Класифікація груп нематеріальних активів і мінімально допустимих строків їх корисного використання - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа

Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Класифікація груп нематеріальних активів і мінімально допустимих строків їх корисного використання

Класифікація нематеріальних активів і їх мінімально допустимі терміни амортизації. Законодавчі і нормативні акти та інструктивні матеріали, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку з метою оподаткування, складання податкової звітності.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Нематеріальні активи є одним з найважливіших об'єктів економічних наук, зокрема бухгалтерського обліку. Нематеріальні активи у сучасних умовах господарювання відіграють важливу роль, оскільки вони становлять вагому частину майна будь-якого суб'єкта господарювання. Щодо нематеріальних активів існує низка невирішених проблемних питань. Особливої уваги потребують питання пов'язані з трактуванням самого терміна «нематеріальні активи».
Вчені по-різному трактують поняття «нематеріальні активи». Їхнє розуміння залежить від наукової школи, проблем, які досліджуються, наукового напрямку дослідження і основне - власного розуміння вченими цього поняття. Розглянемо різні трактування поняття «нематеріальні активи», які пропонують вчені.
Ось, наприклад, І. В. Ковальчук виділяє два визначення даного поняття. По-перше, він стверджує, що «нематеріальний актив - це вартість нематеріальних об'єктів, які визнаються об'єктом права власності конкретного підприємства, використовуючи протягом відносно тривалого періоду (більше року) в його господарській діяльності та здатні давати прибуток (величину якого важко прогнозувати) протягом декількох років»; по-друге, «нематеріальний актив - це вартість прав на використання в господарській діяльності підприємства об'єктів інтелектуальної, в тому числі промислової, власності, а також інших прав власності і користування».
На думку Л. І. Шваба: «нематеріальні активи - це частина потенціалу підприємства, здатна забезпечувати економічну вигоду протягом тривалого часу, для якої характерні відсутність матеріальної основи та невизначеність розмірів майбутніх прибутків від її використання.».
А В. Г. Швець висловлює своє твердження щодо даного поняття, а саме він вважає, що «нематеріальні активи - це об'єкти довгострокового вкладення (більше року), які мають вартісну оцінку, але не є речовими цінностями (права користування природними ресурсами, майном, права на знаки для товарів і послуг, об'єкти промислової власності, авторські права, гудвіл тощо)».
Лишиленко О.В. розрізнює поняття нематеріальні ресурси і нематеріальні активи. Де, нематеріальні активи - це доступ до прав власності автора, які захищено правами, «що самі по собі і є нематеріальними активами». Нематеріальні ресурси - це складова частина потенціалу підприємства, здатна забезпечувати економічну користь протягом відносно тривалого періоду. Відмінними рисами цих ресурсів є відсутність матеріальної основи здобування доходів та невизначеність розмірів майбутнього прибутку від їхнього використання. Поняття «нематеріальні ресурси» використовується для характеристики сукупності об'єктів інтелектуальної власності. В свою чергу об'єкти інтелектуальної власності - це права, які захищені патентами, свідоцтвами, ліцензіями, авторським та суміжними правами. Отже, автором визначено нематеріальні активи як категорію, яка виникає внаслідок володіння правами на об'єкти інтелектуальної власності або обмежені природні ресурси для використання в господарській діяльності для отримання прибутку.
За визначенням Кобилянської О.І., термін «нематеріальні активи» охоплює будь-які (їх коло залишається невичерпним) безтілесні об'єкти цивільного обігу, що можуть бути капіталізовані підприємством, організацією, установою. Бутинець Ф.Ф. підкреслює те, що особливістю нематеріальних активів, є відсутність фізичної субстанції.
В. П. Завгородній вважає, що нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, адміністративних цілей чи надання в оренду іншим особам.
І. І. Пилипенко, у свою чергу, доводить, що нематеріальні активи - це складова частина потенціалу підприємства, здатна забезпечувати економічну користь протягом відносно тривалого періоду. Характерними рисами цих ресурсів є брак матеріальної основи здобування доходів та невизначеність розмірів майбутнього прибутку від їхнього використання.
С.Ф. Покропивний розрізнює поняття нематеріальні ресурси і нематеріальні активи, де останні - це доступ до прав власності автора, які захищено правами, що самі по собі і є нематеріальними активами".
Неоднозначність у визначенні об'єкта такої власності призводить до того, що єдиних підходів до обліку, нарахування амортизації та списання нематеріальних активів немає.
При наявності великого переліку можна відокремити одну загальну особливість нематеріальних необоротних активів, що відрізняє їх від інших необоротних та оборотних активів підприємства. Різниця полягає у відмінності відображення процесу вибуття та їх фактичної наявності. Так при здійсненні операцій при вибутті всі активи перестають бути власністю підприємства, не мають матеріального та фізичного складу й не враховуються в складі активів, а нематеріальні активи можуть продовжувати використовуватися на підприємстві або можуть неодноразово здійснювати процес вибуття з підприємства, при цьому продовжуючи приносити економічні вигоди .
Отже, проаналізувавши кілька тлумачень відомих науковців можна зробити висновок про особливість нематеріальних активів, що виокремлює їх з-поміж інших активів. Відмінність полягає у відображенні процесу вибуття та їх фактичної наявності. Нематеріальні активи можуть неодноразово здійснювати процес вибуття з підприємства і водночас приносити економічні вигоди, а всі інші активи при вибутті перестають бути власністю підприємства.
Тепер слід розглянути трактування даного поняття з іншої сторони, тобто з точки зору законодавчої бази. Адже на сьогоднішній день велика кількість нормативних документів вміщують багато визначень нематеріальних активів, які суттєво різняться між собою. Ось наприклад, кілька з них:
1. Відповідно до п.п. 14.1.120. Податкового кодексу України «нематеріальні активи - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті у встановленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами» [29, с.28].
2. «нематеріальними активами вважаються немонетарні активи, які не мають матеріальної форми та можуть бути ідентифіковані (незалежно від строку їх корисного використання (експлуатації))» [31].
3. Згідно з п.4 П(С)БО 8 нематеріальні активи - це немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам [31].
В свою чергу в П(С)БО 19 подано визначення терміну «немонетарні активи». Немонетарні активи - активи, крім грошових коштів, їх еквівалентів та дебіторської заборгованості у фіксованій (або визначеній) сумі грошей.
В П(С)БО 2 та Законі України про бухгалтерський облік та фінансову звітність дається визначення терміну «активи». Активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
Виходячи з вищезазначеного, можна надати наступне визначення нематеріальних активів - це ресурс, контрольований підприємством в результаті минулих подій, використання якого, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.
Таким чином, процес прийняття рішення з приводу віднесення активу до складу нематеріальних можна схематично зобразити наступним чином (рис. 1.1).
Зазначена у визначенні можливість ідентифікації означає, що актив можна розпізнати, як самостійну одиницю. Ідентифікований актив - це актив, який може бути розпізнаний у ряді інших активів, мати свої, лише йому властиві ознаки та характеристики. Такий актив можна використовувати незалежно або у сукупності з іншими активами, відокремлювати від підприємства (продавати, передавати у користування тощо).
Рис. 1.1. Ознаки нематеріальних активів [13]
По відношенню до конкретного об'єкту нематеріальних активів повинна існувати можливість вилучення його з сукупного майна, зафіксованого на балансі підприємства, відокремлення його від інших активів і розпорядження ним. До складу нематеріальних активів, наприклад, не можуть бути віднесені інтелектуальні та ділові якості людини, її кваліфікацію та здатність до праці, оскільки вони виступають невідокремленою частиною свого носія і не можуть бути використані без нього.
Здатність приносити економічні вигоди - це потенціал, який може сприяти надходженню на підприємство (прямо або непрямо) грошових коштів та їх еквівалентів.
Отже, більшість вітчизняних авторів визначають термін «нематеріальні активи» як активи, що не мають фізичної та/або матеріальної форми незалежно від вартості та використовуються установою у процесі виконання основних функцій понад один рік.
Наступним питанням, яке необхідно розглянути, буде виокремлення класифікаційних ознак для нематеріальних активів.
Методологічною радою з питань бухгалтерського обліку представлена класифікація нематеріальних активів у розрізі однорідних груп, яка викладена в П(С)БО 8. Згідно П(С)БО 8 нематеріальні активи групують (класифікують) таким чином:
права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);
права користування майном (право на користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);
права на комерційні позначення (права на торгівельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;
права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;
авторське право та суміжні з ними права (право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для ЕОМ, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;
інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо) [30].
Класифікація, що наведена в П(С)БО 8 дозволяє віднести нематеріальні активи до відповідної групи за правовою ознакою і привласнити номер облікового рахунку. Ця класифікація обмежує використання нематеріальних активів для управлінського обліку й аналітичних потреб. Наприклад, для проведення аналізу структури, оптимізації, ефективності використання нематеріальних активів, така класифікація є дещо спрощеною, а отже, потребує розширення новими критеріями і видами.
У процесі порівняння класифікаційних ознак відповідно до бухгалтерського і податкового обліків встановлено, що п. 5 П(С)БО 8 і пп. 145.1.1. ПКУ (таблиця 1.1.) мають 6 груп нематеріальних активів, які є ідентичними. В пп. 145.1.1. ПКУ до груп 4, 5 є уточнення щодо строку дії права користування нематеріальними активами.
Класифікація груп нематеріальних активів і їх мінімально допустимі терміни амортизації (ст. 138.3.4. ПКУ)
група 1 - права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище);
відповідно до правовстановлюючого документа
група 2 - права користування майном (право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою, відповідно до закону, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);
відповідно до правовстановлюючого документа
група 3 - права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;
відповідно до правовстановлюючого документа
група 4 - права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, в тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;
відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 5 років
група 5 - авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;
відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 2 роки
група 6 - інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо)
відповідно до правовстановлюючого документа
Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше 2 та більше 10 років.
В п. 119 МСБО 38 у рекомендаційній формі наведено перелік окремих класів нематеріальних активів, до яких відносять:
комп'ютерне програмне забезпечення;
авторські права, патенти та інші права на промислову власність, права на обслуговування та експлуатацію;
рецепти, формули, моделі, проекти та прототипи;
нематеріальні активи на етапі розробки [22].
З наведеної в МСБО 38 класифікації видно, що вона дещо відрізняється від наведених груп нематеріальних активів в П(С)БО 8, але теж зводиться до переліку видів нематеріальних активів з метою привласнення їм облікового рахунку.
У процесі розгляду різних підходів вчених-економістів до класифікації нематеріальних активів встановлено, що запропоновані класифікації розрізнюються числом, змістом і підходом до формування класифікаційних ознак.
На думку І.А. Бігдан, для класифікації нематеріальних активів необхідно встановлювати такі ознаки: об'єкт права; функціональне призначення; засіб придбання; характер володіння; підпадання під знос; термін корисного використання; використання у діяльності; період отримання очікуваних вигід; рівень правової охорони; місце використання; можливість ідентифікування; відчуженість; засіб оцінки; джерела придбання; характер участі у виробництві продукту; вплив на фінансовий результат; ступінь ліквідності; ступінь ризику вкладень капіталу в активи [2]. Ця класифікація заслуговує на увагу, тому що може охопити і охарактеризувати значний обсяг об'єктів нематеріальних активів, але все одно потребує удосконалення.
Зокрема, Т.В. Польова вважає, що для раціональної організації обліку нематеріальних активів та ефективного управління ними необхідно класифікувати нематеріальні активи за такими ознаками, як: видами прав; станом використання; строком корисного використання; періодом отримання очікуваної вигоди; ступенем ризику вкладень капіталу в нематеріальні активи; напрямками вибуття - із зазначенням мети їх застосування. Але, наведена класифікація теж вимагає розширення і удосконалення.
Наприклад, Н. М. Бразілій визначає такі основні групи, як: термін використання; ступінь ідентифікації; ступінь правової захищеності; ступінь відчуження; шляхи надходження; ступінь ліквідності і ризику; правова ознака [5]. Ці ознаки можуть використовуватися для цілей бухгалтерського обліку, але на сьогоднішній день потребують удосконалення, це необхідно в зв'язку із ускладненням видів нематеріальних активів, а також операцій в яких вони приймають участь. Спрощення класифікації не дає можливості в повній мірі охарактеризувати всі нематеріальні активи.
Так, Л. Ю. Мельник поділяє нематеріальні активи за такими ознаками, як: характером функцій у суспільстві; правами використання НМА; господарсько-обліковими ознаками; ознаками цілого; способом отримання; належністю до інституту галузі права ОІВ; наявністю творчого елементу; з точки зору обліку; у відповідності з європейськими стандартами [18]. Необхідно звернути увагу на такі ознаки, як: характер функцій у суспільстві; наявність творчого елементу; у відповідності з європейськими стандартами, що вказує на неординарний підхід.
У сучасному ринковому середовищі класифікація нематеріальних активів повинна бути удосконалена, для вирішення різних задач підприємства щодо: організації фінансового, управлінського обліків; організації внутрішнього аудиту; проведення аналізу нематеріальних активів; управління нематеріальними активами; законодавчої захищеності. Такий підхід потребує вибору необхідного набору класифікаційних ознак з врахуванням особливих характеристик об'єкта для вирішення різних цілей підприємства, з обов'язковим стикуванням їх між собою.
На основі вивчення класифікацій розроблених вченими-економістами, пропонується перелік класифікаційних ознак, які поділено для бухгалтерського, управлінського обліків і аналітичних потреб промислових підприємств. В наведеній класифікації систематизовано ознаки нематеріальних активів з поділом на види, які всебічно і максимально їх характеризують (табл. 1.2.).
Така ознака, як «термін використання» нематеріального активу, дозволить встановити до якого виду відноситься актив, якщо актив з визначеним строком використання, то для нього можна встановити конкретний часовий інтервал (від 1 року до конкретно встановленого кінцевого строку використання). Для нематеріальних активів з невизначеним строком корисного використання неможливо конкретно встановити, протягом якого строку вони будуть експлуатуватися. Згідно з п. 88 МСБО 38 нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання не мають передбаченого обмеження щодо періоду, протягом якого вони будуть генерувати надходження чистого грошового потоку до суб'єкта господарювання.
Класифікація нематеріальних активів (НА) підприємства
з невизначеним терміном використання
Ступінь ідентифікації (можливість відчуження)
ідентифіковані (відчужувані від підприємства)
Шлях надходження (джерело виникнення)
внесені НА в статутний капітал підприємства
одержані НА шляхом обміну на подібний об'єкт
одержані НА шляхом обміну на неподібний об'єкт
отримані НА внаслідок об'єднання підприємств (бізнесу)
самостійно створені НА на підприємстві
права користування природними ресурсами
права на об'єкти промислової власності
авторське право та суміжні з ними права
внесені НА в статутний капітал іншого підприємства
передані НА шляхом обміну на подібний об'єкт
передані НА шляхом обміну на неподібний об'єкт
Участь у господарській діяльності підприємства
використовуються в процесі постачання
використовуються в процесі виробництва
використовуються в інвестиційному процесі
використовуються в процесі управління
Наявність правовстановлюючого документу
правовстановлюючий документ відсутній
Відображення в балансі підприємства
Курсивом виділено ознаки, які використовують для потреб бухгалтерського обліку.
Звичайним шрифтом виділено ознаки, які використовують для управлінського обліку й аналітичних потреб.
Наступною ознакою буде «ступінь ідентифікації». Ідентифікація нематеріальних активів у П(С)БО 8 і Методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку нематеріальних активів, на відміну від МСБО 38, не розглядається, що є не зовсім правильно. Відповідно до п. 12 МСБО 38 актив є ідентифікованим, якщо він може бути відокремлений (відчуджений) або віддалений від суб'єкта господарювання, його можна продати, передати, ліцензувати, здати в оренду або обміняти індивідуально, або разом з пов'язаним з ним контрактом, ідентифікованим активом чи зобов'язанням [22].
Нематеріальні активи можуть бути ідентифікованими або неідентифікованими. До ідентифікованих нематеріальних активів можна віднести права на користування: природними ресурсами, майном, комерційними позначеннями, об'єктами промислової власності; авторськими правами, що засвідчується правовстановлюючими документами, а до неідентифікованих нематеріальних активів належать внутрішньо генеровані бренди, репутація фірми, лояльність клієнтів, зв'язки з покупцями і постачальниками тощо. Неідентифіковані нематеріальні активи сприяють підвищенню вартості підприємства, але у його фінансовій звітності не відображаються. Причиною їх невизнання є відсутність методики їх достовірної оцінки і порядку відображення у звітності згідно з національними і міжнародними стандартами. У деяких наукових працях відбувається дублювання класифікаційних ознак (наприклад, ідентифікація і відчуження), але відповідно до МСБО 38 це аналогічні поняття, які не потрібно розглядати окремо.
Виокремлення такої класифікаційної ознаки, як «шлях надходження» дозволяє охарактеризувати, яким чином на підприємство надійшли нематеріальні активи (придбані, внесені в статутний капітал підприємства, одержані шляхом обміну на подібний об'єкт, одержані шляхом обміну на неподібний об'єкт, безоплатно отримані, отримані внаслідок об'єднання підприємств (бізнесу), самостійно створені на підприємстві) для достовірної їх оцінки.
Класифікаційна ознака «ступінь ліквідності» дає можливість встановити, до якого виду відноситься нематеріальний актив (високоліквідного або низьколіквідного). Це необхідно для встановлення можливості швидкого перетворення нематеріального активу на грошові кошти.
Характеристика нематеріальних активів за правовою ознакою розкрита в п. 5 П(С)БО 8, де відповідно до груп наведені види прав користування природними ресурсами; прав інтелектуальної власності; прав користування майном й іншими нематеріальними активами, що обліковуються на рахунку 12 «Нематеріальні активи».
Ознака «джерело фінансування» вказує на те, за рахунок яких коштів (власних, залучених, державне фінансування) одержано нематеріальний актив.
Така класифікаційна ознака, як «спосіб оцінки» вказує на те чи оцінюється окремо (індивідуально) тобто відособлено об'єкт нематеріальних активів від інших активів або він оцінюється в сукупності з іншими активами.
Виокремлення такої ознаки, як «ступінь дохідності» дає можливість встановити, з яким нематеріальним активом підприємство має справу (низькодохідним або високодохідним), а також дає можливість з'ясувати, який дохід надходить від їх використання (прямий або непрямий). Під прямим доходом розуміють безпосереднє збільшення доходу від використання нематеріального активу, а під непрямим - зменшення витрат підприємства у зв'язку із їх використанням, що в цілому сприяє збільшенню прибутку.
Така ознака, як «наявність ліквідаційної вартості» вказує на наявність або відсутність ліквідаційної вартості у нематеріального активу.
Виокремлення такої ознаки, як «ступінь морального зношення» передбачає те, що кожен об'єкт нематеріальних активів відрізняється своєю особливістю, притаманними йому характеристиками, своїм місцем використання в процесі господарської діяльності тощо. Майже всі групи нематеріальних активів мають схильність до морального старіння. У зв'язку з цим підприємства повинні проявляти оперативність у роботі з ними, а також враховувати ризики пов'язані з цим. Швидкість морального старіння нематеріальних активів впливає і на їхнє знецінення, що необхідно враховувати при виборі методу амортизації, тобто використовувати прискорені методи списання.
Класифікаційна ознака «унікальність» є специфічною і дозволяє розділити нематеріальні активи на унікальні і неунікальні. До унікальних відносять ті, які є неповторними, їм притаманний творчий підхід, наприклад, ноу-хау, сорти рослин, породи тварин, художні і музичні твори тощо. До неунікальних можна віднести права на користування природними ресурсами, земельною ділянкою, будівлею тощо.
Така ознака, як «можливість нарахування амортизації» зазначена у зв'язку з тим, що є такі нематеріальні активи, на які амортизація не нараховується, що зазначено в п. 25 П(С)БО 8, відповідно їх необхідно поділяти на амортизовані та неамортизовані. Згідно з п. 25 П(С)БО 8 нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання не підлягають амортизації. До нематеріальних активів з невизначеним строком корисного використання належать ті, щодо яких підприємством не визначено обмеження строку, протягом якого очікується збільшення грошових коштів (чи їх еквівалентів) від використання таких нематеріальних активів.
Класифікаційна ознака «шлях вибуття» дозволяє прослідкувати, яким чином з підприємства вибули нематеріальні активи (продані, внесені в статутний капітал іншого підприємства, передані шляхом обміну на подібний об'єкт, передані шляхом обміну на неподібний об'єкт, безоплатно передані, ліквідовані).
Ознака «участь у господарській діяльності підприємства» дає можливість визначити, в якому господарському процесі (постачання, виробництво, збут, інвестування, управління) використовуються нематеріальні активи й оцінити їх участь в цих господарських процесах підприємства.
Виокремлення ознаки «наявність правовстановлюючого документу» вказує на наявність або відсутність правовстановлюючого документу, що необхідно для виконання функції контролю.
Класифікаційна ознака «участь у процесі виробництва» дозволяє встановити, з яким видом нематеріальних активів ми маємо справу (виробничого або невиробничого призначення).
Ознака «відображення у балансі підприємства» носить специфічний характер, тому що вказує на законність використання нематеріальних активів. Нематеріальні активи, які відображаються в балансі підприємства згідно законодавства мають повний перелік необхідних правовстановлюючих документів і відповідають критеріям нематеріальних активів. Але, на жаль, на вітчизняних підприємствах є нематеріальні активи, які використовуються з порушенням законодавчих норм і не можуть бути відображені в балансі.
За «характером володіння» нематеріальні активи поділяються на власні та орендовані.
Отже, ми бачимо, що в нормативних актах нематеріальні активи по різному трактуються. В основному в них відсутня єдність податкового та облікового трактування.
Розглянувши і проаналізувавши різні визначення терміна «нематеріальні активи» можна сказати, що склад цього виду активів підприємства різноманітний, тому облік нематеріальних активів вимагає особливої уваги.
нематеріальний актив облік оподаткування
Відповідь надається в письмовій формі з чітким виділенням термінів і відповідей, які наведені нижче для кожного варіанту.
Опрацювати законодавчо-правові та нормативні акти, інструктивні матеріали з оподаткування та бухгалтерського обліку і звітності та дати визначення наведеним термінам, вказати джерела де вони наведені:
- «Спрощена система оподаткування»;
Податок на додану вартість є непрямим податком, виконує фіскальну функцію та справляє значний вплив на фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання та на їхній фінансовий стан.
Платниками ПДВ є суб'єкти господарської діяльності (юридичні особи) і громадяни (фізичні особи), які здійснюють підприємницьку діяльність на території України. При цьому податок стягується, якщо обсяг оподаткованих операцій платника з продажу товарів (робіт, послуг) за останні дванадцять календарних місяців перевищував 3600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Касовий метод - це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
- «Спрощена система оподаткування»;
Стаття 291.2. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Стаття 265.1. Податок на майно складається з:
Стаття 265.1.1. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
Стаття 265.1.2. транспортного податку;
Спеціальні податкові режими - це система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності (п. 11.2 ПКУ); особливі механізми справляння податків і зборів, що встановлюють заміну сплати декількох платежів одним з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
На основі наведених в таблиці 1 даних про господарські операції ПАТ «Металіст» скласти Журнал реєстрації господарських операцій за звітний період.
1) за кожною господарською операцією визначити кореспонденцію рахунків (вказати номер рахунку (субрахунку);
2) за окремими операціями самостійно визначити суму.
Дані про підприємство-платника податків, зборів і обов'язкових платежів:
Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 32000085.
Місце знаходження: 04208, м. Київ, вул.. Лісова, 3, телефон (044) 4625009.
Місце реєстрації: ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві.
Індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 10049462.
Банківські реквізити: МФО 32181, № поточного рахунку 14128047135541 в Подільській філії Приватбанку м. Києва.
Керівник підприємства (голова правління) - Петренко Василь Іванович.
Го
Класифікація груп нематеріальних активів і мінімально допустимих строків їх корисного використання курсовая работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Реферат: Теория определения уровня дохода. Теория мультипликатора
Магистратура Магистерская Диссертация
Доклад по теме Жаргон школьников как компонент молодежного жаргона
Реферат по теме Изменение картины мира от древности до наших дней
Реферат: Бойня в День святого Валентина
Сочинение: Чиновничество в произведениях Н. Гоголя
Нефти И Газа Реферат
Систем Зажигания Реферат
Реферат: Скульптурный портрет периода Флавиев
Лекция На Тему Основы Экономических Теорий
Реферат по теме Аренда основных средств в Украине на примере предприятия
Сочиняшка Итоговое Сочинение 2022
Модели Государственного Управления Реферат
Реферат по теме Характеристика сутності та змісту класичної школи управління
Реферат по теме Отравляющие вещества раздражающего действия
Реферат: Намаз. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат Объем Страниц Гост 2022
Пенсия Как Доход Нетрудоспособного Населения Курсовая Работа
Реферат: Использование векселей в условиях современной экономики
Частная Производная Первого Порядка Реферат
Роль микробиологии в изучении этиологии и патогенеза, повышении эффективности диагностики, лечении и профилактики инфекционных болезней - Биология и естествознание шпаргалка
Аудит грошових коштів - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Микробное число воды. Санитарное исследование почвы. Постоянные обитатели почвы - Биология и естествознание тест