Два дерева

Як відомо, в Едемському саду Господь зростив два дерева: дерево життя, та дерево пізнання добра і зла. У багатьох місцях Біблії дерева, виноградні лози та інші рослини символізують сім’ї, народи та раси.

Наприклад, Єзекіїль поетично описує Ассирію як "Ашшур, кедр на Ливані, з прекрасними галузками, з тінистою гущавиною, і високорослий" (Єз. 31:3-4).

Так само Осія описує Ізраїль як рослину (Ос. 14:6-8):

⁶ Я буду Ізраїлеві, як роса, розцвіте він, неначе лілея, і пустить коріння своє, мов Ліван. ⁷ Розійдуться його пагінці, і буде його пишнота, мов оливне те дерево, а пахощ його мов Ліван. ⁸ Навернуться ті, що сиділи під тінню його, збіжжя оживлять вони й зацвітуть, немов той виноград, будуть згадки про нього, немов про ліванське вино.

А також, Іван Хреститель називає едомлян серед фарисеїв та саддукеїв "рідом зміїним" та деревом, що не приносить доброго плоду і буде зрубано (Мт. 3:7-10):

⁷ Як побачив же він багатьох фарисеїв та саддукеїв, що приходять на хрищення, то промовив до них: Роде зміїний, хто вас надоумив утікати від гніву майбутнього? ⁸ Отож, учиніть гідний плід покаяння! ⁹ І не думайте говорити в собі: Ми маємо отця Авраама. Кажу бо я вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння! ¹⁰ Бо вже до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та й в огонь буде вкинене.

Інша деталь сюжету про гріхопадіння — заборонений плід, так само має ще одне, забуте значення — значення перелюбу. Приповісті 30:20:

²⁰ Така ось дорога блудливої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла: Не вчинила я злого!…

Автор апокрифічної 4 книги Макавеїв також розумів характер спокуси Єви змієм (4 Мак. 18:7-8):

⁷ Праведна матір семи синів, сказала тоді, наступним чином, своєму синові: "Я була звичайною незайманою, і не покинула дому мого батька, зате дбала за ребро, від якого була створена жінка. ⁸ Жоден руйнівник пустелі чи грабіжник долини, не заподіяв мені шкоди, ні змій шкідливий і підступний, не пограбував мого родового дівоцтва. Вистояла з моїм мужем, протягом часу мого дозрівання".

Уявлення про те, що Єва лежала зі змієм, безумовно, були відомі християнам у минулому. Протоєвангеліє Якова є апокрифічним християнським текстом 2 століття нашої ери, і в ньому ми бачимо, що автор чітко розумів сексуальну природу провини Єви (глава 13, вірші 1-11):

¹ Ішов уже шостий місяць [Її вагітності], і тоді Йосип повернувся після теслярських робіт і, увійшовши до дому, побачив її вагітною. ² І вдарив себе по обличчю, і впав ниць, і плакав гірко, кажучи: Як тепер я звертатимусь до Господа Бога мого, як молитимусь за Дівицю цю, бо я привів її з храму дівою і не зумів доглядити? ³ Хто обдурив мене? ⁴ Хто заподіяв зло моєму домі і знеславив Діву? ⁵ Чи не сталося зі мною те саме, що з Адамом? ⁶ Як тоді, коли Адам славословив, з’явився змій, і побачив Єву одну, і звабив її, так сталося і зі мною. ⁷ І встав Йосип, і покликав Марію, і сказав: Ти, що була під опікою Божою, що ж ти зробила і забула Господа, Бога свого? ⁸ Нащо опоганила душу Свою, Ти, що виросла в Свята Святих і їжу приймала від Ангола? ⁹ Вона тоді заплакала гірко і сказала: Чиста Я і не знаю чоловіка. ¹⁰ І сказав Йосип до нього: Звідки ж плід у лоні Твоєму? ¹¹ Вона відповіла: Живий Господь, Бог Мій, не знаю Я, звідки.

Християнський текст Кельтскої церкви, "Ioca monachorum", написаний у 8-му сторіччі і що представляє з себе збірник коротких питань та відповідей на біблійні теми, так само про це свідчить, повідомляючи, що "першою жінкою, яка вчинила перелюб", була "Єва зі змієм" (McNally, 1959, p. 38).

Отже, автори різних, географічно не пов'язаних та розділених століттями християнських джерел, розуміли, що Єва вчинила перелюб зі змієм.

Тепер, коли ми почали розуміти мову розповіді з Буття про спокусу Єви за допомогою Святого Письма та апокрифічної біблійної літератури, ми звернемося до світської літератури Месопотамії, що теж може нам допомогти зрозуміти цю давню близькосхідну алегоричну мову Буття.

Так, в акадському тексті "Епосу про Гільгамеша" дикого звіролюдину Енкіду спокушають блудницею з метою приборкати його (табличка 1, частина 3, рядки 40-45):

Іди, мисливцю мій, візьми з собою дівчину-блудницю.
Коли він буде напувати худобу на водопої,
вона скине з себе одежу, і оголить свою стиглість.
Як побачить він її, то наблизиться до неї.
І відкинуть його звірі його, що виросли в степу його!

Зверніть увагу, що привабливість блудниці описується як стиглість — властивість фруктів. Далі, ми бачимо наслідки цієї спокуси (табличка 1, частина 4, рядки 16-39):

Дівчина звільнила свої груди, оголила лоно,
і він заволодів її стиглістю.
Вона не соромилася, бо вітала його палкий потяг.
Вона відкинула покривало, і він ліг на неї.
Вона пригостила його, дикуна, жіночою справою,
бо його кохання вабило до неї.
Шість днів і сім ночей виходив Енкіду,
і лежав з дівчиною.
Наситившись її чарами,
він звернув обличчя до своїх диких звірів.
Побачивши його, Енкіду, газелі кинулися навтьоки,
дикі звірі степу відсахнулися від його тіла.
Енкіду злякався, і його тіло напружилося,
коліна його заклякли — дикі звірі зникли.
Енкіду довелося сповільнити крок — він був не такий, як раніше,
Але тепер він став мудріший та розумом глибший.
Повернувшись, він сідає біля ніг блудниці.
Він дивиться на обличчя блудниці,
і слухає, що блудниця говорить;
І промовляє до нього, до Енкіду:
"Ти, Енкіду, став як бог!
Нащо з дикими звірами ти блукаєш по степу?
Ходімо, я проведу тебе до Урука, обнесеного валами,
До святого храму, житла Ану та Іштар,
де живе Гільгамеш, досконалий в силі.
І, як дикий бик, панує він над народом".

Після злягання з блудницею Енкіду "став мудріший та розумом глибший", і його спокусниця каже йому, що він "став як бог". Порівняйте з Буттям:

⁵ Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло. ⁶ І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з’їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з’їв. ⁷ І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що нагі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.

Крім того, Адам і Єва після скоєння свого гріху соромляться наготи та приховують її, чітко показуючи сексуальну природу свого сорому.

Далі, Господь розповідає про наслідки першорідного гріха:

¹⁵ І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту.

Під час прочитання цього вірша, може постати питання: як може бути в перших людей, перших жінки та чоловіка відмінне насіння? Коли ми вже з'ясували сексуальний характер першорідного гріха, нескладно здогадатися, що маються на увазі нащадки Адама, та нащадки Єви від змія. Залишається знайти згадки насіння змія в Біблії.

Ісус розповідав в Об'явленні 2:9 про тих, що "говорять про себе, ніби юдеї вони, та ними не є, але вони зборище сатани". В Івана 8:42-45 Ісус прямо каже опонентам-фарисеям, що вони не вірять Його словам, бо їхним батьком є диявол:

⁴² А Ісус їм сказав: Якби Бог був Отець ваш, ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав. ⁴³ Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви слова Мого. ⁴⁴ Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді. ⁴⁵ А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу.

У вже згаданому Мт. 3:7 Іван Хреститель називає фарисеїв та саддукеїв "родом зміїним":

⁷ Як побачив же він багатьох фарисеїв та саддукеїв, що приходять на хрищення, то промовив до них: Роде зміїний, хто вас надоумив утікати від гніву майбутнього?

Водночас, у Мт. 23:29-36 Христос каже, що їхні батьки винні у вбивстві пророків, зокрема Авеля, також називаючи їх "зміями" та "родом гадючим":

²⁹ Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгробники ставите, і праведникам прикрашаєте пам’ятники, ³⁰ та говорите: Якби ми жили за днів наших батьків, то ми не були б спільниками їхніми в крові пророків. ³¹ Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків. ³² Доповніть і ви міру провини ваших батьків! ³³ О змії, о роде гадючий, як ви втечете від засуду до геєнни? ³⁴ І ось тому посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпнете, а частину їх ви бичуватимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста.³⁵ Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Захарія, Варахіїного сина, що ви замордували його між храмом і жертівником! ³⁶ Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей!

У Лк. 11:47-51 Ісус ще раз звинувачує батьків фарисеїв у вбивстві Авеля та інших пророків:

⁴⁷ Горе вам, бо надгробки пророкам ви ставите, ваші ж батьки були їх повбивали… ⁴⁸ Так, визнаєте ви й хвалите вчинки батьків своїх: бо вони їх повбивали, а ви їм надгробки будуєте! ⁴⁹ Через те й мудрість Божа сказала: Я пошлю їм пророків й апостолів, вони ж декого з них повбивають, а декого виженуть, ⁵⁰ щоб на роді оцім відомстилася кров усіх пророків, що пролита від створення світу, ⁵¹ від крови Авеля аж до крови Захарія, що загинув між жертівником і храмом! Так, кажу вам, відомститься це все на цім роді!

Таким чином, ми бачимо, що Каїн, перший син Єви, своїм походженням пов'язується зі змієм. Це підтверджується і тим, що в Юди 14 апостол називає патріарха Еноха "сьомим від Адама". Це може бути правдою, тільки якщо врахувати Авеля і виключити Каїна, оскільки Енох, очевидно, не походив від Каїна: Адам — Авель (перший) — Сиф (другий) — Енош (третій) — Кенан (четвертий) — Магалал'їл (п'ятий) — Яред (шостий) — Енох (сьомий).

Проте, якщо ми повернемося до Буття, то там, здавалося би, ми побачимо пряму вказівку на походження Каїна від Адама:

¹ І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна, і сказала: Набула чоловіка від Господа. ² А далі вона породила брата йому Авеля.

Так, Адам пізнав Єву перед народженням Каїна, але це не доводить його батьківства. Перед народженням Авеля не згадується, що Адам ще раз пізнав Єву, відповідно, Каїн та Авель були близнюками.

Існує таке явище, як гетеропатернальна суперфекундація, коли відбувається запліднення яйцеклітин двома батьками, що призводить до того, що у кожного з близнюків свій батько, що пояснює, як в Єви могли народитися близнюки від змія та Адама.

Це явище не є частим, однак, воно не є рідкістю у міфології. Наприклад, близнюк Геракла, Іфікл, був сином не Зевса (батька Геракла), а смертного чоловіка Амфітріона. Леда, героїня іншого давньогрецького міфу, завагітніла таким чином чотирма дітьми від двох статевих партнерів: двома (Полідевк і Єлена) — від Зевса і двома (Кастор і Клітемнестра) — від Тиндарея. Язичницькі боги, згідно з Біблією, є занепалими анголами (напр., 1 Кор. 10:18-20), й таким чином, дані сюжети можуть бути відголосками цієї події з Буття.

Вірогідно, дещо дивними на фоні походження Каїна можуть здатися слова Єви про те, що вона "набула чоловіка від Господа". Однак, чи варто нам сприймати всерйоз ці слова першої грішниці, які могли бути лише виправданням народження такої дивної дитини?

Залишається питання: яким саме чином "юдейські" противники Ісуса могли походити від Каїна та змія?

Як ми вже обговорювали, сучасні євреї не мають відношення до біблійних ізраїльтян, а є нащадками підкорених ізраїльтянами та навернених в юдаїзм ідумеян, родоначальник яких, Ісав, взяв собі в дружини ханаанеянок та хіттеянок. По сусідству з ханаанеянами та хіттеянами у Землі Обіцяній жили деякі інші народи, разом з ними перераховані у Бут. 15:18-21:

¹⁸ І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: Потомству твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата: ¹⁹ хенеянина, і кенізеянина, і кадмонеянина, ²⁰ і хіттеянина, і періззеянина, і рефаеянина, ²¹ і амореянина, і ханаанеянина, і ґірґашеянина, і евусеянина.

Інтерес для нас представляють кенеяни. У Числах 24:17-22 Валаам пророкує про майбутнє ізраїльтян, моавитян, едомлян, амаликитян та кенеян, називаючи ці народи іменами їх родоначальників:

¹⁷ Я бачу його, та не тепер, дивлюся на нього, та він не близький! Сходить зоря он від Якова, і підіймається берло з Ізраїля, ламає він скроні Моава та черепа всіх синів Сифа! ¹⁸ І стане Едом за спадщину, і стане Сеїр за посілість своїх ворогів, а Ізраїль робитиме справи великі! ¹⁹ І той запанує, хто з Якова, і вигубить рештки із міста. ²⁰ І побачив він Амалика, і виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Початок народів Амалик, та загине наприкінці й він! ²¹ І побачив він кенеянина, і виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Міцна ця оселя твоя, і поклав ти на скелі гніздо своє! ²² Але вигублений буде Каїн, незабаром Ашшур поневолить тебе!

Про це ж свідчить і Конкорданс Стронґа:

#H7017: Qeyniy kay-nee' або Qiyniy (1 Хр. 2:55) {kee-nee'}; патронімічне з 7014 [Каїн]; кенеянин або з племені Каїна: — кенеянин.

Таким чином, найлогічнішим висновком буде те, що зв'язок ідумеїв з Каїном знаходиться в генах ханаанейських дружин Ісава, у змішуванні кенеян з іншими ханаанеянами, як сусідніх народів, що разом заселяли Землю Обіцяну до ізраїльтян.

Отже, згідно з Біблією, сучасні євреї є нащадками диявола та першого вбивці, Каїна. Саме тому Ісус казав фарисеям у Івана 10:26:

²⁶ Та не вірите ви, не з Моїх бо овець ви.

Він не казав їм, що вони не є його вівцями, бо повірили йому. Ісус сказав дитям диявола, що вони не повірили йому, бо не були його вівцями, бо вони не були нащадками Адама, але нащадками, "зборищем" Сатани, які лише зараховували себе до богообраного народу. Саме тому він казав у Iвана 8:37 фарисеям, що "наука Моя не вміщається в вас". І саме ці діти диявола спричинили всі неприємності послідовникам Христа в перші століття християнської ери, та продовжують це робити й зараз.