогонь! Він такий Ха, а я Хоп, він Ух, а я йому тоді ча-ча-ча. І по всьому! Ну а потім один стрибок і в люлю до Киці. Вона у мене така, що ух... Розказати як ми з нею забавляємось? Та нє, тобі того не треба. То, що там ти питала? Вибач, можна на "ти"?
- Так, звісно можна. Як тобі твоє життя? Все подобається?
- Нууу та... Все ніштяк. У мене тут все "схвачено", розумієш. Я тобі більше того скажу - я тому дуріку сам дозволяю мою малу викрадати. Бо буває почне вона нудіти... то черепахова зупка її дістала, то гриби вже не так діють як раніше, то букети кусаються, то мало золота додому приношу... Ну, ти в курсі, як то буває. Сімейне життя, одним словом. Ну то я тоді йду до Драка, ну, боса, тобто, відсипаю йому трохи заниканого золотка і оп - мою красуню тихенько викрали... Тоді я її рятую і от я знову герой! Інколи мені здається, що і їй ця гра теж подобається. Але то теми такі... знаєш.. ми про них не говоримо. В кожного мають бути свої маленькі таємниці.
- Так, розумію. До речі про таємниці - що якщо я скажу тобі, що світ який ти знаєш - не єдиний.
- Тобто? Є ще якийсь таємний рівень? Та нє, мала, не труси мені. Я тут кожну цеглинку знаю, кожен лаз через трубу. Немає більше нічого.
- Я не зовсім про це. Я хочу сказати, що існує цілий світ. Значно складніший ніж твій і якоюсь мірою твій світ - це лише дріб'язкова частинка того, що взагалі існує.
- Пф. Ти щось собі гониш.
- Дивись, Маріо. Чого ми і почали з тобою цю розмову. Ми - це я і мої друзі, колеги. Так от ми вирішили тобі показати наш світ. Тобі цікаво?
- ... ну, припустимо...
- У нас існує одна технологія, ми називаємо її додаткова реальність. За допомогою камери смартфону.... не суть... ми зможемо частково інтегрувати тебе в наш світ. А щоб тобі трішки комфортніше було ми візьмемо з тобою твоїх знайомих - грибів і черепашок. В майбутньому ж, якщо все піде за планом, переведемо сюди і всіх інших мешканців твого світу. Що скажеш?
- ...
- Маріо?
- Угу.
- То ти згоден?
- ... Я тобі скажу чесно - я ніфіга не зрозумів... Але чесно кажучи, блін, я щось тобі не вірю. Цілий світ якась там ще додаткова реальність. Не ясно. Драк - це, бляха, ти мене розводиш? Звідки взагалі іде звук??
- Маріо, заспокійся. Це не Драк. Це.. Хм. Про це складно говорити... Коротше ми з колегами... у нас є певні можливості.. ем.. творити в твоєму світі...
- Що? Ти взагалі сама себе чуєш? Ану вилазь, тварина ляклива, я тобі покажу, хто тут і що створює, а швидше ламає.. Де ти є?
- У тому то і річ, що для тебе я ... всюди.
- Га?
- Так, ну давай по іншому. Як я можу тобі довести що я маю певну владу в твоєму світі. Може ти щось загадаєш?
- Загадати? О, так легко. Зараз я таке загадаю. Офігієш.
- Ти серйозно? Ще одну? Тебе ж і одна до сказу доводить :) З двома буде вдвічі складніше :)

- Ааааа. Як ти, бляха це робиш? Хто ти?

- Давай краще не про хто я, я що я можу тобі запропонувати. Дивись, зараз перед тобою з'являться дві кнопки - червона і зелена. Тільки не лякайся ок?

- ...

- Маріо?

- Та давай вже, бляха.

- Ну гаразд...

- Су...шені черепашата. Що за... Як?

- Так от, згідно нових правил нашої компанії перед серозними апгрейдами, котрі потенційно можуть вплинути на психічний стан персонажів або нанести їм інші травми, перераховані у додатку №4...

- Так, альо! Ти з ким там лялякаєш? Я чую звук, але ніфіга не розумію, про що ти там трендиш. Давай до діла.

- А. Так. Вибач. Одним словом, як що ти даєш згоду на участь в процесі альфа стадії тестування....

- [протяжно свистить крізь пальці]

- ем... якщо тобі цікаво - тисни зелену кнопку, а якшо ні - тоді червону.

- Хм. Дай подумати.... а оце все залишиться? А що Малій сказати де я був?

- За це не переживай. Все залишиться як і раніше, а принцеса - вона нічого і не помітить. У нашому світі час - це дещо інше ніж в твоєму. Тому ти можеш бути тут буквально скільки заманеться, а для неї ти нікуди не зникатимеш.

- Інший час? Не зникатиму? Блін, голова кипить.

- Так, я чудово розумію. Знаєш, мені здається краще один раз побачити ніж вічно думати над тим хто в бетонні кубики раз за разом гриби і інші штучки замуровує.

- Звідки ти... Як? Ти що взагалі все про мене знаєш? Ти підглядала за мною, ану кажи!

- Пробач. Я не мала цього говорити... але якщо вже на те пішло - так. Я знаю про тебе все. Ну, тобто, взагалі все... Кожен твій крок, кожну твою думку... навіть ті, котрі ти сам ще не встиг подумати.... Ба навіть більше - я водночас маю можливість бачити твоє минуле, теперішнє і майбутнє... Пробач.

- ...

- Маріо?

- ...

- Ну пробач, я не хотіла. Я тут не так давно працюю, от і проговорилася. Вибач.

- Замовкни... А як же Драк. А Мала.. а ті діставучі черепашки, щоб їм неладно було... Навіщо ти так зі мною? Блін. Жив же собі нормально.

- Ох...

- Та ти розумієш, що яким би не був твій хвалений світ я вже не зможу ніколи нормально жити. Ніколи. Розумієш?

- Доброго дня, Маріо - зазвучав звідусіль інший голос, - просимо вибачити нашу колегу. Зараз ми усе виправимо.

3

2

1

...

- Доброго дня, назвіться будь ласка.

- Ем.. добрий день. Мене чути?

…