Огляд на I6 Ravenloft

Пізні роки ADnD 1e відомі купою пригод, що сильно змінили курс гри, та, можливо всього хобі. Все завдяки роботам Трейсі та Лаури Гікменів, Маргарет Вейс й деяких інших. Це були пригоди, якими займались не досвідчені ведучі, а письменники-невдахи, які не змогли себе реалізувати, на той час, повноцінно у прозі. В результаті, замість складних середовищ, повних цікавих монстрів, загадок, смертельних пасток та скарбів, ці пригоди були так чи інакше лінійним шлаком. Особливо цим відомий був магнум-опус Трейсі та Маргарет – сеттінг Dragonlance, пригоди в якому, не просто забирали у гравців контроль над власними персонажами, а ще й примушували просто дивитись як крутелики NPC тягнуть весь сюжет та пригоди на собі.

Чому лінійність це погано та які очікування мають реалізовувати готові модулі, читачам цього поста, я сподіваюсь, пояснювати не потрібно. Сьогодні ж зосереджусь на дещо іншому творінні Гікманів - I6 Ravenloft.

Равенлофт – один з найбільш відомих сеттінгів для DnD, й не дивно. Багатьом з нас подобаються готичні романи, фільми, музика, а хтось геть асоціює себе з субкультурою готів по сей день. Але, на жаль, тут з Равенлофтом все геть не так просто.

Загальна інформація

Модуль описує крихітний регіон Баровію, з однойменним поселенням, на яке кидає тінь готичний замок Равенлофт. Баровія, давно занепала, оскільки регіон захоплений злом. Ліси навколо заповнені туманом, який не дозволяє нікому покинути околиці живим. А це все через могутнього вампіра Страда. Страд, слідуючи канонам Стокера, закохався в молоду дівчину, яка є точною копією його втраченого кохання.

Пригода пропонує починати її в якісь безіменній таверні недалеко від самого регіону. Безликий персонаж дає групі персонажів лист, адресований начеб-то від бургомістра села й одразу ж зникає. У листі бургомістр закликає героїв допомогти поселенню, а в особливості його дочці, на яку кинув око Страд.

І усе це для персонажів 6-8 ми персонажів з 5-го по 7-й рівень.

Баровія та околиці

Пригода дає нам мапу поселення та лісів поруч. І лиш кинувши оком на неї, та прочитавши особливості регіону, стає зрозуміло головну проблему пригоди – лінійність.

Вибратись з Баровії живим просто так не вийде. Туман, після покидання околиць, змушує пройти рятівний кидок проти отрути, або померти. Йдучи лісом, персонажів починають залякувати завиванням вовків, а якщо ті не покинуть його, то 5 варг-вовків з 4 HD, нападають на групу. Якщо їх змогли перебороти (що в групи зазначених рівнів має відбутись без жодних проблем), пригода викидує на них уже 25 вовків.

Місцева циганка-ворожка має зілля, що дозволяє уникнути отруйного туману, але пригода спеціально зазначає що гравців в жодному разі не повинні отримати це зілля.

У поселенні все ще є кілька людей які тягнуть своє жалюгідне існування, але про них немає що розповідати. Вони ніякі. Єдине що забавляє це абсолютна некомпетенція авторів стосовно роботи з характеристиками. Якого хера середньостатистичний селянин, який явно не доїдає, має 2 HD? А рандомний складщик це взагалі воїн 9-го рівня з силою 18/80 (+2 на попадання та +4 на шкоду, для вашого розуміння)?? А цигани взагалі 6 HD кожен.

Навколо поселення, крім самого замку, та табору циган нема ніц. Взагалі. Табір циган ніякий теж, жодних деталей. Існує він тільки для того, щоб ворожка видала персонажам дуже абстрактно інфу про те як можна здолати Страда.

Головний едж-лорд на районі

Страд, як і усе інше в цій пригоді, ніякий. Крім бажання заграбастати собі нову кохану, у нього ще є додаткова ціль, певний план на персонажів гравців. Яка вона саме визначається ведучим перед кампейном, за допомогою спеціального методу з картами. Автори виправдовуються ніби цей підхід робить пригоду більш реіграбльеною. На ділі ж хуй там.

Це абсолютно і повністю лишнє ускладнення підготовки ведучого та тексту пригоди. Жодних інструкцій як Страд досягатиме своїх цілей та якихось термінів за який час йому це вдасться – немає. Є лиш правило про те що Страд має шанс кожної ночі напасти на персонажів, й замітка що він геній і завжди думає на пару кроків вперед..

Приведені, звісно ж, стати для Страда та те як він може бути знищений, але й тут нічого особливого. Послухайте ворожку, знайдіть в замку макгафіни та опустість хп в 0.

Замок

В першу чергу я звернув на Равенлофт увагу, бо даркментат казав що тут наче цікавий замок, й певною мірою так і є. Карта має багато переходів між своїми ярусами, що круто. Але на цьому його переваги закінчуються.

Мапа подана в ізометрів, що повний булшит. Через це дуже важко зрозуміти куди ведуть які сходи, а деякі проходи тупо не видно через зображення фонових стін.

Контент в замку ж абсолютно статичний. Жодна з локацій не використовує переваги мапи. Енкаунтери з монстрами надто слабкі для такого рівня персонажів. Ніхто з них не використовує кмітливих стратегій.

У замку є з ким поговорити, але ці персонажі теж ніхто і ні що, максимум що тут є цікавого це вампірка, що прикидатиметься жертвою Страда, а потім зрадить гравців у слушний момент. Скарби майже не захищені або лежать тупо у відкриту. На весь замок аж цілий один пазл, який вирішується тупо перебором.

Описи

Тонна read aloud’ів що описують буденне. Просто погляньте на ці приклади. Тут немає що коментувати.

Тертий пластик в молоці

Я часто чув що цю пригоду люблять саме за атмосферу, але після прочитання стало зрозуміло що це брехня. Її просто напросто немає. Описи, як ви побачили в попередньому пункті, ніякі. Жодних виразних деталей. Є кілька прикольних ідей, але реалізовані вони теж просто ніяк.

Наприклад: жива башта, що почне трястись аби скинути персонажів вниз. Здолати її можна лиш вбивши її серце на верху. Втім, уся ця штука вирішується тим що гравці заявляють що рухаються вдвічі повільніше, бо нівелює будь-який шанс впасти вниз.

Висновок

Беручись за прочитання пригоди, я знав, що наверну калу. Втім була крихта надії що хоч в замку буде щось цікаве, і якщо прикласти достатньо зусиль, з нього можна зробити щось путнє. Але ні. Якщо братись за перероблювання цієї пригоди, то прийдеться робити її тупо з нуля.

Ідея з попаданням в регіон, з якого не можна вибратись просто так, може бути навіть дуже цікава, як одноразова штука в кампейні, але її теж потрібно зробити вміло.

Сам замок потрібно змінювати повністю. Перемалювати мапу в нормальний 2д вигляд й позначити для себе куди що веде. Додати кмітливих пасток, неочікувані перепади між рівнями, монстрів що користуються властивостями середовища.

Але постає питання: нахіба? У пригоді немає чогось що б зробило її вартісною бодай чуть-чуть, за винятком мапи замку.

Якщо ви хочете провести щось готичне зверніть увагу краще на Castle Xyntiilian (мій огляд) та сеттінг Темнолісся.