Середовище проживання людини. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі. Надання першої долікарської допомоги - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда курс лекций

Главная

Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Середовище проживання людини. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі. Надання першої долікарської допомоги

Навколишнє середовище: біосфера, біологічний кругообіг, біогеоценоз, тропосфера, стратосфера. Основні причини травматизму. Психологічні чинники небезпеки. Стан повітря України. Аварії з викидом радіоактивних речовин. Надзвичайні ситуації мирного часу.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ КОЛЕДЖ
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
1. Термін "безпека життєдіяльності" складається з двох термінів "безпека" та "життєдіяльність".
Життєдіяльність - це властивість людини не просто діяти у життєвому середовищі, а процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства загалом в єдності їхніх життєвих потреб і можливостей. Тобто під життєдіяльністю людини розуміють сукупність життєвих функцій, вияви її фізичних та духовних сил.
ДСТУ 2293 - 99 визначено термін "безпека" як стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.
Таким чином, безпека життєдіяльності - наука про збереження здоров'я і безпеку людини в навколишньому середовищі, що забезпечує виявлення та ідентифікацію небезпечних і шкідливих факторів, розробку методів та засобів захисту людини шляхом зниження впливу цих факторів до допустимих значень, розробку заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часів.
Людина може бути в безпеці тільки в такому стані життєвого середовища, коли виключене діяння на людину небезпечних і шкідливих факторів.
Небезпечний фактор - це фактор життєвого середовища, дія якого за певних умов веде до травми чи до іншого життєвого різкого погіршення стану здоров'я.
Під травмою розуміють порушення анатомічної цілісності тканини чи функціональних процесів, що протікають в організмі.
З ненавмисною дією небезпечного фактора пов'язують поняття "нещасний випадок". До нещасних випадків відносять: травми, гострі захворювання та отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом та блискавкою, укуси отруйних змій і комах. Сукупність нещасних випадків називається травматизмом.
Шкідливий фактор - це фактор життєвого середовища, дія якого на людину за певних умов веде до захворювань або зниження працездатності, тобто негативно впливає на стан здоров'я людини.
До гострих захворювань відносять такі, що виникають в результаті короткочасної дії (в умовах виробництва - не більше однієї робочої зміни) високих концентрацій хімічних речовин або небезпечних рівнів фізичних та біологічних факторів.
Захворювання, які виникають під впливом тривалої дії факторів прийнято відносити до хронічних.
У тому разі, коли захворювання виникло під впливом шкідливих факторів в виробничих умовах, його називають професійним.
2. При розгляданні безпеки життєдіяльності як дисципліни необхідно визначити предмет, основні завдання та мету вивчення.
БЖД вивчає небезпеки, закономірності їх проявлення, способи попередження та захисту від них.
Ідентифікувати потенційні небезпеки, тобто розпізнавати їх вид, визначати просторові та часові координати величину та ймовірність їх прояву;
Визначити небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами цих небезпек;
Прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини, а вражаючих факторів на безпеку системи "Людина - життєве середовище";
Використовувати нормативно-правову базу захисту особистості та навколишнього середовища, прав особи на працю, медичне забезпечення, захист у надзвичайних ситуаціях тощо;
Розробити заходи та застосувати засоби захисту від дії небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;
Запобігати виникненню надзвичайних ситуацій, а в разі їх виникнення прийняти адекватні рішення та виконувати дії спрямовані на їх ліквідацію;
Використовувати у своїй практичній діяльності громадсько-політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, медико-профілактичні та освітньо-виховні заходи спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини в сучасному навколишньому середовищі;
Планувати заходи щодо створення здорових і безпечних умов життя та діяльності у системі "людина-життєве середовище".
Забезпечити відповідні сучасним вимогам знання студентів про загальні закономірності виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій,
Забезпечити знання про можливий вплив небезпек та надзвичайних ситуацій на життя і здоров'я людини.
Сформувати необхідні в майбутній практичній діяльності уміння і навички для їх запобігання виникнення небезпек і надзвичайних ситуацій
Сформувати уміння у навички захисту людей і навколишнього середовища, ліквідації небезпек і надзвичайних ситуацій.
Кінцевою метою вивчення БЖД є забезпечення оптимальних умов життя для кожної людини окремо і суспільства в цілому.
Тем а 2 : Середовище проживання людини
травматизм надзвичайний ситуація аварія
1. Навколишнє середовище - це сукупність природних, природно-антропогенних і соціальних факторів, які чинять безпосередній вплив на рівень життя населення і економічні показники функціонування народного господарства, на кожну людину окремо.
Природне середовище - це постійна взаємодія і взаємопроникнення чотирьох оболонок землі, а саме:
Атмосфера - зовнішня газова оболонка землі, товщиною приблизно 3000 км; її склад: азот - 78%, кисень - 21 %, вуглекислий газ, озон, водяна пара, інертні та інші гази і домішки - 1%
Літосфера - зовнішня тверда оболонка землі, що включає земну кору з частиною верхньої мантії Землі. Земна кора має товщину близько 80 км, складається на 99,5% з кисню, кремнію, водню, алюмінію, залаза, магнію, натрію, кальцію, а інші елементи - 0,5%.
Гідросфера - водяна сфера планети, сукупність океанів, морів, вод континентів, льодових покровів, що складає 16 млрд. м3 води і становить 0,25% маси планети.
Біосфера - сфера існування живих організмів, включає частину атмосфери, літосфери та гідросфери. Верхня межа біосфери сягає 85 км, нижня 2 км в літосфері, та до 11 км в гідросфері.
Ноосфера - сфера розуму, буквально "мисляча оболонка" - фаза розвитку біосфери, у ході якої розумна діяльність людства стає головним визначальним фактором її функціонування.
Навколишнє, виробниче і побутове середовище - це середовище проживання людини, яке включає:
1. Природньо-екологічне середовище температура повітря і води, вологість, атмосферний тиск, сила і швидкість вітру, освітлення, хімічний склад повітря і води, радіаційний фон.
2. Екологія і практика адаптація людини до навколишнього середовища (температура повітря +50 С, нестача води, пустелі, гірські райони, забрудненні території і т. д.)
3. Посилення негативного впливу людини на природу і екологію, відходи промисловості і людства: енергетика (АЕС), транспорт, сільське господарство, космічні розробки, добування енергоресурсів і т.д.
4. Охорона навколишнього середовища: законодавчі акти, екологічні служби (поліції), міжнародні угоди, громадські "зелені" організації (GREEN РЕАСЕ) і т.д.
5. Побутові умови проживання людини (погіршуються в теперішній час).
Взаємодія людини з природним середовищем поділяється на наступні періоди:
Перший період від 2 млн, років до 8-4 тис, років тому. Характеризується накопиченням знань про природу, пристосуванням до неї.
Другий період - рабовласницький лад і феодалізм. Період активного використання людиною природних ресурсів.
Третій період (18ст.- перша половина 20ст.) - період активного розвитку локальних і регіональних екологічних криз, протистояння людини і природи.
Четвертий період (останнє 40-50 років) - розвиток глобальної кризи, парниковий ефект, озонові дари, кислотні дощі, забруднення усіх сфер.
2. Розвиток науково-технічного прогресу, поява нових складних машин, посилення впливу людини на середовище через машини призвело до появи системи "людина-машина-середовище" і пов'язаних з цією системою небезпечних для людини факторів. Включає в себе побутове та виробниче середовище.
Виробниче середовище - це середовище, в якому людина здійснює свою трудову діяльність (містить комплекс підприємств, організацій, установ, транспортних засобів, комунікацій тощо)
Побутове середовище - це середовище проживання людини, що містить сукупність житлових будівель, споруд спортивного і культурного призначення, комунально-побутових організацій і установ.
Інформаційні та обчислювальні прилади
Приведемо узагальнену модель системи "людина-життєве середовище" та її складові елементи:
Людина - основний елемент даної системи, в якій під терміном "людина" розуміється не лише одна істота, індивід, а й група людей, колектив, мешканці населеного пункту, регіону, країни, суспільство, людство загалом.
Життєве середовище - другий елемент цієї системи, є частиною Всесвіту, де перебуває або може перебувати в даний час людина і функціонують системи її життєзабезпечення. Складається з трьох компонентів: природного, соціального (соціально-політичного) і техногенного середовищ.
1. На здоров'я людини, і її життєдіяльність великий вплив мають небезпеки.
Небезпека - це стан оточуючих умов, за якими на людину діють з певним ступенем імовірності небезпечні та шкідливі фактори.
Небезпечний фактор - це фактор життєвого середовища, дія якого за певних умов веде до травм чи до іншого різкого погіршення стану здоров'я.
Шкідливий фактор - це фактор життєвого середовища, дія якого на людину за певних умов веде до захворювання або зниження працездатності, тобто негативно впливає на стан здоров'я.
Небезпечна ситуація - це стан умов за якими є велика імовірність виникнення небажаних наслідків.
Простір, в якому постійно діють або періодично виникають небезпечні та шкідливі виробничі фактори називають небезпечною зоною. Небезпечна зона може бути локальною і розгорнутою.
Умови, за якими створюється можливість впливу на людину шкідливих і небезпечних факторів визначають небезпечну ситуацію (небезпечний момент).
Людські дії, що криють у собі загрозу небезпеки
Ідентифікація небезпек - знаходження типу небезпеки та встановлення її характеристик, необхідних для розробки заходів щодо її усунення чи ліквідації наслідків.
Квантифікація небезпек - введення кількісних характеристик для оцінки ступеня (рівня) небезпеки. Найпоширенішою кількісною оцінкою небезпеки є ступінь ризику.
Ризик - це відношення числа тих чи інших фактичних проявів небезпеки до їх можливого теоретичного числа за певний період часу.
Номенклатура небезпек - це перелік назв, термінів, систематизованих за певними ознаками. В номенклатуру небезпек для людини включають весь вплив зовнішнього світу на живі об'єкти, вона налічує понад 150 найменувань і не вважається повною. Наводимо деякі найменування з неї:
Небезпеки класифікують за такими ознаками:
За походженням: природні, техногенні, антропогенні, екологічні, змішані. Згідно офіційних стандартів: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні.
За часом дії негативних наслідків: імпульсні і кумулятивні
За локалізацією: пов'язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, космосом
За наслідками: втома, захворювання, травми, аварії, пожежі, смертельні випадки
За збитками, які можуть бути соціальними, технічними, екологічними тощо
За сферою прояву: побутові, спортивні, дорожньо-транспортні, виробничі, військові тощо
За характером дії на людину: активні і пасивні
Дещо інша класифікація небезпек наведена на схемі:
2. Існуюча класифікація небезпечних та шкідливих факторів розроблена для виробничих умов, але вона повністю прийнятна для будь-якої сфери життєдіяльності людини.
Згідно з цією класифікацією небезпечні та шкідливі фактори за природою дії поділяються на 4 групи: фізичні; хімічні; біологічні; психофізіологічні.
Підвищена запиленість та загазованість повітря.
Підвищений або понижений атмосферний тиск.
Підвищений рівень статичної електрики та ін.
Хімічні елементи, речовини та сполуки, які перебувають у різних агрегатних станах.
Які різними шляхами проникають в організм.
Через шкірні покриви та слизові оболонки.
Які за характером дії виділяють такі речовини:
Такі, що впливають на репродуктивну функцію.
Вплив хвороботворних мікроорганізмів (бактерії, віруси, грибки, тощо).
Фізичні перевантаження (статичні, динамічні)
Нервово-психічні перевантаження (емоції, монотонність праці, перенапруження).
Перелічені фактори характеризуються потенціалом, якістю, часом існування або дії на організм людини, розмірами зони дії.
Потенціал - вираз кількісної сторони фактора (рівень шуму; загазованість повітря; сила струму, тощо).
Якість фактора виражає його специфічні особливості, які впливають на організм (дисперсність пилу, рід випромінювання, частотний склад шуму, тощо).
Тема 4 : В ражаюча дія ядерної зброї
1. Ядерною називається зброя енергія для уражальної дії якої виділяється при ядерних реакціях поділу або синтезу.
Засобами доставки ядерних і термоядерних боєприпасів є: головні частини ракет, авіаційні ядерні бомби, артилерійські снаряди. Вона призначена для масового ураження людей, знищення або руйнування адміністративних і промислових центрів, різних об'єктів, споруд, техніки.
Ядерну зброю характеризують такі властивості:
Раптовість та значний радіус ураження;
Масовість та комбінований характер ураження людей і техніки;
Тяжкий морально - психологічний вплив на людей.
Розпізнають такі види ядерних вибухів: наземний, підземний, повітряний, висотний.
Уражальна дія ядерного вибуху залежить від потужності боєприпасу, виду вибуху, типу ядерного заряду.
2. Уражальні чинники ядерного вибуху - ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація.
Ударна хвиля - це поширення стиснутого повітря в усі боки від центру вибуху з надзвуковою швидкістю. Уражальна дія ударної хвилі характеризується величиною надлишкового тиску.
Надлишковий тиск - це різниця між максимальним тиском у фронті ударної хвилі і нормальним атмосферним тиском.
Основними засобами порятунку від уражальної ударної хвилі є укриття людей у захисних спорудах, використання природних укриттів.
Світлове випромінювання - це потік променевої енергії, що включає фіолетові видимі та інфрачервоні промені. Джерелом світлового випромінювання є місце вибуху світлова область (вогняна куля) . Тривалість випромінювання - 10-12 секунд.
Основна характеристика світлового випромінювання, яка визначає ураження людей, - світловий імпульс. Під його дією у людини виникає опік відкритих та закритих ділянок шкіри, а також ураження очей. Опік виникає від прямих дій світлового випромінювання та внаслідок пожеж і дій гарячого повітря в ударній хвилі.
Під впливом світлового випромінювання горючі речовини можуть займатися, а негорючі - деформуватися, втрачати міцність та плавитись. Дія світлового імпульсу зменшується із збільшенням відстані від центру вибуху і стану атмосфери. Дощ, сніг, туман, дим поглинають світлове випромінювання та зменшують його потужність і вражаючої сили в декілька разів.
Надійним захистом від світлового випромінювання є будь-яка непрозора перепона на шляху поширення світлових променів.
Проникаюча радіація - це потік у- випромінювання і нейтронів, що випускається із зони і хмари ядерного вибуху. Час проникаючої радіації 15-20 секунд, після чого хмара піднімається на висоту 2-3 км, де гама-нейтронне випромінювання поглинається товщею повітря і практично не досягає землі.
Доза випромінювання - це кількість енергії іонізуючих випромінювань поглинутих одиницею маси. Розрізняють експозиційну, поглинуту, та еквівалентну дозу випромінювання.
Експозиційна доза - доза випромінювання у повітрі.
Впливу радіоактивного зараження може зазнати не тільки район, що прилягає до місця вибуху, а й місцевість віддалена на десятки і сотні кілометрів. При цьому на великих площах протягом тривалого часу існує зараження, що становить загрозу для людей і тварин. На радіоактивне забрудненій місцевості джерелом радіоактивного забруднення є: продукти поділу ядерної речовини; радіоактивність, що виникає у грунті та інших матеріалах; нерозділена частина ядерного заряду.
Під час вибуху ядерного боєприпасу радіоактивні продукти піднімаються разом із хмарою вибуху, зміщуються з частинками грунту, під дією високих вітрів перемішуються на великі відстані, випадають, заражуючи місцевість і утворюють так званий слід радіоактивної хмари. Слід радіоактивної хмари має форму еліпса і умовно поділяється на чотири зони:
Г - надзвичайно небезпечного зараження.
Табл. 1 - Радіоактивність на кордонах зон зараження
Електромагнітний імпульс (ЕМТ) - це потужне електромагнітне поле, що виникає під час ядерного вибуху і існує короткий час. Уражальна дія ЕМІ обумовлена виникненням електричних напруг і струмів великої величини у дротах і кабелях повітряних ліній зв'язку.
Ураження людей визначається в основному іонізуючими діями проникаючої радіації. Проходячи крізь біологічну тканину людини, потік нейтронів та гама-квантів порушує атоми та молекули, які входять до складу живих клітин, у результаті чого порушується нормальний обмін речовин, змінюється склад та характер життєдіяльності клітин, окремих органів та системи організму в цілому, що призводить до виникнення специфічного захворювання - променевої хвороби, яка супроводжується ослабленням організму, розладом шлункового тракту, змінами складу крові, випадання волосся, зменшення стійкості до різних хвороб.
Проникаюча радіація значно послаблюється, проходячи через різні матеріали. Тому надійним захистом від її дії є захисні споруди, а також засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри, протирадіаційні медичні препарати.
Уламки поділу, що випадають з хмари вибуху, це суміш близько 80-ти ізотопів 35-х хімічних елементів середньої частини періодичної системи Д.І. Менделєєва. Ці елементи нестабільні і перетворюються в інші при бета-розпаді з викиданням гама-квантів. Під час вибуху ядерного боєприпасу радіоактивні продукти піднімаються вгору з хмарою вибуху, перемішуються із землею і під дією вітрів переносяться на великі відстані. При переміщені хмари всі ці частки випадають на місцевість.
Потужність дози випромінювання на місцевості залежить від виду та потужності ядерного вибуху і характеру рельєфу місцевості. Місцевість вважається зараженою, якщо потужність дози радіації становить 0,5 рад/год. і більше.
Захист людей від променевих уражень на зараженій території полягає в тому, щоб опромінення не перевищувало доступних доз. Допустимо сумарною дозою опромінення протягом чотирьох діб у воєнний час є 50 рентгенів. На мирний час для населення у разі аварії на АЕС з викидом радіоактивних речовин встановлена доза опромінення 10 рентгенів.
Тема 5 : Джерела забру днення навколишнього середовища
Біосфера - сфера існування живих організмів, включає частину атмосфери, літосфери та гідросфери. Верхня межа біосфери сягає 85 км, нижня 2 км в літосфері, та до 11 км в гідросфері.
Атмосфера складається з таких умовних шарів:
Тропосфера - щільний шар повітря, її висота 10-12км середньої широти, 7-10 км - на полюсах, 16-18 км над екватором. Тут 80% всієї вологості, нестійкість температури, високий тиск. Єдиний шар атмосфери, в якому існує життя.
Біологічний кругообіг - це основа динамічної рівноваги речовин і перетворення енергії. До них відносяться кругообіг води, кисню, вуглеводу, азоту, мінеральних речовин.
Біогеоценоз - це однорідні за топографічними, мікрокліматичними, гідрологічними і біотичними умовами ділянки біосфери.
Складається з таких взаємозв'язаних і взаємозалежних один від одного компонентів:
2. Джерела забруднення, небезпечні і шкідливі фактори навколишнього середовища.
Забруднення - це поява фізичних, хімічних і біологічних компонентів, або перевищення звичайного середнього багаторічного рівня цих компонентів в атмосфері, води, ґрунти, які не характерні для них.
ТЕС, ТЕЦ, котельні, бітумні заводи;
нафтодобувна, нафтопереробна промисловість;
промисловість будівельних матеріалів;
в с/г: тваринницькі ферми і птахоферми.
скид у водойми брудних вод від промисловості і с/г;
стічні води - води після використання їх людиною;
побутові стічні води - туалети, кухні, душеві;
підземні води забруднюються промисловими і комунальними об'єктами:
арідезація ґрунту - зменшення вологи в ґрунті;
технічна ерозія - транспорт., шахти і. т. д.
засолення ґрунту - через ґрунтові води з концентр, солі.
3. Джерела енергетичного забруднення.
а) Теплоенергетика - спалюється вугілля, особливо не сортове (великі викиди в повітря сажі, диму);
б) Гідроенергетика - виробка енергії не несе шкоди, але затоплення великої площі родючої землі - Дніпровська ГЕС - до 500 тис. га.
в) Атомна і термоядерна енергетика. 70 країн світу мають АЕС, виробляють на них більше 20% ел. енергії. Дуже небезпечні аварії на АЕС.
г) Сонячні, вітрові, морські течії - великої біди екології не дають, але і використовують тільки там, де це можливо;
д) Магнітне поле землі - утримує електрони і протони, які створюють кругом землі радіаційний пояс;
1) вплив на нервову і ендокринну систему, порушується процес збудження і гальмування кори головного мозку і порушення умовних рефлексів.
2) вплив на репродуктивну функцію: ураження статевих органів, мертво народження, або народження із суттєвими відхиленнями від норми;
3) вплив на серцево-судину систему. Підвищення або пониження частоти пульсу. Зміна тиску приводить до суттєвих захворювань;
4) Вплив на морфологічний склад крові. Знижується кількість лейкоцитів. Білокрів'я.
5) Вплив на обмін речовин. Перерозподіляються життєво-важливі мікроелементи (мідь, цинк, залізо) і зміна їх кількості в окремих організмах і тканинах, особливо печінка, селезінка, кровообіг.
4. Екологічна криза - це часткова або повна зміна повітря, води, ґрунту і всієї біосфери землі. (порушення зв'язку між природним середовищем і людським суспільством з явним погіршенням).
В широкому сенсі слова екологічна криза - фаза розвитку біосфери, котра характеризується якісним оновленням живої речовини (вимиранням одних видів та виникненням інших).
Людська цивілізація пережила ряд криз в передісторії та історії:
Основними причинами руйнування біосфери та екологічної кризи є:
- підвищене використання енергії, промислової продукції та використання транспортних засобів;
- інтенсифікація сільськогосподарського виробництва;
- екологічно нераціональне господарювання;
- аварії, катастрофи, військові навчання, випробування, війни.
Тема 6 : Побутовий і виробничий травматизм
Найбільш поширеними видами побутового травматизму є:
1. Квартирний травматизм (газ, електроустаткування, гаряча вода і так далі);
3. Екологічний травматизм (АЕС, забруднення повітря, води);
4. Травматизм від стихійних лих (ожеледь, бурі, смерчі);
При побутовому травматизмі відповідальність несе сама людина, або хто заподіяв її шкоди. Виробництво несе відповідальність за травматизм який стався на виробництві.
Абсолютної небезпеки не існує і ніколи не може бути створено, на протязі життя людину супроводжує дія численних небезпечних факторів як природного, так і техногенного походження на виробництві, в побуті.
Якщо звернутися до конкретних цифр, рівень травматизму в світовій промисловості дуже високий і набагато перевищує людські втрати в численних військових конфліктах, що точаться в різних точках земної кулі. Згідно із статистикою Міжнародної організації праці, щорічно в світі реєструється близько 15 млн. виробничих травм.
В Україні за часів перебування у складі колишнього СРСР на виробництві щорічно гинуло близько 4 тис. осіб. Після набуття Україною незалежності ця цифра зменшилась до 2,5 тис. на рік при загальній кількості травмований 120 тис, але це не є ознаками поліпшення становища, оскільки воно відбувається на фоні падіння обсягів виробництва. Катастрофічним є становище з травматизмом у вугільній промисловості. Неблагополучним є також становище в інших галузях виробництва: агропромисловий комплекс, будівництво, залізниця, невиробнича сфера, Особливу небезпеку становить транспорт. Щорічно в автокатастрофах в Україні гине близько 7 тис, осіб.
У кожному нещасному випадку є дві діючі сторони: об'єктивна - це те промислове обладнання, транспортний засіб, чи природний фактор, що заподіяла людині травму, та суб'єктивна - це сама людина, її відповідні чи невідповідні до ситуації дії, звичка до певних прийомів праці, і нарешті, ставлення до власної безпеки та можливість отримати травму. Багато залежить від самої людини. Аналіз причини нещасних випадків свідчить, що у 42% травм, що сталися, є провина потерпілих, а близько третини постраждалих були у нетверезому стані, В багатьох випадках людина свідомо порушує правила безпеки з метою чи то економії часу та зусиль, чи приймаючи прийоми праці у старших за віком працівників, чи під впливом колективного почуття, якщо з порушенням правил безпеки, чи з зухвальства, чи навіть з метою отримання гострих почуттів. Боротьба з такими мотивами порушення правил безпеки дуже складна.
Дуже високим є травматизм у побуті. Під час будівництва власного життя, транспортних засобів чи різного обладнання людина береться за виконання робіт, до яких не мас професійної підготовки, і зрозуміло, не знайома з програмами їх безпечного виконання. Оскільки отримані при цьому травми кваліфікуються як побутові, компенсації збитків постраждати особі внаслідок втраченої працездатності з фондів підприємства не здійснюється і в офіційній звітності по травматизму вони не реєструються, Для життя в сьогоденних умовах, що характеризуються насиченістю виробництва та побуту різноманітною технікою та транспортними засобами, людині необхідно володіти знаннями тих небезпечних факторів, що супроводжують її під час того чи іншого виду діяльності та засобами запобігання від їх дії.
3. Послiдовнiсть надання першої долiкарської допомоги при травмах
Усунути дію на організм ушкоджуючих факторів.
Визначити характер та важкість травм, найбільшу загрозу для життя потерпілого та послідовність дій спрямованих на його рятування.
Виконати необхідні дії з рятування потерпілого (відновити проходження дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, знерухоміти ушкоджені частини тіла, накласти пов'язку)
Викликати швидку медичну допомогу чи вжити заходів щодо транспортування потерпілого у найближчий лікувальний заклад.
Підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття лікаря
Тема 7 : Структурно-ф ункціональна організація людини
1. Організм - це будь-яке живе тіло (істота або рослина), для нього характерна певна організація структур.
Структурна організація організму є такою:
Схему фізіологічної організації представляють у такому вигляді:
функціональна одиниця фізіологічна система
Функціональна одиниця - це клітина або група клітин, здатних виконувати певну функцію. Основною функцією живого організму є обмін речовин і енергії.
Функціональна система - це тимчасова динамічна організація, всі компоненти якої взаємодіють і забезпечують досягнення корисного для організму результату.
2. Аналізатори - це сукупність взаємодіючих утворень периферич-ної і центральної нервової системи, які здійснюють сприймання та аналіз інформації про явища, що відбуваються як у навколишньому середовищі, так і всередині самого організму.
Усі аналізатори мають подібну структуру:
надзвичайно висока чутливість до адекватних подразників,
наявність абсолютної, диференційної та оперативної межі,
спроможність певний час зберігати відчуття після припинення,
перебування у наступній взаємодії один за одним.
Виділяють такі види аналізаторів: зоровий, слуховий, нюховий, смаковий, дотиковий, руховий.
Зоровий аналізатор має виняткове значення в житті людини та у її відносинах з навколишнім світом. Через нього людина отримує 90% інформації із зовнішнього середовища. Завдяки зору людина розрізняє форму, розміри, колір предмета, відстань, на котрій він знаходиться.
Зоровий аналізатор складається з ока, зорового нерва та зорового центру, розташованого в потиличній частині кори головного мозку.
Рис. 5 - Будова ока (в розрізі): 1 - рогівка; 2 - передня камера; 3 - кришталик; 4 - райдужна оболонка; 5 - війкове (целіарне) тіло; 6 - склера; 7 - судинна оболонка; 8 - сітківка; 9 - скловидне тіло; 10 - центральна ямка жовтої плями сітківки; 11 - зоровий нерв
Світло, котре проникло в око, впливає на фотохімічну речовину елементів сітківки і розкладає. Продукти розкладу подразнюють нервові закінчення, які містяться в спеціальних рецепторах - паличках та колбочках. Імпульси, які при цьому виникають, надходять по волокнах зорового нерва в нервові клітини зорового центру, і ми можемо бачити колір, форму та величину предметів. Узгоджений рух очей здійснюється за допомогою трьох пар м'язів, котрі повертають очне яблуко, внаслідок чого осі обох очей завжди скеровані на одну точку фіксації.
Око розрізняє сім основних кольорів та близько сотні відтінків. Кольорові відчуття викликаються впливом світлових хвиль довжиною 380-780 мм. Межі довжин хвиль, що відповідають певним кольорам, наступні:
Слух - це здатність організму сприймати та розрізняти звукові коливання за допомогою слухового аналізатора. Людське вухо здатне сприймати звуки з частотами від 16 до 20 000 Гц.
Сприймальною частиною звукового аналізатора є вухо. Воно поділяється на три відділи: зовнішнє, середнє і внутрішнє.
Рис. 6 - Схема будови вуха: 1 - зовнішній слуховий прохід; 2 - барабанна перетинка; 3 - порожнина середнього вуха; (барабанна порожнина); 4 - молоточок; 5 - наковальня; 6 - стременко; 7 - напівкруглі канали; 8 - равлик; 9 - євстахієва труба
Звукові хвилі з навколишнього середовища надходять до зовнішнього слухового проходу і надають коливного руху барабанній перетинці, далі через ланку слухових кісточок передаються в порожнину равлика внутрішнього вуха коливання волокон равлика передаються розташованим в них клітинам Корнієвого органа. Внаслідок цього виникає нервовий імпульс, котрий передається до відповідного відділу кори великих півкуль головного мозку, де виникає відповідна слухова уява.
Нюх - це здатність сприймати запахи. Ця здатність здійснюється через нюховий аналізатор. Рецептором нюхового аналізатора є нервові клітини, розташовані в слизовій оболонці верхнього та частково середнього носових ходів.
Абсолютний поріг нюхових відчуттів у людини вимірюється частками міліграмами на літр повітря.
Приємні запахи сприяють покращенню самопочуття людини, а неприємні можуть пригнічувати, викликаючи негативні реакції. Вони здатні змінювати те
Середовище проживання людини. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі. Надання першої долікарської допомоги курс лекций. Безопасность жизнедеятельности и охрана труда.
Курсовая работа по теме Референдум в Российской Федерации
Курсовая работа: Дифференцированное обучение как средство повышения эффективности урока
Курсовая работа по теме Microsoft Office
Взрывчатые Вещества Рефераты
Сочинение На Тему Война Глазами Детей
Эссе На Тему Успехи Человек
Доклад по теме Комплекс неполноценности
Курсовая работа: Проблемы воспитания культуры межнационального общения и толерантного поведения в высшей школе. Скачать бесплатно и без регистрации
Доклад по теме Социологический неопозитивизм П. А. Сорокина
Контрольная работа: Мировая политика
Реферат На Тему Организм И Среда
Чеченский Язык Сочинение Майра К1ант Сулима
Реферат по теме Практика и результаты российской приватизации
Реферат: Катынский расстрел
Дипломная работа по теме Оценка эффективности мер финансовой поддержки субъектов малого предпринимательства на муниципальном уровне
Пример Отзыва На Кандидатскую Диссертацию
Дипломная работа по теме Ценообразование на рынке недвижимости. Оценка рыночной стоимости двухкомнатной квартиры в г. Оренбурге
Учебное пособие: Создание HTML-таблиц. Фреймы и формы
Курсовая работа: Определение оптимальной возрастной структуры лесного фонда Республики Беларусь
Курсовая работа по теме Денежно-кредитная политика государства
Работоспособность. Грибы как фактор опасности - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда контрольная работа
Применение математических методов в государственной противопожарной службе - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда контрольная работа
Проблемы обращения, хранения, захоронения и переработки радиоактивных и токсичных отходов - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда реферат