Декоративні властивості трав’янистих рослин клумбових фітоценозів - Биология и естествознание курсовая работа

Главная

Биология и естествознание
Декоративні властивості трав’янистих рослин клумбових фітоценозів

Дослідження значення та естетичної цінності декоративних рослин в штучному озелененні міста. Агротехніка та методика створення квітників. Класифікація рослин за температурними показниками. Таксономічний склад клумбових фітоценозів Дзержинського району.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Розділ 1. Екологічні умови формування клумбових фітоценозів
1.1 Фізико - географічні умови м. Кривий Ріг
1.2 Історія озеленення з використанням клумбових рослин
1.3 Клумбові фітоценози в штучному озелененні міста
1.4 Естетична цінність декоративних трав'яних рослин
Розділ 2. Об'єкт та методи дослідження
2.1 Характеристика об'єкту дослідження
2.2 Агротехніка та методика створення квітників
2.3 Класифікація рослин за температурними показниками
Розділ 3. Еколого - таксономічна характеристика клумбових фітоценозів
3.1 Таксономічний склад клумбових фітоценозів Дзержинського району
3.2 Екологічна характеристика трав'янистих рослин клумбових фітоценозів
Розділ 4. Екскурсія як організаційна форма навчання
4.2 Аналіз програми шкільного курсу біології 7 класу щодо її спрямованості та проведення екскурсій
Для всіх розвинених країн світу екологічна ситуація, що складається у містах є предметом особливої уваги офіційної влади всіх рівнів, політичних партій і громадських рухів, засобів масової інформації та широких верств населення. Екологічна ситуація міст - «дзеркало», в якому відбивається рівень соціально-економічного становища країни.
Із зростанням міста, розвитком його промисловості, стає все більш складною проблема охорони навколишнього середовища, створення нормальних умов для життя і діяльності людини. В останні десятиліття посилилося негативний вплив людини на навколишнє середовище і, зокрема, на зелені насадження. Проблема зелених масивів (міських парків, лісів, садів, луків) - одна з найважливіших екологічних проблем у місті.
Рослинність, як середовище відновлююча система, забезпечує комфортність умов проживання людей у місті, регулює газовий склад повітря і ступінь його забрудненості, кліматичні характеристики міських територій, знижує вплив шумового фактора і є джерелом естетичного відпочинку людей; вона має величезне значення для людини .
Тому антропогенний вплив на озеленення є дуже важливим питанням вимагає вивчення.
В даний час накопичений великий досвід по благоустрою та озелененню міст, створений багатий озеленювальних асортимент рослин та розроблено агротехніка їх вирощування, знайдено необхідні прийоми озеленення, специфічні для міст, визначено способи утримання зелених насаджень.
З огляду на все вище сказане вивчення декоративних властивостей трав'янистих рослин клумбових фітоценозів є досить актуальним. Мета роботи: вивчити декоративні властивості трав'яних рослин клумбових фітоценозів Дзержинського району міста Кривий Ріг.
Об'єкт: декоративні властивості клумбових фітоценозів
Предмет: формування клумбових фітоценозів Дзержинського району міста та можливості використання результатів дослідження в шкільному курсі біології.
1. Охарактеризувати екологічні аспекти формування клумбових фітоценозів міста.
2. Розглянути значення та естетичну цінність декоративних рослин в штучному озелененні міста
3. Вивчити наявний видовий склад клумбових рослин в озелененні міста.
4. Зробити морфолого - екологічний опис клумбових рослин що вже зростають на території міста,
5. Проаналізувати можливості використання нових видів клумбових рослин, які було б доцільно вирощувати на клумбах міста.
6. Зробити колекцію фотографій клумбових композицій і клумбових рослин.
7. Дати характеристику клумбовим фітоценозам Дзержинського району.
8. Визначити місце екскурсії в шкільному курсі біології
9. Розробити план-конспект екскурсії для знайомства з клумбовими фітоценозами Дзержинського району міста.
Матеріали дослідження: клумби, які знаходяться по проспекту Металургів та проспекту Миру.
Методи дослідження: спостереження, описовий, порівняльний, експериментальний
Апробація: на базі Криворізької ЗОШ № 17.
Структура роботи: робота складається із чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури.
РОЗДІЛ 1. ЕКОЛОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ КЛУМБОВИХ ФІТОЦЕНОЗІВ
1.1 Фізико - географічні умови м. Кривий Ріг
Місто розташоване у степовій зоні України, на злитті річок Інгулець і Саксагань, які входять до басейну Дніпра. По відношенню до екватору - у північній півкулі, по відношенню до Грінвічського (нульового) меридіану - у східній півкулі. Так як місто витягнуте у майже субмеридіональному напрямі на кілька десятків кілометрів, то єдиних координат немає. Крайніми точками міста за усіма чотирма сторонами світу є лише два об'єкти - хвостосховища Інгулецького (координати - 47°36' північної широти) та Північного гірничо-збагачувальних комбінатів (координати - 48°12' північної широти).
Місто розтягнуте з північного-сходу на південний-захід на пів градуса - 0°36'. Широтна розтягнутість менша (0°28'). За широтою місто вузьке. Крайньою західною точкою є сучасна станція Інгулець з координатами 33°08' східної довготи. Крайня східна точка знаходиться в районі лісорозсаднику в селищі Довгинцевому - 33°34' східної довготи [18]
В долині р. Інгулець сформувалися заплава (висока і низька) та 4 надзаплавні тераси, річкова долина Саксагані представлена заплавною та 3-а надзаплавними терасами. Терасовий комплекс розвинутий фрагментарно по обох бортах долин. Ширина долин від 0,5 до 4,5 км, у середньому 1,5 км. Балочно-яружна сітка на території Криворіжжя досягає значних розмірів. На території Криворіжжя балки розвинуті уздовж річкових долин, безпосередньо впадаючі в них або у крупні балки. Територія околиць розчленована численними балками (Зелена, Березнеговата, Червона, Макортова, Галахова, Лозуватка, Грушевата, Петрикова, Красна, Роковата, Суха, Гливата, Дубова, Вовча, Суслова, Кобальска, Калетіна, Крутий Яр та інші). Загальна кількість балок на території Кривого Рогу по долині р. Саксагань - 50, р. Інгулець - понад 20 балок. Довжина балок коливається від 1 до 25-30 км. В місцях виходу корінних порід схили річкових долин круті. В період танення снігу і після дощів по днищах балок протікають тимчасові водостоки. Стік р. Інгулець зарегульований Карачунівським водосховищем, стік р. Саксагань -- Кресівським водосховищем, а також Дзержинським і Макортовським водосховищами.
Абсолютні позначки поверхні водоймищ коливаються від 30 до 160 м. Переважні позначки поверхні становлять 50-100 м абс., мінімальні -- характерні для заплавних ділянок річкових долин і становлять 30-45 м.
Клімат -- степовий, атлантично-континентальний, який характеризується спекотним посушливим літом і помірно м'якою з частими відлигами зимою.
Середня тривалість безморозного періоду становить 182 дня, найбільша -- 224 дня. Над територією міста сформувався своєрідний мікроклімат «острова тепла». В місті тепліше на 1,8°С. Особливо це помітно в холодний період року. Також більше опадів, туманів, часто з низьких хмар і пило газових викидів підприємств та автомобілів взимку утворюються смоги, знижені дози сонячної радіації.
Більша частина опадів випадає під час теплої половини року (квітень-жовтень) -- 268 мм. Добовий максимум опадів (90 мм) спостерігався у червні 1913 року. Кількість днів із сніжним покровом -- 69. Стійкого снігового покрову майже не буває. Середня з найбільших за зиму висота снігу становить 10 см, максимальна -- 30 см.
Переважні напрямки вітру: в теплий період року -- північний (18,4 % днів), в холодний період -- східний (17,6 % днів).
Максимальна швидкість вітру -- 24 м/с щорічно, 28-29 м/с один раз на 5-10 років, 30-31 м/с один раз на 15-20 років.
Ґрунти міста і його околиць -- чорноземи звичайні, лучно-чорноземні, чорноземи солонцюваті, лучно-солонцюваті і лучно-болотні. Чорноземи звичайні -- головна генетична група ґрунтів у приміській зоні. Вони забезпечені живильними речовинами, містять 4,5-4,9 % гумусу і поширені на вододілах. Лучно-чорноземні ґрунти характеризуються високими показниками запасів гумусу (5,9 %) і поширені на заплавних терасах рік. Лучно-солонцюваті ґрунти поширені на заплаві рік. Кількість солей в них 0,3-0,5 %, глибина залягання -- 10-60 см. Агрономічна цінність лугових солонцюватих ґрунтів дуже низька.
Ґрунти приміської зони за умови штучного поливу придатні для вирощування усіх видів зелених насаджень, характерних для степової зони.
У Кривому Розі нараховується близько 5 тисяч джерел забруднення атмосферного повітря. Основні підприємства-забруднювачі атмосферного повітря:
ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» -- 219,1тис. тон/ рік;
ВАТ «ПівдГЗК» -- 36,3 тис. тон/ рік;
ПАТ «ПівнГЗК» -- 11,08 тис. тон/ рік;
ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» -- 1,5 тис. тон/ рік;
ПАТ «ІнГЗК» -- 1,3 тис. тон/ рік [28].
1.2 Історія озеленення з використанням клумбових рослин
Історія існування міст налічує тисячоліття. В одному з історичних нарисів, який дійшов до нас з найдавніших пам'яток писемності - «Епос про міфологічного героя Гільгемеше» - наводиться своєрідний план території міста Урука в Месопотамії, з якого видно, що вже тоді зеленим насадженням відводилася третя частина міської землі. До нашого часу збереглася частина плану міста Ніпура, яка була в 1500 році до н.е. Значна частина в ньому була зайнята парками і садами. Аналогічні відомості містяться в планах та описах міст Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю [10].
У Древній Європі питанню будівництва міст приділяли увагу грецькі філософи Платон (у книгах «Політика» і «Закони»), Аристотель (у книзі «Політика») і Гіппократ. У своїх творах вони розглядали організацію ландшафту міста. Найбільш значний внесок в античну теорію містобудування, зокрема в розробку питань ландшафтної архітектури, зробив римський архітектор Вітрувій, що жив в I в. до н.е.
Багата теоретичними роботами в галузі містобудування, благоустрою та епоха Відродження. Серед них великої уваги заслуговує праця Л. Альберті, в якому він багато говорить про благоустрій міста і системі зелених насаджень.
У праці відомого теоретика того часу француза Ж. де Шамбері висунута принципова схема планування міста, в якій чільне місце займає система зелених насаджень [2].
Питання планування міст, систем розселення у зв'язку з розвитком суспільства розглядалися і в книгах філософів-утопістів. В опублікованій в 1516 році книзі «Утопія» англійського філософа Т. Мора поряд з розробкою питань державного устрою висловлюються думки про найкращий розміщенні міст, їх оптимальних розмірах, значенні громадського обслуговування. Такі ж ідеї розвиваються творі Т. Кампанелли "Місто Сонця" який з'явився в 1623 році. Н.Г. Чернишевський в романі «Що робити» говорить про майбутнє міст, передбачаючи в них систему зелених насаджень [46].
На початку XIX ст. Р. Оуен висунув ідею створення колективних поселень з чисельністю 300-2000 жителів. Навколо громадських будівель, розташованих у парку, він пропонував розмістити житлову забудову, по її периметру (кордонів) промислове і сільськогосподарське виробництво.
Ш. Фур також заперечував які б то не було великі міста і ідеалізував невеликі селища. Він представляв місто у вигляді системи трьох концентричних поясів, з яких перший охоплює центр, другий - окраїнні квартали, третій - передмістя. Велике значення Фур'є приділяв зеленим насадженням. Всі поселення він розділив зеленими зонами, розрахував співвідношення забудованих і вільних територій, мінімальна відстань між будинками, ширину обсаджених деревами вулиць. В кінці XIX ст. Е. Говард висунув ідею створення міста-саду. У 1898 році вийшла його книга «Завтра», а в 1903 році «Міста-сади майбутнього». Говард уявляв собі місто-сад у вигляді концентричних кіл. У центрі міста - сад, навколо нього - громадські споруди, оточені центральним парком, по периметру широка скляна аркада - Кришталевий палац, в якому розміщені магазини, зимові сади. Всі будинки міста оточені зеленими масивами і садами. На півдорозі між центром і зовнішнім кільцем була задумана велика алея, утворює зелений пояс і розділяє місто на внутрішню і зовнішню частини. Уздовж цієї алеї розташовані школи. Самий крайній коло представляв собою сільськогосподарські поля та розташовані трохи осторонь зони для нешкідливих промислових підприємств.
У 20-х роках XX ст. архітектор Ле Корбюзье висуває проект сучасного міста чисельністю 3 млн. чоловік. У центральній частині міста розміщуються 60-поверхові хрестоподібні будівлі громадського призначення. Навколо центру розташовуються житлові райони з шестиповерхових будинків. Вся решта території міста - парки і зони відпочинку [42].
Заслуговує на увагу ідея міст лінійного (стрічкового) типу, висунута в кінці XIX ст. іспанськими архітекторами, але детально розроблена в СРСР. У 1928 році архітектор В.А. Лавров під керівництвом професора Н.А. Ладовський розробив перший проект лінійного міста. У 1930 році вийшла і отримала міжнародну популярність книга великого радянського соціолога Н.А. Мілютіна, де також розглядалися питання лінійної структури міст. У ці ж роки архітектор В.М. Семенов розробив проект найбільшого міста Сталінграда, планування якого мала лінійну структуру з трьох смуг - промислової, зеленої і житлової. Але найбільший внесок у розробку теорії лінійного міста внесли архітектори І.М. Леонідов, М.Я. Гінзбург і А.Я. Пастернак [10].
Таким чином, починаючи з найдавніших часів у всіх теоретичних розробках з благоустрою та озеленення відводилося чільне місце в комплексі міста. У ряді сучасних теоретичних робіт з благоустрою наведено принципові схеми систем зелених насаджень. Французький містобудівник Є. Енарей в 1904 році запропонував дві найбільш ефективні, на його думку, системи зелених насаджень міст: зелених кілець і зелених плям. В обох випадках автор прагнув до рівномірного забезпечення усього міста насадженнями при мінімальних радіусах їх доступності. Німецькі містобудівники Р. Еберштадт, Б. Морінг і Р. Петерсен в 1910 році в проекті планування Берліна розробили клиноподібну схему насаджень, за якою зелені клини проникають до центру міста і об'єднуються зовнішнім зеленим поясом. Англійський архітектор Г. Пеплер в 1938 році запропонував комбіновану схему насаджень, в якій зелені клини поєднуються з кільцями. Польські фахівці створили схему насаджень невеликого міста, в якій чотири житлових району в центральній частині міста і ділянки садибної забудови на периферії доповнені мережею зелених масивів, з'єднаних між собою бульварами. Радіуси обслуговування не перевищують 1,5 км.
У теоретичній роботі К. Отто наведена схема зелених насаджень, запропонована в 1959 році професором Кюном (ФРН). Ця схема передбачає:
- Зелені смуги, що з'єднують між собою житлові райони;
- Зелені смуги, що розділяють житловий район на мікрорайони;
Узагальнення та аналіз теоретичних розробок та досвіду з проектування систем насаджень дозволяють висунути таку принципову модель насаджень великих і середніх міст. З цієї моделі місто включає декілька промислових та житлових районів. Промислові райони відокремлені від житлових спеціальними захисними зонами або (якщо немає необхідності в таких зонах) озелененими магістралями. Житлові райони розділені магістралями, уздовж яких створюються зелені смуги і бульвари, що примикають до кордонів мікрорайонів. У центрах мікрорайонів розташовані мікрорайонні сади, а в житлових районах у межах певного радіусу доступності - районні та дитячі парки. Центральний міський парк, центральний спортивний парк і ботанічний або зоологічний парк, тобто загальноміські зелені масиви, розміщені на березі водойми в центрі міста (по відношенню до житлових районів). Внутрішньоміська система озеленення доповнюється лісопарковим поясом, в якому передбачено спорудження зон масового відпочинку, санаторіїв, будинків відпочинку та піонерських таборів.
Пропонована модель забезпечує доступність всіх категорій насаджень, рівномірну (пропорційно до кількості населення) насиченість районів міста насадженнями загального користування, хорошу ізоляцію магістралей і житлових районів від промислових об'єктів. Схема досить гнучка, що дозволяє застосовувати її в різних планувальних ситуаціях.
Таким чином, озеленення населених місць - це:
- Комплекс робіт щодо створення і використання зелених насаджень у населених пунктах;
- Система зелених насаджень населених пунктів.
Зелені насадження допомагають підкреслити стрункість архітектурних конструкцій, служить прекрасним фоном для малих архітектурних форм садово-паркових скульптур, лаштунками зелених театрів і танцмайданчиків, використовується в якості живої огорожі, розділових смуг і острівців безпеки. Озеленення є в місті найважливішим складовим елементом і займає значний простір. Важко переоцінити значення озеленення в житті людей і формуванні міського середовища. Озеленена територія не тільки благотворно впливає на людину, а й позитивно впливає на екологічний фон міста. При грамотному використанні території можна на довгі роки створити естетично привабливі і функціональні насадження.
1.3 Клумбові фітоценози в штучному озелененні міста
Озеленення у загальній системі зовнішнього благоустрою міст має велике значення. Перш за все зелені насадження значно зменшують наявність пилу й диму в повітрі міста, відіграють роль своєрідного фільтру. Вони впливають на формування мікроклімату в місті, бо діють на тепловий режим, вологість і ступінь рухомості повітря. Безліч видів декоративних рослин створюють широкі можливості для архітектурних композицій і планування міста у цілому.
Особливо великою є роль парків культури і відпочинку, яскравою окрасою яких є різнобарвні клумби. По суті клумба являє собою квітник, форма якого може бути найрізноманітнішою, - коло, прямокутник, овал, багатогранник або взагалі асиметрична фігура. Крім того, на деяких клумбах, за допомогою квітів створюється певний орнамент або малюнок. Все залежить від задумки і фантазії ландшафтного дизайнера.
Квіткові клумби найкраще облаштовувати на відкритих і рівних просторах присадибної ділянки. При цьому для створення клумби використовують багаторічні, а також одно-та дворічні рослини.
При оформленні клумби її дизайн повинен відповідати таким вимогам[17].
* клумба не тільки повинна виглядати красивою і доглянутою, а й добре видимим з будь-якого місця;
* клумби можуть бути різними за розміром, проте мінімальна площа складає не менше 3-х кв. м;
* дизайн клумби, особливо внутрішньої частини, виконують не занадто складно і заплутано;
* рослини, що становлять клумбу, повинні підноситися на 15 см над поверхнею ґрунту.
Перед тим, як формувати клумбу, слід врахувати, що існує декілька найбільш поширених типів клумб - традиційні, регулярні, нерегулярні, килимові, підняті, вертикальні, клумби-панно, клумби-хамелеони, моноклумби.
Традиційні клумби прикрашають ландшафт з ранньої весни і до пізньої осені. Як правило, такі клумби представляють собою яскраве і ошатне многоцвітінння протягом усього теплого сезону. З приходом весни розпускаються крокуси, тюльпани, нарциси, які змінюються строкатими літніми квітами, а потім настає пора осіннього зачарування. При створенні традиційних клумб використовують багаторічні клумбові і цибулинні рослини.
Регулярну клумбу відрізняє чіткий геометричний візерунок із рослин, який підкреслює, що дане творіння є заслугою людської фантазії. Рослини, складові дизайн клумби, підбирають ті, які цвітуть практично одночасно.
Нерегулярна клумба складається з рослин, засаджених окремими групами і квітучих по черзі одна за одною. Крім того, подібна клумба має більш природний вигляд, оскільки різні рослини можуть частково перекриватися.
Для створення дизайну килимовій клумби використовуються карликові рослини, за допомогою яких виконуються складні орнаменти та візерунки. Такі клумби потребують великої уваги і ретельного догляду.
Підняті клумби являють собою частину загальної композиції ландшафтного дизайну саду. Тому вони, як правило, мають великі розміри і вимагають багато місця. Для їх виконання висаджують клумбові рослини.
Клумба-панно використовується дизайнерами для створення певного зображення. Це може бути, приміром, клумба-годинник. У таких клумбах використовують декоративні клумбові квітучі рослини.
Моноклумби - це клумби, засаджені представниками одного виду рослин. Вони бувають як однотонними, так і можуть радувати своїм різнобарв'ям.
Взагалі процес створення клумби виключно індивідуальний [21]. Саме тому знайти дві однакові клумби практично неможливо, та це й не потрібно. Адже для кожного певного місця потрібна розробка власного дизайну квіткової клумби.
Щоб клумба радувала гарним цвітінням протягом усього теплого сезону, необхідно з особливою ретельністю підбирати як склад рослин і квітів, так і схему їх посадки. Найбільш поширеними рослинами, які використовуються для оформлення квіткових клумб, є наступні [15].:
1. Цибулинні - тюльпан садовий, гіацинт, гладіолус, жоржин.
2. Багатолітники - півонія, гвоздика периста, лілія, дельфініум, флокс, ірис, хризантема, дзвоник карпатський, хоста, примула, очиток, ромашка садові й інші.
3. Дворічні - маргаритка, незабудка, дзвоник середній, гвоздика турецька, мальва.
4. Однорічні - петунія, портулак, тютюн, айстра, чорнобривці, бегонія, сальвия.
1.4 Естетична цінність декоративних трав'яних рослин
Декоративні рослини (від лат. decoro -- прикрашаю), багаточисельна група культурних і дикорослих рослин, в яку входять представники різних ботанічних сімейств. Д. р. застосовуються для озеленення міст і ін. населених пунктів, оформлення садів, парків, прикраси громадських будівель і житлових приміщень. Відрізняються красивою формою і різноманітністю забарвлення квіток, листя і плодів. По біологічних властивостях і вимогам до прийомів агротехніки декоративні рослини діляться на декілька груп: дерева і чагарники, багатолітники, дворічники, літньо квітучі, злаки, цибулинні і ін.
До декоративних дерев і чагарників відносяться листяні і хвойні, вічнозелені і листопадні рослини, використовувані для створення парків, скверів, бульварів, озеленення вулиць [46]. У одиночних посадках застосовуються породи з розкидистою (дуб, ясен, платан) або зонтиковидною формою крони (шовковиста акація). Рослини з плакучою формою крони (верба вавілонська, береза плакуча) служать для прикраси водоймищ. У альпінаріях, на схилах, скелястих горах особливо красиві рослини, що стелються (кизильник горизонтальний, сосна гірська, ялівець). При озелененні вулиць і для створення алей висаджують дерева з пірамідальною (кипарис, тополя), кулевидною (біла акація, липа) або конічною (ялиця, ялина) формою крони. Багатьом деревним рослинам (самшит, туя, лавр, тис, граб глід, в'язнув, бирючина) шляхом обрізання надають будь-яку форму. В'юнкі рослини (плющ, ломиніс, виноград, ампелопсис) служать для вертикального озеленення (стенів, альтанок, терас), створення декоративних архітектурних споруд (пергол, трельяжів, колон). Окрім місцевих видів, зазвичай використовують і екзотичні рослини.
Багатолітні декоративні трав'янисті рослини, що живуть більше 2 вегетаційних періодів. Це найбільш багата видами група квітучих, орнаментально-листяних рослин і рослин з декоративними плодами, широко використовуваних в садах, парках, скверах. В умовах помірного клімату багатолітники підрозділяють на рослини, що зимують у відкритому ґрунті і викопуються з нього на зиму. Останні зберігаються у вигляді маткових екземплярів, бульб, кореневищ в сухому приміщенні при t 5°c. Деякі багатолітні рослини південного походження використовуються в умовах суворішого клімату як літні (агератум, петунія, шавлія вогненна, настурція і ін.). Багатолітники відновлюються навесні з коріння, кореневищ, бульб, цибулин за допомогою нирок відновлення. По декоративних якостях багатолітники ділять на рясноквітучі що відрізняються масовим цвітінням, красивим забарвленням, формою, махровістю і ароматом квітки або масою дрібних колоритних квіток, зібраних в суцвіття; орнаментальне листя -- ряболисті, яскравозабарвлені і вічнозелені; рослини можуть мати яскраво забарвлені плоди; створюючи витончені волоті або колоси (злаки); компактні, такі що дають при розростанні дернину-подушку; ліани -- в'юнкі, такі, що звішуються, лазять. З багатолітників складаються декоративні групи в квітниках, партерах, на газонах, галявинах парків, світлих узліссях; висаджують багатолітники солітерами (одинично), використовуючи для цього лише крупні високодекоративні рослини; багатолітники застосовують для барвистих килимових квітників, бордюрів і т.п.; в'юнкі -- для фігурних споруд: альтанок, тунелів, арок, зелених завіс. Багатолітники добре зростають на одному місці 3--5 років і більш. Розмножуються діленням, відводками або посівом насіння.
Дворічники декоративні -- квітково-декоративні рослини, в перший рік життя що розвивають розетку листя, а на другий рік -- стебла з квітками і плодами і після дозрівання що гинуть. До цієї групи відносять також деякі багаторічники, що культивуються як дворічні рослини. До дворічників відносяться: незабудка альпійська, яку використовують для оформлення квітників у відкритому ґрунті, дзвіночок середній (для оформлення квітників і у відкритому ґрунті); місячник (для сухих букетів); наперстянка пурпурна (для групових посадок); мальва, або шток-троянда рожева (для групових посадок). З трав'янистих багатолітників, що культивуються переважно як дворічники, найбільш відомі: братки і гвоздика бородата (або турецька), вирощувані у відкритому ґрунті; нічна фіалка (для групових посадок); маргаритка використовується для посадки на рабатках, клумбах і т.п., а також для зимового вирощування в горщиках. Дворічники розмножують посівом насіння в парники або відкритий ґрунт, а деякі -- черенкуванням [23].
Літньоквітучі декоративні рослини -- збірна назва рослин, які розмножуються насінням. Більшість літнтоквітучих є однорічними рослинами. Можуть відноситись також і деякі дворічники і багаторічники, що зацвітають в 1-й рік, але не зимуючі у відкритому грунті (геліотроп, левовий зів, фуксія, лобелія і ін.) [10].
Однорічні рослини утворюють групи гарноквітучих, декоративних листяних (амарант, декоративні форми капусти і рицини і ін.), сухоцвітів (безсмертники), килимових, в'юнких, ампельних, букетних рослин. У помірному кліматі більшість літньоквітучих для подовження вегетаційного періоду або для ранішого зацвітання висівають в березні-квітні в парники або оранжереї і потім пересаджують в ґрунт. До літньоквітучих відносяться деякі айстри, волошки, бальзаміни, нігтики, левкої макі, настурції, петунії, тютюн, чорнобривці, іпомеї, запашний горошок, запашна резеда і ін. Застосовуються для квітників, міксбордерів, бордюрів, рабаток, скельних гір, груп і ін. Злаки декоративні -- рослини сімейства злакових, використовуваних в декоративному садівництві для створення бордюрів, групових посадок, а також при складанні букетів з живих кольорів і сухоцвітів. Для одиночних і групових посадок на газоні застосовують високорослі злаки (арундо очеретяний, еріантус червоніючий, дикий цукровий очерет, пампасова трава), для створення бордюрів і групових посадок -- низькорослі злаки (канаркова трава, овсянка, зайцехвіст, райграс високий), газонів -- овсяниці, райграси, польовиці та ін.
Цибулинні декоративні рослини -- рослини сімейства лілійних і амарилісових, таких, що розводяться в декоративному садівництві: проліски, проліски, тюльпани, нарциси, гіацинти, лілії [23]. Гіацинти тюльпани, нарциси і деякі ін. У відкритому ґрунті центральних районів України цибулинні (наприклад, проліски, проліски, нарциси і ін.) використовують головним чином для прикраси багатолітніх клумб, рабаток і т.д. На півдні України цибулинні зимують в ґрунті без укриття. Розмножують цибулинні головним чином дітками, що з'являються в підстави старої цибулини, окремими лусочками цибулини, зовнішніми повітряними цибулинами і т.п. Зрідка до цибулинних декоративних рослин відносять бульбоцибулинні рослини, схожі з ними по прийомах культури і за зовнішнім виглядом підземних органів, так званих бульболуковичних. До них відносяться гладіолус шафран, безсмертник та ін.
Кривий Ріг - велике промислове місто, основою якого є видобуток залізної руди. З огляду на це екологічну ситуацію не можна назвати сприятливою, оскільки за рік в атмосферу викидується близько 70тис. т забруднюючих речовин. Але не дивлячись на складні умови існування Криворіжжя відмічається своїм різноманіттям рекреаційних зон. Адже озеленення в місті є найважливішим складовим елементом і займає значний простір. Тому що важко переоцінити значення озеленення в житті людей і формуванні міського середовища. Озеленена територія не тільки благотворно впливає на людину, а й позитивно впливає на екологічний фон міста. При грамотному використанні території можна на довгі роки створити естетично привабливі і функціональні насадження.
Зелені насадження допомагають підкреслити стрункість архітектурних конструкцій, служить прекрасним фоном для малих архітектурних форм садово-паркових скульптур, лаштунками зелених театрів і танцмайданчиків, використовується в якості живої огорожі, розділових смуг і острівців безпеки.
Таким чином, озеленення населених місць - це:
- Комплекс робіт щодо створення і використання зелених насаджень у населених пунктах;
- Система зелених насаджень населених пунктів.
Особливо великою є роль парків культури і відпочинку, яскравою окрасою яких є різнобарвні клумби. По суті клумба являє собою квітник, форма якого може бути найрізноманітнішою, - коло, прямокутник, овал, багатогранник або взагалі асиметрична фігура. Крім того, на деяких клумбах, за допомогою квітів створюється певний орнамент або малюнок. Все залежить від задумки і фантазії ландшафтного дизайнера.
РОЗДІЛ 2. ОБ'ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Характеристика об'єкту дослідження
Дзержинський район -- адміністративний район міста Кривий Ріг у центральній частині міста; був утворений у 1936 району. Складає 52 кв. км. Загальна протяжність вулиць 194 км. На його території мешкає близько 65 600 жителів. Дзержинський район має 194 вулиці.
Дзержинський район Кривого Рогу -- один із перших трьох районів міста. Своїм народженням район зобов'язаний промисловому зростанню Криворізького басейну, розвитку рудоуправління імені Ф.Е. Дзержинського та Криворізького металургійного заводу.
Житлові райони: Соцмісто, Коксохім, Трампарк, 1-а дільниця, Червона, 95 квартал (частина), Ілліча, Шевченко (Алахівка).
Головні вулиці: проспект Миру, проспект Гагаріна, проспект Металургів, Нікопольськ
Декоративні властивості трав’янистих рослин клумбових фітоценозів курсовая работа. Биология и естествознание.
Реферат На Тему Принципы Конституционного Судопроизводства
Дипломная работа по теме Инструментальные средства управления территориально распределенными потоками заявок на транспортное обслуживание
Азаматтық Құндылықтар Және Әлем Мәдениеті Эссе
Отчет по практике по теме Анализ численности и структуры персонала, кадровой политики компании 'Юлмарт'
Эссе Учителя Начальных
Реферат: Спирты 2
Курсовая Работа На Тему Проект Теплообмінного Апарату Типу "Труба В Трубі"
Политическая Деятельность И Личность Ивана Грозного Реферат
Реферат На Тему Сорбционные Методы Экстракорпоральной Интоксикации
Реферат На Тему Атрибутивная Концепция И Процесс Разработки Стратегии Позиционирования Имиджа Компании
Что Лучше Истина Или Сострадание Итоговое Сочинение
Реферат Про Крещение Руси
Реферат: Баскетбол Історiя виникнення та опис гри
Две Катерины Две Судьбы Сочинение
Курсовая Работа Динамика Кулисного Механизма
Реферат: Морфофункциональная характеристика места перехода пищевода в желудок
Сочинение Про Отношение Дубровского И Маши
Обучение Уходу За Пациентом Эссе
Курсовая работа по теме Расчет температурных зависимостей электрофизических параметров полупроводников
Реферат: Органы судебного самоуправления
Бактерии - Биология и естествознание презентация
Биоразнообразие мицелиальных грибов - Биология и естествознание курсовая работа
Азотистый обмен - Биология и естествознание презентация