Французський танк Leclerc: не тільки багетами відомі.
@vishun_military
В рамках великого танкового перелому у допомозі Заходу Україні, крім танків Леопард та Абрамс, є висока ймовірність отримати й танк французької розробки Leclerc. Цей танк - як і французьке кіно, і геополітичний курс Франції - відрізняється оригінальності та несхожістю на інших. На відміну від інших країн НАТО, Франція хоч і діє в рамках стратегічних концепцій, як нове покоління ОБТ 80-х років, але завжди намагається робити техніку виходячи з власних традицій і військової доктрини.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що доручить своєму міністерству оборони опрацювати питання щодо постачання танків Leclerc до України. Таким чином Leclerc стане четвертою моделлю танків західного виробництва анонсованих для української армії. На фоні своїх колег з США або Німеччини, француз не такий відомий в українському медіапросторі. Ми вирішили це виправити та підготували для Вас статтю про основний бойовий танк французького виробництва Leclerc.
Буде корисно якщо ви поділитесь цим матеріалом зі своїми друзями та знайомими.
Стаття про танк Challenger 2 тут - https://telegra.ph/Challenger-2-britanska-fortecya-na-gusenicyah-01-21
Історія танку Leclerc починається у 1971 році зі стартом науково-дослідної програми "Engin Principal Prospectif". Мета цієї роботи полягала в аналізі досвіду служби та експлуатації останнього французького танку АМХ-30 та напрацювання основних вимог для його наступника. Були сформовані головні тези які супроводжували розробку танку увесь час, а саме:
1.Фінансування робіт з проєктування та розробки нового танку не має лягти лише на одну Францію.
2.Новий танк має бути сильніше ніж будь-який суперник з вже наявних танків та тих, що з'являться їм на заміну.
В рамках цієї програми Франція спробувала домовитись з Німеччиною про спільне проєктування та виробництво нової бойової машини. Проте країни не змогли дійти згоди та наприкінці 80-их Німеччина виходить з проєкту.
Залишившись наодинці Франція пробує зробити ставку на танки АМХ-32 та АМХ-40, власні розробки які по суті являються глибокими модернізаціями танку АМХ-30B2. Але вони не знаходять іноземних покупців. Іспанія зацікавилась танком АМХ-40, проте він програв у конкурсі німецькому Leopard 2 тому питання з ним було закрито.
Поступово Франція виключила інші рішення такі як ліцензійне виробництво M1 Abrams або Leopard 2. Розглядався навіть варіант з ізраїльською Merkava. Проте врешті решт французи вирішують, що єдиний вихід це створити новий танк з нуля.
У 1983 році стартує програма “Engin Principal de Combat” або EPC, яка передбачає розробку нового основного бойового танку. Провідним підрядником стає фірма GIAT, сьогодні входить до корпорації NEXTER. Були взяті деякі напрацювання з АМХ-40, проте основною лінією було створення повністю нової машини з іншою концепцією ніж у попередників. Програма формує основні вимоги до нового танку такі як мобільність, здатність вести бій з противником, що переважає за чисельністю (танки країн Варшавського договору), захист на рівні інших основних бойових танків країн НАТО та значний запас на модернізацію. При цьому машина має бути компактною та легшою за 55 т.
У 1984 році новий танк отримує назву Leclerc, в честь французького генерала часів Другої світової війни Жак Филип “Леклер” де Отеклок. Назва AMX-56 яка часто згадується в медіа та тематичних ресурсах є неофіційною та не використовується в документах.
В 1986 році з'являються перші шість прототипів. Випробовування проходили чотири роки та принесли перший успіх. Проєкт зацікавив військових Об'єднаних Арабських Еміратів, які становляться його спонсорами. В 1990 році на світ з'явились перші три серійні танки які відправились на порівняльні випробовування до полігонів інших країн. Згодом з’явились ще сімнадцять танків для краш-тестів у військах. Досить очікувано в них виявили суттєву кількість недоліків, зокрема в роботі двигуна та електронних систем. Проте наступна партія у якій усі зауваження були усунуті була прийнята військами без проблем.
У 1992 році танк Leclerc був прийнятий на озброєння та відправлений у серійне виробництво яке було завершене у 2008 році. За цей час було виготовлено 794 танки з яких 388 на замовлення ОАЕ. В деяких ресурсах наводиться цифра у 862 вироблені танки, але це з урахуванням тренажерів та ремонтно-евакуаційних машин. Танк вироблявся в трьох основних моделях та одній експортній, пристосований для експлуатації у пустелі. Також за час виробництва було внесено одинадцять пакетів оновлень до конструкції танку. На момент прийняття на озброєння Leclerc був найдорожчим танком у світі. На сьогодні француз з цінником понад 6 мільйонів євро за собівартістю залишається в топ-3 найдорожчих танків на ринку, поступаючись лише японському Type-10 та корейському К2.
На цьому ми завершуємо короткий історичний екскурс та переходимо до технічного огляду танку.
Ключовим рішенням яке було прийнято в рамках розробки танку Leclerc це відмова від старої концепції “швидкість в обмін на захищеність”. Ця концепція танкобудування домінувала в Європі у другій половині XX століття, її класичними представниками були Leopard 1 та АМХ-30. Але якщо німці дозволили собі трохи набрати масу та зменшити швидкість Leopard 2 заради додаткової броні, французи вирішили що Leclerc має бути швидким, броньованим та не важити понад 55 т. Складне завдання, але воно було виконане.
Танк Leclerc має класичне компонування, з місцем водія спереду, бойовим відділенням посередині та моторним відсіком у кормі. Екіпаж складає троє осіб, командир та навідник у башті, відповідно справа та зліва від гармати. Роботу заряджального виконує автомат розташований у кормі башти та відокремлений від екіпажу перегородкою. Важить Leclerc від 54.5 до 57 т в залежності від моделі та комплектації. Танк є досить компактним, як для західного танку звісно. Висота 2,53 м, довжина без ствола 6,88 м, ширина 3,6 м. Leclerc на два метри коротше ніж англійський Challenger 2.
Танк оснащений дизельним 8-ціліндровим двигуном французького виробництва SACM V8V-1500 “Hyperbar” потужністю у 1500 к.с, поєднаний з газовою турбіною Turbomeca TM 307B, також французького виробництва. Коробка передач SESM ESM500, автоматична, з п’ятьма передачами уперед та двома назад. Керує роботою двигуна електронна система фірми SAGEM, вона розраховує найбільш економічний режим роботи двигуна, здійснює контроль та діагностику.
Така потужна силова установка в поєднанні з помірною масою танку дає хороші результати. Питома потужність танку складає 27.52 к.с./т. Це не перевершений показник як для танку західного виробництва. Найближчі переслідувачі за цим показником російські танки Т-80У та Т-90М які мають 27.2 к.с./т. та 26.3 к.с./т. відповідно. Проте вони поступаються Leclerc за швидкістю, особливо на бездоріжжі. Тиск на ґрунт становить 0.9 кг/см2.
Максимальна швидкість досягає 72 км/г по трасі. Але ця цифра навмисно обмежена електронікою танку, якщо її відключити танк здатний розігнатись за 80 км/г. Танк набирає 32 км/г усього за шість секунд. Бездоріжжям Leclerc розвиває 56 км/г. Навіть заднім ходом танк рухається досить швидко, 38 км/г. У світі знайдеться небагато танків здатних обігнати Leclerc. Тільки корейський К2 може нав'язати боротьбу у перегонах по хорошій дорозі, але на бездоріжжі Leclerc не має рівних.
Підвіска гідропневматична, індивідуальна з шістьма здвоєними опорними катками. Стандартні гусениці вироблені з алюмінію, проте в останньому оновленні Т11 гусениці вже сталеві. Натяжіння гусениць регулюється автоматично в залежності від ґрунту. Ширина трака становить 635 мм. Танк здатен подолати вертикальну перешкоду висотою в 1,1 м, траншею шириною в 3 м та броди в 1 м.
Паливний бак вміщає 1300 л, є можливість додати два підвісні баки об’ємом по 200 л кожний. Запас ходу складає 550 км на основному баку та 650 з додатковими.
Система керування боєм та вогнем танку Leclerc FINDERS виробництва NEXTER на момент прийняття на озброєння була надсучасною і до тепер залишається однією з найтехнологічніших у світі. В розпорядженні екіпажу є швидкий доступ до інформації щодо бойового завдання, тактичного положення свого танку, інших дружніх танків та противника. Ці дані відображаються на кольоровій мапі та оновлюються у режимі реального часу. Система об’єднує усі танки підрозділу, що дозволяє їм обмінюватись інформацією та надавати оперативні дані для командирів вищого ланцюга.
Leclerc налаштований для боя у режимі “нічний хижак”. Система дозволяє вести результативний вогонь у темну частину доби та низьку видимість на відстані до 3000 м. Комп'ютер визначає перші шість цілей за вісім секунд. Машина може вести вогонь на ходу, без сповільнення. Наприклад “колісний танк" АМХ-10RC може вести вогонь тільки стоячи на місці. Перший постріл має 95% на влучання, загалом за одну хвилину танк може зробити дванадцять пострілів. Уся цифрова система може керуватись як навідником, так і командиром танку.
Командир керує танком за допомогою вісьмох перископів для кругового спостереження та має бінокулярний приціл HL-70 денного та нічного бачення. Навідник працює з комбінованим прицілом поєднаним з лазерним далекоміром типу Nd:YAG. Уся електронна начинка танку дуже дорога, приблизно 40% вартості усього танку. Робота з нею вимагає тривалого навчання та високої кваліфікації танкістів.
Leclerc оснащений 120-мм гладкоствольною гарматою GIAT CN120-26/52 с довжиною ствола в 52 калібри. Він здатен розігнати стандартний APFSDS снаряд до 1790 м/с. Гармата може стріляти всією лінійкою унітарних 120-мм боєприпасів НАТО. На свій час гармата була проривом, довша за стандартну гармату Rheinmetall майже на метр. З появою гармат довжиною в 55 калібрів Leclerc втратив лідерство, проте все ще залишається грізним суперником.
Leclerc обладнаний автоматом заряджання, нетипова річ для танку країн НАТО. Свій вибір конструктори обґрунтували необхідністю підтримувати сталу швидкострільність та звільнити простір у башті для зменшення її висоти та ваги. До слова, башта Leclerc робить повне обертання усього за 5 секунд. Автомат має 22 пострілі розташовані в кормовій ніші танку, ще 18 пострілів зберігаються у корпусі, з права від водія. Роботу автомата візуалізовано на відео за посиланням - https://www.youtube.com/watch?v=WdZL2C2tdlI
Додаткове озброєння складається з кулемета американського виробництва M2HB калібру 12,7 мм спареного з гарматою та зенітної установки калібру 7,62 мм, керованої дистанційно. Також є можливість встановити додатковий кулемет передбачений комплексом AZUR Urban, це спеціальний модуль для боїв в умовах міської забудови.
Броня Leclerc комбінована. Сталеву частину покривають плити композитної броні засекреченого складу. Броня зроблена за модульною системою, що дозволяє швидко замінити пошкоджену частину у польових умовах. Розробники відмовились від динамічного захисту, вони вирішили що у разі його спрацювання, він може становити загрозу для життя та здоров'я піхотинців які можуть укриватись за танком. Натомість Leclerc обладнаний системою активної протидії GALIX. Вона містить дві установки по п’ять гранатометів калібру 80-мм у кожній. Вони можуть стріляти димовими гранатами, інфрачервоними пастками або протипіхотними боєприпасами. Також танк здатен попередити екіпаж про небезпеку ракетного удару та має інфрачервоний глушник.
Як для французького танкобудування рівень захисту танку Leclerc є проривним. Проте немає підстав вважати його вищим за бронювання конкурентів. Скоріш за все він є еквівалентним захисту M1A2 Абрамс.
Слід зазначити що експортна версія танку яку придбали Арабські Емірати відрізняється від оригіналу досить суттєво. У нього інший двигун та в цілому він більш пристосований для служби у пустелі.
Французька армія отримала 406 бойових танків. До тепер на дійсній службі залишається 226 танків, решта знаходиться на зберіганні. Leclerc не брав участь у війні в Іраку, замість нього воювали АМХ-10RC та АМХ-30В2. Leclerc має лише обмежений досвід участі в миротворчих операціях в Косово та Ємені. Таким чином Leclerc залишається танком, що не проходив випробовування боєм з рівним суперником. Якщо буде прийнято позитивне рішення про постачання танків цього типу то українська армія отримає складний в експлуатації, специфічний танк створений для ведення швидких маневрових бойових дій в умовах темної частини доби. Через складність електроніки Leclerc, українські екіпажі потребуватимуть значного часу для навчання, але перспектива отримати танк здатний знищити механізовану роту противника за три хвилини вартує затраченого часу.
Команда Військового Віщуна дякує вам за повне прочитання статті. Якщо у вас виникнуть інші запитання або зауваження, залиште їх у коментарях, наші експерти постараються на них відповісти.