Кореспонденція як жанр журналістської творчості - Журналистика, издательское дело и СМИ реферат
Главная
Журналистика, издательское дело и СМИ
Кореспонденція як жанр журналістської творчості
Кореспонденція як жанр журналістики, її відповідність корпоративній тематиці і висвітленню проблематики. Кореспонденція як жанр: підходи до визначення. Жанрові модифікації кореспонденції (різновиди кореспонденцій, взаємозв’язок з іншими жанрами).
посмотреть текст работы
скачать работу можно здесь
полная информация о работе
весь список подобных работ
Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Методологічну і теоретичну ос нову дослідження складають праці таких дослідників, як Д. Бекасов, О. Богуславський, В. Вакуров, М. Василенко, В. Горбачук, В. Здоровега, Є. Іванчикова, Л. Кайда, В. Карпенко, М. Кім, М. Кожина, В. Коньков, В. Костомаров, О. Кузнецова, Ла рош Вальтер фон, І. Лисакова, Л. Майданова, Мгана Фаряль, І. Михайлин, А. Москаленко, С. Ожегов, В. Пельт, Є. Прохоров, А. Сковородніков, С. Станчев, Б. Стрельцов, А. Тертичний, Т. Хітрова.
Практичне значення роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані в спеціалізованих курсах із журналістики, практичних заняттях ряду журналістських дисциплін і у подальших наукових дослідженнях із аналізованої тематики.
Будь-який журналістський задум здобуває втілення у формі певного жанру. Щодня розкриваючи газету, читач зустрічається в ній не просто з текстами, а замітками, статтями, нарисами, інтерв'ю, есе та іншими жанрами журналістики. Неправильно пов'язувати жанр лише з формою журналістського твору, хоча б і такою, що склалася в глибинах історії і стабілізувалася в своїх структурних ознаках. Жанр - це певним чином окреслений зміст, що "відшукав" найбільш зручну форму для свого втілення. Жанр - це змістовно-формальна єдність [25, с.8].
А відтак, журналіст мусить навчитися бачити дійсність очима жанру, оскільки зрозуміти цю саму дійсність можна лише у зв'язку з певними способами її вираження. Адже журналіст не втискує матеріал у готову площину твору, а жанровий погляд служить йому для відкриття, бачення, розуміння й відбору життєвого матеріалу.
Для журналіста є важливим як оволодіння конкретними інформаційними, аналітичними та художньо-публіцистичними жанрами, висвітлення структури й особливостей яких передбачене в спеціальних курсах, так і розуміння загальних жанрологічних питань [25, с.8-9].
С. Ожегов подає три тлумачення слова "жанр": "1. Вид творів у галузі якогось мистецтва, які характеризуються тими чи іншими сюжетними і стилістичними ознаками.2. Живопис на побутові сюжети.3. Манера, стиль." [29, с.163]. У "Літературознавчому словнику-довіднику" літературний жанр трактується як "один з головних елементів систематизації літературного матеріалу, що "класифікує літературні твори за типами їх поетичної структури", розрізняючи при цьому літературний рід (загальне), літературний вид (особливе), різновид (жанр) [21, с.417]. Навіть відкинувши суто мистецьке трактування жанру як картини на побутові сюжети (так званий жанровий живопис), трояке значення терміна зберігається. В одному випадку жанром називають відповідний рід (лірика, драма), у другому - вид (роман, поема), у третьому - різновид (детективний, історичний, науково-фантастичний, соціально-побутовий роман). Трапляються ще складніші ситуації, коли поняття "жанр" має або надто широке, або завузьке значення. У літературній практиці про публіцистику, скажімо, говорять і пишуть, як про жанр. Водночас ми знаємо, що для публіцистики характерна жанрова багатоманітність. Бо ж публіцистика - це не тільки стаття, а й нарис, есе, відкритий лист, фейлетон, памфлет тощо [10, с.142-143].
Доктор Фаряль Мгана так визначає жанри журналістики: "Існують різноманітні способи передавання інформації, як і літературні та мистецькі стилі. Література представлена традиційною та сучасною поезією, проза - оповіданням, повістю, епопеєю і т.д. А оцінювання - літературною критикою всіх форм. Мистецтво виражається через театр, кінематограф, малюнок, мелодію тощо. Щодо інформації, то вона виражається через новину, коментар, репортаж, доповідь і т.д., використовуючи слово і світлину, задній план картини, музику і т.д. Без сумніву, поява і розвиток жанрів інформації пов'язані зі змінами у суспільстві та його потребами, що спричиняє зміни в інформації та способах її подання" [26, с.149-150].
Болгарський вчений Ст.К. Станчев назвав сім основних елементів, які, на його думку, характеризують журналістські твори і визначають жанр. Це - тема; характер опису фактів; кількість, якість і масштаб суджень; літературна форма і якість матеріалу; характер спостережень і спосіб вивчення матеріалу; теоретичне охоплення; обсяг матеріалу [33, с.323-326]. Колишній головний редактор газети "Вечірній Київ", нині професор Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, заслужений журналіст України В. Карпенко вважає, що поділ журналістських матеріалів на жанри трохи умовний, "має скоріше не практичний, а теоретичний характер. Жанрові особливості на практиці певною мірою розмиваються, в матеріалі одного жанру подибуємо елементи іншого" [13, с. 205].
У цьому дослідженні за основу беремо широко вживане в журналістиці визначення жанру В. Здоровеги: "усталений тип твору, який склався історично і відзначається особливим способом освоєння життєвого матеріалу, характеризується чіткими ознаками структури" [9, с.157].
У сучасній журналістській практиці розрізняються інформаційні, аналітичні, інформаційно-аналітичні та художньо-публіцистичні жанри.
Родовими ознаками аналітичних жанрів, за визначенням І. Михайлина, є:
1) встановлення журналістом однотипності фактів і явищ і об'єднання їх в логічний ряд;
2) узагальнення їх, співставлення з іншими, встановлення зв'язку між ними;
4) постановка проблеми і виявлення всіх її аспектів;
5) висловлення пропозицій про своє бачення розв'язання проблеми [27, с.219].
Більшість вітчизняних дослідників відносять кореспонденцію саме до аналітичних жанрів. У сучасній науці про журналістику немає єдиного визначення кореспонденції як жанру. Натомість кожен дослідник пропонує своє бачення цього типу журналістських матеріалів.
Кореспонденція - жанр, у якому на обмеженому конкретному життєвому матеріалі розглядається певна тема, ставиться проблема та пропонується її розв'язання. Цей жанр хіба трохи молодший за жанр замітки. Його назва походить від латинського слова "correspondeo", що в перекладі українською мовою означає "повідомляю". Кореспонденціями первісно називалися повідомлені дописувачами новини з місць. А кореспондентами стали називати повідомлювачів новин. Зараз це слово використовується для найменування важливої рольової спеціалізації в журналістиці. Кореспондент - той, хто повідомляє новини. Внутрішньожанрова типологія кореспонденції включає в себе інформаційну, аналітичну й проблемну кореспонденцію [30, с.6].
І. Михайлин вважає, що кореспонденція - жанр, у якому на обмеженому конкретному життєвому матеріалі розглядається певна тема, ставиться проблема та пропонується її розв'язання. Цей жанр хіба що трохи молодший за жанр замітки. Його назва походить від латинського слова correspondeo, що в перекладі українською мовою означає "повідомляю". Кореспонденціями спочатку називалися повідомлені дописувачами новини з місць. А кореспондентами стали називати повідомлювачів новин. Зараз це слово використовується для найменування важливої рольової спеціалізації в журналістиці. Кореспондент - той, хто повідомляє новини. Внутрішньожанрова типологія кореспонденцій включає в себе інформаційну, аналітичну й проблемну кореспонденцію. [27, с.220]
Д. Бекасов під кореспонденцією розуміє жанр з такими особливостями:
1) виходить за межі простого викладення фактів;
3) дає спрямування, ґрунтуючись на фактах;
4) повинна бути інформативною і збалансованою [3, с.33-34].
Об'єктивність і збалансованість реалізуються і втілюються за допомогою таких чинників:
3) факти повинні бути передані джерелами;
4) аналіз спирається на ці факти [3, с.33-34].
Якщо цитується джерело, що висловлює певну думку, необхідно подати і думку опонента.
Складовими кореспондування можна назвати такі складові побудови, як:
1) важливість вказування часу: скажіть відразу, у першому чи другому абзаці, коли відбувається подія, що описується;
2) розповідь ведеться від третьої особи;
3) використовуються короткі речення й абзаци. Часто абзац складається з одного речення, максимум двадцять п'ять слів у реченні (двадцять слів для вступної частини);
5) розповідь не категорична (це полегшує читання);
6) точні дати (не "в останній тиждень", наприклад, а "п'ятнадцятого липня");
7) найважливіші факти подаються на початку статті, менш важливі - наприкінці (принцип "перевернутої піраміди").
Такі матеріали - найбільш популярний жанр публікацій [3, с.33-34].
Б. Стрельцов пропонує таке визначення: "кореспонденція" (лат. сorrespondentia, від correspondeo - відповідаю, повідомляю) - жанр журналістики, предметом якого виступає конкретна соціальна ситуація ("шматочок життя"), обмежена місцем і часом. Кореспонденція має два основних види - інформаційний і аналітичний. Аналітична кореспонденція розглядає суму суспільно-значущих фактів, під кутом зору класово-партійних інтересів і призводить до висновків, що мають актуально-практичне значення. Кореспонденції властива стійка єдність змісту і форми, яка забезпечує її публіцистичну ефективність [35, с.167-168].
В. Пельт називає кореспонденцію одним із найважливіших аналітичних жанрів, найбільш широко представлених у газеті. У ній факти не просто повідомляються, як в інформаційних жанрах, а глибоко аналізуються, узагальнюються. На основі фактів роблять висновки, розробляють рекомендації.
Кореспонденція - це газетний жанр, у якому на конкретному фактичному матеріалі, у порівняно вузьких часових рамках, у неширокому масштабі аналітично, аргументовано розробляється актуальна тема [1, с.4].
Своє бачення аналізованого жанру пропонує О. Кузнецова. Кореспонденція - один з основних аналітичних жанрів періодики. Народившись із розгорнутого, детального листа в редакцію, кореспонденція незабаром виділилась у самостійний газетний жанр. У кореспонденції адресність виявляється у невидимому звертанні до осіб, організацій, установ, про які йдеться в матеріалі. Кореспонденція вже немає прямого звертання, як відкритий лист, воно у підтексті. У кореспонденції журналісти використовують оперативний аналіз повідомлених, або вже відомих фактів і подій. На відміну від замітки, кореспонденція не тільки відображає дійсність за допомогою методу інформування, описуючи подію, місце, час, учасників, виділяє їх особливості, а й осмислює, аналізує, узагальнює їх.
Пишучи кореспонденції, журналісти використовують традиційні, непрямі, гіпотетичні методи. Зокрема кількісний і якісний аналіз, прогнозування та інші види. Все залежить від професійної підготовки журналіста, вміння дібрати факти, їх осмислити, а також від специфіки, періодичності видання, жанрової форми.
Основне завдання кореспондування - нести знання про поточні події, давати їх оперативний аналіз, осмислення, щоб виявити їхні взаємозв'язки, причини, тенденції, наслідки. Кореспонденція містить не просто опис фактів, подій, а певну систему суджень, міркувань для підтвердження думок, ідеї автора, базуючись на аргументації.
Кореспонденція має пізнавальне значення, вона подає новину, популяризує, рекламує товари і послуги. Водночас кореспонденція спонукає, пробуджує ініціативу людей, мобілізує їх до певних вчинків і дій. Кореспонденція має також виховне й освітнє значення, вчить спостерігати життя й осмислювати бачене.
Для написання кореспонденції повинен бути оперативний привід - важлива суспільна подія, проблемна ситуація тощо.
Таким чином, "кореспонденція - це жанр аналітичного типу, що індуктивним методом відтворює систему поточних фактів і подій, обмежених місцем і часом, дає їм різнобічну оцінку й аналіз, з'ясовує причини і перспективи розвитку" [19, с.37-38].
Німецький дослідник Вальтер фон Ла Рош відносить кореспонденцію до інформаційних жанрів: "Інформація в ній переважає настільки, що я без особливих сумнівів зараховую її до інформаційних жанрів" [20, с.62].
Він схильний називати кореспонденцію повідомленням і розглядає її як "сестру новини" (замітки), проте "сестрою старшою та більш зрілою" [20, с.123]. У повідомленні може братися до уваги контекст подій, попередня історія та багато інших важливих аспектів теми. Принцип побудови новини (принцип зменшення важливості) для повідомлення зберігає свою чинність для абзаців, а не для речень. Всередині окремого абзацу немає потреби жорстко дотримуватися схеми побудови новини, отже, можна подати якусь подію, або чийсь дискусійний виступ у хронологічній послідовності [20, с.123].
Таким чином, можна зробити висновок, що незважаючи на велику кількість підходів до визначення кореспонденції як жанру, всі вони вказують на такі неодмінні риси: обмеженість часом і місцем, актуальність і оперативність, аналітичність, аргументованість. Також можна сказати, що кореспонденція має ознаки, притаманні як аналітичним, так і інформаційним жанрам.
кореспонденція журналістика жанр висвітлення
Репортаж - це жанр, який передбачає оперативну і яскраву розповідь про подію, ситуацію, явище. Репортаж - це розповідь очевидця або учасника події. Новина тут обростає суб'єктивними враженнями спостерігача та його співпереживаннями. Репортаж може бути коротким або значним за розміром. Різноманітність репортажів наштовхує на думку про те, що цей жанр мусить мати внутрішньожанрові різновиди, але вони ще недостатньо вивчені нашим журналістикознавством. [1, с.3].
Звіт - це інформаційне повідомлення про роботу та перебіг заходу, у якому брала участь певна група людей, що вирішували суспільне важливі питання. Таким заходом може бути сесія парламенту чи місцевого органу самоуправління, конференція трудового колективу, збори громадської організації, спортивні змагання, художні виставки. Звіт уже включає в себе елементи коментаря журналіста. Поруч з точним повідомленням про промови, репліки та інші виступи, у його тексті можуть міститися елементи аналізу, оцінки [1, с.3].
Інформаційна кореспонденція - це синтетичний інформаційно-аналітичний жанр публіцистики, що повідомляє про обмежені часом і простором нові факти та події через їх тлумачення, коментування, оцінку, переконує читачів в істинності авторських думок шляхом аргументації індуктивним методом [19, с.38-40].
Як зазначає В. Костомаров, аналітична кореспонденція відрізняється від названих жанрів ступенем "присутності" у тексті інших жанротворчих факторів. Наприклад, мета репортажу - дати наочне, "живе" відображення "предметної" події (тому репортер використовує переважно при збиранні матеріалу метод особистого спостереження; немає спостереження - немає репортажу). Мета звіту - точно відобразити "інформаційну подію" (виступи, доповіді, звіти), виклавши все, що відбувається в точній послідовності (або навіть проаналізувавши), використовуючи при цьому фрагменти виступів або повідомлень. Мета інформаційної кореспонденції - повідомити дещо про "предметну" подію, використовуючи при цьому (на відміну від репортажу) не стільки "живе" спостереження, скільки стислий переказ того, що відбувається [18, с.221].
Усі ці завдання досить дотичні до тієї мети, яка постає перед кореспонденцією. Адже за визначенням того ж В. Костомарова, вона може включати в себе як "живе" спостереження, фрагменти якихось виступів, так і стислий переказ того, що відбувається [18, с.223-224]. А ці характеристики, як зазначено вище, властиві й іншим жанрам і дозволяють говорити про нечіткість меж між ними.
На розмитість жанрових меж кореспонденції з репортажем вказує А. Сковородников: "у практичній журналістиці живо та яскраво написані кореспонденції нерідко публікують під рубрикою "репортаж" [32, с.117-118].
Німецький дослідник Вальтер фон Ла Рош зауважує, що навіть серед колег деякі поняття залишаються не розмежованими. "Про мітинг зробимо репортаж на шістдесят рядків", - каже редактор, а сам очікує отримати повідомлення (так Ла Рош називає кореспонденцію) [20, с.61]. Він стверджує, що повідомлення (кореспонденція) може включати в себе елементи репортажу тоді, коли репортер не тільки детально розповідає про подію, а й ознайомлюється з місцем події та розповідає про свої враження. Такі повідомлення (кореспонденції) розвиваються за власною драматургією, яка, наприклад, може мати оповідальний характер [20, с.125-126].
Певною мірою розмежувати кореспонденцію від вищезазначених жанрів (звіт, репортаж, інформаційна кореспонденція) дозволяє тлумачення повідомлення, яке вона містить. Це тлумачення представляє собою з'ясування причин події, явища, визначення його значущості, цінності, прогнозування його розвитку тощо.
Але двоскладовість сучасної аналітичної кореспонденції (повідомлення про явище плюс його витлумачення), продовжує свою думку В. Костомаров, зближує її з іншим жанром - коментарем [18, с.223-224].
Ще один дослідник Б. Стрельцов звертає увагу на те, що в творчій практиці спостерігається постійна видозміна, взаємодія жанрів один з одним. Він говорить про те, що на порубіжжі традиційних жанрів виникають нові типи газетних текстів. Тому в класифікаціях з'являються “жанри-гібриди" [35, с. 206].
Таким чином, можна стверджувати, що кореспонденції властивий процес розмивання жанрових меж. І у журналістській практиці нерідко кореспонденція подається у вигляді близьких до неї жанрів, зокрема репортажу, звіту тощо.
1. Аналитические жанры газеты. Хрестоматия. - М.: Издательство МГУ, 1989. - 437 с.
2. Аргументация в публицистическом тексте (жанрово-стилистический аспект) Учебное пособие. - Свердловск: Издательство Уральского университета, 1992. - 244 с.
3. Бекасов Д. Корреспонденция, статья - жанры публицистики. - М.: Издательство МГУ, 1972. - С.18-38.
4. Богуславський О.В. Газетна журналістика: Навчально-методичний посібник. - Запоріжжя: ГУ ЗІДМУ, 2003. - 106 с.
5. Вакуров В.Н., Кохтев Н.Н., Солганик Г.Я. Стилистика газетных жанров.М., 1978. - 183 с.
6. Василенко М.К. Динаміка розвитку інформаційних та аналітичних жанрів в українській пресі. - К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2006. - 236 с.
7. Горбачук В., Зоц І., Романько В. Основи журналістики: Навчальний посібник. - Слов'янськ: СДПІ, 2008. - 108 с.
8. Жанри радянської газети: Посіб. для студ. фак. журналістики університетів. Пер. з рос. Я.Д. Клименка. - К.: Вища школа, 1974. - 295 с.
9. Здоровега В. Теорія і методика журналістської творчості: Навчальний посібник. - Львів: ПАІС, 2000. - 180 с.
10. Здоровега В.Й. Теорія і методика журналістської творчості: Підруч. - 2-ге вид., перероб. і доповн. - Л.: ПАІС, 2004. - 268 с.
11. Иванчикова Е. О дифференциации жанрових форм речи // Структура лингвостилистики и ее основные категории. - Пермь: Пермский университет, 1983. - С 10-15.
12. Кайда Л. Эффективность публицистического текста / Под редакцией Я.Н. Засурского. - М.: Издательство МГУ, 1989. - 182 с.
13. Карпенко В. Журналістика: основи професіональної комунікації. - К.: Нора-Прінт, 2002. - 348 с.
14. Ким М. Жанры современной журналистики. - СПб.: Издательство В.А. Михайлова, 2004. - 336 с.
15. Ким М. Журналистика: Методология профессионального творчества. - СПб: Издательство В.А. Михайлова, 2004. - 496 с.
16. Кожина М.Н. Стилистика русского языка. - М.: Просвещение, 1983 - 234 с.
17. Коньков В.И. Речевая структура газетного текста. - М.: Издательство МГУ - 1997. - С.11-12.
18. Костомаров В. Русский язык на газетной полосе. - М.: Издательство Московского университета, 1971. - 268 с.
19. Кузнецова О. Аналітичні методи в журналістиці: Навчальний посібник. - Львів: ЛНУ ім. І Франка, 2002. - 120 с.
20. Ла Рош Вальтер фон. Вступ до практичної журналістики: Навчальний посібник / За загальною редакцією В.Ф. Іванова та А. Коль. - К.: Академія Української преси, 2005. - 229 с.
21. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Гром'яка Р., Коваліва Ю., Теремка В. - К.: Академія, 1997. - 752 с.
22. Лысакова И. Тип газеты и стиль публикации: Опыт социолингвистического исследования. - Л.: Издательство Ленинградского университета, 1989. - 184 с.
23. Лысакова И. Язык газеты: социолингвистический аспект. - Л.: Издательство Ленинградского университета, 1981. - 103 с.
24. Майданова Л.М. Стилистические особенности газетных жанров. - Свердловск: Изд-во Уральского университета, 1987. - 65 с.
25. Мастерство журналиста. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1977. - 263 с.
26. Мгана Фаряль. Сучасна інформаційна риторика. - Вид-во Дамаського університету. - Ч.1. - 2003-2004. (Переклад з арабської Камірана Шейхо). - 243 с.
27. Михайлин І. Основи журналістики: Підручник. Видання третє, доповнене і поліпшене - К.: ЦУЛ, 2003. - 284 с.
28. Москаленко А. Теорія журналістики: Навчальний посібник. - К.: ЕксОб, - 2002. - 335 с.
29. Ожегов С. Словарь русского языка / Под ред.Д. Розенталя - М.: ГИИНС, 1985. - 797 с.
30. Пельт В., Тузова М. Аналитические жанры газеты: Хрестоматия. - М.: Издательство МГУ, 1989. - 236 с.
31. Прохоров Е. Введение в теорию журналистики. Учебник. - М.: Издательство Аспект-Пресс, 2007. - 351 с.
32. Сковородников А. Экспрессивные синтаксические конструкции современного русского литературного языка. - Томск: Издательство Томского университета, 1981. - 255 с.
33. Станчев С. Теория и практика печати. - София: Наука и искуство, 1964. - 465 с.
34. Стилистика газетных жанров / Под ред.Д.Э. Розенталя. - М.: Издательство Московского университета, 1981. - 230 с.
35. Стрельцов Б. Основы публицистики. Жанры: Учебное пособие. - Минск: Университетское издательство, 1990. - 240 с.
36. Тертычный А.А. Аналитический инструментарий журналиста // Деловая пресса России: настоящее и будущее. - М.: Аспект Пресс, 1999. - С.160-185.
37. Хітрова Т.В. Вступ до спеціальності: Навчально-методичний посібник. - Запоріжжя: ГУ ЗІДМУ, 2007. - 104 с.
38. Язык и стиль средств массовой информации и пропаганды. - М.: Издательство МГУ. - 1980. - 256 с.
Детальний опис та характеристики таких журналістських жанрів, як замітка, звіт, інтерв’ю, репортаж, кореспонденція. Дослідження функцій, класифікації та правил застосування. Аналіз та схема побудови найчастіше використовуваних форм досліджуваних жанрів. контрольная работа [18,9 K], добавлен 05.12.2010
Особливості спортивного репортажу в аспекті специфіки жанру. Аналіз репортажів у різних друкованих ЗМІ України: порівняльний аспект. Жанрові особливості репортажу в газеті "Команда". Специфіка стилю та композиції спортивного репортажу в журналі "Футбол". курсовая работа [107,2 K], добавлен 19.11.2014
Замалёўка як мастацка-публіцыстычный жанр, як мэтавая функцыя та метад работы з інфармацыяй. Прыклади пейзажнай, асацыятыўнай і партрэтнай відов замалёўкі. Асабливасці замалёвак: абагульненне фактаў, жвавасць і эмацыянальная насычанасць апісання. контрольная работа [20,4 K], добавлен 11.01.2012
Художньо-публіцистичний жанр як одна з найпопулярніших ніш серед журналістів. Дослідження жанрового розмаїття матеріалів на шпальтах газет. Види нарису: портретний, подорожній, науково-популярний. Розгляд технічних та програмних засобів журналістів. курсовая работа [1,3 M], добавлен 19.10.2012
Интервью – самый распространенный в средствах массовой информации жанр публицистики. Исследование достижений и проблем в его развитии. Особенности информационного и аналитического интервью. Жанр интервью в газете. Особенности интервью в электронных СМИ. реферат [38,1 K], добавлен 07.07.2010
Интервью как метод подготовки телерепортажа, новостного сюжета; публицистический жанр. Виды и техника интервью; классификация вопросов, их влияние на собеседника. Анализ подходов к проведению интервью при подготовке телесюжета на телевидении г. Губкина. дипломная работа [85,2 K], добавлен 25.09.2013
Розкриття поняття журналістики як виду творчої діяльності і аналіз етапів історичного розвитку журналістики в Україні. Аналіз жанрового, смислового і тематичного вмісту журналістської творчості на прикладі публікацій газет "Ярмарок" і "В двух словах". курсовая работа [42,6 K], добавлен 23.04.2011
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .
© 2000 — 2021
Кореспонденція як жанр журналістської творчості реферат. Журналистика, издательское дело и СМИ.
Информационные Системы И Технологии Реферат
Дипломная работа по теме Проектирование электрической части ГЭС
Цель Написания Дипломной Работы
Охрана Труда Основы Пожарной Безопасности Реферат
Сочинение О Грозе Про Тихона И Бориса
Доклад по теме Д.И. Менделеев
Реферат: Игра ведущая деятельность дошкольника
Нейронные Сети Дипломная Работа Темы
Реферат: Ревизия расчетов с персоналом по оплате труда
Реферат: Загадка Пытавина
Реферат: Труд как фактор производства: спрос и предложение
Реферат: Предвыборная программа Социал-демократической партии
Реферат: Дія іонізуючого випромінення на організм людини
Реферат: Задачи работы 2 Тип проекта 2 Новое в работе 2 План проектной работы 2
Актуальность Темы Дипломной
Фискальная Политика В Рб Курсовая Работа
Договор купли-продажи в римском частном праве
Реферат: Профилактика профессиональных заболеваний и травматизма средствами физкультуры. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Строевая подготовка 4
Дипломная работа по теме Модернизация конструкции и технологии изготовления узла радиального нагружения установки виброакустического контроля крупногабаритных подшипников
Роль бухгалтерского учета в условиях инновационного развития экономики России - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Моноклональные антитела - Биология и естествознание реферат
Эволюция пищеварительной системы хордовых. Характер питания и строение пищеварительной системы - Биология и естествознание курсовая работа