Кам’яні сокири-молоти катакомбних культур степової України доби середньої бронзи - История и исторические личности реферат

Главная

История и исторические личности
Кам’яні сокири-молоти катакомбних культур степової України доби середньої бронзи

Характеристика археологічних знахідок сокир-молотів катакомбної культури, їх підрозділ на групи: шнурова, ямна, інгульська. Проведення паралелі цих наявних знахідок з артефактами, виявленими поза територією розповсюдження катакомбних пам'яток культури.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Кам'яні с окири - молоти катакомбн их культур степової України доби середньої бронз и
Розділ 1. Характеристика знахідок сокир-молотів катакомбної КІС
1.1 Огляд сокир-молотів донецької культури
1.2 Знахідки сокир-молотів інгульської культури
Розділ 2. Паралелі характерних рис катакомбних сокир-молотів в сусідніх культурах
Зброя - це один з основних та найбільш важливих компонентів матеріальної культури племен, первісно-общинного ладу, який віддзеркалює різноманітні аспекти їх соціально-економічного розвитку. Різкі збільшення кількості населення, постійні військові сутички, які супроводжувалися екологічними змінами, призвели до того, що доля населення стала залежати від рівня розвитку їх військового ремесла. В цей час технічний прогрес знаходить своє втілення насамперед, у військовій справі. Швидкий динамізм, притаманний розвитку озброєння, робить його основним індикатором у вирішенні питань культурних і економічних зв'язків.
Майже всі об'ємні дослідження катакомбної КІС (XXV-XX ст. до н.е.) так чи інакше змушені торкатися її озброєння, адже, так склалося історично, що катакомбне суспільство - це складний етносоціальний організм, що ґрунтувався на суворій станово-кастовій системі. Розподіл за кастами проходив за етнічним принципом, де ми спостерігаємо значне переважання інгульського етносу над донецьким та ямним [Пустовалов, 1990, с. 81]. Проте у порівнянні з металевими знахідками озброєння, кам'яні вироби отримують незрівнянно менше уваги дослідників [Горелик, 1993, с. 41], адже вони постають менш інформативними через свою морфологічну уніфікацію. Несправедливо буде обійти стороною таку яскраву категорію предметів, як сокири-молоти.
Характеристика знахідок сокир- молотів катакомбної КІС
Сокири-молоти по своїй функції і тому сакральному сенсу, яке їм надавали, близькі до булав. Вони є різновидом клинково-древкової зброї ударно-рублячої дії і одним з найдавніших видів зброї ближнього бою. Завдяки своїй надзвичайній ефективності, яка пов'язана з відносною вагою та масивністю ударної частини, що поєднується з невеликою, концентруючою силу удару, поверхнею ураження, і великим важелем - руків'ям, а також відносній простоті виготовлення, сокири-молоти набули широкого поширення. До їх переваг також необхідно віднести і їх універсальність у використанні, оскільки переважна більшість їх різновидів підходять для бою як з легкоозброєним супротивником, так і з супротивником оснащеним захисним обладунком, у тому числі й металевим. Разом з тим велика варіативність, що притаманна формам сокир дозволяє змінюючи їх пропорції створювати більш спеціалізовані або, навпаки, більш універсальні різновиди цієї зброї [Горелик, 1993, 41].
Основною територією їх широкого розповсюдження була степова зона Євразії. В пам'ятках катакомбної культури вони є однією з найбільш поширених категорій знахідок у воїнських похованнях [Клочко, Пустовалов, 1992, с. 118].
Огляд сокир - молотів донецької культури Тут і далі класифікація за : Клочко В. І., Пустовалов С. Ж., 1992, с. 116-141. .
”Шнурову” групу (Рис. 1.1) презентують човноподібні видовжені сокири з коротким обушком, що наближує їх до подібних сокир «шнурових» культур Європи. Такі знахідки зустрічалися у мог. Кам'янське поле, Кам'янка-Дніпровська, Новий Аксай [Клочко 2006, с. 72].
”Ямна” група (Рис. 1.2) представлена масивними зразками з циліндроподібним обушком та широким лезом, подібні до пізньотрипільских. Знайдені у похованнях з мог. Білозерка, Чернухіно, Лисий Курган [Клочко, 2006, 73].
”Інгульська” група (Рис. 1.3): її характерною рисою є усічено-ромбічна форма з грибоподібним навершям. Знахідки походять з мог. Бубнова слобідка, Біле, Хрящевський [Клочко, 2006, 74]. Велика кількість сокир-молотів інгульських типів походить із випадкових знахідок на Донеччині, з території розповсюдження донецької катакомбної культури. Там же знайдені молоти “постшнурових” типів та дві сокири-молоти типу “Почапи”.
Знахідки сокир - молотів інгульської культури
“Інгульські” сокири (рис. 2) можна досить умовно розділити на два типи (беручи до уваги те, що кожний виріб, по суті, є унікальним):
2) сокири молоти з опуклою грибоподібною шляпкою
Окрім того кожен тип ділиться на два підтипи - подовжені та короткі [Клочко, Пустовалов, 1992, с. 122]. Такі типи зустрічаються практично у всіх європейських культурах бойових сокир.
1) Короткі сокири-молоти (СМК, рис. 2.1) представлені знахідками в курганах: Заможне і Бєшево на Донеччині [Санжаров, 1999, с. 6]; Баратівка і Горожино на Миколаївщині [Клочко, 2006, с. 78]. У похованнях з Мартинівки, та Головківки було простежено дерев'яні руків'я довжиною 0,35 м та 0,53 м [Полин, Тупчиенко, Николова, 1992, с. 14]. Сокири-молоти типу СМК зустрічаються в інгульських пам'ятках, практично, на всій правобережний частині України.
Видовжені сокири-молоти (СМВ, рис. 2.2) знайдені в курганах: Звенигородка, де збереглося дерев'яне руків'я довжиною 43 см [Полин, Тупчиенко, Николова, 1994, рис. 6], такі ж сокири знайдені в похованнях Володимирівка, Первомаївка, Кірове, та багато інших. Серед сокир цього типу трапляються вишукано орнаментовані (Широке, Золота балка) або прикрашені канелюрами (Каірка) [Клочко, 2006, с. 79].
2) Сокири-молоти з грибоподібною шляпкою (СМГ, рис. 2.3) також поділяються на два підтипи: короткі (СМГК) та видовжені (СМГВ). СМГК знайдені на мог. Головківка [Полин, Тупчиенко, Николова, 1994, рис. 6]. Особливостями цих сокир є висока якість обробки поверхні. Також вони можуть бути прикрашені канелюрами (Кам'янське курганне поле).
В першому розділі було наведено характеристику наявних знахідок сокир-молотів катакомбної КІС. Далі ми окреслимо паралелі з артефактами, виявленими поза територією розповсюдження катакомбних пам'яток.
Серед молотів з пам'ятників донецької культури трапляються так звані «почепські» сокири. Цікаво, що одна з подібних сокир -- знахідка з Благодатного Амвросіївського району, має недосвердлений отвір, тобто вона виготовлялася на місці, а не є імпортом [Клочко, 2006, с. 74].
Досить часто видовжені сокири-молоти з розширеним сокироподібним бойком (Аккермень) дослідники відносять до бородінського типу культури багатоваликової кераміки. На неправомірність такої думки свого часу вказав С. Н. Братченко, довівши, що сокири-молоти аккерменьського типу з'являються ще в ямний культурі [Братченко, 1976, с. 144].
На думку В. І. Клочко, сокири типу “Аккермень” є подальшим продовженням лінії розвитку ранньотрипільських кам'яних молотів і являються прототипами сокир-молотів типу “Бородіно” [Клочко, 2006, с. 74]. Їх прототипами можна вважати мідні сокири-клювці з Варненського некрополя культури Гумельниця та ранньотрипільські кам'яні клювці-молоти.
Подальшого розвитку такі сокири-молоти набувають в ямній культурі Нижнього Подніпров'я, де вони утворюють тип “Аккермень”, який запозичили катакомбні племена того ж Нижнього Подніпров'я. Сокири ж бородінського типу є продовженням цієї лінії розвитку на більш пізньому етапі. Їх вирізняє грибоподібне навершя, що було характерним для сокир-молотів Балкан та Центральної Європи III тис. до Р.Х. (сокири-молоти пан'європейського типу А). Таким чином, “бородінські” сокири є синкретичним типом, що об'єднує в собі риси східноєвропейських та центральноєвропейських знарядь.
Отже, більша частина сокир-молотів донецької катакомбної культури відноситься до типів, характерних для “постшнурових” культур Карпатського регіону, а інші -- до ямної культури Подніпров'я та до Інгульської катакомбної культури Правобережної України.
Для поховань інгульської культури сокири-молоти є чи не найбільш типовим видом знахідок. Багатий матеріал дає змогу в повному обсязі оглянути морфологічні зв'язки інгульських сокир з сокирами сусідніх культур.
Сокири СМК, за загальною формою, близькі до сокир типу G культури лійчастого посуду за М. Запотоцьким [Клочко, 2006, с. 78], однак між ними є розбіжності в розмірах: інгульські СМК дещо коротші, а отже більше подібні до пізньотрипільських софіївських коротких сокир-молотів, подальшим розвитком яких вони і є.
Сокири СМВ дуже близькі до сокир-молотів культури лійчастого посуду -- F-сокири за М. Запотоцьким [Клочко, 2006, с. 78]. Умовно до цієї групи включені сокири-молоти з поховань ЮГОК - 65 та Златополь [Клочко, 2006, с. 78]. Усі ці вироби дуже нагадують сокири-молоти культур шнурової кераміки України і, мабуть, є запозиченнями.
Усі сокири СМГК та СМГП за загальними обрисами та грибоподібними обушками близькі до сокир-молотів типу "К" культури лійчастого посуду Центральної Європи [Клочко, 2006, с. 78], які походять з пам'ятників Колоколин, Крилос, Настасина могила [Свешников, 1979, рис. 7]. Окрім того вони подібні до пізньотрипільських софіївських сокир-молотів типу СМГ[Клочко, 2006, с. 78]. Особливостями інгульських сокир є висока якість обробки поверхні (на відміну від сокир культури лійчастого посуду вони усі добре відполіровані) та мають чіткі грані, що виділяють “плечі” виробів. До того ж деякі вироби мають виразні грані, або канелюри, що безпосередньо вказує на зв'язок з шнуровими культурами Західної України (Томашівка) [Клочко, 2001, с. 243]. Однією з ознак сокир-молотів інгульської культури, перш за все, сокир типу СМ, є "врізний" орнамент. Усі ці вироби виготовлені з дуже твердих порід каменю -- порфіріто-діабазів [Шарафутдинова, 1980, с. 60], орнаменти на них, враховуючи складність такого матеріалу, дуже вишукані. Така складна, близька до ювелірної, техніка обробки каменя в потрапила до європейських культур, з терен Близького Сходу та Східного Середземномор'я.
археологічний культура сокира молот
Отже, ми бачимо, що сокири-молоти є найбільш розповсюдженою типовою зброєю катакомбної культури. Цей вид зброї представлений кількома типами, які зустрічаються практично в усіх європейських культурах “бойових сокир”. Однак, найбільш близькою за наборами типів сокир-молотів до інгульської є культура лійчастого посуду, на її перших, карпатських етапах розвитку та пізньотрипільська Софіївська група (культура) [Клочко, 2006, с. 79].
Таким чином, розглядаючи дану категорію пам'яток ми дійшли висновку, що сокири-молоти, незважаючи на явно запозичені форми, можливо, являють собою витвори місцевих майстрів. Проте ця думка ще потребує додаткової перевірки, адже в наявності ще дуже мало знахідок, які б це підтверджували. Крім того, обробки потребують сокири-молоти «периферійних» катакомбників - передкавказських та харківсько-воронезьких. Також, ми бачимо цілковите переважання технічних рис європейського походження, тоді як широко експортуючи кавказькі сокири-молоти, катакомбники не запозичували у кавказців власне технологію їх виготовлення [Нечитайло, 1991, с. 89].
З іншої сторони подальше розроблення даної теми може дати відповіді на ряд запитань щодо культурного та релігійного життя давнього населення українських степів. Оскільки кам'яні сокири-молоти є не тільки суто утилітарною річчю та ознакою соціальної стратифікації, а і виробом мистецтва та культовим предметом.
Рис. 1 Сокири-молоти донецької культури (за В. І. Клочко):
1 - Кам'янка; 2 - Лисий Курган; 3 - Біле.
Рис. 2 Сокири-молоти інгульської культури(за В. І. Клочко):
1 - Баратівка; 2 - Звенигородка; 3 - Кам'янка.
1. Братченко С.Н. Нижнее Подонье в эпоху средней бронзы. - К., 1976.
2. Горелик М.В. Оружие Древнего Востока. - М., 1991.
3. Клочко В.І. Озброєння населення України (5000-900 рр. до Р.Х.). - К., .
4. Клочко В.І. Розвиток озброєння «шнурових» культур України як відображення етнокультурних процесів в регіоні // Od neolityzacij do poczatkow epoki brazu. - Poznan, 2001. - С. 241-258.
5. Клочко В.І., Пустовалов С.Ж. До реконструкції озброєння та військової справи суспільства Північного Причорномор'я // Праці центру пам'яткознавства. Вип. 1. - К., 1992. - С.116-141.
6. Нечитайло А.Л. Связи населения Степной Украины и Северного Кавказа в эпоху бронзы. - К., 1991.
7. Полин С.В., Тупчиенко Н.П., Николова А.В. Курганы верховьев Ингульца. 1. Кировоград. - 1992.
8. Полин С.В., Тупчиенко Н.П., Николова А.В. Курганы верховьев Ингульца. 2. Кировоград. - 1993.
9. Полин С.В., Тупчиенко Н.П., Николова А.В. Курганы верховьев Ингульца. 3. Кировоград. - 1994.
10. Пустовалов С.Ж. О формах политогенеза в катакомбном обществе Северного Причерноморья. Проблемы изучения катакомбной культурно-исторической общности // Тез. докл. конф. - Запорожье, 1990.- С. 81-84.
11. Санжаров С.Н. О позднекатакомбных памятниках ингульского типа на территории Северо-Восточного Приазовья // Древности Северского Донца. - Луганск, 1999. - С. 44-61.
12. Свєшніков І.К. Історія населення Передкарпаття, Поділля і Волині в кінці ІІІ - на початку ІІ тисячоліття до н. е. - К., 1974.
13. Шарафутдінова І.М. Орнаментовані сокири-молотки з катакомбних поховань на Інгулі. // Археологія. - К., 1980. - № 33. - С. 60-70.
Автохтонна теорія походження катакомбної культури з ямної та її критика. Синтез двох культур. Міграційна теорія походження катакомбної спільноти. Західні і близькосхідні елементи в ідеології катакомбного населення. Результати археологічних досліджень. реферат [22,9 K], добавлен 18.05.2012
Передумови і причини виникнення Великоморавської держави, її історія та розвиток. Найвизначніші пам’ятки Великоморавської культури: Микульчицьке городище, Старе Місто, Нітра і Девіна. Аналіз археологічних знахідок та письмових джерел про Велику Моравію. курсовая работа [244,1 K], добавлен 30.05.2010
Археологічні культури, котрі дослідниками віднесено до праслов’янської лінії розвитку. Їх основні риси в руслі загальноприйнятого хронологічного поділу доби бронзи на ранню, середню та пізню. Характер взаємозв’язків праслов’янської і інших культур. реферат [17,9 K], добавлен 18.05.2012
Доба бронзи як важлива віха в історії України й людства в цілому. Типологія антропоморфних стел епохи бронзи, відмінні риси їх головних видів. Семантика зображень на статуях епохи бронзи. Індоєвропейські мотиви на антропоморфних стелах доби бронзи. реферат [22,0 K], добавлен 16.05.2012
Золоте коріння народу - в його минувшині. Чимало археологічних пам'яток починаючи від кам'яного віку і закінчуючи середньовіччям, знаходиться на території Рівненської області. Історія пам’яток за писемними джерелами. Типологічна характеристика пам’яток. курсовая работа [33,1 K], добавлен 09.07.2008
Дослідження пам'яток духовного світу носіїв трипільської культури, як форпосту Балкано-дунайського ранньоземлеробського світу. Світогляд енеолітичного населення України, їх космологічні та міфологічні уявлення. Пантеон божеств трипільського населення. дипломная работа [1,5 M], добавлен 03.09.2014
Поселення тшинецько-комарівської культури доби бронзи. Давньослов'янський період Волині. Згадка про місто Камень у Галицько-Волинському літописі. Князівський рід Сангушків. Політичне життя міста. Раціональним використанням лісу на Камінь-Каширщині. реферат [52,2 K], добавлен 01.02.2011
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Кам’яні сокири-молоти катакомбних культур степової України доби середньої бронзи реферат. История и исторические личности.
Выборка Исследования Виды Выборки Реферат
Книга: Сучасна українська літературна мова
Реферат по теме Уровень потребления и имущественные характеристики среднего класса
Контрольная работа по теме Понятие суверенных фондов и их классификация
Дипломная работа: Договор социального найма жилого помещения в гражданском праве Российской Федерации. Скачать бесплатно и без регистрации
Методология И Методы Исследования В Диссертации Пример
Культура Калмыкии Реферат
Реферат: Метод бокового каротажа
Реферат по теме Муниципальный заем
Сочинение Про Картину Ф Решетников Мальчишки
Реферат по теме Иранская республиканская армия
Курсовая работа по теме Особенности психологического консультирования суицидальных клиентов
Шаблон Написания Сочинения 9.3
Реферат по теме Французский маникюр
Дипломная работа по теме Характеристика лесного фонда Баевского лесхоза Алтайского управления лесами
Реферат: Станем ли мы сударынями в 21 веке
Реферат На Русском Языке Образец
Курсовая работа: Творческое мышление. Скачать бесплатно и без регистрации
Дипломная работа по теме Связь самооценки и уровня личностной тревожности в среднем возрасте
Курсовая Работа На Тему База Данных Заместителя Директора По Воспитательной Работе Приюта Г. Аксу
Алтае-Саянская физико-географическая страна - География и экономическая география презентация
Семантические заимствования - Иностранные языки и языкознание курсовая работа
Болгарско-русские межъязыковые омонимы на примере имен существительных - Иностранные языки и языкознание курсовая работа