Комплексна фізична реабілітація при порушеннях постави - Медицина дипломная работа

Главная

Медицина
Комплексна фізична реабілітація при порушеннях постави

Характеристика і етапи формування нормальної постави; етіологія, патогенез, класифікація і клінічна характеристика її порушень. Фізіологічне обґрунтування лікувальної дії засобів фізичної реабілітації на організм дітей і підлітків при порушеннях постави.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


Глава 1. Клініко-фізіологічне обґрунтування лікувальної дії засобів фізичної реабілітації на організм дітей і підлітків при порушеннях постави
1.1 Загальна характеристика нормальної постави й етапів її формування
1.2 Загальна характеристика порушень постави
1.2.1 Етіологія та патогенез порушень постави
1.2.2 Класифікація та клінічна характеристика порушень постави
Глава 2. Сучасні підходи до фізичної реабілітації хворих при порушенням постави
2.1 Загальна характеристика засобів фізичної реабілітації при порушеннях постави
2.2 Лікувальна фізична культура у фізичній реабілітації дітей при порушеннях постави
2.2.1 Механізми лікувальної дії фізичних вправ при порушеннях постави
2.2.2 Мета, завдання, засоби, форми, методи і методики лікувальної фізичної культури при порушеннях постави
2.3 Лікувальний масаж при порушеннях постави
2.4 Фізіотерапія при порушеннях постави
Глава 3. Оцінка ефективності фізичної реабілітації при порушеннях постави
Актуальність проблеми. Одним з важливих показників здоров'я і розвитку дитини є постава. Поставою називають звичну позу невимушено стоячої людини, яку вона приймає без надмірного м'язового напруження. У випадках перевантаження одних і тих самих м'язових груп і їх стомлення порушується рівномірна тяга м'язів, що може призвести до зміни величини лордозу або кіфозу, бокового викривлення хребта. При частому повторенні цих станів вони фіксуються, що викликає порушення постави і тягне за собою перерозподіл м'язового тонусу, ослаблення м'язів, зниження ресорної функції хребта, зміни в діяльності головних систем організму. У дітей з порушеннями постави понижена життєва ємкість легенів, зменшена екскурсія грудної клітки і діафрагми, що несприятливо відбивається на діяльності серцево-судинної і дихальної систем. Порушенню нормальної діяльності органів черевної порожнини сприяє слабкість м'язів живота. Зниження ресорної функції хребта у дітей з плоскою спиною спричиняє постійні мікротравми головного мозку під час ходьби, бігу і інших рухів, що негативно позначається на вищій нервовій діяльності, супроводжується швидким настанням втоми, а нерідко і головними болями.
Відхилення від нормальної постави прийнято називати порушеннями, або дефектами постави. Порушення постави виявляється вже в у дітей раннього віку: у ясельному віці у 2,1%, в 4 роки у 15-17% дітей, в 7 років у кожної третьої дитини, в шкільному віці відсоток дітей з порушенням постави продовжує зростати і досягає 80-90% у віці 11-16 років, тобто у період посиленого росту кісток і статевого дозрівання [39,62].
Постава має нестійкий характер в період посиленого росту тіла дитини, що припадає на молодший шкільний вік. Це пов'язано з неодночасним розвитком кісткового, суглобово-зв'язкового апаратів і м'язової системи дитини. Кістки і м'язи збільшуються у довжині, а рефлекси статики ще не пристосувалися до цих змін. Створення загальноосвітніх шкіл нового типу веде до перевантажень дитячого організму через збільшення тривалості занять і об'єму навчального матеріалу. Сумарний об'єм знань, який отримують учні у сучасній українській школі набагато перевершує їх можливості його засвоєння, що веде до погіршення стану здоров'я дітей. Зокрема, це є причиною виникнення відхилень від нормальної постави. Вже через рік після початку навчання у школі кількість дітей з поганою поставою значно збільшується [64].
Лікування дефектів постави і деформації опорно-рухового апарату комплексне. Воно передбачає використання ЛФК разом з масажем, фізіотерапією, загартуванням, гігієнічними та оздоровчими заходами у режимі навчання, праці та відпочинку. Головним діючим чинником серед них є фізичні вправи. Необхідність їх застосування зумовлюється багатостороннім впливом на організм. Насамперед вони підвищують загальний тонус, активізують діяльність ЦНС, серцево-судинної, дихальної та інших систем організму, стимулюють обмінні процеси; забезпечують перерозподіл м'язового напруження, зміцнення м'язів, створення м'язового корсета. Систематичні заняття фізичними вправами тренують людину, сприяють виникненню і закріпленню нових умовних рефлексів, руйнують стереотип неправильного утримання тіла [40].
Мета роботи - розробити комплексну програму фізичної реабілітації для дітей з порушенням постави.
1. Вивчити й проаналізувати спеціальну літературу по проблемі застосування засобів фізичної реабілітації при порушеннях постави.
2. Розкрити етіопатогенез та клініку порушення постави.
3. Обґрунтувати лікувальну дію ЛФК, лікувального масажу та фізіотерапії при порушеннях постави.
4. Скласти комплексну програму фізичної реабілітації для дітей при порушеннях постави.
5. Охарактеризувати метод оцінки ефективності фізичної реабілітації при порушеннях постави.
Новизна роботи: складена програма фізичної реабілітації з використанням комплексного підходу для хворих з порушенням постави, яка включає ЛФК, лікувальний масаж та фізіотерапію.
Практична і теоретична значимість. Представлені у роботі методики лікувальної гімнастики, лікувального масажу та фізіотерапії для хворих з порушенням постави можуть бути використані у лікувально-профілактичних установах, а також у навчальному процесі для підготовки фахівців з фізичної реабілітації з дисципліни «Фізична реабілітація у травматології та ортопедії».
Обсяг і структура роботи. Робота написана на 127 сторінках комп'ютерної версії і складається зі вступу, трьох глав, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури (64 джерел). У роботі представленні комплекси лікувальної гімнастики (5), малюнки (19), таблиці (12).
ГЛАВА 1. КЛІНІКО-ФІЗІОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЛІКУВАЛЬНОЇ ДІЇ ЗАСОБІВ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ НА ОРГАНІЗМ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ ПРИ ПОРУШЕННЯХ ПОСТАВИ
1.1 Загальна характеристика нормальної постави й етапів її формування
Найважливішими завданнями фізичного виховання дітей є загальний їх розвиток, зміцнення здоров'я, формування необхідних рухових навичок правильної постави та запобігання різних деформацій хребта [41].
Але для того щоб запобігти різним деформаціям хребта чи сформувати правильну поставу, а може й виправити вже деформовану, насамперед треба знати яка ж насправді правильна постава й коли вона розпочинає формуватися і в який період життя треба звертати особливу увагу на поставу.
Отже поставою заведено називати звичну позу невимушено стоячої людини. Однак, це визначення занадто вузьке: людині перш за все властива певна трудова діяльність, пов'язана з різними рухами та положеннями тіла. Тому поняття постави слід значно розширити, визначаючи її як звичне положення нашого тіла під час покою та рухів [39,41,47].
Якщо людина вільно, без напруження тримає прямо голову та тулуб, а плечі, звичайно, опущені вниз та злегка відведені назад, причому, вона зберігає в основному це положення не тільки тоді, коли стоїть, але також під час ходьби, сидіння та праці, ми кажемо, що у такої людини правильна постава.
Як нормальна постава, так і патологічні її варіації визначаються не тільки морфологічними ознаками, але і функціональними факторами, які залежать від складної взаємодії нашого організму з оточуючим середовищем.
Таким чином, постава перш за все, функціональне поняття і її не можна розглядати як щось постійне, що не піддається змінам [45].
У різні періоди життя дітей під впливом оточуючого середовища (умови побуту, навчання), постава може змінюватись як у бік покращення так і в бік погіршення, тому різні порушення її, особливо на ранніх стадіях, можуть бути повністю виправлені (див. мал. 1.1).
Нормальна постава характеризується шістьма головними ознаками: 1 - розташуванням остистих відростків хребців на одній вертикальній лінії; 2 - розташуванням надпліч, плечей на одному рівні; 3 - розташуванням кутів обох лопаток на одному рівні; 4 - рівних між собою трикутників талії, що утворюються боковою поверхнею тіла і вільно опущеними руками; 5 -- розташуванням сідничних складок на одному рівні; 6 - правильними вигинами хребта в сагітальній площині (глибина поперекового лордозу - до 5 см, шийного - до 2 см) [40].
До цих шести ознак можна ще додати:
- пряме розташування голови (лоб і підборіддя знаходяться в одній площині, перпендикулярній до підлоги, а мочка вух розташовані на одному рівні);- практично горизонтальним розташуванням лінії ключиць;
- симетричністю розташування тазу (гребені клубових кісток знаходяться на одному рівні; сідничні складки також розташовані на одному рівні);
– ноги в положенні стоячи помірно розігнуті в кульшових і колінних суглобах [44].
Із фізіологічної точки зору поставу необхідно розглядати як своєрідний навичок, тобто, певне сполучення умовних рефлексів, які забезпечують зберігання звичайного положення.
Постава формується у дітей в процесі росту їх організму у тісному зв'язку із розвитком рухових функцій. Зміни постави з роками відбуваються у зв'язку з удосконалюванням можливостей опорно-рухової функції дитини, яка керується ЦНС, закріплює та утримує тіло в положенні правильної постави.
Основну роль у формуванні правильної постави відіграє не абсолютна сила м'язів, а рівномірний їх розвиток та правильний розподіл м'язової тяги. Цікаво відмітити, що нерідко зустрічаються люди з дуже могутньою мускулатурою, молотобійці, борці, штангісти і т.д., але з поганою поставою через надмірний розвиток у них м'язів згиначів.
В той же час, у людей з порівняно слабкою мускулатурою, часто спостерігається добра постава, наприклад - у еквілібристів, яка пояснюється рівномірним розвитком у них всіх м'язових груп.
Основним кістковим стрижнем, на якому тримаються голова та тулуб, є хребет, тому постава залежить в значній мірі від його положення, яке визначається в основному натяганням м`язів та зв'язок, які оточують хребцевий стовп. Якщо м`язи тулубу розвинені рівномірно і тяга згиначів урівноважується тягою розгиначів, корпус і голова займають пряме, красиве положення [52].
Симетричне, гармонічне влаштування тіла людини задовольняє важливі біохімічні умови, при яких чисельні сегменти хребта, тазу та суглобів людини побудовані так, що кожний сегмент є міцним фізіологічним опором для вище лежачого відділу, що знаходиться вище.
Ортоградне положення людини під впливом нервово-м'язового та зв'язкового апарату формує фізіологічні згини хребта, установлює його під визначеним кутом до тазу (нормальний кут тазу від 35 до 55 градусів), завдяки чому створюється найбільш сприятливі механічні умови для опори тулубу, правильної постави та функції нижніх кінцівок і самого хребта.
Постава не передається по спадковості, а формується в процесі росту, розвитку і виховання дитини. В процесі удержування голови дитини на 3 - 4 місяці після народження, формується шийний лордоз (див. мал. 1.2.а), а функція сидіння формується з 6 - 10 місяців - грудний кіфоз (див. мал. 1.2.б).
З 1-го року - період стояння, ходьби (тобто, ортоградне положення), до 5 - 7 років формується поперековий лордоз (див. мал. 1.2.в). Таким чином, у дітей в період росту, постава зазнає постійних змін під впливом гормонального фактору, фізичного розвитку, раціонального або нераціонального режиму та богатьох інших факторів зовнішнього середовища [39,41,47].
Мал. 1.2 Формування фізіологічних згинів хребта у дитини
Всі фізіологічні вигини набуваються до того часу, поки малюк почне ходити. Фізіологічні вигини хребта чітко проявляються до 5-6 років. Проте, фізіологічна хвилеподібна форма хребта лишається не зафіксованою до 7-12 років і зберігається лише завдяки активній роботі м'язів. Після 12 років вигини хребта фіксуються внаслідок зміни співвідношення кісткових та хрящових елементів. Остаточне формування і закріплення всіх вигинів хребта завершується до 18-20 років. Хвилеподібна форма хребта та наявність буферних утворень у вигляді дисків, забезпечує ресорну (амортизаційну) функцію ( див. мал. 1.3).
Мал. 1.3 Хребетний стовп (бокова проекція)
1.2 Загальна характеристика порушень постави
Для своєчасного виявлення та попередження дефектів постави необхідно знати причини, що їх викликають у різні періоди життя дитини від її народження та до 16-18 років, коли відбудеться повне скостеніння зросткових зон хребта.
Дефекти постави можуть виникати у грудному віці, коли у кістковій системі дитини ще існує велика кількість не скостенілої тканини.
Одною з причин виникнення порушень постави може бути неправильне (завжди на одній руці) носіння дитини [56].
Дефекти постави можуть виникати у наслідок того, що дитину надто рано починають саджати, ставити на ніжки, або вчити ходити. Недостатньо розвинені розгиначі спини ще не підготовлені до статичного навантаження, що приводить до виникнення дефекту, саме тому переміщення в коліннодолоному положенні- повзання є необхідним етапом у підготовці повноцінного переходу у положення сидячі.
Рання поява дефектів постав свідчить про недостатню увагу до росту та розвитку дитини з боку батьків, вихователів та педагогів. Завдяки такому неуважному відношенню, велика кількість порушень виявляється надто пізно [41].
Особливо велика відповідальність, у розумінні попередження дефектів постави у дітей дошкільного віку, лежить на батьках, так як саме батьки щоденно бачать своїх дітей оголеними (при купанні, одяганні та ін.). Основними причинами виникнення дефектів постави є:
1. Загальна недостатність розвитку мускулатури дитини (слабкість м'язів).
2. Нерівномірний розвиток м'язів (спини, живота, стегна), які утримують хребет у правильному положенні.
3. Зменшення або збільшення кута нахилу таза.
Існує ряд інших несприятливих факторів, які сприяють розвитку дефектів постави :
1. Тривала хвороба дитини або часті захворювання, які послаблюють її організм. До таких захворювань дітей дошкільного віку відносяться:
а) рахіт, при якому доволі часто формується рахітичний сколіоз грудного відділу хребта, який нерідко викликає компенсаторні скривлення в шийному та попереково-крижовому відділах;
б) захворювання, які викликають паралічі та парези, неповні паралічі якого-небудь одного боку тулубу.
2. Незадовільний загальний режим життя дитини (недостатній або надмірний відпочинок, відсутність прогулянок на свіжому повітрі, недостатній сон та т.д.).
4. Погані умови сну (незручна, надто м`яка або надто тверда, коротка постіль та т.д.).
5. Не відповідне росту дитини майно - стіл, стілець, ліжко.
7. Неправильні пози та погані звички. До таких звичок відноситься:
а) стійка із опорою на одну і ту ж ногу. Така звичка сприяє виникненню косого положення тазу, що приводить до бокового скривлення хребта;
б) неправильно сидіти за столом (під час малювання, ігор, розглядання картинок та ін.), опускання ліктя однієї руки, згинання спини, з висячими у повітрі ногами, або підкладання однієї ноги на сидіння стільця. Така поза перекошує плечовий пояс і таз, стискує грудну клітину;
в) розглядати картинки та малювати лежачи у ліжку на боці. Це приводить до бокових скривлень хребта та порушень постави.
8. Одноманітні рухи, наприклад, відштовхування однією ногою при їзді на самокаті, стрибки на одній нозі, під час гри у "класи" [41,52, 56].
Для дітей шкільного віку важливо, щоб портфель школяр носив то у одній, то у другій руці, щоб запобігти однобокого нахилу тулубу. Рекомендується носити не портфель, а ранець.
Величезне значення має правильна поза під час їжі та сну. Про положення тіла на перших порах необхідно пам'ятати увесь день, поки не виникне звичка тримати прямо його. Тільки тоді з'явиться правильна, красива постава. Багато батьків намагаються обмежити рухомість дитини, забороняють їй бігати, грати у рухомі ігри. Вони забувають про те, що у дітей існує величезна, природна потреба у рухах. Якщо потреба дитини у рухах не задовольняється, це може посилити та закріпити дефекти постави, які намічаються у неї.
Різноманітні рухи потрібні також тому, що більшість їх у людини (особливо під час праці за столом, партою) пов'язані з переважними вправами та розвитком м'язів, які згинають тулуб.
М'язи, що випрямляють корпус, у більшості рухів, мало приймають участь. Недостатність вправ цих м'язів ще більше погіршує поставу.
Найбільш поширеною причиною виникнення порушень постави непатологічного характеру, є слабкість м'язів тулубу, переважно спини та черевного пресу, при чому, вирішальну роль тут відіграє нерівномірний розподіл м'язової тяги. Невелике відхилення від правильного положення частин тіла (хребта, голови, тазу, плечового поясу, рук та ніг), про які вже говорилось, має суто функціональний, а не органічний характер, тому піддається виправленню у наслідок своєчасного усунення шкідливих звичок та застосування фізичних вправ [21].
В окремих випадках причиною неправильної постави можуть бути і фізичні вправи, при яких недотримується рівномірність у розвитку мускулатури. Найбільш негативно відображається на поставі дітей неправильний режим дня. В основі правильного режиму дня лежить доцільне чергування різних видів діяльності. розумової праці у школі та дома (класні заняття, приготування домашніх завдань, читання, з посильною фізичною працею та відпочинком) прогулянки на свіжому повітрі, спорт та ін. (див. мал. 1.4).
Повний відпочинок організму під час сну можливий тільки у тому випадку, якщо сон достатньо тривалий (9-ти годин, кімната, в якій спить дитина, добре провітрюється). Дитина повинна мати окреме ліжко. Якщо школяр недосипає, у нього з'являється в'ялість, знижується працездатність, а в подальшому порушується і його сон. Батьки повинні слідкувати за правильною позою дитини під час сну [39,40].
Особливо важливо стежити за правильною позою учня під час занять. Необхідною умовою для виховання постави, є підбирання меблів відповідно зросту дитини.
Неправильна поза при сидінні за столом (сильно нахилені вперед тулуб та голова) можуть викликати різні форми скривлення хребта [17].
Мал. 1.4 Положення які впливають на формування неправильної постави
Формування постави в основному відбувається в дошкільному і продовжується в шкільному віці, а закінчується в юнаків та дівчат у старшому віці. Проте, навіть у дорослих її неможна розглядати, як щось постійне та незмінне. Під впливом оточуючого середовища (побутові умови, особливості праці та т.д.) постава у деякій мірі може змінюватись постійно [46].
1.2.2 Класифікація та клінічна характеристика порушень постави. Ступені порушення постави
Порушення постави та деформація хребта відбуваються у відхиленнях від нормальних форм тіла та правильного взаємовідношення окремих частин його - голови, тулубу, тазу та кінцівок. Ці відхилення спостерігаються у двох площинах - сагітальній та фронтальній їх прийнято розрізняти за напрямом, формою, локалізацією, розмірами, часом виникнення, а також за характером розвитку. Серед порушень постави та викривлення хребта в сагітальній площі, найбільшу групу, звичайно, складають деформації у вигляді круглої спини, в тому числі тотальний кіфоз грудного відділу хребта [41].
Види порушень постави. Дефекти постави можуть бути у сагітальній і фронтальній площинах. У сагітальній площині розрізняють порушення зі збільшенням і зменшення фізіологічних викривлень хребта (див. мал. 1.5.а,б,в,г,д,е)
Мал. 1.5 Порушення постави: а - нормальна постава; б - кіфотична постава (сутулість); в - плоска спина; г - плоскоувігнута спина; д - круглоувігнута спина; е - асиметрична постава (сколіотична постава).
Порушення постави у сагітальній площини зі збільшення фізіологічних викривлень хребта:
– кіфотична постава (сутулість) - збільшення грудного кіфозу зі зменшенням поперекового лордозу;
– круглоувігнута спина (кіфолордотична постава) - збільшення викривлень хребта як кіфозу, так і лордозу та кута нахилу тазу [52].
Порушення постави у сагітальній площини зі зменшенням фізіологічних викривлень хребта:
– плоска спина - грудний кіфоз згладжений, а поперековий лордоз сплощений;
– плоскоувігнута спина - зменшення грудного кіфозу при нормальному або дещо збільшеному поперековому лордозі;
Порушення постави у фронтальній площині:
– асиметрична постава (сколіотична постава) - характеризується змінами симетрії між правою і лівою половиною тулуба. Хребет являє собою дугу, повернену вершиною вправо або вліво, плече і лопатка з одного боку опущені, нерівномірні трикутники талії [45].
Розрізняють три ступені порушення постави:
I. Характеризується невеликим зміненням постави, які усуваються ціленаправленою концентрацією уваги дитини.
II.Характеризується збільшенням кількості симптомів порушення постави які усуваються при розвантаженні хребетного стовпа чи при підвішуванні за пахви.
III.Порушення постави які не усуваються при розвантаженні хребетного стов- па [46].
Кіфотична постава (сутулість, кіфоз, кругла спина). Круглою спиною називається тотальний (загальний) кіфоз хребта, починаючи із шийного відділу і закінчуючи поперековим відділом хребта. При цьому відзначається згладжування шийного та поперекового лордозів. Кіфоз - це надмірне викривлення грудноговідділу хребта назад, що викликає компенсаторний розвиток поперекового лордозу та сплощення грудної клітки. Мабуть більш правильно вищезазначені відхилення визначити як кіфотична постава [41, 47].
Частіш за все кіфотична постава зустрічається у велосипедистів, та боксерів. Це пов`язано із фіксованим положенням тулубу при заняттях спортом.
Голова нахилена вперед, а VII шийний хребець окреслюється більш різко аніж завжди. Плечі зведені вперед, внаслідок укорочення грудних м'язів. Грудна клітка запала, вип`ячений живіт, ноги трохи зігнуті в колінах. Лопатки розміщені симетрично але їх нижні краї відстають від грудної клітини (крилоподібні лопатки). Нахил тазу зменшений. При нахилі тулуба вперед відмічається кіфотичність грудного відділу. На рентгенограмі в задній проекції - зменшення міжхребцевих проміжків в грудному відділі. Зміщення тіл хребців у сторону. На рентгенограмі в боковій проекції спостерігається тотальне збільшення грудної кривизни назад і зменшення висоти міжхребцевих проміжків в передній границі тіл хребців на рівні вершини викривлення (див. мал. 1.6.а,б) [52].
Мал. 1.6 а - нормальна постава; б - кіфотична постава (сутулість).
При таких дефектах постави зв'язки і м'язи спини розтягнуті, а грудні м'язи вкорочені. Це разом з ослабленими м'язами живота впливає на дихальну екскурсію грудної клітки та діафрагми, зменшують присмоктуючу силу грудної клітки і утруднюють роботу серця [40].
Рахітичний кіфоз виявляється звично на першому - другому році життя дитини, захоплює не тільки грудну, але й поперекову частину хребетного стовпа і відрізняється великим радіусом вигину, особливо при сидінні. Деформація прогресує якщо у дитини м'яка постіль і його всаджують на тривалий час.
Вроджений кіфоз виникає як аномалія розвитку м'язів або скелету хребетного стовпа (клиновидні хребці з основою, повернений назад). У таких дітей виникає збільшення нормального кіфозу грудного відділу хребетного стовпа. Такий кіфоз зустрічається рідко і виявляється рано - в перші місяці сидіння дитини [52].
Юнацький кіфоз виникає в 11 - 17 років на підґрунті остеохондропатії хребетного стовпа і спостерігається частіше у хлопчиків. При юнацькому кіфозі або хворобі Шейермана - Мау (Шейерман описав в 1921, а Мау - в 1924 р.), вражаються переважно нижні грудні хребці від T VII до T XII . Апофізи T III - T IV хребців піддаються асептичному некрозу. Тіла хребців поступово набувають клиновидну форму - епіфізарні пластинки деформованих хребців вдавлені в передню частину тіла. Повільно наростає кіфоз, його формування супроводжується збільшенням лордозу в шийному та поперековому відділеннях хребта.
У порівнянні від рахітичного, юнацький кіфоз зберігається в лежачому положенні хворого [2].
При юнацькому кіфозі рентгенологічно виділяють три стадії: 1) остеопороз; 2) фрагментація; 3) склероз, або репарація. Загальній стан дитини залишається хорошим, болі в області спини відсутні.
Пресинітальний кіфоз розвивається частіше у жінок 50-55 років, через деякий час після зупинки менструального циклу і першопричиною його є гормональне порушення і виникаючий в результаті остеопороз. Відрізняється від сенільного кіфозу більш молодим віком хворого і наявністю хворобливістю [33].
Сенільний (старечий) кіфоз вражає верхню і середню часини грудного відділу хребта. Міжхребцеві проміжки піддаються дегенерації і сплющуються, розвиток кіфозу протікає зверху вниз, супроводжуючи процес старіння. З зовні представляє собою згорблену в верхній частині «старечу спину» [52].
Плоска спина. (див мал. 1.7.а, б). Більшість дітей с такою поставою мають астенічний склад тіла, тонкий подовжений торс. Голова розташована прямо, шия довга, плечі опущені. Грудна клітка сплощена, передньозадній діаметр зменшений. Живіт втягнутий або випинає вперед.
Мал. 1.7 а - нормальна постава; б - плоска спина.
Фізіологічні кривизни хребетного стовпа в сагітальній площині (спереду - назад) ледве помітні. Остисті відростки розташовані посередині. Лопатки криловидні. В'яла, слабо розвинена мускулатура спини. Нахил тазу зменшений. Рухливість хребетного стовпа не порушена. У дітей з сплощеними фізіологічними вигинами в сполученні зі зміщення хребетного стовпа в фронтальній площині в 40,5% випадків утворюється структурний сколіоз [23,52].
Через зменшення вигинів порушення ресорна функція хребта, що негативно відбивається на його амортизаційних властивостях і струс головного та спинного мозку при стрибках, бігу та інших пересуваннях.
Плоскоувігнута спина (лордотична постава). Зустрічається частіше у дошкільнят. Вона характеризується збільшення поперекової кривизни, крутим нахилом плечей вперед, а сідниць назад, відвисаючим животом (див. мал. 1.8.а,б). На рентгенограмі в задній проекції відзначається незначне звуження міжхребцевих проміжків на рівні вершини поперекового лордозу.
На рентгенограмі в боковій проекції збільшення поперекового вигину і сплощення грудного [41,46,49].
Рис 1.8 а - нормальна постава; б - плоскоувігнута спина (лордотична постава)
Лордотична постава може бути і вторинною - як компенсація кіфозу грудного відділу хребта, вродженого вивиху стегна або деяких інших захворюваннях.
Це являється для нормального збереження рівноваги тіла. Вторинний лордоз, як правило усувається при усуненні основного захворювання, але при виникненні в дитячому віці та довгому збереженні може зробитися фіксованим.
Круглоувігнута спина. Характеризуються збільшенням вигинів хребетного стовпа. Грудна кривизна компенсує поперекову. Голова нахилена вперед, а шия здається вкороченою (див. мал. 1.9. а, б). VII шийній хребець виступає більше, аніж завжди. Плечі припідняті і зведені вперед. Грудні м'язи укорочені, а м'язи спини розтягнуті; кут нахилу таза збільшений, що призводе до збільшення поперекового лордозу, а компенсаторно - до збільшення грудного вигину і виступу сідниць назад. Живіт вип`ячений вперед. Послаблення тонусу м'язів передньої стінки м'язів живота призводе до опущення внутрішніх органів. Западення грудної клітки викликає послаблення функції зовнішнього дихання. Корпус вкорочений, талія немає контуру [19, 23].
Мал. 1.9 а - нормальна постава; б - круглоувігнута спина (кіфолордотична постава)
Остисті відростки знаходяться посередині. Треба відмітити що при цій поставі спочатку рідко спостерігаються бокові викривлення хребетного стовпа але в подальшому стійке виникнення фіксованого кіфозу супроводжується викривленням хребетного стовпа в сторону тобто сколіозом. На рентгенограмі в задній проекції спостерігається зменшення між хребцевих проміжків у грудному відділі на рівні вершин згинів. На рентгенограмі в боковій проекції спостерігається значне збільшення поперекової кривизни вперед, грудної - назад. Міжхребцеві проміжки зменшенні у передньої границі тіл хребців у грудному відділі, а в задній - в поперековій [39,41,52].
Асиметрична постава (сколіотична постава)
Характеризується зміщенням хребетного стовпа у бік. Фізіологічні вигини в сагітальній площині розвинені нормально. При огляді дитини спереду можна відмітити нахил голови в одну із сторін, одне плече нижче за інше. Живіт вип`ячений. Відмічається асиметрія трикутників талії. Корпус злегка зміщений в сторону по відношенню до тазу. При огляді ззаду - неоднаковий рівень положення надпліч. На увігнутій стороні лопатка нижче, відхилення остистих відростків в бік, причому частіше вони звернені вліво. Вершина зміщення більш частіше знаходиться в нижньогрудному або верхньопоперековому відділі хребта. При активному випрямленні спини чи нахилі дитини вперед до горизонтального положення, коли виключається статичне навантаження, асиметрія контури спини не виявляється (див. мал. 1.10.а,б).
На рентгенограмі у вертикальному положенні хворого, можна відмітити незначне виражене бокове зміщення хребетного стовпа; в горизонтальному положенні хворого відхилень від норми не спостерігається [61,62].
Перелічені порушення постави є не захворюваннями, а функціональними розладами, насамперед, опорно-рухового апарату.
Однак вони змінюють стійкість хребта до деформуючих впливів, ослаблюють виснажені групи м'язів, порушують взаєморозташування внутрішніх органів і несприятливо діють на їх функцію, що робить хребет та організм у цілому схильними до різних захворювань (мал.1.11.а,б).
При виявленні дефекту постави слід негайно приступити до його ліквідації. Насамперед треба організувати правильний режим дня, налагодити збалансоване харчування, застосувати фізичну реабілітацію. Остання використовується у вигляді ЛФК, лікувального масажу, фізіотерапії [39,40,45].
Мал. 1.10. а - нормальна постава; б - асиметрична постава (сколіотична постава)
Мал. 1.11. Положення внутрішніх органів при нормальній (А) і порушеній (Б) поставі: 1 - серце; 2 - печінка; 3 - шлунок; 4 - кишечник; 5 - сечовий міхур
ГЛАВА 2. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПРИ ПОРУШЕННЯХ ПОСТАВИ
2.1 Загальна характеристика засобів фізичної реабілітації при порушеннях постави
Лікування дефектів постави і деформації опорно-рухового апарату комплексне. Воно передбачає використання ЛФК разом з масажем, фізіотерапією, загартуванням, гігієнічними та оздоровчими заходами у режимі навчання, праці та відпочинку. Головним діючим чинником серед них є фізичні вправи.
До засобів ЛФК належать суворо дозовані фізичні вправи, застосовані на фоні природних
Комплексна фізична реабілітація при порушеннях постави дипломная работа. Медицина.
Реферат: Реферат о США
Природные Особенности Моей Малой Родины Эссе
Реферат: Русское деревянное зодчество
Контрольная работа по теме Поведение затрат в зависимости от уровня деловой активности
Сочинение по теме Роман М.А. Булгакова "Мастер и Маргарита"
Годовые Контрольные Работы По Математике 5 Класс
Изложение: Сага о Форсайтах. Голсуорси Джон
Реферат: The Republic 2
Информационные Технологии В Управлении Реферат
Реферат по теме Неправильные глаголы в английском языке
Реферат: Методические рекомендации для студентов по изучению дисциплины «Иностранный язык» (французский)
Тит Лист Реферата
Реферат: Понятие, правовые основы и принципы государственной службы в ОВД
Отчет по практике по теме Ремонт скважин, оборудованных погружным электроцентробежным насосом (УЭЦН)
Курсовая работа по теме Исследование модели регистратора колебательных процессов с применением СКМ
Правовой Статус Ребенка Курсовая
Реферат: Dead Man Walking- The Morality Of Capital
Курсовая работа по теме Эволюция экономической системы России
Доклад по теме Киевское княжество
Курсовая Работа На Тему Кроссплатформенное Программирование Для Linux
Історія створення та діяльність Української повстанської армії - История и исторические личности курсовая работа
Оцінка параметрів неоднорідного вхідного потоку у телекомунікаційних мережах - Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника дипломная работа
Особенности компенсации нематериального ущерба, причиненного органами власти юридическим лицам - Государство и право реферат