Квітковий годинник Карла Ліннея - Биология и естествознание реферат

Главная

Биология и естествознание
Квітковий годинник Карла Ліннея

Розкриття змісту наукової роботи шведського природознавця і зоолога Карла Ліннея "Система природи". Наукова класифікація рослин та тварин за К. Ліннею. Добові ритми рослин та сезонний рух їх соків як основна ідея створення "квіткового годинника" вченого.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Виноградівська ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ ст. №4
тема КВІТКОВИЙ ГОДИННИК КАРЛА ЛІННЕЯ
добовий ритм рослина квітковий годинник
Шведський природознавець -- ботанік, зоолог і лікар -- Карл Лінней -- видатний учений XVIIIстоліття. У 1735 році у віці 28 років він став доктором медицини. І в тому ж році опублікував свою основну працю під назвою «Система природи», що уславила його ім'я. Ця праця за життя Ліннея витримала 12 видань! І щоразу автор доопрацьовував її, уточнював, доповнював.
У своїй «Системі природи» Карл Лінней вперше запропонував наукову класифікацію відомих тоді рослин і тварин. Свого часу славетний учений Стародавньої Греції Аристотель описав 454 види тварин. Відтоді минуло два тисячоліття. Вчені виявили і вивчили велику кількість нових видів тварин. Карл Лінней описав 4200 видів тварин і розділив їх на шість класів: ссавці, птахи, амфібії, риби, черви і комахи. Рослини він розділив на 24 класи.
Класифікація рослин і тварин, яку запропонував Лінней, далеко не бездоганна. Так, рослини він згрупував за зовнішніми ознаками квіток, а не за справжнім спорідненням між близькими видами. Не зовсім вдалою була і класифікація тварин. До класу амфібій, наприклад, Лінней включив не лише земноводних, а й плазунів. А до класу червів зарахував усіх відомих на той час безхребетних тварин, за винятком комах. Але не треба забувати, що Карл Лінней жив і працював у середині XVIIIстоліття (він помер 1778 року), коли природничі науки були ще в зародковому стані. Отже, на ті часи його систематика тварин і рослин була великим кроком вперед і сприяла подальшому розвитку біологічних наук.
Особливу пристрасть Карл Лінней мав до рослин. Багато часу він присвятив вивченню рослин різних країн і континентів, зібраних в ряді відомих європейських колекцій-гербаріїв. Сам він особисто вивчив і описав близько 1500 видів рослин.
Лінней не лише вивчав будову рослин, він цікавився також питаннями їхньої фізіології -- ростом, цвітінням, плодоносінням. При цьому він помітив, що в деяких рослин квітки розкриваються вранці, в інших -- вдень, у третіх -- надвечір, а у четвертих -- вночі. І закриваються вони також в певній послідовності, кожна у свій час. Це навело вченого на думку зробити квітковий годинник -- «годинник флор».
Спершу Лінней ретельно спостерігав за рослинами і записував, о котрій годині розкриваються чи закриваються їхні квіти. Він склав список приблизно 50 рослин, які вказували йому години дня. Затим він зібрав ці рослини і висадив їх у себе в саду на спеціальну клумбу, розташувавши їх так, щоб, глянувши, можна було б з достатньою точністю визначити час. А квітки й справді поводилися, як годинник. Так, у козельця квіти розкривалися о 3--4-й годині ранку, а закривалися о 9--10-й годині ранку, у цикорію відповідно о 4--5-й і 10-й, у нечуйвітру зонтичного о 6-й ранку і о 5-й дня, в осоту городнього о 6--7-й і 12-й, у безсмертника--о 7--8-й годині ранку і о 2-й дня, у маїсу -- о 5-й і о 7-й вечора, у білої лілії -- о 5-й і о 8-й вечора.
Квітковий годинник Карла Ліннея -- не універсальний посібник для людей усіх країн світу, оскільки життя скрізь проходить за місцевим часом, в різних районах Землі біологічні процеси у рослин і тварин виявляються по-різному. Перевірка і порівняльні спостереження показали, що годинник Ліннея придатний в основному для районів, розташованих на рівні 60 градусів північної широти. Інакше кажучи, квіткові годинники в різних широтах «ходять» по-різному. В Московській області, наприклад, квітки осоту городнього розкриваються пізніше -- о 1--2-й годині дня. Квітки цикорію розкриваються о 6--7-й годині ранку, а закриваються о 3--4-й годині дня.
Як же пояснити здатність квіток рослин до розкривання й закривання о певній порі? Періодичність цих рухів, добової ритміки передусім пов'язана з впливом сонячних променів. Саме схід і захід сонця визначають характер життя і діяльності чи функціонування всіх живих істот -- тварин, рослин і людей. У процесі еволюційного розвитку в них розвинулася здатність орієнтуватися в часі і поринати в сон або прокидатися. Інакше кажучи, в них з'явився так званий внутрішні біологічний годинник, який регулює їхню добову активність. Певний вплив на добові ритми справляють також вологість і температура повітря.
У середній смузі рослини розкривають свої квіти в такі години: о 5-й ранку -- шипшина, цикорій; о 6-й -- кульбаба, польова гвоздика, білий повій, рудуватий лілійник і о 7-й -- дзвоники, картопля, нечуйвітер зонтичний. В цей час із водяних глибин ставків та озер випливають на поверхню великі зелені пуп'янки білого латаття і під ласкавими променями сонця розгортаються у білосніжні квітки.
О 8-й годині ранку розкривають свої квітки нагідки і чорнобривці; о 9-й -- рожеві квітки смілки, о 10-й---мати-й-мачуха, квасениця. Пізніше за інші, близько 11-ої години ранку, розкриває свої квітки шпергель -- дрібний бур'ян, що акуратно вказує на час від весни до осені.
Квітучі рослини, як правило, люблять тепло і сонце. Тому так яскраво міняться їхні квітки у вранішню пору і вдень. А деякі рослини не терплять спеки і яскравогосонця і поспішають позакривати свої квіти. До таких належить козелець. Вранці він прокидається одним з перших і розкриває свої пелюстки ще до схід сонця, на світанку, але вже о 9--10-й годині ранку закриває їх. Приблизно так само поводиться і льон. Опівдні закриває свої пелюстки осот польовий.
О 14--15-й годині закриваються квітки картоплі, кульбаб, любочок списолистяних, а о 15--16-й годині «засинає» шпергель. Близько 16--17-ї години згортають, оранжеві пелюстки нагідки. О 17--18-й годині закриваються квітки мати-й-мачухи, жовтцю, квасениці. О сьомій годині вечора біле латаття стуляє зелені чашолистки, закриває квітку і поринає у воду. О 20-й годині, відчуваючи прохолоду, закривають квітки лілійник та шипшина.
Під вечір освітленість спадає, температура повітря знижується -- і теплолюбні рослини закривають свої квітки. У зв'язку з цим припиняють польоти і денні комахи, а відтак улаштовуються на ночівлю і птахи, що живляться ними. Але на цьому ланцюг взаємозв'язків у природі не обривається. Після 8-ї години вечора розкриваються білі квітки запашного тютюну, їх добре видно в темряві, вони різко пахтять і цим приваблюють нічних метеликів-запильників. У цей же час розкриваються пуп'янки енотери, її яскраві жовті квітки мають різкий запах, живуть вони лише одну ніч, а потім в'януть. Після 9-ї години вечора розкриваються квітки горицвіту.
Біологічний годинник рослин на Україні має власний «хід», пов'язаний з місцевим часом, географічним положенням і кліматичними умовами. Було б дуже добре, якби школярі й учителі-біологи в різних областях України самі провели спостереження за добовим ритмом квіток рослин і уклали свій «годинник флор», як це колись зробив Карл Лінней.
Про те, що у тварин і рослин спостерігається періодичне, повторення життєвих процесів, їх циклічність, знали вже стародавні вчені, зокрема Гіппократ і Аристотель. Вивчення цих явищ у наступні століття і особливо в останні десятиліття й роки привело до виникнення вчення про біологічні ритми і годинники.
Періодичне повторення підвищеної активності й спокою -- закономірність для всіх живих організмів, його дотримуються і рослини, і тварини, і людина. Власне, це було помічено передусім і найкраще саме в людей. Зміна сну й неспання, добові коливання температури тіла, пульсу, споживання кисню, виділення вуглекислоти, тощовідбувається в організмі людини буквально по годинах. Причому найбільші з цих показників відзначено близько 16--18-ї години, а найменші -- близько 5--7-ї години ранку. Температура тіла здорових людей буває максимальною о 6-й годині вечора, а мінімальною -- о 4-й годині ранку. Приблизно так змінюється і кров'яний тиск.
Фізіологи й лікарі виявили добову ритміку в діяльності печінки, шлунка, кишечника, органів виділення, залоз внутрішньої секреції, в обміні речовин і навіть у біохімічному складі крові. Вивчення електричної активності мозку в людей показало, що навіть коли людина спить, активність ритмічно змінюється кожні 90 хвилин. В цілому, як стверджують фахівці з біоритмології, у людей вже виявлено близько 100 змін у роботі різних органів і систем організму, що періодично змінюються упродовж доби.
Виникнення біологічних ритмів у живих організмів відбувалося в процесі їхнього еволюційного розвитку і пов'язано з впливом діяльності Сонця та інших зовнішніх факторів. Зміна пір року, зміна дня і ночі, як і найважливіші фактори зовнішнього впливу, призвели до того, що у тварин і рослин розвинулися пристосувальні реакції, які повторюються з певною, навіть строгою закономірністю. Так виникли і закріпилися різноманітні біологічні ритми. Причому вони бувають не лише добовими, я й багатоденними, місячними, річними. В більшості випадків вони спадкові -- передаються з покоління в покоління, але є й такі періодичні явища в житті тварин і рослин, які виявляються під впливом умов зовнішнього середовища.
Загальновідомі такі періодичні явища в житті рослин, як весняний рух соків, розпукування листків, цвітіння і плодоносіння, осіннє скидання листя та багато інших. В основному це пов'язано з впливом сонячної енергії. Різні рослини здатні «підладжуватися» під тривалість дня, і залежно від цього деякі з них цвітуть навесні, а інші влітку або навіть восени. І добові ритми у рослин, як ми, вже говорили, пов'язані з Сонцем і освітленістю Землі.
Дослідження значення та естетичної цінності декоративних рослин в штучному озелененні міста. Агротехніка та методика створення квітників. Класифікація рослин за температурними показниками. Таксономічний склад клумбових фітоценозів Дзержинського району. курсовая работа [769,0 K], добавлен 01.03.2016
Загальна характеристика відділу Квіткових: біологічні особливості; екологія та поширення. Структурні типи рослин відділу Покритонасінних. Еколого-біологічні особливості квіток. Практичне значення квіткових. Будова дводольних та однодольних рослин. курсовая работа [1,2 M], добавлен 02.04.2010
Екологічні групи рослин за вимогами до води, світла, ґрунту та способом живлення. Структура і компоненти рослинної та тваринної клітини. Будова, види, основні функції їх тканин. Системи органів тварин і рослин. Типи їх розмноження. Засоби охорони природи. курсовая работа [860,8 K], добавлен 28.12.2014
Шляхи розповсюдження вірусів рослин в природі та роль факторів навколишнього середовища. Кількісна характеристика вірусів рослин. Віруси, що ушкоджують широке коло рослин, боротьба із вірусними хворобами рослин. Дія бактеріальних препаратів і біогумату. курсовая работа [584,5 K], добавлен 21.09.2010
Технології одержання рекомбінантних молекул ДНК і клонування (розмноження) генів. Створення гербіцидостійких рослин. Ауткросінг як спонтанна міграція трансгена на інші види, підвиди або сорти. Недоліки використання гербіцид-стійких трансгенних рослин. реферат [17,5 K], добавлен 27.02.2013
Загальна характеристика та класифікаційні групи отруйних рослин. Адаптований перелік родів і лікарських видів, що найчастіше відносять до отруйних. Токсикологічна класифікація отруйних рослин та механізми токсичного захисту. Запобіжні заходи при отруєнні. курсовая работа [1006,9 K], добавлен 22.01.2015
Умови вирощування та опис квіткових рослин: дельфініума, гвоздики садової, петунії. Характерні хвороби для даних квіткових рослин (борошниста роса, бактеріальна гниль, плямистісь). Заходи захисту рослин від дельфініумової мухи, трипсу, слимаків. реферат [39,8 K], добавлен 24.02.2011
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Квітковий годинник Карла Ліннея реферат. Биология и естествознание.
Контрольная Работа Вариант 1 Дроби
Педагогические Рефераты
Сочинение Человека Андрей Соколов
Дипломная работа по теме Особливості формування навичок кольоротворення на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах
Контрольная работа: Изучение конъюнктуры мирового рынка зерновых культур. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Моделирование бизнеса средства и методы
Реферат: Петровские реформы 3
Эссе На Тему Мама Самый Близкий Человек
Реферат: Электрошоковые устройства
Курсовая работа по теме Статистический анализ инновационных процессов в России
Реферат: Переферійні пристрої пк 2
Реферат по теме Особенности лечения туберкулеза у детей и подростков
Медный Всадник Сочинение 10
Товарооборот Дипломная Работа
Курсовая Работа На Тему Национальная Инновационная Система
Сочинение На Тему Фамусовское Общество И Чацкий
Реферат: 1946-й
Курсовая Работа На Тему Системный Подход К Управлению Организацией
Реферат: Сражение на реке Кацбах
Современное Образование Эссе
Разработка мероприятий по улучшению условий труда на рабочем месте термиста - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда курсовая работа
Адаптация в условиях высокогорья - Биология и естествознание курсовая работа
Середовище проживання людини. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі. Надання першої долікарської допомоги - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда курс лекций